Укладання господарського договору

Відсутність згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору (як тих, що визнані істотними за законом чи необхідні для договорів даного виду, так і тих, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода), включаючи випадки, коли було врегульовано не всі розбіжності, що виникли при укладанні договору, означає, що договір не відбувся [31].

Договірне зобов'язання не виникає через відсутність передбачених нормам права загальних умов, необхідних для здійснення угоди, наприклад недодержання строку для акцепту, неправильний акцепт, неповний акцепт тощо. Правові наслідки того, що господарський договір є неукладеним (таким, що не відбувся), але сторона здійснила дії на його виконання (відвантажила продукцію, здійснила оплату тощо), регулюються нормами гл. 83 ЦК про зобов'язання, які виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Фактичні дії сторін можуть свідчити про те, що договір був укладений, але на інших умовах [32].

Непоодинокими є випадки, коли назва договору не відповідає сутності правовідносин, які виникли, що само по собі не може означати недійсності договору або того, що він не укладений. У такому випадку має бути здійснене тлумачення умов договору за правилами статей 213, 637 ЦК з метою з'ясування його сутності.

Так, ВСУ, переглядаючи судові акти попередніх інстанцій, визнав, що умови спірного договору, зокрема про підпорядкування екіпажу судна відповідачу, покладення на нього керівництва питаннями фрахту, що включає без обмеження такі функції, як організація відповідних платежів судновласнику, взяття на себе відповідачем повноважень з керівництва питаннями фрахту та фрахтування, дає підстави для кваліфікації відповідно до положень КТМ України укладеного договору договором фрахту, а не договором експлуатаційного управління судном (відповідно до назви), чи договором морського агентування (як встановив суд першої інстанції), чи змішаним договором (на думку ВГСУ) (див.: інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів морським транспортом» від 25 березня 2005 p.).

Висновки: Договір визнається укладеним, якщо, між сторонами досягнуто згоди щодо його істоти тобто тих, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду), а також всіх умов, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (звичайна, або повна, письмова форма). У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувався). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами цивільного законодавства про зобов'язання, що виникають внаслідок придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав.

Висновки

Таким чином, господарський договір є одним з видів договорів, що має свої характерні особливості. Зміст господарського договору становлять умови договору, які визначені угодою сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання.

Що стосується порядку укладання господарських договорів, то укладання господарського договору - це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів господарювання із визначенням умов договору, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).

Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою основою створення таких організацій стає установчий договір. У ньому засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності з її створення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу тощо.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном.

Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).

Із запровадженням патентної системи охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки підвищується роль ліцензійних договорів як основної правової форми передачі виключного права на використання цих результатів технічної творчості.

Договірна форма використовується і для уступки виключного права на знаки для товарів та послуг, права на секрети виробництва (ноу-хау) тощо. Розширення кола можливих об'єктів страхової охорони, до яких належить очікуваний прибуток, ризик підприємницької діяльності тощо, теж ведуть до урізноманітнення форм добровільного (договірного) страхування з конкуренцією страхових організацій.

Отже, сфера застосування господарських договорів дедалі більше розширюється.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28. 06. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16. 01. 2003 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2003 р.

3. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. - 638,640

4. Мілаш В.С. Господарське право: Курс лекцій: У 2 ч. - Ч. 1. - Х.: Право, 2008. - 496 с.

5. НесиноваС. В., ВоронкоВ.С., ЧебикінаТ.С. ГосподарськеправоУкраїни. Навч. посіб. / зазаг. ред. С.В. Несинової. - К.: Центручбовоїлітератури, 2012. - 564 с.

6 В.Мілаш. Теорія господарського договору - ЮР. - 2008, - №1

7.Несинова С.В. Господарське право Украини, Київ 2012 р.

8. Вінник, О. Господарське право: курс лекцій К:, Атака. - 2005. - 662с.

9.Луць В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним та Господарським кодексами України// Українське комерційне право. - 2003. - №4

10.Г.В.Смолин. Господарське право України. Загальна частина. Навчальний посібник, 2008

11.Лещенко О.А. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009

12. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Навчальний посібник. - Х.. - Одесей.-2006.-678 с

13. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. Навчальний посібник. - К.: ЮрінкомІнтер, 2001. - 560с

14. Господарський та цивільно-правовий договори // Податкове планування», № 9, 2009.

15.Научно-практический комментарий Хозяйственного кодекса Украины /Кол. авт.: Г.Л. Знаменский, В.В. Хахулин, В. Щербина и др..; Под общ. ред. В.К. Мамутова. - М.: Юридическая литература, 2004. - 688 с.

16. Беляневич О. Про види джерел господарського договірного права.//Бюлетень Міністерства юстиції України-2005.-№ 10(48). - с.130-138

17. Подцерковний О.П. Ціна як умова господарського договору// Вісник господарського судочинства.-2005.-№6.с.-144-151

18. 51. Мельник О. Визнання установчих документів господарських товариств недійсними //Юридичний тиждень.-№10(188) 9 березня 2010 р.

19. Ніколенко Л., Лагуткіна Г. Особливості господарського договору як підстави виникнення господарських зобов'язань.-право України.-2009.-№6 с. 36-39.

20.Беляневич О.А.Господарське договірне право (теоретичні аспекти): Монографія. - К., 592с.

21. Бервено С.М. Проблеми договірного права України. - К.:ЮрінкомІнтер. - 2006.-389с

22. Костенко Леся. Укладення господарського договору Юридичний журнал. -2006.-№10

23. В. Мілаш. Нові підходи до вивчення договору в госп.праві.- Право Укр.. - 2007,-№9

24. В.С. Щербина. Господарське право. - К.: Юрінком Інтер. - 2007.- ст.156.

25. Луць В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним та Господарським кодексами України// Українське комерційне право.-2003.-№4.-с.21-23.

26.Господарський договір та його юридичні конструкції- недійсність, нікчемність, неукладеність - в сучасних умовах.// Часопис Київського університету права.-2009.-№3.-с.146-150.

27.Шишка Р.Б. Цівільне право України: Курс лекцій У 6-ти т. Т5 кн.2 Договірне право: Ч1.Загальні положення про договори на передачу майна у власність/.-Х.,2006.-336.с.

28. Мілаш В.С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності.- Полтава: АСМІ, 2005. - 125с

29. Осіпов І. Договір як юридичний факт // Правовий тиждень.. - 2005. - №2.

30.Сібільов М. Динаміка договірних зобовязань після їх виникнення// Вісник Академії правових наук України.-2005.-№1(40).-с.79-88

31. Мічурін Є.О. Техніка складання договорів. Науково-практичний посібник. - Х.: Юр світ. - 2006. - 535с.

32. В. Мілаш. Теорія господарського договору - ЮР. - 2008, - №1.

Размещено на Allbest.ru