Розробка зовнішньоекономічної стратегії підприємства на прикладі корпорації "Бісквіт-Шоколад"

Аспекти розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Стратегії виходу на зовнішні ринки для кондитерської галузі. Фінансово-господарська діяльність корпорації "Бісквіт-шоколад". Конкурентне середовище та зовнішньоекономічна діяльність.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ряд.220 ф2 ? ряд.280 ф1

142,5/17597,2

0,0081

RROE

ряд.220 ф2 ? ряд.380 ф1

142,5/2808,9

0,05

RNPM

ряд.220 ф2 ? ряд.035 ф2

142,5/73979,3

0,002

Показники фінансової стійкості

КБ

(ряд.220 ф2 + ряд.260 ф2) / (ряд.480 ф1 + ряд.620 ф1)

(321,6+142,5) / 14788,3

0,031

Кзал

ряд.640 ф1/ряд.380 ф1

17597,2/2808,9

6,265

Кавт

ряд.380 ф1/ряд.640 ф1

2808,9/17597,2

0,159

Кф. р

(ряд.430 ф1+ ряд.480 ф1+ ряд.620 ф1+ ряд.630 ф1) / ряд.380 ф1

14788,3/2808,9

5,265

Показники ділової активності

2 • ряд.035 ф2 ?

(гр.3 ряд.280 ф1 +

гр.4 ряд.280 ф1)

Коб. а

73979,3/17536,4

4,219

Кф

2 • ряд.040 ф2 /

(гр.3 ряд.030 ф1 +

гр.4 ряд.030 ф1)

69009,3/1217,7

56,67

Показники ліквідності

Кобщ

(ряд.280 ф1 - ряд.080 ф1) /

(ряд.620 ф1 + ряд.430 ф1 + ряд.630 ф1)

(17597,2 - 1217,7) / 14788,3

1,109

Кабс

(ряд.220 ф1 + ряд.230 ф1 + ряд.240 ф1) /

(ряд.620 ф1 + ряд.430 ф1 + ряд.630 ф1)

1037,7/14788,3

0,07

Показник майнового положення підприємства

Кзн

гр.4 ряд.032 ф1 /

гр.4 ряд.031 ф1

1381,4/2599,1

0,532

Зведемо отримані результати розрахунків коефіцієнтів діяльності "Харківська бісквітна фабрика" до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Результати розрахунків коефіцієнтів фінансово-господарської діяльності корпорації "Бісквіт-Шоколад".

Коефіцієнт

2009 рік

2010 рік

Бажане значення

Показники рентабельності

Рентабельність активів Rакт

0,0011

0,0081

> 0

Рентабельність власного капіталу RROE

0,0071

0,05

> 0

Рентабельність реалізованої продукції RNPM

0,0003

0,002

> 0

Показники фінансової стійкості

Коефіцієнт Бівера КБ

0,024

0,031

0,17 - 0,4

Коефіцієнт фінансової залежності Кзал

6,554

6,265

< 2

Коефіцієнт фінансової автономії Кавт

0,153

0,159

> 0,5

Коефіцієнт фінансового ризику Кф. р

5,554

5,265

? 0,5

Показники ділової активності

Коефіцієнт оборотності активів Коб. а

3,425

4,219

збільшення

Коефіцієнт оборотності основних засобів Кф

41,59

56,67

збільшення

Показники ліквідності

Коефіцієнт загальної ліквідності Кобщ

1,087

1,109

1 - 2

Коефіцієнт абсолютної ліквідності Кабс

0,04

0,07

0,2 - 0,35

Показник майнового положення підприємства

Коефіцієнт зносу основних засобів Кзн

0,436

0,532

зменшення

Зробивши розрахунок фінансових показників коропорації "Бісквіт-Шоколад" можна зробити висновки:

Підприємство знаходиться у нормальному фінансовому стані:

1. Показники рентабельності у нормі (рентабельність активів у 2010 р. у порівнянні з 2009 збільшилася на 63 %, рентабельність власного капіталу збільшилася на 60,4 %, рентабельність реалізованої продукції збільшилася на 56,6 %) що означає прибутковість фабрики та раціональність вкладених засобів.

2. Коефіцієнти фінансової стійкості виходять за межи нормативного показника (коефіцієнт фінансової залежності зменшився в 2010 р. порівнянні з 2009 на 4,6 % але все ж таки перевищую бажане значення, коефіцієнт фінансової автономії збільшився на 3,9 % що свідчить про те, що частина власного капіталу у пасивах підприємства зросла на 3,9 що збільшує можливість додаткового залучення позикового капіталу, коефіцієнт фінансового ризику зменшився на 5,4 % що являє позитивною тенденцією).

3. Коефіцієнти ділової активності відповідають нормі (коефіцієнт оборотних активів збільшення коефіцієнту оборотних активів та коїв оборотності основних засобів на 23 і на 36,25 % відповідно говорить про правильну політику розрахунків з клієнтами)

4. Коефіцієнти ліквідності показали такі позитивні тенденції платоспроможності. Рост коефіцієнту абсолютної ліквідності на с 0,04 до 0,07 говорить про збільшення можливостей погасити поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів. Коефіцієнт загальної ліквідності помітно зріс у 2010 р. на 2,02%, що говорить про можливість погашення поточної заборгованості за рахунок усіх оборотних активів.

5. Знос основних засобів зменшився у порівнянні з минулим роком на 22 %, що говорить про недавнє оновлення обладнання для виробництва продукції.

2.4 Аналіз конкурентного середовища та зовнішньоекономічної діяльності кондитерській галузі

Кондитерська промисловість - це важлива галузь народного господарства. Основним напрямком розвитку цієї галузі є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.

Завжди актуальним є повне забезпечення потреб народного господарства і населення у високоякісній продукції; проведення технічного переозброєння, вдосконалення та інтенсифікація виробництва кондитерської галузі.

Кондитерські вироби - харчові продукти високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вигляд. Тому актуальним питанням на сьогоднішній день є використання натуральної вітчизняної сировини, придбання найсучаснішого обладнання та впровадження найновіших технологій для виробництва продуктів високої якості.

Сьогодні кондитерська промисловість - це 28 великих спеціалізованих підприємств, а також маса малих цехів. Серед кондитерських фабрик України корпорація "Бісквіт-Шоколад" займає місце як підприємство з перспективним розвитком в майбутньому. Саме дослідження діяльності та розробка стратегії цього підприємства було вибрано темою дипломної роботи.

На сьогоднішній день за насиченістю та асортиментом ринок кондитерських виробів України майже нічим не відрізняється від ринку європейських країн. Кондитерські вироби налічують до 1000 найменувань, а 90% кондитерського ринку належать вітчизняній продукції.

- На думку експертів, кондитерський ринок в Україні характеризується певними особливостями, зокрема:

- кондитерський ринок є матеріалоємним: більша частина витрат спрямована на придбання сировини;

- сезонність сировини, що викликає коливання цін на цукор, борошно та какао-боби протягом року;

- сезонність виробництва: восени та взимку попит на кондитерські вироби зростає, а отже зростають й об'єми виробництва [20].

Кондитерські фабрики знаходяться майже у кожній області України. Кондитерська промисловість України представлена підприємствами, які входять до системи Державного департаменту продовольства України: "Укркондитер", "Укрпродсоюз", "Укрхліб" та неасоційованими представниками приватного бізнесу. Майже чверть обсягу кондитерського виробництва зосереджено на 28 фабриках "Укркондитер", заводах продтоварів "Укрпродсоюза", в цехах та на підприємствах громадського харчування системи "Укрхліб".

В процесі розподілу та структурування ринку відбувалося створення потужних концернів. Сумарна річна потужність кондитерських фабрик оцінюються в 1 млн. тон. За даними асоціації "Укркондитер", за 2004 рік половину кондитерської продукції було вироблено трьома операторами - концернами Roshen, АВК та Київ-Конті. До десятки лідерів (підприємства, які виробляють більше 1% кондитерської продукції) також увійшли Харківське кондитерське об'єднання Бісквіт-Шоколад, Світоч, Світ ласощів, Полтавакондитер, Житомирські ласощі, Одеса, Запорозька КФ, Крафт Фудз Україна та Рівненська КФ (табл. 2.7, рис. 2.1). У кожному з сегментів кондитерського ринку існує група лідерів. Так серед виробників цукристих кондитерських виробів лідирують Roshen (20,4% виробництва), АВК (18,9%), Світоч (5,9%), Полтавакондитер (5,2%) та Житомирські ласощі (5,0%) (табл. 2-6, рис. 2-1).

Таблиця 2.7 - Аналіз конкурентного середовища кондитерського ринку, 2010 р.

Виробник

Виробництво кондитерських виробів, тис. т.

Частка у виробництві, %

Roshen

202,0

21,7

АВК

121,0

12,9

Київ-Конті

97,0

10,4

"Бісквіт-Шоколад"

45,0

4,8

Полтавакондитер

41,0

4,4

Житомирські ласощі

35,0

3,8

Світ Ласощів

30,0

3,2

Світоч

28,0

3,1

Запорізька КФ

26,0

2,7

Одеса

25,0

2,7

Крафт Фудз Україна

21,0

2,3

Рівненська КФ

15,0

1,8

Інші

244,0

26,2

Найбільшу долю ринку України з виробництва кондитерських виробів займає Roshen та АВК (21,7% та 12,9 % відповідно). (Рис.2.2). Харківська Бісквітна Фабрика займає 4,8 % українського ринку кондитерських виробів в 2010 році.

Рисунок 2.2 - Частки ринку основних операторів сектору кондитерських виробів, 2010 р., (%)

У 2010 році виробництво кондитерської продукції в Україні за даними Державного комітету статистики (за кодами КВЕД без урахування кондитерських виробів із нетривалим терміном зберігання) досягло 968,1 тис. тон., що на 6,9% більше в натуральному вимірюванні порівняно з попереднім роком, та на 2,3% менше у грошовому.

Порівняно з 2006 роком обсяги виробництва кондитерської продукції зросли у 2007 році на 9,8%, у 2008 - на 13,2%, 2009 - на 28,2%. Найбільший приріст спостерігався у 2010 році (порівняно з 2009 роком виробництво продукції збільшилося у натуральному виразі на 13,3%, у грошовому на 25,3% - Рис.2.3). Для підрахунку обсягів виробництва кондитерської продукції за 2004 рік використовувалась нова класифікація Державного комітету статистики, тому складові деяких груп можуть відрізнятися від попередніх років, а відповідно - змінювати загальний обсяг сегменту.

Рисунок 2.3 - Динаміка виробництва кондитерської продукції, 2005 - 2009 рр.

Протягом досліджуваного періоду спостерігалось зростання виробництва борошняних кондитерських виробів та шоколадної продукції. Приріст у цих галузях супроводжується нестабільністю та зниженням темпів виробництва цукристих кондитерських виробів. Так, виробництво шоколаду зросло у 5,5 рази порівняно з 2007 роком. Виробництво борошняних кондитерських виробів збільшилося на 11,7% [21].

Зміни у структурі виробництва окремої продукції були викликані:

1) зниженням експорту карамелі у Росію (основного закордонного споживача для українських кондитерів) через запровадження російською владою спеціального мита, яке зробило ввезення карамелі в Росію економічно невигідним;

2) зростанням імпорту шоколадної продукції, особливо преміум-сегменту, яке змусило національного виробника вступити у боротьбу за українського споживача;

3) зростанням об'ємів найбільш простого та дешевого за первинними витратами виробництва хлібобулочних кондитерських виробів, що виготовляються не лише на великих підприємствах, але й у невеликих пекарнях.

Відмічається зростання обсягів виробництва хлібобулочних кондитерських виробів протягом 2008-2010 років. За цей період серед борошняних кондитерських виробів перше місце посідало виробництво печива. У 2010 році (Рис. 2.4) зберігається лідируюча позиція печива серед борошняних кондитерських виробів.

Рисунок 2.4 - виробництво борошняних кондитерських виробів за товарними групами, 2010 р (тис. т)

Рисунок 2.5 - Виробництво цукристих кондитерських виробів за товарними групами, 2010 р (тис. т)

Станом на 2010 рік, обсяг виробництва цукристих кондитерських виробів становив 45,8 тис. тон, що на 6,8% більше у порівнянні з 2008 роком. Серед цукристих виробів лікуючим з обсягу виробництва є халва та цукерки помадні (Рис.2.5)

Українська кондитерська продукція продовжує не тільки витісняти з внутрішнього ринку імпортну продукцію, а й нарощує темпи експортних поставок. У 2009 році за межі України було експортовано більше 260 тисяч тонн борошняних та цукристих виробів на суму близько $ 235 млн. Найбільш перспективними і привабливими в плані експорту видами кондитерської продукції на Україні залишаються цукристі кондитерські вироби, і в першу чергу - карамель. У 2009 році з 305 тисяч тонн кондитерських виробів більше половини було експортовано до Росії. Проте введення 21% мита і 20% ПДВ на імпорт карамелі в Росію скоротило обсяги поставок цієї продукції більш ніж у 2,5 рази, але відкрило нові можливості для експорту [21]. В таблиці 2.8 приведені дані експорту продукції на Російські та інші ринки.

Таблиця 2.8 - Експорт кондитерських виробів з України

Країна

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Обсяг, т.

Вартість,

тис. дол.

Обсяг, т.

Вартість,

тис. дол.

Обсяг, т.

Вартість, тис. дол.

Шоколад та інші харчові продукти, які містять какао

Росія

12575,1

20900,3

15148,4

17950,2

23829,8

25797

Всього

13313,8

22494,3

17138,7

21855,8

25719

28440,4

Хліб, борошняні кондитерські вироби, печиво та інші хлібобулочні та борошняні вироби

Росія

11416,8

1085,6

10326,5

5862,2

19241,5

11120,26

Всього

122235,4

10957,1

11581,6

6963,9

21729,5

12576,5

Кондитерські вироби з цукру (включаючи білий шоколад), який не містить какао

Росія

40221,5

40566,2

66696,4

46867,8

90406,2

58231,4

Всього

43840,2

44944,7

72591,6

51667,6

94146,7

3115,8

Безперечно, очікувати особливого росту обсягів імпортної продукції не приходиться - занадто неплатежеспроможні вітчизняні виробники. Але деяку частину ринку - 5-10% - вона займати буде, і цим можуть скористатися, торговці. Крім цього, на думку більшості реалізаторів українських кондитерських виробів, у вітчизняних виробників повинен бути гідний суперник, з яким вони могли б конкурувати не тільки по ціні, але й по якості.

В таблиці 2.9 приведені дані імпорту та експорту українських кондитерських виробів.

Таблиця 2.9 - Імпорт кондитерських виробів в Україну

Країна

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Обсяг, т.

Вартість, тис. дол.

Обсяг, т.

Вартість, тис. дол.

Обсяг, т.

Вартість, тис. дол.

Шоколад та інші харчові продукти, які містять какао

Росія

1740,4

6082,8

2072,8

6091,9

2046,4

5498,1

Німеччина

3679,2

6791,1

2265,1

3292,4

1490,5

2119,8

Всього

10573,9

25431,3

6414,7

14347,8

4108,6

8755,2

Хліб, борошняні кондитерські вироби, печиво та інші хлібобулочні та борошняні вироби

Німеччина

2005

1516,4

746

402,8

389,6

270

Польща

379,2

465,4

95,3

154,7

168,4

322,1

Всього

5642,4

5430,2

2268,7

2567,8

1880,6

2426,7

Кондитерські вироби із цукру (включаючи білий шоколад), який не містить какао

Туреччина

14,3

6,7

63,6

13

151,2

49,1

Росія

0,3

0,45

9,5

11,86

458,2

1106,8

Естонія

425

578,4

215,7

223,3

162,6

313,4

Всього

1291,2

1794,3

393,3

507,5

991,5

3115,8

Як видно з таблиці 1.2 вироби, які імпортуються в Україну займають значну долю продажу. Кондитерські вироби імпортуються з різних країн як з країн близького так і далекого зарубіжжя.

Згідно статистичним даним обсяг виробництва вітчизняних кондитерських виробів в майбутньому буде зростати. З урахуванням імпорту-експорту на внутрішньому ринку буде реалізовано більше 420 тис. т. Кондитерської продукції. Також планується виробництво 700 тис. т. Солодощів з урахуванням експортних постачань.

2.5 SWOT-аналіз підприємства корпорації "Бісквіт-Шоколад"

На підставі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства можна робити висновки про те, які заходи слід вживати для подальшого розвитку компанії. Для прийняття зазначеного управлінського рішення рекомендується скористатися схемою SWOT - аналізу.

SWOT-аналіз - аналіз сильних і слабких сторін підприємства, його можливостей і загроз. SWOT-аналіз - це один з найпоширеніших видів аналізу в стратегічному управлінні на сьогоднішній день. Його універсальність дозволяє використовувати його для різних об'єктів вивчення: аналіз продукції, підприємства, конкурентів, міста, регіону і т.д. Цей метод використовується для будь-якого підприємства з метою уникнення потрапляння його в кризову ситуацію.

SWOT - це абревіатура початкових букв англійських слів:

- strengths - сила - сильна сторона компанії, яка вигідно відрізняє її від конкурентів;

- weaknesses - слабкості; слабкі сторони компанії в порівнянні з конкурентами, які вона в силах поліпшити;

- opportunities - можливості; характеристика ринку, яка надає всім учасникам цього ринку можливості для розширення бізнесу;

- threats - загрози - характеристика зовнішнього середовища компанії та можливі ризики для неї.

Сильні і слабкі сторони - це внутрішні риси компанії, отже, їй підконтрольні. Можливості та загрози пов'язані з характеристиками ринкової, зовнішнього середовища та іноді не можуть контролюватися компанією. Після аналізу цих чотирьох складових розробляються можливі варіанти розвитку компанії при зміні зовнішніх факторів, способи використання сильних сторін для зменшення ризиків і т.д.

Після проведення SWOT-аналізу керівництво отримує більш чітке уявлення про переваги та недоліки свого підприємства а також ситуації на ринку. Це дає можливість обрати оптимальний шлях розвитку, мінімізувати загрози і максимально ефективно використати ресурси,що є у наявності. Методика SWOT-аналізу є простим та доступним і при цьому ефективним способом оцінки стану фірми.

У таблиці 2.5 приведено SWOT аналіз підприємства Корпорація "Бісквіт-Шоколад".

Таблиця 2.10 SWOT-аналіз діяльності ЗАТ "Харківська бісквітна фабрика"

Сильні сторони

Слабкі сторони

Географічне розташування виробничих потужностей значного транспортного вузла у М. Харкова.

Великий досвід роботи у даній галузі, та у різноманітних умовах

Висока кваліфікація менеджменту Коропорація "Бісквіт-Шоколад".

Відносно низькі витрати на оплату праці порівняно з основними конкурентами-нерезидентами.

Реалізація інвестиційних програм, націлених на збільшення потужностей по виробництву сировини (цукру).

Залежність від імпортних поставок деяких сировинних компонентів (наприклад, добавки, есенції).

Зниження виробничих можливостей в зв'язку з зростанням ціна на сировину.

Високий податковий тиск обмежує можливості подальшого розширення діяльності

Значна частина старого обладнання

Можливості

Загрози

Постійна реалізація кондитерських виробів за межами України.

Освоєння нових видів продукції, надання додаткових послуг, можливе захоплення більшої частки ринку.

Можливість пошуку нових шляхів задоволення потреб споживачів

Зростання рівня інфляції, підвищення цін та зниження попиту населення, що звузить потенційний круг споживачів продукції кондитерських виробів.

Ревальвація національної грошової одиниці, що зробить імпортні товари більш конкурентоздатними порівняно з аналогічно продукцією Коропорація "Бісквіт-Шоколад".

Зниження митних бар'єрів для імпортної продукції.

Появлення товарів - замінників

Наступним кроком у стратегічному аналізі буде підготовка SWOT матриці (Табл.2.7), за допомогою якої розглянемо комбінації отриманих характеристик.

Таблиця 2.11 - Матриця SWOT-корпорації "Бісквіт-Шоколад".

Можливості:

1. Освоєння нових видів продукції, надання додаткових послуг, можливе захоплення більшої частки ринку.

2. Можливість пошуку нових шляхів задоволення потреб споживачів

Загрози:

Зростання рівня інфляції, підвищення цін та зниження попиту населення, що звузить потенційний круг споживачів продукції кондитерських виробів.

Ревальвація національної грошової одиниці, що зробить імпортні товари більш конкурентоздатними порівняно з аналогічно продукцією бренду "Харківська бісквітна фабрика".

Зниження митних бар'єрів для імпортної продукції.

4. Зростання контрабандних поставок продукції на внутрішній ринок України.

Сильні сторони:

Географічне розташування виробничих потужностей, та близькість до столиці України м. Київ - самому ємкому споживацькому ринку, у тому числі і мучних кондитерських виробів.

Висока кваліфікація менеджменту Коропорація "Бісквіт-Шоколад".

Відносно низькі витрати на оплату праці порівняно з основними конкурентами-нерезидентами.

Реалізація інвестиційних програм, націлених на збільшення потужностей по виробництву сировини (цукру).

Поле сильних сторін і можливостей (1)

У цій ситуації підприємство для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки, диверсифікації продуктів, виведення на ринок товарів-новинок для того, щоб забезпечити резервні виробничі потужності. Сприятлива фінансова ситуація дозволяє виділяти додаткові кошти на науково-дослідні роботи, збільшувати фінансовий портфель, поглинати дрібних і крупних конкурентів.

Сформована торгова марка " Харківська бісквітна фабрика ” та якість продукції дають можливість підприємству і надалі ефективно розвиватися.

Поле сильних сторін і загроз (2)

Через розширення ринків збуту та впровадження нових видів виробів можна забезпечити резервні можливості.

Передбачити зв'язки з більшою кількістю с/г виробників, що постачають цукор, на випадок низької врожайності вирощування сільськогосподарських культур унаслідок поганих погодних умов.

Посилення митного контролю щодо зростання контрабандних поставок продукції на внутрішній ринок України.

Слабкі сторони:

1. Залежність від імпортних поставок деяких сировинних компонентів (наприклад, добавок, есенцій).

2. Зниження виробничих можливостей в зв'язку з зростанням ціна на сировину.

Поле слабких сторін і можливостей (3)

У цьому випадку підприємству необхідно:

Розвивати зв'язки з вітчизняними виробниками сировини.

Розширювати вузький портфель розкручених брендів, фактично продукція групи "Харківська бісквітна фабрика" є монобрендовою.

Сприятливим фактором є зростання споживання на душу населення.

Зниження митних бар'єрів в країнах, куди поставляються товари під брендом "ХБФ".

Поле слабких сторін і загроз (4)

У цій ситуації необхідно поступово згортати діяльність або перепрофілювати її, реінвестувати кошти в інші галузі. Підприємство може залишитися на ринку лише у випадку об'єднання з іншою фірмою.

З зробленого огляду сильних та слабких сторін підприємства, також його можливостей та загроз, стратегія зовнішньоекономічної діяльності має опиратись на сильні сторони, можна скористатися можливостями шляхом розширення асортименту вирощуваної продукції й поліпшення її якості за рахунок використання нових технології, збільшення продажів за рахунок подання продукції орієнтованої для споживчих груп з різним рівнем доходів (очищеної, відсортованої, упакованої продукції),. Також існуючі загрози можна нейтралізувати за рахунок використання гнучкої цінової політики й збільшення якості продукції; зниження собівартості продукції за рахунок використання нових технологій. Формуючи стратегії, необхідно пам'ятати, що можливості й загрози можуть перетворюватися на свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використає конкурент. Або, навпаки, вдало ліквідована загроза може відкрити для підприємства додаткові можливості, якщо конкуренти не спроможні її усунути.

Підводячи підсумки огляду, слід зазначити широкі перспективи для розвитку кондитерської галузі України, і зокрема, для корпорації "Бісквіт-Шоколад". Оскільки у підприємства налагоджені стабільні відносини з країнами СНД, відкриваються широкі можливості для експорту продукції. Також після проведення SWOT аналізу та фінансового аналізу виявилося що підприємство має величезний економічний потенціал та стан підприємства можна вважати досить стійким. Проведений фінансовий аналіз підприємства показав що підприємство знаходиться у нормальному фінансовому стані. Що стосується галузі узагалі, то кондитерська промисловість України - одна з найважливіших галузей харчової промисловості. Національна кондитерська промисловість представлена підприємствами, що входять до системи Державного департаменту продовольства України: ЗАТ "Укркондитер", "Укрпродсоюз", "Укрхліб" і неасоційованих підприємств приватного сектора. Основними експортними ринками є країни СНД і, перш за все, Росія. Частка імпортних кондитерських виробів на внутрішньому ринку України займає лише 3%. Протягом останніх років, у кондитерській промисловості спостерігаються тенденції нарощування виробництва та розширення асортименту по всій галузі узагалі.

3. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3.1 Вибір стратегії виходу зовнішній ринок

Згідно з тим що фінансовий аналіз підприємства корпорація "Бісквіт-Шоколад" показав що фінансове становище можна назвати стійким і сприятливим для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, почати ії розробку треба з фінансового планування бюджету, який може бути реалізований.

Розмір грошових коштів, який може бути вкладений до стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності корпорація "Бісквіт-Шоколад" пропонується розрахувати за допомогою розрахунку чистого оборотного капіталу. Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями складає чистий робочий капітал підприємства. Даний показник свідчить про те, наскільки діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Наявність цього підтверджує не тільки платоспроможність але і можливість розширити свою діяльність і здійснювати інвестування.

Чистий оборотний капітал = Поточні активи (стр.260 формі №1) та поточними зобов'язаннями (стр.620 форми №1) = 321 6 000 - 142 5 000= 1791000 грн.

Тобто відправною точкою розробки та втілення стратегії буде сума 1791000 тис. грн. власних фінансових ресурсів підприємства, від якої можна відштовхуватися при фінансовому плануванні стратегії ЗЕД Корпорація "Бісквіт-Шоколад".

Згідно з SWOT аналізом, зробленим у розділі 2.3 пропонується побудувати стратегію таким чином, щоб за рахунок нових можливостей подолати слабкі сторони діяльності корпорація "Бісквіт-Шоколад".

Оскільки корпорація "Бісквіт-Шоколад" вже давно і успішно організовує свою діяльність та зовнішніх ринках СНГ, можна сказати що існуюча зовнішньоекономічна стратегія підприємства спланована правильним чином. Незважаючи на це серед можливостей даної організації є зміцнення своєї позиції на існуючих зовнішніх ринках та пошук нових шляхів задоволення потреб споживачів.

Для вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності на зовнішніх ринках для корпорація "Бісквіт-Шоколад" пропонуються наступна стратегія.

Рис.3.1 - Стратегія прямого експорту для Корпорація "Бісквіт-Шоколад"

Розглянемо детально запропоновану стратегію. Задоволення потреб споживачів країн ближнього зарубіжжя у хлібобулочних виробах, зокрема свіжою гарячою випічкою, пиріжних різноманітних видів та інших видів кондитерських виробів. Реалізація вищеописаних продуктів пропонується за допомогою невеликої кав'ярні, у виді торгового павільйонів, де покупці будуть мати можливість придбати дані товари. У торгових павільйонах пропонується розмістити кілька невеликих столиків і стільців, кофейний та чайний автомат та організувати затишну атмосферу. Торгові павільйони - це один з самих затребуваних типів швидко змонтованих будинків. Вони можуть забезпечити певну ступінь захисту від зловмисників і вандалів, вони легко електрифікується і в них може бути встановлено будь-яке необхідне торгове обладнання від кас і до холодильників, а також вони можуть бути забезпечені охоронною сигналізацією. Всі торгові павільйони комфортні, їх конструкції відповідають протипожежним нормам. Завдяки технології, що використовується, при монтажі каркаса торгових павільйонів не потрібно ні вантажопідйомна техніка, ні пристрій заглиблених фундаментів. Торгові павільйони монтуються незалежно від погодних і температурних умов. Готові торгові павільйони встановлюються в лічені години, що також є важливою їх перевагою. Пошук компаній, які займаються будуванням торгових павільйонів та інший малих архітектурних форм треба почати вже в Росії, що значно зекономить затрати на транспортування будматеріалів та робочу силу. Серед постачальників торгових павільйонів виділимо Строй-групу "Альянс" працює на території Росії та пропонує на веб-сайті своєї компанії різноманітні види продукції. На рис.1.1 наведений приклад торгового павільйону, базової комплектації та його план.

Рис. 3.2 - Вид спереду торгового павільйону 7х5х5 мм.

Щоб задовольнити попит споживачів на свіжу продукцію, пропонується випускати випічку з замороженого хліба. Продаж свіжоспечених хлібобулочних виробів із заморожених напівфабрикатів здатен залучити в магазин більшу кількість покупців. Готовий продукт має не тільки чудовий смак та аромат, але й приваблює своєю чудовою текстурою і хрусткою скоринкою. Для поліпшення смаку і аромату додаються ароматичні речовини і прянощі (ванілін, кориця, м'ята, кмин і т. д). Окрім зручності та простоті у використанні, заморожені напівфабрикати значно зекономлять затрати на транспортування. Незважаючи на те, що продукція буде експортуватися раз на тиждень, заморожена основа має довгий термін придатності та здатна зоставатися свіжою і готовою до споживання значний час.

Передостаннім етапом стратегічного менеджменту буде просування товару на цільовому ринку. Рекламна кампанія нових торгових павільйонів корпорація "Бісквіт-Шоколад" буде направлена на кінцевого покупця.

Пропонується роздача рекламних інформативних буклетів коло вже існуючих магазинів з продукцією підприємства, з адресою кав'ярні. Буклети мають мати привабливий вигляд, с зображеннями кондитерських виробів.

Слід відмітити, що незважаючи на те, що більшість населення СНД схильна не довіряти реклами, реклама дуже сильно сприяє на вибір споживача і є найближчим зв'язком між продавцем та покупцем. Особливо важливо для продуктів споживання є візуальна реклама, головною перевагою якої є збудження апетиту. Окрім буклетів, пропонується також реклама у журналах та місцевих газетах.

Після того, як торгові павільйони вже будуть обслуговувати покупців, пропоную створення анкети, яка буде слугувати вивченням ступені задовільності покупців. Приклад анкети наведено у ДОДАТКУ В. Після обробки результатів заповнених анкет, та формулювання висновків, маркетинговий відділ підприємства має розробить план, згідно якому майбутнє функціонування торгових павільйонів буде поширюватись. Згідно с потребами споживачів, буде розроблена нова лінія продукції і впроваджена до стратегії.

Серед вже існуючої продукції корпорації "Бісквіт-Шоколад" вже є різноманітні види кондитерських виробів тому для визначення конкретних видів продукція для пропонування у павільйонах треба проаналізувати попит по конкретним кондитерських виробам на цільовому ринку.

3.2 Обгрунтування вибору цільового зовнішнього ринку

Для покращення стратегії та експорту на підприємстві корпорації "Бісквіт-Шоколад" найдоцільнішим вибором ринку збуту я вважаю Російську Федерацію. Що стосується Російського ринку кондитерських виробів він щороку зростає у відповідь на підвищення попиту на солодку продукцію. У Росії ринки кондитерських виробів близькі до свого насичення і в останні роки залишаються статичними.

Підприємство вже давно експортує свою продукцію на російських ринок, та користується довірою у споживачів, проживаючих на території країни. Конкретно у якості ринку збиту я пропоную Белгородську область. Місто межує з Україною, безпосередньо з Харківською областю, центром основного виробництва. Важливим чинником є також те, що у невеликому місті Бєлгород значно простіше успішно втілити у життя стратегію розвитку, ніж наприклад у містах мегаполісах, де найвища конкуренція та перенасичений ринок. Тобто пропонується стратегія перспективного росту, починаючи з невеликих міст та поступово захоплення ринку городів-мільйонів.

Слід відмітити, що м. Белгород не являється крупнішим містом Росії, тому споживачі схильні вибирати місцевих та вітчизняних виробників, натомість іноземним транснаціональним підприємствам. Тому завоювати довіру споживачів цього ринку буде легше національному виробнику. Особливо важливий той факт, що корпорації "Бісквіт-Шоколад" вже має дистриб'юторів на території цього міста, тому ця торгова марка не буде незнайомою. Крім того, за допомогою правильного розташування торгових павільйонів можна швидко завоювати ринок усього міста.

Згідно з маркетинговими дослідженнями у західному регіоні Росії, включаючи М. Белгород (Рис.3.3), найбільшим попитом на заході Росії серед хлібобулочних та кондитерських виробів користуються торти, слоєне тісто, та солодке печиво. Враховуючи цей фактор, особливу увагу треба приділити виробам з слоєного тіста, перепічці та кремовим тістечкам.

Рисунок 3.3 Анализ попиту на кондитерські та борошняні вироби Західний Регіон Росії, 2010 р.

Слід також відмітити, що серед основних критеріїв вибору продукції споживачами (ціна, упаковка, корисність, свіжість, зовнішній вигляд) 43% респондентів відмітили свіжість продукції вирішальним фактором вибору. Слід за цим лідирує фактори ціни та корисності продукції кондитерської промисловості. (Рис.3.4)

Рисунок 3.4 Аналіз критеріїв вибору кондитерських та борошняних виробів споживачами Західний Регіон Росії 2010 р.

Що стосується конкурентів у кондитерський та борошняній галузі, то на даний момент виробництвом хліба і хлібобулочних виробів займаються та кілька приватних міні-пекарень.

Основний вид продукції - хліб з житнього та пшеничного борошна, батони, булки, вироби з слоєного тіста. Обладнання хлібозаводів узагалі досить зношене та вимагає капітальних вкладень. Ціни на продукцію встановлюють самі підприємства, включаючи в неї значні накладні витрати. Розглянемо детально головних із них, аналізуючи їх слабкі та сильні сторони.

Комбінат 2.

Комбінат № 2 - одне з провідних підприємств міста з переробки зерна. Річний обсяг виробництва борошна для хліба становить 45 тисяч тонн, борошна макаронного помелу - 34 тисячі тонн, манної крупи - 1 тисяча тонн. Налагоджено випуск комбікормів в об'ємі 61 тис. тонн / рік. Хлібобулочних виробів виробляється 6 - 9 тонн / день при активному використанні біологічно активних добавок у вигляді пшеничних висівок.

Сильні сторони:

Слабкі сторони:

Виготовляє власну сировину в достатніх кількостях.

Низькі обсяги виробництва хліба.

Постійно ведеться пошук нових продуктів виробництва.

Незадовільна якість хліба.

Нове і модернізоване устаткування.

Відсутність фірмової торгівлі

Пекарня "Гаряча Пічка"

Приватне підприємство, засноване в 90-х роках. Спеціалізується на виробництві хліба вищого сорту, хлібобулочних і кондитерських виробів. Використовується традиційне сировину, обладнання - міні-пекарні. Ринок збуту - місто Белгородська область 40% - Лівобережний район, 20% - Центральний райони, 40% - Правобережний район міста. Фірмова торгівля здійснюється тільки через фірмові кіоски.

Сильні сторони:

Слабкі сторони:

Широкий асортимент.

Орієнтація на виробництво виробів з борошна тільки вищого ґатунку.

Великий вибір мелкоштучної продукції.

Порівняно невеликі обсяги виробництва.

Гнучка адаптація до запитів споживачів і зміна орієнтації виробництва залежно від зміни потреб ринку.

Хлібозавод 1

Хлібозавод № 1 орієнтований головним чином на виробництво хліба 1-го сорту, висівкового, уральського подового, пшеничного 2-го сорту, хлібців докторських, мелкоштучной здоби в широкому асортименті, батонів, кондитерських виробів (торти, тістечка), квасу, висівок, сухарів. На даний момент обсяг виробництва коливається від 8 до 11 тонн, причому брак сировини перешкоджає підприємству збільшити цей об'єм. Обладнання: ХПА-40 і нова піч ФТЛ. Використовується традиційне сировину.

Сильні сторони:

Слабкі сторони:

Широкий асортимент мелкоштучной здоби.

Невеликі обсяги виробництва.

Висока якість кондитерських виробів.

Застаріле обладнання.

В цілому кількість підприємств-виробників кондитерської продукції протягом 2009 - 2010 років збільшилася з 12 до 16. Спостерігається збільшення кількості підприємств, які виробляють шоколадні кондитерські вироби, та зменшення кількості підприємств з виробництва борошняних кондитерських виробів. 68,4% операторів ринку займаються виробництвом шоколадних кондитерських виробів і тільки 22,9% виробляють більш високотехнологічну борошняну продукцію, 8,7% - виробляють решту кондитерських продуктів.

Проаналізувавши загальну інформацію про конкурентів у даної галузі можна зробити висновок, що основні конкуренти неспроможні у полному обсязі задовольнити існуючий попит на кондитерські вироби, зокрема на брендову та якісну продукцію. Кожен з них є сильними підприємствами, але слабкі сторони мають великий вплив на діяльність підприємства. Тож пропоную проект, який буде насамперед відрізнятися:

- Приємним смаком

- Високою калорійністю

- Легкістю зосвоєння

- Дрібною реалізацією

3.3 Економічне обґрунтування ефективності заходів щодо розширення експорту продукції корпорації "Бісквіт-Шоколад"

Економічне обґрунтування стратегії ЗЕД є найважливішим етапом її впровадження. Для оцінки її ефективності необхідно призвести розрахунок економічної доцільності здійснення проекту, заснований на порівняльній оцінці витрат і результатів ефективності використання, а також строку окупності вкладень.

По перше, треба розрахувати суму витрат на будування торгових павільйонів. Строй-група "Альянс" працює на території Росії та пропонує на веб-сайті своєї компанії різноманітні види торгових павільйонів.

Ціна даного виду торгового павільйону складає 173 974. руб., що дорівнює 50000 грн. Робочій капітал Корпорація "Бісквіт-Шоколад", як уже було пораховано вище дорівнює 1791000 грн.

Чистий робочий капітал - затрати на будування торгових павільйонів = залишок чистого робочого капіталу.

Витрати на меблі та ремонт магазину будуть дорівнювати 15000 грн. В цю суму також враховані затрати на роботу дизайнера, з оформлення магазину та виготовлення вивіски.

Додаткових витрат також потребує покупка конвекційної печі, розстоєчна шафа, стойка для противню, меблі і затрати на електроенергію. Компанія "Кухнін" пропонує на своєму веб-сайті усі потрібні комплектуючі для міні пекарень. Конвекційна піч потрібна для розморозки перепічки коштує 20000 рублів, та 2000 додатково за доставку і монтаж. Розстоєчна шафа 18 080 руб. з кількістю рівнів 9, стойка для противню 15860 руб. Переводимо в гривні всі витрати для двох магазинів і рахуємо залишок робочого капіталу.

Також треба прорахувати витрати на електроенергію. Встановлений тариф на електроенергію в Росії - 1 кВт\час - 1,91 руб який дорівнює 0.3 грн. Затрати на електроенергію торгового павільйону корпорація "Бісквіт-Шоколад" зведені до Табл.3.1.

Таблиця 3.1 Затрати на електроенергію торгового павільйону Корпорація "Бісквіт-Шоколад"

Тип обладнання

Уст. потужність (кВт)

Час роботи

Витрати на електроенергію в час. кВт/годину

Конвекційна піч

49,5

12

594

Розстоєчна шафа

2,8

12

33,6

Загальне освітлювання павільйону

0,6

12

7,2

Всього

52,9

12

634,8

Загальні витрати на електроенергію на рік = (634,8*0,3) *365 = 69 510 грн.

Транспортування з заморожених кондитерських виробів та готових кремових пиріжних з м. Харкова до м. Бєлгорода будуть приводитися чотири рази на місяць. Затрати на транспортування будуть складатися з суми коштів на паливо та бензин (280 км. на місяць, 108 л. бензину по 10 грн. за літр), на зарплатню водія (1500 грн. на місяць) та оренди вантажного автомобіля (2000 грн. на місяць) Розрахуємо затрати на транспортування на рік наступним чином

Затрати на транспортування на рік = (280+ 1200 + 2000) *12=41760

Витрати на рекламу, які включають виготовлення рекламних буклетів; рекламу у місцевих журналах і газетах, та мережі Інтернет; виготовлення фірмових целофанових пакетів для пакування продукції у місці реалізації та салфеток.

Витрати на рекламу на рік дорівнюють 21500 грн.

Що стосується оплати робочої сили у місяць, для одного робочих 1200 на місяць. Для одного торгового павільйону потрібно щонайменьше два продавця. Розрахуємо витрати на зарплатню робочіх на рік.

Витрати на заробітну плату на рік =1200*2*12 = 28800 грн.

Наступним крок у обґрунтуванні ефективності реалізації стратегії є оцінка собівартості продукції (Табл.3.2, Табл.3.3).

Таблиця 3.2 - Середня вартість рецептурних складових на один кондитерський виріб. Випічка.

Статті витрат

Випічка один виріб, грн.

Сировина та матеріали

Заморожена основа хлібобулочних виробів

Начинка

Спеції

0,38

0,8

0,2

Заробітна плата

0,4

Відрахування на соц. заходи

0,15

Транспортно-заготівельні витрати

0,02

Загальновиробничі витрати

0,18

Витрати від браку продукції

0,01

Загальногосподарські витрати

0,15

Виробнича собівартість

1,25

Повна собівартість

3,54

Плановий випуск кондитерських виробів у виді випічка приблизно 500 виробів у день, прорахуємо загальні витрати на собівартість випікаємої продукції за рік.

Собівартість = (500*3,54) *365=646054 грн.

Таблиця 3.3 - Середня вартість рецептурних складових на один кондитерський виріб. Кремові торти.

Статті витрат

Кремовий торт один виріб, грн.

Сировина та матеріали

Молоко сгущене

Борошно

Барвникі

Цукор

Какао порошок

Есенція

0,5

1,9

0,08

0,62

0,21

0,1

Заробітна плата

0,4

Відрахування на соц. заходи

0,15

Транспортно-заготівельні витрати

0,02

Загальновиробничі витрати

0,18

Витрати від браку продукції

0,01

Загальногосподарські витрати

0,15

Виробнича собівартість

1,25

Повна собівартість

5,57

Плановий випуск кондитерських виробів у виді кремові торти приблизно 30 виробів у день, прорахуємо загальні витрати на собівартість випікаємої продукції за рік.

Собівартість = (30*5,57) *365=60991 грн.

Окрім усіх вищеперерахованих затрат, необхідно також прорахувати розмір ввізного мита та інші затрати експортування кондитерських виробів у Росію. Згідно з ТН ВЄД Росії кондитерські вироби підпадають під код 1905903000, що означає розмір імпортного мита до Росії дорівнює 15 відсотків.

Також необхідно врахувати величина митного збору за митне оформлення (Ставки митних зборів за митне оформлення наведено у додатку В). Для урахування усіх витрат узагалі до витрат на собівартість усього обсягу продукції на рік треба додати ввізного мита у розмірі 15 % та митний збір на митне оформлення для обох видів продукції. Розрахунок проводиться наступним чином:

Собівартість продукції на рік. Випічка = 646054

Собівартість продукції на рік. Випічка, за врахуванням митних витрат = (646054*0,15) +646054+ 6897=749858

Собівартість продукції на рік. Кремові торти = 60991

Собівартість продукції на рік. Кремові торти, за врахуванням митних витрат = (60991*0,15) +60991+ 6897=77036

Підрахуємо загальні витрати на рік.

Загальні витрати на рік = Будування торгового павільйону + Ремонт павільйону + Обладнання для випікання + Електроенергія + Витрати на транспортування + Витрати на заробітну плату + Витрати на собівартість продукції =50000+15000+16029+69510+41760+21500+69510+749858+77036= 1110203 грн.

З розрахованого вище залишку робочого капіталу підприємства вираховуємо основні затрати:

Залишок робочого капіталу=1791000 - 1110203= 680797 грн.

Можна впевнено зробити висновок, що Корпорація "Бісквіт-Шоколад" розвивається за рахунок свого прибутку та не потребує зовнішніх інвестицій.

Ціна виробів залежить не тільки від собівартості продукції та основних затрат на її реалізацію. Для установки ціни на продукцію, треба проаналізувати ціни конкурентів у даній галузі. Проаналізувавши ціни основних конкурентів у галузі міні пекарень у м. Бєлгороді доцільно пропонувати наступне:

Ціна на хлібобулочні вироби (випічка) = 10 грн. (34 рос. рубль)

Ціна на кондитерські вироби (кремові торти) = 40 грн. (138 рос. рубль)

Очікувану виручку з реалізації, розрахуємо нижче.

Виручка з реалізації, випічка =646054*10=6460540 грн.

Виручка з реалізації, торти = 60991*40=2439640 грн.

Чистим прибутком підприємства від реалізації продукції є частина прибутку після уплати податків, зборів та інших відчислень до держбюджету. Оскільки продукція корпорація "Бісквіт-Шоколад" реалізується на території Російської Федерації, податки з реалізації будуть оплачені згідно з законодавством цієї країни. Податок на добавлену вартість у Росії дорівнює 18 %, податок на прибуток 20%. Вирахуємо з виручки з реалізації вищеописані податки:

Виручка від реалізації без ПДВ = (3662775 +3153600) *0,82=5589427 грн.

Виручка від реалізації без ПДВ та основних витрат = 5589427 - 1184139 =4435228 грн.

Чистий прибуток (за вирахуванням податку на прибуток) = 4435228*0,8=3548230 грн.

Для прийняття кінцевого інвестиційного рішення необхідно мати інформацію про характер повного відшкодування витрат, а також про відповідність рівня додаткового одержуваного доходу ступеня ризику невизначеності досягнення кінцевого результату. Щоб розрахувати вигідність реалізації вищеописаної стратегії необхідно прорахувати Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладень та термін окупності. Для розрахунку будуть використані наступні формули.

Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладень розрахується за формулою 3.1:

Е= (3.1)

де Е - Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальни вкладень;

П - річний прибуток;

К - капітальні вкладення.

Термін окупності розрахується за формулою 3.2 Терміном окупності ("простим" строком окупності, payback period - РР) називається тривалість періоду від початкового моменту до моменту окупності.

РР= (3.2)

де PP - термін окупності (рік)

За формулою 3.1 розрахуємо коефіцієнт загальної економічної ефективності:

Е=

Коефіцієнт загальної економічної ефективності дорівнює 3, 19. Це означає що чистий прибуток більш ніж у три рази перевищує капітальні вкладення. Це є дуже високим результатом економічної діяльності.

За формулою 3.2 розрахуємо термін окупності:

Т=

Термін окупності вкладених коштів згідно з вище прорахованим показником дорівнює 0.31 року, що означає повернення усіх витрат у термін приблизно чотирьох місяців.

З приведених вище розрахунків видно, що прибуток від реалізації стратегії ЗЕД у три рази перевищує витрати та термін окупності проекту складає приблизно чотири місяці. Отримані результати розрахунків підтверджують правильність вибраного напряму стратегії ЗЕД підприємства.

Підсумовуючи з огляду наведені рекомендації щодо вдосконалення існуючої стратегії експорту на підприємстві "Бісквіт-Шоколад". Зокрема була запропонована реалізація кондитерських на території м. Бєлгород Росія у фірмовому торговому павільйоні. Після аналізу попиту та конкуренції об'єктом експорту була обрана випічка із замороженої основи та кремові пиріжні. Були прораховані витрати на будування торгового павільйону, його ремонту, дизайну, собівартість продукції, ії транспортування. Також були враховані витрати на рекламу у місцевих журналах та газетах, та виготовлення анкет для маркетингового дослідження, які дадуть змогу проаналізувати задовільність споживачів продукцією та розширяти ії асортимент. Розрахунки ефективності показали що чистий прибуток більш ніж у три рази перевищує капітальні вкладення та термін окупності проекту складає приблизно чотири місяці. Таким чином, розрахунок операції показав доцільність впровадження запропонованої схеми вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності корпорації "Бісквіт-Шоколад".

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону праці" [41] під охороною праці розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санiтарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та (їх представниками) між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва [41].

Задача охорони праці полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність ураження працюючого під дією шкідливого виробничого чинника чи захворювання під дією шкідливого виробничого чинника з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

Дотримання умов та правил охорони праці і виробничої санітарії забезпечують безпеку праці. Покращення умов праці, впливає на результати роботи, приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я робітників і водночас приводить до зменшення затрат на оплату компенсацій і пільг на лікування а також за роботу в несприятливих умовах праці.

У даному розділі розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища стосовно приміщення відділу продажу Корпорація "Бісквіт-Шоколад", розташованого на першому поверсі трьохповерхового будинку. Площа відділу дорівнює близько 20 м2, об'єм становить 60 м3. В приміщенні відділу продажу є в наявності телефон, персональний комп'ютер, принтер та сканер. Там працює три людини, на кожну з яких припадає близько 6м2.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст.13 закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;


Подобные документы

  • Стратегії виходу на зарубіжний ринок. Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства та її контрактна підтримка. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньоекономічних операцій. Побудова відділу зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві.

    курсовая работа [124,9 K], добавлен 04.06.2010

  • Принципи зовнішньоекономічної діяльності та зовнішні зв`язки України. Коротка історія фабрики ЗАТ "Харків'янка". Дослідження теоретичних підходів до вибору зовнішньоекономічної стратегії підприємства. Порядок вибору стратегії виходу на зовнішній ринок.

    дипломная работа [326,1 K], добавлен 13.09.2010

  • Теоретично-методичні підходи щодо стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Маркетингова стратегія як засіб виходу на зовнішній ринок. Основні техніко-економічні показники підприємства та фінансово-господарська діяльність.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 28.09.2009

  • Організаційні умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, стратегічні орієнтири її розвитку. Вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на формування стратегії підприємства в даній сфері, рекомендації по її виробленню.

    дипломная работа [159,7 K], добавлен 08.07.2016

  • Теоретико–методичні аспекти кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 10. Проект заходів щодо кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

    курсовая работа [334,4 K], добавлен 28.09.2009

  • Аналіз сутності стратегічного управління. Вивчення теоретичних аспектів міжнародного ринку та основних етапів стратегії виходу підприємства на ринок. Особливості застосування стратегій в зовнішньоекономічній діяльності підприємства ТОВ "Вітмарк Україна".

    дипломная работа [433,4 K], добавлен 21.08.2010

  • Характеристика факторів конкурентоспроможності ТОВ "Газмонтажсервіс". Оцінка ефективності управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Аналіз ефективності реалізації конкурентної стратегії, вдосконалення системи менеджменту підприємства.

    дипломная работа [623,5 K], добавлен 20.05.2012

  • Правове забезпечення формування стратегії розвитку підприємства. Стратегічне планування як елемент системи стратегічного менеджменту підприємства. Розробка базової стратегії підприємства як фактор зниження ступеню невизначеності його діяльності.

    курсовая работа [157,3 K], добавлен 21.04.2015

  • Теоретичні засади поняття місії корпорації, її значення в діяльності організації. Загальна характеристика підходів щодо порядку розробки та оцінки місії корпорації. Особливості впровадження корпоративної місії на прикладі підприємства "ТНК-ВР Коммерс".

    курсовая работа [46,0 K], добавлен 24.12.2010

  • Реалізація стратегічного менеджменту ВАТ "АМК", аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Конкуренція (аналіз галузі і пропозиції). Клієнт (аналіз попиту), канали збуту. Планування стратегії зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "АМК".

    курсовая работа [362,7 K], добавлен 04.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.