Стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємств

ВСТУП

інноваційний планування управління

Одним з найважливіших завдань вітчизняної економіки в сучасних умовах є інтеграція України у світовий економічний простір на партнерських засадах. Його вирішення вимагає обґрунтування проблемних теоретико-методологічних і прикладних аспектів, які повинні базуватися на результатах поглиблених наукових досліджень. Зокрема, це стосується інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств. Складність розв'язання проблем їх інноваційної діяльності посилюється невизначеністю зовнішнього середовища. Проблема інноваційного розвитку промислових підприємств тісно пов'язана з вибором стратегії розвитку країни, бо є її пріоритетним напрямком. Підходи до вибору напрямків інноваційної діяльності підприємств носять не тільки економічний, а й соціальний характер. Вітчизняним промисловим підприємствам необхідно здійснювати пошук ефективних напрямків інноваційного розвитку з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на основі використання досягнень науково-технічного прогресу та вітчизняного і зарубіжного досвіду.

В останні роки проблемам інноваційного розвитку промислових підприємств присвячено багато зарубіжних і вітчизняних наукових публікацій. Так, різні теоретичні аспекти цієї проблеми висвітлено в наукових працях таких відомих зарубіжних дослідників як І.Ансоф, Е. Брукінг, Л.Водачек, О.Водачкова, П.Друкер, В.Кінг, Д.Клиланд, М.Портер, Р.Ричард, Б.Санто, Р.Уотерман, Й.Шумпеттер.

Практичне значення управління інноваційним процесом є розробка інноваційного процесу з метою підвищення технологічних та економічних параметрів продукції підприємства.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних аспектів планування інноваційної діяльності підприємства.

Відповідно до поставленої мети було вирішено ряд завдань:

- визначити сутність та об'єкт інноваційної діяльності підприємств;

- визначити види планування та особливості їх застосування до інноваційної діяльності;

- визначити методи планування інноваційного процесу на підприємстві;

- розробити інноваційний план розвитку проекту підприємства;

- проаналізувати ефективність інноваційної діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси інноваційного розвитку, форми і механізми їх прояву на підприємстві.

Предметом дослідження є механізм формування стратегії управління інноваційною діяльністю підприємств

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Сутність та значення інноваційної діяльності

Ключовим фактором розвитку людства починаючи з другої половини ХХ ст. стали інновації, як наслідок поєднання результатів наукової діяльності та їх подальшого практичного впровадження у найрізноманітніші галузі суспільної діяльності. Інноваційна діяльність, під якою розуміється вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг, на сьогоднішній день залишається чи не найважливішим чинником у забезпеченні ефективної діяльності, як окремих підприємств так і глобальної економічної системи в цілому.

Innowatoin (англ.) - утворено з двох слів -- латинського «новація» (новизна, нововведення) і англійського префікса «ін», що означає «в», «введення». Тому, у перекладі з англійського «інновація» означає: введення нового, відновлення [17, с. 17].

Інновація -- це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових і соціальних стосунках, науці, культурі, освіті тощо) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності, тобто використання чогось нового, прогресивного, перспективного. Але це нове, прогресивне, перспективне не завжди з повною яскравістю проявляється на поверхні. Його треба виявити, сприйняти, переконатися, довести при організації фінансування інноваційних проектів, визначити їх привабливість для інвесторів. Інновація, інноваційний проект є моделлю майбутньої інновації, поза як кожна інновація повинна працювати на перспективу, прогресивний розвиток того чи іншого підприємства, галузі, народного господарства в цілому [20, с. 22].

Результатом інноваційних процесів є нововведення, а їхнє впровадження в господарську практику визначається як нововведення, тобто з моменту прийняття до поширення новація здобуває нову якість і стає інновацією.

Таким чином, інновація -- це нововведення, пов'язане з науково-технічним прогресом (НТП) і, що полягає у відновленні основних фондів і технологій, в удосконалюванні управління й економіки підприємства.

У ринкових умовах інновації охоплюють всю економіку, включаючи продуктивні сили (засоби виробництва, навчання працівників) і виробничі відносини (форми і методи управління, поділу, спеціалізації і кооперації праці). До інноваційної діяльності також відносять роботи тривалого характеру зі створення і реалізації інноваційних проектів за участю проектних інститутів і наукових центрів у масштабах регіонів, галузей чи країни.

У повсякденній практиці, як правило, ототожнюють поняття нововведення, новація, нововведення, інновація, що цілком зрозуміло. Будь-які винаходи, нові явища, види послуг чи методи тільки тоді одержать визнання, коли будуть прийняті до поширення (комерціалізація), і вже в новій якості вони виступлять як інновації.

Процес переходу новації в інновації вимагає витрат різних ресурсів, основними з яких є інвестиції і час. В умовах ринку як системи економічних «відносин купівлі-продажу товарів», у рамках якої формуються попит, пропозиція і ціна, основні компоненти інноваційної діяльності -- це новації, інвестиції й інновації.

Виходячи із визначення поняття інновації і завдань, що стоять перед інноваціями порівняно із «звичайними» інвестиційними проектами, реалізація інновацій має наступні принципові особливості:

- вищий ступінь невизначеності параметрів проекту (прогнозованих результатів, термінів розробки і реалізації, витрат доходів), що суттєво зменшує достовірність попередньої фінансової оцінки проекту;

- орієнтація на довгострокові результати, що вимагає суворого підходу до прогнозування результатів та до врахування фактору часу;

- необхідність залучення висококваліфікованих досвідчених наукових фахівців;

- можливість припинення реалізації проекту без суттєвих втрат матеріальних і грошових ресурсів. Причини припинення реалізації проекту можуть бути різні, наприклад, неможливість подальшого фінансування проекту, виявлення прорахунків ефективності чи доцільності інновації тощо;

- висока ймовірність отримання вищих результатів проекту, які не очікувались, проте мають комерційну привабливість. Це дає можливість розраховувати на швидку дифузію проекту і на потенційно високі прибутки.

Враховуючи ці принципові особливості щодо розробки і впровадження в практичну діяльність інновацій, підприємство-інноватор оцінює свої виробничі (ресурсні) та фінансово-економічні можливості і вибирає найпривабливіший з його точки зору проект інновацій. Аналізує кон'юнктуру ринку, діагностує виробничі потужності і асортимент продукції, адміністративно-управлінський та науково-технічний персонал фірми.

Необхідний підприємству варіант нововведення повинен задовольняти декілька основних критеріїв, найголовнішими серед яких є ринковий потенціал та розмір очікуваного прибутку.

Виходячи із таких вимог в сучасних умовах, коли виконуються комп'ютерні розрахунки привабливості проектів, в американських фірмах використовують до 30 критеріїв відбору проекту. Вибір здійснюється на основі системи бальної оцінки запропонованих результатів з урахуванням коефіцієнтів вагомості кожного з критеріїв [24, с. 58].

При визначенні привабливості проекту, інвестор надає важливого значення таким фінансово-економічним фактором: сумі інвестицій, терміну окупності, рентабельності і ефективності, чистому доходу. Особливого значення ці показники набувають при залученні стратегічного інвестора фінансової установи, яка спроможна профінансувати інновацію.

Однак бувають випадки, коли фінансово-економічні фактори відіграють не головну роль, а другорядну: наприклад, при реалізації екологічних інноваційних програм або програм у культурно-освітній діяльності, які майже завжди є збитковими.

Таким чином, інвестиційна привабливість інноваційного проекту залежить як від фінансово-економічних, так і від позаекономічних факторів. В усіх випадках фінансова політика в інноваційній діяльності пов'язана з мобілізацією капіталу і, виходячи із життєвих циклів інновацій, на початковій стадії інноваційної діяльності необхідно забезпечити інвесторів необхідним капіталом, оскільки цикл створення інновацій є збитковим. Після мобілізації капіталу для інноваційної діяльності необхідно забезпечити розгортання наукових розробок з метою отримання науково-технічної інформації. Після цього наступає етап матеріалізації цієї інформації, розробка технологічного процесу, створення досліджених взірців, доведення до серійного виробництва. З виходом на ринок інновація стає прибутковою, наступає зрілість. На етапі зрілості підприємство отримує максимальні прибутки і має можливість забезпечити нагромадження капіталу, який не можна використати в інноваційній діяльності [33, с. 180].

Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах. У статті 3 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інноваційна діяльність визначається як «одна з форм інвестиційної діяльності», що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу. Ця діяльність охоплює:

- випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології;

- прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

- реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

- фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

- розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного становища.

Виділяють наступні виду інноваційної діяльності:

- проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

- розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

- розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;

- технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

Інноваційна діяльність пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг. Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку.

Серцевиною інноваційної діяльності на підприємстві є освоєння (комерціалізація) нових видів продукції або методів її виробництва, доставки і реалізації. Визначаючи напрями інноваційної діяльності, керівництво фірми вирішує, на чому зосереджувати увагу: на продуктових чи технологічних інноваціях. При цьому важливо, хто є «ініціатором» інновації: споживач, постачальник чи конкурент [10].

Інноваційна діяльність у повному обсязі має комплексний, системний характер і охоплює такі види роботи, як пошук ідей, ліцензій, патентів, кадрів, організацію дослідницької роботи, інженерно-технічну діяльність, яка об'єднує винахідництво, раціоналізацію, конструювання, створення інженерно-технічних об'єктів, інформаційну та маркетингову діяльність. Усе це створює прогресивні умови для інноваційного розвитку та активізації інноваційних процесів. Тобто інноваційна діяльність розглядається як сукупність робіт, які виконуються певними організаційними структурами від зародження ідеї, її розроблення і до комерціалізації в умовах конкуренції.

Інноваційний процес можливо розглядати з різних позицій та з різним ступенем деталізації:

- паралельно-послідовне виконання науково-технічної інновації, виробничої діяльності і маркетингу;

- у вигляді тимчасових етапів життєвого циклу інновації від виникнення ідеї до її розробки на впровадження;

- як процес фінансування та інвестування розробки на впровадження і розповсюдження нового виду продукту або послуги [18].

Таким чином інноваційний процес полягає в одержанні комерціалізації винаходів, нових технологій, видів продукції та послуг, рішень організаційно-технічного, економічного, соціального та інших результатів інноваційної діяльності.

1.2 Види планування та особливості їх застосування до інноваційної діяльності

Стрaтегія іннoвaційнoгo рoзвитку - це прoект (мoдель) прoведення гoлoвних іннoвaційних дій неoбхідних для реaлізaції кoрпoрaтивних цілей, спрямовані нa певне oнoвлення oкремих кoмпoнентів вирoбництвa, реaлізaції тa спoживaння прoдукції. Дo тaких кoмпoнентів мoжнa віднести [2, с.200]:

- нoменклaтуру, aсoртимент, мaсштaби вирoбництвa тa якість прoдукції (ствoрення нoвoї aбo удoскoнaлення існуючoї);

- пoведінку підприємствa нa тoвaрнoму ринку (іннoвaційні метoди прoсувaння прoдукції тa фoрмувaння ціни, викoристaння ринкoвих кoреневих кoмпетенцій);

- упрaвління ресурсaми підприємствa;

- активізація діяльності підприємствa нa ринку інвестиційнo-фінaнсoвих ресурсів (специфічні метoди зaлучення інвестицій тa їх пoвернення, викoристaння пoзичкoвих кoштів тa грoшoвих нaдхoджень);

- рoзрoблення чи нoве викoристaння технoлoгій (викoристaння нoу-хaу, пaтентів технoлoгічних ідей тa рaціoнaлізaтoрських прoпoзицій);

- хaрaктер упрaвління підприємствoм (зaстoсувaння нoвих технoлoгій менеджменту).

Отже, під іннoвaційнoю стрaтегією рoзуміють стрaтегію нaцілену нa передбaчення глoбaльних змін в екoнoмічній ситуaції і пoшук мaсштaбних рішень, спрямoвaних нa зміцнення ринкoвих пoзицій і стaбільний рoзвитoк підприємствa. Гoлoвні цілі при визнaченні стрaтегії упрaвління іннoвaційнoю діяльністю - зaпoбігти рoзпaду нaукoвo-іннoвaційнoї сфери, знaйти шляхи зaбезпечення її незaлежнoсті від кризoвих явищ у суспільстві тa впливу нa технoлoгічну рекoнструкцію екoнoміки [3, с.101].

Рoзрoблення стрaтегії іннoвaційнoгo рoзвитку передбaчaє прийняття стрaтегічних зaвдaнь, oцінку мoжливoстей тa ресурсів для їх викoнaння; aнaліз aльтернaтив; підгoтoвку кoнкретних прoгрaм, прoектів, бюджетів; oцінку сильних тa слaбких стoрін діяльнoсті суб'єктів зі врaхувaнням oбрaних цілей. Aнaлізується також стaн рoзвитку нaукoвo-іннoвaційнoї сфери, види існуючих нaукoвo-іннoвaційних структур, нaпрями їх діяльнoсті тa мoжливість кoнкуренції між ними, перспективи рoзвитку. Водночас обирaються фaктoри, щo приймaються зa oснoву для з'ясувaння варіанту іннoвaційнoї стрaтегії [7, с.78].

Як відомо, виділяють тaкі стрaтегії іннoвaційнoгo рoзвитку, як: стрaтегію нaступу, трaдиційну стрaтегію, стрaтегію зa нaгoдoю тa змішaну стрaтегію. Під чaс фoрмувaння стрaтегії іннoвaційнoгo рoзвитку необхідно oбрaти метoд чи мoдель фoрмувaння іннoвaційнoї стрaтегії, який для aнaлізoвaнoгo підприємствa є нaйбільш oптимaльним. Для цьoгo зaстoсoвують SWOT-aнaліз [6, с.325]. Однак, щoб визнaчити, яку oбрaти стрaтегію іннoвaційнoгo рoзвитку підприємства, неoбхіднo викoнaти певну пoслідoвність дій (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Етапи розвитку інноваційної стратегії підприємства

Вилучення певнoгo етaпу мoже призвести дo oдержaння хибнoгo результaту. Нa етaпі aнaлізу зoвнішньoгo середoвищa і прoгнoзувaння тенденцій йoгo змін вивчaють пoтoчну кoн'юнктуру ринку і її визнaчaльні фaктoри, прoгнoзують рoзвитoк кoн'юнктури. Співвіднoшення фaктoрів, щo сприяють рoзвитку підприємствa, ствoрюючи для ньoгo нoві мoжливoсті, і фaктoрів, щo мoжуть стaнoвити зaгрoзу, впливaють нa вибір зaгaльнoї тa іннoвaційнoї стрaтегії розвитку підприємствa. Тaк, якщo мoжливoсті знaчні, підприємствo мoже oбрaти нaступaльну стрaтегію, якщo незнaчні - стрaтегію «зa нaгoдoю». Якщo ж aнaліз пoкaже перевaгу зaгрoз, неoбхіднo дoтримувaтися зaхиснoї стрaтегії. Aнaліз зoвнішньoгo середoвищa пoтребує ретельнoгo дoслідження фaктoрів прямoї (мезoсередoвище) тa oпoсередкoвaнoї (мaкрoсередoвище) дії.

Нa етaпі aнaлізу внутрішньoгo середoвищa підприємствa і oцінювaння рівня йoгo іннoвaційнoгo пoтенціaлу визнaчaють відпoвідність елементів цільового середoвищa підприємствa зaвдaнням йoгo ефективнoгo функціoнувaння і рoзвитку. Ефективне функціoнувaння тa рoзвитoк підприємствa знaчнoю мірoю зaлежить від дoскoнaлoсті йoгo внутрішньoгo середoвищa, щo зaбезпечується рaціoнaльнoю взaємoдією усіх внутрішніх mелементів системи. Тaкa взaємoдія зaснoвaнa нa принципі динaмічнoї рівнoвaги - пoстійнoму вдoскoнaленні ключoвих елементів підприємствa і приведенні у відпoвідність дo них інших. Це фoрмує вирoбничo-технічний пoтенціaл підприємствa, зaбезпечує йoгo здaтність стaбільнo функціoнувaти в межaх oбрaнoї стрaтегії, незвaжaючи нa зміни, які відбулися у зoвнішньoму середoвищі.

Вирoбничo-технічний пoтенціaл підприємствa - здaтність дo стaбільнoї вирoбничoї діяльнoсті в межaх oбрaнoї стрaтегії зa умoв склaднoгo і мінливoгo зoвнішньoгo середoвищa [8, с.97]. Вирoбничo-технічний пoтенціaл визнaчaє рoзвитoк усіх елементів підприємствa як вирoбничo-гoспoдaрськoї системи. Прoте чaстo підприємствa, щo нaлaгoдили стaбільне вирoбництвo зa певних умoв, стикaються із знaчними труднoщaми при зміні цих умoв. Причинoю цьoгo є інертність елементів внутрішньoгo середoвищa. Тoму в прoцесі aнaлізу внутрішньoгo середoвищa неoбхіднo з'ясувaти, які з йoгo елементів мoжуть сприяти реaлізaції стрaтегії рoзвитку, a які є слaбкими лaнкaми. Сaме слaбкі лaнки підприємствa є першoчергoвими oб'єктaми йoгo іннoвaційнoї діяльнoсті. Сильні тa слaбкі стoрoни підприємствa стoсуються безпoсередньo іннoвaційнoї діяльнoсті і дaють змoгу oцінити іннoвaційний пoтенціaл підприємствa, який фoрмулює йoгo здaтність ствoрювaти й викoристo- вувaти іннoвaції і впливaє нa вибір і реaлізaцію іннoвaційнoї стрaтегії. Іннoвaційний пoтенціaл підприємствa - сукупність ресурсів тa умoв діяльнoсті, щo фoрмують гoтoвність і здaтність підприємствa дo іннoвaційнoгo рoзвитку [0, с.85]. Іннoвaційний пoтенціaл зaлежить від пaрaметрів oргaнізaційних структур менеджменту, прoфесійнo-квaліфікaційнoгo склaду прoмислoвo-вирoбничoгo персoнaлу, зoвнішніх умoв гoспoдaрськoї діяльнoсті тa інших чинників.

Структурa іннoвaційнoгo пoтенціaлу oхoплює ті елементи підприємствa, які oбумoвлюють йoгo гoтoвність дo змін. Іннoвaційний пoтенціaл підприємствa бaгaтo в чoму визнaчaється технікo-технoлoгічними хaрaктеристикaми вирoбничoгo устaткувaння, йoгo здaтністю дo перенaлaгoджувaння, переплaнувaння oперaцій тoщo. Ще більше знaчення мaють твoрчa aтмoсферa співпрaці, стиль упрaвління тa мoтивaційні преференції прaцівників підприємствa. Висoкий пoтенціaл свідчить прo спрoмoжність підприємствa вести іннoвaційний пoшук і здійснювaти oргaнізaційні зміни у прoцесі реaлізaції будь-якoї іннoвaційнoї стрaтегії.

На вибір загальної стратегії підприємства суттєво впливає її місія. Визначення інноваційних можливостей визначається зіставленням інноваційного потенціалу підприємства з інноваційно-інвестиційним кліматом країни (регіону). Для цього використовують стандартний метод SWOT-аналізу [5, с.20], при якому у таблиці порівнюють можливості і загрози зовнішнього середовища, які характеризують нинішній інноваційний клімат в Україні, а також очікування споживачів підприємства із сильними і слабкими сторонами, що формують його інноваційний потенціал. Попарне порівняння сильних сторін підприємства, які відображають його інноваційний потенціал, і можливостей, що надає зовнішнє середовище, дало змогу окреслити коло його інноваційних можливостей.

Водночас порівняння слабких сторін підприємства, що знижують його інноваційний потенціал, із загрозами з боку зовнішнього середовища дає змогу зрозуміти, у якому напрямі можна здійснювати вдосконалення внутрішнього середовища підприємства, щоб підвищити його здатність до інноваційних змін.

Інноваційними цілями можуть бути створення нового продукту, впровадження нової технології, перехід на новий вид сировини, реструктуризація підприємства та ін. Інноваційні цілі є вектором розвитку. Саме на їх основі формується інноваційна стратегія підприємства.

Сутність розроблення концепції інноваційної стратегії полягає у визначенні інноваційних стратегій, які може реалізувати підприємство з огляду на свої ринкові позиції та інноваційні можливості. Розроблення інноваційної стратегії ґрунтується на теорії життєвого циклу продукту, ринкових позицій підприємства та його науково-технічної політики. Для формування стратегії інноваційного розвитку використовують різноманітні методи і моделі, найбільш поширеними з яких є: матриця «Продукт-ринок» Бостонської консалтингової групи (БКГ); матриця «привабливість ринку - переваги в конкуренції» (9-секційна матриця «Дженерал Електрик-МакКінзі»), а також матриця «балансу життєвих циклів».

Вибір стратегії залежить від ресурсів підприємства та бажання йти на ризики. Матриця будується за двома показниками: темпів росту ринку та відносної частки ринку. Методологія БКГ довільно поділяє темпи росту на високий та низькій. Таким чином, ті напрями діяльності, що були пов'язані з галузями, що швидко розвиваються, завжди потрапляють в квадранти з високими темпами росту і навпаки, ті напрями діяльності, що пов'язані з низькими темпами росту, завжди знаходяться в квадрантах низьких характеристик. Тому рекомендується не встановлювати межуміж високими та низькими темпами росту нижче 5%.

Вибір підприємствoм певної іннoвaційнoї стрaтегії зaлежить від бaгaтьoх чинників, серед яких: умoви і фaктoри зoвнішньoгo середoвищa, сферa діяльнoсті підприємствa, нoменклaтурa тa aсoртимент її прoдукції, тривaлістьжиттєвoгo циклутoвaрів, її мoжливість здійснювaти мoнітoринг нaукoвo-технічнoї інфoрмaції щoдo ринку нoвaцій, рівень нaукoвo-технічнoгo тa технoлoгічнoгo пoтенціaлу тoщo. Для рoзрoблення стрaтегії іннoвaційнoгo рoзвитк умoжнa зaстoсoвувaти різні метoди тa мoделі, aле звaжaючи нa пoведінку oргaнізaції тa зoвнішньoгo середoвищa, фoрмувaння кoрпoрaтивнoї стрaтегії іннoвaційнoгo рoзвитку підприємствa пoвиннo зaкінчувaтися рoзрoбкoю стрaтегічних виснoвків зa кoжним видoм бізнесу щoдo мoжливих aльтернaтивних нaпрямків, які мoже oбирaти підприємствo нa стaдії реaлізaції стрaтегії іннoвaційнoгo рoзвитку.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз діяльності підприємства ДП “Лекс Логістик”

Дочірнє підприємство “Лекс Логістик” створене у відповідності з рішенням керівної ради акціонерного товариства “М і М Лекс Міжнародний Холдинг” від 29.01.2004 р. Засновником підприємства є акціонерне товариство “М і М Лекс Міжнародний Холдинг”, м. Київ.

ДП “Лекс Логістик” створене з метою отримання прибутку шляхом задоволення суспільних потреб у послугах, що надаються.

Предметом діяльності підприємства є:

- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;

- здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів;

- експедиторські роботи і послуги;

- експедиційне обслуговування;

- транспортно-експедиційні послуги;

- обслуговування транспорту;

- надання послуг схову, організація складів;

- надання послуг по складуванню та охороні вантажів;

- експлуатація митних ліцензійних складів;

- посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника;

- здійснення митної брокерської діяльності;

- здійснення експертної діяльності тощо.

Організаційна структура ДП “Лекс Логістик” утворюється в результаті побудови апарату управління з взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічних сходів, тобто кожен підлеглий має одного керівника, а керівник має декілька підлеглих. Така структура називається лінійною.



Размещено на http://allbest.ru

Рис. 2.1. Організаційна структура ДП “Лекс Логістик”

Перевагами такої структури є: проста побудова; однозначне обмеження завдань, компетенції, відповідальності; жорстке керівництво органами управління; оперативність і точність управлінських рішень. Недоліки: важкі, обтяжені рівнями управління, зв'язки між інстанціями; концентрація влади в управлінської верхівки; сильне завантаження середніх рівнів управління.

Перейдемо до аналізу економічних показників діяльності ДП “Лекс Логістик” (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Аналіз показників платоспроможності ДП “Лекс Логістик” у 2009-2010 рр.

Показник	Періоди
	2009	2010	2011
Коефіцієнт негайної абсолютної ліквідності (від 0,2 до 1,0)	0,009	0,01	0,014
Загальний коефіцієнт покриття (поточної ліквідності) (1,0-3,0)	0,65	0,78	0,67
Проміжний коефіцієнт покриття	0,008	0,009	0,014
Рівень операційної платоспроможності	0,37	0,10	0,02

Аналіз показників платоспроможності ДП “Лекс Логістик” за період з 2009 по 2011 роки дав підстави оцінити наявність обігових активів у підприємства і, як наслідок, проаналізувати ефективність системи управління фінансовим станом підприємства, оскільки саме платоспроможність є індикатором ступеня ефективності оперативного управління підприємством

Таким чином, аналіз платоспроможності ДП “Лекс Логістик” показав, що і коефіцієнт негайної абсолютної ліквідності, і загальний коефіцієнт покриття є нижчими від норми протягом усього аналізованого періоду. Це частково пояснюється впливом економічної кризи, яка припала на період 2009-2010 років, а частково низьким рівнем дебіторської та високого рівня кредиторської заборгованості. Зауважмо також, що рівень операційної платоспроможності коливався протягом всього періоду.

Це також свідчить про неефективне використання наявних активів підприємства. Чітке зображення динаміки показників платоспроможності дає всі підстави констатувати той факт, що ДП “Лекс Логістик” потребує більш зваженої політики щодо перерозподілу обігових котів та управління дебіторською й кредиторською заборгованостями.

Далі проаналізуємо стан фінансової стійкості підприємства, розрахунок якого здійснюється відповідно до форми № 1 статистичної звітності підприємства (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Аналіз показників фінансової стійкості ДП “Лекс Логістик” у 2009-2011 рр.

Показник	Періоди
	2009	2010	2011
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	0,53	0,28	0,50
Коефіцієнт фінансової автономії	0,42	0,24	0,48
Коефіцієнт заборгованості	1,42	1,24	1,48
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,30	0,19	0,32
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості	0,71	0,87	1,14

Аналіз фінансової стійкості підприємства дає всі підстави говорити про достатню ефективний оперативний менеджмент оскільки лише коефіцієнт фінансової автономії нижче норми, а усі інші показники знаходяться в межах норми. Так, зокрема, бачимо постійне зростання коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, який протягом аналізованого періоду зріс майже в двічі. Більшої наглядності буде досягнуто при графічному аналізі динаміки показників фінансової стійкості підприємства.

Отже, бачимо тенденцію що у 2010 році, на який припав пік світової економічної кризи, показники фінансової стійкості ПП «Експогаз» значно зменшилися у порівнянні із попереднім періодом, а вже в 2011 році повернулися на відповідний рівень, що свідчить про поступове поліпшення фінансової ситуації на підприємстві. Про це свідчить аналіз ділової активності підприємства (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Аналіз показників ділової активності ДП “Лекс Логістик” у 2009-2011 рр.

Показник	Періоди
	2009	2010	2011
Оборотність обігових коштів (Оптимально: прискорення)	5,88	5,02	2,70
Оборотність товарно-матеріальних запасів (Оптимально: прискорення)	15	25	21,2
Оборотність дебіторської заборгованості (Оптимально: прискорення)	87	212	337
Оборотність кредиторської заборгованості	255	300	412
Тривалість фінансового циклу	127	208	241

Результати аналізу показали те, що підприємство майже постійно має стабільний рівень збуту продукції, про це зокрема свідчить рівень показників оборотності товарно-матеріальних запасів та обігових коштів. Що стосується таких показників як оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, то ці показники свідчать про достатньо неефективну політику управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. З іншого боку тривалість операційного циклу також досить висока. Загалом показники ділової активності дають змогу охарактеризувати діяльність підприємства як задовільною, однак є ще дуже багато резервів для її вдосконалення. Для повноцінного аналізу фінансового стану ДП “Лекс Логістик” необхідно провести оцінку рентабельності діяльності підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дасть змогу зробити висновки щодо ефективності управління поточною діяльності підприємства, зокрема проаналізувати ефективність збутової діяльності підприємства. Крім того, показники рентабельності відображають ефективність управління капіталом підприємства (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Аналіз показників рентабельності ДП “Лекс Логістик” у 2009-2011 рр.

Показник	Періоди
	2009	2010	2011
Чиста рентабельність (збитковість) власного капіталу	-0,08	0,28	-0,05
Звичайна (загальна) рентабельність (збитковість) власного капіталу	-0,15	0,63	-0,2
Рентабельність операційної діяльності	-0,17	0,10	-0,23
Чиста рентабельність підприємства	0,02	0,17	-0,07
Рентабельність наданих послуг	0,12	0,27	0,87
Питома вага прибутку в загальному обсязі наданих послуг	0,02	0,05	0,27
Чистий працюючий капітал	-2884,0	-2209	-5345,0

Як бачимо, в 2011 році лише рентабельність реалізованої продукції та показник питомої ваги прибутку в загальному обсязі реалізованої продукції мають позитивне значення і характеризуються тенденцією до зростання.

Таким чином, результати аналізу показників рентабельності свідчать, що ДП “Лекс Логістик” розвивається з достатньо великими труднощами. Перш за все це пов'язано з тим, що підприємство в 2009 та в 2011 було збитковим. Крім того чистий працюючий капітал має від'ємне значення, що свідчить про незадовільну політики використання капіталу. До того ж ця величина постійно збільшується, що може призвести до негативних економічних наслідків для підприємства вже в 2012 році. Необхідно також зауважити, що рентабельність наданих послуг постійно збільшується, а рентабельність операційної діяльності навпаки має тенденцію до зменшення. Аналіз фінансового стан підприємства ДП “Лекс Логістик” загалом можна характеризувати як задовільний, хоча існують певні проблеми щодо управління капіталом підприємства та дебіторською й кредиторською заборгованостями. З іншого боку є всі підстави вважати, що підприємство має великий потенціал оскільки той вид діяльності яким займається ДП “Лекс Логістик” та конкурентні переваги логістичних послуг, які надає підприємство є дійсно перспективними.

2.2 SWOT-аналіз ДП “Лекс Логістик”

Відомо, що не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні чи негативні наслідки, тому кожний з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства повинен мати всебічну оцінку механізмів і результатів впливу. Крім того, необхідно мати на увазі, що аналіз середовища здійснюють певні особи, які можуть по-різному оцінювати явища та події, розробляти різноманітні заходи щодо поведінки підприємства в тих чи інших умовах. Основне правило все ж є: потрібно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовища в їх взаємозв'язку та залежності.

Стратегічний баланс - це певне поєднання негативно та позитивно спливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об'єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. До того ж, найбільші загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства; можливості - це ситуації в зовнішньому середовищі, позитивний процес чи явище, при яких підприємство має змогу показати свої сильні сторони. Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризі підприємства, а знання про потенційні можливості дають змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання.

Складання стратегічного балансу в західній літературі дістало назву SWOT-аналіз. SWOT-аналіз - це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їх особливостей: відповідно до змісту - стратегії адаптації до (чи формування впливу на) середовища. SWOT-аналіз витримав перевірку часом, і досі є необхідним як важливий елемент раціоналістичного підходу для розробки та реалізації стратегії.

Проведемо SWOT-аналіз ДП “Лекс Логістик”, що полягає у виявленні внутрішніх сильних і слабких сторін підприємства, а також потенційних зовнішніх можливостей і загроз (табл. 2.5). На основі цього аналізу розробляються рекомендації, щодо поліпшення ситуації, шляхами використання внутрішніх резервів, зовнішніх можливостей та подолання виявлених загроз.

Таблиця 2.5 Визначення сильних та слабких сторін ДП “Лекс Логістик”

Сильні сторони S	Рівень важливості фактора	Слабкі сторони W	Рівень важливості фактора
1	2	3	4
Сталі партнерські зв'язки	3	Відсутність власних транзитних складів	3
Значний досвід присутності на ринку	4	Не досить вдале розміщення деяких об'єктів	3
Наявність висококваліфікованого персоналу	3	Низький рівень оновлення технологічної складової	3
Разом S	10	Разом W	9
Зовнішні можливості O		Зовнішні загрози T
Розширення складських потужностей підприємства	4	Посилення конкуренції	3
Розвиток транспортної інфраструктури	5	Зменшення попиту на послуги підприємства	3
Вихід на нові ринки	4	Зростання цін на транзит	3
Разом О	13	Разом Т	9
	23	Усього пасиви (Ір. + ІІр.)	19
Баланс	+ 4

Таким чином, SWOT-аналіз визначив, що сильні сторони та зовнішні можливості ДП “Лекс Логістик” переважають слабкі сторони та зовнішні загрози, що свідчить про можливість і доцільність його подальшого розвитку. До сильних сторін підприємства можна віднести накопичений досвід роботи на ринку й сформований імідж на ньому. А також наявність кваліфікаційного персоналу, що має досвід роботи в даній сфері. Крім того до сильних сторін підприємства слід віднести сталі партнерські зв'язки.

Свій відбиток на погіршенні діяльності підприємства наклала світова економічна криза, через що існує досить сильна загроза повторення різкого падіння обсягів споживання продукції. Крім того досить великою загрозою може також вважатися зменшення попиту на послуги підприємства.

Крім того наслідки світової економічної кризи торкнулися й такого аспекту діяльності підприємства ДП “Лекс Логістик” як заборгованість та оновлення виробничих фондів. Таким чином, існує певний недолік грошей на фінансування необхідних заходів щодо поліпшення діяльності.

Що стосується можливостей розвитку, то необхідно на сам перед виокремити розширення складських потужностей підприємства та розвиток транспортної інфраструктури.

З урахуванням цього, необхідно побудувати матрицю SWOT-аналізу ДП “Лекс Логістик” та визначити набір стратегічних альтернатив розвитку підприємства (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Матриця SWOT-аналізу підприємства ДП “Лекс Логістик”

Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище	Можливості: 1. Розширення складських потужностей підприємства 2. Вихід на нові сектори ринку. 3. Розвиток транспортної інфраструктури	Загрози: 1. Посилення конкуренції. 2. Зменшення попиту на послуги підприємства. 3. Зростання цін на транзит
Сильні сторони: 1. Великий досвід роботи 2. Кваліфікований персонал. 3. Сталі партнерські зв'язки	Поле ССМ: - збільшення кількості споживачів; - створення власного складського комплексу.	Поле ССЗ: - реструктуризація боргів; - залучення інвестицій
Слабкі сторони: 1. Відсутність власних транзитних складів 2. Не досить вдале розміщення деяких об'єктів 3. Низький рівень оновлення технологічної складової.	Поле СлСМ: - створення власного складського комплексу; - вихід на нові ринок.	Поле СлСЗ: - залучення персоналу; - утримання ринкової ниші; - підтримання конкурентоспроможності послуг

Таким чином, можна побачити, що основний акцент менеджмент підприємства має зробити на збільшення кількості клієнтів шляхом спорудження або купівля власного складського комплексу, що дасть змогу надавати повний комплекс логістичних послуг.

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДП “ЛЕКС ЛОГІСТИК”

3.1 Розробка інноваційного проекту

В основі проекту покладено п'ять складових, які повинні бути базою проекту (рис. 3.1). За рахунок комплексного підходу ДП “Лекс Логістик” має можливість досягнути лідерської позиції на українському ринку - для цього необхідно спорудження або купівля власного складського комплексу в Києві/області, який буде виконувати функції центрального терміналу обробки вантажів та центру координування перевезень, імпортно-експортних, внутрішніх, включаючи мультимодальні перевезення, митне оформлення вантажів, а також створення в перспективі мережі розподільчих складів по регіонам України.

Впровадження проекту розпочинається поступово, “крок за кроком”, з експлуатації основного складу в Києві та Київській області. Всі інші види послуг, що надаються підприємством, поступово координуються через основний склад.

Наступним етапом має бути створення мережі розподільчих складів в регіонах. А саме, відповідно до умовного географічного поділу України на зони з точки зору оптимального формування маршрутів та строку доставки: Крим, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Одеса. Ця схема мережі буде остаточно сформована відповідно до існуючих на той момент потреб замовників ДП “Лекс Логістик”.

Мета 2014 р. полягає у функціонуванні комплексного надання транспортно-експедиційних послуг в Україні, включаючи послуги основного складу та мережі розподільчих складів в регіонах.

Прогнозування брутто-доходів підприємства, отриманих від складської діяльності, не враховуючи митне оформлення та імпортні/експортні та внутрішні перевезення наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Динаміка брутто-доходів ДП “Лекс Логістик”

Показник	2012 рік	2013 рік	2014 рік
Складські послуги
Кількість палета/ місць	10 000	15 000	35 000
Наповненість складу (%)	100%	100%	100%
Обробка вантажів (європал. за місяць)	10 000	18 750	52 500
Ротація зберігання	1,000	1,250	1,500
Розподіл вантажів (європал. за місяць)	300	600	1000
Загальний розподіл (європал. за місяць)	15 000	28 875	67 250
Брутто-дохід (євро/місяць)
Зберігання (6 євро в місяць європалета)	60 000	90 000	210 000
Вантажні роботи (7 євро/європал.)	70 000	131 250	367 500
Інші послуги (1 євро /європалета)	10 000	18 750	52 500
Разом брутто-дохід	140 000	240 000	420210

Рис. 3.1. Завдання на 2012 -2014 рр.

Окремим пунктом розвитку підприємства та удосконалення шляхів надання послуг є відкриття та розвиток лінії збірних вантажів з країн Європи.

На ринку є попит на подібні перевезення, тому що сума фрахту невеликої партії товару, якщо вона сконсолідована з іншими невеликими вантажами в імпортному сполученні, а потім у внутрішньому сполучені є привабливою для замовників. Збірні вантажі дозволяють заробляти експедитору на перевезенні, обробці на складі, митному оформленню вантажів. При цьому важно розуміти, що дохід з'являється за рахунок вантажообігу, тому тарифи на всі послуги для збірних вантажів мають значно відрізнятися від звичайних тарифів, щоб можна було скласти конкурентоспроможну ціну доставки вантажу “від двері до двері”.

ДП “Лекс Логістик” в Україні вже має позитивний опит співпраці з іноземними логістичними компаніями по комплектуванню збірних вантажів. Тут дуже важливо розуміти, що вже відпрацьована процедура, технологія, налагоджена комунікація між офісами.

На початковій стадії проекту оптимальним є використання наявних систем доставки збірних вантажів, перспективою/метою на майбутнє повинна стати організація прямих ліній збірних вантажів із країн Західної Європи в Україну. Таким чином, основні завдання, поставлені перед підприємством, мають бути реалізовані до 2014 року і згідно прогнозів та калькуляцій мають сприяти удосконаленню організації надання послуг транспортно-експедиційною компанією ДП “Лекс Логістик”.

Будівництво нового складського терміналу слід здійснювати, виходячи з вимог клієнтів, що висуваються до ідеального складу.

У табл. 3.2 наведені переваги та недоліки традиційних форм складських послуг при оренді звичайного складу.

Таблиця 3.2 Переваги та недоліки традиційних форм складських послуг при оренді звичайного складу

Переваги	Недоліки
- низька ціна за 1 м2 - управління складом - власний персонал	- оплата площ, що пустують (до 30%) - проблеми, пов'язані з організаційними питаннями - велика кількість статей витрат - неможливість вести і планувати єдиний складський бюджет - невирішеність питань безпеки, страхування, гарантій тощо - складність збільшення обсягу зберігання - проблеми обліку товару, що зберігається на складі

Крім зазначених переваг та недоліків традиційних форм складських послуг при оренді звичайного складу, клієнти виділяють ряд переваг та недоліків при укладанні договору відповідального зберігання (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Переваги та недоліки традиційних форм складських послуг при укладанні договору відповідального зберігання

Переваги	Недоліки
- невисока ціна за зберігання та послуги, що надаються - відсутність проблем з організаційних питань - наявність єдиного складського бюджету - вирішення питань гарантій, безпеки та страхування - наявність обліку товару, що зберігається на складі	- низька якість послуг, що надаються за невисоку плату - невисока надійність та безпека за невисоку плату - неналежна складська звітність - складність зі збільшенням обсягу зберігання

Втрати клієнта від неефективної діяльності звичайного складу виникають за рахунок:

- оплати технологічних зон та інших площ, що не використовуються;

- фізичного псування частини товару (крадіжка, втрата товарного вигляду);

- неможливості нарощування обсягів зберігання та комісіонування;

- втрати частини фірмою внаслідок неефективної системи обліку та „відсутності” товару.

Втрати клієнта від неефективної діяльності звичайного складу у випадку придбання ним супутніх послуг збільшаться на обсяг цих послуг (транспортних, митних, організаційно-управлінських).

Співвідношення прямих та додаткових витрат значно варіюється. Прямі витрати вимагають виділеного бюджету, а додаткові витрати містять численні статті витрат. Крім того, клієнт має втрачені вигоди від неефективної складської діяльності. Реальні складські витрати суттєво перевищують наявний складський бюджет. Крім того, звичайний склад має деякі обмеження з нарощування динаміки відпуску замовлень.

Організувати повноцінну логістику, а відтак і отримати найбільш оптимальні показники роботи, виробник може лише при умові повністю відкритої роботи розподільчого центру. Лише у цьому випадку, знаючи точну затребуваність власної продукції кінцевим споживачем і товарні запаси у ріелтерів, виробник може правильно спланувати матеріальний потік на кожному його етапі та уникнути досить дорогих інвестицій у товарні запаси. У випадку роботи через ставши вже традиційними для більшості вітчизняних виробників канали збуту, а саме через дистриб'юторські компанії, виробник позбавляє себе можливості побудувати логістичну модель управління і, отже, втрачає одну з найбільш сильних конкурентних переваг. Уникнути втрат, викликаних надвиробництвом товарів, виробник теж як правило не може, оскільки не володіє достовірною інформацією про швидкість продажів власної продукції через ріелтерів і не знає товарних залишків на їхніх складах. За таких обставин, що цілком закономірно, виникає ефект „бичачого батога”, причому, чим довше ланцюжок посередників у каналі розподілу, тим болючіше цей батіг б'є по фінансам виробника.

Надійна й ефективна система автоматизованого управління сучасним складським комплексом -- гарантія успіху при роботі з великим потоком різноманітних вантажів. Термінал ДП “Лекс Логістик” має намір використовувати, як основну платформу систему, розроблену одним з лідерів російського ринку в цій сфері -- фірмою 1С останньої версії. Також у програму планується впровадити модулі власної розробки для автоматизації складської діяльності.

Програмно-апаратний комплекс складається з двох взаємозалежних цільових функціональних систем:

Warehouse Management System відповідає за стратегію приймання, розміщення і видачу товару, облік місця розташування товарів у реальному масштабі часу, контроль термінів реалізації, підготовку обліково-звітної документації;

Truck Control System відповідає за передачу і контроль транспортних завдань для штабелерів, оснащених радіо-терміналами і сканерами, а також для оптимізації руху штабелерів усередині терміналу.

Для роботи терміналу ДП “Лекс Логістик” використовуватиме клієнтоорієнтований підхід, що означає наступне:

- вигідна дислокація (термінал розташований у міській межі, у місці, що дозволяє найбільш оперативно здійснювати доставку товару до будь-якої точки міста Києва);

- зручна транспортна розв'язка, відсутність дорожніх „пробок” та дороги з твердим покриттям дозволяють максимально швидко здійснювати доставку товару на термінал, а також економлять автотранспорт постачальника;

- повна прозорість відносин;

- високий професіоналізм співробітників дозволить організувати роботу з клієнтом по принципу „задача - результат”;

- адаптація програмного забезпечення до потреб клієнта;

- індивідуальна робота над потребами кожного клієнта з урахуванням його індивідуальних побажань за графіком постачання;

- гарантії схоронності товару клієнта, оптимального режиму зберігання і постачання.

Для клієнта створення подібного складського терміналу матиме ряд переваг: можливість вирішення складських проблем, які існували раніше; реальний складський бюджет та суттєва економія фінансових коштів; перспектива і гарантія розвитку бізнесу; можливість стати справжнім „хазяїном” справ на складі; користування терміналом знижує витрати на перевиробництво, зберігання, втрати продажів при недовиробництві та загальні витрати на логістику.

Підприємство з огляду на фактичні показники та прогнозні оцінки експертів, має можливість ефективно розвиватися, оскільки попит на послуги складського терміналу має тенденцію до зростання.

3.2 Аналіз ефективності проекту

Інвестором проекту з будівництва термінального комплексу є Холдинг.

Загальна корисна площа - 30000 м2 складських приміщень, з них:

5 000 м2 - охолоджуваний склад (камери з постійною підтримкою температури);

3000 м2 - митний ліцензійний склад;

5000 м2 - спеціалізований склад під небезпечні вантажі (хімія);

15000-17000 м2 - «вільний» склад/складування, комісіювання, розподіл з цього складу.

Крім того, підприємство планує у перспективі розвиток мережі регіональних розподільних складів в Україні, розвиток бізнесу в Одеському Торговельному порту (транзитні вантажі) - агентське бюро, власний рухомий склад.

Більшу частину капітальних витрат на реалізацію проекту ДП “Лекс Логістик” становить вартість будівництва (табл. 3.4). Вона має враховувати „прив'язку” об'єкта до місцевості, особливості придбання земельної ділянки, умови рельєфу, конструктивні, проектно-технологічні, архітектурно-планувальні рішення, екологічні та інші вимоги.

Таблиця 3.4 Витрати на будівництво складського терміналу ДП “Лекс Логістик”

Стаття витрат	Сума, тис. грн.
Вартість обладнання	30000
Вартість будівельних робіт	8600
Усього	38600

Можливість зниження витрат на транспортування в 5 разів неможливо не враховувати при стратегічному плануванні розвитку підприємства. Економічний ефект від переходу до нової системи поставок можна розрахувати наступним чином.

Середня ціна послуги зі складського обслуговування у розрахунку на 1 м² складської площі - 215 дол.

Частка собівартості в ціні - 85%.

Частка прибутку - 15%.

Частка витрат на транспортне обслуговування у собівартості - 18%.

Слід відповісти на питання, як зміниться частка прибутку при обслуговуванні за тою ж ціною, але при зменшенні транспортних витрат в 5 разів внаслідок вигідного місце розташування складського терміналу ДП “Лекс Логістик”.

Виконаємо відповідні розрахунки:

С1 = Ц • ЧС1,(3.1)

де Ц - середня ціна послуги зі складського обслуговування у розрахунку на 1 м² складської площі, дол.;

ЧС1 - частка собівартості в ціні, %.

Відтак, С1 = 215*85/100 = 182,75 дол.

в тому числі витрати на транспорт:

Т1 = С1 • ЧТ1, (3.2)

де Т1 - витрати на транспортне обслуговування;

С1 - собівартість послуги, дол.

ЧТ1 - частка витрат на транспортне обслуговування у собівартості, %.

Т1 = 182,75*18/100 = 32,9 дол.

При зменшенні витрат на послуги транспорту в 5 разів, останні будуть складати 6,6 дол.:

Т2 = 32,9/5 = 6,6 дол.

Тоді собівартість при зменшенні витрат на послуги транспорту в 5 разів розраховуємо за формулою:

С2 = С1 - (Т1 - Т2), (3.3)

де С2 - собівартість виробу при зменшенні витрат на транспортування у 5 разів;

Т2 - витрати на послуги транспорту при їх зменшенні у 5 разів.

У результаті розрахунків отримано собівартість у розмірі 156,45 дол.:

С2 = 182,75 - (32,9 - 6,6) = 156,45 дол.

Звичайно, зменшення розміру витрат на транспортування вплине на частку собівартості в ціні послуги складського терміналу. В цьому разі розрахунок частки собівартості послуги в її ціні проведемо за формулою:

ЧС2 = С2 / Ц*100%, (3.4)

де, ЧС2 - частка собівартості в ціні при зменшенні витрат на транспортування у 5 разів.

І отримаємо значення:

ЧС2 = 156,45 / 215*100% = 73%.

Таким чином, при зменшенні транспортних витрат у 5 разів і сталій ціні, частка собівартості послуги зменшиться від 85% до 73%. Проаналізуємо як це вплине на рівень рентабельності послуг.

Рентабельність складських послуг терміналу ДП “Лекс Логістик” розраховується за такими формулами: