Умисне тяжке тілесне ушкодження

синець повік правого ока; рану чола; забій головного мозку середнього ступеня тяжкості; пластинчасту епідуральну гематому лобової області справа; суб- арахноїдальний крововилив; посттравма-тичний менінгіт; фронтобазальний відкритий проникаючий багатооскольчатий перелом; пневмоцефалгію зі зниженням функції 7-го, 12-го нервів зліва по центральному типу, статико-кінетичними розладами,двосторонньою пірамідною недостатністю; забій грудної клітки справа; забої і садна м'яких тканин голови, тулуба та кінцівок, які відносяться за ступенем тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Злочин з формальним складом - злочин є закінченим з моменту вчинення злочинних дій, які спричинили тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Причинний зв'язок між діянням та наслідками

-

Спосіб вчинення злочину

-

Час вчинення злочину

-

Місце вчинення злочину

-

Обстановка вчинення злочину

-

Знаряддя вчинення злочину

-

Засоби вчинення злочину

-

Суб'єкт злочину

Фізична особа

Група осіб - ОСОБА_1 (громадянин України, уродженець м.Красний Лиман Донецької області, не судимий, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (громадянин України, уродженець м. Красний Лиман Донецької області, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2)

Вік

Вік не вказаний (особи, які досягли 14-річного віку)

Осудність

Осудні особи (Особа_1 та Особа_7 могли усвідомлювати свої дії та керувати ними)

Спеціальний суб'єкт

-

Суб'єктивна сторона

Вина (умисел або необережність)

Вина у формі прямого умислу - Особа_1 та Особа_7 свідомо вчиняли такі рухи руками і ногами, які спричиняли, в момент їх здійснення, тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя Особи_2, тобто вони усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій. Вольовий момент заключається в тому, що обвинувачені бажали здійснювати дані дії .

(«Особа_7 наніс приблизно 5 ударів, а Особа_1 вдарив один раз. Після цього він з пневматичного пістолета, який придбав щоб стріляти в тірі, кілька разів вистрелив в потерпілого»).

Мотив

- 

Мета

-

Емоційний стан

-

Враховуючи те, що всі ознаки відповідають складу злочину, передбаченого статтєю 121 п.2 Особливої частини Кримінального кодексу України, а саме: Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, то кваліфікація злочину дана вірно.

Дії Особи_1, не включені до складу злочину згідно п.2 ст. 121 КК, а саме:«Після побиття Особи 2, «Особа_1 дістав із карману куртки пневматичний пістолет марки EUROPE PATENT 202005 010 413.2 TAIWAN. USA і здійснив 4-5 пострілів в голову потерпілому ОСОБА_2.

Особа_1 пострілами в голову Особі_2 спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 21.01.2013 року рани округлої форми надбрівної дуги зліва-1, скроневої області зліва-2 по 0,3 см в діаметрі, кульові (пневматичні), які не проникають в порожнину черепа, сліпі поранення м'яких тканин голови з наявністю сторонніх тіл металевої щільності, які відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, який вимагає для свого лікування термін понад 6, але не більше 21 днів…»

так як юридично значущі ознаки цих дій відповідають складу злочину передбаченого іншою статтею КК, а саме ст.125 Умисне легке тілесне ушкодження.

У даній справі дії Особи_1 не розглядалися, як ознака об'єктивної сторони окремого складу злочину передбаченого п.2 ст. 125.

Також по матеріалах справи видно, що не розглядалася підстава наявності в день скоєння злочину у Особи_1 в кармані куртки пневматичного пістолету. Є лише інформація, що пістолет був придбаний «щоб стріляти в тірі», але в розглянутих фактах справи немає того факту, що Особа_1 збирався до тиру 07.12.12.

В разі доведення того, що пневматичний пістолет був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, дії Особи_1, як особливо кваліфікований вид хуліганства, підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.296.

ІІІ. Справа № 1-843/11 Дата документу 19.04.2012 [18].

В И Р О К

Іменем України

30 березня 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Дудка А.С., Загорулько О.С.

за участю прокурора Авраменка М.І.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, експерта УПРЗ «Аваль Банк», не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

15 серпня 2011 року, приблизно в 00 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_4, перебуваючи на території двору будинку АДРЕСА_1 та маючи при собі пістолет травматичної дії серії НОМЕР_1 «ПМР»калібру 9 мм, побачив свою дружину, яка приїхала на таксі, в компанії невідомого чоловіка, який допомагав їй вийти з автомобіля. Діючи на грунті ревнощів, умисно, він зарядив пістолет, зняв його із запобіжника та з близької дистанції. провів постріл спрямований у обличчя потерпілого ОСОБА_3, який допомагав його дружині вийти з автомобіля.

Внаслідок пострілу кулею спорядженою метальним снарядом «несмертельної дії», підсудний заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: поранення м'яких тканин верхньої губи та щічної ділянки зліва з переломами передньої та зовнішньої стінок лівої гайморової порожнини та переломом коронок 3-4 верхніх зубів зліва, з послідуючим розвитком невралгії 2-ї гілки 5-ї пари черепно-мозкових нервів зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 1989 від 26 вересня 2011 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Вказане поранення утворило рубець на обличчі потерпілого, який згідно цього ж висновку судово-медичного експерта повністю самостійно не зникне, що свідчить про заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження за ознакою непоправного знівечення обличчя.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та заявлений по справі цивільний позов визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. При цьому він зазначив, що дійсно того вечора він, очікуючи в дворі біля будинку дружину, яка вчасно не повернулася додому, мав при собі пістолет травматичної дії серії НОМЕР_1 «ПМР» калібру 9 мм. Коли приблизно в 00 год. 30 хв. до будинку під'їхав автомобіль таксі, він побачив, що з нього вийшла дружина, якій допоміг при цьому потерпілий. Побачивши це, він зняв з запобіжника пістолет і підійшовши до потерпілого, вистрелив йому в обличчя. Заявив, що частково відшкодував потерпілому завдані збитки та має намір їх повністю відшкодувати в майбутньому, визнавши при цьому заявлений потерпілим цивільний позов.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених в ході її судового розгляду доказів.

Допитаний в ході розгляду справи в суді потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт заподіяння йому підсудним тілесних ушкоджень за обставин, викладених вище, зазначивши, що дійсно того вечора він випадково зустрів дружину підсудного, з якою не був знайомий, в компанії знайомих йому жінок, з якими вживали спиртне та каву до пізньої ночі. Коли закінчили це робити, він на автомобілі таксі, яке замовив розвозив усіх по домівках. Приблизно о пів на першу ночі, вони під'їхали до будинку, в якому проживала дружина підсудного. Він вийшов на вулицю, відчинив двері автомобіля та допоміг їй вийти з нього. В цей час до нього зненацька ззаду підійшов підсудний і приставивши йому дул пістолета до обличчя, провів з нього постріл в область рота, травмувавши при цьому губу, щелепу і зуби та спричинивши велику фізичну біль. Внаслідок спричинення цих тілесних ушкоджень йому було непоправно знівечено обличчя, тобто заподіяно тяжке тілесне ушкодження. Злочинними діями підсудного йому було також завдано матеріальної, яка полягає в збитках, пов'язаних з витратами на лікування, та моральної, яка полягає в спричиненні великої фізичної болі, стражданнях, які він внаслідок цього переніс, великій шкоді здоров'ю, якої він внаслідок цього зазнав, втраті душевного спокою і рівноваги, яких він зазнав, шкоди. Цю шкоду він оцінює в 80000 грн. і просить її стягнути з підсудного. На даний час йому останнім частково відшкодовано завдану шкоду і обіцяно в майбутньому відшкодувати в повному обсязі, в що він вірить, а тому він просить суворо не карати підсудного та, по можливості, не ізольовувати його від суспільства.

Свої показання потерпілий в ході досудового слідства підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події з його участю, протокол про що був досліджений в суді (том 1 а. с. 107-114).

Із досліджених в суді в порядку статті 306 КПК України показань свідка ОСОБА_5 (том 1 а. с. 61-65) слідує, що 15 серпня 2011 року, приблизно в 00 год. 20 хв., він надавав послуги по перевезенню пасажирів в службі таксі «1505», де він працює, на автомобілі «Дача-Логан» і перевозив від кафе «Світлана» по замовленому маршруту потерпілого та трьох жінок, які були з ним. Коли під'їхали до будинку по АДРЕСА_1, де мала вийти одна з пасажирок, він зупинився. З автомобіля вийшов потерпілий, відчинив праві пасажирські двері, де сиділа одна з жінок, та подав їй рук, допомагаючи вийти. В цей час до автомобіля стрімко підійшов підсудний з пістолетом в руці, направив його в обличчя потерпілого і натиснув на спусковий крючок. Відбувся постріл, яким було травмовано потерпілого і в нього з обличчя сильно потекла кров. Після пострілу підсудний кинув пістолет і став чекати приїзду працівників міліції, а одна з жінок викликала для потерпілого карету швидкої медичної допомоги. Наголосив, що підсудний провів постріл в потерпілого зразу ж як тільки підійшов до нього, не з'ясовуючи при цьому ніяких питань. Вже після цього потерпілий та дружина підсудного почали запитувати у нього, чому він так поступив.

Свідок ОСОБА_6, в суді показала, що вона являється рідною сестрою дружини підсудного. Ввечері 14 серпня 2011 року її сестра прийшла до неї на роботу, де вони пробули приблизно до 22 год., після чого направились додому до останньої разом ще з однією їх знайомою. По дорозі їх зустрів потерпілий і запропонував відвідати кафе та випити кави. Вони погодились і зайшовши спочатку в одне кафе, потім в інше вживали там каву, спиртні напої, фрукти. Потім потерпілий викликав таксі і запропонував всіх підвезти додому. Першою повинна була вийти її сестра і вони під'їхали до будинку АДРЕСА_1, де та проживала. Коли автомобіль зупинився, потерпілий вийшов з тим, щоб допомогти вийти і її сестрі. В цей час вона почула окрик підсудного, який вже стояв біля потерпілого і своєї дружини. Бачила, що між потерпілим і підсудним відбувалась якась потасовка. В руках підсудного бачила пістолет, але не чула пострілу. Бачила поранене обличчя потерпілого, з якого текла кров, але як сталося поранення, їй невідомо. Потім на місце події була викликана карета швидкої медичної допомоги та міліція.

Під час розгляду справи в суді свідок ОСОБА_7, дружина підсудного, підтвердила показання свідка ОСОБА_6 про обставини знайомства з потерпілим та проведення з ним часу до повернення до свого будинку. Далі наголосила, що коли під'їхали до будинку, то першим з автомобіля вийшов потерпілий, а вона за ним. На вулиці потерпілий намагався її обняти та пропонував зустрітися ще раз з відвідуванням сауни. В цей час вона помітила, що до них наближається підсудний, який тримає в руках пістолет. В цей час до нього наблизився потерпілий і вдарив горловою в обличчя. Між ними почалась боротьба, в процесі якої потерпілий намагався вирвати з рук підсудного пістолет і в цей час пролунав постріл, яким було поранено потерпілого в обличчя.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7, оскільки вони є суперечливими як між собою, так і з іншими доказами по справі. В ході досудового слідства свідок, даючи показання, стверджувала спочатку про те, що підсудний, коли зненацька підійшов до потерпілого, зробив постріл йому в обличчя і після цього між ними зав'язалась потасовка. В послідуючому показання змінила і почала стверджувати так, як про це показала в суді.

Суд розцінює її показання як особи зацікавленої, так як вона являється дружиною підсудного, а тому до уваги їх в цій частині не приймає. При цьому суд враховує як показання потерпілого та інших свідків, так і показання самого підсудного, який стверджує про те, що саме він без будь-якого попередження, підійшовши до потерпілого провів в нього постріл.

Згідно додаткового висновку судово-медичного експерта № 1989 від 26 вересня 2011 року (том 1 а. с. 103-105) у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: поранення м'яких тканин верхньої губи та щічної ділянки зліва з переломами передньої та зовнішньої стінок лівої гайморової порожнини та переломом коронок 3-4 верхніх зубів зліва, з послідуючим розвитком невралгії 2-ї гілки 5-ї пари черепно-мозкових нервів зліва, які утворилися внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, якою могла бути і гумова куля при пострілі із зброї травмуючої дії, можливо в строк та при обставинах вказаних вище, кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

На момент проведення додаткової експертизи (21 вересня 2011 року) рана загоїлася, сформувався рубець, морфологічні особливості якого свідчать про те, що цей рубець з часом стане дещо блідішим, м'якішим, але повністю самостійно не зникне, тобто, являється невиправним та при умові, що у суді буде визнаний знівечуючим обличчя, може кваліфікуватися, як тяжке тілесне ушкодження.

В ході досудового слідства підсудний добровільно видав пістолет «ПМР»калібру 9 мм травматичної дії серії «НОМЕР_1», а працівниками міліції в приміщенні щелепно-лицьового відділення ПОКЛ була вилучена куля, протоколи про що були досліджені в суді (том 1 а. с. 26-27, 31-33).

Відповідно до висновку балістичної експертизи № 550 від 8 вересня 2011 року (том 1 а. с. 150-153) Наданий на дослідження пістолет серії НОМЕР_1, який вилучено у підсудного ОСОБА_4, до категорії вогнепальної зброї не відноситься. Він являється пістолетом травматичної дії «ПМР» калібру 9мм серійний номер «НОМЕР_1» для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії». Даний пістолет придатний для проведення пострілів. Постріли з наданого на дослідження пістолета «ПМР»калібру 9 мм серійний номер «НОМЕР_1» без натискання на спусковий гачок, на момент проведення дослідження не відбувалися. Надана на дослідження куля, яка вилучена в приміщені лікарні 17 серпня 2011 року, до категорії бойових припасів не відноситься. Вона являється частиною патрону калібру 9мм, спорядженим метальним снарядом «несмертельної дії» до пристроїв, що призначені для відстрілу патронів даного типу.

Вина підсудного також підтверджується протоколом огляду місця події, в ході якого були виявлені плями крові на місці заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень (том 1 а. с. 16-25) та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи в їх сукупності.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

При цьому суд вважає, що рубець, який є наслідком загоювання рани на обличчі потерпілого, самостійно не зникне, тобто, являється невиправним, а тому вважає його знівечуючим обличчя і кваліфікує як тяжке тілесне ушкодження.

Суд кваліфікує діяння підсудного за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд враховує конкретні обставини справи, характер і тяжкість вчиненого підсудним злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєний підсудним злочин є тяжким.

Суд також враховує конкретні обставини вчинення злочину, особу підсудного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, а також частково відшкодував та має намір повністю відшкодувати завдані злочинами збитки, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні підсудного та просить не ізольовувати його від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу винного, його поведінку після скоєння злочину, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України.

По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про відшкодування 1055,81 грн. матеріальної, 80000 грн. моральної шкоди та 3500 грн. витрат на правову допомогу.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166, 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки його вину у вчиненні злочину доведено, а потерпілим надано докази заподіяння матеріальної шкоди.

Суд також вважає, що потерпілому була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину щодо нього він зазнав інтенсивних фізичних, душевних, психічних переживань, було завдано значну шкоду його здоров'ю, що потягло за собою вимушені зміни в його житті. Потерпілим було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, йому в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі, тобто в сумі 80000 гривень.

Підсудним в добровільному порядку відшкодовано 30000 грн. моральної шкоди, а тому цю суму суд виключає з розміру заявленої потерпілим в позовній заяві.

Суд також стягує з підсудного витрати, понесені потерпілим на надання йому правової допомоги в сумі 3500 грн.

Судові витрати за проведення балістичної експертизи по справі становлять 225,12 грн. і підлягають стягненню з підсудного (том 1 а. с. 149).

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В строк відбування покарання зарахувати час його перебування під вартою в зв'язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по цій справі з 6 грудня 2011 року по 30 березня 2012 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_4 у вигляді взяття під варту змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Частково задовольнити заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов та стягнути з засудженого на його користь 1055,81 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди, а також 3500 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 225,12 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речові докази - пістолет травматичної дії, куля «несмертельної дії», які зберігаються в кімнаті речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, 2 тампони зі слідами речовини бурого кольору (том 1 а. с. 30, 155-156), - знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Визначення складу злочину:

Розглянемо підстави для кваліфікації злочинних дій Особи_4 (Таблиця 3) згідно статті 121 ч.1 КК, тобто чи відповідають юридично значущі ознаки вчинених злочинних дій ознакам складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК, а саме:

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

Таблиця 3 - Склад злочину, згідно даних по справі № 1-843/11

Елементи складу злочину	Ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін	Юридично значущі ознаки злочину
Об'єкт злочину	Безпосередній об'єкт	Право Особи_3 на здоров'я
	Предмет злочину	Тіло потерпілого (Особи_3)
	Потерпілий від злочину (обов'язкова ознака злочину зг. ст. 121 КК)	Особа_3
Об'єктивна сторона	Діяння (дія чи бездіяльність)	Дії - «провів постріл спрямований у обличчя потерпілого Особи_3»
	Суспільно-небезпечні наслідки	Тяжке тілесне ушкодження, - «тілесні ушкодження у вигляді: поранення м'яких тканин верхньої губи та щічної ділянки зліва з переломами передньої та зовнішньої стінок лівої гайморової порожнини та переломом коронок 3-4 верхніх зубів зліва, з послідуючим розвитком невралгії 2-ї гілки 5-ї пари черепно-мозкових нервів зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 1989 від 26 вересня 2011 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Вказане поранення утворило рубець на обличчі потерпілого, який згідно цього ж висновку судово-медичного експерта повністю самостійно не зникне, що свідчить про заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження за ознакою непоправного знівечення обличчя.
	Причинний зв'язок між діянням та наслідками	1.Дії (постріл) у часі передували наслідкам. 2.Наслідки спричиненні саме цими діями. 3.Дії стали головним фактором настання небезпечних наслідків (без них не було б наслідків) 4.Дії з неминучістю викликали настання цих наслідків, тобто реальна можливість настання наслідків перетворилась в дійсність. «Внаслідок пострілу кулею спорядженою метальним снарядом «несмертельної дії», підсудний заподіяв потерпілому тілесні ушкодження. Вказане поранення утворило рубець на обличчі потерпілого, який згідно цього ж висновку судово-медичного експерта повністю самостійно не зникне. Наявний необхідний причинний зв'язок.
	Спосіб вчинення злочину	-
	Час вчинення злочину	-
	Місце вчинення злочину	-
	Обстановка вчинення злочину	-
	Знаряддя вчинення злочину	-
	Засоби вчинення злочину	-
Суб'єкт злочину	Фізична особа	ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, експерт УПРЗ «Аваль Банк», не судимий
	Вік	Вік не вказаний (особи, які досягли 14-річного віку)
	Осудність	Осудна особа (Особа_4 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними)
	Спеціальний суб'єкт	-
Суб'єктивна сторона	Вина (умисел або необережність)	Вина у формі умислу - Діючи на ґрунті ревнощів Особа 4 робив усвідомлювані рухи заряджуючи пістолет, знімаючи його із запобіжника та, з близької дистанції (тобто підійшовши), поціляючи в обличчя Особі 3 та натискаючи на гачок пістолета. Умисно поціляючи в обличчя Особа_4 передбачав небезпечні наслідки своїх дії, та бажав їх настання, тому ми маємо прямий умисел.
	Мотив	-
	Мета	-
	Емоційний стан	-

Враховуючи те, що всі юридичні ознаки відповідають складу злочину, передбаченого статтєю 121 п. 1 Особливої частини Кримінального кодексу України, а саме Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя, то кваліфікація злочину дана вірно.

ІV. Справа № 762/2929/13-к [18]

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2013 року м. Севастополь

Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Синиці А.М.,

при секретарі Шрам В.О.,

за участю прокурора Шаповалова В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження №12013140030001675 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, росіянина, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінується те, що 28 липня 2013 року, близько 13 години 15 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись поблизу магазину «Продукти» розташованого за адресою: м. Севастополь, Балаклавський район, вул. Грошева, 9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 один удар сокирою, тим самим хотів завдати тяжкі тілесні ушкодження. Однак свій злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 довести до кінця не зміг з причин, не залежних від його волі, оскільки ОСОБА_3 встиг нахилити голову та підвести плечі, тим самим ухилився від удару сокирою. Крім того, дії ОСОБА_2, були помічені ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які вжили заходи для припинення злочину, після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, при цьому не виконавши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Разом з тим, від удару сокирою, який прийшовся в потилицю та спину ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця на нижній половині потилиці, садна і сінець на спині праворуч на рівні верхнього краю лопатки, які згідно висновку експерта №1413 від 29.07.2013р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 стороною кримінального провадження кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 121 КК України як незакінчений замах на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинних діях визнав повністю при цьому надав суду наступні покази: 28 липня 2013 року приблизно о 13 годині 10 хвилин він за проханням матері пішов у магазин «Продукти», який розташований по вул. Грошева, 9 у Балаклавському районі міста Севастополя. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Підходячи до магазину, він кинув в урну недопалену сигарету. Вийшовши з магазину, один із хлопців (як йому в подальшому стало відомо це ОСОБА_3.) з компанії, яка сиділа за столиком біля магазину зробив йому зауваження про те, що внаслідок кидання ним недопаленої сигарети загорілася урна та їм неприємно сидіти у кафе. Відчувши образу на цього хлопця, ОСОБА_2 швидким шагом повернувся до дому, який розташований з його слів в 100 метрах від магазину, де у літній кухні відшукав сокиру, металеву частину якої замотав у кольоровий кульок та швидким темпом пішов до магазину. З часу спілкування з ОСОБА_3 до моменту його повернення до магазину минуло не більше 7 хвилин. Підійшовши до магазину «Продукти», а саме до місця де сидів ОСОБА_3, він ні чого не кажучи, швидко, з метою помститися за нанесену образу, перебуваючи за спиною ОСОБА_3 та з метою залякування його шляхом нанесення удару, свідомо допускаючи спричинення шкідливих наслідків здоров'ю ОСОБА_3, із-за власної спини замахнувся на нього сокирою, яку тримав в обох руках та наніс удар, який прийшовся в спину та потилицю ОСОБА_3 Обвинувачений ОСОБА_2 у свідченнях зазначив, що він бажав настання шкідливих наслідків для ОСОБА_3 проте не мав для себе чіткого уявлення про те, якими фактично будуть такі наслідки. При цьому вбивати ОСОБА_3 ОСОБА_2 не бажав.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_3 надав суду пояснив, що 28 липня 2013 року близько 13 години 15 хвилин він разом із своїми друзями перебував біля магазину «Продукти» по вул. Грошева, 9 в Балаклавському районі м. Севастополя, де в палатці кафе поблизу входу у магазин вони пили пиво. Він побачив, як при заході у магазин молодий чоловік худої статури високого зросту викинув в урну недопалену сигарету, від якої через короткий проміжок часу загорілась урна. Потушивши урну та дочекавшись доки ця особа (як пізніше йому стало відомо це був ОСОБА_2), буде виходити з магазину, ОСОБА_3 підізвав до себе ОСОБА_2 та зробив йому зауваження щодо викидання ним недопаленої сигарети та заважання їм димом з урни внаслідок її загоряння. Після цього ОСОБА_2 пішов в невідомому для ОСОБА_3 напрямку. Приблизно через 5-7 хвилин, ОСОБА_3 почувши він ОСОБА_7, яка була разом з ним у компанії друзів, голосний крик із словами «Обережно ззаду», та бачачи боковим зором швидко наближаючу до нього фігуру людини, пригнув голову та підвів плечі, та в цей момент відчув один сильний удар тупим предметом в лопатку та потилицю. ОСОБА_3 одразу вставши, побачив біля себе ОСОБА_2 із сокирою в обох руках, заломав ОСОБА_2 руку та шию, а його друзі вирвали з рук ОСОБА_2 сокиру та викликали міліцію. Перед нанесенням удару він від ОСОБА_2 будь-яких погроз щодо спричинення шкоди його здоров'ю не чув. Зі слів міліціонерів ОСОБА_3 почув, що ОСОБА_2 бажав його вбити.

З висновку експерта №1413 від 29-30.07.2013р. судом встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: синець на нижній половині потилиці, садна і сінець на спині праворуч на рівні верхнього краю лопатки. Ці тілесні ушкодження спричиненні предметом, що має ребра, в тому числі можливо обухом сокири, та могли бути отримані 28.07.2013р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 32).

З акту №139 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 20.08.2013р. судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення злочинних дій будь-якими психічними захворюваннями або тимчасовим хворобливим розладом психіки не страдав, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними (а.с. 69-71).

Аналізуючи покази ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 судом встановлено, що після спілкування із потерпілим ОСОБА_3 та до фактичних дій ОСОБА_2 спрямованих на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень минув, з точки зору формування конкретної поведінки та бажання настання наслідків, тривалий (5-7 хвилин) проміжок часу. За цей час обвинувачений ОСОБА_2 не мобілізував зусиль для щодо не вчинення небезпечних дій, встиг сходити до дому та підшукав небезпечний, важкий предмет (сокиру), яким можливо завдання тяжких рубаних та роздрібнювальних тілесних ушкоджень. Здійснення обвинуваченим спроби нанесення удару в область голови потерпілого, свідчить про обрання ним особливо небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_3 способу помсти за спричинену йому образу, при цьому знаряддя вчинення суспільно небезпечних дій, обране ОСОБА_2, свідчить про спрямованість його активних дій саме на спричинення тяжких ушкоджень здоров'ю ОСОБА_3 Замах ОСОБА_2 сокирою із-за власної спини та його розташування безпосередньо під час нанесення удару за спиною ОСОБА_3, поцілювання удару в область життєво важливого органу людини свідчить про особливо небезпечний для життя та здоров'я ОСОБА_3 характер дій обвинуваченого ОСОБА_2, а можлива та наявна локалізація ушкоджень свідчить про спрямованість дій ОСОБА_2 на спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому у вигляді нанесення удару сокирою в голову. Обставини того, що злочинні дії ОСОБА_2 були зупиненні потерпілим та іншими поряд перебуваючими особами шляхом заламування йому рук та шиї, виривання сокири з рук обвинуваченого, свідчить про наполегливість дій та явне бажання обвинуваченого на спричинення тілесних ушкоджень, а також про небажання припиняти злочинні дії за умови недосягнення бажаного результату.

Така суть правової позиції, з метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді справ про злочини проти життя та здоров'я особи, викладена в п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» в якому зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Встановлені судом під час розгляду зазначеного кримінального провадження обставини та досліджені документи свідчать, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, тобто розумів фактичне вчинення ним злочинних дій та їх соціальну шкідливість, передбачав їх небезпечні наслідки, тобто конкретно та чітко уявляв, що саме від його конкретних дій настануть або можуть настати небезпечні наслідки та бажав настання саме тяжких наслідків, прагнув досягти бажаної мети, що дає суду підстави вважати, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані стороною кримінального провадження за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 121 КК України, як незакінчений замах на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь і характер громадської небезпеки скоєного злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, у відповідності до ст. 66 КК України по справі є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 судом визнається вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційне не працевлаштований, має позитивні характеристики, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, має постійне місце проживання та реєстрації (а. с. 13, 14, 53, 63-73 ).

Виходячи із зазначених обставин, суд вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі буде достатнім та необхідним для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_2 інших злочинів.

Згідно ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України.

Разом з тим, суд, враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та реєстрації, просив пробачення за вчинений ним вчинок у потерпілого, приймаючи до увагу обставини, що пом'якшують покарання та думку прокурора вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо без фактичного відбування ним покарання та на підставі ст. 75 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Питання щодо речового доказу у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України та враховуючи те, що ним є CD-R диск 700 Mb 80 min multispeed «Севастополь», вважає за необхідне зберігати його при матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 375 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Речовий доказ, яким є CD-R диск 700 Mb 80 min multispeed «Севастополь» суд вирішує зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, прокурору, а також потерпілому.

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя А. М. Синиця

Визначення складу злочину:

Розглянемо підстави для кваліфікації злочинних дій Особи_2 (Таблиця 4) згідно ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 121 КК, тобто чи відповідають юридично значущі ознаки вчинених злочинних дій ознакам складу злочину, передбаченого ч.3 ст 15 ч.1 ст. 121 КК, а саме:

Незакінчений замах на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Таблиця 4 - Склад злочину, згідно даних по справі № 1-843/11

Елементи складу злочину	Ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін	Юридично значущі ознаки злочину
Об'єкт злочину	Безпосередній об'єкт	Право Особи_3 на здоров'я
	Предмет злочину	Тіло потерпілого (Особи_3)
	Потерпілий від злочину (обов'язкова ознака злочину зг. ст. 121 КК)	Особа_3
Об'єктивна сторона	Діяння (дія чи бездіяльність)	Дії - «Особа_2 наніс Особі_3 один удар сокирою, який прийшовся в спину та потилицю»
	Суспільно-небезпечні наслідки	Суспільно-небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень (на що був спрямований умисел Особи_2) не настали. Особі_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця на нижній половині потилиці, садна і сінець на спині праворуч на рівні верхнього краю лопатки, які згідно висновку експерта №1413 від 29.07.2013р. відносяться до легких тілесних ушкоджень. Фактичне заподіяння більш легкого тілесного ушкодження, ніж те, на яке був спрямований умисел винного, повинно тягти відповідальність за замах на заподіяння тілесного ушкодження, яке винний бажав спричинити [2].
	Причинний зв'язок між діянням та наслідками	Причинний зв'язок наявний лише у злочинах з матеріальним складом злочину- при наявності суспільно-небезпечних наслідків (у даному випадку тяжких тілесних ушкоджень, які не настали).
	Спосіб вчинення злочину	-
	Час вчинення злочину	-
	Місце вчинення злочину	-
	Обстановка вчинення злочину	-
	Знаряддя вчинення злочину	-
	Засоби вчинення злочину	-
Суб'єкт злочину	Фізична особа	ОСОБА_2, уродженець м. Севастополя, росіянин, громадянин України, не одружений, із середньою освітою, офіційно не працюючий, зареєстрований за АДРЕСА_1, раніше не судимий
	Вік	Вік не вказаний (особи, які досягли 14-річного віку)
	Осудність	Осудна особа (З акту №139 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 20.08.2013р. судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення злочинних дій будь-якими психічними захворюваннями або тимчасовим хворобливим розладом психіки не страдав, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними)
	Спеціальний суб'єкт	-
Суб'єктивна сторона	Вина (умисел або необережність)	Вина у формі умислу - докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного: Аналізуючи покази ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 судом встановлено, що після спілкування із потерпілим ОСОБА_3 та до фактичних дій ОСОБА_2 спрямованих на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень минув, з точки зору формування конкретної поведінки та бажання настання наслідків, тривалий (5-7 хвилин) проміжок часу. За цей час обвинувачений ОСОБА_2 не мобілізував зусиль для щодо не вчинення небезпечних дій, встиг сходити до дому та підшукав небезпечний, важкий предмет (сокиру), яким можливо завдання тяжких рубаних та роздрібнювальних тілесних ушкоджень. Здійснення обвинуваченим спроби нанесення удару в область голови потерпілого, свідчить про обрання ним особливо небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_3 способу помсти за спричинену йому образу, при цьому знаряддя вчинення суспільно небезпечних дій, обране ОСОБА_2, свідчить про спрямованість його активних дій саме на спричинення тяжких ушкоджень здоров'ю ОСОБА_3. Замах ОСОБА_2 сокирою із-за власної спини та його розташування безпосередньо під час нанесення удару за спиною ОСОБА_3, поцілювання удару в область життєво важливого органу людини свідчить про особливо небезпечний для життя та здоров'я ОСОБА_3 характер дій обвинуваченого ОСОБА_2, а можлива та наявна локалізація ушкоджень свідчить про спрямованість дій ОСОБА_2 на спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому у вигляді нанесення удару сокирою в голову. Обставини того, що злочинні дії ОСОБА_2 були зупиненні потерпілим та іншими, поряд перебуваючими, особами шляхом заламування йому рук та шиї, виривання сокири з рук обвинуваченого, свідчить про наполегливість дій та явне бажання обвинуваченого на спричинення тілесних ушкоджень, а також про небажання припиняти злочинні дії за умови недосягнення бажаного результату. Встановлені обставини свідчать: ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, тобто розумів фактичне вчинення ним злочинних дій та їх соціальну шкідливість, передбачав їх небезпечні наслідки, тобто конкретно та чітко уявляв, що саме від його конкретних дій настануть або можуть настати небезпечні наслідки та бажав настання саме тяжких наслідків, прагнув досягти бажаної мети, тобто був наявний прямий умисел заподіяти тяжкі тілесні ушкодження.
	Мотив	-
	Мета	-
	Емоційний стан	-

Враховуючи те, що суд, використовуючи положення п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» ретельно дослідив докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного: зокрема враховував спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки, можна зробити висновок, що кваліфікація злочину згідно п.3 ст.15 п. 1 ст. 121 Незакінчений замах на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця дана вірно.

V. Справа № 1404/1369/2012 [18]

Провадження № 1/470/18/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Шелестюк І.С., за участю прокурора прокуратури Березнегуватського району Миколаївської області Махмутова О.А., потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Куликова Балка Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, військовозобов'язаного, працював за домовленістю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, в тому, що судовим слідством

В С Т А Н О В И В:

В ніч з 29 на 30 вересня 2012 року ОСОБА_4, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, вживав спиртні напої разом із своєю співмешканкою та її матір'ю. В цей час до будинку зайшов ОСОБА_5, з яким ОСОБА_6 раніше проживала однією сім'єю, та з яким у ОСОБА_4 виникла сварка із-за ревнощів до неї. 30 вересня 2012 року, близько першої години ночі, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та відчуваючи себе ображеним, взявши кухонний ніж, вийшов на вулицю, де біля домоволодіння стояла ОСОБА_6 з ОСОБА_5 і затіяв з останнім бійку, в ході якої з метою залякування потерпілого умисно наніс кухонним ножем чотири удари з боку і один удар металевим цвяхом, який знайшов на місці, з внутрішньої сторони лівого стегна, спричинивши пошкодження стегнової артерії, що супроводжувалось масивною зовнішньою кровотечею та розвитком геморрогічного шоку, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, зупинку діяльності центральної нервової системи, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які потягли за собою смерть ОСОБА_5.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину за ч.2 ст.121 КК України - визнав частково, цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди - визнав повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди - не визнав. Суду показав, що у 2012 році познайомився на заробітках із ОСОБА_7 та її дочкою ОСОБА_6, з якою почав зустрічатися. Увечері 29 вересня 2012 року всі разом знаходилися в їх будинку в АДРЕСА_2. Під час вечері ОСОБА_6 телефонував її колишній хлопець ОСОБА_5 та погрожував, а потім почав кидати каміння на дах будинку. Вони повідомили про це працівникам міліції, які спочатку затримали ОСОБА_5, а згодом відпустили. Через деякий час ОСОБА_5 зайшов до будинку та почав кидатися на нього. Він був в стані сп'яніння і ображав. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 виштовхали ОСОБА_5 на вулицю, закрили двері на скобу. Він вибив двері ногою, взяв кухонний ніж щоб налякати і вийшов на дорогу, де стояли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Там він схопився з ОСОБА_5, внаслідок чого впали на землю, де він наніс йому удари ножем в ногу, але цвяхом ударів не наносив. ОСОБА_5 залишився лежати на землі, йому надавали допомогу, однак він помер, але вбивати його він не хотів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_5 приходився їй сином. Раніше він співмешкав із ОСОБА_6 в її будинку в місті Нова Одеса. 29 вересня 2012 року в обідню пору син поїхав по справах, а наступного дня їй повідомили, що він помер від отриманих тілесних ушкоджень. Просить стягнути з винного 24020 грн. 50 коп. спричиненої матеріальної шкоди та 100000 грн. як компенсацію спричиненої моральної шкоди.

Так, згідно рапорту оперативного чергового Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області від 30.09.2012 року вбачається, що від ОСОБА_6 по телефону надійшло повідомлення про смерть ОСОБА_5 в селі Мурахівка ( а. с. 2 ).

У відповідності із протоколами оглядів місця події від 30.09.2012 року ( з фото таблицями до них ) слідує, що працівниками міліції біля будинку АДРЕСА_2 на землі виявлено труп ОСОБА_5 з колото-різаними ранами лівого стегна, неподалік якого в траві вилучено мобільний телефон марки «Моторола» та кухонний ніж з плямами бурого кольору, два фрагменти паперу, на території домоволодіння та в будинку вилучено шкарпетки, занавіску, коробок сірників, запальничку, металевий цвях з плямами бурого кольору ( а. с. 4-10, 11-14, 15, 17- 18 ).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи № 121 від 16.11.2012 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_5 являються чотири колото-різані рани лівого стегна з боку і одна колота рана з внутрішньої сторони лівого стегна, спричинивша пошкодження стегнової артерії, що супроводжувалось масивною зовнішньою кровотечею та розвитком геморрогічного шоку, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, зупинку діяльності центральної нервової системи, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння ( а. с. 109-112 ).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 показав, що свої висновки, викладені в акті та експертному дослідженні № 121 від 16.11.2012 року підтверджує. Чотири рани потерпілому були нанесені одним предметом, схожим на ніж, а п'ята рана з внутрішньої сторони стегна - іншим колючим предметом, можливо цвяхом.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 500, № 501, № 258 від 26.10.2012 року і № 502 від 05.11.2012 року встановлено, що на вилучених з місця події занавісці та носках знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_5, а на вилученому ножі знайдена кров людини, видову належність якої встановити не має можливості ( а. с. 134-135, 141-142, 148-149 ). На вилучених у ОСОБА_4 трусах, футболці, носках знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_5 (а.с.157-159).

У відповідності з висновками судової молекулярно-генетичної експертизи № 2/241 від 30.11.2012 року встановлено, що на брюках належних ОСОБА_4 генетичні ознаки слідів крові збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілого ОСОБА_5 (а.с.274-282).

А згідно висновків судової молекулярно-генетичної експертизи № 2-243 від 29.11.2012 року встановлено, що на вилученому з місця події металевому цвяху виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілого ОСОБА_5 (а. с. 285-291).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що восени минулого року знаходився в барі «Стекляшка», що розташований в смт. Березнегувате. Опівночі до нього підійшов ОСОБА_5 і попросив відвезти в село Мурахівка за плату, на що він погодився. Під'їхавши до будинку ОСОБА_6, ОСОБА_5 зайшов у двір, а потім вийшов разом з нею. Раптом з будинку вибіг підсудний, але самої бійки він не бачив. Коли від'їжджав автомобілем, то помітив лежачого на землі ОСОБА_5 В машині залишилась його сумка з речами, яку опісля вилучили працівники міліції.

30.09.2012 року працівниками міліції оглянутий автомобіль марки «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_1, в салоні якого було виявлено та вилучено спортивну сумку чорного кольору з логотипом «Адідас», в середині якої знаходились паспорт та військовий квиток на ім'я ОСОБА_5, зарядний пристрій ( а. с. 47 ).