Особливості державної та підприємницької детективної діяльності

Створення спеціального антикорупційного органу в Україні та зарубіжний досвід функціонування відповідних структур у своїх працях вивчали такі науковці, як: М.В. Грищенко, О.О. Дульський, О.З. Жовнір, Д.Г. Заброда, Д.І. Йосифович, О.Г. Кальман, Б.В. Романюк, Т.І. Чернявська та інші.

14 жовтня 2014р. був прийнятий Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» [1]. Згідно з ч.1 ст.1 цього Закону, Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням цього бюро є протидія кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

У проекті Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» від 28.12.2015 р. № 3726 зазначено, що «приватна детективна» діяльність - дозволена органами Національної поліції України незалежна професійна діяльність приватних детективів або приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам на платній договірній основі детективних послуг з метою захисту їхніх законних прав та інтересів на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом» [4].

Але, в той самий час, стаття 5 даного проекту передбачає, що приватний детектив може займатися приватною детективною (розшуковою) діяльністю як самозайнята особа (тобто проводити незалежну професійну діяльність) або як фізична особа - підприємець.

Проаналізувавши все вище зазначене, стає зрозуміло, що у даному проекті недостатньо чітко визначено сутність приватної детективної діяльності, оскільки з одного боку вона вважається діяльністю самозайнятих осіб, а з іншого - підприємницькою.

Про обов'язки Національного бюро йдеться у ст.16 вказаного Закону.

Дане бюро:

1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів;

2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом;

3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;

4) взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;

5) здійснює інформаційно-аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

6) забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб, захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях;

7) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;

8) звітує про свою діяльність порядку, визначеному цим Законом, та інформує суспільство про результати своєї роботи;

9) здійснює міжнародне співробітництво у межах своєї компетенції відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

5 травня 2015 року розпочався відкритий конкурс на заміщення вакантних посад «детектив» в Національне антикорупційне бюро. Проведення конкурсу передбачалося в два етапи:

1) кваліфікаційний іспит

2) співбесіда.

25 серпня 2015 року конкурсна комісія, за результатами проведеного, конкурсу рекомендувала директору Національного антикорупційного бюро 70 кандидатур для прийняття на посаду «детектив».

Найдискусійнішим є питання кримінального процесуального статусу детектива НАБУ. Нині законодавство України не містить визначення поняття «детектив», не окреслено суть його діяльності та повноваження, тобто законодавчо не унормовано відповідні статусні питання. Таке процесуальне становище означеного суб'єкта призводить до труднощів реалізації його повноважень. На цій проблемі акцентує В. І. Чечерський, який стверджує, що, крім технічного закріплення терміна «детектив» шляхом доповнення відповідних положень кримінального процесуального законодавства, будь-яких інших власне системних змін не запропоновано. Передусім це стосується регламентації оперативно-розшукової діяльності детектива [5, с. 146]. Необхідність законодавчого визначення повноважень детектива зумовлена потребою з'ясувати основні напрями його діяльності та закріпити його самостійність.

Спричиняє проблеми неузгодженість норм КПК України і законів України «Про Національне антикорупційне бюро» та «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо регламентації прав та обов'язків детектива. Так, у п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» зазначено, що детектив НАБУ для виконання покладених на нього обов'язків має право відкривати оперативно-розшукові справи на підставі постанови, затвердженої начальником відповідного підрозділу Національного бюро, а також здійснювати гласні та негласні оперативно-розшукові заходи відповідно до чинного законодавства. Водночас у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» ідеться не про право, а про обов'язок заведення оперативнорозшукових справ. У ч. 1 ст. 9 цього нормативного акта зазначено, що за наявності підстав для проведення оперативнорозшукової діяльності потрібно відкривати оперативнорозшукову справу, тобто її заводять за наявності підстав, а не на розсуд детектива. Таким чином, ця процедура постає не правом, а обов'язком, тому необхідно чітко визначити не лише права, а й обов'язки детективів НАБУ.

До структури управлінь НАБУ можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.

Важливим питанням також є несформованість вичерпного переліку повноважень детектива. У КПК України немає статті, яка містила б такий перелік, проте деякі права окреслено в Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Відповідно до ч. 3 ст. 17 цього нормативного акта, НАБУ може створювати та брати участь у міжнародних слідчих групах, залучати до роботи іноземних експертів у сфері протидії корупції, а також мати інші повноваження, пов'язані з виконанням обов'язків.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

Основними потенційними клієнтами детектива НАБУ в зв'язку зі збором відомостей у цивільних справах є особи, які беруть участь у справі. Такі особи в теорії цивільного процесу діляться на дві групи.

До першої належать особи, які мають як матеріально-правову, так і процесуально-правову зацікавленість у результаті справи, що виступають від свого імені і на захист своїх інтересів: сторони (позивач і відповідач), треті особи (які заявляють самостійні вимоги на предмет позову і які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову).

До другої групи осіб, які беруть участь у справі, відносяться особи, які мають тільки процесуально-правову зацікавленість у результаті справи, що виступають в процесі від свого імені, але на захист чужих інтересів: прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що вступають в процес за власною ініціативою або за ініціативою інших осіб для дачі висновку; особи, які звертаються до суду на захист прав і законних інтересів інших осіб. Прокурор як посадова особа, яка бере участь в цивільному процесі, в силу особливостей свого стану не буде суб'єктом договірних відносин з детективом. Однак не виключено, що органи державної влади або органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом невизначеного кола осіб, можуть в певних випадках укласти договір з приватним детективом для збору відомостей, які мають значення для справи.

Відповідно до кримінального процесуального законодавства детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування зло чинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.

Детективні послуги, що можуть надаватися суб'єктами детективної (розшукової) діяльності:

Ш збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі зі сторонами судового процесу;

Ш забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, промислової, професійної таємниці) замовника приватних детективних (розшукових) послуг;

Ш вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з'ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

Ш пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов'язань;

Ш з'ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (отримання в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв'язків, включно з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном;

Ш пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

Ш пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з'ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв'язки;

Ш здійснення заходів із відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

Ш позшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин.

З огляду на права та обов'язки, якими наділене НАБУ, можна зробити висновок, що цей орган виконує три функції:

1) оперативно-розшукову;

2) досудового розслідування;

3) превентивну, що полягає у здійсненні інформаційно-аналітичної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені до його підслідності, за рішенням директора НАБУ та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

2.2 Особливості підприємницької детективної діяльності

Детективні агентства посідають своє особливе місце серед недержавних суб'єктів запобігання злочинності ще й тому, що часто здійснюють не тільки опосередкований, а й безпосередній вплив на злочинні прояви. І для підвищення ефективності такого впливу необхідно, крім законодавчого врегулювання самої діяльності детективів, врегулювати належним чином систему навчання та взаємодії із державними правоохоронними органами. Оскільки тільки при злагодженій командній роботі приватних та державних правоохоронних структур можна досягти спільної мети - запобігання злочинам та їх припинення. За основу доцільно взяти досвід зарубіжних країн, де детективна діяльність вже давно довела свою ефективність.

В Європі та багатьох країнах світу приватні детективи працюють легально. На теренах Європи професія приватних детективів визнана директивою Європейського Співтовариства 1967 року, яка гарантує свободу підприємництва в усіх країнах-членах Європейського союзу. Професія приватного детектива (слідчого) є чітко регламентованою в Іспанії, Австрії, Франції і Бельгії . Наприклад, у Бельгії детективи повинні мати професійне посвідчення особи і пред'являти його на вимогу влади, клієнтів або третіх сторін.

Для отримання дозволу для здійснення детективної діяльності в Іспанії (видається Міністерством внутрішніх справ) необхідно пройти спеціальний курс навчання і досягнути відповідного рівня знань та умінь. Але перш за все, необхідно відповідати наступним вимогам: 1. Бути повнолітнім, без фізичних та психічних вад. 2. Володіти знаннями для здійснення детективної діяльності. 3. Скласти іспит на профпридатність. 4. Отримати офіційний диплом приватного детектива [1]. Аналогічні вимоги до претендентів у приватні детективи виставлені також в Австрії. Латвія розробила чіткі рекомендації для отримання професії детектива. Так, директор детективного агентства має бути громадянином Латвії, не бути раніше засудженим, алко- чи наркозалежним. Крім того, обов'язковою вимогою є отримання вищої освіти за даною спеціальністю. На противагу Латвії у Герцогстві Люксембург професія приватного детектива нічим не регламентована. Для здійснення діяльності у сфері приватних детективних послуг необхідно отримати дозвіл від Міністерства юстиції так само, як і для здійснення інших видів комерційної діяльності.

На противагу Європі, в окремих африканських країнах детективна діяльність є поза законом, зокрема, у Малі, а у Марокко відсутнє законодавство, яке регламентує сферу детективної діяльності.

Діяльність приватних детективів, детективних розшукових підприємств, агентств на теренах України відносно нова. Популярність їх з кожним роком тільки зростає. Про що свідчить навіть кількість знайдених відповідей на запити у пошукових системах мережі Інтернет. Так на запит «детективне агентство» тільки в україномовних системах кількість відповідей перевищує 200 тисяч. Попри романтичний образ детективних розслідувань, описаних у художній літературі, детективна діяльність має цілком прагматичне значення. За неофіційними даними, в усіх регіонах України працює декілька тисяч приватних детективів та приватних детективних агентств. А відтак така діяльність вимагає належного законодавчого регулювання.

Верховною Радою України 13.04.2017 р був прийнятий Закон України № 3726 «Про приватну (пошукову) діяльності». Але 06.06.2017 р на даний закон Президентом України накладено вето і повернуто з пропозиціями на доопрацювання. Якщо під час повторного розгляду закон знову візьметься ВРУ не менше 2/3 від її конституційного складу, Президент України буде зобов'язаний його підписати.

Якщо враховувати досвід зарубіжних країн, то можна з упевненістю сказати, що ті держави, в яких на законодавчому рівні закріплена діяльність детективів є правовими і розвиненими.

Тому, прийняття закону було б значним кроком вперед, оскільки в ньому вперше закріплюється визначення детективної діяльності, вказуються вимоги до особи, яка бажає займатися приватною пошуковою діяльністю, а також основні повноваження і права при здійсненні такого виду діяльності.

Серед позитивних моментів слід відзначити те, що по-перше, адвокати стануть налагоджувати тісні взаємозв'язки з детективами: така співпраця поліпшить їх можливості в зборі та дослідженні доказів на користь клієнтів. Оскільки, у ст. 12 Закону України «Про приватну (пошукову) діяльність» закріплено такі види діяльності: починаючи з «збирання, фіксування і дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ і закінчуючи забезпеченням захисту інформації з обмеженим доступом замовника детективних послуг.»

По-друге, робота детективів, значним чином полегшить роботу органів досудового розслідування, що буде дуже ефективно особливо у справах приватного обвинувачення. Наприклад таких справ, як умисне легке тілесне ушкодження, незаконне розголошення лікарської таємниці, порушення недоторканності життя без обтяжуючих обставин та інших.

По-третє, продовження загального напрямку в «приватизації» раніше виключно державних сфер (після приватних нотаріусів та приватних судових виконавців).

За даними Всеукраїнської асоціації приватних детективів вони поділяються на такі групи:

1) забезпечення економічної безпеки фізичних та юридичних осіб (перевірка бізнес-зв'язків, протидія недобросовісній конкуренції тощо);

2) пошук осіб в Україні та закордоном (пошук осіб, що переховуються від усіх видів відповідальності, пошук родинних зв'язків тощо);

3) забезпечення особистої безпеки особи та членів її сім'ї (перевірка за допомогою поліграфа, перевірка приміщень на наявність звукозаписувальних пристроїв тощо);

4) спеціальні послуги (проведення експертиз, розшук затонулих об'єктів, надання послуг із навчання детективній діяльності);

5) інші послуги, які стосуються приватної детективної діяльності та не суперечать закону [3].

Законопроект, у свою чергу, дозволяє ще й надання таких видів приватних детективних послуг, як: збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу; пошук, збирання та фіксація відомостей в кримінальному провадженні на договірній основі з стороною кримінального провадження; пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовником приватних детективних (розшукових) послуг до правоохоронних органів або до суду, з метою захисту законних прав та інтересів такого замовника [1]. Тобто детективна діяльність, враховуючи всі законодавчі обмеження, виконує допоміжну функцію для правоохоронних органів та установ з одного боку, та забезпечує дотримання принципу рівних можливостей сторін у процесі з іншого. Виявивши ознаки адміністративних чи кримінальних правопорушень, детектив зобов'язаний звернутися до правоохоронних органів, які вже будуть вирішувати питання відповідальності за таке правопорушення.

Приватну детективну діяльність в Україні матимуть право здійснювати:

Ш приватні детективи;

Ш об'єднання приватних детективів (юридичні особи, створені шляхом об'єднання двох або більше приватних детективів відповідно до вимог законодавства України, що провадить виключно приватну детективну (розшукову) діяльність на підставі статуту.

Сфери роботи приватного детектива:

- сімейні спори (збір фактів, що стосуються подружньої зради, обману, «нагляд» за дітьми, батьками, дружинами і т.д.);

- вирішення корпоративних питань (встановлення причин недоотриманого прибутку, витоку грошей, пікантних фактів з біографії співробітників);

- конкурентна розвідка (виявлення недоліків в роботі конкурентів, збір компрометуючої інформації, «видобуток» необхідних даних).

Відсутність ліцензування та чіткого регулювання ринку детективних послуг на даний момент - великий мінус. По-перше це відсутність механізму повноцінної участі приватного детектива в цивільних і кримінальних процесах і неможливість повноцінної взаємодії з державними структурами при проведенні розслідувань. І по-друге відсутність такого закону і чіткого регулювання діяльності сприяє розвитку умов для шахраїв і дилетантів, які завжди мають бажання нажитися на новому виді діяльності.

Для здійснення детективної діяльності як і будь-який інший комерційної діяльності, необхідно зареєструватися як приватний підприємець, це зручно якщо Ви будете вести діяльність самостійно, або зареєструвати юридичну особу, це в свою чергу прийнятно при організації з компаньйонами детективного агентства. І вказати при реєстрації відповідний вид діяльності під кодом 74.6 і звичайно ж дотримуватися загальноприйнятих норм ведення комерційної діяльності, оплата податків, здача звітностей і т.д.

Комплекс приватних детективних послуг, які надаються в Україні:

v Послуги зовнішнього спостереження, прихованого контролю і стеження:

- зовнішнє спостереження (стеження, приховане спостереження);

- надання допомоги батькам у спостереженні за підлітком (встановлення його кола спілкування, аналіз поведінки підлітка з метою запобігання негативних наслідків - втеча з дому, скоєння правопорушень, наркоманія, алкоголізм тощо);

- виявлення фактів подружньої невірності, контроль переміщень осіб, контактів, місць відвідувань із наданням фото / відео матеріалів;

- зовнішній контроль нянь, гувернанток, вихователів під час роботи з дітьми.

v Послуги зі збирання та пошуку інформації про фізичних осіб та майно, проведення приватних розслідувань:

- збір інформації про фізичних осіб (реєстрація, паспортні та податкові дані, доходи, транспорт, майно, виїзди за кордон тощо);

- встановлення відомостей про власників контрактних мобільних телефонів;

- встановлення відомостей про власників стаціонарних телефонів;

- збір біографічних та інших даних, що характеризують особу; - перевірка достовірності даних;

- перевірка сімейного стану;

- перевірка конкретної адреси на предмет реєстрації осіб, які там проживають;

- пошук людей за неповними даними (наприклад, знайти особу без прізвища);

- пошук адреси і відомостей про абонента стаціонарного телефону;

- пошук адреси і відомостей про абонента мобільного телефону;

- забезпечення безпеки сім'ї та сімейних відносин;

- приватні розслідування;

- допомога у вирішенні сімейних проблем; - перевірка конкретної адреси на предмет реєстрації осіб, які там проживають.

v Послуги з розшуку фізичних осіб та їх майна:

- розшук осіб, зниклих без вісти, боржників, шахраїв;

- пошук рідних, відновлення втрачених родинних зв'язків;

- пошук друзів, однокласників, товаришів по службі по базах даних Україні.

- розшук майна.

v Послуги зі збору інформації про юридичних осіб, конкурентної розвідки та безпеки бізнесу:

- конкурентна економічна розвідка щодо юридичних осіб (підприємств всіх форм власності) та фізичних осіб (приватні підприємці);

- реєстраційні й податкові дані юридичних і фізичних осіб;

- відомості про засновників юридичних осіб;

- відомості про банківські і податкові реквізити юридичних і фізичних осіб;

- - безпека бізнесу;

- інформаційна безпека.

v Послуги з надання допомоги в проведенні судової експертизи та технікокриміналістичного забезпечення розслідувань:

- балістичні дослідження (дослідження вогнепальної зброї і слідів його застосування);

- трасологічна експертиза (дослідження будь-яких статичних і динамічних слідів таких як слідів підошви взуття, слідів пошкодження авто тощо);

- дактилоскопічна експертиза (дослідження слідів рук, відбитки пальців);

- техніко-криміналістична експертиза документів; - почеркознавча експертиза (дослідження почерку, підпису, ознак рукописних записів); - портретна експертиза;

- техніко-криміналістичне забезпечення розслідувань; - проведення приватних оглядів місць подій, пошук виявлення і фіксація доказів: слідів пальців рук, слідів взуття, мікрочастинок;

- консультації по застосуванню спеціальних техніко-криміналістичних засобів (установка хімічних пасток, на складах і офісах, мітка хімічними реактивами товарно-матеріальних цінностей, грошових купюр, комп'ютерних комплектуючих з метою виявлення розкрадань, використання спец техніки).

Принципи приватної детективної діяльності:

ь - взаємодії з правоохоронними органами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

ь верховенства права;

ь конфіденційності та збереження професійно таємниці;

ь законності;

ь незалежності суб'єктів приватної детективної (розшукової) діяльності;

ь об'єктивності та неупередженості;

ь добросовісності;

ь дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

ь поваги до людської гідності .

Під час здійснення пошукової діяльності детективи мають право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, необхідні для належного виконання договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг, зокрема, вишукувати, отримувати та накопичувати потрібну інформацію всіма не забороненими законом методами, у тому числі:

Ш звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;

Ш за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

Ш проводити зовнішній огляд споруд, приміщень, інших об'єктів, доступ до яких не обмежений, а також за згодою власника чи уповноваженої ним особи проводити їх внутрішній огляд;

Ш проводити зовнішній огляд закритих для вільного доступу споруд, приміщень, інших об'єктів за згодою їх власників або законних користувачів, а також за згодою власника проводити їх внутрішній огляд;

Ш проводити огляд та вивчення матеріалів, предметів, документів за згодою їх власників або законних користувачів;

Ш отримувати на договірній основі письмові висновки та усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

Ш здійснювати зовнішнє спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті;

Ш здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис, а також застосовувати інші технічні засоби, що не завдають шкоди життю та здоров'ю осіб, у службових приміщеннях за письмовою згодою осіб, стосовно яких здійснюється кіно- і фотозйомка, відео- та аудіозапис, а також з повідомленням власників чи законних користувачів цих приміщень;

Ш проводити усне опитування осіб.

Під час здійснення такої діяльності зобов'язані:

Ш відмовитися від укладення договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг, якщо при наданні таких послуг суб'єктом приватної детективної (розшукової) діяльності може бути порушено законодавство або права третіх осіб, а також якщо його укладення призведе до виникнення конфлікту інтересів приватного детектива;

Ш дотримуватися вимог конфіденційності щодо отриманої інформації, крім випадків, коли така інформація містить факти про готування, замах на вчинення кримінального правопорушення;

Ш ідентифікувати особу замовника приватних детективних (розшукових) послуг за документами, що відповідно до законодавства України посвідчують особу, та зберігати копії таких документів разом із примірником договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг, укладеного суб'єктом приватної детективної (розшукової) діяльності із замовником приватних детективних (розшукових) послуг;

Ш організувати документообіг, зокрема, належне зберігання всіх примірників договорів про надання приватних детективних (розшукових) послуг, укладених суб'єктом приватної детективної (розшукової) діяльності із замовниками приватних детективних (розшукових) послуг;

Ш проходити перепідготовку та підвищення кваліфікації; володіти практичними навичками надання домедичної допомоги;

Ш дотримуватися вимог законодавства про захист персональних даних, а також у сфері протидії та запобігання корупції, інших законів України.

Під час здійснення пошукової діяльності приватним детективам заборонено:

- приховувати від правоохоронних органів інформацію про факти вчинення кримінального правопорушення або про готування до вчинення кримінального правопорушення, що стала їм відома у процесі здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності;

- видавати себе за суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, працівників правоохоронних органів, представників інших органів державної влади;

- збирати відомості, пов'язані з особистим життям, політичними та релігійними переконаннями осіб, без надання на це письмової згоди таких осіб;

- передавати іншим особам своє свідоцтво про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю або посвідчення приватного детектива;

- у будь-який спосіб перешкоджати діям органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів під час виконання ними їхніх законних повноважень;

- фальсифікувати матеріали та отриману інформацію;

- збирати інформацію про органи державної влади, що становить державну таємницю, інформацію з обмеженим доступом.

Досить важливим питанням у процесі отримання свідоцтва для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності є проходження відповідного навчання, система надання якого відсутня в Україні. Тобто існує нагальне питання, у разі прийняття відповідного закону, негайної організації у вітчизняних закладах вищої освіти відповідних навчальних курсів (програм) для підготовки приватних детективів.

Висновки