Політична влада в Україні

Демократичний політичний режим характеризується як влада народу, народовладдя, де організація та функціонування державної влади здійснюється на засадах визнання народу джерелом і носієм влади, де реалізуються ідеали справедливості, рівності, де забезпечується добробут усім громадянам.

Аналізуючи феномен політичної влади, В. Вебер виділив три типи легітимного (суспільно визнаного) владарювання.

Перший тип - традиційне владарювання, що базується на усталених традиціях, на вірі у законність і непорушність існуючих відносин влади, на повазі до авторитету володаря. Цей тип влади має дві модифікації: а) патріархальне владарювання, характерне першорядною роллю патріарха в системі влади і формальною згодою громадян щодо запроваджених владою відносин; б) станове владарювання, що базується на ієрархічності (структурованості) за майновими і моральними критеріями і, відповідно, за нерівністю різних станів щодо відносин з владою.

Другий тип легітимного владарювання, за М. Вебером, - це легальне (раціонально-правове) владарювання, якому притаманне дотримання встановлених законом порядків і виконання владних повноважень органами влади і професійним апаратом, визнання їхньої законності громадянами. Такий тип влади базується на свідомому підпорядкуванні правовим нормам і законам, які встановлюють інституції влади.

Третій тип влади одержав назву "харизматична влада" - винятковий дар, талант людини. Цей тип влади базується на вірі у надзвичайні властивості, в такі риси характеру політичного лідера, які забезпечують визнання підлеглими його безпосереднього права здійснювати владні повноваження.

Типологія влади і політичного лідерства, яку розробив М. Вебер, активно використовується і в сучасних політичних процесах.

Однією з важливих умов успішного функціонування влади та її інститутів є забезпечення легітимності влади. Легітимність - поняття, що характеризує здатність політичного режиму досягти суспільного визнання обраного курсу, прийнятих ним політичних рішень, функціональних чи кадрових змін. Легітимність - це засіб узаконення певного типу панування, що ґрунтується на вірі у фактичну та юридичну правомірність дій існуючого політичного режиму. Легітимація досягається проведенням інституціями влади заходів щодо інформування громадян про стратегічні й тактичні завдання та про здійснювану політику, обґрунтування правильності й ефективності прийнятих рішень і дій. Такі заходи мають на меті завоювати довіру громадян до влади і є невідґємною умовою реалізації політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. - К., 1997.

2. Конституція України. - К., 1996.

1.Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник. - К.: АМУПП, 1997. - 200 с.

2. Ставнійчук, М. І. Нова Конституція як інструмент конструювання ефективної влади / М. І. Ставнійчук // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 2 (7). - С. 9-11.

3. Ковриженко, Д. Інститут вето: зарубіжний досвід, національне законодавство і практика, пропозиції / Д. Ковриженко. - К., 2009. - 60 с.

4.Кирилюк Ф.М., Обушний М.І., Хилько М.І. та ін. Політологія: Навч. посібник / За ред. Ф.М. Кирилюка. - К.: Здоров'я, 2004.- 776 c.

5. Серьогіна, С. Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту Президентства в Україні : монографія / С. Г. Серьогіна. ? Харків: Ксілон, 2001. ? 278 с.; 6.Тодыка, Ю. Н. Президент Украины: конституционно-правовой статус : монография / Ю. Н. Тодыка, В. Д. Яворский. ? Харьков : Факт, 1999. ? 256 с.

7. Сало, І. С. Інститут Президентства в забезпеченні конструктивної взаємодії ключових суб'єктів дер- жавної влади та ефективного функціонування політичної системи країни [Електронний ресурс] / І. С. Сало // Національний інститут стратегічних досліджень. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Monitor/ desember08/10.htm

8. Шаповал, В. Форма державного правління як конституційний modus vivendi сучасної держави / В. Шапо- вал // Право України. - 2009. - № 10. - С. 38-56.

9. Овсепян, Ж. И. Судебный конституционный контроль в зарубежных cтранах. Правовая защита конститу- ций / Ростовский гос. ун-т / Ж. И. Овсепян. - Ростов н/Д. : Литера-Д, 1992. - 318 с.

10. Сравнительное конституционное право / РАН; Институт государства и права / Б. Н. Топорнин, В. Е. Чиркин, Ю. А. Юдин, М. А. Никифорова [и др.]; под ред. В. Е. Чиркина. - М. : Изд. фирма «Ману- скрипт», 1996. - 729 с.

11. Рішення Конституційного Суду України про внесення змін і доповнень до Регламенту Конституційного суду України № 3-р/2008 від 11 січня 2008 року [Електронний ресурс] // Конституційний Суд України. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=12549

12. Шемшученко, Ю. С. Проблеми українського парламентаризму у світлі конституційної реформи в Україні / Ю. С. Шемшученко // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 2 (7). - С. 99-104.

3.Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вузів. - К.: Генеза, 1997. - 400 с.

4.Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. - К.: Вища школа, 1998. -415 с.

5.Політологія. Підручник для студентів вузів / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. - К.: Академія, 1998. - 368 с.

6.Томенко М.В. Українська перспектива: історико-політологічні підстави сучасної державної стратегії. - К.: Українська перспектива, 1995. - 103 с.

7.Хто є хто в європейській та американській політичній науці. Малий політологічний словник / За ред. Б.Кухти. -Львів: Кальварія, 1997. - 288 с.

Размещено на Allbest.ru