Главная
База знаний "Allbest"
Государство и право
Юридичний аналіз складу злочину створення злочинної організації
Юридичний аналіз складу злочину створення злочинної організації
Проблема боротьби з організованою злочинністю. Загальна характеристика кримінальної відповідальності за створення злочинної організації. Поняття та ознаки злочинної організації. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, методика його розкриття.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.03.2015 |
| Размер файла | 88,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Л.М. Демидова в одному випадку каже, що мета створення злочинної організації є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони для двох перших форм цього злочину [27, с.110-113], а у висновках до розділу "Суб'єктивна сторона" приходить до іншого висновку, що нормативно визначена мета є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони лише стосовно керівництва злочинною організацією.
В.П. Тихий вказує, що для перших чотирьох форм злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а організації, керівництва чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп - мета розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп [8, с.264]. Однак і в цьому випадку автор не наводить доказів на користь правомірності такого поділу обов'язковості мети для конкретних форм.
На нашу думку, нормативно визначена мета є обов'язковим компонентом суб'єктивної сторони лише для перших двох форм розглянутого злочину. Видається, що перші чотири форми злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України чітко дають уявлення про те, яка з них (форм злочину) пов'язана зі створенням та функціонуванням злочинної організації. Обов'язковість нормативної мети для першої форми злочину беззаперечна, оскільки про це йдеться в тексті вказаної статті. Друга, третя та четверта форми злочину передбачають, що організація вже функціонує. Проте лише стосовно керівництва злочинною організацією, що передбачає певну управлінську діяльність, мета, завдання є центральним місцем, оскільки в іншому випадку вказана діяльність (без мети) не може бути визнана керівництвом. Вольова ознака прямого умислу керівника злочинної організації означає наявність у нього бажання раціонально управляти організацією задля досягнення мети. Про це йдеться у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями", а саме:". керування злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на. (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об'єднання.)" [24].
Участь у злочинній організації, як окрема форма злочину передбачає існування вже створеної організації. Вступ, перебування особи у злочинній організації є закінченим злочином із тих підстав, що сам по собі факт означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів (п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13). При цьому участь у злочинній організації, як окрема форма злочину не містить обов'язкової ознаки складу злочину - мети вступу (перебування) у злочинній організації.
Участь у злочинах, вчинених злочинною організацією, як окрема форма злочину не містить обов'язкової ознаки складу злочину - мети вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У п.1 Постанови звертається увага судів на необхідність дослідження доказів щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією, - щодо виду об'єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності тощо. При цьому не наголошується на необхідності встановлення мети при вчиненні злочинною організацією злочинів. В цьому контексті у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 вказується, що злочини, вчинені у складі злочинної організації, належить самостійно кваліфікувати за відповідними нормами за сукупністю з нормою, яка передбачає відповідальність за створення такої організації, участь у ній чи у вчинюваних нею злочинах (ч.1 ст.255 КК України) [15].
З'ясування думки юристів-практиків (суддів, прокурорів, адвокатів) показало, що більшість опитаних (77%) вважають за необхідне внесення змін до вказаних статей КК. Але щодо того, до яких саме, думки роздділились: 44% - підтримали перший варіант, 32,5 % - другий варіант (див. Додаток II).
Науковий аналіз проблеми показує, що краще її виріщити шляхом приведення диспозиції ст.255 відповідно до тексту ч.4 ст.28 КК. Це зумовлено тлумаченням ознаки "стійкість", проаналізованому вище. Отже, у диспозиції ст.255 необхідно замість словосполучення "…з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину…" записати: "…з метою вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів…".
Висновки
Результати дослідження за темою "Юридичний аналіз складу злочину створення злочинної організації" у контексті практики застосування Кримінального кодексу України при досудовому розслідуванні і розгляді в судах справ про злочини, вчинені злочинними організаціями та роз'яснень Верховного Суду України щодо однакового і правильного застосування судами законодавства, окремих рішень Конституційного Суду України та аналізу нормативних актів Парламенту, Уряду, Президента України щодо здійснення комплексних заходів у сфері боротьби з організованою злочинністю, міжнародних зобов'язань України в сфері боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, на підставі аналізу судової статистики в цій категорії справ дають змогу зробити такі основні теоретичні висновки і рекомендації стосовно вдосконалення правового регулювання відносин у сфері забезпечення державою ефективних кримінально-правових засобів боротьби зі злочинними організаціями та вчиненими ними злочинами.
Теоретичні висновки:
1. Злочинна організація - це не лише історично обумовлена, а тому відносно стабільна форма злочинної діяльності, що характеризує стан організованої злочинності та форму співучасті у злочині, але й спосіб вчинення злочину, що обумовлює варіабельність її структури, відсутність в усіх випадках жорсткої формалізованості структури.
2. Закріплені в ч.4 ст.28 КК ознаки злочинної організації по суті є ознаками злочинної діяльності (процесу), а не форми організації. Форма організації не може містити суб'єктивні ознаки, оскільки це притаманно лише цілеспрямованій діяльності певної групи соціуму. Лише через позначення функцій, мети, мотиву, кількісного складу організованої групи людей можна отримати відповідь про рівень її організованості (організована злочинна група або злочинна організація).
3. Створення злочинної організації як самостійний склад злочину, включений у розділ ІХ Особливої частини КК України "Злочини проти громадської безпеки", що дозволяє зробити висновок про його родовий об'єкт - громадська безпека як система соціальних цінностей, на які посягає певна група злочинів.
4. До елементів цінностей та немайнових благ людини як об'єкта злочину, встановленому ч.1 ст.255 КК України слід відносити чотири класи компонентів:
1) потерпілих (завжди невизначене коло потерпілих, що не виключає наявність конкретних потерпілих);
2) їхні інтереси та права;
3) соціальні зв'язки;
4) нематеріалізовані блага, які належать потерпілим.
5. При вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України страждає позитивний соціальний зв'язок, який обумовлює усі аспекти впорядкування соціального життя. Шкода завдається шляхом дії, що руйнує цей зв'язок. Видається, що механізм злочинного посягання на позитивні соціальні зв'язки в контексті розглянутого злочину відбувається певною мірою шляхом заміщення позитивних соціальних зв'язків на негативні. Характерним елементом цінностей як об'єкта злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, є нематеріалізовані блага, які належать потерпілим, в т. ч. особисті немайнові права фізичної особи. Потерпілими за вказаним злочином поряд з конкретною особою, є невизначене коло осіб, що утворюють суспільство України, держава, її органи тощо. Для вказаних суб'єктів невід'ємною умовою їх цивілізованого існування і розвитку є таке соціально-політичне, правове явище як громадська безпека, що є результатом діяльності державних і недержавних структур і яку можна уявити як стан захищеності суспільства, з приводу встановлення і підтримки громадського порядку і спокою, недоторканності особи і власності, нормальної роботи юридичних осіб публічного і приватного права.
6. Для об'єктивної сторони складу злочину, що аналізується, характерною є активна фізична поведінка, за винятком діяння, визначеного як "участь у злочинній організації". Під "участю" розуміється акт волевиявлення особи щодо свого членства в організації, в т. ч. і у випадках, коли таке діяння не виражено у формі активної злочинної поведінки.
7. Злочин, передбачений ч.1 ст.255 КК України необхідно відносити до одиничних складних злочинів. Вчинення особою одиничних злочинів, визначених альтернативними формами у ч.1 ст.255 КК, повторно утворює реальну сукупність злочинів.
8. Діяння у вигляді створення особою-організатором злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також у подальшому керівництво такою організацією є продовжуваним злочином.
9. Вступ особи до організованої злочинної організації визначає її злочинний стан безперервно. Це одна з альтернативних форм злочину, характерна для тривалого злочину.
10. Мета злочину є обов'язковою лише для окремих форм вказаного злочину. Нормативно визначена мета є обов'язковим компонентом суб'єктивної сторони лише для таких форм злочину, як створення злочинної організації, а також керівництво такою організацією.
11. Визначена у п.1 ч.1 ст.66 КК України обставина, що пом'якшує покарання, а саме: з'явлення з зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, не може бути застосована в усіх випадках при призначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, оскільки наявність такої обставини призводить до звільнення осіб, визначених у ч.2 ст.255 КК України, від кримінальної відповідальності. Лише на організатора, керівника злочинної організації розповсюджуються умови, викладені у п.1 ч.1 ст.66 КК України щодо обставини, що пом'якшує покарання. Добровільна заява особи про створення злочинної організації або участь у ній не звільняє особу від покарання за інші злочини, проте має розглядатись як пом'якшуюча обставина відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Список використаних джерел
1. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Вереша Р. В.; Акад. адвокатури України. - Вид. 3-е, переробл. та допов. - К.: Правова єдність: Алерта, 2014. - 351 с.
2. Вереша Р.В. Суб'єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності: підручник / Р.В. Вереша. - К.: Атіка, 2006. - 740 с.
3. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон теория, практика / Л.Д. Гаухман. - 2-е изд., перераб. и дополн. - М.: Центр ЮРИнфоР, 2003. - 448 с.
4. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины: учеб. пособие / Н.А. Гуторова. - Х.: ООО "Рубикон П", 1997. - 101 с.
5. Демидова Л.М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.08/Л.М. Демидова; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Х., 2003. - 198 с.
6. Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України / С. Єфремов // Право України. - 2003. - № 7. - С.95-99.
7. Жук О.Д. Уголовное преследование по уголовным делам об организации преступных сообществ (преступных организаций) / О.Д. Жук. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 272 с.
8. Закалюк А.П. Потреба законодавчого визначення поняття організованої злочинної діяльності / А.П. Закалюк // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення: матеріали науково-практичної конференції. - С.32-34.
9. Корж В.П. Криміналістична характеристика організованих злочинних утворень у сфері економіки / В.П. Корж // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 4. - С.44-47.
10. Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива: курс лекцій / за ред.М.Й. Коржанського. - К.: Атіка, 2001. - 412 с.
11. Кримінально право України. Загальна частина: підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов [та ін.] - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.
12. Кримінально право України. Особлива частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш [та ін.]; за ред. проф.В. В. Сташиса, В.Я. Тація. - 3-е вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2007. - 624 с.
13. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. (поточна редакція від 27.04.2014 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/кримінальний%20кодекс%20україни
14. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений / Б.А. Куринов. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 180 с.
15. Мантуляк Ю.В. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.08/Ю.В. Мантуляк; Академія адвокатури України. - К., 2006. - 17 с.
16. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / П.С. Матишевський. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 272 с.
17. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник / В.О. Навроцький. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 704 с.
18. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред.С. С. Яценко. - 4-те видання, перероблене та доповнене - К.: А.С.К., 2005. - 848 с.
19. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України/ За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - 9-те видання, переробл. та доповн. - К.: Юридична думка, 2012. - 1316 с.
20. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 // Вісник Верховного Суду України, 2006. - № 1. - С.2-6.
21. Сливич І.І. Кримінальне право України. Особлива частина: навч. посіб. / І.І. Сливич, Я.В. Ступник; Держ. ВНЗ "Ужгород. нац. ун-т". - Ужгород: Гельветика, 2014. - 655 с.
22. Сопільник Л.І. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Л.І. Сопільник, М.П. Федоров; Львів. ун-т бізнесу та права, ГУ МВС України у Львів. обл. - Л., 2012. - 463 с.
23. Тацій В.Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: навч. посіб / В.Я. Таций. - Х.: 1994. - 100 с.
24. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении / П.Ф. Тельнов. - М.: Юридическая литература, 1974. - 208 с.
25. Уголовний кодекс Республики Казахстан [Электронный ресурс] / Сайт компании "ЮрИнфо". - Режим доступа: www.zakon. kz
26. Уголовний кодекс Республики Молдова [Электронный ресурс] / Мониторул Офичиал ал Р. Молдова № 128-129 13.09.2002. - Режим доступа: http://www.mai/md/dvcru/adoua_ru/
27. Уголовный кодекс Республики Польша / науч. ред. канд. юрид. наук, доц.А.И. Лукашова, докт. юрид. наук, проф. Н.Ф. Кузнецова; вступ. статья канд. юрид. наук, доц.А.И. Лукашова, канд. юрид. наук, проф. Э.А. Саркисовой; перевод с польского Д.А. Барилович. - СПб.: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2001. - 234 с.
28. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть / под ред. И.Д. Козочкина; авт. кол. Н.А. Голованова, В.Н. Еремин [и др.]. - М.: Ин-т междунар. права и экономики, 2001. - 576 с.
29. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / под ред. Б.В. Здравомыслова. - М.: Юрист, 1996. - 679 с.
30. Уголовный кодекс Литовской республики / науч. ред. докт. юрид. наук, проф.В. Павилониса; предисл. канд. юрид. наук, доц.Н.И. Мацнева; вступ. статья докт. юрид. наук, проф.В. Павилониса, докт. юрид. наук, доц.А. Абрамавичюса, докт. юрид. наук, доц.А. Дракшене; пер. с лит. канд. филол. наук, доц.В.П. Казанскене. - СПб.: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2003. - 470 с.
31. Уголовный кодекс Республики Беларусь: сравнительный анализ и комментарий / А.И. Лукашовой, Э.А. Саркисова. - Минск: Тесей, 2000. - 672 с.
32. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии / науч. ред. и вступ. статья докт. юрид. наук, проф. Д.А. Шестакова; предисловие доктора права Г. - Г. Йешека; перевод с немецкого Н.С. Рачковой. - СПб.: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2003. - 524 с.
33. Уголовный кодекс Франции / науч. ред. канд. юрид. наук, доц. Л.В. Головко, канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой; перевод с французского и предисловие канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой. - СПб.: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2002. - 650 с.
34. Українець В.В. Особливості об'єкта складу злочину створення злочинної організації [Електронний ресурс] / В.В. Українець // Вісник Академії адвокатури України. - 2009. - Вип.1. - С.283-284.
35. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони: монографія / Э.В. Фесенко. - К.: Атіка, 2004. - 280 с.
36. Фесенко Э.В. Кваліфіковані види складів злочинів проти здоров'я населення (проблеми законодавства і практики його застосування) / Э.В. Фесенко // Адвокат. - 2004. - № 3. - С.16-19.
37. Шульга В.И. Организованна преступность в свете теории социальных систем / В.И. Шульга // Организованная преступность: Тенденции, перспективы борьбы. - Владивосток, 1999. - С.48-54.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Співучасть у вчинені злочину: поняття та суть, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Співучасть у формі вчинення злочину групою осіб та групою осіб за попередньою змовою. Організована група як форма співучасті. Поняття та діяльність злочинної організації.
дипломная работа [60,0 K], добавлен 28.01.2014Поняття співучасті за кримінальним законодавством України та США. Поняття і зміст злочинної організації як форми співучасті. Співвідношення злочинної організації, організованої групи та банди. Негативні наслідки діяльності злочинної організації.
реферат [48,8 K], добавлен 16.02.2011Об’єктивні і суб'єктивні ознаки складу злочину. Розмежування захоплення заручників від незаконного позбавлення волі чи викрадення людини. Вчинення цього злочину організованою групою. Погроза знищення людей та спричинення тяжких наслідків, внаслідок цього.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 01.05.2011Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012Поняття та ознаки суб’єкту злочину. Спеціальний суб’єкт злочину. Види (класифікація) суб’єктів злочину. Осудність як необхідна умова кримінальної відповідальності. Проблема зменшення осудності у кримінальному праві. Специфіка злочинних дій особи.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 17.10.2011Законодавче визначення та ознаки суб’єкта злочину. Політична характеристика, соціальна спрямованість і суспільна небезпечність злочину. Вік кримінальної відповідальності. Поняття психологічного критерія осудності. Спеціальний суб’єкт злочину та його види.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 19.09.2013Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010Поняття хабарництва та одержання хабара, його значення в процесі становлення правової держави та громадянського суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки, кваліфікуючі ознаки даного кримінального злочину. Одержання хабара та суміжні злочини.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 10.10.2014Необережність, як основна форма вини у кримінальному праві. Об’єктивний та суб’єктивний критерій інтелектуальної і вольової ознаки злочинної недбалості. Випадок, як невинне заподіяння шкоди. Порівняння злочинної самовпевненості і злочинної недбалості.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 17.09.2010Об’єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 121 Особової частини Кримінального кодексу "Умисне тяжке тілесне ушкодження". Аналіз судових засідань та визначення міри і виду покарання за нанесення тяжкого тілесного ушкодження.
курсовая работа [128,3 K], добавлен 18.03.2015
