Ефективне управління виробництвом

Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів.

Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік.

Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 3).

Динаміка продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» свідчить про підвищення даного показника, тобто з 67,7 у 1997 р., до 73,8 у 1999 р. і до 81,0 у 2000 р., а темп зростання продуктивності праці склав 109,1% і 109,7% у 1999 р. і в 2000 р. відповідно.

Розрахований показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці.

Чим більше економія живої праці, тим вище її продуктивність і вище частка приросту продукції.

Таким чином, на підставі проведених розрахунків, можна констатувати про неухильне підвищення продуктивності праці, на винзаводі ВАТ «Ударний», що є результатом зростання фондоозброєності праці (див. Додатки 3, 4).

Показник фондовіддачі в 2000 р. стосовно 1999 р. збільшився на 0,27 грн. Як уже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту

Приріст товарної продукції, на підприємстві, випереджає приріст оборотних коштів на 2,3%.

Показник відносної економії основних фондів на підприємстві становить:

%.

Відносна економія оборотних коштів, у 2000 р., у ВАТ «Ударний» складає:

тис. грн.

Показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і грошових коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищує ефективність виробництва.

Показники тривалості одного обороту оборотних коштів (До) у 1999 і 2000 р. практично рівні, і при округленні складуть 21,4 дн., але все-таки незначно, показник До за 2000 р., позитивніший показника за 1999 р. на 0,06 дн.

Різниця між фактичною кількістю днів одного обороту в минулому році (2000) у порівнянні з базисним (1999), показує, на скільки днів прискорилася оборотність, що і буде служити показником ефективного використання оборотних коштів.

Підприємство, ВАТ «Ударний» у 2000 р. зробило матеріальних витрат на 1 грн. товарної продукції - 72 коп., що говорить про зменшення матеріальних витрат, тому що в 1999 р. даний показник становив - 73 коп.

Додатково розраховані показники: а) темп зростання фондовіддачі; б) темп зростання виробничих фондів; в) фондооозброєність праці; г) темп зростання фондоозброєності праці (Додаток 4, № 17, 18, 19, 20); дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва ВАТ «Ударний», а саме - виробничі фонди ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці.

Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ складає - 115,5% (далі будуть наводитися середньорічні показники за 1999, 2000 р.), а зростання фондоозброєності праці - 124,96%.

А темпи зростання продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», складають 109,4% і 83,49% відповідно.

При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення указаних показників свідчить про зворотне - 109,4 < 124,96.

Фондоозброєність відбиває ступінь технічної оснащеності праці і впливає на продуктивність праці.

Наведені цифри свідчать про необхідність вишукування й використання резервів виробничих фондів, для того, щоб підвищити фондовіддачу.

Однак варто помітити, що дані показники на винзаводі, зокрема, за 2000 р., свідчать про позитивні тенденції. Так темп зростання продуктивності праці в 2000 р. склав 109,7%, а темп зростання фондоозброєності - 107,0%, тобто темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання фондоозброєності праці на 2,7%.

Аналіз використання виробничих потужностей (таблиця 3) свідчить про неефективне використання наявних виробничих потужностей. Таким чином, поліпшення використання виробничих потужностей винзаводу є резервом підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний». Варто також помітити, що виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) незначно відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає - 23744 дал у рік.

Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції й ін., тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.

Аналіз рівня механізації виробництва ВАТ «Ударний» показав, що в цілому по обстеженому підприємству більш половини робітників (54,2%) зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%.

Таким чином, незважаючи на значний ступінь механізації праці на підприємстві ВАТ «Ударний», ручною працею зайнято більш половини всієї кількості робітників, що є великим резервом для подальшої механізації праці й підвищення ефективності виробництва.

Результати аналізу показали, що основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» є заходи, що мають ціль:

підвищення рівня механізації виробництва;

НОТ (наукова організація праці);

поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

У наступному розділі розглядається комплекс заходів підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» по зазначеним вище напрямках.

Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва

3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації виробництва

У виробничому процесі винзаводу більша частина виробничих операцій зв'язана з механічним впливом на предмет праці (перекачування і розлив вина, мийка пляшок і ємностей, укладання готової продукції в ящики, транспортування тари, допоміжних матеріалів, готової продукції й ін.), у зв'язку з чим для підприємства дуже важливе значення має підвищення рівня механізації.

На підставі аналітичної частини пропоную два основних напрямки механізації виробництва винзаводу:

комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;

створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві.

Комплексно-механізованою лінією основного чи допоміжного виробництва (в тому числі для ВРТС робіт) можна вважати таку лінію, що цілком обслуговується робітниками, що обслуговують автомати й напівавтомати, а також машини й механізми, тобто зайняті автоматизованою чи механізованою працею. Ознакою даного типу лінії є те, що серед обслуговуючих її робітників немає робітників виконуючих ручні операції, зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів і робітників виконуючих ручні операції, які не зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів, тобто робітників, зайнятих ручною працею.

Для малих і середніх винзаводів, яким є ВАТ «Ударний», розроблені комплексно-механізовані лінії типу МКМЛ-7М і МКМЛ-8. Дані лінії є розробкою ВНДІВіВ «Магарач» і успішно впроваджені на винзаводах малого типу.

Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) основного виробництва винзаводу дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.

Великим резервом підвищення рівня механізації основного виробництва винзаводу є упровадження високопродуктивної комплексно-автоматизованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.

З метою механізації допоміжного виробництва на підприємстві, раніше були проведені наступні заходи: установка фреонових компресорів і заміна парових котлів; створення механізованих дільниць для зарядки акумуляторних навантажувачів, забезпечення виробництва стисненим повітрям, комплексне очищення стічних вод від шкідливих домішок, повторне використання водопровідної води, що йде на охолодження ліній безупинної шампанізації, забезпечення виробництва вуглекислим газом із повторним його використанням.

Допоміжне виробництво винзаводу виконує три функції: ремонт устаткування; енергопостачання; підтримка будинків і споруджень у робочому стані.

Результати проведеного аналізу (п\р 2.4) свідчать про те, що в даний час механізація допоміжного виробництва знаходиться ще на досить низькому рівні. Виключенням є енергопостачання, де рівень механізації виробничих процесів становить 100%. Велика питома вага серед допоміжних робітників займають ремонтники (таблиця 6) - 67,5% (29 чоловік), причому біля половини з них зайнято ручною працею. Як правило, ремонт устаткування на винзаводі здійснюється «на ходу», майже цілком відсутні капітальні ремонти.

Основний резерв зниження витрат ручної праці на цій ділянці полягає в правильній організації ремонтних робіт, чому повинне послужити «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розроблене ВНДІВіВ «Магарач». Крім того, вирішенню цієї задачі буде сприяти створення ремонтної бази підприємства, на якій можна організувати випуск запасних частин, сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, нестача яких на підприємстві гостро відчувається.

Великі резерви механізації виробництва на винзаводі розташовані в ВРТС роботах. З таблиць 5 і 7 видно, що 58,8% робітників цієї категорії зайняті ручною працею (42,9 + 15,9).

Рівень механізації ВРТС робіт на винзаводі при надходженні вантажів вище, ніж при відправленні. Це зв'язано з тим, що велику частку у вантажах, що надходять, займають виноматеріали, переміщення яких здійснюється насосами, тобто процес цілком механізований. Основна ж маса вантажників і транспортувальників зосереджена на операціях по відправленню вантажів, де ще недостатньо застосовується техніка.

З 1992 р. на винзаводі організована механізована дільниця №3 (цех №3) по вивантаженню з вагонів і навантаженню у вагони вантажів, по вивантаженню й завантаженню бочок, вивантаженню цукру. З цього моменту на винзаводі відбувалося впровадження телескопічних транспортерів, оснащення винзаводу електрокарами й електровантажниками.

Вважаю за доцільне зробити також упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.

Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «Ударний» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «Ударний».

3.1.2 Заходи НОТ (наукова організація труда)

Важливий напрямок у боротьбі за зростання продуктивності праці - підвищення ролі науки. Науково-технічний прогрес веде до змін у технології виробництва, технічному оснащенні, організації праці. Використання цих змін для підвищення ефективності виробництва залежить від того, якою мірою забезпечується пропорційність і взаємозв'язок удосконалювання техніки й упровадження наукової організації праці й виробництва.

Наукова організація праці являє собою комплекс заходів щодо впровадження новітніх досягнень науки й техніки й передового досвіду, що дозволяють щонайкраще сполучити виробничі і трудові ресурси, підвищувати якість і ефективність виробництва, безупинно підвищувати продуктивність праці, сприяти її полегшенню.

На винзаводі усе більше уваги приділяється поліпшенню умов праці. Для цього в робочих приміщеннях установлюються вентиляційні камери, системи регулювання температурних режимів, поліпшується освітленість, упроваджуються раціональні режими праці й відпочинку, проводиться благоустрій території заводу.

Вважаю за доцільне створити на винзаводі раду НОТ, для координації роботи з НОТ, до складу якої включити інженерів, начальників дільниць, економістів.

Цінність впроваджуваних заходів щодо наукової організації праці визначається їхньою економічною ефективністю, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.

У підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) провадиться розрахунок економічної ефективності заходів щодо НОТ, пропонованих для проведення на винзаводі.

Так, проаналізувавши виробничий процес на винзаводі, я пропоную:

у цеху готової продукції (цех №3), здійснити сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;

упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці;

на розливочних лініях цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.

Приведені в підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) розрахунки говорять про доцільність і економічну ефективність проведення пропонованих заходів щодо наукової організації праці. Важливо, щоб робота з аналізу й проектування раціональних форм організації праці мала систематичний характер і враховувала всі напрямки наукової організації праці.

3.1.3 Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей

Економічний аналіз діяльності винзаводу показав, що виробничі фонди і виробничі потужності ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно (п\р 2.3).

Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції й ін., тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.

Поліпшення використання виробничих потужностей означає і поліпшення використання основних виробничих фондів.

Важливим резервом поліпшення використання виробничої потужності винзаводу є прискорення оборотності виробничої тари.

Таким чином, ґрунтуючись на результатах економічного аналізу, я пропоную підвищити ефективність виробництва ВАТ “Ударний” шляхом:

удосконалювання організації виробництва по всій низці вироблення вина;

поліпшення постачань виноматеріалів;

поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

Удосконалювання організації виробництва по всій низці вироблення вина й поліпшення постачань виноматеріалів дозволить коефіцієнт оборотності тари (у даний момент він має значення 3,08 - середній коефіцієнт відкритих і закритих виносховищ) підвищити до значення 4-5 у рік. Прискорення оборотності виробничої тари є великим резервом збільшення виробничої потужності без додаткових капіталовкладень на збільшення виробничої тари.

Щоб прискорити оборотність виробничої тари, варто збільшити час її використання протягом року, а для цього потрібно скорочувати терміни ремонту тари, підвищувати якість ремонту, використовувати тару з прогресивних матеріалів, із стійкими внутрішніми покриттями, прискорювати заповнення тари. Усе це скоротить терміни готовності виробничої тари під черговий залив.

На швидкість оборотності виробничої тари впливає тривалість технологічного циклу. Середня тривалість технологічного циклу залежить від ряду факторів, у тому числі від якості виноматеріалів, що надходять, від їхньої розливостійкости. У цьому відношенні повинна поліпшуватися якість вироблюваних виноматеріалів. Скороченню технологічного циклу на винзаводі буде сприяти також підвищення рівня механізації й автоматизації основного виробництва, заміна дрібних ємностей на великі для збереження виноматеріалів, підвищення безперервності процесів виробництва, скорочення термінів обробки виноматеріалів і виготовлення купажів.

Прискорення оборотності виробничої тари може бути досягнуте також за рахунок додаткових капітальних вкладень. Так, щоб прискорити оборотність виробничої тари винзаводу, пропоную - побудувати закриті приміщення для збереження виноматеріалів, що зберігаються на відкритих площадках виносховища №1.

У відкритому виносховищі №1 установлено 32 вертикальних металевих резервуара загальною ємністю 330000 дал і 9 горизонтальних металевих резервуара загальною ємністю 69000 дал.

У зимові місяці, при температурі -1 - 8°С виноматеріали замерзають, у зв'язку з чим сповільнюється річний оборот тари, у якій зберігаються виноматеріали. Мінімальний коефіцієнт оборотності виробничої тари в рік для ємностей, що знаходяться в закритих приміщеннях, повинен бути не менше 3 і для ємностей, що знаходяться на відкритих площадках, - не менше 2.

Таким чином, для підвищення коефіцієнта оборотності тари й збільшення виробничої потужності винзаводу я пропоную:

провести будівництво закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище);

увести в експлуатацію побудовані закриті приміщення для збереження виноматеріалів.

Будівництво й експлуатація закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:

підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;

збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 дал\рік і більш.

У 2000 р. на лініях розливу винзаводу розлито в пляшки - 3572912 дал готової продукції, що складає 92% від виробничої потужності ліній розливу. Звідси випливає, що значним фактором поліпшення використання виробничої потужності підприємства є підвищення коефіцієнта використання ліній розливу. Основні шляхи його підвищення наступні:

усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;

удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- й міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.

З метою ліквідації «вузьких місць» у цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропоную впровадити на підприємстві наступні методи організації праці на основі механізації ВРТС робіт:

пакетний спосіб збереження тари і готової продукції на складах;

використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;

повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження склопосуду з автомашин і навантаження в них готової продукції;

використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків і укладанню їх у ящики.

Найбільші втрати потужності на лініях розливу винзаводу виникають з технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропоную:

упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;

розробити й впровадити трудові нормативи на проведення ремонтів;

установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;

удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.

Однією з обов'язкових умов нормального функціонування всього процесу виробництва й підвищення його ефективності є систематичне відтворення основних виробничих фондів. При цьому важливо, щоб відтворення їх відбувалося на технічній основі, що відповідає сучасним вимогам технічного прогресу, і здійснювалося в оптимальні терміни.

З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропоную:

прискорювати відновлення основних виробничих фондів;

скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.

Пропонований у підрозділі 3.1 комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «Ударний», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій даного підрозділу буде - значний економічний ефект.

У наступному розділі розраховується економічний ефект заходів НОТ, пропонованих для проведення на винзаводі (п\р 3.1.2).

3.2 Ефект від проведення заходів на виробництві

У даному розділі розраховується економічна ефективність заходів НОТ, пропонованих для проведення на винзаводі (п\р 3.1.2).

Цінність впроваджуваних заходів щодо наукової організації праці визначається їхньою економічною ефективністю, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.

Ці величини розраховуються по приведеним нижче формулах.

Приріст продуктивності праці в результаті економії чисельності працюючих Wч (у %) установлюється по формулі:

, (36)

де Эч - відносна економія (вивільнення) чисельності працюючих після впровадження заходів; Ч - розрахункова середньо облікова чисельність працюючих на дільниці (у цеху, на підприємстві), обчислена на обсяг виробництва планованого періоду по продуктивності праці базисного періоду.

Річний економічний ефект від упровадження заходів НОТ - Эг (у %) визначається по формулі:

, (37)

де С₁, С₂ - собівартості одиниці продукції (робіт) до і після впровадження заходів (поточні витрати), грн.; В₂ - річний обсяг продукції (робіт) після впровадження заходів у натуральному вираженні (т, м, м² і ін.); Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (дорівнює 0,15); Зед - одноразові витрати, зв'язані з розробкою й впровадженням заходів, грн.

У загальному виді річний економічний ефект визначається як різниця між економією по підприємству в цілому й усіх витратах, зменшеними на нормативний коефіцієнт ефективності.

Проаналізувавши виробничий процес на винзаводі, маючи за мету підвищення ефективності виробництва, я пропоную провести наступні заходи:

У цеху готової продукції (цех №3), здійснити сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;

Упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці;

На лініях розливу цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.

Далі розраховується економічна ефективність пропонованих для впровадження на винзаводі заходів, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.

Захід №1.

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності заходу №1 - містяться в таблиці 8.

Таблиця 8

Вихідні дані розрахунку економічної ефективності

Вихідні дані
Дані	до впровадження	після впровадження
Число слюсарів-наладчиків	3
Число слюсарів-ремонтників	3
Число слюсарів-наладчиків-ремонтників		3
Розряд слюсаря-наладчика	III
Розряд слюсаря-ремонтника	IV
Розряд слюсаря-наладчика-ремонтника		V
Середньомісячна заробітна плата робітників III розряду, грн	204
Середньомісячна заробітна плата робітників IV розряду, грн	224
Середньомісячна заробітна плата робітників V розряду, грн		292
Відрахування (пенсійний фонд - 32%, соціальне страхування - 4%, фонд безробіття - 1,5%), %	37,5	37,5
Вартість спецодягу одного робітника, грн	40	40
Середньооблікова чисельність ПВП на винзаводі, чоловік	222	219

У результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки (цех №3), вивільняється 3 чоловіка, у той же час при збільшенні норми обслуговування підвищується розряд робітника.

Допоміжні розрахунки

Економія по фонду заробітної плати від вивільнення трьох робітників III розряду і трьох робітників IV розряду, грн.

.

Економія по відрахуваннях у пенсійний фонд, фонд безробіття і на соціальне страхування, грн.

.

Зниження витрат на спецодяг, грн.

.

Економія усього, грн.

.

Збільшення фонду заробітної плати у зв'язку з підвищенням розряду робітників, грн.

.

Збільшення відрахувань у пенсійний фонд, фонд безробіття і на соціальне страхування, грн.

.

Збільшення усього витрат, грн.

.

Розрахунок економічної ефективності

1. Приріст продуктивності праці в цілому по заводу, %

.

2. Річний економічний ефект, грн.

.

Отже, у результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки (цех №3), приріст продуктивності праці по винзаводу складе 1,37%, а річний економічний ефект на підприємстві складе 6852 грн.

Захід №2.

Упровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1) дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці. Обсяг виробництва при цьому не зміниться (таблиця 9)

Таблиця 9

Вихідні дані розрахунку економічної ефективності

Вихідні дані
Годинна тарифна ставка робітника II розряду, грн	0,93
Фонд робочого часу одного робітника за місяць, ч	174,6
Число місяців роботи в році	12
Коефіцієнт виконання норм, %	1,1
Додаткова заробітна плата, %	10
Відрахування (пенсійний фонд - 32%, соціальне страхування - 4%, фонд безробіття - 1,5%), %	37,5
Вартість спецодягу одного робітника в рік, грн	40
Одноразові витрати на впровадження типових проектів, грн	240
Вивільнення робітників, чоловік	4
Чисельність ПВП, людина	222

Допоміжні розрахунки

Основна річна заробітна плата чотирьох робітників, грн.

.

Додаткова заробітна плата чотирьох чоловік, грн.

.

Разом заробітна плата чотирьох робітників, грн.

.

Відрахування (пенсійний фонд - 32%, соціальне страхування - 4%, фонд безробіття - 1,5%), %

.

Разом економія по заробітній платі, грн.

.

Економія витрат на спецодяг, грн.

.

Розрахунок економічної ефективності

1. Приріст продуктивності праці по винзаводу, у %

.

2. Річний економічний ефект, грн.

3. Строк окупності одноразових витрат, років

.

Таким чином, у результаті впровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ“Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1):

вивільняється 4 чоловіка;

підвищується продуктивність праці на винзаводі на 1,83%;

досягається річний економічний ефект - 13091,57 грн.

Захід №3.

Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу, цеху №3, дозволить визволити 4 чоловіка - три приймальниці готової продукції й контролер (див. таблицю 10).

Таблиця 10

Вихідні дані розрахунку економічної ефективності

Вихідні дані
Кількість робітників, що обслуговують цех розливу, чоловік до впровадження заходів після впровадження заходів	40 36
Денна заробітна плата контролера й приймальниці по тарифу, грн	7,64
Додаткова заробітна плата, %	25
Відрахування (пенсійний фонд - 32%, соціальне страхування - 4%, фонд безробіття - 1,5%), %	37,5
Вартість одного комплекту спецодягу, грн	34
Вартість одного лічильника, грн	120
Середньооблікова чисельність ПВП, чоловік	222

Допоміжні розрахунки

Річна економія по заробітній платі, грн.

.

Економія по додатковій заробітній платі, грн.

.

Усього по заробітній платі, грн.

.

Економія по відрахуваннях (пенсійний фонд - 32%, соціальне страхування - 4%, фонд безробіття - 1,5%), грн.

.

Економія по спецодягу, грн.

.

Загальна економія, грн.

.

Витрати на впровадження лічильників, грн.

.

Розрахунок економічної ефективності

1. Приріст продуктивності праці, %

.

2. Річний економічний ефект, грн.

.

Таким чином, установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу, цеху №3, дозволяє:

визволити 4 чоловіка;

підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;

одержати річний економічний ефект у розмірі - 12277,35 грн.

Приведені в підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) розрахунки говорять про доцільність і економічну ефективність проведення пропонованих заходів щодо наукової організації праці. Важливо, щоб робота з аналізу й проектування раціональних форм організації праці мала систематичний характер і враховувала всі напрямки наукової організації праці.

Висновки

Економічна ефективність виробництва підприємства - ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності виробництва служить рівень продуктивності праці. Ефективність виробництва - це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт - відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві. До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої чи реалізованої продукції, величина отриманого прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів чи загальна економія від зниження собівартості продукції й ін. Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшенню нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенню умов праці й побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя й ін.

Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.

Необхідність і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і низкою особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.

Рівень економічної й соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох факторів, що її визначають.

Система показників ефективності виробництва

Система показників ефективності виробництва, показники якої розраховувалися й використовувалися в аналізі виробництва ВАТ «Ударний», дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.

Для оцінки ефективності виробництва ВАТ «Ударний» використовувалася система показників, у якій показники оцінки й планування підвищення економічної діяльності об'єднані в шість груп (і, таким чином, економічна ефективність розглядається як багатомірне явище):

Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва.

Показники ефективності використання праці.

Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

Показники використання виробничих потужностей.

Показники рівня механізації виробництва.

Результати аналізу ефективності виробництва

підприємства

У результаті аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, ВАТ «Ударний», виявлені причини низької ефективності виробництва підприємства.

Виробничі фонди, ВАТ «Ударний», використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці. Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ становить - 115,5% (далі будуть приводитися середньорічні показники за 1999, 2000 рр.), а зростання фондоозброєності праці - 124,96%. А темпи зросту продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», становлять 109,4% і 83,49% відповідно. При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення зазначених показників свідчить про зворотне - 109,4 < 124,96.

Наявні виробничі потужності підприємства використовуються не ефективно. Потужність винзаводу перевищує обсяг розлитої готової продукції. Різниця потужності винзаводу й обсягу розлитої готової продукції становить: 1999 р. - 98456 дал; 2000 р. - 73756 дал. Виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає - 23744 дал у рік.

Більш половини робітників (54,2%), на підприємстві, зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%. Це свідчить про невисокий рівень механізації виробництва у ВАТ «Ударний».

Результати аналізу показали, що наступні напрямки є основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»:

1. Підвищення рівня механізації виробництва;

2. НОТ (наукова організація труда);

3. Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

Комплекс заходів для впровадження, необхідних для підвищення ефективності виробництва підприємства

1. Заходи підвищення рівня механізації

виробництва

Основні напрямки підвищення рівня механізації виробництва винзаводу:

Комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;

Створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві, механізація допоміжного виробництва.

Заходи комплексної механізації основного

виробництва

1.1 Упровадження комплексно-механізованої лінії типу МКМЛ-7М чи МКМЛ-8, розроблені ВНДІВіВ «Магарач». Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) винзаводу по основному виробництву дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.

1.2 Упровадження високопродуктивної комплексно-механізованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.

Заходи механізації допоміжного виробництва.

2.1 Правильна організація ремонтних робіт, на основі «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розробленого ВНДІВіВ «Магарач».

2.2 Створення ремонтної бази підприємства, на якій необхідно: організувати випуск запасних частин; сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, недостача яких на підприємстві гостро відчувається.

2.3 Упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.

Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «Ударний» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «Ударний».

2. Заходи НОТ (наукова організація труда)

Заходи щодо НОТ, пропоновані для впровадження на винзаводі:

У цеху готової продукції (цех №3), сполучити професії слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;

Упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка й підвищити продуктивність праці;

На лініях розливу цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.

Економічна ефективність пропонованих заходів.

Захід 1.

У результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки (цех №3), приріст продуктивності праці по винзаводу складе 1,37%, а річний економічний ефект на підприємстві складе 6852 грн.

Захід 2.

У результаті впровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1):

вивільняється 4 чоловіка;

підвищується продуктивність праці, на винзаводі, на 1,83%;

досягається річний економічний ефект - 13091,57 грн.

Захід 3.

Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу цеху №3, дозволяє:

вивільнити 4 чоловіка;

підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;

одержати річний економічний ефект у розмірі - 12277,35 грн.

3. Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей

Будівництво й введення в експлуатацію закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:

підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;

збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 дал\рік і більш.

Основні шляхи підвищення коефіцієнта використання ліній розливу на підприємстві:

усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;

удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- і міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.

З метою ліквідації «вузьких місць» у цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропонується впровадження на підприємстві наступних методів організації праці на основі механізації ВРТС робіт:

пакетний спосіб збереження тари і готової продукції на складах;

використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;

повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження пляшок з автомашин і навантаження в них готової продукції;

використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків й укладанню їх у ящики.

Найбільші втрати потужності на лініях розливу винзаводу виникають із технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропонується:

упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;

розробити й застосувати трудові нормативи на проведення ремонтів;

установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;

удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.

З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропонується:

прискорювати відновлення основних виробничих фондів;

скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.

Пропонований у дипломній роботі комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «Ударний», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій буде значний економічний ефект.

Так, упровадження на підприємстві пропонованих заходів щодо НОТ (3 заходи) принесе наступні результати:

приріст продуктивності праці по винзаводу складе - 5,03%;

річний економічний ефект (у сумі) складе - 32220,92 грн.

Завершуючи роботу, варто помітити, що методики визначення й аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.

Список використаної літератури

Белашов Л.А. Эффективность производства. - К.: Высшая школа, 1989.

Ванинский А.Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 179 с.

Васильев Ю.П. Управление развитием производства в промышленных концернах США. - М.: Мысль, 1987. - 335 с.

Вейлл Питер. Искусство менеджмента. - М.: Новости, 1999. - 221 с.

Вечканов В.С. Эффективность производства и ее слагаемые. - Л.: ЛГУ, 1984. - 150 с.

Виханский О.С. Управление общественным производством: Учебное пособие. - М.: МГУ, 1991. - 134 с.

Волков О.И. Экономика предприятия. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 416 с.

Габ В.И. Оценка эффективности функционирования промышленного производства. - К.: Вища школа, 1989. - 158 с.

Горфинкель. В.Я. Экономика предприятия: Учебник. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

Ермолович А.Н. Анализ эффективности хозяйственной деятельности промышленных объединений и предприятий. - Минск, 1988.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. - К., 1995 - 208 с.

Кабаков В.С. Управление предприятием. - СПб.: ЛИЭИ, 1996.

Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учебное пособие. - К.: МАУП, 1997. - 300 с.

Камаев В.Д. Экономическая теория. - М.: Владос, 1999. - 636 с.

Кац Й.А. Экономическая эффективность деятельности предприятий: (анализ и оценка). - М.: Финансы и статистика, 1987.

Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: Учебник. - М.: ИНФРА, 1997. - 508 с.

Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. - К., 1999.

Кунельский Л.Э. Как ускорить рост эффективности: Вопросы и ответы. - М.: Политиздат, 1988. - 222 с.

Курочкин А.С. Организация производства. - К., 1997.

Ладанов И.Д. Практический менеджмент. - М., !995. - 491 с.

Лановой В.Т. Плановое управление и эффективность производства. - К.: Техника, 1988. - 271 с.

Майталь Ш. Экономика для менеджеров. - М.: ИНФРА, 1993. - 306 с.

Максимов М.М. Менеджмент. - М., 1999.

Мочерний С.В. Основи економічної теорії. - К., 1998. - 464 с.

Муравьёв А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. М.: Финансы и статистика, 1988. - 142 с.

Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. - К., 1998.

Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: Методы и показатели. - М.: Экономика, 1994. - 191 с.

Подсолонко В.А. Управление эффективностью производства. - Киев: Наукова думка, 1986. - 126 с.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. - Минск: Экоперспектива, 1998. - 498 с.

Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник. - Минск, 1997. - 363 с.

Чумаченко И.Г. Повышение эффективности производства: В 3-х томах. - К.: Высшая школа, 1989.

Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

Вёйе Г. Дернинг У. Введение в общую экономику и организацию производства. - Красноярск: КТУ, 1995. - 509 с.

Залунный А.Й., Мельник М.А. Управление качеством продукции и эффективностью производства: Учебное пособие для машиностроительных вузов. - К.: В. шк., 1988. - 126 с.

Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа - Знання, 1997. - 743 с.

Повышение эффективности производства. В 3 томах.\ Ответственный редактор Чумаченко Н.Г. и др. - К.: Наукова думка, 1990.

Додаток 1

Система показників ефективності суспільного виробництва об'єднань (підприємств)

Ефективність виробництва

Узагальнюючі показники ефективності виробництва		Показники ефективності використання праці.		Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень		Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

Темпи зростання виробництва		Темпи зростання продуктивності праці		Фондовіддача		Відносна економія матеріальних витрат

Витрати на 1 грн. товарної продукції		Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці		Оборотність оборотних коштів

Загальна рентабельність		Відносна економія живої праці		Відносна економія оборотних коштів

Відносна економія використання минулої і живої праці		Питомі капітальні вкладення

Додаток 2

Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний»

№ п.п.	Показники	Позначення	1999 р.	2000 р.
1	Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.	Р	17533	17966
2	Обсяг товарної продукції, тис. грн.	Т	17204	17987
3	Обсяг валової продукції, тис. грн.	В	17204	17987
4	Відпрацьовано робітниками за рік, тис. чол.-година.	Н	337,3	316,0
5	Відпрацьовано робітниками за рік, тис. чол.-днів	Д	42,2	39,0
6	Средньооблікова чисельність робітників, чоловік	Чр	180	169
7	Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чоловік	Ч	233	222
8	Балансовий прибуток, тис. грн.	П	3660	3624
9	Прибуток від реалізації продукції	Пр	3736	3830
10	Повна собівартість товарної продукції, тис. грн.	Ст	13525	14105
11	Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	Ср	13749	14078
12	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	Ф	1692	1723
13	Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.	О	1044	1067
14	Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн.	А	2736	2790
15	Матеріальні витрати, тис. грн.	Мз	12578	13088
16	Приріст середньорічної вартості оборотних коштів, %	Поб	2,756	2,203
17	Загальна місткість виносховищ винзаводу, дал	Е	1258600	1258600
18	Готова продукція, розлита в пляшки і бочку, дал	Г	3761400	3786100

Додаток 3

Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу

Показник	Рік
	1999	2000
Загальна рентабельність виробництва, %	133,8	129,9
Індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової Р\В	17533\17204 = 1,019	17966\17987 = 0,998
Середньогодинна продуктивність праці робітника, грн. В\Н	17204000\337300 = 51,005	17987000\316000 = 56,92
Середня тривалість робочого дня одного робітника, ч. Н\Д	337300\42200 = 7,99	316000\39000 = 8,1
Середнє число календарних робочих днів одного робітника за рік, Д\Чр	42200\180 = 234,444	39000\169 = 230,769
Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих ПВП, Чр\Ч	180\233 = 0,772	169\222 = 0,761
Індекс відхилення балансового прибутку проти прибутку від реалізації	3660\3736 = 0,979	3624\3830 = 0,946
Витрати в грн. на 1 грн. товарної продукції, Ст\Т, грн.	13525\17204 = 0,786	14105\17987 = 0,784
Озброєність працюючого основними фондами Ф\Ч, грн.\ч.	1692\233 = 7,261	1723\222 = 7,761
Озброєність працюючого оборотними коштами О\Ч, грн.\ч.	1044\233 = 4,480	1067\222 = 4,806

Додаток 4

Система показників ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

№	Показник	Роки
		1999	2000
1	2	3	4
1	Темп зростання виробництва чистої продукції (Jв=Тi/Тб·100), %	--	104,6
2	Загальна рентабельність підприємства (R), П\А·100, %	133,8	129,9
3	Витрати на 1 грн. товарної продукції (Уз), Ст\Т, грн.	0,79	0,78
4	Виробництво чистої продукції на 1 грн. витрат (Пч), Т\Ст, грн.	1,27	1,28
5	Продуктивність праці (W), Т\Ч, грн.\чол.,	73,84	81,02
6	Темп зростання продуктивності праці (Iw), Wi\Wб·100, %	109,1	109,7
7	Середньогодинна продуктивність праці робітника, В\Н, грн.	51,005	56,92
8	Середня тривалість робочого дня одного робітника, Н\Д, г.	7,99	8,1
9	Середнє число календарних робочих днів одного робітника за рік, Д\Чр	234,444	230,769
10	Темпи зростання чисельності промислово-виробничого персоналу, Ч, %	--	95,3
11	Частка приросту продукції в результаті зростання продуктивності праці (dВ), %	--	8,87
12	Відносна економія живої праці (Эт), чол.	21,3	21,6
13	Озброєність працюючого основними фондами Ф\Ч, грн.\ч.	7,261	7,761
14	Фондовіддача (Фо), Т\Ф, грн.	10,17	10,44
15	Озброєність працюючого оборотними коштами О\Ч, грн.\ч.	4,480	4,806
16	Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції (Ко=Поб\Jв·100), %	--	97,7

Продовження додатка 4

№	Показник	Роки
		1999	2000
1	2	3	4
17	Темп зростання фондовіддачі, (Jфо=Фоi \Фоб · 100), %	64,33	102,65
18	Темп зростання виробничих фондів, (Iп=Аi\Аб·100), %	129,06	101,97
19	Фондоозброєність праці, (ФВ=А\Ч), тис. грн.	11,742	12,568
20	Темп зростання фондоозброєності праці, (Iф=ФВi\ФВб·100), %	142,9	107,0
21	Відносна економія основних фондів (Фэк), %	--	103,58
22	Відносна економія оборотних коштів, (Эо=(Об·Jв):100-оф), тис. грн	--	25,024
23	Оборотність оборотних коштів (До), дн.	21,44	21,38
24	Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції, (Yмз=Мз\Т), грн.	0,73	0,72
25	Відносна економія матеріальних витрат (Эм), тис. грн.	--	118,588

Скорочення

ВРТС - вантажно-розвантажувальні, транспортні і складські роботи.