Метафора і метонімія як засоби зображення головного героя в поемі Івана Франка "Іван Вишенський"
Вплив видатного українського письменника Івана Франка на розвиток літературно-мовного процесу. Теоретичні та методологічні засади дослідження метафори й метонімії. Метафора та метонімія як засоби змалювання Івана Вишенського в однойменній поемі І. Франка.
Рубрика | Литература |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.07.2011 |
Размер файла | 65,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Але Вишенський швидко розуміє, що помилився. І тоді його розпука, його муки передаються через дуже емоційні та експресивні метафори дванадцятого розділу поеми (І яке ж ти маєш право, // черепино недобита, // про своє спасення дбати // там, де гине міліон? (427); Адже ж за всі душі тії, // що там впадуть у зневірі, // а ти б піддержав їх, в тебе // бог рахунку зажада (428); І смертельная тривога // зціпила старече серце // і заперла дух у груді, // зимний піт лице покрив (428)). Як можна простежити, така напруга досягається автором завдяки нагромадженню метафор. Тут же маємо метафори першої групи підгрупи а):. і нараз почув, як дивна // пільга біль його втиша. // Легко-легко так зробилось, // щезла дикая тривога, // ясна певність розлилася // у обновленій душі (430).
Отже, метафоричні образи поеми посилюють психологізм оповіді, емоційно-експресивно увиразнюють текст твору, передають настрій, душевні протиборства головного персонажа.
2.2 Метонімія
Розглядаючи метафору, ми навели приклад складності розмежування її від метонімії. Якщо розглядати наведений на початку уривок як метонімічне перенесення, необхідно звернути увагу на слово "спить". Автор з перших же рядків твору описами природи вводить читача у світ чернецького життя. Цією метонімією Франко намагається підкреслити меланхолійність, повільність, заглибленість у власний внутрішній світ мешканців Афону.
Структура метонімічних перенесень у поемі дещо відрізняється від метафоричних. Розгорнутих метонімій дуже мало (лежить печать мовчання на сотках старечих уст), є лише нагромадження простих.
За частиномовною належністю - це іменникові метонімії (скрізь тиша, і скрізь мовчання, // сірий одяг, хід повільний, // і худі, понурі лиця, // непритомний, сонний вид (401)).
За характером суміжності, яка лежить в основі перенесення, в тексті поеми можна виділити такі типи метонімії:
1)"ознака - її суб'єкт" (. і лежить печать мовчання на сотках старечих уст (401); Теплота огріла тіло, // і душа воскресла в тілі, // віднайшла свойого бога // і молитву віднайшла (416) - мається на увазі, що герой віднайшов рівновагу;
2)"вмістилище - його вміст" (І вторують їм зітхання, // і руді хрестяться руки, // і несеться тихий шепіт: // "Со святими упокой!" (402); Стежкою, що круто в'ється, // тягнеться той хід церковний. (405); Що мені до України? // Хай рятується, як знає. (425); І яке ж ти маєш право, // черепино недобита, // про своє спасення дбати там, // де гине міліон? (427).
Метонімічні перенесення за своєю функцією в основному подібні до метафоричних. Їх можна поділити на такі групи:
1) ті, що створюють тло для сприймання змісту поеми;
2) ті, що передають ставлення головного героя твору до батьківщини;
3) ті, що стосуються безпосередньо стану Вишенського в певний момент.
Метонімії, що належать до першої групи, ужиті автором на початку поеми і мають на меті, разом з метафоричними перенесеннями, скласти в читача певне уявлення про чернече життя. Так, метонімії в реченні І вторують їм зітхання, // і руді хрестяться руки, // і несеться тихий шепіт: // "Со святими упокой!" (402) не тільки створюють настрій у читача, але й уводять його до світу самозречення. Такі мовні засоби ніби показують читачеві, що весь Афон живе одним життям: ченці не шепчуться (у множині), а йде єдиний шепіт (в однині). У другому розділі поеми слова "тихий шепт іде старечий: "Со святими упокой!" (404) повторюються двічі - на початку і в кінці, таким чином підкреслюється не тільки спокійний плин життя монахів, їх об'єднаність, але й їхня відчуженість від світу та самотність.
Метонімії другої групи зустрічаємо лише в мовленні самого Вишенського. "Слухай, рідна Україна, // стара мати-жалібниця." (424) - це не просто звертання до батьківщини: крім закладеного в ці слова сильного патріотичного почуття, метонімічний образ України уособлює в собі всіх українців - однодумців і ворогів Вишенського. Треба відмітити, що аскет у своїх монологах ніколи не звертається до земляків, а тільки до України. Таким чином автор підкреслює його любов не до окремих особистостей чи якоїсь групи прихильників, а до всього українського народу. Україна у тексті твору стає також уособленням самозречення, ідеалом, символом звільнення від егоїзму - тому цей образ наближається до метафоричного.
Так само збірність образу України підкреслює метонімічне перенесення в такому прикладі: І яке ж ти маєш право, // черепино недобита, // про своє спасення дбати там, // де гине міліон? (427).
Третя група метонімій характеризує стан Івана Вишенського за допомогою перенесення дії з його особистості на окремі частини тіла. Такі метонімії дають читачеві змогу побачити весь спектр переживань аскета у певний момент. У рядках Теплота огріла тіло, // і душа воскресла в тілі, // віднайшла свойого бога // і молитву віднайшла (416) автор підкреслює саме те, що душа віднайшла рівновагу, тобто не просто уляглись переживання Вишенського, а до старця знову повернулась віра. Передаючи промову посланців з України і характеризуючи реакцію Вишенського, Франко вживає такі слова: Старець слухав, дух заперши, // його ухо жадно ссало // український любий голос, // але він не відізвавсь (426). Метонімія ухо створює таке враження в читача, ніби частина тіла існує сама по собі. Справді, у цей момент Вишенський прагне поговорити із земляками, все його єство тягнеться до них, але силою волі він стримує свої поривання, що роздвоює його нібито на дві половини. Франко, щоб створити ефект такого розколу, "ділить" Вишенського на матеріальне начало (частини тіла) і пов'язане з його духом, силою волі. Так само метонімія В старця серце стрепенулось // і в тривозі, і в нестямі // худі руки він простяг (429) показує переворот у світогляді відлюдника. Раніше, коли він стримував свої почування і намагався позбутися своїх переживань, дію, яку мав виконувати він, мимовільно виконували частини його тіла. Тепер уже він простягає руки, а не вони самі тягнуться, а серце, душа знаходяться у "несвідомому", неконтрольованому ним стані.
Отже, засобами метонімії Франко передає почуття персонажа. Вони дозволяють йому створити багато ефектів (роздвоєності, персоніфікації образу України), які б навряд чи вдалося б досягти за допомогою слів, вжитих у прямому значенні.
Висновки
Серед різноманіття художньої тропіки у поемі Франка "Іван Вишенський" метафора та метонімія відіграють особливо важливу роль. Вони служать засобом характеристики душевних станів персонажа, підкреслюють роздвоєність його душі, увиразнюють емоційно й експресивно текст поеми. Часто метафоричні перенесення вживаються автором в описах природи, яка є не просто тлом у творі, а засобом підкреслення настрою і тих психологічних процесів, що відбуваються в душі Івана Вишенського. Метонімія так само звертає увагу читача на внутрішній світ головного персонажа, відображає його світосприйняття на різних етапах душевного розвитку аскета.
Загальне напруження дії в творі постійно зростає від початку до кінця твору, що створюється, крім, звичайно, сюжету поеми, і тропами, зокрема метафорою та метонімією.
Порівняно з метафорою, метонімія вживається значно рідше. На нашу думку, це пояснюється тим, що засобами метонімічного перенесення створюються образи менш колоритні, насичені, ніж образи, створені засобами метафоризації. Проблематика твору, а саме відображення психологічної і філософської еволюції персонажа, зумовлює використання максимально стислих і влучних образів.
Поетика віршового твору має свої особливості. Зокрема, вона вимагає сконцентрованості, точності, стислості мовних засобів. Якщо в прозовому творі можуть уживатися розлогі описи, портрети, пейзажі, то в поетичному творі таке не є можливим. Лаконізм, з яким мають бути виписані образи, зумовлює вживання автором, замість багатьох порівнянь, глибокого творчого аналізу світогляду, характеру, почуттів персонажа, створення метафор і метонімій, що влучно, точно і яскраво передають авторський задум і створюють необхідний художній ефект.
Отже, вживання метафоричних і метонімічних перенесень у поемі зумовлене як проблематикою, так і поетикою твору. Твір досить насичений метафоричними образами, менше - метонімічними, що в поєднанні створюють емоційно-експресивну картину внутрішнього світу Івана Вишенського у всіх її кольорах, але разом із тим не переобтяжують тексту твору, не стають на заваді цілісному естетичному сприйняттю поеми.
Список використаних джерел
1. Аристотель. Риторика. Поэтика: перевод с греч. / Аристотель; Пер.В. Аппельрот; Под ред. О.А. Сычев, И.В. Пешков и Ф.А. Петровский; Коммент.В.Н. Маров; Пер., примеч. О.П. Цыбенко. - 2-е изд., перераб. - М.: Лабиринт, 2005. - 256 с.
2. Басс I.I. Iван Франко. Бiографiя / I.I. Басс. - К.: Наукова думка, 1966. - 256 с.
3. Білодід І.К. Поетична мова Максима Рильського / І.К. Білодід. - К.: Наукова думка, 1965. - 174 с.
4. Бублейник Л.В. Особливостi художнього мовлення: Навч. посiбник для студентiв гуманiт. фак.: / Людмила Василiвна Бублейник. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського унiверситету iм. Лесi Українки, 2000. - 178 с.
5. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / А.Н. Веселовский - М.: Высшая школа, 1989. - 406 с.
6. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слов // Вопросы языкознания - 1953. - № 5. - с.75
7. Виноградов В.В. О языке художественной литературы / В.В. Виноградов. - М.: Гослитиздат, 1959. - 654 с.
8. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В.В. Виноградов. - М.: Издательство АН СССР, 1963. - 255 с.
9. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации: / В.Н. Вовк. Институт языковедения им.А. А. Потебни АН УССР. - К.: Наукова думка, 1986. - 142 с.
10. Галич О.А. Теорiя лiтератури: пiдручник для вузiв / О.А. Галич, В.М. Назарець і Є.М. Васильєв. - 3-тє вид., стереотип. - К.: Либiдь, 2006. - 487 с.
11. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / В. Домбровський. - Дрогобич: Відродження, 2008. - 446 с.
12. Донецких Л.И. Эстетические функции слова / Л.И. Донецких. - Кишинев: Штиинца, 1982. - 154 с.
13. Золян С.Т. Семантика и структура поэтического текста / С.Т. Золян. Ереванский университет. - Ереван: Издательство Ереванского университета, 1991. - 314 с.
14. Каспрук А.А. Фiлософськi поеми Iвана Франка / А.А. Каспрук. - К.: Наукова думка, 1965. - 190 с.
15. Квятковский А. Поэтический словарь / А. Квятковский. - М.: Советский писатель, 1966. - 375 с.
16. Кобилецький Ю.С. Поетична творчiсть Iвана Франка / Ю.С. Кобилецький, 1946. - 156 с.
17. Колесник П. Iван Якович Франко (Коротка бiографiя): До 100-рiччя з дня народження 1856-1956/Петро Колесник. - К.: Держлiтвидав УРСР, 1956. - 31 с.
18. Курилович Е.Р. Заметки о значении слова // Вопросы языкознания - 1955. - № 3. - с.72 - 81.
19. Курс iсторiї української лiтературної мови: Т.1: Дожовтневий перiод. - К.: Видавництво АН УРСР, 1958. - 595 с.
20. Лiтературознавчий словник-довiдник / О. Астаф'єв, З. Бичко, Б. Бiрчак і Д. Бучко; За ред.Р. Гром'як, Ю. Ковалiв і В. Теремко. - 2-е вид., доп., випр. - К.: Академiя, 2006. - 752 с.
21. Марцинківська О. Є. Переносне значення і образне вживання // Мовознавство. - К.: Наукова думка, 1973. - № 3. - с.24 - 32.
22. Мацько Л.I. Стилiстика української мови: пiдручник для вузiв / Л.I. Мацько, О.М. Сидоренко і О.М. Мацько. - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.
23. Микитась В.Л. Iван Франко як дослiдник давньої української лiтератури: / В.Л. Микитась. - К.: Наукова думка, 1988. - 320 с.
24. Пащук А.І. Іван Вишенський - мислитель і борець /А.І. Пащук. - Львів: Світ, 1990. - 176 с.
25. Полюга Л.М. Слово у поетичному текстi Iвана Франка / Л.М. Полюга - К.: Наукова думка, 1977. - 167 с.
26. Поляков М.Я. Вопросы поэтики и художественной семантики / М.Я. Поляков. - 2-е изд., доп. - М.: Советский писатель, 1978. - 479 с.
27. Сербенська О.А. Мовний свiт Iвана Франка: статтi, роздуми, матерiали / Олександра Сербенська. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iм.I. Франка, 2006. - 371 с.
28. Тарасов Л.Ф. Поэтическая речь. (Типологический аспект) / Л.Ф. Тарасов. - Х.: Вища школа, 1976. - 139 с.
29. Теория метафоры: сборник: перевод с англ., фр., нем., исп., пол. / пер. под ред. Н.Д. Арутюнова и М.А. Журинская. - М.: Прогресс, 1990 - 512 с.
30. Травничек Фр. Некоторые замечания о значении слова и понятий // Вопросы языкознания: научный журнал. - 1956. - № 1. - с.75 - 76.
31. Федоров А.И. Семантическая основа образных средств языка / А.И. Федоров. - Новосибирск: Наука, 1969. - 92 с.
32. Франко З.Т. У спектрі майстерності філософських поем Каменяра // Українське літературознавство. - Львів, 1969. - № 7. - с.85 - 97.
33. Франко І. Іван Вишенський, єго час і письменницька діяльність / Іван Франко. - Львів, 1911. - 112 с.
34. Франко І. Твори в двох томах / Іван Франко. - К.: Дніпро, 1981. - Т.1. - 533 с.
35. Шамота А.М. Переносне значення слова в мові художньої літератури / А.М. Шамота. - К.: Наукова думка, 1967. - 112 с.
36. Харченко В.К. Функции метафоры: Учеб. пособие / В.К. Харченко. - Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1992. - 87 с.
37. Цiхоцький I.Л. Мова прози Iвана Франка (стилiстичнi новацiї) / I.Л. Цiхоцький; наук. ред.З.М. Терлак. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iм.I. Франка, 2006. - 280 с.
38. Українська мова: Енциклопедiя / Редкол.: Співголова В.М. Русанiвський, О.О. Тараненко. - К.: Українська енциклопедiя, 2000. - 751 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Короткий нарис життя та творчості відомого українського письменника та публіциста Івана Франка, його літературна та громадська діяльність. Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 18.10.2009Життєві віхи життя Івана Франка. Документи до історії докторату Івана Франка. Життєпис письменника. Біографія Івана Франко. Пробудження національної гідності та поступ до омріяної незалежності. Відповідальність перед майбутніми поколіннями.
реферат [358,9 K], добавлен 21.10.2006Функції, властивості та завдання публіцистики. Розвиток української публіцистики. Публіцистична спадщина Івана Франка, значення публіцистики в його житті. Ідейно-політичні засади публіцистичної творчості. Використання метафор у публіцистичних текстах.
курсовая работа [134,9 K], добавлен 13.01.2014Духовний доробок та широта творчого діапазону видатного українського письменника Івана Франка. Спроби створення бібліографії з франкознавства. Пам’ятка читачеві "Іван Якович Франко". Дослідження спадщини Франка напередодні його 100-літнього ювілею.
реферат [21,7 K], добавлен 27.01.2010Прийняття постригу на горі Афон. Внесок Івана Вишенського в розвиток педагогічної думки. Православне, національне і релігійне притиснення українського народу в умовах Речі Посполитої. Філософська позиція І. Вишенського. Творча манера письменника.
реферат [23,7 K], добавлен 21.10.2012Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Філософський світогляд І. Франка. Позитивізм у соціальній філософії І. Франка. Проблема суспільного прогресу в працях І. Франка.
курсовая работа [40,3 K], добавлен 17.09.2007Місце видатного українського письменника, поета, філософа Івана Франка в українському національному русі, розвитку української культури, соціально-політичної та філософської думки. Роки життя та навчання. Літературна та просвітницька діяльність.
презентация [534,1 K], добавлен 09.12.2013Ранні роки Івана Франка. Шкільна та самостійна освіта. Перші літературні твори. Арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. Періоди творчості Франка. Останнє десятиліття життя. Творча спадщина: поезія та проза.
презентация [2,6 M], добавлен 18.04.2013Шкільні роки письменника, успіхи в навчанні. Перші твори Франка, їх тематика та ідеї. Участь поета в громадському житті країни, видання книжок. Літературна спадщина Івана Франка, найвідоміші твори та збірки. Увічнення пам'яті великого українського поета.
презентация [3,6 M], добавлен 20.03.2014Навчання Івана Франка у дрогобицькій "нормальній школі" та на філософському факультету Львівського університету. Перший арешт І. Франка та інших членів редакції журналу "Друг". Робота в прогресивної на той час польській газеті "Кур'єр Львовський".
презентация [1,6 M], добавлен 11.12.2013