Види відповідальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності

2. Майнова відповідальність

3. Кримінальна відповідальність

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності й іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення законів України і своїх зобов'язань, закріплених в договірному порядку. У той же час, Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності може застосовуватися майнова і кримінальна відповідальність. За порушення законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції.

1. Поняття юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Юридична відповідальність за неправомірні дії в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності - відповідальність, яка застосовується в особливому процесуальному порядку до суб'єктів неправомірних дій в сфері зовнішньоекономічної діяльності, із застосуванням засобів державного примусу, передбачених санкцією міжнародних та національних норм права.

Юридичну відповідальність застосовують з метою утвердження законності; запобігання неправомірним діям; здійснення правової пропаганди щодо переваг правомірної поведінки; захисту суб'єктивних прав (компенсації спричиненої шкоди і відновлення порушених суб'єктивних прав). Додержання правових норм в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності випливає з інтересів всіх суб'єктів цієї діяльності. Сфера зовнішньоекономічної діяльності не могла б функціонувати, якби її суб'єкти не відповідали за свої дії або не передбачали можливість юридичної відповідальності.

Для того, щоб за вчинення неправомірної дії настала юридична відповідальність, необхідні дві умови: неправомірна дія має бути визначена у правовій нормі та фактичне здійснення описаної в правовій нормі неправомірної дії. Таким чином, підставами для юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності мають бути:

* нормативна підстава (правовий акт) як система правових норм, що регулюють застосування видів юридичної відповідальності;

* фактична підстава, як сукупність юридичних факторів, що засвідчують скоєння неправомірної дії.

Нормативною підставою застосування юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності є „Кримінальний кодекс України", „Кодекс України про адміністративні правопорушення", „Господарський кодекс" та „Митний кодекси України", інші нормативні акти України, що містять правові норми щодо юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності. При визначенні тяжкості юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності враховуються характер вчиненої неправомірної дії; характеристика особи, що вчинила неправомірну дію, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Перелік обставин, що пом'якшують або обтяжують юридичну відповідальність за неправомірні дії наведений в табл. 10.1.

Суб'єктами юридичної відповідальності в сфері правових відносин можуть бути Україна, як держава, та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Україна, як держава, несе юридичну відповідальність за порушення міжнародних та національних норм права та своїх зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть юридичну відповідальність за порушення міжнародних та національних норм права, своїх зобов'язань, які випливають із зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених на умовах і в порядку, визначених міжнародними та національними нормами права. При цьому Україна, як держава, не несе юридичної відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, а суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть юридичної відповідальності за дії України, як держави. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть юридичну відповідальність перед Україною, як державою, яка базується на владному підпорядкуванні всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Україні, як державі. Юридична відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності перед партнерами - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності базується на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності сторін.

Таблиця 1 Обставини, що пом'якшують або обтяжують юридичну відповідальність за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Правові основи юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності закріплені в міжнародних та національних джерелах права.

Юридична відповідальність за неправомірні дії в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності настає у вигляді:

* майнової відповідальність;

* кримінальна відповідальність.

2. Майнова відповідальність

Майнова відповідальність - юридична відповідальність за правопорушення, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Суб'єктами майнової відповідальності можуть бути Україна, як держава, юридичні та фізичні осудні особи - резиденти і нерезиденти України.

Майнова відповідальність за правопорушення в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності проявляється в таких випадках:

* адміністративно-господарської відповідальності;

* цивільно-господарської відповідальності.

Адміністративно-господарська відповідальність - один з видів майнової відповідальності, яка наступає за вчинення адміністративно-господарського правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності та ініціюється уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку. Адміністративно-господарська відповідальність базується на застосуванні норм „Кодексу України про адміністративні правопорушення", "Митного кодексу України", „Господарського кодексу України", інших законодавчих актів України.

Адміністративно-господарська відповідальність за правопорушення передбачає:

* застосування адміністративно-господарських санкцій;

* застосування адміністративних стягнень.

Адміністративно-господарські санкції -- це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення та ліквідацію наслідків правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності органами державної влади та місцевого самоврядування.

Розрізняють наступні види адміністративно-господарських санкцій за правопорушення в зовнішньоекономічній сфері:

1) безоплатне вилучення прибутку (доходу);

2) адміністративно-господарський штраф;

3) стягнення зборів (обов'язкових платежів);

4) при зупинення операцій за рахунками суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

5) застосування антидемпінгових заходів;

6) припинення зовнішньоекономічної діяльності;

7) застосування індивідуального режиму ліцензування;

8) при зупинення дії ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

9) анулювання ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

10)обмеження або призупинення діяльності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Адміністративні стягнення - міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню правопорушником нових правопорушень. Адміністративні стягнення застосовують до правопорушників у разі здійснення ними адміністративного правопорушення. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративного стягнення і обмежитись усним зауваженням.

Суб'єктами адміністративних стягнень за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть бути Україна, як держава, та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Україна, як держава, в особі своїх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування може бути суб'єктом адміністративних стягнень за усі свої неправомірні дії перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарювання можуть бути суб'єктами адміністративних стягнень за усі свої правопорушення перед Україною, як державою.

До адміністративних стягнень належать:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

5) виправні роботи;

6) адміністративний арешт.

Цивільно-господарська відповідальність -- майнова відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка наступає за вчинення цивільно-господарського правопорушення, та ініціюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у відповідності до зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Суб'єктами цивільно-господарської відповідальності за правопорушення є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які несуть майнову відповідальність за порушення норм цивільного і господарського права в цій сфері.

Цивільно-господарська відповідальність настає за умов додержання наступних принципів:

* потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в зовнішньоекономічному договорі (контракті);

* сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань;

* у зовнішньоекономічному договорі (контракті) неприпустимими є застереження щодо виключення або обмеження відповідальності сторін договору.

Учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть цивільно-господарську відповідальність за правопорушення шляхом застосування до правопорушників цивільно-господарських санкцій. Цивільно-господарські санкції -- заходи впливу на правопорушника у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.

До видів цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:

* відшкодування збитків;

* штрафні санкції;

* оперативно-господарські санкції.

3. Кримінальна відповідальність

відповідальність зовнішньоекономічний майновий покарання

Кримінальна відповідальність - юридична відповідальність, яка наступає за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого „Кримінальним кодексом України". Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності. За законодавством України кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності може бути покладена як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства. Кримінальна відповідальність застосовується у формі кримінального переслідування, а в разі засудження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - у формі покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого. Перелік таких обставин наведено в табл. 10.2.

До осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судом можуть бути застосовані такі види покарань:

* покарання, не пов'язані з обмеженням і позбавленням волі;

* покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі. Всі покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності об'єднані в три групи:

* основні - громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;

* додаткові - позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна;

* змішані - такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові - штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбаченому «Кримінальним кодексом України".

До кримінальної відповідальності, не пов'язаної з обмеженням і позбавленням волі, в сфері зовнішньоекономічної діяльності відносяться такі види покарання;

* штраф;

* позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

* громадські роботи;

* виправні роботи;

* конфіскація майна.

До кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмеженням або позбавленням волі, відносяться такі види покарання:

* арешт;

* обмеження волі;

* позбавлення волі на певний строк;

* довічне позбавлення волі.

Таблиця 2 Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого за злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Висновок

Отже, у сфері ЗЕД можуть застосовуватися такі види відповідальності:

· майнова відповідальність;

· кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами ЗЕД або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у ЗЕД запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Суб'єктами відповідальності у сфері ЗЕД виступають суб'єкти ЗЕД, іноземні суб'єкти господарської діяльності і держава.

Суб'єкти ЗЕД і іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань, що випливають з договорів (контрактів). відповідальність за порушення договірних зобов'язань визначається договорами (контрактами) та законодавством і носить характер матеріальної відповідальності у формі матеріального відшкодування прямих збитків, непрямих збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, заподіяних стороні. Відповідальність може наставати також у формі договірних майнових санкцій.

Список використаної літератури

1. Минюк Д. Юридична відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні та порядок її застосування // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №6. - С. 84-87.

2. Шаталова Т. Звільнення від відповідальності сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) // Юридичний журнал. - 2004. - №2. - С. 114-120.

3. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р.

4. Закон України „Про захист іноземних інвестицій в Україні” від 10.09.1991 р.

5. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник / Під ред.. А.І. Кредисова. - К.: 1997. - 448 с.

6. Міжнародні валютні-кредитні відносини. Підручник / За ред.. Філіпенко А.С. - К.; Либідь, 1997. - 208 с.

7. Корнєва Т. Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 1. - С. 72-75.

8. Міжнародні валютні-кредитні відносини. Підручник / За ред.. Філіпенко А.С. - К.; Либідь, 1997. - 208 с.

9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник / Під ред.. А.І. Кредисова. - К.: 1997. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru