Художня специфіка житій печерських подвижників з Києво-Печерського Патерика

3.2. На лазерних принтерах

3.2.1. Розташовувати принтер необхідно поряд із процесором так, щоб з'єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор.

3.2.2. Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він перебуває в режимі зв'язку з комп'ютером.

3.2.3. Для досягнення найбільш чистих, із високим розподіленням зображень та щоб не зіпсувати апарат, повинен використовуватися папір, зазначений в інструкції до принтера (зазвичай вагою 60-135 г/м? типу Canon NP або Xerox 4024).

Зрізи паперу повинні бути зроблені гострим лезом без задирки - це зменшить вірогідність зминання паперу.

3.2.4. У разі зминання паперу відкрити кришку й акуратно витягнути лоток з папером.

Необхідно бути обережним, щоб не обпектися при витяганні аркуша з термозакріплювальної частини обладнання.

3.2.5. Дотримуватися правил зберігання картриджа згідно з інструкцією фірми-виробника (далеко від прямого сонячного проміння, при температурі 0-35°С і т. д.).

Забороняється:

відкривати кришку валика і торкатися його;

самому заповнювати використаний валик.

3.2.6. У разі погіршення якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від наявних слідів тонера. Перед чисткою принтер необхідно вимкнути.

Сріблястий валик і напрямну паперопровідної системи чистити тільки зволоженою водою серветкою. Так само чистять замок папероподавального лотка.

Бути обережним під час чистки термозакріплювальної системи, оскільки вона нагрівається до 200°С.

Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапляв на одяг, - він може залишити плями.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ

4.1. Завершити і записати в пам'ять комп'ютера файл, що перебуває в роботі. Вийти із програмної оболонки і повернутися до середовища MS DOS.

4.2. Вимкнути принтер, інші периферійні прилади, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер приєднаний до мережі через нього. Штепсельні вилки витягти з розеток. Накрити клавіатуру кришкою, запобігаючи потраплянню пилу.

4.3. Упорядкувати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти до шухляди столу.

4.4. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

4.5. Вимкнути кондиціонер, освітлення та загальне електроживлення підрозділу.

4.6. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми із виконанням спеціальних вправ автотренінгу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі припинення постачання електроенергії вимкнути комп'ютер у такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги; витягти штепсельні вилки з розетки.

5.2. У разі виявлення ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт.

5.3. У разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, ужити необхідних заходів щодо евакуації людей і розпочати гасіння первинними засобами пожежегасіння.

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу охорони праціДавидова І.В.

Юрисконсульт І кат.Михайлицька А.Ю.

Висновки

Дослідження, виконане в нашій дипломній роботі, дозволяє сформулювати певні висновки щодо художньої специфіки житій печерських подвижників у визначній пам'ятці давньої української літератури - Києво_Печерському патерику.

Вивчення Києво-Печерського патерика відбувалося в кілька етапів. Дослідники к. ХІХ ст. - М. Новиков, Є. Болховітінов, М. Максимович, О. Кубарев та інші - намагалися встановити біографію авторів твору, вивчали рукописні списки, основні редакції та склад статей. До пізніших барокових друкованих видань дослідники часто ставилися негативно (М. Вікторова, О. Кубарев), зазначаючи, що видавці багато в чому змінили та доповнили первісний текст. Представники філологічного напрямку літературознавства О. Шахматов та Д. Абрамович зосередилися на виданні та коментуванні тексту пам'ятки.

Українські вчені к. ХІХ - поч. ХХ ст. вважали Києво-Печерський патерик однією з найвизначніших пам'яток давньої української літератури, однак не завжди високо оцінювали його ідейний зміст (М. Грушевський, О. Білецький, Д. Чижевський). У 1920-х роках у дослідженнях В. Келтуяли, О. Дорошкевича, В. Коряка починає домінувати класовий підхід до оцінки пам'ятки. Він значною мірою позначився й на подальших курсах історії літератури (наприклад, восьмитомна "Історія української літератури" 1967 р.). Лише ґрунтовне дослідження Ю. Ісіченка, присвячене бароковим виданням Патерика, засвідчило початок нового етапу у вивченні твору - неупередженого аналізу художніх складових.

У справі вивчення Києво-Печерського Патерика багато було зроблено російським літературознавством. В. Андріанова_Перетц, М. Гудзій, І. Єрьомін та інші досліджували стиль твору та історію тексту. Подібну спрямованість мали також статті про Патерик, написані О. Білецьким, Д. Лихачовим, О. Орловим. Наприкінці 1970-х років з'явилися студії Т. Копрєєвої, Л. Ольшевської, Т. Волкової, М. Вороніна та інших, а в 2000-х декілька дослідників захистило дисертації на матеріалах Києво-Печерського патерика. Праці М. Башликової, К. Воскресенської використовують сучасні літературознавчі підходи до вивчення давньоруської пам'ятки. На нашу думку, в цьому полягає найактуальніший підхід до вивчення Києво_Печерського Патерика.

У роботі ми також дослідили агіографію як жанр середньовічної літератури, з'ясувавши, що до виникнення власне житій існували окремі розповіді про страждання і смерть перших християнських мучеників - мартирії. Приблизно з IV ст. і в Римі і в Візантії мартирії починають об'єднуватися в збірки, поширюватись - так формується жанр житія, що з часом набуває певних усталених художньо-композиційних рис. До них належать такі елементи біографії святого, як народження від благочестивих батьків, раннє чернецтво, аскетичні подвиги, чудеса, прижиттєві та посмертні.

Головною функцією житій була меморіальна, тобто прагнення увічнити пам'ять певного персонажа. Візантійські агіографи використовували досвід дидактичної та учительно-ораторської прози, відтак у житіях використовувалися риторичні фігури, внутрішні монологи-молитви й діалоги (переважно між героєм і його антиподом), вставні оповідання, найчастіше притчі, часто цитувалася Біблія. Крім меморіальної, житіям була властива обрядова функція: вони входили до річного обрядового циклу християнського культу. Житія святих об'єднувалися в спеціальні збірки - Четьї Мінеї та Пролог.

Разом із прийняттям християнства Київська Русь запозичує й агіографічну літературу. Пізніше виникають оригінальні житія (наприклад, "Житія Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського", "Житіє Антонія Печерського", написані переважно наприкінці XI - на початку XII ст., княжі житія), а також відбувається засвоєння патерикового жанру.

Патерик (гр. paterikon від pater - отець) - так називалися збірники коротких оповідань про життя "отців" - ченців якогось монастиря. Грецькі та латинські патерики дуже рано з'явилися у південних слов'ян і в Давній Русі. До середини Х ст. в Моравії чи Болгарії були перекладені "Синайський", або "Лимоніс", "Римський", "Єгипетський" та "Азбучно-Єрусалимський" патерики.

Тематично твори патерикового жанру тісно пов'язані з чернечими житіями, характерні риси яких виділяли такі дослідники, як В. Ключевський, Г. Федотов, Д. Ліхачов та інші. До них належать, зокрема, часта змінюваність тексту житія при переписуванні, зв'язок з іконописом, етикет і церемоніальність, присутність "чудес", ідеалізація дійових осіб, використання певних трафаретів, неодмінних атрибутів зображення. Проте поступово незмінна схема житія починає зазнавати трансформацій, як і вся середньовічна література в цілому, - в неї починають проникати побутові, реалістичні елементи, а також риси "абстрактного психологізму".

Художні риси "слів" Києво-Печерського патерика стали предметом нашої уваги в основній частині магістерської роботи. Як зазначають дослідники, ключовим принципом для побудови творів житійного жанру став принцип наслідування Христа - Imitatio Christi, згідно якому все життя людини розглядалося як спроба реалізувати зразок поведінки, поданий в Євангеліях Ісусом Христом. Іншим зразком для середньовічного суспільства була Біблія, а також богослужбові тексти, твори святих отців. Їхній вплив виявлявся у використанні розгорнутих і коротких уподібнень, алюзій і перифраз, прямих і прихованих цитат як обов'язкових елементів творів давньоруської літератури. До сюжетних топосів можна віднести часопросторові характеристики житій, а також біографію святого, котра в певний спосіб структурує текст.

Часопросторові відношення, або хронотоп традиційно вважаються основою творення тексту як художньої моделі дійсності. Залежно від доби, стилю, авторської манери, зображення часу й простору мають свої відмінності. До вивчення часопросторових характеристик у середньовічній культурі зверталися такі відомі дослідники, як Д. Ліхачов, С. Авєрінцев, А. Гуревич, В. Топоров, Ю. Лотман, Жак ле Ґофф та інші.

Здійснене в магістерській роботі дослідження дозволяє стверджувати, що простір у Києво-Печерському Патерику структурується, як і час, з урахуванням основної опозиції "світське-сакральне", що відповідає загальній середньовічній моделі. По вертикалі Києво_Печерський монастир включено в сакральний час і простір, він є ніби втіленням Небесного Царства на землі. Активна співучасть небесних сил у житті ченців та інші прояви надприродного доводять сакральність монастиря.

Людське життя уявляється агіографу постійним рухом від землі до неба, від гріха до спасіння. Початковою точкою цього руху є прихід до монастиря, тобто перетин межі світського, профанного семантичного поля і здобуття нового, сакрального статусу; кінцевою точкою стає смерть подвижника, що також уявляється як переміщення від землі до Небесного Царства, здобуття святості.

Горизонтальний простір Патерика включає в себе об'єкти з реальними географічними координатами (розташування монастиря на київських горах, освячення його благословенням з Афону). На рівні локусів організація горизонтального простору є виразно доцентровою (осердям духовного життя в монастирі є церква, довкола якої концентруються місця мешкання монахів - печери та келії).

Речовий світ представлений надзвичайно скупо, адже володіння великою кількістю майна протирічить головним християнським засадам. Найбільші подвижники не мають навіть ліжка, сплять сидячи, обмежують перебування в широкому просторі. Крайнім духовним обмеженням, що виявляється також у реальному стисненні фізичного простору, є затвор, цілковите усамітнення в тісній печері, котре, однак, вважається авторами патерика небезпечним і шкідливим на противагу спільному життю й праці.

Ченці в Києво-Печерському монастирі практично повністю виключені з "реального" часу і стикаються з ним лише під час контакту з представниками позамонастирської дійсності - князями, селянами. Ченцям дарована особлива влада над часом, здатність воскресати з мертвих та воскрешати інших (приклади цьому бачимо в житіях Атанасія Затворника, Марка Печерника). Часовими координатами, довкола яких обертаються події патерика, є, відповідно, християнські свята чи пости, щоденні богослужіння. Наприклад, Великий піст та Великдень традиційно є часом посилення випробувань (у житіях многотерпеливого Йоана Затворника, св. Євстратія Посника).

Біографія святого певним чином структурує житіє, включає в себе головні етапи, котрі набули усталення ще у візантійській агіографії. Від звичайного житія патерикові оповідання відрізняються тим, що в них менше уваги приділяється дитинству святого. Як правило, ми бачимо персонажів уже дорослими, перед їхнім приходом у монастир (виняток становлять житія Антонія та Феодосія). Можлива також вказівка на те, з якого місця приходить майбутній ченець, але вона не обов'язкова. Натомість спільними етапами біографії і, відповідно, сюжетної структури житій, є такі топоси: покликання до постригу через слухання Євангельських слів; передбачення майбутніх подвигів і чудес святого; мотив обраності Богом; долання перешкод на шляху до чернечого життя; роздавання всього маєтку вбогим; власне постриг; перебування в монастирі; "стяжання" чернечих чеснот, насамперед послуху; боротьба зі спокусами; чудотворення; підготовка до смерті; смерть; посмертні чуда.

У межах цієї сюжетної схеми обертаються всі житія Києво-Печерського патерика, причому в кожному оповіданні створюється своєрідний образ святого, котрий переживає власні спокуси і знаходить у собі сили їх здолати, за що й отримує посмертну винагороду й шану від братії. Можна погодитися з дослідниками, котрі вважають, що в подібному змалюванні життя святих подвижників відбивається принцип наслідування Христа, прагнення через страждання та самообмеження досягти духовної величі.

Таким чином, можна сказати, що в основній частині магістерської роботи ми виконали всі завдання, поставлені у вступі: узагальнили літературно-критичні праці дослідників, які зверталися до вивчення Києво_Печерського Патерика; проаналізували дослідження, присвячені появі й розвиткові агіографії, її художній специфіці, виділили основні структурні елементи житійного твору; здійснили аналіз часопросторових характеристик Києво-Печерського Патерика та встановили взаємозв'язки образного та сюжетного компонентів твору, виявивши, як біографія святого структурує текст окремого житія.

Список використаних джерел

1. Абрамович Д. И. К вопросу об источниках Несторова Жития преп. Феодосия Печерского / Д. И. Абрамович // Известия отделения русского языка и словесности. - 1898. - Т. 3. - Кн. 1. - С. 243-246.

2. Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском патерике как историко_литературном памятнике / Д. И. Абрамович // Известия отделения русского языка и словесности. - 1901. - Т. 6. - Кн. 3. - С. 207-235, Кн. 4. - С. 37-102 ; 1902. - Т. 7. - Кн. 1. - С. 233-279, Кн. 2. - С. 204-231.

3. Аверинцев С. С. Поэтика ранневизантийской литературы / C. С. Аверинцев. - М. : Coda, 1997. - 342 с.

4. Адрианова-Перетц В. П. Задачи изучения "агиографического стиля" Древней Руси / В. П. Адрианова-Перетц // Труды отдела древнерусской литературы. Т. ХХ : Актуальные задачи изучения русской литературы XI_XVII вв. - М.-Л. : Наука, 1964. - С. 41-71.

5. Адрианова-Перетц В. П. Очерки поэтического стиля Древней Руси / В. П. Адрианова-Перетц. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1947. - 185 с.

6. Адрианова-Перетц В. П. Сюжетное повествование в житийных памятниках ХІ-ХІІІ вв. / В. П. Адрианова-Перетц // Истоки русской беллетристики. Возникновение жанров сюжетного повествования в древнерусской литературе ; [отв. ред. Я. С. Лурье]. - Л. : Наука, 1970. - С. 67-107.

7. Адрианова-Перетц В., Еремин И. П. Жития [в русской литературе XI - начала XIII века] // История русской литературы : в 10 т. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941-1956.

Т. I : Литература XI - начала XIII века. - 1941. - С. 315-346.

8. Александров О. Старокиївська агіографічна проза ХІ - першої третини ХІІІ ст. : Монографія / Олександр Александров. - Одеса : "АстроПринт", 1999. - 272 с.

9. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики / М. М. Бахтин. - М. : Худ. лит., 1975. - 507 с.

10. Башлыкова М. Е. Топика житий в Киево-Печерском патерике редакции 1661 г. : автореф. дис. на соиск наук. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.01 - "Русская литература" / Марина Евгеньевна Башлыкова. - М., 2008 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/topika-zhitii-v-kievo-pecherskom-paterike-redaktsii-1661-g

11. Башликова М. Е. Топика житий в Киево-Печерском патерике редакции 1661 года : [монографія] / М. Е. Башлыкова // Герменевтика древнерусской литературы. Сб. 15 / Ин-т мировой литературы РАН ; Об-во исследователей Древней Руси ; Отв. ред. О. А. Туфанова. - М. : Рукописные памятники Древней Руси, 2010. - С. 187-416.

12. Берман Б. И. Читатель жития (Агиографический канон русского средневековья и традиция его восприятия) / Б. И. Берман // Художественный язык средневековья ; [отв. ред. д. фил. н. В. А. Карпушин]. - М. : Наука, 1982. - С. 159-183.

13. Білецький, О. І. Києво-Печерський патерик / О. І. Білецький // Давня українська і давня російська літератури : [монографія] / ред. Махновець А. Є. ; Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка. - К. : Наук. думка, 1965. - С. 239-249.

14. Булгаков Макарий. Обзор редакций Киево-Печерского Патерика, преимущественно древних / Макарий Булгаков // Известия императорской Академии Наук по Отделению русского языка и словесности. - СПб., 1856. - Т. 5. - С. 129-167.

15. Викторова М.А. Составители Киево-Печерского Патерика и позднейшая его судьба. Историко-литературный очерк. (Древняя русская литература. Русская литература XVIII в.) / М. А. Викторова. - [Б. м.] : [б. г.] : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://relig-library.pstu.ru/modules.php?name=999.

16. Возняк М. Історія української літератури : у 3 т. / Михайло Возняк. - Львів : Просвіта, 1921.

Т. 1. - Ч. 1 : До кінця XV віку. - 1921. - 414 с.

17. Волкова Т. Ф. Художественная структура и функции образа беса в Киево-Печерском патерике : [Електронний ресурс] / Т. Ф. Волкова // Труды отдела древнерусской литературы. - 1977. - Т. 33. - С. 228-237.- Режим доступу: http://odrl.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=GgI_N1FSPH4%3D&tabid=2279.

18. Воронин Н. Н. Политическая легенда в Киево-Печерском патерике / Н. Н. Воронин // Труды отдела древнерусской литературы. - 1955. - Т. 11. - С. 96-102.

19. Воскресенская Е. А. Идеологические модели и публицистическая составляющая Киево-Печерского патерика : автореф. дис. на соиск науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.10 - "Журналистика" / Екатерина Андреевна Воскресенская. - М., 2009. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/ideologicheskie-modeli-i-publitsisticheskaya-sostavlyayushchaya-kievo-pecherskogo-paterika?_openstat=cmVmZXJ1bi5jb207bm9kZTthZDE7.

20. Ґофф ле Ж. Середньовічна уява / Жак ле Ґофф ; [пер. з фр. Яреми Кравця]. - Львів : Літопис, 2007. - 350 с.

21. Гофф ле Ж. Цивилизация средневекового Запада : [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Goff/index.php.

22. Грушевський М. Історія української літератури : В 6 т., 9 кн. / Михайло Грушевський ; [упоряд. В. В. Яременко; приміт. С. К. Росовецького]. - К. : Либідь, 1993-1995.

Т. 3 : Оригінальне письменство XII-XIII в. - 1993. - 285 с.

23. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. - М. : Искусство, 1972. - 318 с.

24. Дмитриев Л. А. Житийные повести русского севера как памятники литературы XII-XVII вв. Эволюция жанра легендарно-биографических сказаний / Л. А. Дмитриев ; [отв. ред. А. М. Панченко]. - Л. : Наука, 1973. - 302 с.

25. Дмитриев Л. А. Сюжетное повествование в житийных памятниках конца XIII-XV в. / Л. А. Дмитриев // Истоки русской беллетристики. Возникновение жанров сюжетного повествования в древнерусской литературе ; [отв. ред. Я. С. Лурье]. - Л. : Наука, 1970. - С. 208-262.

26. Древнерусская литература XI-XVII вв. : [уч. пособ. для студ. высш. учеб. Заведений] / под. ред. В. И. Коровина. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 448 с.

27. Дуйчев Ив. Эпизод из Киево-Печерского патерика / Ив. Дуйчев // Труды отдела древнерусской литературы. - Т. XXIV : Литература и общественная мысль Древней Руси. - Л. : Наука, 1969. - С. 89-92.

28. Еремин И. П. Литература Древней Руси (Этюды и характеристики) / И. П. Еремин. - М. -Л. : Наука, 1966. - 266 с.

29. Живов В. М. Краткий словарь агиографических терминов : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://azbyka.ru/tserkov/svyatye/zhivov_agiografia_1g1_all.shtml.

30. История русской литературы : В 10 т. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1941-1956.

Т. І : Литература ХІ - начала ХІІІ века ; [редкол. тома : А. С. Орлов, В. П. Адрианова-Перетц, Н. К. Гудзий]. - 1941. - С. 87-113.

31. Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI - початку XVIІ ст. на Україні / Ю. А. Ісіченко. - К. : Наукова думка, 1990. - 180 с.

32. Історія української літератури : у 8 т. - К. : Наукова думка, 1967-1971.

Т. 1 : Давня література (ХІ - перша половина XVIII ст.) / [авт. тому : В. П. Колосова, В. І. Крекотень, Л. Є. Махновець, О. В. Мишанич ; відп. ред. Л. Є. Махновець]. - 1967. - 539 с.

33. Києво-Печерський патерик / Пер. із церковносл. М. Кашуба і Н. Пікулик. - Львів : Свічадо, 2001. - 192 с.

34. Ключевский В. О. Древнерусские жития святых как исторический источник. - М., 1871. : [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://dugward.ru/library/kluchevskiy/kluchevskiy_drevnerusskie_jitiya.html#obchie.

35. Конявская Е. Л. Арсеньевская редакция Киево-Печерского патерика / Е. Л. Конявская // Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. - 1983. - №2. - С. 3-11.

36. Копреева Т. Н. Инок Поликарп - забытый писатель-публицист Киевской Руси / Т. Н. Копреева // Духовная культура славянских народов : Литература. Фольклор. История : сб. ст. к IХ Международному съезду славистов. - Л. : Наука, 1983. - С. 59-73.

37. Копреева Т. Н. Образ инока Поликарпа по письмам Симона и Поликарпа (Опыт реконструкции) / Т. Н. Копреева // Труды отдела древнерусской литературы. - Т. XXIV : Литература и общественная мысль Древней Руси. - Л. : Наука, 1969. - С. 112-116.

38. Кубарев А. М. О Патерике Печерском / А. М. Кубарев // Журнал министерства народного просвещения. - 1838. - №10. - С. 3-54.

39. Литературная энциклопедия терминов и понятий / [гл. ред. и сост. А. Н. Николюкин]. - М. : Интелвас, 2001. - 1600 с.

40. Литературный энциклопедический словарь / [под общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева]. - М. : Советская энциклопедия, 1987. - 752 с.

41. Літературознавчий словник-довідник / [за ред. Р. Гром'яка, Ю. Коваліва та ін.] - К. : Академія, 1997. - 752 с.

42. Лихачев Д. С. К изучению художественных методов русской литературы XI-XVII вв. / Д. С. Лихачев // Труды отдела древнерусской литературы. Т. ХХ. Актуальные задачи изучения русской литературы XI-XVII вв. - М._Л. : Наука, 1964. - С. 5-28.

43. Лихачев Д. Внутренний мир художественного произведения / Дмитрий Лихачев // Вопросы литературы. - 1968. - №8. - С. 74-87.

44. Лихачев Д. С. Поэтика древнерусской литературы / Д. С. Лихачев : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ksana-k.narod.ru/Book/poet/index.htm

45. Лихачев Д. Поэтика художественного времени / Дмитрий Лихачев // Поэтика древнерусской литературы. - Л. : Наука, 1967. - С. 490-501.

46. Лихачев Д. С. Развитие русской литературы X--XVII веков / Д. С. Лихачев. - Л. : Наука, 1973 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/lihach/index02.php

47. Лихачев Д. С. Человек в литературе Древней Руси : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/lihach/index07.php

48. Лопарев Хр. М. Византийские жития святых / Хр. М. Лопарев // Византийский временник. - 1911.

Т. 17 (1910 г.). - Вып. 1. - С. 1-224.

Т. 18. - С. 1-147.

Т. 19. - С. 1-151.

49. Лотман Ю. М. Символические пространства / Ю. М. Лотман // Семиосфера. - СПб. : "Искусство-СПБ", 2000. - С. 297-334.

50. Лотман Ю. М. Структура художественного текста / Ю. М. Лотман. - М. : Искусство, 1970. - 384 с.

51. Макарий (Булгаков). Обзор редакций Киево-Печерского патерика, преимущественно древних / Макарий (Булгаков) // Известия отделения русского языка и словесности. - 1856. - Т. 5. - Вып. 3. - С. 126-167.

52. Максимович М. А. История древней русской словесности / М. А. Максимович. - К., 1839. - Кн. 1. : [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://sbiblio.com/biblio/archive/maksimovich_istorija/.

53. Огоновський О. Історія літератури руської : у 6 т. / Омелян Огоновський. - Львів, 1887-1894.

Ч. 1 : XI-XVIII вік. - 1887. - 426 с.

54. Ольшевская Л. А. Об авторах "Киево-Печерского патерика" / Л. А. Ольшевская // Литература Древней Руси : сб. трудов. - М. : Московский ГПИ имени В. И. Ленина, 1978. - Вып. 2. - С. 13-18.

55. Ольшевская Л. А. "Прелесть простоты и вымысла…" ; Типолого_текстологический анализ списков и редакций Киево-Печерского патерика; История создания Волоколамского патерика, описание его редакций и списков / Л. А. Ольшевская // Древнерусские патерики. Киево_Печерский патерик. Волоколамский патерик : [Тексты] ; Подгот. изд. Л. А. Ольшевской, С. Н. Травникова; [Отв. ред. А. С. Демин]. - М. : Наука, 1999. - С. 233-245.

56. Перетц В. Н. След украинского перевода Киево-Печерского патерика / В. Н. Перетц // Перетц В. Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI - XVIII веков. - Л., 1926. - Вып. 1. - С. 92-100.

57. Перетц В. Н. Киево-Печерский патерик в польском и украинском переводе / В. Н. Перетц // Славянская филология : сб. ст. - М., 1958. - Вып. 3. - С. 186-187.

58. Ранчин А. М. Символика пространства в Киево-Печерском патерике : [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://student.km.ru/ref_show_frame.asp?id=635C9A2CDC184BF7819ED24991CD9CFD

59. Словарь исторический о бывшихъ в России писателях духовнаго чина греко-российской церкви. - Т. 2. - [Изд. 2-е, исправленное и умноженное]. - Санкт-Петербург : В типографии Ивана Глазунова, 1827. - 333 с. : [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://vasev.dev.enaza.ru/enz/web/svyaznoy/detail/slovar_istoricheskiy/)

60. Словарь книжников и книжности Древней Руси. - Л. : Наука, 1987.

Вып. 1 : XI - первая половина XIV в. / [отв. ред. Д. С. Лихачев]. - 493 с.

61. Словарь литературоведческих терминов / [ред.-сост. : Л.И. Тимофеев и С.В. Тураев]. - М. : Просвещение, 1974. - 509 с.

62. Словник літературознавчих термінів / Лесин В. М., Пулинець О. С. - [Вид. 3-тє, перероб. і доп.] - К. : Рад. шк., 1971. - 487 с.

63. Сучасний словник літератури і журналістики / Гетьманець М. Ф., Михайлин І. Л. - Х. : Прапор, 2009. - 384 с.

64. Творогов О. В. Задачи изучения устойчивых литературных формул Древней Руси / О. В. Творогов // Труды отдела древнерусской литературы. Т. ХХ : Актуальные задачи изучения русской литературы XI-XVII вв. - М.-Л. : Наука, 1964. - С. 29-40.

65. Творогов О. В. Свое и чужое : Переводные и оригинальные памятники в древнерусских сборниках XII-XIV веков / О. В. Творогов // Русская литература. - 1988. - №3. - С. 135-145.

66. Топоров В. Пространство и текст / В. Н. Топоров : [Електронний ресурс]. -Режим доступа : http://ec-dejavu.ru/p/Publ_Toporov_Space.html.

67. Топоров В. Н. Святость и святые в русской духовной культуре / В. Н. Топоров. - М. : Гнозис, 1995.

Т. 1. - 875 с.

68. Федотов Г. Святые Древней Руси. - М. : Московский рабочий, 1991 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lib.eparhia-saratov.ru/books/20f/fedotov/saints/contents.html.

69. Франко И. Я. Южнорусская литература / Іван Франко // Зібр. тв. : у 50 т. - К. : Наукова думка, 1976-1986.

Т. 41. : Літературно-критичні праці (1890-1910). - 1984. - С.101-161.

70. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. / Іван Франко // Зібр. тв. : У 50 т. - К. : Наукова думка, 1976-1986.

Т.41 : Літературно-критичні праці (1890-1910). - 1984. - С. 301-302.

71. Чижевський Д. Історія української літератури від початків до доби реалізму / Дмитро Чижевський. - Тернопіль : Феміна, 1994. - 479 с.

72. Шахматов А. Киево-Печерский патерик и Печерская летопись / А. Шахматов // Известия отделения русского языка и литературы. - 1897. - Т. 2. - С. 795-844.

73. Шахматов А. А. Житие Антония и Печерская летопись / А. А. Шахматов // Журнал министерства народного просвещения. - 1898. - №3. - С. 105-149.

Размещено на Allbest.ru