Організація управління аграрним виробництвом та шляхи її вдосконалення в товаристві з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" Бучацького району Тернопільської області

Основи організації управління аграрним виробництвом в сучасних економічних умовах, її нормативно-правове забезпечення. Аналіз організації управління аграрним виробництвом в ТОВ "Бучачагрохлібпром". Шляхи удосконалення управління, проектування заходів.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2012
Размер файла 185,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

управління менеджментом - вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку, сегментація ринку, аналіз потреб споживачів, планування асортименту, стимулювання збуту, захист прав споживачів, організація маркетингових служб;

управління зовнішньоекономічними зв'язками;

оперативне управління виробництвом - оперативне планування, збір інформації про виконання робіт, одержання і реалізацію продукції, розробка оперативних рішень, контроль за виконанням розпоряджень, оперативне вирішення питань щодо ліквідації порушень;

управління технічною підготовкою виробництва, енергетичним і транспортним обслуговуванням.

Вдале поєднання цих функцій в основному забезпечить ефективне управління господарством.

Зміна структури управління в господарстві виправдана лише тоді, якщо вона сприяє підвищенню ефективності виробництва і продуктивності праці. Виходячи з цього і слід аналізувати економічну ефективність заходів з удосконалення структури управління. Насамперед уточнюють систему показників, що порівнюються.

Загальними результативними показниками є виробництво валової і товарної продукції, одержання прибутку на одного працівника на 100 га сільськогосподарських угідь, рівень рентабельності виробництва та ін.

Продуктивність праці підприємств характеризують обсяг валової продукції на одного управлінського працівника, а також кількість працюю-чих, що припадає на одного управлінського працівника.

Ефективність заходів із вдосконалення структури управління можна визначати за розрахунковими і фактичними показниками. Розрахункову ефективність встановлюють до вдосконалення структури управління певного підприємства. Фактична ефективність - це ефективність, досягнута після вдосконалення структури управління.

Розглянемо економічну ефективність підприємства до і після вдосконалення структури управління у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Ефективність удосконалення структури управління в підприємстві у товаристві з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром"

Показник

Факт 2011р

Проект 2014р

2014р в % до 2011р.

Валова продукція, тис. грн.

8940

9245

103

Середньорічна кількість працівників, чол.

468

450

96

Виробництво валової продукції на 1 СРП, грн.

19,1

20,5

107

Валовий прибуток (збиток), тис. грн.

2369

2948

124

Прибуток (збиток), тис. грн.

496

643

129

Число ступенів у структурі управління

2

3

150

Кількість підпорядкованих управлінських працівників директору

12

11

91

Рівень рентабельності господарства, %

5

11

220

-

З даних таблиці 3.1 можна зробити висновок, що удосконалення структури управління значно покращить діяльність господарства, хоча і зміни не є великими, оскільки вдосконалення треба проводити поступово, щоб не порушити рівновагу системи управління. Зміни відбулися лише у чисельності працівників господарства - змінилась загальна чисельність працівників (зменшилась на 18 чоловік) і кількість підпорядкованих управлінських працівників голові (створено посаду менеджера з проектування і внесення змін в організації).

Розділ 4. Охорона праці

4.1 Аналіз стану і заходи поліпшення виробничої санітарії і гігієни праці

Умови праці визначаються рівнем механізації процесів вирощування; машинами, що використовуються в галузі, що вирощують, технологією її вирощування, а також організацією праці.

Основу механізації складають мобільна тракторна техніка, енергонасичені самохідні машини і комплекси змінних навісних машин, що забезпечують виконання робочих операцій пристрої обладнання.

Показник частоти травматизму () характеризує кількість травм, що припадає на 1000 працюючих за певний період і розраховується за формулою:

[4.1];

де, - кількість потерпілих, чол.

- середньоспискова кількість працюючих, чол.

Показник тяжкості травматизму () характеризує середню тривалість тимчасової непрацездатності потерпілих за формулою:

[4.2];

де, - кількість людино-днів непрацездатності у всіх потерпілих за звітний період;

- кількість потерпілих з втратою працездатності без врахування загиблих, чол.

Показник втрат робочого часу на 1000 робітників за визначений період більш повно характеризує стан травматизму в підприємстві. Він визначається за формулою:

[4.3];

Таблиця 4.1. Основні показники з охорони праці у товаристві з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром"

Показники

Умовні позна-чення

Рік

2009

2010

2011

Середньоспискове число працюючих, чол.

364

417

468

Фактично витрачено на одного працюючого, грн.

14

9

6.4

на спецодяг

8

4

3,4

Протипожежні

2

5

3

Спецхарчування

4

1

Кількість нещасних випадків

1

1

Кількість днів непрацездатності

198

129

98

Показник частоти травматизму

15,63

-

30,30

Показник тяжкості травматизму

1

-

1

Показник втрат робочого часу

2093

3105

2069

З проведених розрахунків ми бачимо, що найвищим показник втрат робочого часу був у 2010 році, і становив 3105, тоді, як у 2011 році він був найнижчий.

Загальні матеріальні затрати по травматизму можна визначити підсумовуючи всі затрати, а саме: виплати за листами непрацездатності; вартість зіпсованого обладнання; інструменту і т.д.; вартість зруйнованих будівель та споруд; пенсія, призначена потерпілому внаслідок травми і т.д.

Вартість виробленої продукції в результаті нещасних випадків визначають за формулою:

[4.4];

де, - середньоденна вартість виробітку працівника, грн.

- кількість робочих днів, втрачених в результаті травм.

Найбільш характерними недоліками причіпних і навісних машин є незадовільні умови контролю за технологічним процесом, велика трудомісткість технологічного обслуговування, недостатній ступінь автоматизації процесів контролю і управління.

Особливості умов праці механізаторів відбиваються на стані їх здоров?я. Загальний рівень захворюваності механізаторів, як по матеріалах медичних оглядів, так і при аналізі тимчасової непрацездатності, є високий і в більшості випадків значно вищий, ніж у робітників польових бригад.

4.2 Пожежна безпека

Пожежа може виникнути тільки там де є горючий матеріал, джерела запалювання, та створюються умови для їх контакту. В більшості випадків такі умови формує людина своєю діяльністю або бездіяльністю. Основними причинами пожеж в сільській місцевості, як показує аналіз, є недотримання вимог безпеки при застосуванні джерел відкритого вогню при ремонтних роботах, спалюванні рослинних решток, іграх дітей з вогнем, порушенні правил експлуатації печей та електронагрівальних приладів, електро та газозварювальних роботах, враженні блискавкою. Велику питому вагу мають пожежі, що виникають від несправності та неправильного використання електричного та іншого технологічного обладнання, пошкодження електропроводки та її перегріві, недодержання вимог технологічних режимів в виробничих цехах, самозапалення деяких речовин, сумішей і матеріалів внаслідок порушення правил складування та зберігання., від іскор і тертя.

Пожежі посилюються при невірному плануванні будівель, споруд і складів без урахування необхідних протипожежних розривів на площі забудівлі, направлення домінуючих вітрів, розміщення виробництв по категоріям пожежної небезпеки та інше.

До технічних заходів належать суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення тощо.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню у недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи передбачають своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).

Система запобігання пожежі - це комплекс заходів і технічних засобів, які запобігають виникненню пожежі. Передумови виникнення пожежі (горіння). Одним із основних принципів запобігання пожежам є положення про те, що горіння (пожежа) можливе лише за певних умов. Основною умовою є наявність трьох чинників: горючої речовини, окисника та джерела запалювання (так званий трикутник Лавуазьє). Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окисником, а джерело запалювання мало необхідну енергію для створення початкового імпульсу (запалювання). Так, наприклад, сірником неможливо запалити дерев'яну колоду чи стіл, тоді як аркуш паперу легко загориться. Крім того, всі три чинники повинні збігтися в одному просторі та в один момент часу.

До джерел запалювання, які ініціюють горіння, належать: відкрите полум'я, розжарені предмети, електричні заряди, теплові процеси хімічного, електричного та механічного походження, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання. Джерела запалювання можуть бути високо-, середньо - та малопотужними.

Утворенню горючого середовища запобігають застосуванням герметичного виробничого устаткування, максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими, обмеженням кількості пожежо-вибухонебезпечних речовин та матеріалів під час використання та зберігання, а також правильним їх розміщенням, ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища, організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах, застосуванням робочої та аварійної вентиляції, відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця, застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв від пошкодження та аварій, використанням інгібувальних (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожеж) та флегматизаційних (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) речовин. Виникненню в горючому середовищі джерела запалювання запобігають використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання, використанням електроустаткування, що відповідає за досягнення класу пожежо - та вибухонебезпеки приміщеннями та зонами груп і категорій вибухонебезпечної суміші, виконанням вимог щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів, використанням устаткування, що задовольняє вимоги електростатичної іскробезпеки, улаштуванням блискавкозахисту, організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання, використанням швидкодіючих засобів захисного вимкнення, заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій, використанням при роботі з ЛЗР інструментів, що не допускають іскроутворення, ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів, усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин, підтриманням температури нагрівання поверхні устаткування, пристроїв, речовин та матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем нижче гранично допустимої (80 %) температури займання.

Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єктів здійснюється за такими чотирма напрямками:

Обмеження розмірів та поширення пожежі: розміщення будівель та споруд на території об'єкта із дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки; дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху; правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівель; розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах; вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості; встановлення протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях; обмежування витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при пожежі; влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.

Обмеження розвитку пожеж: обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні; використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності; аварійне стравлювання горючих рідин та газів; своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів; застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленим захистом від пошкодження.

До організаційних заходів відносять правильне технологічне розміщення машин, обладнання і недопущення захаращення приміщень, проходів, під'їздів; своєчасне видалення відходів, тари, допоміжних матеріалів; організація пожежних служб на підприємствах, навчання працівників правилам пожежної безпеки; спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах та ремонтних майстернях.

Експлуатаційні заходи передбачають такі режими експлуатації машин і обладнання, в результаті яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум'я при роботі машин, контакт нагрітих деталей обладнання з горючими матеріалами.

До технічних належать заходи, що стосуються правильного монтажу та експлуатації печей, електрообладнання.

До заходів режимного характеру відносять заборону куріння, запалювання вогню, сірників, правильне зберігання промислових ганчірок, постійний контроль за зберіганням запасів вугілля, матеріалів що можуть самозагоратись.

При відсутності на роботі першого керівника відповідальність за пожежну безпеку несуть його заступники.

Безпосередньо на об'єктах повинні бути розроблені інструкції з пожежної безпеки, які після відповідного узгодження і затвердження вивішують на видних місцях.

Особи, що працюють на об'єктах, проходять спеціальну протипожежну підготовку, яка складається з протипожежного інструктажу і занять по пожежно-технічному мінімуму. Після проходження занять відповідно до спеціально розробленої програми (5-10 год.) у працівників приймається залік.

4.3 Обгрунтування організаційно-технічних рекомендацій з охорони праці

Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватися, іноді навіть в широкому діапазоні, температура тіла людини залишається постійною (36,6 С). Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс із довкіллям називається терморегуляцією. Нормальні фізіологічні процеси, а отже, і добре самопочуття можливі лише тоді, коли тепло, що виділяється організмом людини, постійно відводиться у довкілля. Мікрокліматичні умови, за яких це можливо, вважаються найкращими. Кількість тепла, що утворюється в організмі працівника, залежить від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі - від мікро-кліматичних умов.

Віддача тепла організмом людини у довкілля здійснюється трьома способами: конвективним теплообміном, випромінюванням та випарову-ванням вологи з поверхні шкіри.

Чим нижча температура навколишнього повітря та швидкість його руху, тим більше тепла втрачається внаслідок випромінювання. При високій температурі значна частина тепла втрачається внаслідок випаровування поту. Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він зневоднюється, порушується обмін речовин. Тому працівники “гарячих” цехів забезпечуються за рахунок власника газованою підсоленою водою.

Вологість повітря істотно впливає на тепловіддачу випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється, і тепловіддача зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак повітря з надто низькою вологістю сушить слизові оболонки дихальних шляхів.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У спекотних виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 С рух повітря сприяє збільшенню тепловіддачі організму. З підвищенням температури рухоме гаряче повітря віддаватиме своє тепло тілу людини, нагріваючи його. Рухоме повітря при низькій температурі може викликати переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму та можуть викликати простудні захворювання.

Можливості організму пристосовуватися до метеорологічних умов значні, але не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що перебуває в стані спокою, прийнято вважати 30-31 С за відносної вологості 85 %, або 40 С за відносної вологості 30 %. Під час виконання фізичної роботи ця межа значно нижча. Так, під час виконання важкої роботи теплова рівновага ще зберігається завдяки терморегулятивній функції організму при t =25-26 C та відносної вологості 40-60 %. Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо, щоб температура, відносна вологість і швидкість руху повітря знаходились у певному співвідношенні.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які у разі тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без активації механізму терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності протягом тривалого часу. Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які у разі тривалого та систематичного впливу на організм людини можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження продуктивності праці.

Процес кондиціювання полягає в приготуванні припливного повітря, а саме: нагріванні або охолодженні, зволоженні або осушенні повітря і очищенні його від пилу. Крім цього, у деяких випадках потрібно позбутися неприємних запахів, іонізувати повітря, очистити його від шкідливих домішок, надати приємного запаху. Тепловологісне оброблення повітря є основним у процесі його кондиціювання.

4.4 Інструкція з охорони праці та пожежної безпеки

Загальні положення

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

1.1 Відповідальність за створення безпечних умов та протипожежний стан адміністративних приміщень в цілому несе керівник підприємства, а також особи, на які персонально покладені ці функції.

1.2 За виконання правил охорони праці та протипожежної безпеки по окремим кабінетах та приміщеннях адміністративного будинку несуть відповідальність керівники відділів (служб).

1.3 Керівники відділів (служб) та співробітники повинні бути під підпис ознайомлені з даною інструкцією.

1.4 Керівники відділів (служб) та співробітники повинні знати місцезнаходження вогнегасників та вміти ними користуватись.

1.5 Основними небезпечними факторами для персоналу при знаходженні в адміністративних будинках є: ураження електричним струмом при користуванні електричними побутовими приладами; падіння з висоти при відчиненні вікон; небезпека при виникненні пожежі.

1.6. До користування електричними побутовими приладами допус-каються особи, які мають першу групу допуску з електробезпеки.

2. Вимоги безпеки під час знаходження в приміщенні

2.1 Під час знаходження в приміщенні персонал повинен виконувати вимоги інструкції з охорони праці №22 (при користуванні електричними побутовими приладами).

2.2 При відчиненні вікон (при настанні теплого періоду року) забороняється сідати на підвіконня, перегинатись за межу вікна.

2.3 Забороняється палити в кабінетах, приміщеннях, холах. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

2.4 Користуватися електронагрівальними приладами дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

2.5 Забороняється заносити та зберігати легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини в кабінетах та інших робочих приміщеннях.

2.6 Виконання електрозварювальних робіт дозволяється тільки при наявності дозволу та допуску керівника підприємства.

2.7 В разі виникнення джерела пожежі необхідно спробувати його ліквідувати та негайно доповісти керівнику будь-якого рівня.

3. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

3.1 Після закінчення роботи треба надійно закрити вікна, вимкнути з мережі електричні прилади.

3.2 В разі виявлення будь-яких недоліків необхідно доповісти про це керівнику або особі, відповідальній за протипожежний стан, і тільки після цього залишати приміщення.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1 При поразці електричним струмом необхідно: усунути дію на організм потерпілого електричного струму; негайно повідомити керівника відділу; надати потерпілому першу медичну допомогу.

4.2 При виникненні пожежі необхідно: припинити всі роботи, приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння, які є на робочому місці (вогнегасник); негайно повідомити керівника відділу або групи; при необхідності, відключити електроенергію; усунути з приміщення всіх людей, не зайнятих ліквідацією пожежі; при необхідності повідомити про це міську пожежну охорону.

5. Вимоги безпеки на виробництві

5.1 Території підприємств повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені місця.

5.2 Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищеними від снігу. Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів.

5.3 До всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок автотранспорту.

5.4 Забороняється паління на території та в приміщеннях об'єктів по зберіганню ЛЗР, ГР і горючих газів. На території об'єктів, де паління дозволяється, адміністрація зобов'язана визначити і обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх знаком або написом, встановити урну або попільницю з негорючих матеріалів.

5.5 Спецодяг, працюючих з лаками, фарба фа та іншими ЛЗР та ГР повинен своєчасно підлягати пранню та ремонту, зберігатися в розвішаному вигляді в металевих шафах, встановлених в спеціально відведених для цієї мети приміщеннях.

5.6 Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки при експлуатації споживачів (ПТБ) та інших нормативних документів.

5.7 Не дозволяється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, складами паливно-мастильних матеріалів; прокладка електричних проводів і кабелів транзитом через складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухові зони; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами; застосування саморобних подовжувачів; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з"єднувальними коробками; застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами.

5.8 Все електрообладнання (корпуси ел. машин, трансфор-маторів, апаратів, світильників, розподільчих щитів, щитів управління, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог розділів ПУЕ.

6. Вимоги до утримання пожежної техніки, первинні засоби пожежогасіння.

6.1 Пожежні автомобілі, мотопомпи та причіпи, введені в експлуатацію, повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) по тривозі: бути справним, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного озброєння, заправлені пальним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин.

6.2 Будівлі, споруди, приміщена, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з теплоізоляційного негорючого полотна, грубововняної тканини повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

6.3 Норми належності первинних засобів пожежогасіння повинні встановлюватись нормами технологічного проектування, галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням рекомендацій Правил пожежної безпеки України.

6.4 Для розміщення первинних засобів пожежогасіння повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити (стенди). На пожежних щитах необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони.

6.5 Пожежні щити повинні забезпечувати: захист вогнегасників від попадання прямих сонячних променів; зручність та оперативність зняття закріплених на щиті комплектуючих виробів.

6.6 Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява пожежі.

6.7 Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не менше 1.5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей достатній для їх повного відчинення; встановлення з пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити;

6.8 Вогнегасники допущені до зведення з експлуатацію повинні мати: облікові номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації; пломби на пристроях ручного пуску; бірки та маркувальні написи на корпусі. червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

6.9 Використані вогнегасники, а також з зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку. Вогнегасники відправлені з об"єкта на перезарядження, повинні бути замінені зарядженими.

7. Відповідальність за невиконання вимог інструкції.

7.1 За невиконання вимог цієї інструкції порушник несе відпові-дальність згідно правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства та діючого законодавства.

Розробив:

Начальник технічного відділу _________________ /______/

Узгоджено:

Старший інженер з ОП та БР __________________ /__________/ Юрисконсультант __________________ /____________/

Висновки і пропозиції

Управління є цілеспрямованою дією на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп'ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо.

Господарство розташоване у зоні помірно-теплого і вологого клімату. Середньорічна температура повітря становить 18. Тривалість періоду з середньодобовими температурами вище +5 становить 200-210 днів, а період активної вегетації сільськогосподарських культур з середньодобовими температурами вище 10 тривалістю 150-160 днів. За багаторічними даними середньорічна сума опадів становить 679 мм. Пануючими вітрами є західні та північно-західні. В господарстві три виробничі бригади і ферма.

В процесі проведеного дослідження ми бачимо, що протягом останніх років земельна площа підприємства зросла на 35%, а основну питому вагу в землекористуванні господарства становлять сільськогосподарські угіддя 99%. Ступінь раціонального використання землі визначається питомою вагою ріллі, зрошування, культурних пасовищ, структурою посівних площ. Розораність сільськогосподарських угідь складає 99%.

Розглянувши забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання у ТзОВ "Бучачагрохлібпром" відзначимо, що вартість основних виробничих фондів з кожним роком збільшується, так у 2011 році в порівняні з 2009 роком вона збільшилась на114%. Вартість валової продукції найвищою була у 2011році. Середня кількість працюючих також збільшилась на 28%. Проаналізовані дані свідчать про стабільний розвиток виробництва у господарстві.

Середньорічна кількість працівників у 2011 році в порівняні з 2009 роком зросла на 28% (на 104 чоловіки). Найбільша кількість працівників працює на виробництві продукції тваринництва (120 чоловік). В загальному аналізуючи наявність трудових ресурсів у ТзОВ "Бучачагрохлібпром" відзначимо що кількість працівників усіх категорій зростає.

Аналізуючи структуру товарної продукції відмічаємо що товарна продукція за останні роки значно збільшилась на 37%. Основна птома вага припадає на виробництво продукції рослинництва, на галузь зерновиробництва зокрема.

Аналізуючи продуктивність праці у господарстві відзначимо що показник вартості валової продукції на одного середньорічного працівника не є стабільним у всіх галузях. Підвищення продуктивності праці у 2010 році відбулося за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції та скорочення, затрат праці на них.

Зробивши аналіз собівартості по господарству можна сказати, що собівартість по кожному виду продукції з кожним роком збільшується, це пояснюється ростом затратності виробництва. Розглянувши виробництво основних видів продукції рослинництва відзначимо, що галузь рослинництва у ТзОВ "Бучачагрохлібпром" є прибутковою. Важливою галуззю, що впливає на рівень розвитку аграрного сектору економіки нашої країни є зернове господарство. Зернові мають найвищу питому вагу в структурі посівних, та валовий збір серед інших культур.

Зробивши аналіз основних показників галузі тваринництва можна сказати, що поголів'я ВРХ за останні роки збільшилось з 747 голів у 2009 до 2183 голів в 2011. Продуктивність ВРХ збільшилась від 79 телят на 100 корів у2009 до 83 телят на 100 корів у 2011 році. А ріст поголівя веде до збільшинни виробництва продукції тваринництва в цілому по господарству.

В даній роботі розкриті особливості управління підприємства, проаналізовано внутрішнє і зовнішнє середовище господарства, а саме організаційна структура і структура управління, основними недоліками яких є відповідно незабезпеченість господарства обслуговуючими підрозділами і відсутність менеджера у господарстві.

Оцінюючи зовнішнє середовище, можна сказати, що ситуація в цій сфері є досить позитивною: відносини з конкурентами не є напруженими, постачальники надають свої послуги вчасно, цінова політика проводиться ефективно.

В результаті проведеного дослідження нами запропоновано заходи з удосконалення управління, а саме: удосконалення організаційної структури - рекомендується створити будівельну бригаду і пункт побутового обслуговування; до структури управління - введено посаду менеджера з проектування і внесення змін у середині господарства, оскільки господарство повинно вдосконалюватись і надалі, а для цього потрібний кваліфікований спеціаліст, хоча дане нововведення має недолік - норма керованості повинна становити 7-9 чоловік, а у нашому господарстві вона становить 13 чоловік. Цю проблему можна вирішити таким шляхом: оскільки в господарстві основною галуззю є рослинництво, то можна зменшити штат працівників у тваринництві. Цим і повинен зайнятися менеджер.

Застосовуючи дані удосконалення можна сподіватися, що прибутки господарства будуть зростати.

Бібліографічний список

1. Андрушків Б.М. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми / Б.М. Андрушків, О. Є. Кузьмін. - Тернопіль: Лілея, 1997. - 292 с. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф: Пер. с англ. - М.: Зкономика, 1989. - 519с.

2. В.В. Родченко. - К.: МАУП, 2000. - 240с.

3. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: АБУ, 2002. - 480 с.

4. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посібник. / Б.А. Гаєвський - К.: МАУП. - 1997. - 112с.

5. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.

6. Герчикова И.Н. Менеджмент / И.Н. Герчикова. - М.: ЮНИТИ, 1995 - 480с.

7. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник / И.Н. Герчикова. - 2-е изд. - М.: Банки и биржи, 1995. - 480с.

8. Гибсон Дж.Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж.Л. Гибсон, Д.М. Иванцевич, Д.Х. Доннелли: Пер. с англ. - 8-е изд. - М.:

9. ИНФРА-М, 2000. - 662с.

10. Горбунов В.М. Управління соціальним розвитком трудового колективу: Конспект лекцій / В.М. Горбунов. - К.: МАУП, 1998. - 80с.

11. Гріфін Р, Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Р. Гріфін, В. Яцура, Наук. ред.В. Яцура, Д. Олесневич. - Львів: БаК, 2001. - 624с.

12. Дмитриенко Г.А. Оцінка рівня культури персоналу: Навч. - практич. посібник / Г.А. Дмитриенко, Є.А. Дорошенко. - К.: МАУП, 1998. - 88с.

13. Дем'яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 347 с.

14. Економіка та менеджмент: навч. посібник / Під ред. проф.

15. О. Є. Кузьміна. - Львів: Державний університет „Львівська політехніка", 1996. - 828с.

16. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. / під ред. Р. Дяківа. - К.: Міжнародна економічна фундація, 2000. - 706с.

17. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - 2-ге видання, виправлене та доповнене. - Львів: Центр Європи, 1997. - 576 с.

18. История менеджмента: учеб. пособие / Под ред. Валовой Д.Н. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 256с.

19. Іванова І.В. Менеджер - професійний керівник: навч. посіб. / І.В. Іванова. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2001. - 107с.

20. Іванова І.В. Менеджмент підприємства. Практикум: навч. посіб. / І.В. Іванова. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2001. - 247с.

21. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебное пособие / Н.И. Кабушкин. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ТОО "Остожье", 1999. - 336с.

22. Князев С. Управление. Искусство, наука, практика / С. Князев. - Минск: Армита-Маркет, 2002. - 512с.

23. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: навч. посібн. / А.М. Колот. - К.: КНЕУ, 1998. - 224с.

24. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посіб. / М.Я. Коробов. - К.: Т-во „Знання", КОО, 2000. - 378 с.

25. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників / А.І. Кредісов, Є.Г. Панченко, В.А. Кредісов. - К.: Т-Во „Знання", 1999. - 556с.

26. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент / О. Є. Кузьмін. - Львів: Центр Європи, 1995. - 176с.

27. Кузьмін О.Є. Формування органів управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств: регіональні та стратегічно-тактичні аспекти / О. Є. Кузьмін // Регіональна економіка. - 1997. - №2. - С.46-52.

28. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.

29. Крупка Ю.М., Аграрне право України / Крупка Ю.М. - К.: Універсетет Україна, 2006. - 425с.

30. Личность. Карьера. Успех. - СПб: ТОО „Диамант", ООО „Золотой век", 2006. - 608с.

31. Мазаракі А.А., Економіка торговельного підприємства: підручник для вузів / А.А. Мазаракі, Л.О. Лігоненко, Н.М. Ушакова. (Під ред. проф.Н.М. Ушакової) - К.: Хрещатик, 1999. - 800с.

32. Мескон М.Х., Основьі менеджмента: пер. с англ. / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М.: Дело, 2002. - 702с.

33. Обзр-Крие Дж. Управление предприятием / Дж. Обзр-Крие. - М.: Прогресе, 2003. - 305с.

34. Погрібний О.О., Аграрне право України / Погрібний О.О., К.: Видавництво “Істина”, 2007. - 365с.

35. Ру Домінік. Основи управління: Пер. з фр. / Ру Домінік, Сульє Даніель. - К.:, 2005. - 442с.

36. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи науковик досліджень у вищій школі: Навч. посібник / І.С. П'ятницька-Позднякова. - К., 2003. - 116 с.

37. Теорія і практика управління персоналом: навч. - метод. посібник / Авт. - уклад. Г.В. Щокін. - К.: МАУП, 1998. - 256с.

38. Третяк В.И. Менеджеру о менеджменте / Третяк В.И., Платонов С.В. - К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1995. - 96с.

39. Тронин Ю. Менеджмент и проектирование фирмы. Уч. пос. / Ю. Тронин М.: Юнити-Дана, 2002. - 415с.

40. Управление по результатам / Т. Санталайнен идр. - М.: Прогресе, 2003.

41. Управління бізнесом: Експрес-курс для ділових людей / Автор уклад. Г.В. Щокін. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: МАУП, 1998. - 204с.

42. Хміль Ф.І. Менеджмент: підручник / Ф.І. Хміль. - К.: Вища шк., 1995. - 351с.

43. Цандр, Єрнст. Менеджмент малих і середніх підприємств / Пер. з нім.О. Гусак. - К.: Основі, 1997. - 317с.

44. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: Как делать карьеру. Как строить организацию: Научно-практическое пособие / Г.В. Щекин. - К.: Україна, 2004. - 399с.

45. 43. Якокка Л. Карьера менеджера: Пер. с англ. / Л. Якокка - М.: Прогресс. 2001. - 384с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.