Робота судів та виконавчої служби

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

Дубенська філія

Циклова комісія правознавства

Звіт

про навчальну практику студентки ІІІ курсу

спеціальності - 5.03040101"Правознавство"

за напрямом підготовки - 0304 - "Право"

Дубно 2011

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

1.1 Місцевий суд - основна ланка системи судів загальної юрисдикції

1.2 Обрання суддів і припинення їх повноважень

1.3 Голова місцевого суду

1.4 Організація роботи Дубенського міськрайонного суду

1.5 Судово-процесуальний розгляд кримінальних справ та винесення рішення

Розділ 2. Державна виконавча служба

2.1 Основні нормативно-правові документи, на яких ґрунтується робота ДВС

2.2 Порядок застосування окремих заходів примусового виконання

2.3 Підстави відкриття, закриття, зупинення виконавчого провадження

2.4 Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Відповідно до навчального плану я, Горбань Олеся Ігорівна, студентка ІІІ курсу спеціальності "Правознавство", проходила виробничу практику з 25.04.2011 р. по 25.05.2011 р. у Дубенському міськрайонному суді Рівненської області та у Державній виконавчій службі у Дубенському районі.

Метою виробничої практики було:

оволодіння сучасними методами, формами організації праці в галузі народного господарства, яка стане майбутньою професією;

формування та систематизація на базі одержаних в інституті знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень;

виховання потреби систематично поновлювати знання, підвищувати правову культуру та професійну правову свідомість;

закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих в університеті при вивченні правничих дисциплін;

навчитися застосовувати знання у практичній діяльності, набути досвіду роботи.

Вирушаючи на базу практики, я мала набуті теоретичні знання про роботу судів та виконавчої служби. Ознайомившись із програмою виробничої практики затверджену Андріюком А.В. я визначила питання, які слід вирішити під час проходження практики:

- застосувати на практиці теоретичні знання пов'язані з діловодством та набути навички із судового діловодства та номенклатури, навчитися заповнювати типові процесуальні документи, ознайомитися з діяльністю суду та його відділів, Державної виконавчої служби;

- виявляти інтерес та бути присутнім при здійсненні процесуальних дій та виконанні судовими службовцями своїх обов'язків, проявляти активність та надавати компетентну допомогу;

- не порушувати норм внутрішнього розпорядку та сповіщати про такі порушення;

- бути присутньою на судових засіданнях із розгляду цивільних та кримінальних справ;

- дізнатися порядок формування справи та підшивки документів, що надходять до суду у відповідну канцелярію та у виконавчу службу;

- ознайомитися із діяльністю архіву, процесом передачі справи до архіву, термінами та умовами її зберігання, надання копії документів та знищення справ;

- зібрати всю необхідну інформацію та матеріали для підготовки та написання звіту про проходження практики;

- дотримуватися правил пожежної безпеки та трудової дисципліни

- ознайомитися із законодавством, яке регулює діяльність судів та виконавчої служби та внутрішнім розпорядком;

- узгоджувати свої дії із керівником бази практики та у випадку запитань звертатися до нього.

Для виконання зазначених завдань необхідно провести ґрунтовний аналіз діючого законодавства України у сфері організації та функціонування правосуддя, розглянути внутрішні правові акти бази практики, ділові та процесуальні папери, ознайомитись з порядком їх створення, структурою, організацією управління та діяльністю.

РОЗДІЛ 1. ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Місцевий суд - основна ланка системи судів загальної юрисдикції

З 25 квітня по 11 травня я проходила практику у Дубенському міськрайонному суді Рівненської області.

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Принципи його організації та діяльності закріплено у Конституції, законах України "Про судоустрій України", "Про статус суддів" та деяких інших нормативних актах.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду.

Під час проходження практики я ознайомилась із структурою суду, функціональними обов'язками голови суду, його заступника, суддів місцевого суду, керівника апарату суду, секретаря судового засідання, діловода.

Головою Дубенського міськрайонного суду є Стадійчук Анатолій Олександрович, заступником - Ралець Руслан Васильович.

Голова місцевого суду та його заступник (ст. 20 Закону України "Про судоустрій України") призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів -- голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів -- рекомендації відповідної ради суддів).

Обов'язки голови місцевого суду є досить місткими. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження. Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

Голова місцевого суду має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладається: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду і контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організація обліку і зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ та карток обліку тощо.

На секретарів суду покладається ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрація, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших) ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовка і передача до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання, та зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких судом допущено негайне виконання рішень, та ін.

Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали та контролює їх виконання.

На архіваріуса суду покладається: ведення архіву; видача копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін.

Усі працівники апарату суду є відповідальними за збереження процесуальних та інших документів, а також за нерозголошення інформації, що міститься в них. Про втрату документа невідкладно повідомляється керівник апарату суду та складається акт, який передається голові суду для відповідного реагування в установленому порядку. Обов'язки, права і відповідальність працівників апарату суду визначаються їх посадовими інструкціями, що затверджуються наказом голови суду. Функціональні обов'язки працівників апарату суду вносяться окремим розділом до їх посадових інструкцій. Залежно від штатної чисельності апарату суду, навантаження на кожного працівника апарату суду та в разі службової необхідності головою суду може проводитися перерозподіл функціональних обов'язків, про що обов'язково зазначається в посадових інструкціях. У разі, коли видається наказ суду з основної діяльності за підписом голови чи виконуючого обов'язки голови суду про перерозподіл функціональних обов'язків, і в разі виконання цих обов'язків працівником апарату суду тимчасово чи за визначений період, цей перерозподіл функціональних обов'язків не зазначається в посадових інструкціях. Розподіл обов'язків між працівниками апарату суду повинен забезпечувати звільнення суддів від дій, які безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

Зокрема ознайомилась з порядком приймання громадян у суді.

Приймання громадян у суді здійснюється згідно з законодавством України про звернення громадян та відповідними Правилами внутрішнього розпорядку суду, які затверджуються наказом голови суду. Ознайомлення з матеріалами судових справ здійснюється протягом усього робочого дня апарату суду. Графік приймання громадян і Правила внутрішнього розпорядку суду вивішуються в суді на спеціально пристосованому стенді (дошці оголошень суду). На цьому ж стенді повинна бути вивішена інша корисна для громадян інформація (списки справ, призначених до розгляду в суді, оголошення про надходження касаційних скарг і касаційних подань прокурора, зразки заяв про видачу копій судових документів, про надання дозволу на побачення з особами, які тримаються під вартою і рахуються за судом, витяги з нормативно правових актів, що встановлюють розміри сплати відповідних платежів, тощо. З метою створення оптимальних умов для реалізації громадянами своїх законних прав та інтересів, приймання громадян у суді здійснюється відповідним працівником апарату суду, який визначається наказом голови суду. Особисте приймання громадян з питань роботи суду також здійснюється головою суду або його заступниками.

1.2 Організація роботи з документами Дубенського міськрайонного суду

Певний період часу я провела на посаді помічника діловода, тому мала чудову нагоду ознайомитись основними напрямками й принципами його роботи.

Діловодство суду ведеться державною мовою. Усі судові документи також складаються державною мовою з урахуванням вимог процесуального законодавства України.

Усі судові справи та кореспонденція, у тому числі документи, надіслані електронною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять до суду, приймаються, опрацьовуються та передаються на підпис за призначенням працівниками апарату суду відповідно до обов'язків.

Робота з електронною поштою визначається відповідною Інструкцією про порядок використання електронної пошти в центральному апараті Державної судової адміністрації України, територіальних управліннях державної судової адміністрації та судах загальної юрисдикції. Якщо після отримання документів електронною поштою до суду надходять ці ж документи на паперових носіях, останні передаються виконавцям у порядку, встановленому цією Інструкцією, та зберігаються разом із документами, отриманими електронною поштою.

Працівник апарату суду, на якого відповідною Посадовою інструкцією покладено обов'язки щодо приймання судових справ і кореспонденції, у день їх надходження перевіряє цілісність пакетів та конвертів і відповідність їх адресування, з дотриманням установлених правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції. Конверти (пакети), у яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання матеріалів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий - долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ним для розгляду за належністю.

Прийняття судових справ і вхідної кореспонденції від кур'єра (кур'єром) здійснюється за пред'явлення документа, що посвідчує його особу та належність до організації-відправника (одержувача). У разі відсутності такого документа судові справи, кореспонденція від нього (ним) не приймаються.

Не підлягають реєстрації, а передаються для долучення до справ з відміткою про дату одержання їх судом: а) судові повістки, повернуті суду за неврученням адресату; б) розписки про одержання копій обвинувальних висновків, скарг, судових повісток. Кореспонденція особистого характеру передається адресату без реєстрації. Не реєструються рекламні повідомлення, плакати, вітальні листи, запрошення, а також повернена (як помилково надіслана судом) кореспонденція. Помилково доставлена суду кореспонденція пересилається за належністю разом із супровідним листом за підписом голови суду чи його заступника.

Під час проходження практики я ознайомилась з порядком формування цивільних і адміністративних справ, так як певний період часу проходила практику в приймальні судді з цивільних і адміністративних справ, допомагала помічнику судді підшивати та описувати справи.

Документи цивільної чи адміністративної справи підшиваються в міру надходження до суду чи формування у суді з дотриманням такої послідовності: бланк опису документів (чисті аркуші для продовження опису, початого на другій сторінці обкладинки); документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (якщо такі проводилися); позовна заява (первинна позовна заява у разі, якщо позовну заяву було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви позивачем, заявником усунуто); конверт, у якому надійшла позовна заява; якщо позовну заяву було залишено без руху і недоліки позивачем усунуто, ухвала про залишення позовної заяви без руху та документи, надані позивачем, заявником, скаржником, супровідний лист про направлення копії ухвали про залишення позовної заяви (заяви, адміністративного позову) без руху; позовна заява (заява, адміністративний позов), яка надійшла в порядку усунення недоліків (у разі, якщо позовну заяву було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви позивачем (заявником) усунуто); документи, додані до позовної заяви; конверт, у якому надійшла позовна заява; ухвала про відкриття провадження у справі; заяви про забезпечення позову чи доказів, ухвали суду, винесені за результатами розгляду заяв про забезпечення позову; документи і матеріали, що надійшли до суду в стадії підготовки справи до судового розгляду; розписки про одержання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, судових повісток про розгляд справи (судових повісток про виклик у судове засідання); інше листування (у хронологічному порядку).

У кожній судовій справі складається опис документів у справі. У справі, що надійшла до суду, опис документів продовжується. Опис документів може бути здійснено чи розпочато на другій сторінці обкладинки справи.

До опису документів під номерами в порядку зростання вноситься інформація про кожний документ (конверт), підшитий у справі, у порядку їх розміщення. Обов'язково зазначається, оригінал чи копія документа підшито, порядкові номери аркушів, присвоєні відповідному документові (конвертові). Документи, зазначені в додатку до супровідного документа, в опису не перелічуються, але обов'язково зазначається їх наявність або відсутність згідно з переліком у додатку. В останньому випадку зазначається причина відсутності документа (акт, складений при розкритті конверта, зберігання в іншій справі тощо), а документ, що підтверджує причину відсутності додатка, долучається до справи. Опис підписується працівником апарату суду, який оформляє справу, із зазначенням біля підпису свого прізвища.

На третій сторінці обкладинки справи обов'язково заповнюється довідковий лист, у якому робляться відмітки про всі проведені дії (вручення повісток, копій обвинувального висновку, вироку, рішення, витребування документів, звернення до виконання судових рішень, заповнення статистичних карток на осіб, стосовно яких розглянуто кримінальну справу, карток обліку сум шкоди, завданої злочином тощо).

У процесі подальшого надходження документів справа продовжує формуватись у хронологічному порядку надходження документів до суду.

Справи з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250. Кожен том справи оформляється окремо, має власну нумерацією аркушів і власний опис.

Безпосередньо перед розглядом цивільної чи адміністративної справи секретарем судового засідання перевіряється явка учасників судового процесу та вживаються заходи до з'ясування причин неявки, уточнюються відомості про вручення судових викликів, повідомлень, судових повісток та інших матеріалів, про що доповідається судді.

Після розгляду справи або відкладення її на інший час на повістках осіб, викликаних у суд, відмічається час їх явки та час залишення суду, завіряється цей запис підписом секретаря судового засідання та відбитком відповідного штампа суду.

Після закінчення судового засідання секретарем судового засідання у терміни відповідно до процесуального законодавства складається, підписується і передається судді протокол судового засідання. Протокол перевіряється та підписується суддею. Про строк виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники процесу, сторони, чи особи, які беруть участь у справі, які заявили клопотання про ознайомлення з ним. З моменту одержання цього повідомлення вони мають право ознайомитись з протоколом та подати на нього зауваження у термін, визначений процесуальним законодавством України. Учасники процесу, сторони чи особи, які беруть участь у справі, можуть бути ознайомлені з протоколом судового засідання і мають право подати свої зауваження на нього лише в тому випадку, коли судову справу вже розглянуто по суті.

Секретар судового засідання: підшиває до справи в хронологічному порядку документи, додані до справи в ході судового розгляду (у порядку їх надходження), протокол судового засідання, вирок, рішення, постанову, ухвалу суду; продовжує нумерацію аркушів справи та опис документів, що містяться у справі; робить запис у журналі розгляду судових справ і матеріалів суддею про результати розгляду лише тих справ, у яких ведеться протокол судового засідання; про участь у справі народних засідателів робить відмітку у зазначеному вище журналі з вказівкою про кількість годин; виписує виконавчі листи у справах, рішення в яких підлягають негайному виконанню; після здійснення необхідних дій щодо оформлення завершеної розглядом справи (не пізніше наступного дня після виготовлення протоколу судового засідання, у разі його ведення) передає справу на зберігання в канцелярію суду.

Якщо розгляд цивільної або адміністративної справи відкладено з призначенням на інший день, то викликаним і присутнім у судовому засіданні особам вручаються відповідні повістки про виклик до суду, повідомлення або оголошується про це з роз'ясненням наслідків неявки під розписку на окремому аркуші, що додається до протоколу судового засідання. Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх у суд надсилаються не пізніше наступного дня.

Про відкладення розгляду справи та про день і час, на який перенесено розгляд справи, робиться відмітка в журналі розгляду судових справ і матеріалів суддею. Після відкладення розгляду справи секретар судового засідання оформляє справу. В обліково-статистичній картці на справу зазначається причина відкладення.

Також я ознайомилась з процесом обліку, зберігання судових справ та інших документів у архіві, а також із їх видачею громадянам та іншим особам для ознайомлення та тимчасового користування.

Ведення архівної справи полягає у підготовці й оформленні судових справ та документів діяльності суду згідно з номенклатурою справ суду для зберігання в архіві суду, забезпеченні збереження архівних справ і проведенні експертизи цінності справ та документів з метою здачі їх у державний архів. Відповідальність за організацію архівної справи покладається на голову суду, а за її ведення - на архіваріуса або іншого працівника апарату суду, відповідального за ведення архіву суду.

Організація обліку, зберігання справ та інших матеріалів в архіві регламентуються чинним законодавством та Інструкцією про порядок передання до архіву суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності суду, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 14.07.2003 № 277, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 07.08.2003 за № 696/8017.

Судові справи, провадження у яких закінчено, та документи діяльності суду передаються в архів відповідно до Інструкції про порядок передання до архіву суду щороку за графіком, затвердженим головою суду. Передавання судових справ та документів діяльності суду за рік, що минув, проводиться в строк не пізніше 1 квітня поточного року. Відповідно до Переліку (z0051-06) суддя або голова суду зазначає дату (рік), до якої включно справа повинна зберігатись в архіві суду, або зробити напис "постійно", якщо справа підлягає постійному зберіганню. В архіві суду судові справи та справи з управлінської діяльності суду зберігаються за роками в порядку зростання архівних номерів. Кримінальні й цивільні справи залежно від обсягу вміщуються в картонажі або систематизуються у в'язки (10 - 50 справ в одній в'язці). На кожну в'язку прикріплюється ярлик, на якому вказуються перший і останній номери справ, які містяться у в'язці, та відповідний рік.

1.4 Судово-процесуальний розгляд кримінальних справ та винесення рішення

Кримінально-процесуальне законодавство ст. 17 встановлює, що кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, якщо по справах законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Так справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд. Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Законом визначено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення (ст. 19 КПК України).

Учасники судового розгляду, а також присутні в залі судового засідання особи зобов'язані виконувати розпорядження головуючого. Якщо хтось з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, що обмежують або порушують їхні права, такі заперечення заносяться до протоколу. До початку засідання підсудного заводять до зали суду конвоїри, та поміщають його до спеціальної кімнати ізоляції, впевнившись у тому, що підсудний не зможе завдати шкоди іншим присутнім Ї запрошують, учасників засідання зайняти свої місця у залі суду. Відповідно до принципу гласності судового засідання гарантовано статтею 20 КПК України, я була присутній на судових засіданнях. Обов'язковим є ведення протоколу судового засідання, що здійснюється секретарем судового засідання. У протоколі зазначаються: рік, місяць, число судового засідання, час початку, назва суду, прізвище та ініціали судді що розглядає справу та секретаря, справа, що розглядається, повна і точна назва учасників процесу, відомості про явку, роз'яснення прав та обов'язків учасникам процесу, постанови та рішення суду без видалення до нарадчої кімнати, послідовність і короткий зміст судових дебатів, короткий зміст останнього слова підсудного, час закінчення судового засідання у справі відповідно статті 87 КПК України.

Загалом судове засідання починається із слів секретаря із проханням встати перед суддею, це стосується усіх присутніх в залі судового засідання. Суддя оголошує склад суду та усіх присутніх, перевіряє наявність прокурора та представника підсудного а також експертів чи потерпілих. Далі роз'яснює перекладачу (експерту, спеціалісту) його права та обов'язки. Після цього суддя встановлює особу підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку (підсудний в праві попросити оголошення перерви у справі задля ознайомлення із обвинувальним висновком). Оголошується склад суду та вирішується питання відводу, далі вирішення питання про можливість розгляду справи у разі неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб. Спочатку свої пояснення по справі дає експерт. Представляється, називає причину участі у справі. Суддя просить свідків видалитися із зали судового засідання та роз'яснює усім учасникам їхні права та обов'язки. Завершальною частиною підготовчої стадії судового розгляду є з'явлення і розв'язання клопотань учасників судового розгляду та оголошує про початок судового слідства. Також суд може з власної ініціативи винести ухвалу (постанову) про виклик у судове засідання нових свідків, витребування документів та інших доказів, про призначення експертів.

Судове слідство Ї це наступна стадія розгляду справи судом. Судове слідство починається оголошенням обвинувального висновку. Тим самим учасники повідомляються про те, в чому обвинувачується підсудний та які докази його вини були отримані на попередньому слідстві. У справах досудової підготовки матеріалів судове слідство починається з оголошення постанови судді про віддання до суду, а у справах приватного обвинувачення Ї з оголошення заяви потерпілого. Слідом за цим суд роз'яснює підсудному сутність обвинувачення та запитує, чи зрозуміле обвинувачення та чи визнає обвинувачений себе винним, а також чи бажає давати показання. Судове слідство починається з допиту потерпілого, за правилами допиту свідків. Як і допит свідка, допит потерпілого складається з двох частин:

а) вільної розповіді на пропозицію головуючого про все, що йому особисто відомо про обставини, які підлягають з'ясуванню у даній справі:

б) відповідей на запитання інших учасників судового розгляду і суддів.

У разі відмови потерпілого від давання показань суд може оголосити його показання, що були дані на попередньому слідстві.(ст. 43 КПК України). Далі слідує допит підсудного, що починається з пропозиції головуючого дати в справі показання, після чого підсудного допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Після цього підсудному можуть бути поставлені запитання іншими учасниками. Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі.

Суд має право протягом усього допиту підсудного учасниками судового розгляду ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей. Підсудний не зобов'язаний давати показання. Якщо підсудний, який раніше відмовився давати показання, змінить своє попереднє рішення і заявить про бажання дати показання, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, зобов'язаний допитати його, вносячи своїм рішенням зміни до встановленого ним порядку судового слідства. Судді та народні засідателі мають право допитувати підсудного про ті обставини справи, які ще невідомі. Згідно ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у визначених законом випадках. Також підсудний у праві відмовитися від захисника чи його заміни.

По закінченню допиту підсудного суддя просить пристава запросити до зали судового засідання свідка (якщо декілька Ї то по одному). Законодавством встановлено, що суддя повинен попередити про кримінальну відповідальність керуючись ст. 71 КПК. І роз'яснити йому його права (давати показання рідною мовою, або мовою якою він володіє через перекладача, користуватися нотатками і документами при дачі показань, не свідчити проти членів сім'ї, себе та близьких родичів, та ін. визначені статтею 69-1 КПК). Кожному свідкові перед його допитом по суті ставляться за питання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, і пропонується розповісти все те, що йому відомо в справі. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть залишити його до закінчення судового розгляду без дозволу головуючого.

Заслуховування показань експерта щодо оцінки та достовірності речових доказів та документів, залежно від обставин справи за оголошенням судді після чого суддя сповіщає про перехід до судових дебатів. Це найжвавіша частина судового засідання, адже тут повністю реалізується принцип змагальності сторін, де учасники процесу, які відстоюють свої інтереси або інтереси осіб, яких вони захищають, обґрунтовують рішення того або іншого питання на свою користь, викладають обставини, що виправдовують або обвинувачують, пом'якшують або обтяжують відповідальність підсудного, аргументують позовні вимоги. Захисник або підсудний, у разі відсутності захисника, після виступів представників обвинувачення може заявити суду клопотання про перерву в судових дебатах для врахування у своєму наступному виступі доводів обвинувачення. Межі судових дебатів визначаються обставинами, які мають значення для правильного вирішення справи, і доказами, які були досліджені під час судового слідства. Підсудний має право на виголошення останнього слова і це вже окрема частина розгляду справи зі своїми особливостями. Це є завершальним етапом перед видаленням судді до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі. Підсудний в праві відмовитися від останнього слова.

Вирок виноситься в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті. Під час наради та постановляння вироку в нарадчій кімнаті можуть бути тільки судді, які входять до складу суду у даній справі. Присутність тут секретаря судового засідання або будь-яких інших осіб не допускається. Суд може постановити два види вироків - обвинувальний і виправдувальний. Суддя може призначити оголошення вироку на інший день, якщо для прийняття правомірного рішення потрібен час. Судді забороняється розголошувати міркування, що висловлювалися в нарадчій кімнаті, порушення таємниці тягне за собою скасування вироку. Якщо справа розглядалася колегіально судом, то перед винесенням вироку відбувається нарада суддів під керівництвом головуючого, якій послідовно ставить на вирішення питання: чи мало місце діяння, чи є склад злочину, якою статтею він передбачений, чи винен підсудний, чи підлягає покаранню, чи є обтяжуючі чи пом'якшуючі обставини, чи є підсудний особливо небезпечним рецидивістом, яка міра покарання має бути призначена, чи повинен підсудний її відбувати, в якому виді виправно-трудовій колонії або в тюрмі повинен відбувати покарання засуджений, чи підлягає задоволенню цивільний позов, чи мають бути відшкодовані збитки та в якому розмірі, що зробити з майном, яке описане, речовими доказами, цінностями, набутими злочинним шляхом, на кого мають бути покладені судові витрати, їх розмір, який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного, чи сліду випадках застосувати примусове лікування чи встановити над ним опікування. Питання вирішуються простою більшістю голосів, ніхто не має право утримуватися від голосування, головуючий голосує останнім.

Пише вирок один із суддів (як правило головуючий), підписують усі, той, хто в меншості не звільняється від підписання, але має право окремо викласти свою думку (приєднується до справи, оголошенню не підлягає, але направляється в порядку нагляду та перегляду), виправлення у вироку застережуються та підписуються усіма суддями до його проголошення. Після підписання вироку судді повертаються до залу і головуючий (або один із суддів) проголошує вирок. Незалежно від закритого чи відкритого розгляду вирок проголошується публічно, його заслуховують стоячи. Якщо підсудний не володіє мовою перекладач зачитує його рідної мовою. У випадку виправдання підсудного чи звільнення його від відбування покарання, або засудження не до позбавлення волі коли він перебуває під вартою його негайно звільняють. Потім суддя роз'яснює зміст вироку. Також суддя під час оголошення вироку може наказати арештувати когось із учасників процесу у залі суду у разі виявлення його вини під час судового слідства чи судових дебатів. Якщо вирок виправдовувальний Ї особа звільняється спід варти у залі засідання зразу після оголошення рішення суду.

Після зачитання вироку суддя першим виходить із зали судового засідання за ним виходить секретар і учасники процесу, особу засудженого та арештованих у залі суду виводять останніми у супроводжені охорони до конвойної кімнати, де вони мають право зустрітися із рідними, близькими та представником.

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНА ВИКОНАВЧА СЛУЖБА

2.1 Основні нормативно-правові документи, на яких ґрунтується робота ДВС

Державна виконавча служба - це система органів державної виконавчої влади, що знаходяться під юрисдикцією Міністерства юстиції України і які забезпечують примусове виконання рішень, ухвал, постанов суду в цивільних справах, які не виконуються боржником (відповідачем) добровільно у встановлений строк.

Директором Державної виконавчої служби у м. Дубно є Балакірев Олег Олександрович.

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Виконавча служба містить у собі не тільки завдання, але й визначає організаційні моменти правового статусу державної виконавчої служби, а також закріплює основні принципи виконання рішень, що складає основний зміст її діяльності.

Державна виконавча служба здійснює виконання рішень відповідно до закону України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Своєчасне виконання рішень ДВС полягає у тому, що рішення має бути виконане в повному обсязі, в точній відповідності з його змістом, строго у термін, передбачений законом або самим рішенням.

Примусовість виконання рішення означає, що його виконання здійснюється державною виконавчою службою незалежно від бажання особи, відносно якої винесене це рішення, підкоритись йому чи ні.

Неупередженість виконання рішень полягає в тому, що державний виконавець у процесі виконання рішень має керуватись виключно вимогами закону та змістом виконуваного рішення без урахування власного ставлення до особи, відносно якої винесене рішення, а також власної оцінки його доцільності та справедливості.

Велике значення для регулювання діяльності державної виконавчої служби мають також підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на виконання відповідних законів. Переважну більшість таких актів складають акати Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України.

2.2 Порядок застосування окремих заходів примусового виконання

Звернення стягнення на майно громадянина. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Звернення стягнення на будинки. Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру.

Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.

Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.

У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у 20-денний строк, з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна провадиться відповідно до закону шляхом продажу з прилюдних торгів.

Звернення стягнень на заробітну плату (заробіток), пенсію і стипендію боржника. Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець вправі звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, за письмовою заявою стягувача та за погодженням з боржником.

Відрахування із заробітної плати (заробітку) чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої Законом.

2.3 Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби

Діловодство в органах державної виконавчої служби здійснюється спеціально визначеними працівниками, відповідальними за ведення діловодства (діловод), про що зазначається в їх посадових інструкціях.

Документи, що надходять на адресу відділів державної виконавчої служби приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом.

Кореспонденція, що надсилається електронною поштою, приймається адресатами-користувачами поштових скриньок. Кореспонденція, що надсилається факсимільним і телексним зв'язком, приймається працівниками, відповідальними за виконання службових документів. У разі необхідності така кореспонденція передається для реєстрації чи обліку.

Попереднє опрацювання документів включає перевірку правильності їх адресування, оформлення і цілісності упаковки, її розкриття, перевірку наявності документів та додатків до них, а також розподіл їх за виконавцями.

Визначення виконавців здійснюється відповідно до змісту документів і розподілу обов'язків між працівниками відділу.

Реєстрація вхідних документів здійснюється шляхом присвоєння їм єдиного реєстраційного номера (порядкового номера надходження протягом календарного року) з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про документ.

Дата реєстрації і реєстраційний номер документа проставляються у реєстраційному штампі, як правило, у нижньому правому вільному від тексту куті документа.

Зазначений штамп використовується виключно для реєстрації вхідних документів. На документах, що підлягають обліку, та на вихідних документах, реєстраційний штамп не проставляється.

Додатки до документів окремо не реєструються. У випадку, коли додаток може бути використаний як самостійний документ, реєстраційний штамп з номером основного документа дублюється і на додатку.

Основним принципом реєстрації документів є одноразовість.

Не підлягають реєстрації, а передаються для приєднання до виконавчого провадження з відміткою діловода про дату їх одержання: виклики державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження, повернуті за неврученням адресату; повідомлення про одержання документів виконавчого провадження; повернуті з банків та інших фінансових установ платіжні документи.

Кореспонденція, яка надійшла до Відділу поштою або з прийому (крім звернень громадян, які розглядаються відповідно до Закону України "Про звернення громадян", документів про відкриття виконавчого провадження, листів-відповідей на запити державного виконавця), підлягає реєстрації в Журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції за встановленою формою.

Виконавчі документи та документи, що їх доповнюють, підлягають реєстрації в Журналі реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження під одним реєстраційним номером.

Дата надходження документів зазначається у цих журналах через усю сторінку поперек граф журналу. Порядковий номер за журналом проводиться, починаючи з першого номера, за порядком у межах календарного року.

При реєстрації вхідних документів складові частини індексу документа у реєстраційному штампі складаються з порядкового реєстраційного номера документа у відповідному журналі реєстрації, індексу справи за номенклатурою та можуть доповнюватися індексами виконавців.

Складові частини індексу відокремлюються одна від одної косою рискою, наприклад: 415/03-22/8, де 415 - порядковий реєстраційний номер документа у відповідному журналі реєстрації, 03-22 - індекс справи за номенклатурою (03 - індекс структурного підрозділу за штатним розписом або класифікатором структурних підрозділів, 22 - порядковий номер журналу за номенклатурою справ), 8 - індекс виконавця.

Зареєстровані в установленому порядку документи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження кореспонденції до Відділу (термінові - негайно) подаються керівникові для попереднього розгляду і призначення виконавців та з його резолюцією передаються до виконання або на ознайомлення виконавцям.

На документі, як правило, повинна бути лише резолюція керівника. Інші резолюції можливі тільки тоді, коли є необхідність деталізації виконання документа. Резолюція керівником накладається не пізніше наступного робочого дня з дня передачі йому документа для попереднього розгляду.

Вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Реєстрація вхідних, вихідних та інших службових документів може здійснюватися за допомогою комп'ютеризованої системи організації діловодства, яка призначена для одержання статистичних даних щодо документообігу, оперативного пошуку документів та контролю за термінами їх виконання.

При автоматизованій (комп'ютерній) формі реєстрації документів запис здійснюється шляхом прямого введення обов'язкового складу реквізитів, який установлений для відповідних журналів у паперовій формі. За необхідності склад обов'язкових реквізитів може бути доповнений.

Процедура ведення журналів при автоматизованій (комп'ютерній) формі реєстрації документів полягає у щоденному роздрукуванні списків реквізитів відповідних журналів і віднесенні їх до відповідних справ згідно із номенклатурою.

ВИСНОВКИ

Цього навчального року з 25 квітня по 25 травня, я проходила практику в Дубенському міськрайонному суді та в Державній виконавчій службі. За цей період часу я була ознайомлена із структурою суду та ДВС, функціональними обов'язками голови суду та ДВС, їх заступників, суддів місцевого суду, керівника апарату суду, секретаря судового засідання, також ознайомлена із роботою різноманітних відділів (канцелярія, архів).

Підводячи підсумки по практиці я з'ясувала для себе всі основні питання, передбачені програмою практики, поглибила і закріпила теоретичні знання, одержані мною при вивченні спеціальних дисциплін, вдосконалила свої знання і навички по спеціальності. Виконала поставлені перед собою задачі. Я ознайомилася з порядком створення, структурою, організацією управління та діяльністю Дубенського міськрайонного суду та Державної виконавчої служби. Під час проходження практики я ознайомилася з нормативними актами, які регулюють діяльність суду та ДВС, співставила їх діяльність із законодавчими положеннями, ознайомилася із правозастосовчою діяльністю.

В процесі практики я ознайомилася з порядком розгляду справ судами, з порядком обліку та систематизацією нормативно-правових актів, із оформленням справ, забезпеченням їх схоронності, веденням звітної документації, складанням проектів звітних документів. Ознайомившись більш детально із законодавством про судоустрій, я дійшла висновків, що в Україні створено єдину судову систему судів загальної юрисдикції у складі місцевих, апеляційних, вищих спеціалізований судів та Верховного Суду України. Місцевими судами стали районні, міські суди, військові суди гарнізонів і господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Судами вищого рівня - апеляційними - стали Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні суди міст Києва та Севастополя, військові суди регіонів і Військово-морських Сил України. Створено також сім регіональних господарських апеляційних судів.

Більшу частину практики я провела в архіві суду та на судових засіданнях. В архіві приймала участь у заповнені алфавітного покажчика цивільних, кримінальних, адміністративних справ та їх систематизації. У години прийому допомагала працівникам архіву надавати копії постанов за зверненням громадян. Займалася впорядкуванням справ у архіві, їх систематизацією за роками, хронологічною послідовністю та родом справи.

Перебуваючи на судових засіданнях мала змогу співставити набуті теоретичні знання із застосуванням їх на практиці учасниками судового процесу. Зауважила, що суддя завжди при оголошені рішення бере до уваги як пом'якшуючі, так і обтяжуючі обставини, уважно вислуховує всі показання сторін захисту та обвинувачення, а також свідків, експертів та потерпілих, слідкує за дотриманням законодавства та норм гідності та моралі. Я була присутня на таких процесуальних діях як заслуховування показань експерта та задання йому питань, залучення до справи свідка, заміна захисника, оголошення перерви по справі у зв'язку із залученням до справи свідків чи інших осіб, при цьому суд узгоджує ці питання із стороною захисту та обвинувачення, щодо дати продовження розгляду справи, заслуховування показань свідків, підсудного, потерпілих, останнє слово підсудного, оголошення рішення по справі, арешт у залі судового засідання.