Попереднє ув'язнення як специфічний інститут державного примусу
Особливості застосування запобіжних заходів у вигляді попереднього ув’язнення осіб. Правове становище осіб, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення. Підстави та порядок звільнення осіб, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту.
Рубрика | Государство и право |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.05.2012 |
Размер файла | 106,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Діяльність адміністрації слідчого ізолятора ґрунтується на суворому дотриманні законів. Працівникам забороняється вступати в неслужбові стосунки з особами, взятими під варту, та засудженими, а також користуватися їх послугами. Працівники слідчих ізоляторів звертаються до осіб, узятих під варту, і засуджених на «ви» і називають їх за прізвищем («громадянин Іванов», «засуджений Петров»).
У слідчих ізоляторах тримаються:
1) особи, узяті під варту на підставі санкції прокурора або ухвали чи постанови суду;
2) особи, які відповідно до законодавства України взяті під варту Для їх подальшої екстрадиції;
3) передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв'язку з прийняттям кримінального переслідування від іноземної держави;
4) тимчасово передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв'язку з провадженням досудового (судового) слідства про злочини, вчинені іншими особами;
5) особи, які у випадках, передбачених законодавством України, перевозяться на території України транзитом для їх подальшої передачі правоохоронним органам іншої держави;
6) засуджені до позбавлення волі на певний строк, вироки відносно яких набрали законної сили - до направлення їх у виправно-трудові установи; залишені в установленому порядку у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування чи благоустрою; залишені у слідчому ізоляторі або переведені до нього з виправно-трудових установ у зв'язку з провадженням слідчих дій у справах про злочини, вчинені іншими особами, або у зв'язку з розглядом справи в суді; переведені з виправно-трудових установ у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності з іншої справи, коли щодо них обрано запобіжний захід - узяття під варту; особи, які у випадках, передбачених законодавством України, приймаються чи передаються до іншої держави для подальшого відбування покарання;
7) засуджені до довічного позбавлення волі;
8) засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні - до направлення їх у дисциплінарний батальйон;
9) особи, які підлягають направленню згідно із ст. 13 КК України за постановою суду на примусове лікування в психіатричну лікарню (відділення) з посиленим або суворим наглядом.
Щодо осіб, названих вище, адміністрація слідчих ізоляторів забезпечує:
· охорону і режим тримання взятих під варту осіб і виконання вироків, які набрали законної сили, ухвал і постанов суду;
· створення належних житлово-комунальних умов і матеріально-побутового забезпечення, медичного обслуговування і надання згідно з встановленими нормами харчування;
· виконання передбачених нормами Закону України «Про попереднє ув'язнення» і Кримінально-процесуального кодексу України розпоряджень слідчих і судових органів;
· виконання щодо засуджених вимог Виправно-трудового кодексу України.
Порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув'язнення встановлюється Законом «Про попереднє ув'язнення» та іншими нормативними актами (наприклад, Правилами тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань).
Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними, у передбачених випадках роздільне їх тримання.
Закон також називає і засоби забезпечення режиму: сувора ізоляція та нагляд; обшуки з метою вилучення предметів, які можуть бути використані для здійснення втечі з-під варти; утримання під охороною і наглядом у закритих приміщеннях (камерах); обмеження можливості вільного пересування і спілкування, суворий порядок листування, побачень з родичами та іншими особами, позбавлення негативного впливу з боку осіб, які раніше відбули покарання в місцях позбавлення волі або були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів [93,1].
2.3 Розміщення у слідчих ізоляторах ув'язнених і засуджених
Прийняті у слідчий ізолятор особи в день їх прибуття проходять медичний огляд і санітарну обробку. Результати медичного огляду заносяться до медичної карти. Після санітарної обробки дорослі особи розміщуються черговим у камерах за узгодженням з оперативним відділом, неповнолітні - з оперативним відділом і відділом соціально-психологічної роботи, хворі - за вказівкою медичної частини.
Особи, які не пройшли санітарної обробки й медичного огляду, тимчасово розміщуються в камерах збірного відділення з дотриманням вимог ізоляції. Медичний огляд, санобробка і розміщення цих осіб у камерах режимного корпусу проводяться наступного дня.
Особи, взяті під варту, і засуджені розміщуються в камерах відповідно до вимог ізоляції, установлених ст. 7 і 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення». Для цього начальником слідчого ізолятора затверджується план покамерного розміщення.
Осіб, узятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції:
1) чоловіків - окремо від жінок;
2) неповнолітніх - окремо від дорослих;
3) осіб, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;
4) осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, - окремо від осіб, які там не перебували;
5) осіб, обвинувачуваних або підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів - окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;
6) осіб, обвинувачуваних або підозрюваних у вчиненні особливо небезпечних злочинів проти держави, як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;
7) особливо небезпечних рецидивістів - окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;
8) осіб, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, службі безпеки, прокуратурі, юстиції та суді, - окремо від інших осіб, які перебувають під вартою;
9) засуджених - окремо від осіб, які перебувають під вартою, в тому числі й засуджених, яким за судовим вироком визначений інший вид режиму установи, що виконує покарання;
10) іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою.
Особи, узяті під варту, і засуджені тримаються в зачинених на замки маломісних і загальних камерах. У виняткових випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення», їх можуть тримати наодинці.
Особи, обвинувачувані або підозрювані в одній і тій самій справі за наявності письмового розпорядження особи або органу, у провадженні яких перебуває справа, тримаються роздільно. Ізольовано від інших тримаються особи, які засуджені до довічного позбавлення волі; особливо небезпечні рецидивісти; особи, яким смертна кара або довічне позбавлення волі замінені у порядку помилування чи амністії на позбавлення волі; особи, заарештовані або засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави.
Засуджені, які тримаються у слідчому ізоляторі у зв'язку з притягненням їх як підозрюваних або обвинувачуваних за іншими справами, тримаються разом з іншими підозрюваними й обвинувачуваними з дотриманням вимог ізоляції.
Засуджені, які прибули у слідчий ізолятор як свідки, тримаються разом з іншими засудженими відповідно до виду режиму виправно-трудової установи, встановленого вироком суду.
У стаціонарах медичних частин слідчих ізоляторів особи, узяті під варту, і засуджені, які страждають на інфекційні та психічні захворювання, розміщуються окремо від інших хворих.
Названі вимоги щодо ізоляції повинні забезпечуватися при всіх переміщеннях осіб, узятих під варту, і засуджених (пересування коридорами і територією слідчого ізолятора, під час проведення прогулянок, санітарної обробки, соціально-психологічної роботи, на об'єктах праці).
У необхідних випадках для усунення можливості вивчення особами, узятими під варту, системи охорони слідчого ізолятора та посилення їх ізоляції за розпорядженням начальника слідчого ізолятора на вікнах камер і карцерів можуть встановлюватись щити-жалюзі.
Засуджені, залишені для виконання роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою, розміщуються в окремих приміщеннях на території режимної зони або в камерах ізольованих секцій режимних корпусів.
Неповнолітні особи розміщуються в окремих корпусах, секціях або поверхах з додержанням установлених чинним законодавством норм площі в камері на одну особу, вимог ізоляції та з урахуванням їх віку, фізичного розвитку і педагогічної занедбаності. Перебування неповнолітніх в одиночних камерах, за винятком поміщення до карцеру, не допускається.
З метою запобігання порушенням режиму в камерах, де тримають неповнолітніх, допускається з санкції прокурора тримання не більше двох дорослих, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що не є тяжкими.
Порядок розміщення в лікувальних закладах місць попереднього ув'язнення осіб, які перебувають під вартою, встановлюється Департаментом з питань виконання покарань, Службою безпеки, Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Генеральною прокуратурою України.
Особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма площі в камері для однієї особи не може бути меншою 2,5 м2, а для вагітної жінки або жінки, що має при собі дитину, - 4,5 м2.
Особам, взятим під варту, надаються безплатно, за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. У необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка. Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Адміністрація має право застосовувати до осіб, взятих під варту, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і порядку, передбачених Законом.
Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно, якщо дозволяють обставини, передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу, вони не повинні перевищувати міри, необхідні для виконання покладених на адміністрацію обов'язків, і мають зводитися до заподіяння найменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі потреби адміністрація зобов'язана негайно надати допомогу потерпілому.
Працівники місця попереднього ув'язнення мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби, в тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби, а також використовувати службових собак для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші засоби не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.
Дозвіл на проведення спеціальних операцій з використанням світлозвукових пристроїв відволікаючої дії, водометів, бронемашин та інших технічних засобів, застосування яких пов'язано з ризиком заподіяння шкоди здоров'ю оточуючих, дають начальник управління внутрішніх справ області, начальник обласного управління служби безпеки або особи, які їх замінюють, директор Департаменту з питань виконання покарань України, голова Служби безпеки України або їх заступники. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб, чи збройного опору.
Для припинення протиправних дій з дозволу і в присутності медичного працівника особи, взяті під варту, можуть поміщатися до камери для заспокоєння, на них може надягатися гамівна сорочка. До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів застосування гамівної сорочки забороняється.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника. У разі вчинення особою, взятою під варту, нападу чи іншої дії, що безпосередньо загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти неповнолітніх і жінок застосування зброї не допускається.
Працівник місця попереднього ув'язнення, який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні засоби примусу, рапортом повідомляє про це безпосередньо начальника. Усі особи, відносно яких були застосовані засоби фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальна зброя, підлягають обов'язковому медичному огляду. Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї адміністрація місця попереднього ув'язнення повинна негайно письмово повідомити прокурора. Перевищення повноважень при застосуванні заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї тягне за собою встановлену законом відповідальність [1, ст. 8].
2.4 Особливий режим у місцях попереднього ув'язнення
У випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих життєзабезпечуючих систем, масових безпорядків, проявів групової непокори взятих під варту осіб або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на місце попереднього ув'язнення чи у зв'язку з оголошенням надзвичайного стану в районі розташування установи для попереднього ув'язнення, з дозволу директора Департаменту з питань виконання покарань і голови Служби безпеки України, начальника управління внутрішніх справ і голови Служби безпеки Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, узгодженим з відповідним прокурором, для осіб, які перебувають в установі для попереднього ув'язнення, може бути введений особливий режим терміном до ЗО днів. У разі введення особливого режиму в місці попереднього ув'язнення посилюється охорона, нагляд за особами, взятими під варту, припиняються всі заходи, що проводяться з цими особами, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються інші режимні заходи (ст. 19 Закону).
Для припинення групових протиправних дій взятих під варту осіб і ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби місць попереднього ув'язнення, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління МВС України в Криму, місті Києві, Київській області, начальника управління МВС України в області - органів та підрозділів МВС України [1, ст. 19, 93].
2.5 Правове становище осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення
Правове становище осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, регламентується ст. 6 Закону України «Про попереднє ув'язнення», де зазначається, що особи, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, мають обов'язки та права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, передбаченими Законом України «Про попереднє ув'язнення» і випливають з режиму утримування під вартою.
Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, визначається законодавством України, що передбачає права і обов'язки цих осіб під час перебування їх на території України, з обмеженнями, встановленими Законом України «Про попереднє ув'язнення» (далі - Законом) і випливають з режиму утримування під вартою.
Не допускається надання будь-яких пільг чи переваг особам, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, залежно від їх расової, національної приналежності, ставлення до релігії, майнового стану, політичних поглядів та колишніх заслуг.
Права і обов'язки осіб, узятих під варту, передбачені ст. 9 та 10 цього Закону. Особи, узяті під варту, мають право:
* на захист відповідно до кримінально-процесуального законодавства;
* ознайомитись із правилами утримування під вартою;
* на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим із дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин;
* одержувати двічі на місяць передачі або посилки вагою до восьми кілограмів і без обмежень грошові перекази та передачі;
* купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування та предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати, а також без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;
* користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінальної справи;
* користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами та книгами з бібліотеки місця попереднього ув'язнення та придбаними через торговельну мережу;
* відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди та користуватися релігійною літературою і властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у місцях попереднього ув'язнення порядок, а також не обмежуються права інших осіб;
* на восьмигодинний сон уночі, під час якого не допускається залучення до участі у процесуальних та інших діях, за винятком невідкладних випадків;
* звертатися зі скаргами, заявами та листами до державних органів і службових осіб у порядку, встановленому ст. 13 цього Закону.
Узяті під варту жінки мають право утримувати при собі дітей віком до двох років.
Осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, у разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у зв'язку з провадженням в іншій справі, утримувають відповідно до правил, встановлених цим Законом. Ці особи одержують посилки і передачі, купують продукти харчування та предмети першої необхідності у порядку, встановленому ВТК України для виду режиму виправно-трудової колонії, призначеного їм за вироком, ухвалою або постановою суду.
Перелік продуктів харчування та предметів першої необхідності, які забороняється передавати особам, узятим під варту, встановлюється Державним департаментом України з питань виконання покарань і Службою безпеки України за погодженням з Генеральною прокуратурою України.
Особи, узяті під варту, зобов'язані:
* додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув'язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;
* дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту у камері;
* бути ввічливими з працівниками місця попереднього ув'язнення, а також з іншими особами, узятими під варту; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов'язків;
* бережливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна місця попереднього ув'язнення.
До осіб, узятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув'язнення згідно зі ст. 15 цього Закону може застосовувати такі заходи стягнення:
* попередження або догану;
* позачергове залучення до прибирання приміщення;
* позбавлення права протягом одного місяця купувати продукти харчування й одержувати передачі або посилки.
Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, а також неповнолітні не можуть бути в порядку дисциплінарного стягнення позбавлені права купувати продукти харчування та одержувати передачі або посилки.
Особи, узяті під варту, які злісно порушують вимоги режиму, за мотивованою постановою начальника місця попереднього ув'язнення можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні - на строк до п'яти діб. При цьому не повинні погіршуватися встановлені норми харчування.
Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.
Заходи стягнення, які застосовуються до взятих під варту, мають відповідати тяжкості та характеру провини. Не допускається застосовувати заходів, що навмисно завдають особам, яких утримують під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб із дня виявлення провини, а якщо у зв'язку з провиною здійснювалася перевірка, - то з дня її завершення, але не пізніше як через шість місяців з дня вчинення провини.
Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.
До осіб, які перебувають під вартою, у разі їх зразкової поведінки адміністрація місця попереднього ув'язнення може застосовувати такі заходи заохочення:
* оголошення подяки;
* дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
* збільшення тривалості прогулянки на одну годину;
* дозвіл на додаткове придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності в межах 25% на місяць від суми, передбаченої ч. 1 ст. 9 цього Закону;
* дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі;
* преміювання за кращі показники в роботі.
Особам, узятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.
Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути меншою від 2,5 м2, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4,5 м2.
Особам, узятим під варту, безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, надаються харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. У разі потреби їм видаються одяг і взуття встановленого зразка.
Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична та протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і здійснюються відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання лікувальних закладів органів охорони здоров'я, залучення з цією метою їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначають Державний департамент України з питань виконання покарань, Служба безпеки України та Міністерство охорони здоров'я України.
Побачення з родичами або іншими особами адміністрація місця попереднього ув'язнення може надавати особам, узятим під варту, лише з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, у провадженні яких перебуває справа, як правило, один раз на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до двох годин.
Іноземним громадянам, узятим під варту, побачення з представниками посольств і консульств відповідних держав надається за погодженням із Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, які ведуть справу.
Побачення здійснюється під контролем адміністрації місця попереднього ув'язнення. У разі порушення правил проведення побачення воно достроково припиняється.
Особа, яку взято під варту, має право на побачення із захисником наодинці без обмеження кількості побачень та їх тривалості з моменту допуску захисника до участі у справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи або органу, які ведуть справу, у вільний від виконання слідчих дій час. Адміністрація установи попереднього ув'язнення повинна забезпечити умови для проведення побачень.
Особи, взяті під варту, можуть листуватися з родичами та іншими громадянами, а також підприємствами, установами, організаціями з письмового дозволу особи або органу, які ведуть справу. Після набрання вироком законної сили листування здійснюється без обмежень.
Скарги, заяви і листи осіб, узятих під варту, переглядає адміністрація місця попереднього ув'язнення. Скарги, заяви і листи, що адресовані прокурору, перегляду не підлягають і надсилаються за адресою протягом доби з часу їх подання.
Скарги на дії особи, яка здійснює дізнання, або слідчого надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення прокурору, а скарги на дії та рішення прокурора (за винятком оскарження санкції на арешт) - прокурору вищого рівня не пізніше трьох діб з часу їх подання.
Заяви осіб з питань оскарження санкції прокурора на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення до відповідного суду протягом доби з часу їх подання, про що одночасно повідомляється прокуророві. Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з веденням справи, не пізніше трьох діб із часу їх подання надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які ведуть справу. Ця особа або орган розглядають їх у порядку, встановленому законом. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які ведуть справу, про що сповіщають особу, яка перебуває під вартою, і прокурора, який здійснює нагляд за проведенням дізнання або слідства.
Скарги, заяви і листи з питань, не пов'язаних із веденням справи, розглядаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення або надсилаються за належністю у порядку, встановленому законом.
З відповідями на заяви, скарги та листи адміністрація ознайомлює осіб, узятих під варту, під розписки, які додаються до їх особових справ.
Особи, яких узято під варту, можуть залучатися до роботи лише у межах території місця попереднього ув'язнення за їх згодою і з дозволу слідчого, органу дізнання або суду, які ведуть справу. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув'язнення та поліпшення умов утримування під вартою.
Особи, яких узято під варту, можуть залучатися без оплати лише до робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і щонайбільше на дві години протягом дня.
Особи, яких узято під варту, несуть матеріальну відповідальність за заподіяну під час перебування в місцях попереднього ув'язнення шкоду в розмірах, встановлених законодавством України.
Збитки відшкодовуються за постановою начальника місця попереднього ув'язнення з грошових сум, що є на особовому рахунку особи, яку утримують під вартою. Не відшкодовані цією особою під час перебування в місці попереднього ув'язнення збитки в разі її засудження до покарання у вигляді позбавлення волі можуть бути стягнуті адміністрацією ВТУ з коштів, що надійшли на особовий рахунок засудженого.
У разі скасування або зміни запобіжного заходу збитки, що не відшкодовані особою, звільненою з-під варти, можуть бути стягнуті на загальних підставах.
Адміністрація місця попереднього ув'язнення згідно зі ст. 18 Закону має право застосовувати до осіб, узятих під варту, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках та порядку, передбачених Законом.
Перед тим як застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю потрібно по можливості попереджати про це. Без попередження заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю можна застосовувати у разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб.
Якщо заходів фізичного впливу уникнути неможливо, вони не повинні перевищувати засоби, необхідні для виконання покладених на адміністрацію місця попереднього ув'язнення обов'язків і мають заподіювати якнайменше шкоди здоров'ю правопорушників.
У разі потреби адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана негайно надати допомогу потерпілим.
Працівники місця попереднього ув'язнення мають право застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, у тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби, а також використовувати службових собак для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.
Дозвіл на проведення спеціальних операцій з використанням світлозвукових пристроїв відволікаючої дії, водометів, бронемашин та інших технічних засобів, застосування яких пов'язане із ризиком заподіяння шкоди здоров'ю оточуючим, дають начальник управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, області, начальник Головного управління Служби безпеки України в Республіці Крим, начальник управління Служби безпеки України в області, місті Києві та Київській області, місті Севастополі або особи, які їх заміщують, директор Державного департаменту України з питань виконання покарань, Голова Служби безпеки України або їх заступники.
Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, окрім випадків вчинення ними збройного опору або групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб.
З метою припинення зазначених протиправних дій з дозволу і у присутності медичного працівника особи, узяті під варту, можуть поміщатися до камери для заспокоєння буйних осіб, на них може надягатися гамівна сорочка.
До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів застосовувати гамівну сорочку забороняється.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.
У разі вчинення особою, узятою під варту, нападу чи іншої умисної дії, що безпосередньо загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення чи інших осіб, а також у разі здійснення втечі з-під варти як винятковий захід допускається застосування вогнепальної зброї, якщо іншими заходами припинити такі дії неможливо. У разі втечі з-під варти неповнолітніх і жінок застосовувати зброю забороняється.
Працівник місця попереднього ув'язнення, який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні засоби примусу, рапортом повідомляє про це безпосереднього начальника.
Особи, до яких було застосовано заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальну зброю, підлягають обов'язковому медичному огляду.
Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї адміністрація місця попереднього ув'язнення повинна негайно письмово повідомляти прокурора.
Перевищення повноважень при застосуванні заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї тягне за собою встановлену законом відповідальність.
У разі стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових безпорядків, проявів групової непокори осіб, узятих під варту, або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на місце попереднього ув'язнення чи у зв'язку з оголошенням надзвичайного стану в районі розташування установи для попереднього ув'язнення з дозволу директора Державного департаменту України з питань виконання покарань, Голови Служби безпеки України, начальника управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, області, начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, начальника управління Служби безпеки України в області, місті Києві та Київській області, місті Севастополі, узгодженого з відповідним прокурором, для осіб, які перебувають в установі для попереднього ув'язнення, може бути запроваджено особливий режим строком до ЗО днів.
У разі запровадження особливого режиму в місці попереднього ув'язнення посилюються охорона, нагляд за особами, узятими під варту, припиняються всі заходи, що здійснюються цими особами, а також не надаються побачення та не приймаються посилки та передачі, здійснюються інші режимні заходи.
З метою припинення групових протиправних дій осіб, узятих під варту, і ліквідації їх наслідків використовуються сили та засоби місць попереднього ув'язнення, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області - органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
Взяття під варту не є підставою для припинення трудового договору. Тому протягом часу перебування в місцях попереднього ув'язнення за особою зберігається місце праці і посада, які вона займала до арешту. При звільненні цієї особи на реабілітаційній основі час перебування в місцях попереднього ув'язнення зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю. У разі засудження особи і вступу вироку в законну силу трудовий договір розривається з дня взяття під варту.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про попереднє ув'язнення», особи, взяті під варту, і засуджені за їх згодою та з дозволу особи або органу, у провадженні яких перебуває справа, можуть залучатися до праці в межах території слідчого ізолятора у виробничих майстернях, у камерах або на ремонтно-будівельних роботах.
При цьому дотримуються відповідні вимоги ізоляції та законодавства про охорону праці і забезпечуються правила техніки безпеки.
Виробничі майстерні, як правило, розміщуються в окремих будинках і тільки в межах території, що охороняється. У них обладнуються ізольовані приміщення із заґратованими вікнами і дверима тюремного типу.
Особи, які працюють у майстерні, перебувають під постійною охороною і наглядом. При вході до майстерні, а також у коридорі встановлюється необхідна кількість кнопок охоронно-тривожної сигналізації. Пост молодшого інспектора в майстернях обладнується прямим телефонним зв'язком з черговим. При поверненні працюючих осіб із майстерні в камери вони обшукуються, а приміщення майстерні оглядаються.
У майстернях вивішуються протипожежні правила, правила техніки безпеки та відповідні витяги із Закону України «Про охорону праці».
Особи, узяті під варту, і засуджені не допускаються до роботи у відділах (відділеннях, групах) спеціального обліку, фотолабораторіях, радіотрансляційних вузлах, з розмножувальною апаратурою, до управління транспортними засобами, що виїжджають за межі слідчого ізолятора, а також до ремонту та експлуатації засобів охоронно-тривожної сигналізації, зв'язку та догляду за службовими собаками.
Господарське обслуговування слідчих ізоляторів
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» засуджені до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, можуть бути залишені з їх письмової згоди у слідчому ізоляторі для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою.
Залишення засудженого для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою оформляється наказом начальника слідчого ізолятора. Копія наказу і заява засудженого долучаються до його особової справи.
Крім визначених законом категорій засуджених не дозволяється залишати для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою слідчих ізоляторів іноземних громадян та осіб без громадянства, колишніх військовослужбовців, засуджених за самовільне залишення частини та дезертирство, колишніх працівників правоохоронних органів, які засуджені за тяжкі злочини, осіб, засуджених за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, розкраданням зброї, боєприпасів, а також осіб, які не мали постійного місця проживання.
Штатна чисельність засуджених, які залишаються для роботи по господарському обслуговуванню слідчих ізоляторів, не може перевищувати 7% загальної кількості місць у слідчих ізоляторах. Для благоустрою, проведення поточного та капітального ремонтів, на підставах, згідно з якими засуджені залишаються для роботи з господарського обслуговування, створюються ремонтно-будівельні бригади з числа засуджених, яким відбування покарання призначено у виправнотрудовій колонії загального й посиленого режиму. Праця засуджених оплачується за рахунок коштів, виділених для проведення ремонтних робіт.
Засуджені, залишені для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою слідчого ізолятора, працюють за розпорядженням адміністрації під постійним наглядом і охороною.
Виведення цієї категорії засуджених за межі території слідчого ізолятора може здійснюватись у виняткових випадках, тільки під конвоєм і на роботи, пов'язані з матеріальним забезпеченням, упорядкуванням і підтриманням у належному технічному стані будинків і споруд слідчого ізолятора. Виведення цих засуджених на роботи в нічний час (крім аварійних випадків) забороняється.
Умови проведення виховних заходів з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі
Виховна робота з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі, спрямована на підвищення їх культурно-освітнього рівня, дотримання ними законів, виконання вимог правил поведінки та режиму тримання.
Виховна робота здійснюється у формі групових та індивідуальних бесід, інформацій на морально-етичні, правові, природознавчі, наукові, релігійні та інші теми шляхом ознайомлення з періодичними виданнями, користування художньою літературою, перегляду телепередач і прослуховування радіопередач.
Виховні заходи серед осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі, здійснюються в камерах. Камери слідчого ізолятора та приміщення карцерів радіофікуються. Трансляція радіопередач здійснюється під контролем адміністрації і згідно з установленим розпорядком дня.
Особам, узятим під варту, і засудженим видаються в камери настільні ігри (шахи, шашки, доміно, нарди) з розрахунку один комплект на шість осіб.
Із засудженими, залишеними в слідчому ізоляторі для роботи по господарському обслуговуванню чи благоустрою, виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання здійснюється в порядку, встановленому розділом VIII Виправно-трудового кодексу України і нормативними актами, передбаченими для засуджених, які тримаються у виправно-трудових установах
Бібліотечна робота у слідчих ізоляторах
Особи, взяті під варту, і засуджені користуються художньою, науково-технічною і довідковою літературою, газетами та журналами, які є в бібліотеці слідчого ізолятора. Книжки з бібліотеки видаються в камери і замінюються не рідше як один раз на десять днів, а газети і журнали - у міру їх надходження. Повернені книги, журнали і газети ретельно перевіряються працівниками бібліотеки. При виявленні псування книжок або спроби використання їх не за призначенням до винних осіб вживаються заходи реагування.
Для осіб, хворих на туберкульоз, створюється спеціальна бібліотека, книги з цієї бібліотеки у міру псування списуються і спалюються.
Книжковий фонд бібліотеки обліковується в інвентарних книгах. Він, згідно з наказом начальника слідчого ізолятора, систематично перевіряється комісією на предмет обліку і збереження літератури.
Особливості проведення виховної роботи та організація загальноосвітніх занять з неповнолітніми
Для неповнолітніх, якщо є змога, дозволяється не менше одного разу на тиждень демонструвати кінофільми, які мають виховне значення, а також проводити перегляд телевізійних передач. При виведенні неповнолітніх для перегляду кінофільмів і телепередач забезпечуються вимоги ізоляції.
З неповнолітніми засудженими організовуються загальноосвітні заняття. У слідчих ізоляторах, де тримається значна кількість неповнолітніх засуджених, вироки щодо яких не набрали законної сили, і тих, які підлягають направленню до виховно-трудових колоній, заняття проводяться в класах з додержанням ізоляції засуджених до відбування покарання у виховно-трудових колоніях посиленого режиму від засуджених до відбування покарання у виховно-трудових колоніях загального режиму.
Неповнолітніх, які перебувають під слідством, і неповнолітніх, справи яких не розглянуті в суді, дозволяється виводити на заняття в навчальні класи лише за умови забезпечення їх ізоляції від засуджених, а також роздільно (у класах): заарештованих за злочини, що не є тяжкими, і які раніше не відбували покарання у виховно-трудових колоніях; заарештованих за тяжкі злочини; заарештованих, які раніше відбували покарання у виховно-трудових колоніях; заарештованих, які притягуються за однією кримінальною справою.
У разі відсутності умов для проведення класних (групових) занять з додержанням названих вище вимог неповнолітнім надається змога самостійного продовження навчання за програмою загальноосвітніх навчальних закладів.
Особам, які підвищують свій загальноосвітній рівень за програмою загальноосвітнього навчального закладу самостійно, надається можливість користуватися підручниками з бібліотеки, дозволяється купувати письмове приладдя за свої кошти понад установлені суми і користуватися ним [1, ст. 6, 16; 93, с. 190].
Діяльність, спрямована на виконання кримінальних покарань, посідає значне місце в справі реалізації державної політики у сфері виконання покарань. Ця діяльність є виразом державного примусу та має специфіку. Тому у кожній державі створена система органів, на які покладено виключно виконання покарань.
Виконанням кожного з вказаних видів покарання займається певний орган (установа), сукупність яких складає кримінально-виконавчу систему нашої держави.
Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання. Забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попереднього ув'язнення покладається на адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка діє відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.
Особи, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, мають обов'язки і права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, що передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом №2322-IV (2322-15) від 12.01.2005) Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, визначається законодавством України, що передбачає права і обов'язки цих осіб під час перебування їх на території України, з обмеженнями, які встановлені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Режим у місцях попереднього ув'язнення, тобто порядок і умови утримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув'язнення, встановлюється цим Законом та іншими нормативними актами. Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих під варту, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону. Особи, взяті під варту, мають право: на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту, оскаржувати їх у суді, отримати в друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України (254к/96-ВР), цієї статті та інших прав затриманих або взятих під варту, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; Особи, взяті під варту, зобов'язані: додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув'язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації; дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері; бути ввічливими до працівників місця попереднього ув'язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов'язків; бережливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна місця попереднього ув'язнення. У разі запровадження особливого режиму в місці попереднього ув'язнення посилюється охорона, нагляд за особами, взятими під варту, припиняються всі заходи, що проводяться з цими особами, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються інші режимні заходи.
3. Підстави та порядок звільнення осіб, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту
ув'язнення звільнення варта попередній
Підстави та порядок звільнення осіб, до яких запобіжним заходом обрано взяття під варту, викладені у ст. 20 Закону.
Підстави для звільнення з-під варти:
* скасування запобіжного заходу;
* зміна запобіжного заходу;
* закінчення передбаченого законом строку утримування під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено у встановленому законом порядку.
Начальник місця попереднього ув'язнення повинен не пізніше як за сім діб до завершення строку утримування під вартою письмово повідомити про це слідчого або орган дізнання, які ведуть справу, а також прокурора, який здійснює нагляд за її веденням. У день закінчення строку утримування особи під вартою начальник місця попереднього ув'язнення повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.
Звільняє осіб з-під варти начальник місця попереднього ув'язнення на підставі постанови особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді, прокурора або вироку чи ухвали суду. У разі закінчення передбаченого законом строку утримування під вартою, якщо цей строк не продовжено, особи, узяті під варту, звільняються за постановою прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.
Особа, яка під час попереднього слідства у кримінальній справі перебувала під вартою максимальний строк, встановлений ч. 2 ст. 156 КПК України, підлягає негайному звільненню адміністрацією установи у перший день після закінчення цього строку, якщо не отримано повідомлення слідчого або прокурора про закінчення попереднього слідства і пред'явлення його матеріалів для ознайомлення особі, яку утримувають під вартою. Персональна відповідальність за звільнення ув'язненого покладається в цьому разі на начальника місця попереднього ув'язнення.
Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.
Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безплатним проїздом до місця проживання. У разі потреби їм видаються грошова допомога і одяг.
До персоналу місць попереднього ув'язнення належать особи рядового та начальницького складу кримінально-виконавчої системи і військовослужбовці служби безпеки, а також особи, які працюють у цих установах за трудовими угодами.
Працівники місць попереднього ув'язнення в межах повноважень, що їх надають Закон України «Про попереднє ув'язнення» та інші законодавчі акти, приймають рішення самостійно і за свої протиправні дії або за бездіяльність несуть дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана:
* забезпечити належні охорону та режим утримування осіб, узятих під варту;
* створити особам, яких узято під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням;
* створити необхідні умови для роботи слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді), яка пов'язана з веденням кримінальної справи.
Працівникам місця попереднього ув'язнення забороняється вступати у неслужбові стосунки з особами, узятими під варту, а також користуватися їх послугами.
Нагляд за додержанням законодавства в місцях попереднього ув'язнення здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та наказу Генерального прокурора України №7 від 23.10.98 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян».
Постанови і вказівки прокурорів щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов утримування осіб, узятих під варту, підлягають обов'язковому виконанню адміністрацією місць попереднього ув'язнення [1, ст. 20; 93, стр. 193].
Підставами для звільнення з-під варти є:
· скасування запобіжного заходу;
· зміна запобіжного заходу;
· закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку.
Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строку тримання під вартою, передбаченого статтею 156 Кримінально-процесуального кодексу України.
При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.
Звільнення осіб з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови органу дізнання або слідчого, які провадять досудове розслідування у справі, прокурора, судді, вироку чи ухвали суду. Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення. Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безкоштовним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видається грошова допомога і одяг.
Подобные документы
Взяття під варту в системі інших запобіжних заходів. Порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Процесуальний порядок продовження строків тримання під вартою.
реферат [39,6 K], добавлен 26.07.2007Охорона затриманих осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, і взятих під варту осіб як забезпечення їх надійної ізоляції. Правові підстави і порядок конвоювання затриманих і взятих під варту осіб. Управління підрозділами і нарядами конвойної служби.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 30.11.2010Аналіз механізму зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання в контексті змін кримінального закону. Положення Закону України № 838-УШ, причини його прийняття. Законопроекти, які передбачають унесення змін до ст 72 Кримінального кодексу.
статья [23,4 K], добавлен 11.09.2017Мета і підстави застосування запобіжних заходів. Види запобіжних заходів та обставини що враховуються при їх обранні. Підписка про невиїзд. Особиста порука. Порука громадської організації або трудового колективу. Застава. Взяття під варту.
реферат [35,6 K], добавлен 21.03.2007Поняття, значення, види запобіжних заходів, їх характеристика. Підписка про невиїзд. Особиста порука. Порука громадської організації або трудового колективу. Застава. Взяття під варту. Нагляд командування військової частини.
реферат [33,2 K], добавлен 05.07.2007Загальні начала призначення покарання та його основні принципи. Зміст юридичної бази боротьби зі злочинністю. Характеристика сукупності злочинів, поняття, види та призначення покарання. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 01.05.2009Поняття та значення заходів процесуального примусу. Класифікація заходів процесуального примусу. Кримінально-процесуальна характеристика окремих заходів процесуального примусу. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів.
курсовая работа [77,6 K], добавлен 22.04.2007Проблеми доступу до суду уразливих категорій осіб, які потребують додаткового захисту. Визначення порядку і підстави звільнення відповідних категорій осіб від сплати судового збору. Роль держави у процесі належного забезпечення й охорони прав біженців.
статья [26,1 K], добавлен 18.08.2017Положення третіх осіб у судочинстві Стародавнього Риму. Порівняльно-правовий аналіз сучасного стану інституту третіх осіб у вітчизняному законодавстві та юридичній практиці зарубіжних країн (Франція, Германія). Третя особа, що заявляє самостійні вимоги.
курсовая работа [89,7 K], добавлен 05.05.2014Особливості створення юридичних осіб за правом Великобританії та розкриття інформації про їх діяльність. Розгляд української системи реєстрації суб'єктів господарювання. Створення в Україні єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців.
реферат [32,7 K], добавлен 24.03.2012