Значення назви роману на прикладі роману "Не вурдалаки"

в) на отримання достовірної інформації від роботодавця або державних і громадських органів про стан умов та охорони праці на робочому місця працівника, про існуючий ризик ушкодження здоров'я а також про вжиті заходи щодо його захисту від впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів;

г) на відмову без будь-яких необґрунтованих наслідків для нього від виконання робіт у разі виникнення безпосередньої небезпеки для його життя і здоров'я до усунення цієї небезпеки;

д) на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці за рахунок коштів адміністрації або людини, яка відповідає за надане робоче місце;

е) на навчання безпечним методам і прийомам праці за рахунок коштів роботодавця.

Обов'язки студента або викладача щодо забезпечення охорони праці в аудиторії та в приміщеннях для практичних занять:

а) дотримуватися норми, правила та інструкції з охорони праці;

б) правильно застосовувати колективні та індивідуальні засоби захисту;

в) негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що сталося на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей. [42]

1. Загальні вимоги охорони праці

1.1. Настояща Інструкція визначає вимоги охорони праці для студентів вищих навчальних закладів, спрямованих для проходження практики.

1.2. Студенти, що вийшли на практику, допускаються до виконання роботи тільки при наявності встановленого набору документів (договір, щоденник, індивідуальне завдання і т. п.) і тільки після проходження вступного інструктажу з охорони праці, інструктажу з охорони праці на робочому місці, а також повторення прийомів надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків (при отримання травми в період практики).

1.3. Кожен інструктаж студентів, що виходять на практику, повинен закінчуватися обов'язковою перевіркою його засвоєння. Первинний інструктаж проводиться керівниками практики, наступні - керівниками практики за місцем її проходження.

1.4. Проведення всіх видів інструктажів має реєструватися в журналах реєстрації інструктажів з обов'язковими підписами отримав і проводив інструктаж.

1.5. Кожному студенту, який виходить на практику, необхідно:

- знати місце зберігання медичної аптечки;

- вміти надати першу допомогу при виробничих або побутових травмах;

- вміти правильно діяти при виникненні пожежі та в інших екстремальних та інших надзвичайних ситуаціях; вивчити плани евакуації і розташування евакуаційних виходів.

1.6. Студенту, який проходить практику, слід:

- Залишати верхній одяг, взуття, головний убір у вбиральні чи інших місцях, призначених для зберігання верхнього одягу;

- Мати охайний вигляд відповідно до вимог ділового етикету;

- Не приймати їжу на робочому місці.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. [42]

1.7. Робота студентів при проходженні практики може супроводжуватися наявністю наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

- Робота на персональних комп'ютерах - обмеженою руховою активністю, монотонністю і значним зоровим напругою;

- Робота з електроприладами (прилади освітлення, побутова техніка, принтер, сканер та інші види офісної техніки) - підвищеним значенням напруги електричного кола;

- Робота поза організації (по дорозі до місця практики і назад) - рухомими машинами (автомобілі та інші види транспорту), незадовільним станом дорожнього покриття (ожеледиця, нерівності дороги і пр.)

Вимоги до робочих приміщень та обладнання робочих місць.

1.8. Приміщення, призначені для розміщення робочих місць, оснащених персональними комп'ютерами, слід оснащувати сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори і ін.)

1.9. Всі приміщення з персональними комп'ютерами повинні мати природне і штучне освітлення.

1.10. Забороняється застосування відкритих ламп (без арматури) в установках загального та місцевого освітлення.

1.11. Штучне освітлення на робочих місцях у приміщеннях з персональними комп'ютерами слід здійснювати у вигляді комбінованої системи загального та місцевого освітлення.

1.12. Місцеве освітлення забезпечується світильниками, встановленими безпосередньо на стільниці.

1.13. Для боротьби з запиленістю повітря необхідно проводити вологе щоденне прибирання і регулярне провітрювання приміщення.

1.14. Робоче місце має включати: робочий стіл, стілець (крісло) з регульованою висотою сидіння.

Відповідальність студентів, що проходять практику. [42]

1.5. Студенти, що проходять практику, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за дотримання вимог Інструкції, виробничий травматизм і аварії, що сталися з їх вини у зв'язку з виконуваної ними роботою.

2. Вимоги охорони праці перед початком роботи

2.1. Прибути на практику завчасно для виключення поспіху і, як наслідок, падіння і випадків травматизму, при цьому:

- не підніматися і не спускатися бігом по сходових маршах;

- не сідати і не спиратися ліктем на огорожі і випадкові предмети;

- звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги;

- забороняється приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

2.2. Оглянути робоче місце і обладнання. Перевірити оснащеність робочого місця необхідним для роботи обладнанням, інвентарем, пристроями та інструментами. Прибрати всі зайві предмети.

2.3. Очистити екран дисплея персонального комп'ютера від пилу. Відрегулювати висоту і кут нахилу екрану.

2.4. Відрегулювати рівень освітленості робочого місця.

2.5. Відрегулювати крісло по висоті. Перевірити справність обладнання.

2.6. Про помічені недоліки і несправності негайно повідомити керівника практики і до усунення неполадок і дозволу керівника до роботи не приступати.

3. Вимоги охорони праці під час роботи

На робочих місцях, обладнаних персональними комп'ютерами:

3.1. Екран повинен знаходитися нижче рівня очей на 5 град, і розташовуватися в прямій площині або з нахилом на оператора (15 градусів).

3.2. Відстань від очей оператора до екрану має бути в межах 60 - 80 см.

3.3. Місцеве джерело світла стосовно робочому місцю повинен розташовуватися таким чином, щоб виключити потрапляння в очі прямогосвітла, і повинен забезпечувати рівномірну освітленість на поверхні 40 х 40 см, не створювати сліпучих відблисків на клавіатурі і інших частинах пульта, а також на екрані відео термінала в напрямку очей працівника.

3.4. Для зниження зорового і спільного втоми після кожної години роботи робити перерву.

3.5. Необхідно протягом усього робочого дня тримати в порядку і чистоті робоче місце. Протягом робочої зміни екран дисплея повинний бути не менше одного разу очищений від пилу. Своєчасно прибирати з підлоги розсипані матеріали, приладдя, продукти, розлиту воду і подібне.

3.6. Електроприлади необхідно зберігати в сухому місці, уникати різких коливань температури, вібрації, струсів.

3.7. Для підігріву води користуватися сертифікованими електроприладами з закритою спіраллю і пристроєм автоматичного відключення, із застосуванням негорючих підставок.

3.8. По дорозі до місця практики і назад:

3.9. Уникати екстремальних ситуацій на шляху прямування.

3.10. Дотримуватися правил дорожнього руху і правила поведінки в транспортних засобах.

3.11. Дотримуватися обережності при обході транспортних засобів та інших перешкод, що обмежують видимість проїжджої частини.

3.12. У період несприятливих погодних умов (ожеледь, снігопад, туман) дотримуватися особливої ??обережності.

4. Вимоги охорони праці в аварійних ситуаціях [42]

4.1. Негайно припинити роботу, відключити персональний комп'ютер, інше електрообладнання і доповісти керівнику робіт, якщо:

- виявлені механічні пошкодження та інші дефекти електрообладнання та електропроводки;

- спостерігається підвищений рівень шуму при роботі обладнання;

- спостерігається підвищене тепловиділення від устаткування;

- мерехтіння екрану не припиняється;

- спостерігається стрибання тексту на екрані;

- відчувається запах гару і диму;

- припинена подача електроенергії.

4.2. Не приступати до роботи до повного усунення несправностей.

4.3. У разі пожежі працівники (в тому числі і студенти, що проходять практику) повинні негайно припинити роботу, відключити електроприлади, закрити вікна, двері, викликати пожежну команду, повідомити керівника робіт і залишити приміщення згідно з планом евакуації, застосовуючи підручні засоби індивідуального захисту (хустка, шарф і т. п., змочені водою).

4.4. При виявленні запаху газу в приміщенні:

- Попередити працівників, що знаходяться в приміщенні, про неприпустимість користування відкритим вогнем, паління, включення і виключення електричного освітлення і електроприладів;

- Відкрити вікна (кватирки, фрамуги) і провітрити приміщення;

- Повідомити про це адміністрації організації, а при необхідності - викликати працівників аварійної газової служби.

4.5. В результаті травмування, в першу чергу, звільнити потерпілого від травмуючого фактора, надати першу долікарську допомогу, повідомити керівника робіт, викликати швидку допомогу, і, по можливості, зберегти незмінною ситуацію до початку розслідування причин нещасного випадку.

5. Вимоги охорони праці після закінчення роботи

5.1. Привести в порядок робоче місце.

Для прибирання сміття і відходів використовувати щітки, совки та інші пристосування.

5.2. Відключити і знеструмити обладнання.

5.3. Ретельно вимити руки з милом. При виході з будівлі, студент зобов'язаний:

- переконатися у відсутності транспорту, що рухається;

- ходити по тротуарах і пішохідних доріжках. [42]

Відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці

Будь-яке винне порушення трудових прав і обов'язків повинна тягти за собою юридичну відповідальність. У особливе становище тут поставлені посадові особи: маючи більший обсяг прав, будучи відповідальними за організацію трудового процесу, вони повинні забезпечити нормальні та безпечні умови праці і в разі порушень відповідати не в меншій мірі, а більшою мірою, ніж інші працівники.

Законодавство щодо охорони праці передбачає відповідальність посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та правил з охорони праці, у невиконанні зобов'язань за колективними договорами та угодами або в перешкоджання діяльності професійних спілок. Ця відповідальність може бути дисциплінарної, адміністративної та кримінальної. Це не означає, що за порушення настає відповідальність всіх трьох видів одночасно.

Трудова дисципліна, як відомо, може бути об'єктом різних правопорушень. Але це не означає, ніби об'єкт усіх цих правопорушень однаковий. Визнання одного і того ж об'єкта для багатьох правопорушень стирало б грань між ними. Законодавець виділяє особливо важливі сторони відносин зокрема у сфері праці, ставлячи їх під захист кримінального права, враховуючи при цьому характер, мотиви, способи вчинення правопорушення, ступінь тяжкості його наслідків і інші моменти.

Так, кримінальна відповідальність за злочин проти трудових прав громадян передбачена законодавством про охорону праці - за порушення законних прав профспілок; - за відмову в прийомі на роботу або звільнення вагітної жінки або матері-годувальниці; - за переслідування громадян за критику; - за порушення правил охорони праці.

За порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм можуть застосовуватися адміністративно-правові санкції.

Крім того, порушення посадовими особами законодавства про працю та правил з охорони праці, дрібне розкрадання державного або громадського майна, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах [42].

І нарешті, посадові особи, які мають роботодавця і ухиляються від участі в переговорах за колективним договором або винні у порушенні і невиконанні зобов'язань за колективним договором або угодою, також несуть адміністративну відповідальність.

Особи, винні у неподанні інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю за дотриманням колективного договору чи угод, несуть або адміністративну, або дисциплінарну відповідальність.



Висновок

Актуальність теми доведена, а саме:

- назва роману має велике значення, адже саме вона пригортає читацьку увагу. Отже, актуальність теми полягає в доведенні унікальності назви,

- жанр заголовку та жанр сюжетній основи роману - схожість та різність. Цей аспект є дуже важливим, бо, як правило, назва характеризує зміст самої книги. А значить, що це питання є актуальним в дослідженні.

Мета дослідження досягнута: розкрили поняття та значення поетики назви роману Світлани Талан «Не вурдалаки», а для цього було виконано такі завдання:

- розкрили поняття поетики та показали її завдання,

- надали загальну характеристику поетики Світлани Талан, де розкривається і жанрова своєрідність,

- довели, що з одного боку назва «Не вурдалаки» відповідає сюжетній основі роману, а з іншого - ні.

Наукову базу роботи складають такі видатні дослідники в галузі літератури: Афанасьєв О.Н., Барков А., Буєва Л.П., Бузанова Т.В., Василевська JI. І., Власова М., Гінзбург Л.Я., Гіршман М.М., Гуковській Г.А., Гудзій, Н.К., Гусєв В.І., Джанджакова Є. В., Дніпрова В.Д., Есалнек А.Я., Жирмунський В.М., Кертіс Д., Ковальов Г.Ф., Кухаренко В.А., Лакшин В.Я., Лихачов Д.С., Мелетинський Є. М., П. Андрєєв, Тинянов Ю.Н., Рейсер С.А., Сичов Ю.В., Сльозкин Ю., Соколов А.Н., Томашевський Б.В., Фрейденберг О.М., Чернець Л.В., Чудаков А.П.

Структура роботи: дипломне дослідження має загальний об мєм - 50 сторінок, серед яких: Зміст - 1 сторінка, Вступ - 5 сторінок, Розділ 1 Поняття поетики - 7 сторінок, Розділ 2 «Не вурдалаки»: питання щодо правильності заголовку, який поділено на 3 підпункти: 2.1 Загальна характеристика поетики Світлани Талан (тези) - 4 сторінки, 2.2 «Не вурдалаки» - назва, яка відповідає сюжету - 9 сторінок, 2.3. «Не вурдалаки» - назва, яка не відповідає сюжету - 10 сторінок, Висновки - 6 сторінок, Список використаних джерел - 44 одиниці. Крім того, додається резюме англійською мовою та реферат, які не входять в загальний об мєм роботи.

Розділ 1 Поняття поетики: розкривае не лише поняття, але і вказує її завадання та функції, а саме: було показана мета поетики - це вивчення способів побудови літературних творів. Об'єктом вивчення в поетиці є художня література. Крім того, було пояснено, що таке, способи побутови - це опис і класифікація явищ і їх тлумачення.

Також було розкрито практичну сферу застосування мови - це буденні «розмови». У розмові мова є засобом повідомлення, і наша увага та інтереси звернені виключно на повідомлюване, «думка»; словесної ж формулюванні ми зазвичай приділяємо увагу лише остільки, оскільки прагнемо точно передати співрозмовнику наші думки і наші почуття, і для цього підшукуємо вираження, найбільш відповідні нашої думки і емоціям.

Крім того, було проаналізовано, що вирази творяться в процесі проголошення і забуваються, зникають після того, як досягають мети - навіювання слухачеві необхідного. У цьому відношенні практична мова неповторна, бо вона живе в умовах її створення; її характер і форма визначаються обставинами даної розмови, взаємовідношенням мовців, ступенем їх взаємного розуміння, що виникають в процесі розмови інтересами і тому подібне.

При теоретичному підході літературні явища піддаються узагальненню, а тому розглядаються не в своїй індивідуальності, а як результати застосування загальних законів побудови літературних творів. Кожен твір свідомо розкладається на його складові частини, у побудові твори відрізняються прийоми подібного побудови, тобто способи комбінування словесного матеріалу в художні єдності.

Були показані прийоми, які є прямим об'єктом поетики. Якщо увага звернена на історичний генезис, на походження цих прийомів, то ми маємо історичну поетику, яка простежує історичні долі таких ізольованих у вивченні прийомів. Але в загальній поетиці вивчається не походження поетичних прийомів, а їх художня функція. Кожний прийом вивчається з точки зору його художньої доцільності, тобто аналізується: навіщо застосовується даний прийом і який художній ефект їм досягається. У загальній поетиці функціональне вивчення літературного прийому і є керівним принципом в описі та класифікації досліджуваних явищ.

Розділ 2 Питання, що до правильності заголовку, де в підрозділі 2.1 Загальна характеристика поетики Світлани Талан було показано сюжетні колізії, тонкий ліризм, картина пейзажу, поетичний світ, манеру оповідача і так далі.

2.2 «Не вурдалаки» - назва, яка відповідає сюжету. Щоб довести визначення, яким є сама назва цього підрозділу, було проаналізовано соціально-побутову картину сюжету, а також довели багатоплановість жанру роману Світлани Талан «Не вурдалаки». Аналіз сенсу назви може вказати літературознавцям і на жанрову своєрідність. Наявність сімейно-побутовий колізії (взаємини дітей і батьків в сім'ї) дозволяє назвати «Не вурдалаки» сімейним (побутовим, битописьменницьким) романом. Глибока розробка нюансів не тільки сімейних відносин, а й взагалі взаємин людей робить цей роман психологічним.

В дипломній роботі було виявлено, що у романі показано дорослішання героїв, причому не стільки тих, хто знайшов будинок, сім'ю і своїх дітей, скільки тих, хто пройшов через страждання, відчув трагізм буття. Таким чином, любов зробила головну героїню старше, наприкінці роману її вже важко беззастережно зарахувати до розряду «дітей».

Дипломне дослідження охарактеризувало, що у другій половині роману суперечка поколінь перестає бути головною темою. Більш важливим стає поділ героїв на інші дві групи. Своєрідний «ключ» до цієї проблематики - це кохання. Тут сконцентровані всі філософські теми роману: людина і природа, людина і культура, сенс життя, ставлення до смерті.

Якщо уважно придивитися, то заголовок «Не вурдалаки» - в принципі, вдала назва. Але, якщо взяти до уваги, що авторка на протязі всього роману розповідає про власні почуття, показує, як саме вона сприймала ті або інші обставини, то більш дотепною назвою було б «Не вурдалак».

Більш того, поетика назви «Не вурдалаки» є не конкретним поняттям, а переносним значенням, де зміст передає не саму конструкцію людини, а філософію буття та принцип осмислення. Найголовнішим в цьому випадку є те, що письменниця, такою незвичною назвою пояснює читацький аудиторії, що ми - люди - «не вурдалаки», тобто не мертві, ми все бачимо і все відчуваємо, але іноді, як собаки, не можемо сказати, бо нікому говорити та не має сенсу в цьому.

2.3 «Не вурдалаки» - назва, яка не відповідає сюжету. Проаналізувавши жанрову композицію сюжету і заголовку роману, було зроблено висновок, що назва роману «Не вурдалаки» - це вдалий піарівський хід, але при цьому очевидно, що згідно із жанровою постановкою, назва не відповідає самому змісту роману.

Згідно із висновку, який було зроблено при аналізі останнього підрозділу другого розділу: потенційний читач, дивлячись на обкладинку замислюється над змістом роману. Більша кількість цих людей хапаються за думку, що за жанром твір схожий на трилер Стівена Кінга «Кладовище домашніх тварин». Поки потенційний покупець книги блукає у пошуках істини щодо жанрової належності роману, він перелискує книгу, таким чином знайомиться із її змістом.

Роман має суто соціально-психологічний жанр про «дітей війни», де авторка розповідає про історичні події, які вона сама пережила. Проте вона не просто характеризує той або інший факт, а більшу увагу приділяє саме почуттям та сімейному побуту.

Авторка присвятила «Не вурдалаки» своїм батькам та всім дітям війни. Не дивлячись на те, що опис в романі стосується її батьків, письменниця пояснює, що так жила більша кількість людей під час війни.

Якщо характеризувати роман «Не вурдалаки» за структурою, то його не рівноцінно поділено на три частини:

- «Спогади з дитинства» - п'ятдесят сторінок,

- «Із мого щоденника» - майже двісті сторінок,

- «Життя після щоденника» - лише тридцять дві сторінки.

Загалом, другий розділ розкрив три основи роману Світлани Талан «Не вурдалаки»:

- жанрову своєрідність,

- поетику назви,

- відповідність сюжету із назвою роману.

Таким чином, було зроблено два протилежних висновки, де в першому назва повністю відповідає тематики роману, а в іншому - навпаки.

Аналіз було проведено такими методами дослідження:

- метод формалізації;

- абстрагування;

- сходження від абстрактного до конкретного;

- дедукція.

Більш детальна характеристика наведених методів дослідження було надано у вступі дипломної роботи.

Заключним етапом даного дослідження є охорона праці, яку забов мязані дотримуватися, як студенти, так і викладачі на філологічних та гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. Адже, недотримання вимог може привести до небажаних наслідків. Більш того, було розглянуто систему покарання, щодо не дотримання певних правил безпеки.

Також, було наведено інструктаж, який в обов'язковому випадку кожний студент та викладач зобов'язані пройти та поставити підписи, що з інструктажем був ознайомлений.



Список використаних джерел

1. Антропоніміці. М.: Вид-во «Наука», 1970. - 360 с.

2. Афанасьєв О.Н. Поетичні погляди слов'ян на природу: в 3 т. / Олександр Афанасьєв. - М.: Суч. письменник, 1995.

3. Барков А. Про що говорять парадокси / Літературний огляд. 1991. - №5.-С. 66-68.

4. Буєва Л.П. Соціальна середа і свідомість особистості. - М., 1968.

5. Бузанова Т.В. Антропонімів як стилістичний засіб в мові художньої прози / Проблеми регіональної ономастики: матеріали 2-ий міжвузівської науково-практичної конференції. - Майкоп, 2000. С. 51 - 55.

6. Василевська JI. І. Ім'я власне в пропозиціях з лексично тотожними компонентами / Поетика і стилістика: 1988 1990. - М.: Наука, 1991. - С. 215 - 225.

7. Василевська Л. І. Синтаксичні можливості імені власного. I / Лінгвістика і поетика. М.: Изд-во «Наука», 1979.-С. 136 - 146.

8. Власова М. Російські забобони: Енциклопедичний словник / М. Власова. СПб.: Азбука, 1998. - 672 с.

9. Гінзбург Л.Я. Про психологічної прози. - Л., 1977.

10. Гіршман М.М. - Літературний твір. Теорія і практика аналізу. - М.: Вища школа, 1991. С. 69

11. Гуковській Г.А. - Вивчення літературного твору в школі - М.: 1996

12. Гудзій Н.К. Хрестоматія з давньої російської літератури / сост. Н.К. Гудзій; наук. ред. проф. Н. І. Прокоф'єв. М.: «Просвєщениє», 1973. - 528 с.

13. Гусєв В.І. Герой і стиль. - М., 1983.

14. Джанджакова Є. В. Про поетику заголовків / Є. В. Джанджакова / / Лінгвістика і поетика / АН СРСР, Ін-т рос. мова М.: Наука, 1979. - С. 207 -214.

15. Дніпрова В.Д. Ідеї??, пристрасті, вчинки. - М., 1978.

16. Есалнек А.Я. Типологія роману. - М., 1991.

17. Жирмунський В.М. Теорія літератури. Поетика. Стилістика. С. 23.

18. Кертіс Д. Романтичне бачення / Літературний огляд. 1991. - №5. - С. 24 - 28.

19. Ковальов Г.Ф. Ономастичні етюди: Письменник і ім'я: монографія / Воронеж: Держ. освітній заклад «Воронезький держ. пед. ун-т», 2001. - 275 с.

20. Кухаренко В.А. Ім'я заголовного персонажа в цілому художньому тексті / В.А. Кухаренко / / Російська ономастика: зб. наук. праць / відп. ред. Ю.А. Карпенко. Одеса: ОДУ, 1984. - С. 109 - 117.

21. Лакшин В.Я. Береги культури: зб. статей / М.: МІ-РОС, 1994. - 376 с.

22. Лакшин В.Я. Друга зустріч: Спогади, портрети, статті / М.: Сов. письменник, 1984. - 368 с.

23. Лихачов Д.С. Про філології / М.: Вища. шк., 1989. -208 с.

24. Лихачов Д.С.В.М. Жирмунський - свідок і учасник літературного процесу першої половини XX В. / / Жирмунський В.М. Теорія літератури. Поетика. Стилістика. М., 1977.С. 10-11

25. Мелетинський Є. М. Вибрані статті. Спогади / М.: Рос. Держ. Гуманіт. ун-т, 1998. - 576 с.

26. Мелетинський Є. М. Про літературні архетипи /М.: Російський державний гуманітарний ун-т, 1994. 136 с.

27. Мелетинський Є. М. Від міфу до літератури. Курс лекцій «Теорія міфу та історична поетика» / М.: Російській державний гуманнітарний ун-т, 2001. - 170 с.

28. П. Андрєєв Беспросвіття і просвіт. Фантастичні міркування про фантастичному романі / Літературний огляд. 1991. - №5. - С. 108-112.

29. Поетика російської літератури. М., 1976. С. 467-469.10 Тинянов Ю.Н. Поетика. Історія літератури. Кіно. М., 1977. С. 273.

30. Рейсер С.А. Основи текстології / Л.: Просвіта. Ленингр. отд., 1978. - 176 с.

31. Світлана Талан «Не вурдалаки» / Вид-во «Клуб сімейного дозвілля», Бєлгород, 2013

32. Символи, знаки, емблеми: енциклопедія. М.: Локид-Пресс, 2003. - 495 с.

33. Сичов Ю.В. Мікросередовище і особистість. - М., 1974.

34. Слов'янські давнини: етнолінгвістичний словник: у 5 т. / подобщей ред. Н. І. Толстого. М.: Междунар. відносини, 2004. - Т. 3. - 704 с.

35. Слізкин Ю. «Поки живий буду вірити і домагатися.» / Питання літератури. - 1979. - №9. - С. 205 - 227.

36. Соколов А.Н. Теорія стилю. - М.: 1978

37. Томашевський Б.В. Письменник і книга. Нарис текстології / М.: «Мистецтво», 1959. - 279 с.

38. Три століття російської метапоетікі: Легітимація дискурсу. Антологія: У 4 т. Том 4. XX в. Реалізм. Соцреалізм. Постмодернізм / Під загальною редакцією проф. К.Е. Штайн. - Ставрополь: Видавництво Ставропольського державного університету, 2006.

39. Фрейденберг О.М. Поетика сюжету і жанру / М.: Изд-во «Лабіринт», 1997. 448 с.

40. Чернець Л.В. Літературні жанри. - М., 1982

41. Чудаков А.П. Ранні роботи В.В. Виноградова з поетики російської літератури / / Виноградов В.В. Вибрані праці.

42. Законодавство щодо охорони праці http://ohranatrud-ua.ru/lektsii-po-ot-i-tb/108-zakonodatelstvo-ukrainy-ob-okhrane-truda.html

43. Конституція України про охорону праці http://www.prostopravo.com.ua/klub_yuristov/zakonodatelstvo/zakony/zakon_ukrainy_ob_ohrane_truda

44. Таке звичайне життя… (принагідні міркування про роман Світлани Талан «Не вурдалаки») http://bukvoid.com.ua/print/? 19697

Размещено на Allbest.ru