Працевлаштування за кордоном

Необхідною передумовою легального влаштування за кордоном на роботу є, зокрема, одержання до в`їзду в країну дозволу на працевлаштування. Для одержання такого дозволу, як правило, потрібне підтвердження від служби зайнятості Росії, наявність страхового забезпечення та інших необхідних документів від іноземного роботодавця.

Варто також нагадати, що правовий захист за кордоном громадянина України може бути забезпечений консульською установою нашої держави тільки в межах законодавства країни перебування [4].

При зверненні до посередницьких структур з питань працевлаштування за кордоном, у кожному випадку необхідно уважно ознайомитися з умовами, які ними пропонуються, і вимагати пред`явлення не тільки ліцензії Міністерства праці та соціальної політики України, але і дозволу Державного центра зайнятості України на посередництво в працевлаштуванні у обраній країні (тобто в Росії). Варто усвідомлювати те, що внутрішнє законодавство іноземних держав насамперед захищає власний ринок праці.

Роботодавець не має права вимагати у бажаючого влаштуватися на роботу паспорт громадянина України. Треба пам`ятати, що паспорт є власністю України.

Відповідно до статті 2 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн вік особи, з якого допускається прийняття на роботу громадян, визначається законодавством сторони працевлаштування [32]. Трудова діяльність, як вже зазначалося, оформлюється трудовим договором (контрактом), який реєструється в установі, визначеній Уповноваженим Органом. Проте якщо трудовий договір розірваний у зв`язку з ліквідацією підприємства (установи, організації), скорочення чисельності або штату працівників, Уповноважений Орган Росії вживає заходів щодо включення працівника в інші, рівноцінні, трудові відносини на строк дії трудового договору (контракту). При неможливості працевлаштування на Працівника поширюються порядок і пільги, що передбачені законодавством Росії для вивільнюваних працівників. За місцем постійного проживання працівнику надається право на працевлаштування на загальних підставах. Угода

Нелегальне працевлаштування в Росії є правопорушенням, що карається відповідно до чинного законодавства і спричиняє адміністративну, а в деяких країнах навіть кримінальну відповідальність, з подальшою депортацією з країни і забороною в`їзду до неї на визначений період.

Одержання ж туристичних віз передбачає саме туристичний характер поїздки, а не виїзд за кордон з метою подальшого працевлаштування. Іноземці, що не одержали дозволу на роботу у встановленому законодавством країни перебування порядку, вважаються нелегальними мігрантами.

Частина російських компаній привертають на роботу в Росії українських фахівців, самостійно розміщуючи оголошення про роботу в мережі Інтернет або ЗМІ. Також працюють компанії-посередники, підбираючи персонал на роботу в Росії серед українців.

У федеральному законодавстві чітко прописано, що іноземний громадянин може легально працювати в Росії тільки при наявності дозволу на роботу. Крім того, роботодавець також повинен мати при собі дозвіл для прийняття іноземної робочої сили до себе на роботу. Роботодавцю видається даний дозвіл за умови забезпечення виїзду іноземних громадян з Російської Федерації. Роботодавцем може виступати будь-яка офіційно зареєстрована російська організація або приватне підприємство. З роботодавця за отримання дозволу стягується певна сума на користь держави.

Копії документів, оформлених на території іноземної держави, мають отримати легалізований статус в консульствах або дипломатичних установах Російської Федерації. Якщо документи складені на національній мові іншої країни (наприклад, українською) до копій документів слід докласти також їх завірений переклад.

Процедура оформлення дозволу тривала, складна і поетапна. Складається вона, фактично, з трьох етапів: отримання дозволу на залучення іноземної робочої сили роботодавцем, отримання дозволу іноземним працівником, і останній етап полягає в реєстрації компанії в Управлінні ФМС Росії.

Дана послідовність повинна бути обов`язково дотримана. Після всіх етапів, для іноземця повинна бути оформлена також робоча віза. Після отримання офіційного дозволу на роботу в Росію, іноземний громадянин може легально почати свою трудову діяльність в країні. Дозвіл на роботу в Росії, як правило, видається терміном до одного року.

Наступною країною, після Росії, по працевлаштуванню за кордоном є Польща. Ця країна, так, як і Росія приваблює іноземних працівників близькість та розумінням мови держави.

Найбільше в Польщі працівників із західних регіонів України. Здебільшого українцям доступна робота в Польщі на тих вакансіях, які не цікавлять місцевих мешканців у плані заробітку. Багато поляків виїжджають в інші країни ЄС на роботу, наприклад, до Великобританії.

Для чоловіків доступне працевлаштування в Польщі на різних вакансіях, що вимагають певної кваліфікації. Так, потрібні водії вантажівок і тракторів, сантехніки, офіціанти й кухарі, електрики, будівельники, фахівці з виробництва пластикових вікон і т.п. Крім того, є некваліфікована робота в Польщі: пакувальники, вантажники. Працевлаштування в Польщі для жінок - це вакансії покоївок, доглядальниць, пакувальниць, касирів в супермаркетах [29].

Відповідно до статті 2 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне працевлаштування працівників тривалість роботи українських працівників, не може перевищувати 12 місяців. В окремих обґрунтованих випадках цей термін може бути продовжено до 18 місяців включно за заявою роботодавця та згодою цього працівника. Для продовження трудових відносин з працівником роботодавцю необхідно вирішити в установленому порядку питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну його дії [33].

Згідно статті 3 вищезазначеної Угоди для отримання роботи українським працівникам необхідний дозвіл на працевлаштування відповідного органу по праці країни працевлаштування, виданий в порядку та на умовах, визначених законодавством країни працевлаштування. Дозвіл на працевлаштування видається на термін виконання роботи у певного роботодавця.

Дозвіл на працевлаштування, видаватиметься за умов, якщо працівник не буде займатися ніякою іншою оплачуваною діяльністю, крім тієї, на яку йому виданий дозвіл. Якщо буде встановлено, що працівник займався іншою оплачуваною діяльністю, або самовільно змінив роботодавця, то дозвіл буде анульовано. У разі підписання трудового договору працівник бере на себе письмове зобов`язання, що він не буде перебувати в країні працевлаштування довше терміну, на який він одержав дозвіл, та не буде шукати іншої роботи, крім тієї, яка була передбачена цим дозволом [33].

Робота для українців у Польщі може носити сезонний характер, або не бути прив`язаною до пори року. Наприклад, щоліта потрібні помічники фермерів та працівники для збору ягід, овочів і фруктів. Також потреба в залученні іноземних працівників може бути обумовлена будь-якою подією.

Працевлаштування в Польщі по робочій візі здійснюється строком на півроку. По закінченні цього строку візу можна продовжити.

Віза для роботи в Польщі оформлюється під конкретного роботодавця, від якого отримане запрошення. В`їхати в Польщу і почати роботу в іншого роботодавця не можна, тому що це буде вважатися порушенням візового режиму. Якщо є бажання змінити роботодавця, доведеться почати пошук роботи в Польщі заново, але вже перебуваючи в країні.

РОЗДІЛ ІІІ. Працевлаштування за кордоном хореографів

Хореографічне мистецтво пройшло складний шлях еволюційного розвитку і стало вагомою частиною культурного існування людства, складним за своїм змістом та суттю об`єктом правового захисту, оскільки створення самого твору хореографами, балетмейстрами є тривалою інтелектуальною діяльністю людини. У вітчизняній науці, на жаль, досі не сформовано спеціальної галузі знань з хореографії. Так, в Західній Європі, зокрема у Франції, Швейцарії, Бельгії, Великій Британії, цілком визначено таку галузь, що включає - теорію й історію танцю. У вітчизняній науці мистецтво й культура представлені такими спеціальностями, як «Мистецтвознавство» та «Теорія й історія культури», «Культурологія» [9].

Взагалі хореографія - це новітній вид хореографічного мистецтва, сформований під впливом соціально-політичних, філософських, технологічних, стилістичних характеристик культури ХХ ст., що виявили в танці імпровізаційність та індивідуальність, а також стабілізували його синтезовану структуру.

Отже, хореографія - вид мистецтва, в якому завдяки ритмічній зміні систематизованих художньо зумовлених положень людського тіла створюються танцювальні образи. Основним виражальним засобом є узгоджене i послідовне поєднання рухів рук, ніг, корпуса, голови, різноманітний гармонійний ритм яких фіксується в танцювальних позах, жестах, мiмiцi [9]. Це техніка рухів і вправ чітка, динамічна, побудована на демонстрації зусиль виконання, естетика рухів реальна, іноді побутова та брутальна, жест точно відтворює психологію, справжній емоційний стан.

Хореографія в даний час є досить популярною сферою зайнятості працюючого населення у сфері інтелектуальної власності. Професія хореографа не менш складна і відповідальна, ніж інші професії сфери «Працівники культури, кіно і театру». Адже Хореограф винен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком.

Тим більше, кваліфікація хореографа важлива з погляду кар`єрного зростання. Погодьтесь, навряд чи директор підвищить некомпетентного хореографа і дасть зелене світло в подальшому просуванні в роботі.

Що стосується фінансового питання роботи хореографом, то тут, як і в багатьох інших спеціальностях, зарплата залежить в першу чергу від регіону мешкання хореографа, специфіки установи, в якій працює Хореограф і політики підприємства відносно рівня заробітної плати для співробітників. Неважливо, хто виконує танець (група хлопчиків або кордебалет) руху в ньому завжди пов`язані один з одним, а не хаотичні. Це результат хореографічної роботи. Хореограф працює з танцюристами, щоб додати їх рухам завершеність, яка предстає перед глядачами у вигляді танцювального твору. Деякі хореографи використовують свої навики для переробки вже існуючих танців, інші за допомогою техніки на зразок контактної імпровізації створюють абсолютно нові роботи.

Хореограф проводить тренування з танцюристами, увечері відвідує і оцінює їх виступ, а в решту часу займається адміністративною роботою. Ще хореограф розробляє ідеї, проводить оцінювання і відбір танцюристів, підбирає костюми, музику і т.д.

На мою думку в Україні працевлаштування хореографів не є перспективним, оскільки й надання освіти в даній галузі, не відповідає європейським нормам. Більшість успішних українських хореографів здобули свої, індивідуально займаючись у іноземних професіоналів та за допомогою ЗМІ. Покинувши Україну задля роботи хореографом, або танцівником в шоу-балеті тощо, є правильним рішенням. В більшості випадків, працівниками в даній сфері - є молодь віком від 18 до 30 років. Хореографи працевлаштовуються на роботу за кордон на загальних підставах, як і будь-які інші працівники різних сфер трудової діяльності, крім особливих випадків передбачених законодавством України чи іноземної держави.

Проаналізувавши сайти про працевлаштуванню за кордоном, можна зробити висновок - для того, щоб працювати в сфері хореографії в іноземній державі слід виконати наступні вимоги, які безпосередньо роботодавець ставить до найманих працівників, відповідно до законодавства той чи іншої іноземної держави:

· Грамотне порт фоліо хореографа;

· Готовність на роботу на строк не 3 місяців;

· Наявність закордонного паспорта;

· Професійний якості (залежно від артиста;

· Досвід роботи на сцені.

Умови роботи визначаються за домовленістю сторін, при укладанні контракту. Досить важливим у роботі в даній сфері, так це індивідуальність на гарантія захисту своєї хореографічної постановки, оскільки без цього заробіток буде незначним, а власні авторські права будуть порушені.

ЗУ «Про авторські та суміжні права» виключив положення, згідно з якими хореографія охоронялася, тільки якщо вона була спеціальним чином викладена. Єдиної, загальновизнаної системи запису хореографії немає, тому, згідно з новим законом, це не обмовляється: хореографія охороняється в будь-якому випадку, як би вона не була зафіксована. Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення. Право інтелектуальної власності на хореографічний твір виникає з моменту його створення. Хореограф створює нову оригінальну хореографічну постановку, закон забезпечує йому повний обсяг охорони його авторських прав.

Все частіше на паркеті танцюристи, виконують не лише загальновідомі танцювальні фігури, але і свої авторські руху. І не всім подобається, коли за ними починають повторювати: адже якщо знахідка ще не здобула популярність у публіки, то просто прикро, що автором можуть визнати когось іншого, та відповідний заробіток буде отриманий іншою особою, якщо ж повторюється «фішка» хореографа, тим більше що продовжує танцювальну кар`єру, то тут можуть виникнути різні непорозуміння.

Правова охорона надається суб`єктам суміжних прав незалежно від призначення, змісту, цінності об`єктів суміжних прав тощо, а також способу чи форми їх вираження. Як і будь-які інші об`єкти авторських прав, хореографічні твори не підлягають обов`язковій реєстрації. Більш того, немає спеціальної процедури реєстрації прав на постановку танцю (як є, наприклад, для комп`ютерних програм). Тому можна застосувати загальні способами захисту авторських прав. Вони всі застосовні і для захисту хореографічних творів.

Що стосується рекомендацій по юридичному захисту саме танцювальних номерів, то доречними і хорошими доказами авторських прав були б:

1. експлікація (пояснення умовних позначень, що вживаються на планах, використовується в фільмах) хореографічного твору [30]. Тобто слід зробити докладний опис хореографічної постановки, забезпечите її текстовими коментарями, зафіксувати змалюванням танцювальних рухів;

2. при постановці хореографічного твору (при його виконанні) слід записати процес на відео, можна зробити фотосесію (серію фотознімків) ключових танцювальних па або всього танцювального номера. Відеозапис хореографічної постановки є найбільш ефективним доказом та засобом захисту авторських прав, оскільки є найбільш потужним інструментом підтвердження факту публічного виконання, якщо, звичайно, відео датоване певним числом. Зазначення дати обов`язково, так як носієм суміжних авторських прав є перший публічний виконавець.

ВИСНОВКИ

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працевлаштування є передумовою зайнятості будь-якого громадянина. Це процес підшукування необхідної роботи, підготовки до неї та влаштування на цю роботу. Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального селянського (фермерського) господарства і до іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості. У разі отримання статусу безробітного, особа має право на матеріальну допомогу. Тобто законодавством України передбачені гарантії захисту прав осіб на працю, як основні так і додаткові на окреме коло осіб.

Системна криза українського суспільства призвела до того, що значна кількість українських громадян намагаються виїхати за кордон з метою у такій спосіб вирішити свої життєві проблеми. Кризовий стан суспільства викликає суттєве зниження рівня життя населення та породжує підвищення рівня безробіття. Поштовхом до міграції є значно нижчий, ніж у сусідніх країнах рівень добробуту населення, наявність складних політичних суперечностей в Україні.

Аналізуючи причини масштабної міграції громадян України за кордон з метою працевлаштування, треба зауважити наявність комплексу об`єктивних та суб`єктивних факторів, що мають системний та ієрархічний характер.

Економічний чинник трудової міграції українців обумовлений, перш за все, станом посттоталітарного суспільства. Це, у свою чергу, обумовлює непевність і малопрогнозованість життя, і ряд відомих явищ низько ефективної економіки.

Відповідно до ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України » Громадянин України має право виїхати з України та в`їхати в Україну.

Україна є експортом робочої сили до Росії, скільки ця країна є досить близько географічно розміщена, має доступну мову, та не містить досить складної процедури перетину кордону, а також заробітна плата досить таки перевищує.

Питання працевлаштування в Російській Федерації регулюються указом Президента Росії 1993 року «Про залучення і використання в Російській Федерації іноземної робочої сили».

Наступною країною, після Росії, по працевлаштуванню за кордоном є Польща. Ця країна, так, як і Росія приваблює іноземних працівників близькість та розумінням мови держави.

Найбільше в Польщі працівників із західних регіонів України. Здебільшого українцям доступна робота в Польщі на тих вакансіях, які не цікавлять місцевих мешканців у плані заробітку. Багато поляків виїжджають в інші країни ЄС на роботу, наприклад, до Великобританії.

Порівняно з 90 роками, коли за кордон виїжджали працевлаштовуватись більшість високваліфікованих працівників, то після економічної кризи в Україні, за кордом в пошуках роботи виїздять в більшості випадках особи, які реалізують свої трудові права в сфері інтелектуальної власності. Тому досить вдалим є визначення в роботі засобів захисту авторських прав хореографів (один із суб'єктів інтелектуальної власності на вибір автора).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Блинова О. Є. Працевлаштування за кордоном у системі цінностей молоді України//Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pzpp/2010_12_3/36-43.pdf

2. Безусий В.В. Правове регулювання працевлаштування в Україні.: Автореферат. Харківський національний університет внутрішніх справ. - Х.,2006. - 17с.

3. Бойко М.Д. Трудове право України: Нав. посібник. - К.: Атіка, 2006. - 312с.

4. Болотіна Н.Б. Трудове право: Підручник. -- 4-те вид., стер. -- К.: Вікар, 2006. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/694493/

5. Войтюк О. П. Трудова міграція українців за кордон та роль міграційного капіталу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrslovo.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=48:2009-05-27-17-30-36&catid=2:society&Itemid=5

6. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины. - Харьков.: Консул, 2004. - 301с.

7. Грузінова Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. -- К.: МАУП, 2003. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/7/48

8. Глинская С. О. Об отношениях трудоустройства и их месте в структуре трудового права /С. О. Глинская // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского.Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 333.

9. Єрмакова Я. В. Формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії: дип. роб. Одеса, 2008. - 38 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.coolreferat.com/Формування_хореографічної_культури_підлітків_засобами_народної_хореографії

10. Зовнішні трудові міграції населення України / За ред. Е.М. Лібанової,О.В. Позняка. - К. : РВПС України НАН України, 2002. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2009_15/stat_09/54.pdf

11. Заржицький О., Сидоренко О. Правовове регулювання працевлаштування іноземних громадян в Україні // Право України. - 2000. - №2.

12. Зовнішні трудові міграції населення України / За ред. Е.М. Лібанової,О.В. Позняка. - К. : РВПС України НАН України, 2002. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2009_15/stat_09/54

13. Злупко С.М., Радецький Й.І. Людський потенціал, зайнятість населення і соціальний захист населення. - Львів.: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2007. - 192с.

14. Карлицький С.М. Трудове право України. - К.: Прецедент, 2004. - 212с.

15. Карпенко Д.О. Основи трудового права. - К.: Вид-во А.С.К., 2003. - 655с.

16. Крупка Л. Трудова міграція як індикатор соціального, економічного та політичного життя країни / Л. Крупка //Наук. вісн. . - 2008. - № 1

17. Конституція України//ВВР. - 1996. - №30. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2% %80

18. Наровська К.Б., Пастухов В.П., Тищенко О.В., Чорноус С.М. Трудове право України. - К.: Алеута, 2005. - 279с.

19. О занятости населения в Российской Федерации: Закон РФ от 16.12.1997 N 20-П [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://roszakon.narod.ru/zakon/zzn.htm

20. Лех Г.А., Ангелко І. В.: Трудова міграція за кодон// Науковий вісник НЛТУ України. - 2008[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_4/127_Lech_18_4.pdf

21. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI// ВВР від 05.07.2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

22. Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 № 1533-III// ВВР від 2000, № 22 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1533-14

23. Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994 № 3857-XII//ВВР від 1994, № 18 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3857-12

24. Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/219-2007-п

25. Про затвердження Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 839. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/839-2008-п

26. Про затвердження списку сезонних робіт і сезонних галузей: Постанова КМУ від від 28.03.1997 № 278. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/278-97-п

27. Пилипенко П.Д. Трудове право України. 2 видання. - К.: Вид.дім «Ін Юре», 2006. - 478с.

28. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. -- X.: Фірма «Консум», 1998. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/691/43/

29. Робота в Польщі: Форум Компанії OOO "JOB WEST" [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.jobwest.com.ua/uk/work-abroad/work-in-poland

30. Словопедія: словник іншомовних слів. [Електорнний ресурс]. - Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/36/53397/239272.html

31. Українці будують Росію: офіційно там працює 51,5 тисяч наших громадян//NEWSru.ua [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/14mar2008/sotori.html

32. Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн: Міжнародний документ від 14.01.1993 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_266

33. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне працевлаштування працівників: Міжнародний документ від 16.02.1994 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/616_0

34. Юрчак Н. Регіональний аспект зайнятості та безробіття у соціологічному вимірі // Україна: аспекти праці. - 2009. - №1.

Размещено на Allbest.ru