Сюжетно-композиційні особливості поеми "Божественна комедія" Данте

У поемi широко використовується католицька символіка, так що кожен сюжетний момент у поемі витлумачується в декількох змістах: морально-релігійному, біографічному, політичному, символічному і т.д. Наприклад, дрімучий ліс з першої пісні поеми, у якому заблукав поет і ледве не був роздертий трьома страшними звірами - левом, вовчицею і пантерою, - у релігійно-моральному плані символізує земне існування людини, повне гріховних оман, а три звірі - три головних пороки: гордість (лев), жадібність (вовчиця), хтивість (пантера); у політичному ж аспекті він символізує анархію, що панує в Італії, що породжує три пороки. "Він говорив, але крок наш не затих, і ми увесь час йшли великою хащею, я розумію - хащею душ людських" (пісня IV, 64). Образ Вергілія з морально-релігійної точки зору символізує земну мудрість, а з політичної - гібеллінську ідею всесвітньої монархії, що вона в силі установити на землі мир. Беатріче символізує небесну мудрість, а з біографічної точки зору - любов Данте і т.д. Символіка пронизує і два інші кантики. У містичній процесії, що зустрічає Данте у входу в Рай, 12 світильників "суть сім парфумів бужих" (по Апокаліпсисі), 12 старців - 24 книги Старого завіту, 4 звіра - 4 євангелія, візок - християнська церква, гріффон - богочоловік Христос, 1 старець - Апокаліпсис, "смиренних четверо" - "Послання" апостолів і т.д. Морально-релігійні алегорії зближають "Божественну комедію" з літературою раннього Середньовіччя, а політичні додають їй світський відбиток, не типовий для літератури середньовіччя.

[19, с.24]

Данте постає перед читачем як психолог і мораліст - в цьому проявляеться моралістична символіка твору. Поет уявляє муки грішників у Пеклі за біблійними словами: «Хай кожному віддасться за гріхи його». Насильники, що жадали крові ближнього свого, нині захлинаються у кривавій річці. У брехливих пророків голова звернута на 180° назад, щоб вони більше не могли читати «майбутнього» і обдурювати людей. Лицеміри ходять в одязі зі свинцю, вкритому оманливим блиском золота. У заздрісників зашиті очі. Гордії, які ніколи ні перед ким не схиляли голови, тепер не можуть підняти її, бо до шиї прив'язаний важкий тягар. Поет Бертран де Борн тримає власну голову окремо від тіла в руках. Таке було його покарання за те, що за життя він посварив своїми зухвалими піснями батька з сином -- англійського короля Генрі II з принцом Генрі, та й сам воював з рідним братом (XXVIII пісня). Потужний вихор -- символ непереборної чуттєвої пристрасті -- несе знаменитих коханців: Семіраміду, Дідону, Гелену (V пісня).[37,с.9]

Також не варто забувати про числову символіку, що пронизує всю поему Данте. Особливого магічного значення поет приділяє числам 3 та 10. «Божествена комедія» складається з трьох частин: «Пекло», «Чистилище», «Рай». Кожна з трьох частий поеми містить 33 пісні, і з першою, вступною, вся поема складається із 100 пісень(10 раз по 10). Число 3 у християнській символіці втілює гармонію, число це повторюється не тільки в кількості частин, а й у будові вірша: «Комедія» написана тривіршами (терцинами). Кожна з пісень містить приблизно однакову кількість терцин, композиційний хист Данте вражає. Поет бачить Беатріче у тридцятій пісні "Чистилища". 30 - це 10 раз по З, тридцята пісня "Чистилища" містить 145 віршів (Сума цього числа дає 10). Данте розташував слова Беатріче саме в середині пісні з 373 вірша. Поет був переконаний, що така композиційна конструкція поеми також може бути засобом впливу на читача і символізувати можливість подолання хаосу.[8, с.75]

Висновок Поєднання в поемі суто середньовічної картини світу з її усталеним уявленням про загробне життя і спокутування земних гріхів з надзвичайно відвертим, пристрасним і емоційно забарвленим ставленням поета до змальованих ним образів і подій підносить її на рівень геніального новаторського твору. Являючи собою грандіозний синтез середньовічної культури, «Божественна комедія» одночасно несе в собі могутній подих нової культури, нового типу мислення, що провіщає гуманістичну епоху Ренесансу.

Особа суспільно активна, Данте не задовольняється абстрактним моралізуванням: він переносить у потойбічний світ своїх сучасників і попередників, з їхніми радощами й переживаннями, з їхніми політичними уподобаннями, з їхніми діями і вчинками, -- і творить над ними суворий і невблаганний суд з позиції мудреця-гуманіста. Він виступає як всебічно освічена людина, що дозволяє йому бути політиком, богословом, моралістом, філософом, істориком, фізіологом, психологом і астрономом. За словами найкращого російського перекладача поеми Данте М.Л. Лозинського, «Божественна комедія» -- це книга про Всесвіт і такою ж мірою книга про самого поета, яка назавжди залишиться у віках як вічно живий взірець геніального творіння. [25, с. 8].

Розділ 4. Методика вивчення поеми «Божественна комедія» Данте в школі

До шкільних програм із світової літератури введені твори досить різноманітної тематики й проблематики, які належать до різних культур, епох, напрямів, течій, жанрів. Однак, все ж таки можна визначити ті загальні принципи, що мають бути покладені в основу аналізу літературного твору в курсі світової літератури:

- принцип відповідності форм і шляхів художній природі твору;

- принцип багатозначності;

- принцип єдності змісту та форми твору.

Виходячи з цього курс світової літератури у 8 класі, який вивчається у історико-літературному плані буде спиратись на ці приципи. Вивчення ж «Божественної комедії» Данте буде розглядатись, покладаючись на останній з них. Шкільна програма на вивчення поеми «Божественна комедія» відводить чотири уроки у 8 класі. Ми протягом цих уроків говоритимемо про постать Данте, зосередивши свою увагу на тому, що ця сумна й на перший погляд звичайна людина стала вінцем Середньовіччя, як йому вдалося відобразити у цілісній картині свою сучасність й чому твір Данте переживає віки і не втрачає своєї актуальності й цікавості. Ми розглядатимемо його як митця, зосередивши свою увагу на життєвих і мистецьких цінностях, прихильником яких був Данте, спробуємо усвідомити трагедійність і велич його життєвого шляху, що буде логічним містком, який у процесі вивчення цієї теми дасть змогу зрозуміти, у чому полягає мистецький подвиг Данте Аліг'єрі, чому одна людина уособила в собі цілу добу - Європейський Передренесанс.[15, с.66]

У старших класах школярі мають навчитися аналізувати твір у єдності змісту й форми, визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби мови, характеризувати літературних героїв і засоби створення образів, розрізняти жанрові особливості прочитаних творів, порівнювати художні тексти, виявляти авторську оцінку героїв і подій, розглядати твори в контексті епохи, напряму, течії, використовувати при аналізі твору критичну літературу тощо. У старших класах на перший план виходить пізнавальний аспект шкільного аналізу твору, хоча не слід відмовлятися й від емоційного та виховного аспектів, щоб уроки літератури не перетворилися на нудні й нецікаві заняття.

Отже, методика шкільного аналізу художнього твору, його види й форми повинні визначатися віковими та психологічними особливостями учнів.

В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.

Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета - «залучити школярів до скарбниці світової літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських значень»

Із цим важко не погодитись. Справді, вчитель світової літератури має залучити учнів до найкращих здобутків світового письменства. Але залучати можна по-різному. Можна спиратися на емоційні враження учнів, або зацікавлювати захоплюючим перебігом подій твору, привертати увагу до художніх образів, або звертатися до інших видів мистецтва. Слід визнати, що кожний учитель залучає школярів до скарбниці світової літератури як може, виходячи зі свого власного досвіду.

Однак художня література - не тільки розвага, не тільки засіб цікавого проведення часу, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до скарбів світової літератури. А всі ці шляхи починаються з однієї відправної точки - аналізу тексту. Який би метод чи методичний прийом не обрав учитель, які б інноваційні технології він не використовував на уроці, усі вони мають бути обумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення (і ні в якому разі не навпаки!). Таким є професійний підхід до викладання предмета. Не осягнувши вповні твір, не осмисливши його в усій цілісності й взаємодії компонентів, неможливо й правильно побудувати урок, організувати види й форми навчальної діяльності учнів.

Тому при вивченні творчості Данте Аліг'єрі учень повинен пояснити, що Данте -- видатний мислитель і поет Італії, який жив на межі середньовіччя і Відродження, а його поема “Божественна комедія” є філософсько-художнім синтезом середньовічної культури; переказати ключові фрагменти “Божественної комедії” (передовсім“Пекла”); скласти план першої частини “Божественної комедії” (дев'ять кіл Пекла: хто за що карається); висловити особисте ставлення до проблем, що порушуються в поемі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту, дати визначення поняття терцина.[ 1, с. 50-52]

Однак аналіз художнього твору - це завжди справа суто індивідуальна і творча, оволодіння учнями вміннями й навичками аналізу свідчить не тільки про знання текстів, а й про рівень глибини їх сприйняття, про розвиток творчих здібностей і читацьку активність школярів.

Далі подаються 4 розробки уроків по вивченню поеми «Божественна комедія».

Урок 1

Тема уроку. Данте Аліг'єрі - останній поет Середньовіччя і провісник Відродження, поет і мислитель періоду Проторенесансу.. Художній світ «Божественної комедії». Історія створення та загальні відомості про сюжет. Сутність назви та особливості композиції твору.

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями періоду Проторенесансу в Італії, дати поняття про Відродження, визначити його провідні риси, показати вплив ідей Відродження на творчість різних митців Європи; викласти основні відомості про життя і творчість Данте, з'ясувати місце його творчості в літературному процесі епохи, визначити особливості «солодкого нового стилю», показати життєдайну силу кохання в творчості Данте, дослідити особливості створення образу коханої Беатріче в сонетах, познайомити учнів з морально-філософським змістом «Божественної комедії», її художньою структурою, особливостями композиції та основними образами (Поет, Вергілій, Беатріче), поглибити теоретичні поняття про алегорію, про віршову строфу (терцину), поему, риму; розвивати навички дослідницької діяльності, образного мислення; виразного читання поезії; виховувати інтерес до культурної спадщини епохи Відродження, утверджуючи пріоритет особистості та загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок-семінар.

Обладнання: Переклади «Божественої комедії» Є.Дроб'язка; фотогалерея «Сучасна Флоренція», «Дантова Флоренція», «Сучасна Равенна»; портрет Данте роботи С.Боттічеллі, Джотто та Доменіко ді Мікеліно; музичний запис сонати Ф.Ліста «Після читання Данте», таблиця «Художній світ «Божественної комедії».

Підготовка учнів до уроку. Випереджувальне завдання дослідницьким групам мистецтвознавців, літературознавців, істориків, екскурсоводів підготувати повідомлення про епоху Відродження.

План

I. Мотивація навчальної діяльності.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Формування нових знань, умінь, навичок:

1. Заочна екскурсія до Італії часів Данте.

2. Інсценізація. Розповідь від першої особи про життєвий і творчий шлях Данте.

3. Загальна характеристика поеми «Божественна комедія».

4. Робота з таблицею «Основні образи «Божественної комедії»».

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

Данте є найвищим виразом, поетичним взірцем та увічненням того, що називаємо середніми віками.Уся культура, усі вірування, усі муки та надії тих часів знайшли вираз в його поемі. Та рівночасно як людина геніальна він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині.

Іван Франко

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово вчителя

Я щаслива, що ми з вами знову можемо поспілкуватись. Бо людське спілкування, як вважав Робінзон Крузо, - це одна із складових щастя. Що ще потрібно людині для щастя?

Є імена, котрі неможливо обминути, вивчаючи світову літературу. Імена, які заслужили визнання всіх народів і часів, які завжди стоять на першому місці і про які говорять лише гіперболами - величний, неповторний, осяйний геній. Таким був Данте, головний твір якого - «Комедія» - через три століття Дж.Боккаччо назвав «Божественною», а його самого - «дарованим Божою милістю». Дійсно, в самому імені Данте прихований шлях до безсмертя. Ім'я Данте перекладається як «той, хто дає (дарує)» - і справді, він подарував людству велику віру в людину, в її внутрішні можливості, надію на її моральне вдосконалення, а разом з нею і всього людства. [31, с.13]

Хто ж такий Данте? Який переворот здійснив він своєю творчістю, а особливо «Божественною комедією»? Про кого він писав і на яке «нове життя» прагнув навернути людину й усе людство?...

Як згадує Джованні Боккаччо, один із сучасників великого італійця: «Був наш поет невисокого зросту, а коли досяг зрілого віку, почав горбатіти, ходив завжди не поспішаючи, одежу носив найпростішу, як личило людям його віку. Лице в нього було трохи довгасте та смугляве, ніс - орлиний, очі - досить великі, вилиці також, нижня губа видавалася вперед; волосся - густе і чорне, як і борода, він був незмінно задумливий і сумний». ».[24, с. 20 ]

ІІ.Оголошення теми, епіграфа, мети уроку.

ІІ.Оголошення теми, епіграфа, мети уроку

Після вступного слова вчитель оголошує тему уроку й епіграф, які учні записують в зошити.

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок

1. Заочна екскурсія до Італії часів Данте

1-й історик. Ідучи вузенькими вуличками міста, ви зустрічаєте веселих італійців. Але так весело у Флоренціїї було не завжди. Тривалий час Італія поділялась на окремі самостійні держави, найчастіше вони за територією збігались із окремими містами.Такою окремою державою стала і Флоренція. Вона змушена була захищатися від феодалів, котрі нападали на неї, а також від міст-сусідів. Флоренція - місто торгівців, ремісників, купців, банкірів, феодальних грандів. Це місто мало свою конституцію. У V ст. Римську імперію завоювали варвари.

Часи Данте - це доба хрестових походів, лицарської поезії, розквіту середньовічних міст, готичних храмів, перших університетів. Серед народу не вмирала пам'ять про стародавній Рим,тому деякі міста намагалися влаштувати самоврядування. Такі міста називали «комунами»( від слова «спільний»). Однією з найбільших комун була Флоренція, рідне місто Данте.

2-й мистецтвознавець. Відродження (або Ренесанс) - одна із найяскравіших сторінок світового мистецтва. Це широкий ідеологічний і культурний рух, що виник у країнах Західної Європи у процесі їх переходу від Середніх віків до Нового часу (II пол.ХVст.(в Італії - з ХІVст.) - до середини ХVІІ ст.). Уперше термін «Відродження» використав італійський гуманіст Дж.Вазарі в трактаті «Життєписи видатних живописців, скульпторів і архітекторів» (1550), де виразив бажання відродити культурні цінності античності в нових історичних умовах. Чому саме античності? Бо античне мистецтво було своєрідним гімном людині, прославленням її фізичної та духовної красиОрієнтація на людину обумовила появу нового світогляду - гуманізму (від лат. humanus - людський, людяний).

Головна проблема мистецтва Відродження - проблема людини. [31, с.13]

2-й історик. Епоха Відродження охоплює не лише мистецтво, а й науку, політичне та економічне життя, сферу ідеології. У цей час у надрах феодалізму народжуються капіталістичні відносини, зростає міць європейських міст, де завдяки переходу від ремесла до мануфактури формується новий клас буржуазії. Селяни здобувають волю, натуральний податок замінила грошова рента. Укріплюються економічні відносини в Європі, створюються сильні централізовані держави, в них поступово формуються буржуазні нації. Великі географічні відкриття Х.Колумба, Васко да Гами, Ф.Магеллана прокладають шляхи до світової торгівлі. Слід відзначити й успіхи у природознавстві, медицині, астрономії, математиці, філософії (Коперник, Дж.Бруно, Ф.Бекон та ін..). Отже, епоха Відродження означала оновлення в усіх сферах суспільного буття і передовсім - переворот у культурі. [31, с.14]

3-й мистецтвознавець. Але перш ніж з'явився термін «Відродження» і ренесансний рух поширився в усіх країнах Європи, в Італії ще на межі ХІІІ-ХІV століть з'явилися митці, які на багато віків вперед визначили шлях розвитку європейської культури. Батьківщиною Відродження вважають передусім Флоренцію, а разом з нею й інші італійські міста - Геную, Мілан, Венецію.

На межі ХІІІ-ХІVст. формується нова гуманістична культура, на яку величезний вплив справила антична спадщина, що найкраще, ніж в інших країнах збереглася в Італії. Цей період називають Проторенесансом, тобто початком Відродження. Свідомість людей того часу ще не зовсім звільнилася від старих догм, ще не було відкритого опору церковній схоластиці, однак митці почали більше звертатися до проблем особистості. [31, с.14]

4-й мистецтвознавець. Виразниками нового гуманістичного перевороту в Італії вважають поета Данте і художника Джотто - обидва флорентійці, патріоти свого міста і країни. (Демонстрація портрета Данте роботи Джотто та інші фрески художника).[ Д1, с. 77 ]

Але не тільки це їх єднає. Данте у центрі своєї «Божественної комедії» поставив людину, котра прагне духовного вдосконалення себе й світу, намагається усвідомити моральний сенс буття. А Джотто розпочав новий етап у європейському живописі. У центрі його творчості - не Бог, а особистість, людські стосунки.

Окрім того, як Данте відкрив у «Божественній комедії» небачені простори людського духу, так і Джотто винайшов невідомі до того часу прийоми розширення простору, перспективу, світлотінь. Євангельські події художник наповнює великою психологічною і драматичною напругою. Таким чином, Данте і Джотто єднає думка про людину, зміст її життя і призначення в світі. [31, с.14]

5-й мистецтвознавець. Окрім Джотто і Данте, біля витоків Відродження стояли художник Мазаччо, скульптор Донателло, архітектор Брунеллескі.

Пізніше, у ХV столітті, створюють свої шедеври Паоло, Уччело, Андреа дель Кастаньо, Доменіко Гірландайо. На межі ХV-ХVІ ст. навколо правителя Флоренції Лоренцо Медічі збирався гурток живописців і поетів (С.Боттічеллі, А.Поллайоло, Ф.Ліппі, А.Веррокьо). Пам'ятки цього часу відзначаються досконалістю та зрілістю. Цей період найвищого розквіту італійського мистецтва називають Високим Відродженням. У цей час працюють такі генії, як Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело Буонарроті, а пізніше - Джорджоне, Веронезе, Палладіо.

Останні дві третини ХVІ ст. називають Пізнім Відродженням. Це був період посилення феодальної реакції, коли католицька церква оголосила похід проти гуманізму в усіх напрямках, у тому числі й в мистецтві. В цей час творили великі майстри - Тіціан, Тінторетто.

Однак в історії культури і в пам'яті людства назавжди залишаться ті, хто були першими, хто запалив вогонь Відродження й передав його наступним поколінням. Серед них був Данте - останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. [31, с.14]

2. Інсценізація. Розповідь від першої особи про життєвий і творчий шлях Данте

Я народився в 1265 р. в сім'ї флорентійського дворянина Аліг'єро ді Беллінчоне л'Аліг'єро..[ 12, с.36]

Мене назвали Дуранте, скорочено - Данте. Батько володів кількома будинками і ділянками землі, а також, як і багато з флорентійців, давав гроші в борг під проценти, що не вважалося ганебним. Від політики мій батько тримався подалі. Отож свій громадський темперамент я успадкував не від нього. Мати померла рано, я не пам'ятав її. Обійстя моєї родини межувало з великим будинком сімейства Донаті. За тодішнім звичаєм батьки заручили мене (12 років) з Джемою Донаті, якій тоді не виповнилося і шести років. Але в моєму житті ще раніше сталася подія, яка вразила не по-дитячому чутливу душу. Це - зустріч з Беатріче. На той час мені було 9 років, а Беатріче - вісім.

Ще до своєї поїздки в Болонью, де я навчався на юридичному факультеті одного з найвідоміших у Європі університетів, був обізнаний з етикою Арістотеля, риторикою Ціцерона, поетикою Горація, знав французьку літературу. У Болонському університеті я не довчився через політичні обставини. [23, с. 3]

Наприкінці ХІІІ ст. Флоренція опинилась у центрі жорстокої політичної боротьби між гібелінами і гвельфами. (Ілюстрації із фотогалереї «Дантова Флоренція» і «Сучасна Флоренція»). Врешті-решт гвельфи перемогли. Я теж брав активну участь у суспільному житті Флоренції.. Мої політичні уподобання були на боці гвельфів, але в їхньому таборі не було згоди. Гвельфи поділилися на «чорних» (оптиматів) і «білих»(пополанів). Я був завзятим «білим» і разом з іншими цехами боровся проти нав'язуваного їм панування «чорних».. Внутрішньоміська боротьба була тривалою і жорстокою, але 1302 р. «чорні» взяли гору. Я в той час був у Римі, і мене заочно засудили до вигнання із Флоренції. (Демонстрація портрета «Данте у вигнанні» Доменіко Петарліні).

Так розпочалася доба моїх поневірянь. У суворому наказі говорилося, що мене спалять живим, якщо насмілюся повернутися в місто. Я зрозумів «який гіркий хліб чужий, як тяжко сходити по чужих сходах». Сам побував в усіх містах Італії, шукаючи притулку.

Самотність на чужині (моя дружина Джемма Донаті залишалась у Флоренції), розчарування в папській партії гвельфів, страх за майбутнє рідного міста - все це привело мене до сподівань на владу імператора. У 1321р. німецький імператор Генріх VІІ вступив з військами в Італію, і я оголосив себе його прихильником. Мій трактат «Про монархію» втілює віру в ідеального монарха, який служить народові і не залежить від церкви і папства. Але Генріх VІІ незабаром помер, і надія на повернення на батьківщину розвіялася. Останні шість років я провів у Равенні, де 14 вересня 1321 року пішов від вас назавжди (учень виходить).( Ілюстрації із фотогалереї «Сучасна Равенна»).[36, с.38]

Вчитель. Як і більшість діячів Відродження, його поховано у флорентійському соборі Санта Кроче (Святого Христа). Собор Святого Христа має єврейську зірку на фасаді і оздоблений фресками школи Джотто всередині. Правда, могила Данте Аліг'єрі порожня (його прах вивезли в Равенну). Флоренція, яка за життя поета так його і не помилувала, кілька разів домагалася дозволу перепоховати прах видатного земляка. Але коли у 1520 році саркофаг, в якому був похований митець, привезли з Равенни і відкрили, то виявилось, що він порожній. І лише в 1865 році під час ремонтних робіт у монастирі, де спочатку був похований поет, їх знайшли. Виявилося, що францисканські монахи, не бажаючи розлучатись з великою реліквією, пробили стіну, біля якої стояв саркофаг і викрали його прах. Справдились пророчі слова Данте, який мріяв ще за життя повернутись до рідного міста в променях слави: «І якщо жоден з цих шляхів не веде до Флоренції, значить, до Флоренції я не повернуся ніколи!» (Демонстрація собору Санта Кроче). [22, с. 37]

1-й літературознавець. Данте належать збірка «Нове життя», філософський твір «Бенкет» (1304), у якому письменник утверджує природну схильність людей до пізнання, що є «найвищим досягненням нашого життя». У трактаті «Про народну красномовність» (1304) Данте уславив красу й велич народної італійської мови, разом з тим він не заперечував значення латини, яка, на його думку, може залишатися мовою науки та літератури.

Данте справедливо вважається родоначальником італійської літературної мови, котра, за його словами, повинна стати кроком до об'єднання Італії.

Найбільш відомий твір Данте - поема «Божественна комедія», яку поет розпочав приблизно в 1307-1313 рр. і завершив у 1321 р. напередодні смерті.

3. Загальна характеристика поеми «Божественна комедія»

Вчитель. «Божественна комедія» - це теж нетлінний пам'ятник Беатріче. Вона просить Вергілія бути поводирем у Пеклі, сама ж чекає на нього в Раю. Тільки з нею поет відчуває себе щасливим.

Щоб прославити «кохання, що водить сонце і світила», Данте пише «Божественну комедію», уривки з якої ви читали вдома. Надамо слово учням-літературознавцям, які дадуть загальну характеристику твору.

2-й літературознавець. Данте назвав свою поему «Комедією». Пізніше Дж.Бокаччо був вражений силою таланту автора і величчю його задуму і тому приєднав до назви визначення «Божественна». Під такою назвою - «Божественна комедія» - твір був опублікований у 1555 р. в Венеції, увійшовши до скарбниці світової літератури. Такий вигляд мав титульний лист «Божественної комедії» Данте 1564 року видання.(Демонстрація титульної сторінки).

3-й літературознавець. Данте описує стан душі людини після її смерті і в алегоричній формі показує, що людина згідно зі своїми вчинками на землі потрапляє до пекла, чистилища або раю. При цьому письменник спирався на біблійне вчення про те, що людина має два життя і дві смерті - фізичну (тілесну) і вічну (духовну). Однак поет долає середньовічне уявлення про незмінність і приреченість людської натури. У центрі його твору - людина, котра прагне духовного вдосконалення себе й світу, вона здатна осягнути гріховність всього людства і все ж таки знайти вихід до Нового життя.

4-й літературознавець. Сюжет поданий у формі подорожі по загробному світу. Цей прийом до Данте неодноразово використовували його великі попередники - Гомер, Овідій, Стацій, Вергілій. У середньовічній літературі існував жанр так званих «видінь», згідно з яким письменники показували муки грішників або раювання праведних у загробному світі. Однак у Данте «подорож душі після життя» пертворюється на всеохоплюючу картину, що показує духовний стан сучасної Італії і всього людства. Таким чином, поема сповнена не містичних, а цілком реальних проблем, що набувають філософського значення.

5-й літературознавець. Композиція твору. Грандіозну будову поеми можна порівняти з храмом, де кожна деталь строго зважена і розрахована. Три частини включають весь загробний світ в уяві середньовічної людини: «Пекло», «Чистилище» і «Рай» по 9 рівнів у кожному, пов'язану з магією, символікою так званих «чарівних», «казкових» чисел (в цьому випадку «3» і «9»), дослідники творчості великого флорентійця помітили відразу після появи «Комедії». Взагалі Середньовіччя полюбляло в усьому шукати алегорію, потаємний зміст. Так, цифра «3» символізувала Трійцю (Бога-Батька, Бога-Сина і Бога-Святого Духа), а вже цифра «9» витікала з формули «тричі по три».

Отже, дослідники одностайно відзначають добре продуману структуру поеми, порівнюють довершеність її композиції з довершеністю композиції католицького собору. А ці собори дуже довго і ретельно проектувалися (так само, як і «Божественна комедія»). І неможливо глибоко осягнути символіку чисел у Данте, не знаючи символіки чисел у середньовічній християнській традиції.. [ 8, с.83]

Однак поет дивиться на загробний світ вже поглядом людини нової епохи - Відродження, котра думає не про загробне, а про реальне життя. Алегорична цифра «три», що втілює божественну триєдність - свідомий задум письменника. ЗЗ пісні містяться в кожній частині, а всього їх сто, тому що поемі передує ще й вступ. Форма терцини (тривірша) прийнята для всіх частин поеми. Терцина вперше була використана поемі Данте й мала наслідувачів майже в усіх європейських літературах. У кожній частині приблизно однакова кількість рядків («Пекло» - 4720, «Чистилище» - 4755, «Рай» - 4758, всього - 14233). Отже, Данте прагнув до гармонії пропорцій. Думкою про гармонію світу просякнутий весь твір.

6-й літературознавець. Жанр поеми - комедія. Згідно з риторикою того часу трагедією називали твір, написаний «високим» стилем і латинською мовою. Данте говорив, що його «Комедія» написана «середнім» стилем. Окрім того, «Божественна комедія» - ліро-епічна поема, в якій розповідь про зовнішні події переплітається з ліричними й філософськими роздумами автора.

Данте говорив, що його поему можна тлумачити з чотирьох аспектів:

- буквального;

- алегоричного;

- морального;

- філософського.

Данте поєднує реальні і вигадані образи, біблійних героїв і персонажів античної міфології, історичних діячів з фантастичними образами. Усе це дозволяє йому створити широку панораму людського буття в історичному й морально-філософському контексті. Данте вперше в літературі показав не абстрактну людину і абстрактне людство, а таких, що існують насправді. Окрім того, поет намагався осмислити сутність людини й світу з позиції Вічності, Космосу. Автор прагнув усвідомити, куди ж взагалі рухається людство в моральному плані і чи можна змінити цей напрямок, навернути людей на правильний шлях.

4. Робота з таблицею «Основні образи «Божественної комедії»»

[Д. 3, с.79 ]

IV. Підсумок уроку.

Вчитель. Наш урок хотілося б закінчити словами шанувальника і дослідника Дантової поезії Івана Франка: «Данте є найвищим виразом, поетичним взірцем та увічненням того, що називаємо середніми віками. Уся культура, усі вірування, усі муки та надії тих часів знайшли вираз в його поемі. Та рівночасно як людина геніальна він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині». «Божественна комедія» - це поема про самого Данте і про людство, яке, на думку автора, має пройти шлях очищення, звільнитися від гріховних помислів та вчинків, піднести своє життєве кредо до ідеалів Краси, Добра, Гуманізму і Справедливості.

V. Домашнє завдання

Прочитати I, V пісні «Божественної комедії». Повторити біблійні заповіді. З допомогою Біблійної енциклопедії з'ясувати значення понять: «дух», «душа», «пекло», «пекельна брама», «гріх», «диявол». Визначити як біблійні заповіді та ці поняття переосмислюються Данте в його «Божественній комедії» (на прикладі І та V пісень).

Урок 2

Тема уроку. Поема Данте «Божественна комедія» - філософсько-художній синтез середньовічної культури. Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 року і композиційна будова поеми. Пекельний шлях людини до духовності (Аналіз І та V пісень «Пекла»)

Мета уроку: розкрити особливості творення художньої моделі потойбічного світу та системи образів у «Божественній комедіі» Данте; здійснити текстуальний аналіз пісень І, V та першої частини «Божественної комедії» «Пекло»; визначити, які риси в поемі є синтезом середньовічної культури; охарактеризувати структуру, особливості поетики поеми; розвивати навички переказу фрагментів художнього твору; виховувати свідоме ставлення до життя, до моральних проблем людини та людства; формувати прагнення духовного вдосконалення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: ілюстрації Г.Доре до І, V пісень «Пекла», репродукції картин В.Блейка «Данте і Вергілій біля входу в пекло» та «Вихор закоханих», Е.Делакруа «Данте і Вергілій у човні перепливають пекельну ріку», Ж.Д.Енгра «Паоло і Франческа», триптих Д.Г.Россетті «Паоло та Франческа да Раміні»; схема «Пекло», схема О.М.Ніколенко «Концепція світу в «Божественній комедії»»;

Випереджальні індивідуальні та групові завдання:

1 група (2-3 учні). Підготувати повідомлення про смислове навантаження алегоричних образів І пісні «Пекла».

2 група (2-3 учні). Підготувати повідомлення про історичні прототипи художніх образів V та ХХХІІІ пісні «Пекла» «Божественної комедії» Данте.

План

I. Актуалізація опорних знань.

1. Літературний диктант.

2. Взаємоперевірка в парах.

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, епіграфа, завдань уроку.

III. Вивчення нового матеріалу:

а) бесіда на сприйняття тексту І частини «Пекло»;

б) робота із схемою «Концепція світу в «Божественній комедії»;

в) екскурсія до Дантового Пекла;

г) презентація схеми «Пекло»;

д) мистецтвознавчий коментар;

е) бесіда по тексту І пісні «Пекла»;

ж) бесіда по тексту V та ХХХІІІ пісні;

з) історичний коментар.

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

Чи чув ти про Дантове «Пекло» колись,

Про грізні його терцини?

Кого засудить туди поет,

Той вже там і загине.

Г.Гейне «Німеччина. Зимова казка»

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

· Літературний диктант із взаємоперевіркою.

1. Прізвище Данте…

2. Данте народився у…

3. Поет називає себе безвинним вигнанцем, тому що…

4. Книга «Нове життя» присвячена…

5. Найзнаменитішим твором Данте є…

6. Жанр поеми -

7. «Божественною» її назвав…

8. Особливостями композиції «Божественної комедії» є…

9. Головні герої:

10. «Божественна комедія» написана в… роках.

11. Тема «Божественної комедії» - це…

12. Ідея поеми - це…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, епіграфа, завдань уроку

Запис учнями теми і епіграфа уроку в зошити.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

· Бесіда за сприйняттям прочитаного тексту.

- Ваше враження від прочитаної поеми.

- Що вам у тексті не зрозуміло?

- Які герої найбільше запам'яталися?

Робота із схемою «Концепція світу в «Божественній комедії»

[Д 4, с. 80 ]

Коментар учителя до схеми

У центрі художнього світу «Божественної комедії» знаходиться Земля. У Північній півкулі розташована глибока воронка Пекла, центр якої знаходиться в середині Землі. У 9 колах Пекла страждають душі грішників. Це всеосяжна картина людських вад і пороків.

Яскравим прикладом продуманості «побудови» Дантового Пекла, яке спирається й на античну традицію (так, ріки Ахерон і Лету можна знайти в безлічі творів еллінських і римських письменників), є хоча б система рік у потойбічному світі, зображеному в поемі: по суті, це - один потік, утворений слізьми Крітського Старця (у Данте Крітський Старець - емблема людства, що змінюється з часом і яке пройшло через золотий, срібний, бронзовий і залізний віки), що проникає в надра землі. Спочатку він з'являється як Ахерон (грецьке: ріка скорботи) і оперізує перший круг Пекла. Потім, стікаючи вниз, він утворює болото Стікса (грецьке: ненависний), інакше Стігійське болото, в якому карають гнівних і яке обливає стіни міста Діта, що оточують безодню Нижнього Пекла. Ще нижче - він стає Флегетоном (грецьке: пекучий), кільцеподібною рікою киплячої крові, в яку занурені насильники проти ближнього. Потім, у вигляді кривавого струмка, що продовжує називатись Флегетоном, він пересікає ліс самогубців і пустелю, де падає вогняний дощ. Звідси шумливим водоспадом він рине вглиб, щоб в центрі землі перетворитись у крижане озеро Коцит (грецьке: плач). [8, с.79]

· «Екскурсія» до Дантового Пекла. Робота із схемами 1 і 2 «Пекло» та таблицею [Д. 5, 6, 7 с.81, 82, 83 ]

1-й екскурсовод. Перед Данте - благородний замок, який сім разів «оточували стіни, і джерельні води навкруги текли».(Демонстрація гравюри Г.Доре «Данте і Вергілій»)

По річці Ахерон, на хвилях якої хитається човен,поети відправляються до Пекла. (Демонстрація ілюстрацій Е.Делакруа «Данте і Вергілій у човні перепливають пекельну ріку» 1822 р., Г. Доре «Прибуття Харона», «Харон»).

Усі душі намагаються потрапити на човен, але біс Харон б'є їх веслом по головах.

Наповнений душами човен нарешті відпливає до першого кола - Лімба, в якому:

Тут, стежачи за пітьмою німою,

Я не почув ні скарг, ні нарікань,

Самі зітхання коливали млою.

Пекло, пісня ІV,25-27

У першому колі (Лімбі) знайшли притулок нехрещені немовлята і доброчесні християни, що не знають істинної віри. Радіє серце поета, що зустрів тіні давніх мудреців, поетів і героїв-язичників: Гомера, Сократа, Платона, Горація, Овідія, Гектора, Енея, Юлія Цезаря, Вергілія.

Данте спускається далі до другого кола. Біля входу стоїть, вишкірившись, Мінос. Своїм хвостом він обвиває тіло стільки разів, на скільки сходинок душі слід спуститися, залежно від скоєного гріха. Скрізь чути стогін, плач, пекельний вітер кружляє, мучить душі. Це коло наповнене тими, хто став жертвами насолод і пристрастей, некерованих розумом: Єлена, Паріс, Дідона, Клеопатра,Ахілл, Трістан, Паоло і Франческа. (Демонстрація

ілюстрації В.Блейка «Вихор закоханих»1824-1827р., триптиха Д.Г.Россетті «Паоло та Франческа да Раміні», Жана Огюста Домініка Енгра «Паоло і Франческа» 1819р.)

До третього кола Данте потрапляє непритомним. Отямившись, він бачить нові жертви і нові тортури. Це коло - для ненажер, яких валує Цербер, «звір з вищіром потрійним».

В четверте коло потрапили здирники, багатії, скупі і марнотратники. Тут можна зустріти папу й кардинала, «хто зле збирав, хто тратив зле». Все золото, що під місяцем було чи є, душі хоча б одній - єдиній спокою ні на хвилю б не дало».

П'яте коло приготоване для тих, «кого вразила лють», для гнівливих. Їх засмоктує « те багно, що Стікс йому ім'я». Поруч - стіни скорботного міста Діта, осяяного багряними спалахами вогню, які огороджують нижню частину Пекла.

Над відкритими могилами шостого кола - стогін грішників, які палають у вічному вогні. Тут знайшли притулок єретики.

2-й екскурсовод. Біля сьомого кола - дикий і злий Мінотавр. У цьому колі, розділеному на три пояси, насильники, убивці, самовбивці, богохульники. У першому поясі кентаври стріляють з лука в тих, хто виринає з кривавої хвилі. Тут поет зустрічає Нессу - провідника, який веде його до другого пояса. Там на червоних деревах і кущах страшні гарпії - хижі птахи з гострими кігтями та дзьобами. Коли Данте зламав гілочку терна, з неї впала крапелька крові, почувся стогін: «Чом завдаєш ти муки?» То волали душі тих, які заподіяли лиха собі, самовбивці. Третя, найвужча смуга, відведена богохульникам, це спалена сонцем пустеля.

У восьмому колі тісниться

Поміж криницею й підніжжям скель

Аж десять більших виїмів гніздиться.

Попереду останнє - дев'яте коло. Повіяло холодом крижаного озера Коцит. Тут вмерзли в кригу душі тих, які скоїли найстрашніший гріх - зрадили рідних, батьківщину, друзів. У центрі Люцифер - володар Пекла, «найсумнішої з держав» був до середини грудей в крижині, а ноги просвердлили Землю.[14, с.22-23]

Бесіда:

1. Які асоціації викликає у вас слово «Пекло»? (Страх, холод, жахи, дикі звірі…)

Пекло - в різних релігіях місце вічного покарання грішників. За християнською міфологією, Пекло створено триєдиним божеством: Богом Отцем («Могуття, що все родить»), Богом Сином («Найвища Мудрість») і Богом Духом Святим («Першолюбов»), щоб служити місцем тортур для Люцифера (Діте, Вельзевула).[32, с.49]

2. Як розпочинається поема Данте «Божественна комедія»? (В середньовічному жанрі «видіння»)

3. Назвіть головного героя поеми. (Поет)

4. Де опинився Данте? (У дрімучому лісі)

5. Які почуття його охопили? (Страх)

6. Хто перешкоджає йому? (Хижі звірі)

7. Хто врятував Данте від звірів? (Римський поет Вергілій)

8. Хто послав Вергілія? (Кохана Данте - Беатріче)

9. Куди веде героя Вергілій? (До Пекла)

10. Чому провідником по Пеклу і Чистилищу Данте обрав саме Вергілія? Відповідь аргументуйте.

11. Яку оцінку Вергілію дає Данте?

Коментар вчителя. В одному з віршів (4-й еклозі) видатний римський поет, автор «Енеїди» Вергілій за 30 років до Різдва Христова писав про появу незабаром дитини божественного походження, яка поверне людям золотий вік. Християнські богослови оголосили Вергілія пророком. В його поетичних рядках шукали і знаходили таємний смисл. Недарма Данте в «Божественній комедії» зображає Вергілія в образі свого провідника по Пеклу та Чистилищу. Вергілій став не просто пророком, а ще й чорнокнижником. Так його і сьогодні сприймають в Америці.

Головний герой - Данте (тобто його душа) - заблукав у густому темному лісі. На його шляху постали три хижаки: леопард, лев, вовчиця, від яких його врятував античний поет Вергілій, котрий веде поета по загробному світові.

Проте тільки буквальне тлумачення пісні не дає повного уявлення про її глибинний зміст. Тому слід пояснити образи й ситуації І пісні з точки зору тих аспектів, які митець визначив у листі Кангранде делла Скала (про них йшла мова на першому уроці). [3,с.15] Узагальнити відповіді учнів можна у вигляді таблиці.

· Робота з таблицею «Неоднозначність образів та ситуацій у І пісні «Божественної комедії»[Д 8, с. 84 ]

12. Скільки кіл у Дантовому «Пеклі»? (9)

· Бесіда за текстом І частини поеми

1. Хто і за що опинився у Дантовому Пеклі? (Душі тих людей, котрі порушили Божі заповіді, піддалися дияволу і вчинили гріх)

2. Знайдіть у поемі слова, що написані на вході до пекла.

3. Поясніть значення цього напису.

Коментар вчителя. У Пеклі ніколи не сходить сонце. Усюди панує довічний морок. Навіть коли на землі день, над підземеллям нависає нічний небосхил. Грішники не просто терплять страшні муки - вони не мають надії на якісь зміни. Вони самотні у своєму відчаї. Знехтувавши закони добра, грішники відмовили собі у співчутті та можливості прощення. У художньому світі поеми мотив шляху до досконалості має два ключових образи: рух і світло. Грішні душі назавжди закріплені за своїм місцем страждання. Навіть коли починається їхній несамовитий біг, вони рухаються по колу. Повертаючись туди, звідкіль починався шлях. Власне, переміщуються у просторі лише Данте і Вергілій. Однак навіть вони, долаючи крутий і небезпечний спуск у глиб, не відчувають наближення до мети. Над ними нависають темні брили. Під ногами розкриваються бездонні провалля, шлях перетинають чорні від болота озера, ріки киплячої крові.

4. У яких сферах подорожує герой?

5. Користуючись схемою будови Пекла назвіть грішників, котрих викривав Данте.

6. Чи внесли б ви корективи в сучасний вигляд пекла?

7.Хто і в який спосіб визначає місце перебування грішника в пеклі?

8. Назвіть імена тих, хто опинився у другому колі пекла. Що це за персонажі? ).[32, с.49].

1-й літературознавець. У другому колі Пекла Данте помістив реальних і міфічних персонажів - грішні душі тих людей, що порушили закон шлюбу, кохали всупереч всьому, загинули через кохання. Тут і Семіраміда - легендарна ассірійська цариця, вдова царя Ніна, яка видала закон, що дозволяв шлюб між близькими родичами (історичний прототип її - ассірійська цариця цариця Шаммурамат, яка жила в ІХ ст.до н.е.). Данте називає її «зрадливою», за що й прирікає на муки. Тут і «кохання жертва нещаслива» - карфагенська цариця Дідона, вдова Сіхея, яка покінчила самогубством, коли її полишив Еней. І Клеопатра «похітлива» - єгипетська цариця, кохана Юлія Цезаря, а потім Марка Антонія (69-30 рр.до н.е.); взята в полон Октавіаном, покінчила з собою, давши вкусити себе отруйній змії. І Єлена, «за яку лягли війська, Ахілла міць велика, яка з кохання згинула в віках»[Пекло,V, 64-66] (Єлена - за міфом, дочка Зевса і Леди, дружина спартанського царя Менелая, викрадена троянським царевичем Парісом, що призвело до Троянської війни). Окрім грішних жінок, герой Данте у другому колі зустрічає й славетних героїв Троянської війни - Ахілла, Паріса, а також героя середньовічного роману ХІІ ст. Трістіана, котрий полюбив Ізольду, дружину короля Марка, втік з нею, але під час втечі обоє загинули. Серед грішників вирізняється пара сучасників Данте - Франческо да Раміні та її коханий Паоло, про яких мова піде нижче. Як бачимо, Данте об'єднав у цьому колі людей, котрі жили насправді, і легендарні особи, і міфічних героїв. Такий прийом, характерний для всієї «Божественної комедії», надає оповіді узагальнюючого змісту. Автор пише не тільки про ганебні вчинки конкретних людей, а про гріх у широкому значенні - починаючи з Біблії та античних міфів і завершуючи сучасною йому дійсністю.

Головними героями V пісні стають Франческа да Раміні та її коханий Паоло. Герой Данте висловив бажання поговорити з ними, з'ясувати, чому вони потрапили до Пекла. Така увага до людини, до її душі (навіть якщо вона згрішила) свідчить про зародження ренесансного гуманізму. Данте пильно вдивляється в людську душу, досліджуючи її порухи, шукаючи причину гріха.

1-й історик. У V пісні відбиваються реальні історичні факти. Франческа, дочка Гвідо да Полента, синьйора Равенни, була близько 1275 р. видана заміж за некрасивого і кривого Джанчотто Малатесту, батько якого був вождем ремінійських гвельфів. Коли Джанчотто дізнався, що вона полюбила його молодшого брата Паоло, то убив їх обох. Це сталося 1285 р. Останній свій притулок вигнанець Данте знайшов у Племінника Франчески, Гвідо Новелла да Полента, синьйора Равенни. Припускають, що молодший Данте міг бачити Паоло, коли той у Флоренції командував загоном.

9.Хто зустрічає порушників шлюбної вірності при вході? Як він визначає міру покарання порушника?

(Його грішники приречені на пекельні муки, які визначає Мінос - верховний суддя, обернутий у дантовому Пеклі на біса, що витками хвоста виносить вирок порушникам шлюбної вірності, а у міфі він справедливий цар о.Кріт.)

10. Яку заповідь (або заповіді) порушили ті, хто опинився в другому колі Пекла?

(Порушники шлюбної вірності, що потрапили в друге коло, вчинили гріх, зневаживши дві з десяти заповідей: 1) «Не чини перелюбу!»; 2) «Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!» ( 2 М. 20:14,17). Отже, вони згрішили через кохання, пристрасть.)

11. Який прихований біль відчувається в сповіді Франчески?

12. Як ліричний герой поеми (і сам Данте) поставився до кохання Франчески і Паоло? У чому тут виявляється погляд людини Відродження?

13.Чому ліричний герой Данте втратив свідомість після розмови з Франческою?

( З одного боку герой усвідомив всю трагедію їхнього почуття, а з іншого - зрозумів і гріховність власної натури. Але головне, досліджуючи людську душу, Данте бачив у ній не лише темне, але й світле, те, що робить людину людиною. V пісня «Пекла» ще раз підтверджує високий гуманізм автора, його посилену увагу до внутрішнього світу особистості, його розуміння і співчуття до людини). [31,с.22]

14. Яких міфологічних героїв зустрічає у Пеклі Данте? (Харона (Пекло,

111,82, 97), Міноса (ПеклоХ4-10), Цербера (Пекло, VI, 1316)).

15. Як Данте змальовує постаті героїв? Чи можна визначити їх характер за описами?

16. Як ми можемо узагальнити наше враження про грішників Пекла? (Це негативні герої, але вони яскраві, колоритні фігури, кожний з них особливий, зі своїми конкретними рисами.) [31, с.22]

І V. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя. Однак Данте, хоча і прирікає грішників на страшні страждання, як гуманіст співчуває їм, чутливо сприймає їхні муки, чує волання грішних людських душ. Цей розділ «Божественної комедії» сповнений напруженого драматизму. У другому колі стрімко здійснюють свій політ пари грішників, їх волочать, тягнуть, б'ють пекельні вихори. Скрізь панує жахлива темрява. І від цього стрімкого польоту здригнулася душа ліричного героя. Йому стає моторошно від криків і зойків, якими сповнений пекельний морок.

Отже, в межах однієї пісні Данте виявляє і справжнє милосердя і непримиренність до зрадників. За авторською концепцією, зрада - найбільший гріх. Зважившись на зраду, ще живі люди (як біблійний Юда) потрапляють у полон до диявола,і ніщо не здатне врятувати їхні душі. Але Данте завжди справедливий у своїх судженнях. Діти не повинні страждати за гріхи батьків. Автор утверджує високу гуманістичну ідею - відповідальність людства за життя кожної людини.

Шлях, яким пройшов поет через пекло, відкрив раніше невідомий для нього світ людської провини й покарання, загартував його характер. Чималий вплив на нього мав і проводир Вергілій, котрий учив Данте підкорятися вимогам розуму, долати труднощі та втому.[26, с. 197]

· Бесіда

1. У яких сферах подорожує герой?

2. Назвіть дев'ять кіл Пекла. Які гріхи викриває автор?

3. Який гріх, на його думку, найтяжчий?

4. Визначте результат подорожі автора по загробному світові.

V. Домашнє завдання.

Прочитати ХХХ пісню «Чистилища» та I, XVII, XXXIII пісні третьої частини «Раю» «Божественної комедії» Данте.

Урок 3

Тема. Данте «Божественна комедія». Аналіз XXX пісні «Чистилища» та I,

XVII і XXXIII пісень «Раю».

Мета: проаналізувати зміст ХХХ пісні «Чистилища» та I, XVII, і XXXIII

пісень «Раю»; розвивати вміння характеризувати літературний образ;

виховувати гуманність, милосердя, повагу до інших та прагнення учнів

розуміти світ навколо себе.

Тип уроку: поглиблена робота з текстом.

Обладнання: схеми «Чистилище» та «Космос Данте» О.Л.Доброхонтова,

картини Д.Г.Россетті на тему «Данте і Беатріче».

План

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу:

а) робота із схемою до ІІ частини «Божественної комедії» «Чистилище»;

б) виразне читання та бесіда за текстом ХХХ пісні «Чистилища»;

в) презентація картин Д.Г.Россетті «Данте і Беатріче»;

г) виразне читання і бесіда за текстами І, ХVІІ та ХХХІІІ пісень «Раю».

ІІІ. Рефлексія. Підсумок уроку.

ІV. Домашнє завдання.

Данте малює нам лише тісні закутки, де жив і куди блукав. Він малює всесвіт, весь величезний будинок світу.

І.Франко

Люди ніколи не бувають ні безмежно хороші, ні безмежно погані.

Ф.де Ларошфуко

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, епіграфа, завдань уроку

Запис учнями теми і епіграфа уроку в зошити.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя. Шлях, яким пройшов поет через Пекло, відкрив раніше невідомий для нього світ людської провини і покарання, загартував його характер. Чималий вплив на нього мав і проводир Вергілій, котрий учив Данте підкорятися вимогам розуму, долати труднощі та втому.

За якими законами побудований цей світ? Як і ким він створений? Хто його побудував? Звідки виник? Відповіді на ці запитання ми з вами ще шукали у 6 класі, коли вивчали тему «Міфи». Це і Світове Дерево, і Світова Гора. Така універсальна модель світобудови нам уже відома. Кожна епоха має свої відповіді на запитання, як побудований світ, яке місце належить в ньому людині. Завдяки сучасній науці ви уже у своєму віці знаєте чимало і про космос, і про будову сонячної системи. А як вдалося Данте ще у ХІVстолітті відтворити подібні поняття в «Божественній комедії». Щоб вирушити услід за Данте дорогою пізнання світу, потрібно зрозуміти, як письменник уявляв всесвіт. Тому звернемося до космології Данте.

Кандидат філософських наук О.Л.Доброхонтов в монографії, присвяченій Данте Аліг'єрі, графічно зобразив модель всесвіту за поемою «Божественна комедія». [32, с.52]