Ведення державного земельного кадастру на локальному рівні

- на кресленні проекту впорядкування землекористування;

- у реєстрі ділянок (контурів) несільськогосподарських угідь, переданих громадянам і юридичним особам у власність або інші категорії, що включаються в землі;

- у відомості заходів щодо освоєння земельних угідь, що раніше вибули із сільськогосподарського обігу, переданих громадянам і юридичним особам у власність;

- у пояснювальній записці до проекту.

Матеріали з передачі несільськогосподарських угідь погоджують з юридичними особами і власниками земельних часток, яким передають у власність ці угіддя, зацікавленими підприємствами й органами місцевого самоврядування, яким намічають передати несільськогосподарські угіддя, що мають природно-екологічне або суспільно-господарське значення, а також з районним комітетом із земельних ресурсів і землеустрою.

Межі і площі земельних ділянок під об'єктами нерухомості встановлюють на основі матеріалів інвентаризації земель з урахуванням фактичного функціонального призначення об'єктів, затвердженої проектно-технічної і будівельно-планувальної документації або норм відведення земель.

При встановленні фактичних меж і площ земельних ділянок під відповідними об'єктами нерухомості в межі цієї земельної ділянки вносять землі, які безпосередньо зайняті об'єктом нерухомості, і прилеглі до цього об'єкта нерухомості території, необхідні для забезпечення його функціонування з урахуванням дотримання технологічних вимог щодо їх експлуатації, протипожежної безпеки, санітарних та інших норм.

Установлюючи площу земельних ділянок під об'єктами нерухомості, можна використовувати нормативи, норми відведення, проектно-технічну документацію та ін.

За відповідності фактичних розмірів земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості, нормативам її межі установлюють за фактичним використанням. Якщо ж фактична площа земельної ділянки перевищує встановлену або менша за неї, то за згодою власника нерухомості за ним закріплюється земельна ділянка за фактичним використанням. У разі незгоди власника об'єкта нерухомості йому передають земельну ділянку площею, що відповідає но­рмам відведення земель або проектно-технічної документації й за­безпечення функціонування об'єкта нерухомості.

За матеріалами встановлення меж і площі ділянок складають реєстр земельних ділянок, на яких розташовані відповідні об'єкти нерухомості, із зазначенням функціонального призначення конкрет­ного об'єкта нерухомості, його номера і площі (фактичної і за вста­новленими нормами і формами передачі, безоплатно або за плату).

Місце розташування і погоджені з власником об'єктів нерухомос­ті площі земельних ділянок відображають на проектному кресленні.

За результатами проектування складають зведену експлікацію земель, у якій відображають проектні площі земельних угідь, у тому числі за формами власності:

¦ у власності юридичної особи;

¦ громадян, які використовують сільськогосподарське підприєм­ство на умовах оренди і права власності;

¦ органу місцевого самоврядування, що передані сільськогоспо­дарському підприємству в оренду;

¦ громадян, що не використовували свої права з реалізації земе­льних часток;

¦ неоформлені у власність -- незатребувані земельні частки;

¦ у власності громадян, що збільшили особисті господарства;

¦ передані у фонд перерозподілу земель.

Враховуючи земельну ділянку яка була надана мені складаю експлікацію земель за формами власності на землю та отримані дані заношу до Таблиці 3.1

Експлікація земель за формами власності на землю

Таблиця 3.1

№ з/п	Назва землевласника, землекористувача	Загальна площа, га	в т.ч. за формами власності
			державна	комунальна	приватна
	АТ "Добриня"	99,2092		99,2092
	ДП "Укравтодор"	5,8034	5,8034
	ТОВ "Проект"	189,296			189,296
	СК "Дружба нородів"	153,3438	153,3438
	ТОВ "Ал'янс"	229,5653			229,5653
	ЗАТ "Ворлд"	215,1339		215,1339
	ВАТ "Мир"	148,3878			148,3878
	ДЛГ "Лісове"	23,7173	23,7173
	СГК "Промінь"	123,3425			123,3425
	ЗАТ "Приват"	104,0679	104,0679
	ДЛГ "Лісове"	30,9136	30,9136
	СТ "Дружба"	123,7815		123,7815
	ДЛГ "Лісове"	9,0793	9,0793
	ДП "Водограй"	22,2196	22,2196
	ДП "Укравтодор"	1,6030	1,6030
Разом	1479,4641	350,7479	438,1246	690,5916

Далі, враховуючи значення таблиці 3.1 визначаємо площі землевласників за угіддями та отримані дані вписуємо у таблицю 3.2

Експлікація земель за угіддями

Таблиця 3.2

№ з/п	Назва землевласника, землекористувача	Загальна площа, га	в т.ч. за формами угіддя
			с/г всього	З них	не с/г всього	З них
				рілля	пасовища	виногр.	сад		ліс	лісосм.	дор. пол.	дор. маг.
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.	11.	12.	13.
	АТ "Добриня"	99,2092	94,6744	94,6744	-	-	-	-	4,5348	4,0270	0,5078	-
	ДП "Укравтодор"	5,8034	-	-	-	-	-	5,8034	-	-	-	5,8034
	ТОВ "Проект"	189,296	186,5735	186,5735	-	-	-	2,7225	-	2,3488	0,3737	-
	СК "Дружба народів"	153,3438	153,3438	-	-	153,3438	-	-	-	-	-	-
	ТОВ "Ал'янс"	229,5653	229,5653	113,2457	116,3196	-	-	-	-	-	-	-
	ЗАТ "Ворлд"	215,1339	212,3785	212,3785	-	-	-	-	2,7554	1,9465	0,8089	-
	ВАТ "Мир"	148,3878	148,3878	148,3878	-	-	-	-	-	-	-	-
	ДЛГ "Лісове"	23,7173	-	-	-	-	-	30,9136	30,9136	-	-	-
	СГК "Промінь"	123,3425	123,3425	-	123,3425	-	-	-	-	-	-	-
	ЗАТ "Приват"	104,0679	101,8649	101,8649	-	-	-	2,2030	-	1,5549	0,6481	-
	ДЛГ "Лісове"	30,9136	-	-	-	-	-	23,7173	23,7173	-	-	-
	ДП "Укравтодор"	1,603	-	-	-	-	-	1,6029	-	-	-	1,6029
	СТ "Дружба"	123,7815	123,7815	-	-	-	123,7815	-	-	-	-	-
	ДЛГ "Лісове"	9,0793	-	-	-	-	-	9,0793	9,0793	-	-	-
	ДП "Водограй"	22,2196	19,0138	19,0138	-	-	-	3,2058	-	3,2058	-	-
Разом	1479,4641	1392,9261	876,1387	239,6621	153,3438	123,7815	86,5380	63,7102	13,0830	2,3385	7,4063

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ЗМІН ЗА ОБЛІКОВИЙ ПЕРІОД

Земельний баланс - метод обліку і аналізу наявності та динаміки земельного фонду на сільськогосподарському підприємстві, в групі підприємств, в районі, області, країні. Баланс земель складають за окремими видами угідь або за землекористувачами. Баланс земельних угідь з розчленуванням земельної площі за угіддями дає можливість вивчати їхню структуру та трансформацію - перехід з одного виду в інший внаслідок меліоративних і агротехнічних заходів тощо. Трансформацію угідь або перетворення одних в другі проводять в різних цілях.

Баланс відіграє важливу роль при оцінці раціональності використання угідь. Баланс земельного фонду за землекористувачами дає уявлення про розподіл земельної площ між категоріями землекористувачів, що має значення при вивченні аграрних відносин і організаційної структури сільського господарства. На сьогоднішній день, коли відбуваються значні зміни в угіддях та землекористуваннях, слід пам'ятати, що облік земель - це державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всіх відомостей про кількість, розміщення та господарське використання земельних ресурсів.

Завданням даного розділу курсового проекту є складання балансу площ за угіддями та за формами власності, враховуючи всі наявні угіддя Муравлівської сільської ради.

На початок облікового періоду беруться дані обліку кількості та якості земель по території сільської ради до моменту виконання проекту землеволодінь та землекористувань. На основі розрахунків вносять корективи в попередньо встановлені площі ріллі, сінокосів, пасовищ, і складають баланс площ угідь по проекту. Баланс площ - це різниця між площею угіддя на початок звітного періоду та площею відповідного угіддя на кінець звітного періоду.

При аналізуванні змін, що відбулися за обліковий період, проводимо трансформацію угідь. Трансформація земель - це перевід земельних угідь з одного виду використання в другий. Переведення здійснюється з менш цінних угідь в більш цінні і навпаки. Цей процес обумовлюється інтенсифікацією виробництва або доцільністю при цьому максимально зберігати оброблювальні ґрунти або використовувати родючі ґрунти.

Трансформація угідь проводиться з метою збільшити площі більш цінних угідь, змінити розміщення угідь з урахуванням ґрунтів, рельєфу, попередження ерозійних процесів, компактного розміщення проектного масиву, створення великих масивів однорідного використання.

Трансформація супроводжується освоєнням і покращенням угідь. Освоєння земель передбачає зміну їх використання або включення у використання земель, які раніше не використовувались. Освоєння земель може проводитись під нове будівництво, а також під розміщення об'єктів для захисту земель від шкідливої дії природних явищ. Освоєння земель супроводжується проведенням меліорації, будівництвом або закладкою насаджень. Покращення земель - проведення заходів, направлених на підвищення їх продуктивності. Основними такими заходами є осушення, зрошення, землювання, виположування схилів, засипка ярів, культур технічні роботи.

Усі отримані розрахунки щодо балансу площ по угіддям та по формам власності заносимо до таблиць 4.1 та 4.2.

Баланс площ по угіддям

Таблиця 4.1

№ з/п	Назва угідь	Площа на початок звітного періоду	Площа на кінець звітного періоду	Баланс +,-
Сільськогосподарські землі, з них:	1392,9261	1392,9261
сільськогосподарські угіддя
	Рілля	875,5707	876,1387	0,5680
	Пасовища	238,8237	239,6621	0,8384
	Виноградники	153,3438	153,3438	0
	Сад	123,7815	123,7815	0
Не сільськогосподарські землі, з них:	86,5380	86,5380
	Ліс	64,2814	63,7102	- 0,5712
	Під лісосмугами	13,0830	13,0830	0
	Під дорогами польовими	2,3385	2,3385	0
	Під дорогами магістральними	7,4063	7,4063	0
Разом	1479,4641	1479,4641

Баланс площ по формам власності на землю

Таблиця 4.2

№ з/п	Форма власності на землю	Площа на початок звітного періоду	Площа на кінець звітного періоду	Баланс +,-
	Державна	1479,4641	350,7479	- 1128,7162
	Комунальна	0	438,1246	438,1246
	Приватна	0	690,5916	690,5916
Разом	1479,4641	1479,4641



РОЗДІЛ 5. ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

Наказом Держкомзему "Про первинний облік земельних ділянок на основі застосування кадастрових номерів та стандарту бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" від 12.10.2000 № 133 облік земельних ділянок на основі кадастрових номерів було запроваджено у складі державного земельного кадастру.

Облік кількості та якості земель сам по собі не має легалізуючого (правоустановчого) значення, крім випадків, коли він здійснюється у формі реєстрації. Реєстрація земель є не єдиною формою обліку. Облік земель ведеться також на основі різного роду обстежень, даних статистичної звітності тощо: див. ст. 12 ЗУ "Про державну статистику", накази Держкомстату № 126 від 27.07.1992 "Про затвердження форм державної статистичної звітності по земельних ресурсах", № 377 від 05.11.1998 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)".

Дані статистичної звітності широко використовують органи земельних ресурсів для визначення правового режиму тієї чи іншої земельної ділянки, органи податкової служби для стягнення земельного податку за фактичне використання земельних ділянок. Слід враховувати, що такий підхід не в усіх випадках може вважатися вірним. У разі розбіжностей облікових даних із правоустановчими документами, затвердженою містобудівною та землевпорядною документацією безумовну перевагу мають саме останні документи, документація. Тому абсолютно безпідставним є, наприклад, оподаткування як сільськогосподарських угідь площі газону на території промислового підприємства лише тому, що за даними статистичної звітності дана ділянка рахується як "сіножать" (подібні ситуації у правозастосовчій практиці є непоодинокими).

У спеціальній літературі слушно зазначається, що наявний матеріал з обліку земель (форми 2-зем, 6-зем) насправді часто є обліком землекористувачів, а не земель. Статистична звітність виходить із припущення, що землекористувач здійснює землекористування згідно із основними видами своєї економічної діяльності. Це припущення є слушним, проте воно не завжди справджується.

Відомості обліку земель переважно призначені вміщувати інформацію про площі земельних угідь різного цільового призначення.

Дані про якість земель отримуються під час їх інструментального та інших видів обстеження. Наприклад, метою інвентаризації земель (кадастрового землеустрою) є збір інформації про функціональне призначення та фактичне використання земельної ділянки, інформації про наявні обмеження, перелік правових, агротехнологічних, екологічних обмежень (див. Вказівку Держкомзему "Про склад вихідної інформації з інвентаризації земель в населених пунктах (кадастровий землеустрій)" від 25.09.1997 № 50).

Ведення державного земельного кадастру кодексом покладено на Держземагентство як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин і, зокрема, здійснює ведення та адміністрування державного земельного кадастру.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується Держземагентством (пп. 15 п. 4 Положення про Держземагентство), в той час як адміністратором є ДП "Центр ДЗК" (ст. 6 ЗУ "Про Державний земельний кадастр"

Так, кадастрові зйомки, грошову оцінку земель, бонітування грунтів тощо здійснюють суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на виконання землевпорядних робіт (див. коментар до ст.ст. 198,199,201 ЗКУ).

Зауважимо, що у світі існує досвід, коли державні органи передали роботи з безпосереднього збору та обробки просторової інформації приватним спеціалізованим компаніям. Державні агентства виконують функції замовника, контролюють якість даних, несуть відповідальність за збереження та розповсюдження даних, надають передбачені законом базові послуги з їх використання. В багатьох країнах базова інформація, отримана за рахунок державного бюджету (фактично за рахунок платників податків), надається користувачам безплатно.

ЗУ "Про Державний земельний кадастр" прийнято лише в 2012 році, більша частина норм діє з 01.01.2013. Створений з 2013 року державний земельний кадастр фактично не містить усієї сукупності даних про земельні ділянки, накопичених за попередні роки. Крім того, наявна інформація нерідко містить помилки та неточності.

Правове регулювання ведення державного земельного кадастру, окрім коментованої глави та підзаконних нормативно-правових актів, що розвивають її положення, здійснюється також положеннями ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 23), ГКУ (ст. 149). Див. також ПКМ від 01.11.2000 № 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", ПКМ "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель" від 23.05.2012 № 513, наказ Держкомзему, Мінфіну, Мінекономіки № 97/298/124 від 15.06.2001 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", наказ Держкомзему від 23.05.2003 № 135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", затв. Держкомземом Тимчасові методичні вказівки по складанню кадастрових планів обмежень і обтяжень щодо використання земель від 04.08.1999.

Закінчуємо написання розділу 5 «Ведення державної статистичної звітності» у вигляді практичного заповнення форм 6-зем. та 2-зем., які знаходяться у додатку № 1 до курсового проекту.



РОЗДІЛ 6. ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗЕМЕЛЬ

земельний кадастр власність землекористування

Реєстрація земельних ділянок - це правова сторона земельного кадастру. Вона забезпечує дотримання принципів недоторканості земельного фонду країни й охорону прав власників та землекористувачів на надані їм в установленому порядку землі.

Реєстрація - це внесення в реєстри (списки, описи, переліки, відомості, спеціальні книги) записів про особи, предмети, певні факти тощо з метою обліку, падания їм законної сили.

Державна реєстрація - це процес, необхідний для виникнення, зміни, переходу, обмеження і припинення прав власності або інших прав.

Таким чином, державна реєстрація земельних ділянок - це система юридичних та технічних дій із закріплення прав власників землі та землекористувачів на земельні ділянки та нерухомість відповідно до чинного законодавства, на основі документів, що підтверджують ці права.

З 1 січня 2013 р. встановлено, що формування земельних ділянок фіксуватиметься в Державному земельному кадастрі, а оформлення прав на земельні ділянки - у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Як встановлено у ст. 791 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Тобто, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних правочинів лише після внесення відомостей про неї до двох інформаційних баз даних - Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Причому, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки може здійснюватися після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Важливою особливості оформлення прав на земельні ділянки з 1 січня 2013 р. є також встановлення нового порядку оформлення земельних прав. Стаття 126 Кодексу діятиме у такій редакції: Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Слід відмітити, що цим Законом істотно змінюється зміст підтвердження виникнення у особи земельних прав. Так, згідно з ст. 1 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно являє собою офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, існування у особи права на земельну ділянку підтверджуватиметься з 1 січня 2013 р. фактом проведення державної реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, при вчиненні правочинів та інших дій щодо земельних ділянок їх власники та користувачі мають подати документ, який підтверджує наявність у них відповідного права. Таким документом, як передбачено у ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є витяг з Державного реєстру прав, який надається власникам земельних ділянок на підставі поданої заяви.

Законом також встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Більше того, права земельні ділянки та інше нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають саме з моменту такої реєстрації.Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

У положенняхЗУ «Про Державний земельний кадастр»від 07.07.2011 № 3613-VI, а саме статті 24 йдеться мова про наступне:

1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій з рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

4. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

А устатті 25 того ж самого закону йдеться мова про наступне:

1. Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження ;

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення ;

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів.

2. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

3. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній формі.

4. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

5. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

6. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Закінчуючи розділ шостий курсового проекту практично заповнимо поземельну книгу, яка буде міститись у додатку № 2 до цієї роботи.

Размещено на Allbest.ru