Господарські товариства як суб’єкти підприємницької діяльності

Законодавство другої групи країн може бути корисним тим , що воно відображає не стільки те, що є, скільки те, що повинно розвиватись або знаходиться на стадії становлення .

Акціонерне право і право товариств з обмеженою відповідальністю у названих країнах виступає у різних законодавчих формах:

розділи в торгових кодексах;

розділи в зведеному законі про торгівельні компанії;

у вигляді окремого закону про акціонерні товариства і закону про товариства з обмеженою відповідальністю.

Історично склалось так ,що в торговельних кодексах Франції та Німеччини відповідних розділів немає. Акціонерне право вже давно виділилось з них, а регламентування товариств з обмеженою відповідальністю закріплено законодавчо пізніше інших видів торговельних компаній і в свій час в кодекси не ввійшло.

Сьогодні в Німеччині Торговельний кодекс регламентує три види товариств :

повне;

командитне;

тихе.

У країні діє закон про товариства з обмеженою відповідальністю, який було прийнято ще в 1892р. З того часу він постійно змінювався і доповнювався. Останні доповнення було зроблено в 1980 році. Акціонерний закон прийнято в 1965 році .У цьому законі 410 статей ,розділених на 5 книг.

Протягом досить довгого часу французька система права щодо діяльності товариств була подібна до німецької . Поряд з Торговельним кодексом діяв закон про акціонерні товариства 1867року і Закон про товариства з обмеженою відповідальністю 1925 року.

У 1966 році цю систему було принципово змінено: почав діяти єдиний Закон про торговельні товариства ,який деталізує деякі положення Закону.

Правова система Європейського співтовариства теж має значний вплив на формування правової системи Німеччини і Франції. Європейське співтовариство видало кілька директив ,які стосуються діяльності АТ, ТОВ та інших типів компаній.

Угорщина має багато спільного з французьким законодавством щодо створення і господарювання господарських товариств. У 1988 році було прийнято Закон про господарські товариства , до якого в 1991 року внесли доповнення та зміни. У законі понад 300 статтею. Крім ТОВ та АТ, Закон регламентує діяльність також повного і командитного товариств.

Чехословаччина пішла іншим шляхом. Так, наприкінці 1991 року було прийнято Торговельний кодекс, який містить широке коло питань стосовно торговельного права. Регламентування діяльності товариств займає в ньому значне місце ,але не таке домінуюче , як в угорському законодавстві. Кодекс регламентує також діяльність кооперативів , договірні зобов'язання та їх забезпечення , окремі види торговельних зобов'язань, конкуренцію, порядок ведення торговельних реєстрів та бухгалтерської звітності. Окремий розділ присвячено підприємницькій діяльності іноземних громадян. [8.с.161]

Регламентування діяльності товариств у межах торговельних кодексів трохи менше, ніж у спеціальних законах. Як показує практика ,в тому числі досвід Франції та Німеччини, воно характерне для початкового етапу розвитку акціонерного права. Далі слідує етап, який потребує більшої деталізації. Це важливо також і тому, що в цих питаннях небажаним є регламентування підзаконними нормативними актами, інструкціями різних відомств, тобто тим, що характерне правовій системі України.

Таким чином, основними тенденціями в розвитку сучасного акціонерного права є:

удосконалення заходів щодо захисту інтересів і рядових акціонерів;

збільшення правомочності органів управління АТ;

посилення судового контролю за створенням та діяльністю АТ;

розширення прав працівників АТ щодо участі в управлінні АТ;

регламентування порядку випуску акцій, збільшення та зменшення основного капіталу, неможливість збільшення прибутку за рахунок основного капіталу;

особлива увага до процесів реорганізації АТ, перетворення їх в інші види товариств, і навпаки, а також до відносин між різними, але економічно взаємопов'язаними АТ.

Деякі види господарських товариств поки що не знайшли в Україні достатнього поширення. Наприклад, поєднання АТ з командитним товариством. Таке поєднання дістало назву акціонерної командити. Її економічне значення невелике і використовується вона переважно тоді, коли командитне товариство намагається збільшити свій капітал на акціонерній основі.

Можливе поєднання ТОВ і командитного товариства навіть у такій формі, коли відповідальним у межах свого майна виступає ТОВ а командитними - учасники цього ж товариства.

Також великий інтерес являють ТОВ однієї особи. Воно стало досить поширеним, особливо після того, як з'явилась можливість створення такого товариства, а не тільки його формування в результаті зосередження всіх паїв учасників в одних руках.

Товариство однієї особи - це дуже зручна форма обмеження ризику і відповідальності певного підприємця, із засобів і майна якого юридично відокремлюється частина, яка складає статутний капітал товариства.

Поява товариства однієї особи викликала значні зміни в традиційній концепції торговельного товариства. Раніше вважалось, що товариство являється договором двох або кількох осіб.

У 1985 році названій статті цивільного кодексу Франції з'явилось доповнення: «Товариство у випадках, передбачених законом, може бути створене за волевиявленням однієї особи».

Слід підкреслити, що в економічно розвинутих країнах більшість малих підприємств. У Франції протягом 1986 року зареєстрували свої підприємства 142 тисячі чоловік. У США, де ведення власного бізнесу вважається дуже престижним, 1989році кількість малих підприємств, що перебувають в індивідуальній власності, досягла 13 млн з 19млн об'єктів, що складають сектор малого бізнесу.

На підтвердження слід зазначити, що досить поширеною формою організації малих фірм є товариства або партнерства, які об'єднують двох або більше співвласників на паях. Кількість партнерів у США наблизилась до 1.8млн, що становить близько 10% від числа усіх фірм.

Таким чином, характеризуючи малі підприємства, господарські товариства інших країн, не можна залишити поза увагою особливості їх формування щодо форми власності, правового статусу, організації взаємодії. Стосовно цього корисним було б ознайомлення і використання законодавства інших країн. А також на основі багаторічного досвіду зарубіжних країн вдосконалювати законодавчу базу і функціонування господарських товариств в Україні.

ВИСНОВКИ

Як відомо, на сьогодні господарські товариства є найбільш популярною формою організації підприємницької діяльності як за кордоном, так і в Україні.

Але, нажаль в Україні розвиток господарських товариств гальмується в основному через невідповідність нормативно - правової бази, до умов розвитку ринкової економіки і господарських товариств.

Законодавство ж України про господарські товариства останнім часом суттєво еволюціонувало та зазнало позитивних змін. Оскільки багато питань, врегульованих спеціальним законом, знайшли регулювання також і в нових кодексах, це призвело до конфлікту відповідних норм та виникнення питань щодо порядку їх застосування. Одночасне набуття чинності Цивільним і Господарським кодексами призвело не тільки до конфлікту норм із нормами інших законів, а й навіть до конфлікту між самими кодексами, позаяк їх норми досить суперечливі і по-різному регулюють однакові питання.

Попри зміни, які відбулись у законодавстві протягом останнього часу, все ж таки залишається велика кількість не вригульваних, конфліктних питань. Але як свідчать статистичні дані останніх років господарські товариства в Україні набули широкого поширення , і далі спостерігається тенденції до їх розвитку.

До числа найбільш характерних для сучасних підприємств проблем, що перешкоджають їхньому ефективному функціонуванню в умовах ринку, варто віднести: неефективність системи керування; низький рівень відповідальності керівників підприємств перед засновниками, за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне використання майна підприємства; невеликі розміри статутного капіталу акціонерних товариств; відсутність ефективного механізму виконання судових рішень; незабезпеченість єдності підприємства як майнового комплексу, що знижує його інвестиційну привабливість; високі витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення і житлово-комунального господарства; відсутність достовірної інформації про фінансово-економічний стан підприємства для власників, акціонерів, керівників підприємства та ін.

Для усунення негативних тенденцій необхідно сконцентрувати увагу на забезпеченні ефективного розвитку підприємства як основного елемента економічної системи України.

Перехід підприємства на загальноприйняті в ринковій економіці принципи функціонування складає зміст реформи підприємств. Метою реформи підприємств є сприяння їхньої реструктуризації, що сприяє поліпшенню керування на підприємствах, симулюванню їхньої діяльності по підвищенню ефективності виробництва і конкурентоздатності продукції, що випускається, а також продуктивності праці, зниженню витрат виробництва, поліпшенню фінансово-економічних результатів.

Пріоритетні задачі реформи підприємств:

- забезпечення інвестиційної привабливості підприємств

- захист прав акціонерів (для акціонерних товариств)

- розмежування відповідальності учасників і керуючих, розвиток механізмів корпоративного керування, забезпечення вільного перерозподілу прав участі в капіталі акціонерного товариства

- удосконалювання механізмів виконання судових рішень

- забезпечення засновників, акціонерів, учасників, інвесторів і кредиторів достовірною інформацією про фінансово-економічне положення підприємств

- створення ефективного механізму керування підприємством.

Розвиток господарських товариств свідчить про розвиток ринкової економіки в Україні, що може означати приближення нашої країни до входу в Європейську спільноту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України „ Про господарські товариства ” / Нове законодавство України. Випуск 3. - К., 1993.

2. Господарський кодекс України.-К: Істина, 2003.-208 с.

3. Господарське законодавство України : Збірник нормативних актів/ Щербина В.С. -К:Атіка ,2001-464 с.

4. Цивільний кодекс України

5. Вінник О.М. Господарське право / Курс лекцій - К: Атіка, 2004.-624с.

6. Євтушевський В.А. Корпоративне управління : підручник / Євтушевський В.А ., 2006.-406 с.

7. Захарчин Г.М. Основи підприємництва : навчальний посібник / Вища освіта XXI століття ,2008.-437 с.

8. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання : Навчальний посібник / за редакцією професора Воротіної Л.І., 2002. -307с.

9. Правові основи підприємницької діяльності /за редакцією Шакуна В.І., Мельника П.В. -К.-Правові джерела .-1997.-780 с.

10. Юридична газета // трансформація законодавства України про господарські товариства Бондарєв Тимур-№19(31) 20.10.2006р.

11. Економіка підприємства (Том ІІ)/За ред. проф. С. Ф. Покропивного,-Київ:”Видавництво «Хвиля-Прес»”,-1995

12. Основы предпринимательского дела /Под ред. проф. Ю. М. Осипова, Е. Е. Смирновой,-Москва:БЕК,-1996

13. Сергеев И. В. Экономики предприятия,-Москва:”Финансы и статистика”,-1997

14. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов Р.М. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность,-Москва:”Экономика”,-1997

15. Шмален Г. Основы и проблеми экономики предприятия / Под. ред. проф. А. Г. Поршнева,-Москва:”Финансы и ста-тистика”,-1996

16. .Экономика предприятия /Под ред. проф. В. Я. Горфинкеля, В. А. Швандара,-Москва:”Банки и биржи”,-1998

17. Экономика предприятия (Книга 3(18))/Под ред. проф. В. М. Семенова-Москва:Центр экономики и маркетинга,-1998

18. Бусигін А. Підприємництво: Основний курс - М.,1997

19. Підприємницьке право: Навч. посібн. / Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іванченко Л.М. - Київ: Істина, 2001

20. Курс экономики: Учебник 2-е издание дополненное/Под ред. Б.А. Райзберга.-М.:Инфра-М,1999.-716с.

Размещено на Allbest.ru