Система пенсійного забезпечення в Україні як основа соціального захисту населення

ЗО - застрахована особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

ІНДАНІ -- індивідуальні відомості про заробіток (дохід) та страхові внески застрахованої особи;

код категорії застрахованої особи -- порядковий номер категорії з переліку категорій застрахованих осіб із таблиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів об'єкта нарахування і розмірів ставок страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, наведеної у додатку 2, складеної відповідно до статей 11 та 12 Закону, щодо яких встановлено об'єкт нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі -- страхові внески), та розміри ставок страхових внесків відповідно до чинного законодавства; код категорії страхувальника -- серійно-порядковий номер з переліку страхувальників із довідника категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, наведеного у додатку 3;

коригуючий документ - звіт страхувальника з позначкою “коригуючий”, який є підставою для заміни інформації реквізитів відповідної форми, яка попередньо була подана до органів Пенсійного фонду;

номер облікової картки застрахованої особи (код ЗО) -- номер персональної облікової картки застрахованої особи, що відповідає ідентифікаційному номеру фізичної особи згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (ДРФО), а для застрахованих осіб, які з релігійних переконань відмовилися від ідентифікаційного номера (ДРФО), про що мають відповідну відмітку у паспорті, зазначаються дані свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: серія та номер (NNN_XXXXXX - три літери, пробіл, шість цифр);

ОСО - особливий спосіб оподаткування для суб'єктів господарювання (фіксований податок, єдиний податок);

первинний звіт -- звіт страхувальника за визначеною Пенсійним фондом формою, на підставі якого створюється відповідний електронний звіт у базі даних Пенсійного фонду;

П.І.Б. -- прізвище, ім'я, по батькові;

скасовуючий документ -- звіт страхувальника з позначкою “скасовуюча”, який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана до органів Пенсійного фонду;

спеціалізоване програмне забезпечення - програмне забезпечення, призначене для створення страхувальником електронних звітів відповідного формату згідно з вимогами цього Порядку;

СПОВ -- система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб;

ФО -- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок); фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору; фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; інші особи, які є застрахованими в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

ФО - СПД - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Інші терміни використовуються у значеннях, наведених у Законі.

Звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником:

в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається);

на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше десяти.

Електронна форма звіту до органів Пенсійного фонду формується страхувальником з використанням спеціального програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються страхувальникам в органі Пенсійного фонду за місцем взяття на облік.

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. В разі не подання однієї із необхідних таблиць звіт не приймається.

До страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом.

Виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у порядку, визначеному законодавством за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків відповідно до вимог статті 106 Закону.

Страхувальник зобов'язаний повідомляти органи Пенсійного фонду про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, в десятиденний строк з дня одержання цих відомостей.

Керівник органу Пенсійного фонду з метою раціонального перерозподілу навантаження протягом періоду звітування може ініціювати розроблення та затвердження рекомендованого графіка подання звітності для страхувальників. Після затвердження керівником органу Пенсійного фонду такого графіка відповідальна особа Пенсійного фонду повідомляє страхувальника про рекомендовані терміни подання звітності.

Інформація у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію.

Надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, юридичним і фізичним особам надається у разі надходження від них письмового запиту лише у випадках, передбачених законодавством, та за рішенням суду.

Інформація про застрахованих осіб із системи персоніфікованого обліку надається тільки на паперових носіях застрахованій особі, яка особисто звернулася до органів Пенсійного фонду, на підставі паспорта, довідки ДПА про присвоєння ідентифікаційного номера або свідоцтва про загальнообов`язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.

2.3 Порядок формування та подання звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду

Страхувальники, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

ФО-СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, формують та подають самі за себе звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.

Особи, які на підставі пункту 3 статті 24 Закону здійснюють доплату до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, формують самі за себе звіт та подають його протягом одного календарного місяця після здійснення доплати через установи банків.

Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.

Районні (міські) управління праці та соціального захисту населення за осіб, які відповідно до законодавства отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.

Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду формує та подає до органів Пенсійного фонду відомості про осіб, які підлягали загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем строку вважається перший після нього робочий день. На паперових носіях звіт формується у двох примірниках та подається страхувальником до органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік.

Один примірник звіту з відміткою органу Пенсійного фонду про його прийняття зберігається у страхувальника.

Таблиці 2 та 9 додатка 4 до цього Порядку про нарахування внесків (сум грошового забезпечення) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб та батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони не працюють, формують та подають до органів Пенсійного фонду лише районні (міські) управління праці та соціального захисту населення.

Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Таблиці 3 та 10 додатка 4 до цього Порядку про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, які проходять строкову та альтернативну військову службу, формують та подають до органів Пенсійного фонду страхувальники, які нараховують та сплачують страхові внески за застрахованих осіб, які проходять строкову та альтернативну військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суми грошового забезпечення формують та подають до органів Пенсійного фонду страхувальники, які нараховують та сплачують страхові внески за застрахованих осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу.

ФО-СПД, які нараховують страхові внески на суми доходу (прибутку) від підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до цього Порядку за себе та членів сім'ї і таблицею 4 додатка 5 до цього Порядку за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності.

ФО-СПД, які обрали ОСО, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до цього Порядку за себе та членів сім'ї і таблицею 5 додатка 5 до цього Порядку за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку.

У випадках, коли страхувальник із числа страхувальників, зазначених в пункті 2.1 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання (за межами територіального обслуговування органу Пенсійного фонду, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу Пенсійного фонду за новим місцем взяття на облік.

У разі ліквідації страхувальника звіт до органу Пенсійного фонду може надаватися правонаступником, якщо правонаступництво підтверджено установчими документами.

У разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до кінцевого терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

У разі виявлення під час перевірки органом Пенсійного фонду недостовірних відомостей про застрахованих осіб, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, Пенсійний фонд протягом двох робочих днів повідомляє страхувальника про виявлення недостовірних даних. Страхувальник подає до відповідного органу Пенсійного фонду протягом наступних десяти робочих днів необхідні коригуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних даних про застраховану особу.

Коригуючі (коригуючий або скасовуючий документ) дані до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб надаються також у таких випадках:

Якщо страхувальником було допущено помилку в прізвищі, імені або по батькові застрахованої особи, подаються коригуючі відомості, зазначені в таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку, з позначкою “коригуюча”, які є підставою для заміни значень реквізитів відповідної таблиці, що попередньо була подана до органів Пенсійного фонду. На підставі поданої таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку з позначкою “коригуюча” проводиться технологічна заміна попередньо накопичених даних в обліковій картці особи на актуальні дані, що подані страхувальником у таблиці з позначкою “коригуюча”.

Якщо страхувальником було допущено помилку в коді страхувальника, звітному місяці, номері облікової картки застрахованої особи (ідентифікаційний номер за довідкою ДПА або серія та номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування), коді підстави для обчислення стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (спеціальний стаж), подаються:

таблиці 5, 6, 7 або 8 додатка 4 до цього Порядку з позначкою «скасовуюча» за ті звітні періоди, в яких дані були подані з невірними вищезазначеними реквізитами;

таблиці 5, 6, 7 або 8 додатка 4 до цього Порядку з позначкою “початкова” з правильними вищезазначеними реквізитами за ті звітні періоди, у даних яких було допущено помилку. Зміни в сумах нарахованого заробітку, грошового забезпечення або доходу та сумах страхових внесків за звітний місяць при формуванні та поданні такої звітності не допускаються.

На підставі поданих документів з позначкою “скасовуюча” недостовірні дані облікової картки вилучаються із переліку чинних для використання, але залишаються в електронному архіві для збереження звітування.

Звіт до органів Пенсійного фонду формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески.

Таблиці звіту, наведені в додатках 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку, формуються страхувальником з використанням спеціального комплексу програм.

Паперовий звіт заповнюється українською мовою друкованими літерами кульковою ручкою синьою або чорною пастою. Помарки та виправлення не допускаються. У разі незаповнення того чи іншого рядка в звіті через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

При заповненні полів, що складаються з клітинок, кожен із необхідних символів каліграфічно вписується до відповідної окремої клітинки. Символи не повинні виходити за межі клітинок, а також накладатись на сусідні клітинки. Символи: крапка, апостроф, кома, дефіс тощо - проставляються в окремих клітинках.

При заповненні поля без клітинок записи в цих полях не повинні накладатися на сусідні поля і перекривати службові написи бланка.

Грошові суми в таблицях звіту заповнюються в гривнях з копійками.

Таблиці завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Якщо страхувальник є юридичною особою, таблиці засвідчуються печаткою страхувальника.

Якщо страхувальник здійснює реєстрацію вихідної кореспонденції, на кожному аркуші звіту зазначається реєстраційний номер відповідно до журналу реєстрації вихідної документації страхувальника. Всі аркуші документів нумеруються та комплектуються відповідальною особою страхувальника.

Вимоги щодо формування звіту до органів Пенсійного фонду

Звіт до органів Пенсійного фонду включає таблиці, що наведені:

у додатку 4 - для страхувальників, зазначених в пункті 2.1 розділу II Порядку;

у додатку 5 - для осіб, зазначених в пункті 2.2 розділу II Порядку;

у додатку 6 - для осіб, зазначених в пунктах 2.3 та 2.4 розділу II Порядку;

у додатку 7 - для районних (міських) управлінь праці та соціального захисту населення за осіб, які відповідно до законодавства отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Звіт містить основні дані про страхувальника, перелік таблиць звіту до органів Пенсійного фонду.

Звіт формується відповідальною особою страхувальника.

Навпроти тих таблиць, які не подаються до органів Пенсійного фонду, проставляються прочерки.

У графі “Кількість аркушів” зазначається кількість аркушів документів однієї таблиці.

У графі “Кількість рядків” зазначається кількість заповнених рядків на аркушах документів однієї таблиці для таблиць 5-10 додатка 4 до цього Порядку. У графі “Усього” зазначаються загальна кількість аркушів документів та загальний підсумок рядків у цих аркушах.

Відповідальна особа органу Пенсійного фонду, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє його та проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати реєстрації та обов`язково засвідчує власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Розписка про одержання звіту заповнюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання звіту завіряється печаткою для довідок відповідальною особою органу Пенсійного фонду та повертається страхувальнику.

Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку призначена для реєстрації застрахованих осіб у системі персоніфікованого обліку відомостей.

Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку подається страхувальником у разі, якщо протягом звітного періоду:

було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою;

відбулися зміни в прізвищі, імені, по батькові або в ідентифікаційному номері.

У разі коли за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод або не відбулося змін у прізвищі, імені, по батькові або ідентифікаційному номері застрахованих осіб, таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку не формується та не надається до органу Пенсійного фонду.

Таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для відображення в розрізі кожної застрахованої особи:

Щомісячних загальних сум фактично нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) працівника, що включають виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, або суми доходу, що обчислюється з урахуванням вимог для відповідного об'єкта нарахування страхових внесків (крім нарахувань, зазначених в пункті 3.6). Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

Графа 12 “Сума страхових внесків за звітний місяць (із заробітку/доходу) 1-5%” таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку включає суми страхових внесків за відповідний місяць (із заробітку/ доходу) 1-5%, у тому числі із сум оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), заробітку (доходу) за дні відпустки та суми, яка пов`язана з уточненням кількості відпрацьованого часу з тимчасової непрацездатності.

Щомісячних сум нарахованого заробітку, грошового забезпечення або доходу у межах максимальної величини, на яку нараховуються страхові внески відповідно до чинного законодавства.

Фактично нарахованих сум страхових внесків із заробітку, грошового забезпечення або доходу відповідно до Закону.

Значення взаємообумовлених реквізитів таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку відносно категорії застрахованої особи визначається за Таблицею відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів об'єкта нарахування і розмірів ставок страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, наведеною у додатку 2.

Щомісячних сум нарахованого заробітку згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” застрахованих осіб, для яких у звітному році одночасно є декілька підстав для визначення відповідних пенсійних прав.

Нарахування відображаються окремими записами в таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку.

При цьому в першому рядку зазначаються відомості про заробітну плату та код підстави для обчислення спеціального стажу, що відображають науково-технічну діяльність, а у другому рядку на зазначену особу вносяться тільки відомості про заробітну плату або винагороду, які не належать до науково-технічної діяльності.

Таблиця 7 додатка 4 до цього Порядку формується та подається страхувальником до органу Пенсійного фонду за наявності нарахувань застрахованим особам протягом звітного періоду, а саме:

суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності (лікарняні за рахунок коштів роботодавця). Зазначений тип виплати має код типу нарахувань 1 при заповненні графи 11 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку, графа 14 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку для нього не заповнюється;

суми допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності). Зазначений тип виплати має код типу нарахувань 2 при заповненні графи 11 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку. Графа 14 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку не заповнюється;

суми заробітку (доходу) за дні відпустки. Зазначений тип виплати має код типу нарахувань 3 при заповненні графи 11 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку, графа 14 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку для нього не заповнюється;

суми заробітку (доходу), нараховані на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення у попередніх періодах на яку страхувальником або органом Пенсійного фонду донараховано страхові внески відповідно до чинного законодавства. Зазначений тип виплати має код типу нарахувань 4;

суми заробітку (доходу), нараховані на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення у попередніх періодах, на яку страхувальником помилково нараховано страхові внески. Зазначений тип виплати має код типу нарахувань 5;

суми перерахунків заробітку (доходу), пов`язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - код типу нарахувань 6, графа 14 таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку для нього не заповнюється.

Суми в таблиці 7 додатка 4 щодо нарахувань зазначаються за відповідний місяць.

Суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, вносяться до поля відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці. Суми, що припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до поля наступного місяця.

Суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, вносяться до поля відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на зазначений місяць.

Вищезазначені суми нарахувань у таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку вносяться в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, на які нараховуються страхові внески, з урахуванням суми заробітку (доходу), що зазначена у таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку.

Суми нарахувань у межах максимальної величини, на яку нараховуються страхові внески, та суми страхових внесків за відповідний місяць у таблиці 7 додатка 4 до цього Порядку можуть містити нульові значення “0,00” у випадку, якщо сума в графі 10 “Загальна сума нарахованого заробітку/доходу (усього з початку звітного місяця)” таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку за відповідний звітний період перевищує максимальну величину, з якої справляються страхові внески, на момент обліку відповідно до законодавства. Таблиця 8 додатка 4 до цього Порядку призначена для визначення страхувальником періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов'язані із трудовою та/або професійною діяльністю.

У випадку, коли у страхувальника відсутні робочі місця, робота на яких зараховується до спеціального стажу, таблиця 8 не формується та не подається до органу Пенсійного фонду.

Код підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства зазначається у вигляді восьмирозрядного коду, що складається з чотирьох частин.

Для кодування підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства використовуються серійно-порядкові коди із Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 8 до цього Порядку).

Впровадження та опрацювання системи персоніфікованого обліку в нашій країні є дуже складними процесами, які охоплюють всі проблеми політичного, економічного, правового та соціального життя. Тому про результати перших кроків новації пенсійної системи в Україні і пропозиції щодо удосконалення механізму персоніфікації і піде мова у наступному підрозділі.

2.4 Результати, сучасні проблеми та пропозиції щодо удосконалення процесу впровадження персоніфікованого обліку в Україні

З метою подальшого забезпечення диференціації розмірів пенсій в залежності від трудового вкладу та легалізації доходів платників внесків відповідно до урядових документів здійснюється комплекс заходів щодо поетапного впровадження автоматизованого персоніфікованого обліку страхових внесків до Пенсійного фонду [28]. На сьогодні в усіх районах та містах України зареєстровані в системі персоніфікованого обліку всі роботодавці і застраховані особи, підготовлені, оброблені та частково відправлені до Центральної бази СПОВ відомості по застрахованим особам за 1998-2009 роки .

Однак, слід визначити, що впровадження системи персоніфікації оголило всі існуючи проблеми нормативно-законодавчої бази щодо пенсійного забезпечення. Найважливіші існуючі проблеми зазначено далі.

За загальнообов'язковою системою державного пенсійного страхування (відповідно до проекту Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) передбачається призначення пенсійних виплат із солідарної системи та довічних пенсій за рахунок коштів, які акумулюватимуться в накопичувальному пенсійному фонді. Розмір пенсій із солідарної системи: пенсії за віком, за інвалідністю у разі втрати годувальника; визначається з урахуванням тривалості страхового стажу та величини заробітку, з якого сплачені страхові внески [18]. До страхового стажу зараховуватимуться періоди, за які сплачувалися страхові внески.

На сьогодні сплату внесків до Пенсійного фонду регулює Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, яким передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується та утримується з усіх видів виплат, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів “Про прибутковий податок з громадян” належать до сукупного оподатковуваного доходу [3]. Але зарахування страхового стажу та визначення видів оплати праці, які включаються в заробіток для обчислення пенсії, здійснюється згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” (ст.66) та згідно цілого переліку законодавчих актів щодо виходу на пенсію деяких категорій громадян нашої держави [2, 4-17]. У зв'язку з цим, не всі види заробітної плати, з яких утримують та на які нараховують пенсійний збір, входять в середньомісячний заробіток для обчислення пенсії. Наприклад, винагороди за оренду приміщення або автомобіля, заохочувальні та одноразові премії, компенсація за невикористану відпустку.

Та навпаки, у зв'язку із прийняттям постанов Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998 та №225 від 07.03.2001, якими встановлено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються збори до соціальних фондів, в тому числі і до Пенсійного фонду, існують виплати, які не оподатковуються страховим збором, але входять в середньомісячний заробіток для нарахування пенсії [22]. Це стосується сум місячної зарплати з липня 1998 року по березень 2001 року, яка перевищувала 1000 грн., з березня 2001 року - 1600 грн., яку потім було підвищено до 2200 грн., з січня 2006 року - 4830 грн., з січня 2007 року - 7875 грн., з січня 2008 року - 9495 грн., з січня 2009 року - 10035 грн., з січня 2010 року - 13035 грн.,

Описана ситуація викликає багато непорозумінь між роботодавцями, які подають звітність до відділів персоніфікованого обліку, та інспекторами цих відділів, які обробляють цю звітність.

Міністерством праці та соціальної політики України опрацьовано проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення”, яким передбачено, що заробіток для обчислення (перерахунку) пенсії не може перевищувати максимальної суми заробітку, з якої справляються збори на обов'язкове державне пенсійне страхування [28], але, на жаль, це непорозуміння не знайшло відображення у основному законопроекті. Тому, на мою думку, головне питання персоніфікованого обліку - визначення розміру заробітної плати для нарахування пенсії та облік страхового стажу, і надалі залишається відкритим. До всебічного опробування системи персоніфікованого обліку в Україні будуть використовуватись трудові книжки, хоча всім відомо, що вони вже давно стали предметом купівлі-продажу. На практиці це означає, що на сьогодні існує два поняття: загальний трудовий стаж та страховий стаж, тобто коли роботодавець сплачував внески в Пенсійний фонд. Згідно діючого законодавства єдиним легітимним документом на Україні для обчислення та підтвердження загального трудового стажу застрахованої особи є трудова книжка. Тільки розрахований на її підставі загальний стаж дає право на визначення “Ветерана праці” та на використання усіх привілей цього статусу у нашій країні [4]. Але з 1991 року з'явилося поняття страхового стажу, який найчастіше не співпадає з трудовим, особливо з 1995 року, коли роботодавці у зв'язку з економічним становищем нашої держави перестали перераховувати страховий збір до Пенсійного фонду.

З іншого боку, існує велика частина підприємств приватної форми власності де засновник виступає директором і маючи на руках печатку установи має можливість зробити відповідний запис у трудовій книжці.

Таким чином, відмова від обліку трудової діяльності працівників у трудових книжках є важливим питанням реформування солідарної системи, зокрема для персоніфікованого обліку.

Цікаво відмітити, що Польща з моменту запровадження пенсійної реформи та персоніфікованого обліку скасувала трудові книжки [47]. Україна може зробити те ж саме, якщо матиме відповідне бажання, але на сьогодні законодавчого відображення цієї проблеми не має в жодному законопроекті стосовно нового пенсійного забезпечення в Україні.

Дуже складна ситуація, теперішнім часом, склалася з зарахуванням страхового стажу, з обліком страхових внесків та їх персоніфікацією, визначенням середньомісячного заробітку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування. У таблиці 2.1 наведені нормативи розрахунку розміру відрахувань до пенсійного фонд платників, що користуються особливими способами нарахування податків.

Дійсно, частка фіксованого або єдиного податку надходить до пенсійного фонду. Але ці надходження не є особистими, вони проходять с початку через районне відділення Держказначейства та фінансовий відділ райдержадміністрації. Таким чином, в особистих справах таких підприємців немає відомостей про те, що вони сплачували внески, не вказано розміри цих внесків, тому вивести їх середній заробіток та нарахувати, виходячи з нього, пенсію не виявляється можливим [51].

Таблиця 2.1 Нормативи розрахунків відрахувань до Пенсійного фонду України з податків, які сплачують суб'єкти підприємницької діяльності, що користуються особливими способами оподаткування

Види податків	Регламентуючий документ	Норматив розрахунку розміру відрахувань до ПФУ
Фіксований податок для громадян-підприємців	Закон України від 13.02.98 № 129/98-ВР “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”	10% від суми фіксованого податку
Єдиний податок	Указ Президента України від 03.07.98 № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” та Указ № 746/99 від 28.06.99	42% від суми єдиного податку

На сьогодні вони розраховують тільки на соціальну пенсію, хоча і роблять достатні перерахування в Пенсійний фонд.

Дане питання, розглянуто в новому законопроекті поверхово, без глибокого знання проблеми і тому не вирішує її, а, навпаки, ставить нові запитання. Можливим виходом, на мою думку, може стати підписання спільної угоди про надання інформації о перерахованих внесках підприємцями між Пенсійним фондом та Держказначейством.

Як вже відмічалось, до страхового стажу зараховуються періоди, за які сплачувалися страхові внески, тобто робота за наймом на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання. Але на сьогодні згідно діючого законодавства існують періоди, в які застрахованих особам враховується страховий стаж без сплати страхових внесків до пенсійного фонду [2, 7], а саме: служба в армії; час догляду за малолітніми дітьми до досягнення 3-річного віку; час догляду за дитиною-інвалідом І групи, або престарілим, який досяг 80-річного віку; час отримання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що почалась у період праці та перебільшує три місяці; час навчання у вищих та професійно-технічних закладів після досягнення 18-річного віку; період від дня визнання інвалідом до дати досягнення загальновстановленого пенсійного віку; період від дня смерті годувальника, до дня, коли годувальник досягнув би загальновстановленого пенсійного віку; період отримання допомоги у центрі зайнятості.

Згідно нового законопроекту [18] категорії осіб, що проходять строкову військову службу, які відповідно до законодавства, отримують допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3 років, непрацюючі працездатні батьки дитини-інваліда віком до 16 років, особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який досяг 80-річного віку, поширюватиметься загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки за ці періоди страхові внески сплачуватиме держава за рахунок державного або місцевого бюджету, з якого цим особам сплачуються відповідно допомога або грошове забезпечення. Але, ці виплати сплачуються і будуть сплачуватися з Пенсійного фонду, а з місцевого бюджету тільки відшкодовуються раз на квартал. В новому законопроекті це ні як не обговорюється, тому може статися що і видатки, і страхові внески за них буде сплачувати сам Пенсійний фонд, що є абсурдним та також вказує на нерозуміння законотворців дійсного стану справ.

З іншого боку, періоди навчання після досягнення 18-річного віку будуть враховуватися до страхового стажу за умови сплати страхових внесків. При цьому не обов'язково, щоб сплата страхових внесків відбувалась тільки під час навчання. Такі внески дозволяється сплатити і пізніше, після закінчення навчання, коли особа почне працювати та отримувати доходи [18]. На мій погляд, це є не тільки несправедливим, а й попранням конституційних прав молоді. Всі ці нововведення ще більш ускладнять впровадження персоніфікованого обліку та заповнення форм звітності (див. додаток В).

Інше важливе питання - це те, що пенсію із солідарної системи має отримувати і державний службовець, і Президент, і науковець і простий робітник за однією нормою, виходячи тільки із заробітку, трудового стажу і відповідних нормативів. Всім відомо - зараз інша ситуація.

Проект Закону передбачає, що у разі, коли особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про статус суддів”, “Про судову експертизу”, “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, по законопроекту призначається одна пенсія за її вибором, при цьому різниця між розміром пенсії, на який має право застрахована особа відповідно зазначених законів, та розміром пенсії відповідно до нового пенсійного законодавства фінансується за рахунок коштів, визначених зазначеними законами.

Але ще раз нагадаю, що на сьогодні усі перелічені пенсії по перелічених категоріях, сплачуються тільки з Пенсійного фонду. Також, нагадаю, що призначення пенсії цим категоріям громадян відбувається відповідно з іншими законодавчими актами, ніж для всього населення України.

Це, на мою думку, також є попранням конституційних прав громадян України та робить ускладнення для роботодавців у веденні персоніфікованого обліку заробітку та відрахувань таких працівників.

Велика проблема пов'язана зі скасуванням держаної реєстрації юридичних та фізичних осіб органами міськ-райдержадміністраціями.

Згідно діючого законодавства [12, 9] при ліквідації підприємства будь якої форми власності треба обов'язково надати довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом, але зовсім не треба - довідку про стан заборгованості перед пенсійним фондом. В результаті маємо, що більшість підприємств та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють з використанням найманої праці, скасовують державну реєстрацію при наявності як не сплаченої заробітної плати працівникам, так і не перерахованих страхових внесків до Пенсійного фонду.

Можна додати, що у звітності персоніфікованого обліку це не як не відображається та не обліковується, що ускладнює процес впровадження персоніфікованого обліку відомостей в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тому часто виникає ситуація, коли підприємство ліквідовано з великою заборгованістю перед Пенсійним фондом, але за даними персоніфікованого обліку цього не видно, тому що бланки звітності персоніфікації відображають картину тільки нарахованого заробітку та страхового збору.

Проведення пенсійної реформи в Україні та персоніфікації відомостей як її складової частини неможливо без удосконалення діючого законодавства, тому що проблемні питання, які існують зараз, не вирішенні і в новому законопроекті “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Також необхідно внести зміни до таких законодавчих актів з метою приведення їх у відповідальність один з одним та з насущними проблемами пенсійного забезпечення: Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”; Закону України “Про підприємства в Україні”; Закону України “Про підприємництво”; Закону України “Про заставу”; Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”; Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ОБЛІКУ

Рівень СПОВ-1 (“СПОВ-Район”) являє собою базову одиницю корпоративної системи персоніфікованого обліку відомостей в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. На цьому рівні проводиться збір та обробка документів первинної звітності від роботодавців. Окрім цього, спеціалісти відділу ведуть постійну консультативну роботу з роботодавцями щодо роз'яснення правил звітування до системи персоніфікованого обліку та заповнення бланків первинної звітності.

Рівень СПОВ-1 - це рівень безпосереднього контакту системи СПОВ з платниками внесків в Пенсійний фонд та застрахованими особами. Перебуваючи в такому контакті, відділ персоніфікації місцевого рівня формує суспільну думку щодо процесу персоніфікації взагалі. Виходячи з цього можливо сказати, що рівень СПОВ-1 є найважливішою складовою загальної системи персоніфікованого обліку. На цьому рівні відбувається фізичне втілення ідеї нової системи. Тому роботі відділів персоніфікованого обліку в районних Управліннях ПФУ слід приділяти величезну увагу з метою удосконалення функціонування рівня СПОВ-1.

Головною метою функціонування підсистеми СПОВ-1 є накопичення в базі даних району первинної звітності від роботодавців та передача цієї інформації на центральний рівень. При цьому необхідними умовами є контроль коректності наданих звітів та відсутність розбіжностей з загальними показниками відділу надходження коштів (по формі Додаток 23).

Повнота охоплення платників збору системою СПОВ та швидкість занесення персоніфікованих звітів до бази даних і їх обробка є основними показниками ефективності роботи підсистеми СПОВ-1. Розробка шляхів щодо підвищення названих показників є метою даного розділу магістерської роботи.

3.1 Аналітика роботи системи СПОВ-1 Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області

Об'єктом дослідження є система СПОВ-1 Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області. Харківський район є як промисловим так і сілськогосподарським районом і тому являє собою ідеальний об'єкт дослідження впровадження СПОВ.

Площа Харківського району складає 1403 кв.км. Земельний фонд становить 140342 га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 100146 га.

В адміністративному відношенні район поділяється на 3 міських, 14 селищних, 14 сільських рад.

Агропромисловий комплекс у Харківському районі є однією із провідних галузей. Середня урожайність зернових культур у 2009 році склала 24.2 ц/га, що на 5.2 ц більш, ніж у 2006 році. Валовий збір зернових культур у вазі після доробки по всіх категоріях господарств склав 58,4 тис.т, що на 42% більше від минулорічного показника.

У 2008 році в районі налічувалося 52 промислових підприємств.

На території району знаходяться такі відомі підприємства, як ВАТ “Харківгаз, Акціонерне товариство “Філіп Моріс Україна”, фірма “Лоск”, Локомотивне депо м.ЛюботинВАТ “Роганська картона фабріка” та інші. На жаль такі відомі підприємства як АТЗТ “Будянський фаянс”, ВАТ “Мерефянський скляний завод” - визнані банкрутоми.

Далі наведені дані аналітичних записок до Харківського обласного управління Пенсійного фонду України (табл. 3.1.).

Таблиця 3.1. Демографічні та аналітичні дані по Харківському району у 2009 році

№	Показник	Значення
1	Територія (тис.кв.км.)	1,44
2	Чисельність постійного населення (за даними Держкомстату), станом на 01.12.09, тис. осіб	207,8
3	Чисельність зайнятого населення (за даними Держкомстату), станом на 01.01.10, тис. осіб	48,07
4	Чисельність пенсіонерів станом на 01.01.10, тис. осіб	61,0
5	Питома вага пенсіонерів до зайнятих	123%
6	Середній вік пенсіонерів	65 років
7	Середній розмір заробітної плати (за даними Держкомстату) за грудень, грн	1763,13
8	Середній розмір пенсійної виплати станом на 01.01.10, грн.	871,90
9	Співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати, %	49,5 %

Кількість платників, що звітувались за 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008,2009 роки наведено в таблиці 3.2.

Далі наведено основні чинники, що впливають на роботу системи персоніфікованого обліку внесків на рівні району.

Таблиця 3.2. Порівняльний аналіз надання звітності роботодавцями за 2002-2009 роки

Рік надання звіту	Кільність платників, що звітують
	Усього	Юридичні особи	Фізичні особи
	додаток 23	спов	%	додаток 23	спов	%	додаток 23	спов	%
2002	2362	2015	85	1053	1025	97	1309	990	76
2003	2589	2478	96	1098	1082	98	1491	1396	94
2004	3381	3086	91	1196	1101	92	2185	1985	91
2005	3849	3622	94	1213	1151	95	2636	2471	94
2006	4396	4091	93	1178	1132	96	3218	2959	92
2007	4498	4289	95	1169	1141	98	3329	3148	95
2008	5603	5525	99	1262	1232	98	4341	4293	99
2009	6127	5926	97	1312	1286	98	4412	4398	99

Персонал відділу впровадження персоніфікованого обліку відомостей має наступну структуру: начальник відділу; заступник начальника; системний адміністратор БД СПОВ; спеціалісти.

За штатним розкладом кількість працівників відділу дорівнює 10.

База даних логічно розподілена на дільниці. Усі, окрім начальника та адміністратора БД, мають записи в своїй дільниці в БД і ведуть певну кількість роботодавців.

Щорічно кількість індивідуальних відомостей (“ІНДАНИХ”) та відомостей БСВ зростає. Аналітика цього процесу надана у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Порівняний аналіз надання звітності у СПОВ

Звітний рік	Кількість наданих відомостей про застрахованих осіб до СПОВ
	Усього	ІНДАНІ	БСВ
1999	44576	41593	2983
2000	52714	47087	5627
2001	61431	55572	5859
2002	64560	58699	5861
2003	65795	59511	5284
2004	62230	58200	4030
2005	66530	62825	3705
2006	72320	68659	3661
2007	80840	77801	3039
2008	90350	87490	2860
2009	90965	88015	2965

Динаміка зростання загальної кількості записів у відсотку до базового 1998 року наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Динаміка зростання загальної кількості відомостей у відсотку до 1998 року

Разом зі зростанням кількості наданих звітів росте середня завантаженість на одного спеціаліста. Динаміку зростання середньої завантаженості показано на рис. 3.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Рис. 3.2. Динаміка зростання завантаженості спеціалістів

Таким чином, середня завантаженість спеціаліста на 1998 звітний рік складала 5,57 тис. записів в БД. На 2001 звітний рік завантаженість зросла і складала 8,07 тис. записів. Станом на 01.01.09 року вона становить 9,34 тис. записів.

Слід зазначити, що нормативна завантаженість становить 5 тис. записів на спеціаліста. На даний момент вона перевищена 1,8 рази. Причиною, яка пояснює це, є велика кількість застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом, і яка не була прийнята до уваги при розрахунку норми чисельності персоналу відділу. Наслідки наднормативної завантаженості яскравіше за все виявляються у звітному періоді (перший квартал року). Це фактично ненормований робочий день і робота у вихідні. Враховуючи те, що вже планується ввести в дію щомісячну звітність з персоніфікованого обліку, наднормативна завантаженість буде становити істотну проблему.

За даними 2008 звітного року кількість ІНДАНИХ та БСВ, поданих в електронному вигляді становила 95,4% від загальної кількості. Це означає, що приблизно 3,5 тис. записів було введено за допомогою ручного вводу через клієнтський інтерфейс АРМ СПОВ-1 інспекторами відділу.

Враховуючи тенденцію до збільшення кількості звітів а також впровадження щомісячної персоніфікованої звітності, електронна форма звітності є єдиною можливістю забезпечити своєчасне занесення даних до БД. Тому одним з головних завдань стає наближення відсотку звітності на АРМ-Р до 100%. Робота з персоніфікованого обліку відомостей безпосередньо залежить від співпраці з суміжними системами. На рівні СПОВ-1 цими системами є база даних звітності за формою Додаток 23 (база даних відділу надходження доходів в районному Управлінні ПФУ) та таблиці довідників ДРФО ДПА, які інтегровано на рівні серверу БД СПОВ-1. Інформація зазначених джерел даних використовується для проведення звірки та підтвердження наданих роботодавцями персоніфікованих звітів.

Таблиці довідників ДРФО ДПА були частиною БД СПОВ-1 на початку її існування у 1998 році. Інформація цих довідників використовується для проведення звірки ідентифікаційних кодів та ПІБ застрахованих осіб, списки яких подають роботодавці по формі “Список працюючих”. Робочим проектом було заплановано регулярне технічне оновлення довідників ДРФО ДПА. Реально, оновлення довідників з початку існування системи не було проведено жодного разу. Таким чином, співпраця між ДПА та СПОВ на теперішній час є відсутньою.