Статус глави держави в умовах змішаної республіки

Безпечні та здорові умови праці створюються шляхом забезпечення працівника:

* зручним робочим місцем;

* чистим повітрям, необхідним для нормальної життєдіяльності;

* захистом від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;

* нормованою освітленістю;

* захистом від шуму та вібрацій;

* засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

* робочим одягом і засобами індивідуального захисту;

* побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;

* медичним обслуговуванням і санітарно-профілактичними заходами, що призначені для збереження здоров'я.

Підготовка дипломної роботи з правознавства дозволяє змоделювати основні організаційно-технічні заходи з безпеки праці в галузі юриспруденції, оскільки переважна більшість параметрів робочого місця юриста та студента, який готує дипломну роботу, ідентичні.

Санітарні норми визначають робоче місце як місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 затверджені МОЗ України

Організація праці на робочому місці - це комплекс заходів, що забезпечують трудовий процес та ефективне використання знарядь виробництва і предметів праці.

Робоче місце юриста можна розглядати як зону, що оснащена технічними засобами і в якій відбувається трудова діяльність працівника чи групи працівників.

Організація праці на робочому місці полягає у виборі робочої пози та системи робочих рухів, визначення розмірів робочої зони та розміщення у ній органів керування, інструментів, заготовок, матеріалів, пристроїв і та ін., а також у виборі оптимального режиму праці та відпочинку. Основи охорони праці: Підручник. /За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. -- К.:Основа, 2006.

Значна частина робочого часу юриста, зокрема, прокурора, адвоката, слідчого проходить в закритому приміщенні. Крім того, скажімо слідчий, періодично заступає на чергування та може виїжджати на місце події. Провадження деяких слідчих дій (допит свідків, огляд місця події, слідчий експеримент, тощо) може відбуватися як у кабінеті, так і в іншому місці. Корсун С.І. Професіографічний опис діяльності слідчого податкової міліції//www.psyh.kiev.ua

Справедливо зауважує Ю.Ф. Кравченко, що характерним для працівників органів внутрішніх справ майже усіх посадових категорій є виконання ними трудових обов'язків як в службових кабінетах, так і в інших, найрізноманітніших місцях: на місцях подій, маршрутах патрулювання, в квартирах громадян і таких специфічних установах, як місця позбавлення волі, слідчі ізолятори, медичні витверезники і т. ін. Ця обставина потребує розробки засобів, що створюють умови для праці поза службовими кабінетами, зокрема: спеціального одягу, взуття, засобів зв'язку, виявлення та фіксування слідів злочину, оргтехніки, транспорту і т. ін.

Організація робочих місць передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності й привабливості праці, збереження здоров'я працівників. Конкретний зміст таких заходів для працівників різних юридичних професій має багато спільного, але чимало й специфічного, обумовленого характером праці. Вихідним моментом в організації та обслуговуванні робочих місць є визначення предмета праці й характеру використовуваних засобів праці.

Обладнання (оснащення) робочого місця поділяється на основне і допоміжне, постійне і тимчасове. Обладнання і оснащення, котрі не використовуються в основному трудовому процесі, належать до допоміжного (наприклад, шафа для одягу). Постійними предметами обладнання є все те, що знаходиться на робочому місці незалежно від виконуваних в даний момент трудових процесів і операцій. Тимчасовими предметами обладнання виступають різного роду пристосування, графіки, таблиці, діаграми, засоби оргтехніки і зв'язку, що застосовуються тільки для здійснення певного трудового процесу або конкретної операції.

Підбір основного і допоміжного обладнання робочого місця працівника потрібно проводити з урахуванням конкретних умов його діяльності, а також індивідуальних фізіологічних даних. До обладнання кабінетів осіб, які займаються розумовою працею, доцільно включати м'яке крісло для короткочасного відпочинку протягом робочого дня. Досвід багатьох людей свідчить про те, що 10-15 хв. відпочинку в розслабленому стані допомагає повністю усунути стомлення і відновити працездатність без вживання різних тонізуючих засобів, надлишковий прийом котрих є шкідливим для здоров'я.

На попередньому етапі організації робочого місця насамперед необхідне його правильне планування, тобто найбільш раціональне взаємне розміщення предметів і обладнання, оснащення засобами праці, а також оптимальне розташування самого працівника для успішного виконання ним своїх функціональних обов'язків, економії його розумових і фізичних зусиль.

Раціональне планування робочого місця полягає в тому, щоб звести до мінімуму зайві рухи та переміщення; створити такі умови праці, які б сприяли підвищенню її продуктивності та зниженню стомлюваності людини; економно використовувати наявні площі. Вказані цілі будуть досягнуті при погодженому плануванні робочих місць, яке враховує рухи взаємодіючих працівників, потоки інформації і т. ін. Співробітники, які найбільш часто вступають в контакти між собою, мають розташовуватися поблизу один від одного.

Нормальне функціонування підрозділу забезпечується необхідними засобами зв'язку на робочих місцях: зоровою (світлова сигналізація); звуковою (дзвінок, телефонний і радіозв'язок); комбінованою і т. ін. До засобів зв'язку і сигналізації пред'являються такі основні вимоги: час на подання сигналів має бути невеликим, а дії людини, яка реагує на них, - простими.

Для успішної діяльності управлінського персоналу велике значення має дотримання принципу "вільного столу", тобто утримання робочого місця в такому стані, щоб ніщо не відволікало від питання, яке вирішується в даний момент. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. - К.:Національна академія внутрішніх справ України, 1999. - 702 с.

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600...1400 мм, глибина - 800...1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів - 15….20 мм, для кутових - 2...5 град. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 ..500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15 град. вперед і до 5 град. назад. Висота спинки стільця має становити (300 ± 20) мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1…30 град. від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260...400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50...70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230…260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350...500 мм. Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Важливим елементом робочого місця юриста є комп'ютерна техніка. Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 23.03.2010 р. №65 затверджено Правила охорони праці під час експлуатації електоронно-обчислювальних машин Правила охорони праці під час експлуатації електоронно-обчислювальних машин затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 23.03.2010 р. №65..

Відповідно до цих правил, площа приміщення, в якому розташовано ПК має бути не меншою 6,0 кв.м з розрахунку на одне робоче місце. У приміщеннях з персональними комп'ютерами слід щоденно проводити вологе прибирання. Також в цих приміщеннях повинні бути медичні аптечки першої допомоги та система автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними оповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з наступними ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини. Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Облаштування робочих місць, обладнаних персональними комп'ютерами, повинно забезпечувати:

· належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

· оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

· належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

Також працюючи з персональним комп'ютерами потрібно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

· наявність шуму та вібрації;

· м'яке рентгенівське випромінювання;

· електромагнітне випромінювання;

· ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

· електростатичне поле між екраном і оператором;

· наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації Хоміцька О. Cанітарія та гігієна робочого місця в офісі// http://trudovepravo.com.uaроботи

Заходи безпеки під час експлуатації інших електричних приладів передбачають дотримання таких правил:

- постійно стежити за справним станом електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення за допомогою яких електроприлади під'єднують до електромережі;

- постійно стежити за справністю ізоляції електромережі та мережевих кабелів, не допускаючи їхньої експлуатації з пошкодженою ізоляцією;

- не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з розетки;

- не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні розетки;

- не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої ізоляції, розплавлення і згоряння полімерних матеріалів;

- не залишати включені електроприлади без нагляду;

- не допускати потрапляння всередину електроприладів крізь вентиляційні отвори рідин або металевих предметів, а також не закривати їх та підтримувати в належній чистоті, щоб уникнути перегрівання та займання приладу;

- не ставити на електроприлади матеріали, які можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари, сувенірну продукцію тощо).

Висновки

Держава, як правовий механізм, володіє рядом характеристик, серед яких особливо виділяється форма правління. Власне саме форма державного правління є способом і порядком формування вищих органів державної влади в країні й механізм їх компетенційних взаємовідносин. Істотним важелем у механізмі державного управління суспільства зарубіжних країн є глава держави. Він очолює всю систему органів влади и управління, і юридично йому в цій системі належить першорядне місце. У більшості зарубіжних країн функції глави держави доручаються одноособовому органу. Залежно від форми правління -- це або президент, або монарх. Зазвичай, у науці конституційного права главу держави як носія вищої виконавчої влади, а також як вищого представника держави у сфері міжнародних відносин.

Аналізуючи статус глави держави в умовах змішаної республіки, варто вказати, що її сутність полягає не тільки в синтезі деяких елементів «чистих» форм державного правління. Він є настільки специфічним, що видозмінює модель організації державної влади. Ця форма державного правління досить стійка, в тому числі для подолання політичних криз, що не дозволяє її вважати перехідною формою до однієї з «чистих» форм. Тому під поняттям «змішана республіка» («змішана республіканська форма державного правління», «республіка зі змішаною формою державного правління») слід розуміти цілком самостійну форму державного правління, якій притаманні тільки їй властиві правові ознаки.

Звичайно досить часто буває на практиці, що повноваження глави держави, якими він наділяється Конституцією, і тією реальною роллю, яку він відіграє у суспільно-політичному житті конкретної країни, нерідко різняться. Останній залежить від багатьох чинників, насамперед від форми правління, політичного режиму і соціально-політичного становища у країні, від історичного етапу й рівня соціально-економічного розвитку країни, від того становища, яке займає глава держави у діловому світі своєї країни, а у президентів -- й від порядку їх обрання. Також статус та повноваження глави держави залежать від того, чи це є країна з парламентсько-президентською чи президентсько-парламентською формою правління.

Звичайно, розгляд базових аспектів взаємозалежності і взаємовпливу традицій та модернізації при формуванні інституту глави держави у країнах дозволяє стверджувати, що так само, як немає у сучасному світі двох абсолютно однакових моделей здійснення системних перетворень держави і суспільства, так само не можна віднайти і певних однакових варіантів формування і функціонування інституту глави держави. Втім, глава держави за будь-яких умов покликаний втілювати національну єдність, спадковість влади, послідовність внутрішньої і зовнішньої політики держави, гарантування національної єдності та територіальної цілісності, дотримання конституційних прав і свобод громадян. Іншими словами, інститут глави держави має багатоаспектне значення: політичне, соціальне, історичне, конституційно-правове, культурно-духовне. Зарубіжна практика глави держави свідчить і доводить важливість цього інституту влади в усіх без винятку політичних системах, особливо в молодих, щойно створених, країнах.

Загалом, становлення в системі державної влади України посади одноосібного глави держави - президента - значно посилило увагу в нашому суспільстві до інституту глави держави. Впровадження цієї посади відкрило новий етап у розвитку Української держави. В свою чергу реформа політичної системи, формування в Україні правової держави висуває на порядок денний одне з основних завдань - переосмислення ролі і місця глави держави в системі вищих органів державної влади, пошук найкращої моделі інституту президентства з використанням зарубіжного і національного досвіду. В умовах, коли розподіл влад на законодавчу, виконавчу і судову починає втілюватися в реальні правові норми, структури і процедури, актуалізується ідея інституту президентства, який покликаний стати інтегруючим чинником у системі державної влади.

Політико-правова практика свідчить, що протягом усіх років незалежності Президент України відігравав ключову роль у процесі розбудови української держави. Еволюція конституційно-правового статусу Президента України, формування його компетенції є найбільш яскравою ілюстрацією тривалих пошуків оптимальної форми Української держави, насамперед, пошуків найбільш прийнятної форми правління.

Проте, актуальною проблемою на сьогодні залишається чітке визначення місця і ролі Президента України в загальній системі органів влади. Інститут президентства посідає одне з провідних у системі державної влади України, що, однак, не є свідченням достатньої визначеності його повноважень. З часу утворення він постійно розвивається, змінюється, на нього впливають трансформаційні процеси, пов'язані зі змінами у суспільстві. Змінюються і уявлення про місце і роль глави держави в системі влади, йде пошук оптимально статусу Президента, його законодавчого закріплення. Слід також звернути увагу на те, що проблеми правового статусу глави держави та його компетенції значною мірою роз'яснюються політичними аспектами - поділом публічної влади між політичними силами країни, ставлення до інституту президентства різних соціальних груп суспільства, не визнання цього інституту за радянських часів. Зокрема, роль президента України у державному механізмі полягає в тому, щоб не тільки бути понад усіма гілками влади, здійснюючи при цьому функції соціально-політичного арбітражу. Президент України, виходячи зі свого специфічного політичного становища, має забезпечувати єдність державної влади і державної політики, цілісність функціонування державного механізму. При цьому процес формування конституційного статусу глави держави на якісно нових засадах має бути позбавлений ознак суб'єктивізму, бо в іншому випадку політико-правове становище президента буде сприйматися знову як «тимчасове», «таке, що створене під конкретну особу».

Політико-правові проблеми, що виникають у зв'язку з необхідністю і особливостями інституту президентства в Україні, його місця і ролі в розбудові української державності, набули важливого значення у контексті переходу від президентсько-парламентської системи, яка вже відіграла свою роль у становленні державності, забезпеченні стабільності суспільства і держави, яка відповідає європейській моделі та є найбільш поширеною у демократичних країнах. На сьогодні проблема розподілу повноважень постала дуже гостро, адже країна переходить знову до парламентсько-президентської форми правління.

На наше переконання, головною запорукою забезпечення стабільності політико-правового статусу президента як глави держави в Україні є відхід від персоналізованого його тлумачення на користь розуміння президента в інституціональній царині відносин.Також, вважаємо, що саме вивчення та аналіз досвіду інституту глави держави в різних країнах, може стати корисним для України в подальшому визначенні його статусу на державному рівні, а також з метою вдосконалення законодавства, що стосується статусу глави держави та його повноважень.

Список використаних джерел

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 № 2222-4//ВВР

2. Конституция Латвийской Республики [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.satv.tiesa.gov.lv/?lang=3&mid=8.

3. The Constitution of the Italian Republic [Електронний ресурс]. - Режим доступуhttp://www.senato.it/documenti/repository/istituzione/costituzione_inglese.pdf.

4. Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р№ 2222- 4 ВР

5. Закон України “Про Президента Української РСР” від 5 липня 1991р. N 1295-12 ВР

6. Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21.02.2014 року

7. Постанова Верховної Ради України «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII» від 22.04.2014 року

8. Постанова Верховної Ради України «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України» від 22.02.2014 року

9. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 від 01.12. 1999 року, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України

10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 23.03.2010 р. №65.

Спеціальна література:

1. Політологія для вчителя: навчальний посібник для студ. педагогічних ВНЗ / авт. : К. О. Ващенко, В. О. Корнієнко, Т. В. Андрущенко, О.С. Дмитренко, C. П. Дмитренко, доц. Жабінець Н.В., І. А. Семенець-Орлова, В. В. Туренко [та ін.] ; за ред. К. О. Ващенка, В. О. Корнієнка. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - 406 с.

2. Платон. Государство / Платон. - cоч.: в 3 т. - М., 1971. - Т. 3. - 311 с.

3. Платон. Государство. Законы. Политик / Платон. - М.: Мысль, 1998. - 798 с.

4. История политических и правовых учений / [под ред. В.С. Нерсесянца]. - М.: НОРМА- ИНФРА, 1999. - 944 с.

5. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель. - М.: Мысль, 1997. - 343 с.

6. Гоббс Т. Сочинения: в 2-х т. / Т. Гоббс. - М., 1991. - 731 с.

7. Локк Д. Два трактата о правлении / Д. Локк // Антология мировой философии: сб. филос. текстов. - К., 1991. - Т. 1. - Ч. 2. - 263 с.

8. Руссо Ж.-Ж. Трактаты / Ж.-Ж. Руссо. - М., 1969. - 287 с.

9. Кант И. Метафизика нравов / И. Кант. - Соч. - М., 1965. - Т. 4. - Ч. 2. - 478 с.

10. Гегель Г.В. Философия права / Г.В. Гегель. - М., 1983 - 472 с.

11. Гегель Г.В. Основи філософії права / Г.В. Гегель. - К., 2000. - 336 с.

12. Конституционное право России. Козлова Е.И., Кутафин О.Е./ 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2003.- 585 с.

13. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навч. посіб. / В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков; За ред. В.М. Бесчастного. - К.: Знання, 2007. - 467 с.

14. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. / Учебник для ВУЗов. - 14-е издание, перераб. и дополн. - М.: Юстицинформ, 2008. - 560 с.

15. Історія президентства // Офіційне Iнтернет-представництво Президента України. -- http: www.president.gov.ua/content/president_history

16. Хропанюк В.Н. Теорія держави і права", Москва., 1993. - 50 с.

17. Марк Тулій Цицерон. Про державу, Про закони, Про природу богів / Пер. з лат. В. Литвинова. К.: Основи, 1998. - 476 с.

18. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. -- Харків: Консум, 2001. -- 656 с.

19. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. Четвертое издание переработанное и дополнительное. М., Юристъ. 2005. - 568 с.

20. Арановский К. В. Государственное право зарубежных стран / Учебник для вузов. - М.: Издательская группа "ФОРУМ" - "ИНФРА-М", 1998. - 462 с.

21. Бостан С. К. Форма правління сучасної держави : проблеми історії, теорії, практики : [монографія] / С. К. Бостан. -- Запоріжжя : Юридичний ін-т ; Дике поле, 2005. -- 540 с.

22. Медушевский А. Н. Сравнительное конституционное право и политические институты: Курс лекций. / А. Н. Медушевский. - М.: ГУ ВШЭ, 2007. - 440 с.

23. Duverger M. Le systeme politique francaise droit constitutionnel et systemes politiques / M. Duverger. - Pans : Presses Universitaires de France, 1990. - С. 36

24. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. - 8-е изд., исправленное и дополненное. / С. А. Комаров. - М.- СПб.: Издательство Юридического института, 2012. - 608 с.

25. Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире. / Н. А. Сахаров. - М.: Юридическая литература, 1994. - 176 с.

26. Duverger M. A New Political System Model: Semi-Presidential Government // European Journal of Political Research. - 1980. - 2(8).

27. Крылова И. С. Аппарат государственного управления современной Франции. - М.: Наука, 1982. - 181 с.

28. Проект Концепції внесення змін до Конституції України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cau.in.ua/ua/news/id/dlja-shirokogo-gromadskogo-obgovorennja-792/.

29. Treaty establishing a Constitution for Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу://http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2004:310:FULL:EN:PDF.

30. Treaty of Lisbon amending the signed Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community, at Lisbon, 13 December 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:12007L:EN:HTML.

31. Референдуми в Європейському Союзі / О.Д. Чебаненко, О.Ю. Грищук, Н.В. Колодяжна, А. Євгеньєва ; За ред. Д.С. Ковриженка. - К.: ФАДА, ЛТД, 2007. - 186 с.

32. Оніщук М. В. Законодавчі референдуми і законодавча референдна демократія: теоретико-методологічні та нормопроектні аспекти / М. В. Оніщук // Економіка та право. - 2009. - № 3 (25). - С. 5-10.

33. Juan J. Linz, «Presidential orParliamentary Democracy: Does It Make a Difference?,» in Juan J. Linz andArturo Valenzuela, eds., The Crisis ofPresidential Democracy: The Latin American Evidence (Baltimore: The JohnsHopkins University Press, 1994), p. 7; Juan J. Linz, «The Perils ofPresidentialism», Journal of Democracy, 1(Winter 1990).

34. Новейшая история / Под ред. В.В.Александрова. М.: Высш. шк., 1977. - 288 с.

35. Протасова Вікторія Євгенівна. Парламентсько-президентська республіка:сутність, особливості, різновиди. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків - 2008. - 20 с.

36. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М.Шаповал. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 472 с.

37. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. - Чернівці: “Рута”, 2000. - 424 с.

38. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. М.: Юристъ, 1997. - 568 с.

39. Конституционное (государственное право) зарубежных стран: В 4 т. Тома 1-2. Часть общая: Учебник /Отв. ред. проф. Б.А. Страшун - 3-е изд., обновл. и дораб.- М.: Издательство БЕК, 2000. - 784 с.

40. Конституционное право: Учебник под ред. проф. В.В. Лазарева.- М.: Новый Юрист, 1998. - 360 с.

41. Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади зарубіжних країн. Автореферат дисертації на здоб. наук. ступ. к.ю.н. - Х., - 1999. - 20 с.

42. Конституционное право зарубежных стран. Учебник для вузов / Под общ. ред. Баглая М.В., Лейбо Ю.И., Энтина М.: НОРМА, 2008. - 832 с.

43. Інститут президентства в системі державної влади України : Моногр. / В. А. Шатіло; Укр. центр політ. менедж. - К., 2004. - 159 c.

44. Новая история (первый период). Под ред. Юровской Е.Е. и др.. - М., 1972. - 776 с.

45. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. 14-е изд., перераб. и доп. - М.: 2009. - 560 с.

46. Політологія. За ред.. Бабкіною О.В., Горбатенка В.П. К.: Академія, 2003. - 528 с.

47. Цвєтков В. В. Демократія і державне управління: теорія, методологія, практика / В. В. Цвєтков. -- К.: Юридична думка, 2007. -- 336 с.

48. Елисеев Б.П. Институт Президентства Российской Федерации: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - М.,1992. - 20 с.

49. Інститут президентства в Україні: конституційно-правовий аспект: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 [Електрон. ресурс] / Н.Г. Плахотнюк; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х., 1999. - 20 с

50. Кучма Л.Д. Україна - не Росія. Повернення в історію. - М.: Время, 2004. - 560 с.

51. Полонська-Василенко Н. Історія України. К., 1992. -- Т. 2. - 640 с.

52. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української Конституції//Драгоманов М. Проект оснований устава украинского общества «Вольный союз» - «Вільна спілка»Т-во «Знання» України, - К., 1993. - 56 с.

53. Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави в Україні // Право Укр. - 2001.- №7.- С. С. 102-104

54. Компетенція Президента України: теоретично-правові засади [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.02 / С. Серьогіна ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків : [б.в.], 1998. - 18 с.

55. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. - 4-е изд. - М.: Волтерс Клувер, 2003. - 624с.

56. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. - Тернопіль: Астон, 2003. - 431 с.

57. Испания. Конституция и законодательные акты. Перевод с испанского / Пер.: Борисов Э.М., Ильинская Т.И.; Под ред. и со вступ. ст.: Разумович Н.Н.; Сост. и вступ. ст.: Савин В.А. - М.: Прогресс, 1982. - 352 c.

58. Ярмиш О. Н., Серьогін В. О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні / За заг. ред. Тодики Ю. М. Навч. посібник. ? Харків, 2002. - 650 с.

59. Органи державної влади України / За ред. В.Ф.Погорілка: Монографія. -- К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002. -- 592 с.

60. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: Монографія. ? Х., 2005. - 304 с.

61. Погорілко В. //Конституційне право України: Підручник / За ред. - К.: Наукова думка. 2003. - 732 с.

62. Акт о престолонаследии // Конституция Швеции. Електронний ресурс [http://uk.wikipedia.org/wiki/]

63. Гурков Г.И. Государственный строй Норвегии. - 1958 г . - 45 с.

64. Воgdаnor V. Тhе Goverment Formation Process in the Соnstіtutіоnal Monarchies of North-West Europ //Соmраrаtіvе Goverment аnd Роlіtісs: Еssауs іn Ноnоur of S.Е.Fіnеr. -Воulder, 1984. - Р.50.

65. Тhe new Еncyclореdіа Вrіtаnnіса. - Епсусlораdіа Вrіtаnnіса. іnс.1993. - 15-th еdtіоn. - Т.4. -Р.454.

66. Каминский С.А. Институт монархии в странах Арабского Востока:. - М., 1981. - 152 с.

67. Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2 т. - Т.І. - 228 с.

68. Сергеевич В. Лекции и исследования по истории русского права. - СПб., 1905. - 675 с.

69. Крылова И.С. Современная Бельгия: центральные органы власти. М., Изд-во ЁНаукаЁ, 1972 г. - 222 с.

70. Чиркин В. Е. Нетипичные формы правления в современном государстве// Государство и право. -- 1994 -- № 1. -- 109 с.

71. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.

72. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я N 528 від 27.12.2001

73. Основи охорони праці: Підручник. /За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. -- К.:Основа, 2006. - 448 с.

74. Корсун С.І. Професіографічний опис діяльності слідчого податкової міліції//www.psyh.kiev.ua

75. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. - К.:Національна академія внутрішніх справ України, 1999. - 702 с.

76. Хоміцька О. Cанітарія та гігієна робочого місця в офісі// http://trudovepravo.com.ua

Додатки

Додаток 1

Анкета

У даній анкеті прошу Вас висловити свою думку з приводу питань, що стосуються форми правління в тій чи іншій державі, та проблем, які з цим пов'язані. Вибрану Вами відповідь, будь-ласка, позначте кружечком чи підкресліть або впишіть свій варіант.

Будь-яка Ваша думка є цінною при дослідженні вищевказаного питання і допоможе знайти оптимальні шляхи вирішення проблемних питань.

Результати анкетування будуть використані лише у науково-дослідних цілях.

1. Вкажіть будь-ласка Ваш вік__________________________

2. Скажіть буль-ласка, яка форма правління на Вашу думку є найвдалішою?

а) монархія

б) республіка

3. Чому саме, на Ваш погляд саме така форма правління є найкращою?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

3. Чи доцільно, на Вашу думку, щоб у світі існували одні лише монархії?

А) так

Б) ні

4. В чому переваги монархічної форми правління?

_________________________________________________________

5. У чому плюси та мінуси республіки, як форми правління? ______

___________________________________________________________

6. На вашу думку, найвдалішою є республіка:

а)президентська

б) парламентська

в) змішана

7. Якщо змішана республіка, то якого виду:

а) президентсько-парламентська

б) парламентсько-президентська

8. Вашу думку, чи повинен президент мати необмежені повноваження?

а) так

в) ні

г) повинні обмежуватись владою парламенту

9. Чи повинен парламент мати необмежені повноваження?

а)так

б) ні

10. Яка форма правління є найефектинішою в Україні в умовах сьогодення?

_____________________________________________________________

Размещено на Allbest.ru