Види та порядок укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах

Правовий аналіз та всебічне дослідження видів та порядку укладення договорів на конкурсах, аукціонах, біржах. Торг як спосіб здійснення правочину. Визнання договору, укладеного на аукціоні. Порядок заключення угод на фондових біржах або за конкурсом.

Рубрика Государство и право
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.12.2014
Размер файла 30,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Юридичний факультет

«Види та порядок укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах»

Луцьк - 2014

ПЛАН

ВСТУП

ПРАВОВА ОСНОВА, ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДОГОВОРУ

ТОРГИ ЯК СПОСІБ УКЛАДЕННЯ ПРАВОЧИНУ

УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ НА БІРЖАХ, АУКЦІОНАХ ТА КОНКУРСАХ

Аукціон як спосіб укладення договору

Укладення біржових угод

Особливості укладення договорів за конкурсом

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Тема даної роботи досить актуальна, адже правове регулювання укладання договорів на конкурсах, аукціонах, біржах здійснюється численними правовими актами, містить багато особливостей, необхідність прийняття до уваги яких диференційована в залежності від правових підстав організації і проведення публічних торгів, фактичної причини продажу майна, суб'єктного складу відповідного договору, специфіки продаваного майна та інших чинників.

Об'єктом дослідження є правовідносини що виникають на підставі договорів.

Предметом дослідження роботи є порядок укладення договорів на конкурсах, аукціонах, біржах.

Метою даної роботи виступає правовий аналіз та всебічне дослідження видів та порядку укладення договорів на конкурсах, аукціонах, біржах.

Для всебічного дослідження теми і досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

розглянути поняття договору загалом;

охарактеризувати торг як спосіб укладення правочину;

розглянути порядок укладення договорів на конкурсах, аукціонах, біржах.

Слід зазначити, що дослідження поняття договору та їх укладення на біржах, аукціонах і конкурсах проводилися багатьма авторами-юристами, зокрема: Беляневич О.А., Бекленищевої И.В., Бєлікова Олега, Гайворонського В.М., Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М., М.К. Галянтич, С.М. Грудницької, О.М., Міхатуліна, Ю.В.Белік, Иванова В.В., Калабеков Ш. В., Костенко Лесі, Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, B.C. Щербина, Панченко М.І., Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін..

Підкреслимо, що методологічною основою роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань.

Для цього у роботі було використано такі методи, як: порівняльно-правовий; діалектичний; формально-логічний - при характеристиці процедури укладення договорів; формально-догматичний (юридичний) - при здійсненні тлумачення окремих термінів та понять.

Структура даної роботи та її послідовність частин обумовлені об'єктом, метою та завданнями дослідження. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

ПРАВОВА ОСНОВА, ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДОГОВОРУ

Договір служить ідеальною формою активності учасників обороту, він є найбільш оперативним і гнучким засобом зв'язку між виробництвом і споживанням, вивчення потреб і негайного реагування на них з боку виробництва. У силу цього саме договірно-правова форма здатна забезпечити необхідний баланс між попитом та пропозицією, наситити ринок тими товарами, які потребує споживач.

Договірні відносини виникають на певній економічній основі, отже, вони тісно зв'язані з відносинами власності. У відношенні свого майна власник вправі здійснювати будь-які дії, які не суперечать закону. У числі дій, за допомогою яких власники розпоряджаються своїм майном, найбільше значення мають договори. [6, с. 151-152]

Договір є основною правовою формою, що опосередковує суспільні відносини, і може розглядатися як зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір являє собою одне із самих унікальних правових засобів, у рамках якого інтерес кожної сторони, у принципі, може бути задоволений лише за допомогою задоволення інтересу іншої сторони. Це і породжує загальний інтерес сторін в укладанні договору і його належному виконанні. Тому саме договір, заснований на взаємній зацікавленості сторін, здатний забезпечити таку організованість, порядок і стабільність в економічному обороті, яких неможливо домогтися за допомогою самих жорстких адміністративно-правових засобів.

Відповідно, договір можна визначити як засноване на угоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов'язання між суб'єктами господарювання, суб'єктами організаційно-господарських повноважень, не господарюючими суб'єктами - юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов'язки сторін.

І проаналізувавши вище викладене можна виділити наступні ознаки договору:

1) це угода двох або більше суб'єктів;

2) є юридичним фактом, який спрямований на виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

3) встановлює зобов'язання і правила його виконання;

4) може бути підставою виникнення майновових зобов'язань;

5) обмежене законодавством коло суб'єктів;

7) стосовно них діють окремі правила щодо підстав їх укладання й змісту.

8) форма договору встановлена законом; [7, с. 358 - 360]

Численні договори мають як загальні властивості, так і певні розходження, що дозволяють відмежовувати їх один від одного. Для того, щоб правильно орієнтуватися у всій масі численних і різноманітних договорів, прийнято здійснювати їхній розподіл на окремі види. В основі такого розподілу полягають різні категорії, що обираються в залежності від переслідуваних цілей.

Розподіл договорів на окремі види має не тільки теоретичне, але і важливе практичне значення. Він дозволяє учасникам досить легко виявляти і використовувати у своїй діяльності найбільш істотні властивості договорів, застосовувати на практиці такий договір, що у найбільшій мірі відповідає їх потребам. Оскільки договори є різновидом угод, на них поширюється і розподіл угод на різні види.

Різноманітність діяльності обумовлює широке коло договорів. Кожному договору властиві й загальні риси даної правової категорії, й ознаки, притаманні саме даному виду договорів. Тому для їхнього розмежування застосовуються доктринальна й нормативна класифікації договорів, основою яких є їхні юридичні (внутрішні) властивості. [15, с. 356]

ТОРГИ ЯК СПОСІБ УКЛАДЕННЯ ПРАВОЧИНУ

В умовах ринкової економіки цивільно-правовий договір є основним засобом організації відносин між учасниками цивільних правовідносин.

Залежно від специфіки суб`єктного складу та пов`язаних з цим особливостей порядку встановлення договірних відносин можна виділити конкурентний і неконкурентний способи укладення правочинів.

Неконкурентний (традиційний) спосіб укладення правочинів, відомий законодавству, достатньо поширений на практиці та досліджений в літературі.

Укладення правочинів на біржах, аукціонах, конкурсах (конкурентний спосіб) є надзвичайно актуальним в умовах конкурентного ринкового середовища, проте ці питання, на жаль, практично не висвітлені в сучасній юридичній літературі.

Укладення правочинів в умовах конкуренції покупців розкривається через загальне поняття «торги». Аналіз чинного законодавства показує , що досі не вироблено його однозначного розуміння. Так, в ст.1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» під торгами розуміється порядок здійснення конкурентного відбору виконавців щодо закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг за процедурами, встановленими цим законом.

За своєю юридичною природою торги - це сукупність дій (юридичних фактів), які послідовно здійснюються організатором та учасниками торгів. Торги є способом укладання договорів різного виду в умовах конкуренції, за допомогою яких відбувається встановлення договірних відносин між організатором торгів (власником чи уповноваженою особою) і тим учасником, який запропонував найбільш вигідні для організатора торгів умови договору і в установленому порядку визнаний переможцем.

Укладення правочинів конкурентним способом має певні особливості.

По-перше, обов'язковою умовою зазначеного способу є наявність конкуренції. Вона може існувати як між суб'єктами, які бажають придбати певний товар (роботи, послуги, а також певні права) на певних умовах. У біржовій торгівлі можлива конкуренція не тільки покупців, а й продавців (на відміну від укладення договорів на аукціонах, конкурсах, де має місце конкуренція тільки покупців).

По-друге, правове регулювання порядку укладення договорів здійснюється спеціальними нормативними актами, які регламентують організацію та проведення біржової торгівлі, аукціонів та конкурсів, а не тими нормативними актами, які регулюють певні види договірних зобов'язань.

Таким чином, постала гостра потреба розробки загальної моделі укладання договорів в умовах конкуренції продавців та покупців. Розробка та запровадження такої моделі дозволить значно скоротити кількість нормативних актів, які регулюють укладення договорів під час торгів та уникнути багатьох суперечностей і непорозумінь, що у зв'язку з цим виникають.

Спроби розробити таку модель робилися і раніше, зокрема у роботах О.А. Беляневич, яка зазначає що модель має бути заснована на тому, що підставою для виникнення зобов'язання з договору, укладеного на аукціоні, біржі чи конкурсі, є складний юридичний факт, що включає попередній та основний договір, зміст якого визначено умовами попереднього договору.

І.Б. Новицький зазначає, що термін «попередній» не означає незавершеності вияву волі сторін, а лише вказує на те, що за договором, який відбувся, має слідувати інший - остаточний договір.

Отже, необхідно виділяти два договори між сторонами. Перший, який вже укладений, має встановлювати зобов'язання укласти у майбутньому головний договір. Саме цей договір має привести до досягнення певної мети задля якої було встановлено юридичні правовідносини між сторонами. Таким чином, попередній та головний договори мають різне значення та різне змістовне навантаження на шляху досягнення певної мети. Попередній договір є первинним щодо основного проте між ними наявний діалектичний зв'язок.

Враховуючи наведене, можна зробити такі висновки: торги є одним із способів укладення договору, що ініціюється однією з потенційних сторін договору (за її дорученням або на підставі публічного примусу), такі що відрізняються наявністю конкуренції між потенційними контрагентами, які бажають бути стороною у договорі, і усвідомлення ними наявності відповідної конкуренції. [9]

Щодо регулювання законодавством, то зазначимо, що стаття 650 ЦК України використовуючи бланкетну норму цивільного законодавства, з метою акцентування уваги на особливостях укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо, та відповідно визначаючи у такий спосіб особливості регулювання порядку їх укладення, відсилає до актів цивільного законодавства. Такий зміст коментованої статті дає змогу зробити висновок, що положеннями ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо, не встановлюються.

Стаття 185 ГК встановлює особливості укладення господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах, відповідно до її змісту до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність бірж, ярмарків та публічних торгів. Названа стаття ГК також не розкриваючи особливостей укладення договорів, зокрема на біржах, ярмарках та публічних торгах, робить відсилання до інших нормативно-правових актів. [14]

УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ НА БІРЖАХ, АУКЦІОНАХ ТА КОНКУРСАХ

Аукціон як спосіб укладення договору

Аукціон - це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право власності на товар передається покупцю, який у ході торгів запропонує найвищу ціну.

Зазначимо, що укладення договорів на аукціонах регулюється низкою спеціальних нормативних актів, які регулюють відносини в процесі проведення аукціонів, відкритих торгів, тендерів. [14]

Ще раз підкреслимо, що аукціони - це особливі організаційні заходи, метою яких є укладення договорів на найбільш вигідних для продавця умовах.

Аукціон - спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично. Аукціонний продаж може бути примусовим, організованим для реалізації майна несправного боржника, та добровільним, що організований самим продавцем чи здійснюється ним через організацію, спеціально на те уповноважену. Найширше аукціон застосовується як спосіб продажу майна з публічних торгів покупцю, котрий запропонує найбільшу ціну.

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Чинне українське законодавство про торги має каузальний характер і розвивається екстенсивно, оскільки постійно зростає кількість підзаконних нормативних актів, які регулюють проведення аукціонів на укладення договорів різного виду.

Зазначимо, що публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із Законом України «Про заставу», при виконанні рішення суду (господарського суду) - згідно із Законом України «Про виконавче провадження»).

Умовами дійсності торгів є:

а) належний суб'єктний склад торгів;

б) належний об'єкт торгів. На торгах не може пропонуватися майно, виключене з господарського обігу або яке не може бути предметом купівлі-продажу у випадках, передбачених законодавством, у тому числі й на аукціоні, конкурсі;

в) дотримання встановленого порядку проведення торгів (аукціону), який визначається спеціальними законодавчими актами. [12]

Укладення на аукціоні усного договору, зокрема щодо нерухомості, без необхідності укладення в подальшому ще одного договору «за наслідками» аукціону є доцільним і, грубо кажучи, не є новелою. Досвід застосування Закону України «Про іпотеку» свідчить, що при такому підході додаткових можливостей для зловживань не створюється.

Визнання договору, укладеного на аукціоні, проведеному з порушенням закону, недійсним не є способом захисту прав учасників аукціону. Належним способом захисту може бути відшкодування заподіяних збитків. Водночас доцільно встановити законну неустойку на користь осіб, що постраждали внаслідок проведення аукціону з порушенням закону. [11, с. 162-163]

Укладення біржових угод

Біржові торги - це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право власності на товар, допущений до обігу на біржі, передається членові біржі, з яким у ході торгів буде досягнута згода щодо укладення біржової угоди, що реєструється на біржі.

В Україні порядок укладення біржових договорів, який би передбачав би водночас порядок надання послуг біржі у реєстрації біржових угод, на законодавчому рівні, не визначений. Даний порядок регулюється окремими відомчими актами та Правилами біржової торгівлі, що затверджуються на кожній біржі на правах локальних актів. Названі Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим зборами органом товарної біржі (ст. 17 ЗУ «Про товарну біржу») Щодо біржової торгівлі сільськогосподарської продукції існує відомчий нормативний акт, який визначає Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (затверджені спільним наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 3 квітня 1996 року N 031/44/62, названі правила розроблені на виконання постанови КМ України від 17.11.95 р. N 916 "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку". Біржові договори називають ще біржовими операціями, так як вони поєднують у собі як укладення біржових договорів так і надання послуг з боку біржі у їх укладенні та реєстрації. Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, біржовою операцією визнається угода, яка відповідає сукупності таких умов: а) якщо вона являє собою купівлю продаж, поставку або обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасники є члени біржі; в) якщо біржова угода подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного дня за її вчиненням.

Учасниками біржових торгів є: члени біржі (засновники та прийняті в установленому порядку фізичні та юридичні особи); біржові брокери, які діють на підставі договорів комісії або доручення, які укладаються ними із членами біржі; дилери - особи, які надаючи послуги посередництва, укладають біржові угоди від власного імені та за власний рахунок з метою подальшого перепродажу товару; ведучий торгів, що безпосередньо надає послуги біржі в укладенні біржових угод. Надання послуг з боку біржі в укладенні біржових угод здійснюється у спеціальному порядку, що визначені у правилах біржової торгівлі. Даний порядок включає: а) дії, які має вчинити покупець чи продавець до початку біржових торгів (наприклад: подати брокерові замовлення, довіреність, перерахувати гарантійний внесок (маржу), визначити мінімальну продажну ціну, якщо замовлення здійснює продавець); б) дії, які необхідно вчинити, після закінчення торгів. Названий порядок також включає: а) дії, які має вчинити брокер до початку біржових торгів; б) під час біржових торгів. Порядком надання біржових послуг має також охоплюватися визначення прав та обов'язків: маклера - особи, що веде торги, служби реєстрації біржі, що здійснює реєстрацію біржових угод.

Специфікою укладення договорів на біржі є те, що вираження пропозиції укласти договір відбувається у два етапи: а) прийом і реєстрація заявок на продаж, на підставі яких формується бюлетень продажів на конкретний день біржових торгів; б) оголошення ведучим торгів товару, що зазначений у відповідній позиції бюлетеня. Брокери покупці дають згоду на укладення договору шляхом підняття реєстраційної номера.

На товарних біржах операції здійснюються з реальними товарами (спотові та форвардні угоди) та з товарними деривативами (ф'ючерсні та опціонні угоди). За спотовими угодами здійснюється строкове, від одного до тридцяти днів) передання прав і обов'язків та їх реалізація та виконання. За форвардними контрактами передання прав та обов'язків та їх реалізація і виконання відбувається на протязі строку від 30 до 360 днів.

Ф'ючерсні та опціонні контракти є похідними цінними паперами - деривативами (ст. 1 ЗУ "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"). Порядок випуску та обігу деривативів, базовим активом яких є товари, визначається Правилами випуску та обігу фондових деривативів (затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 24.06.97 р. N 13). Ф'ючерсний контракт - це стандартний документ, що засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари у визначений час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на момент виконання зобов'язання сторонами контракту. Відмова від виконання ф'ючерсного контракту можлива лише за згодою другої сторони або у випадках визначених цивільним законодавством. Ф'ючерсний контракт може бути проданий іншим особам без згоди особи у якої він придбаний. Опціон - це стандартизований документ, що засвідчує право (але не обов'язок) придбати товари на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін на час укладення опціону або на час передання товару за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (його емітент) несе безумовне і безвідкличне зобов'язання продажу товару на умовах, передбачених опціоном. Зі свого боку покупець опціону має право відмовитися від придбання товару за опціоном. Покупець опціону має право його перепродати протягом строку його дії. Відповідальність за невиконання опціону несе емітент опціону. [14]

Можливість примушування до укладення біржового договору законодавством не передбачена, навіть у випадку. коли угода під час біржових торгів була укладена. У разі бажання скласти та підписати біржову угоду, що була укладена на біржових торгах, підписується біржовий договір. Форма та зміст біржових договорів також затверджується біржею. Біржовий договір, від імені покупця та продавця, що є членами біржі, підписують біржові брокери та уповноважена особа біржі. Біржовий договір складається у трьох екземплярах, по одному видається покупцю та продавцю, а третій екземпляр залишається на біржі. Біржова угода реєструється у журналі біржових договорів. Лише після названої реєстрації біржовий договір вважається укладеним (ч. 5 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу").

Будь-яке порушення порядку укладення біржових торгів є підставою для визнання біржового договору недійним.

Порядок укладення угод на фондових біржах визначається також правилами біржової торгівлі. Продаж на фондових біржах об'єктів приватизації (пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що належать державі, створених у процесі корпоратизації та приватизації) здійснюється відповідно до спеціальних нормативно-правових актів: ЗУ "Про приватизацію державного майна" від 21.05.97 р.; Положення про порядок продажу на фондових біржах пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що належать державі, затвердженого Фондом державного майна України, Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку від 16.11.98 р. N 2141/297/9. Продавцем пакету акцій, що належить державі, на фондовій біржі є Фонд державного майна України, який і видає своєму представникові на біржі довіреність на участь у біржових операціях при продажу цінних паперів та на укладення біржових договорів. Покупець, який запропонував найвищу ціну у процесі участі у біржових торгах, має примушувати продавця до укладення договору, якщо, на порушення правил біржових торгів він відмовився укладати біржовий договір.

На відміну від товарної біржі, торгівля, на якій регулюється ЗУ "Про товарну біржу", Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" не забороняє брати участь у біржових торгах особам, що не членами біржі. [8]

Особливості укладення договорів за конкурсом

Конкурс - це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов - найвищу ціну.

Зазначимо, що проведення різного роду конкурсів, як правило регулюється на рівні підзаконних нормативних актів. Це зокрема Порядок проведення конкурсів (тендерів) з вибору виконавців державного оборонного замовлення, затверджений постановою КМ України від 9 грудня 1999 року; Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію, затверджене постановою КМ України від 12 квітня 2000 р., та інші. [14] договір біржа торг аукціон

Конкурсний спосіб укладення договорів відрізняється від загального порядку їх укладення, який передбачено статтею 181 ГК України. У межах конкурсного способу застосовуються два види спеціальних процедур укладення договорів: 1) за результатами конкурсу (тендеру); 2) на публічних торгах.

Предметом конкурсу є право на укладення договору. Продаж об'єктів господарських прав за конкурсом є механізмом нетрадиційної конкуренції, спрямований на організацію конкуренції серед потенційних контрагентів з метою визначення найкращого проекту договору (оферти), що буде підписаний ініціатором конкурсу після додаткового узгодження його умов. Сповіщення про проведення конкурсу є запрошенням роботи оферти для визначення під час конкурсу найкращої. На підставі висновків конкурсної комісії приймається рішення про переможця конкурсу, яке оформлюється відповідним протоколом. Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови своєї участі в договірних відносинах (найкращий проект договору відповідно до умов конкурсу. Переможець конкурсу отримує право на укладення договору, безпосередня реалізація якого здійснюється після узгодження істотних умов договору обома сторонами. [10, c. 210-212]

Шляхом проведення конкурсу можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

У чинному законодавстві відсутня єдина класифікація конкурсів, через що в окремих нормативно-правових актах використовуються неоднакова термінологія та визначення. [13]

ВИСНОВОК

Підсумовуючи викладене, зробимо висновок, що:

При укладенні договорів на біржах, конкурсах, аукціонах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Укладення правочинів на біржах, аукціонах, конкурсах (конкурентний спосіб) є надзвичайно актуальним в умовах конкурентного ринкового середовища, проте ці питання, на жаль, практично не висвітлені в сучасній юридичній літературі.

Укладення правочинів в умовах конкуренції покупців розкривається через загальне поняття «торги».

Шляхом проведення аукціону та конкурсу можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

В Україні порядок укладення біржових договорів, який би передбачав би водночас порядок надання послуг біржі у реєстрації біржових угод, на законодавчому рівні, не визначений. Даний порядок регулюється окремими відомчими актами та Правилами біржової торгівлі, що затверджуються на кожній біржі на правах локальних актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України від 28 червня 1996 року(відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 30, ст. 141).

Господарський кодекс України від 1 січня 2004 року (відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, №21-22, ст. 144).

Цивільний кодекс України від 1січня 2004 року (відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 40-44, ст. 356).

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»

Закон України «Про товарну біржу»

Гайворонський В.М. Господарське право України. - Х.: Право, 2005. - 384 с.

Господарське право: Навчальний посібник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. - К.: Кондор 2003. - 400 с.

Господарське право України / За редакцією Н.О.Саніахметової - ТОВ “Одіссей”, 2005

Долгополова Л.М. Торги як спосіб укладення правочину // Публікація, Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, 2010

Мілаш В.С. Теоретико-правові засади господарсько-договірної діяльності / В.С. Мілаш // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право. - 2010. - № 1. - Х.: Право, 2010.

Мірошниченко А.М., Попов Ю.Ю. Укладення договорів на аукціоні: можливість усної форми та відмови від нотаріального посвідчення (зокрема, щодо нерухомості), недійсність, способи захисту прав учасників // «Вісник Вищої ради юстиції» № 1 (9) 2012

Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За загальною редакцією В. К. Мамутова - Юрінком Інтер, 2004

Науково-практичний коментар Господарського кодексу України 2-е видання, перероблене і доповнене. / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, B.C. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 688 с.

Науково-практичний коментар. Цивільний кодекс України (ЦКУ). http://uazakon.ru/

Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. Удосконалення правового регулювання порядку укладення господарських договорів в сучасній Україні. Способи їх укладення на біржах, аукціонах, конкурсах.

    курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.03.2014

  • Поняття та ознаки біржі. Правила біржової торгівлі, розв'язання спорів. Поняття і види біржових правочинів. Ф'ючерсний контракт. Особливості укладання договору. Заяви на продаж, купівлю або обмін. Право власності на товар. Розірвання біржових угод.

    реферат [22,4 K], добавлен 22.01.2014

  • Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Здійснення тлумачення умов договору відповідно до загальних правил тлумачення правочину. Укладення цивільно-правового договору та підстави для його зміни або розірвання.

    реферат [30,9 K], добавлен 21.09.2009

  • Правова природа та поняття об'єктів недобудованої нерухомості, державна реєстрація речових прав на майно. Особливості укладення договорів купівлі-продажу на біржах та публічних торгах. Законодавче регулювання питання про планування і забудову територій.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 08.12.2011

  • Характеристика шлюбного договору за сімейним законодавством України, суспільні відносини, що складаються в сфері його укладення. Право на укладення шлюбного договору, його зміст та правовий режим. Зміна, розірвання та визнання шлюбного договору недійсним.

    курсовая работа [38,9 K], добавлен 16.05.2014

  • Ознаки комерційного посередництва. Система нормативно-правових актів у сфері комерційного посередництва. Загальний порядок укладення договору. Порядок виконання, зміни та розірвання договору. Шляхи удосконалення сфери укладання договорів посередниками.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 06.07.2011

  • Сторони та зміст колективного договору як одного з регуляторів трудових відносин. Процес укладення колективних договорів та угод у державних та приватних підприємствах. Система державного регулювання розвитку колективних угод та договорів в Україні.

    контрольная работа [37,5 K], добавлен 10.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.