Планування діяльності агропромислових підприємств

Удосконалення оперативного економічного аналізу у товаристві, що нами аналізується сприяє впровадженню чекової системи взаєморозрахунків. Чекові взаєморозрахунки дають можливість в потрібній мірі децентралізувати систему, контролю за виробничими затратами і завдяки цьому наблизити її до оперативного управління виробництвом. Керівнику госпрозрахункового підрозділу немає необхідності чекати, доки економіст виведе результати виконання госпрозрахункового завдання. Всі виробничі витрат систематично проходять через його руки. У зв'язку з цим центр вага в аналітичній роботі переноситься в трудовий колектив, саме туди, де створюються матеріальні цінності. Акуратне. ведення взаєморозрахунків дає можливість керівнику своєчасно аналізувати свою діяльність, зважувати і передбачати наперед економічну доцільність управлінських рішень, що приймаються. Вибір методу чи їх сукупності залежить від цілей аналізу об'єкта, що вивчається, та інших умов. Цим визначається перелік використовуваних для аналізу показників і критеріїв.

При комплексному аналізі вивчаються: 1) природні умови, розміри, спеціалізація і концентрація виробництва; 2) використання землі та інших засобів виробництва; 3) забезпеченість і використання трудових ресурсів; 4) фінансовий стан; 5) економічна ефективність виробничо-фінансової діяльності і міжгосподарських зв'язків; 6) соціальний розвиток колективу підприємства (об'єднання) і розвиток соціальної інфраструктури; 7) екологічна ситуація і проведення природоохоронних робіт. Професійно здійсненний комплексний аналіз потенціалу розвитку підприємства є підставою для складання об'єктивних планів розвитку останнього, зокрема для оперативних (поточних ) планів. Нами розроблена проектна модель оперативного (поточного) планування у ТОВ „Яструбщанське". У процесі економічного аналізу фактичні дані порівнюють з плановими, досягнутим рівнем за 3-5 років передовими колективами, що працюють в аналітичній, природній і економічній умовах. Завдання полягає в тому, щоб виробити більш об'єктивні оціночні показники роботи, ширше використовувати різні нормативи, що розраховані на основі аналізу (кореляційного, регресивного та ін.) залежності показників, які вивчаються, від певних об'єктивних умов (якість землі, забезпеченість робочою силою, основними фондами та ін.), а також деякі паспортизації полів, економічної оцінки земель тощо.

Рис. 3.2. Проектна модель оперативного (поточного планування) у ТОВ „Яструбщанське".

Добра постановка економічного аналізу на підприємстві ставить високі вимоги до бухгалтерського обліку, що виконує функцію зворотного зв'язку в управлінні. Завдання полягає в тому, щоб прискорити обліковий процес, ввести таку систематизацію даних, щоб ці лаві забезпечували можливість детального і глибокого аналізу, в їх регістрах поточного обліку відображались би планові дані для порівняння фактичних даних з нормативними і для перевірки дотримання принципів внутрішньогосподарського розрахунку.

В економічному аналізі слід широко використовувати матеріали управлінського обліку, який являє собою процес виявлення, накопичення, підготовки інтеграції та передавання інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень. На відміну від фінансового обліку, який описує операції, що вже мали місце, головним завданням управлінського обліку є передбачення наслідків майбутніх операцій. Ринковий механізм господарювання потребує розширеного використання в аналізі кола показників, що характеризують комерційну діяльність підприємств: асортимент товарної продукції .(існуючий, можливий, перспективний); ринки реалізації (обсяг продаж, ціни, прибуток, рівень рентабельності (по кожному ринку і виду продукції); місткість (ємність) ринків, їх перспективи; кон'юнктура на кожному ринку і по кожному виду продукції; конкурентоспроможність кожного виду продукції і підприємства в цілому; виробничий потенціал для виробництва кожного виду продукції; рекламації на товари підприємства; реклама (характер, вартість, ефективність); показники позиціонування товарів; екологічні наслідки виробництва того чи іншого виду продукції. Повинен значно поповнитися перелік показників, що характеризують фінансовий етан підприємств: оцінка майнового стану, фінансової стабільності, платоспроможності (грошової, розрахункової, ліквідної), ліквідності активів, оцінка ділової активності і рентабельності та ін. Зросло значення показників фінансової стійкості підприємств: коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, питома вага кредиторської заборгованості в загальній сумі короткострокових зобов'язань та ін.

У полі зору керівників ТОВ „Яструбщанське" щоденно повинна бути інформація спеціальних рекламних видань, економічних і фінансових оглядів, що стосується ситуації в Україні і в усьому світі. Організації ефективної аналітичної роботи на підприємстві сприяють: наявність бізнес-планів на середньострокову і довгострокову перспективу; перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; відсутність поточної заборгованості по сплаті податків та інших платежів; чітке розмежування обов'язків по здійсненню контролю, підготовці вихідної інформації та її інтерпретації; оволодіння сучасними методами і прийомами економічного аналізу впровадження контролінгу як системи управління процесом досягнення кінцевих/цілей і результатів діяльності підприємства, або як системи управління прибутком підприємства.

Контролінг може виконувати функції внутрішнього контролю на підприємстві, контролю економічної роботи його підрозділів і організації у цілому. На відміну від ревізії він орієнтується на поточні результати діяльності і не пов'язаний з документальною перевіркою, необхідністю відвіданий місць здійснення господарських актів і операцій. Крім того, на відміну від контролю (який спрямований на минуле, на виявлення доступних помилок і прорахунків) контролінг зорієнтований на управління майбутнім і забезпечення економічності і конкурентоспроможності підприємства.

Отже, застосування сучасних методів економічного аналізу забезпечуватиме спеціалістів товариства необхідною систематизованою аналітичною інформацією, яка стане підставою для складання ефективних планів.

3.3 Напрямки покращення регулювання процесів планування в агропідприємствах

Для покращення процесів планування розвитком ТОВ „Яструбщанське" було запропоновано реформувати економічну службу у планово-економічну, яка б більше уваги приділяла процесам планування на підприємстві. Для належного функціонування даної служби необхідна правова основа щодо регулювання її діяльності. Формування вище вказаної служби повинно відбуватися відповідно до внутрішньогосподарських існуючих організаційно - регламентаційних норм (розділ у статуті про доцільність формування планово-економічного відділу, положення про підрозділ, посадової інструкції).

Як зазначалося у пункті 3.1. нами розроблений проект посадової інструкції начальника планово-економічного відділу, в якому визначені загальні положення щодо названої посади, зокрема:

1. Начальник планово-економічного відділу належить до категорії керівників.

2. Призначення на посаду начальника планово-економічного відділу та звільнення з неї здійснюється наказом директора підприємства за поданням з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

3. Начальник планово-економічного відділу підпорядковується безпосередньо першому керівникові.

В посадовій інструкції визначені права і обов'язки начальника планово-економічного відділу, зокрема:

1. Здійснює керівництво роботою з економічного планування на підприємстві, направленого на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності.

2. Очолює підготовку проектів перспективних, річних, квартальних і місячних планів підрозділами підприємства з усіх видів діяльності, а також обґрунтувань і розрахунків до них згідно з завданнями, встановленими планами та замовленнями.

3. Керує складанням планів підприємства, узгоджує і взаємно пов'язує всі його розділи, бере участь у розробленні комплексного плану соціально-економічного розвитку.

4. Забезпечує доведення показників плану до підрозділів підприємства.

5. Організує розроблення прогресивних планів техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат, проектів постійних, тимчасових, разових цін на продукцію підприємства, тарифів на роботи (послуги), планово-розрахункових цін на основні види сировини, матеріалів та напівфабрикатів, які використовуються у виробництві.

6. Забезпечує проведення робіт з підвищення наукового обґрунтування планів, комплексного економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства і своєчасне розроблення заходів щодо ефективного використання капітальних вкладень, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прискорення темпів зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності виробництва, збільшення фондовіддачі та прибутку, усунення збитків і нераціональних витрат.

7. Здійснює контроль за виконанням плану реалізації продукції та плану прибутку, правильністю застосування встановлених цін, участю відділу в розробленні заходів щодо підсилення режиму економії, зниженням збитків та непродуктивних витрат, ліквідацією збиткових окремих видів продукції, удосконаленням ціноутворення.

8. Разом з бухгалтерією здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, вдосконалення та розширення сфери внутрішньогосподарського розрахунку.

9. Забезпечує розроблення проектів кошторисів витрат фондів економічного стимулювання, методичних матеріалів для цехового техніко-економічного планування, розрахунку економічної ефективності заходів щодо упровадження нової техніки та технології, раціоналізаторських пропозицій і винаходів.

10. Організує систематичний контроль за додержанням підрозділами підприємства планової дисципліни, виконанням завдань, а також статистичний облік усіх виробничих та техніко-економічних показників роботи підприємства, підготовку періодичної звітності в установлені строки.

11. Організує участь відділу в розробленні раціональної планової та облікової документації, а також упровадження засобів механізації і автоматизації у сфері планування, обліку та економічного аналізу.

12. Забезпечує підготовку висновків на проекти оптових цін на продукцію, яка надходить на підприємство, проведення досліджень з питань економіки підприємства, методичне керівництво організацією економічної роботи в підрозділах підприємства, діяльністю творчих об'єднань працівників.

13. Керує працівниками відділу.

До того ж в посадовій інструкції визначено права начальника планово-економічного, а саме:

1.Діяти від імені відділу, представляти інтереси підприємства у відносинах з іншими структурними підрозділами та іншими організаціями з виробничо-господарських та фінансово-економічних питань.

2. Вносити на розгляд директора підприємства та керівників структурних підрозділів пропозиції щодо вдосконалення виробничо-господарської та фінансової діяльності.

3. Підписувати і візувати документи в межах своєї компетенції.

4. Вимагати від директора (інших керівників) сприяння у виконанні обов'язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.

5. Здійснювати взаємодію з керівниками всіх структурних підрозділів підприємства.

6. Встановлювати службові обов'язки для підпорядкованих йому працівників.

7. Вимагати та отримувати від керівників структурних підрозділів необхідну інформацію.

8. Вносити на розгляд директора підприємства пропозиції щодо:

- призначення, переведення та звільнення працівників відділу,

- заохочення працівників, які відзначилися;

- притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності порушників виробничої та трудової дисципліни.

9. Залучати спеціалістів інших підрозділів до участі в розробці планів господарської, фінансової та комерційної діяльності підприємства.

10. Самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також іншими організаціями з питань, які належать до компетенції керованого ним відділу та не вимагають рішення директора підприємства.

Згідно посадової інструкції начальник планово-економічного відділу несе відповідальність:

1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, в межах, визначених діючим законодавством України про працю.

2. За правопорушенні, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених діючим цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4. Начальник планово-економічного відділу також несе відповідальність за несвоєчасне та неякісне оформлення документів за дорученням директора підприємства, неналежне ведення діловодства, а також використання працівниками відділу інформації в неслужбових цілях.

Начальник планово - економічного відділу повинен знати:

1. Постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з економічного планування.

2. Методи обліку і аналізу господарської діяльності підприємства.

3. Перспективи розвитку підприємства.

4. Організацію планової роботи на підприємстві.

5. Порядок розроблення перспективних і річних планів виробничо-господарської діяльності та соціального розвитку підприємства.

6. Організацію статистичного обліку, планово-облікову документацію, строки і порядок складання звітності.

7. Методи економічного аналізу кількісних і якісних показників діяльності підприємства та його підрозділів.

8. Порядок визначення собівартості товарної продукції, розроблення нормативів матеріальних і трудових витрат, оптових і роздрібних цін.

9. Організацію господарського розрахунку.

10. Методи визначення економічної ефективності впровадження нової техніки та технології, раціоналізаторських пропозицій та винаходів.

11. Передовий вітчизняний і світовий досвід організації та вдосконалення економічної діяльності підприємства.

12. Економіку і організацію виробництв, праці та управління.

13. Основи технології виробництва.

14. Можливості використання організаційної і обчислювальної техніки для обліку, проведення техніко-економічних розрахунків та аналізу господарської діяльності підприємства, правила її експлуатації.

15. Основи трудового законодавства.

Основні кваліфікаційні вимоги до вище вказаної посади такі, що на посаду начальника планово-економічного відділу призначається особа, яка має: 1. Повну або базову вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). 2. Післядипломну освіту в галузі управління. 3. Стаж роботи в галузі техніко-економічного планування за професією: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років. Посадова інструкція має бути підписана керівником, юрисконсультом і людиною, яка буде посідати дану посаду на підприємстві. Протягом діяльності в посадову інструкцію повинні вноситися зміни, які відображатимуть реальний стан речей на підприємстві в результаті змін як у внутрішньому так зовнішньому середовищі, зокрема щодо здійснення, можливо нових (або ж усунення старих) функціональних обов'язків. Таким чином, посилення правового врегулювання діяльності планово-економічної служби в значній мірі сприятиме покращенню процесів планування, а отже виконанню керівниками всіх функцій управління.

3.4 Удосконалення організації керування виробництвом шляхом впровадження комп'ютерних технологій

Інноваційна діяльність виступає в сучасних умовах як один із найважливіших чинників функціонування і розвитку підприємств. Ця діяльність постійно удосконалюється відповідно до об'єктивних вимог виробництва і реалізації товарів, ускладненням господарських зв'язків, підвищенням ролі споживача у формуванні техніко-економічних і інших параметрів продукції. Велику роль грають також, зміни в організаційних формах і характері діяльності підприємств, при цьому важливим є чітка реалізація контрольної функції управління, робота з працівниками по рівнях відповідальності, формам їхньої взаємодії і т.д. Все це жадає від підприємств адаптації до нових умов, подолання виникаючих протиріч в економічному і науково-технічному процесах.

Зміни умов інноваційної діяльності, необхідність адекватного пристосування до неї системи управління, позначаються не тільки на вдосконалюванні організації, але і на перерозподілі функцій управління Одним з напрямків вдосконалення управління є інформаційне забезпечення всіх його функціональних задач.

Новітні досягнення в області мікроелектроніки привели до нових концепцій в організації інформаційних служб підприємств. Завдяки високопродуктивним і економічним мікропроцесорам інформаційно-обчислювальні ресурси наближаються до робочих місць менеджерів, бухгалтерів, плановиків, адміністраторів, інженерів і інших категорій працівників. Удосконалюються автоматизовані системи обробки даних, спрощується документообіг, впроваджуються автоматизовані робочі місця на базі персональних комп'ютерів.

Створення інформаційних систем управління господарством на основі сучасних комп'ютерних технологій є невід'ємна складова об'єктивного процесу інформатизації суспільства. Комп'ютерні інформаційні системи поступово перетворюються на основний засіб вдосконалення управління підприємствами. Завдяки машинному виконанню технічних операцій полегшується праця управлінців, підвищується продуктивність, приймаються більш обґрунтовані рішення.

Неможливість здійснювати управління традиційними методами на більшості сільськогосподарських об'єктів пов'язана зі значним зростанням обсягу інформації, ускладненням у ринкових умовах зв'язків, появою нових задач, методів і засобів управління. Ріст економічної інформації, у свою чергу, пов'язаний з ускладненням економічних зв'язків і збільшенням документації, розширенням і поглибленням розрахунків.

Суттєво змінюють управлінську роботу, численні новітні технології, нові задачі та методи їх розв'язання. За допомогою комп'ютерної техніки вирішуються нові оптимізаційні та інші задачі, що підвищують якість і ефективність прийняття управлінських рішень. У галузі сільського господарства на базі комп'ютерної техніки створюються експертні системи з базами знань різних спеціальностей, використання яких разом з математичним моделюванням піднесе рівень виробництва та дієвість управління. Цьому сприяє також підвищення оперативності інформації за рахунок нових комунікаційних засобів, розширення можливостей засобів, реєстрації, збору й обробки інформації, контролю виробництва.

Але особливо велике значення в нових інформаційних технологіях надається використанню комп'ютерів у локальних мережах, оскільки при цьому відбувається ефективне інформаційне забезпечення управління. Локальні мережі в межах господарства чи підрозділу дають змогу колективно використовувати інформаційні та інші ресурси і завдяки чому підвищується оперативність вирішення функціональних задач і дієвість управління господарством в цілому. Підходячи до сучасних вимог, запропонованих до якості роботи управлінської ланки підприємством, не можна не відзначити, що ефективна робота його цілком залежить від рівня оснащення офіса компанії електронним устаткуванням, таким, як комп'ютери, засоби зв'язку, копіювальні пристрої.

У цьому ряді особливе місце займають комп'ютери й інше периферійне устаткування, зв'язане з їх використанням у якості інструмента для діловодства і раціоналізації управлінської праці. Їхнє використання в якості інформаційних машин, що, хоча і не відповідає їх назві, але останнім часом стає основним видом їх застосування, дозволяє скоротити час, необхідний на підготовку конкретних маркетингових і виробничих проектів, а також полегшує процес управління і виробництва.

4. Охорона праці

4.1 Характеристика приміщення

Аналізуемо приміщення економічного відділу ТОВ "Яструбщанське".

Загальна площа цього кабінету складає 40 (довжина - 8м , ширина - 5м ), висота - 3,5м, а об'єм приміщення становить 140.

Максимальна кількість робочих, одночасно працюючих в кімнаті 5 чоловік. Отже, площа на одного працюючого складає 8, а кубатура - 28.

Відповідно до СНиП 2.09.04-87 „Административные и бытовые здания и помещения производственных предприятий" площа приміщення з розрахунку на одного працюючого повинна бути розміром не менше 4, а кубатура - 12, враховуючи максимальну чисельність робочих; висота приміщення також відповідає вимогам. Таким чином дане приміщення повністю відповідає СНиП 2.09.04-87.

В кабінеті розташовані два вікна, вздовж меншої стіни. Їх розміри становлять 2,5м на 2м і виходять вони на північ. Під вікном розташована опалювальна система - батареї. Стеля побілена, а стіни обклеєні шпалерами світлого кольору, підлога в приміщенні дерев'яна і покрита лінолеумом.

Приміщення забезпечене необхідним набором меблів, а саме: 5 столів, 5 стільців, 2 тумби, 1 шафа. В приміщенні для аналітичної роботи використовують комп'ютер „Atlon XP-2600", який працює від міської електромережі, напругою 220 Вт, частотою 50-60 Гц, також є телефон. Габаритні розміри: монітор - ЕЛТ „LG- Flatron 795 FT Plus" ( ширина висота глибина) (40 35 45) см, масою 16 кг; системний блок „Covegent 730" - (25 40 50)см, масою 7 кг; принтер „Canon Bjc 250" - (37 18 15)см, масою 2кг.

У зв'язку з цим місця можливого впливу небезпечних факторів - це місця підключення електроприладів до мережі і металевий корпус системного блоку. Однак у приміщенні використовуються устаткування нових конструкцій. Комп'ютер і периферійні пристрої до нього живляться від мережі 220 В. В комп'ютері вбудовані захисні пристрої (запобіжники), що спрацьовують при відхиленні заданих параметрів від номінальних. Такі ж захисні пристрої маються на електричному щиті, що винесений із приміщення. У зв'язку з цим приміщення по небезпеці впливу електричним струмом на працівників можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки.

Рис.4.1 - План приміщення, де 1 - стіл письмовий ; 2 - стільчик; 3 - шафа; 4 - тумба; 5-комп'ютер; 6 -вікно; 7-двері; 8 - телефон.

4.2 Аналіз стану охорони праці

Техніка безпеки

Згідно ГОСТ 12.0.003-74 потенційною безпекою в робочих приміщеннях може бути:

- небезпека ураження електричним струмом ;

- небезпека пожежі .

- небезпека комп'ютерного випромінювання.

В приміщенні для аналітичної роботи використовують комп'ютер і периферійні пристрої нових конструкцій. Вони живляться від мережі 220 В. У комп'ютері вбудовані захисні пристрої (запобіжники), що спрацьовують при відхиленні заданих параметрів від номінальних. Такі ж захисні пристрої маються на електричному щиті, що винесений із приміщення

Санітарно-гігієнічні умови праці

Безпосередній вплив на самочуття і працездатність людини має макроклімат приміщення, в якому працюють люди.

Мікроклімат приміщення має слідуючі характеристики:

- температура повітря;

- відносна вологість повітря;

- швидкість руху повітря.

Параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.

Отже для холодного періоду року для категорії робіт середньої тяжкості оптимальна температура повітря повинна знаходитись в рамках 18-20 °С, допустима 17-23 °С, при цьому відносна вологість оптимальна повинна становити 40-60 % ,а допустима - не більше 75%, швидкість руху повітря оптимальна повинна бути не більше 0,2м/с, а допустима - не більше 0,3 м/с.

Основні характеристики санітарно-гігієнічних умов праці відділу знаходяться в паспорті санітарно-гігієнічного стану. Згідно цих даних параметри слідуючі:

1.Температура повітря:

взимку - 18 °С ;

влітку - 23 °С.

2.Відносна вологість - 40 %.

3.Швидкість руху повітря - 0,18 м/с

Ми можемо назвати ці параметри мікроклімату оптимальними, які відповідають вимогам працездатності.

У приміщенні відсутнє безпосереднє джерело пилевиділення. Щодня проводиться вологе прибирання приміщення.

Джерела шуму наступні: комп'ютерне устаткування, відвідувачі і телефон.

Побутові приміщення відсутні. Співробітники переодягаються безпосередньо на робочому місці, тому що в кабінеті знаходиться шафа для одягу.

Розрахунок природного освітлення.

Природне освітлення в кабінеті забезпечується завдяки бічному освітленню. Величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинна відповідати умовам СНиП 11-4.79.

КПО являє собою виражене в процентах відношення освітленості крапки в середині приміщення до одночасної освітленості крапки, яка знаходиться ззовні і освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу.

Розрахунок нормованого значення КПО для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна, визначається за формулою:

е = е • m • c , (4.1)

де m - коефіцієнт світлового клімату ( 0,8 - 1,2 );

для України m = 0,9;

с - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми розташоване в межах 0,75-1,0. Так як, вікна розташовані на північ, а пояс світлового клімату 50° п.ш. і південніше, то с = 0,95 ;

- значення коефіцієнта природного освітлення для III світлового поясу.

Згідно СНиП II-4-79 для адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду для бічного освітлення КПО=1,5% .

Отже:

е = 1,5 ·0,9 · 0,95 = 1,28 % .

Тепер розрахуємо фактичне значення природного освітлення, яке знаходимо за формулою:

= (4.2)

звідки:

(4.3)

де - площа всіх вікон у приміщенні, м;

= ( 2,5 · 2 ) ·2 = 10 м;

- площа підлоги приміщення;

- коефіцієнт запасу (1,3-1,5), = 1,5;

- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон іншими будинками. Так як, будинків немає, то = 1 ;

- загальний коефіцієнт світлопропускання;

- коефіцієнт світлопропускання матеріалу, (0,8);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла, (0,75);

- коефіцієнт, який враховує несучі конструкції, (1);

- враховує наявність сонцезахисних засобів, (1);

- враховує втрати світла в захисних сітках при верхньому освітленні, (1);

 = 0,8 · 0,75 ·1 ·1 ·1 = 0,6

r - коефіцієнт, що враховує світло, відбите від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення, висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стелі, стін, підлоги, . Так як, дане приміщення світле зі світлими меблями, то приймається рівним 0,5. Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна рівне 3,6; відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення рівне 0,8; відношення довжини приміщення до його глибини рівне 1. Звідси значення коефіцієнта r=5,8.



Рис. 4.2 - Схема розрахунку природного освітлення.

- коефіцієнт світлової характеристики вікна. Його значення залежить від відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна, рівне 3,6; та відношення довжини приміщення до його глибини, яке рівне 1, звідси = 19,2.

Отже:

%

Таким чином, природне освітлення повністю відповідає нормі, так як >, тобто 2,8% >1,28%.

Розрахунок штучного освітлення

Штучне освітлення в приміщенні здійснюється у вигляді загального верхнього освітлення.

Нормоване значення освітлення при загальному освітленні по СНиП II-4-79 при використанні люмінесцентних ламп типу ЛБ складає 300лк.

Розрахуємо штучне освітлення за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку, формула якого має вигляд:

(4.4)

звідки

, (4.5)

де - світловий потік лампи, лм;

- коефіцієнт запасу, =1,5;

- коефіцієнт нерівномірності освітлення, для люмінесцентних ламп =1,1;

N - кількість світильників, шт., N=4;

n- кількість ламп в світильнику, шт., n=3;

- коефіцієнт використання світлового потоку .

Для його визначення необхідно знайти індекс приміщення І (з урахуванням коефіцієнта відбивання: стелі - 70 % , стін - 50 % , підлоги - 10 %) по формулі:

(4.6)

де - довжина приміщення, м;

- ширина приміщення, м;

- висота підвісу (від рівня робочої поверхні до світильника), м.

 = 3,5 - 0,8 = 2,7 м

Знаходимо = 0,5.

Світловий потік лампи рівний:

Тоді

Отже, порівнюючи нормоване значення освітлення з фактичним, можна зробити висновок, що штучне освітлення в приміщенні відповідає нормам СНиП II-4-79, оскільки не менше (312,7 лк більше 300 лк).

Світильники у приміщенні необхідно розміщувати рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонам квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L=1,4Hp, де Hp - висота підвісу світильників над робочою площею. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати у межах:

l=0,3-0,4L. L=1,4,( 3,5-0,8-0,4)=3,22 (м), l=0,3·3,22=0,97 (м)



Рис. 4.3 - Схема розміщення світильників.

Розрахунок природної вентиляції

У відповідності до СНиП 2.09.04-87 об'єм виробничого приміщення, що припадає на кожного працюючого, повинен складати не менше 40 м.У противному разі для нормальної роботи у приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше ніж 30 м/год на кожного працюючого. Таким чином, необхідний повітрообмін , м/год, розраховується за формулою:

, (4.7)

де - кількість повітря, необхідного для нормальної роботи одного працюючого, м/год.

Так як, об'єм приміщення на одного працюючого складає 28 м, то = 20 м/год.

n - кількість працюючих у найбільш чисельній зміні, чол.

Тоді:



Фактичний повітряний обмін в відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції, як неорганізовано через щілини вікон, дверей, так і через кватирку у віконному прорізі або спеціальні вентиляційні канали.

Як уже згадувалося вище приміщення має два вікна. Вікна складаються з трьох частин, одна з яких при необхідності може виконувати роль кватирки.

Фактичний повітряний обмін , м/год розраховується за формулою:

, (4.8)

де - коефіцієнт витрати повітря, знаходиться в межах 0,3-0,8 (в розрахунку можна взяти середнє значення = 0,55);

F - площа кватирки, через яку виходити повітря, м;

V - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с.

Швидкість виходу повітря розраховується за формулою[]:

(4.9)

де g - прискорення вільного падіння, g= 9,8 м/с; - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кгc/м;

, де (4.10)

де - висота від площини рівних тисків до центра кватирки;

- об'ємна вага повітря, відповідно ззовні приміщення та всередині кімнати, кг /м .



Рис. 4.4 - Схема розрахунку природної вентиляції.

Для визначення рівня розположення площини рівних тисків необхідно розв'язати систему 2-х рівнянь з 2-ма невідомими, що відповідає умовам: відстань від площини рівних тисків до центру нижнього прорізу і до центру верхнього прорізу обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів:

,

де - площа нижнього прорізу (дверей), м,

=(2·0,7)=1,4=1,96(м);

- площа верхнього прорізу (кватирки), м,

=(0,5·0,5)=0,25=0,0625(м);

- висота від площини рівних тисків до центра дверей, м;

- висота від площини рівних тисків до центра кватирки, м;

- висота від центра дверей до центра кватирки, м, =1,8м.

Розв'язавши систему рівнянь, знайшли значення = 0,06м , =1,74м.

Об'ємна вага повітря визначається за формулою:

(4.11)

де - барометричний тиск, мм рт. ст., = 750 мм рт. ст.

Т - температура повітря в К.

Для відділу, де виконуються легкі роботи у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 для теплого періоду року температура повинна бути не більше 28 °С (301 К), для холодного періоду - 17 °С (290 К) [ ] .

Для повітря ззовні приміщення температура повітря у відповідності до СНиП 2.04.05-91[6]:

- для літа - +24 °С (Т=297 К) ;

- для зими - -11 °С (Т=262 К) .

Знаходимо об'ємну вагу повітря, внутрішню та зовнішню, для теплого та холодного періоду року:

Літо :

= 0,465 ·750 /301 = 1,16 (кг /м)

= 0,465 ·750 / 297 = 1,17 (кг /м)

Зима :

= 0,465 ·750 /290 = 1,2 (кг /м)

= 0,465 750 / 262 = 1,33 (кг /м)

Розраховуємо тепловий напір:

Літо : = 1,74(1,17 - 1,16 ) = 0,0174 (кгc/м)

Зима : = 1,74( 1,33 - 1,2 ) = 0,2262 (кгc/м)

Знаходимо швидкість повітря:

Літо : (м/с)

Зима : (м/с)

Отже, фактичний обмін повітря дорівнює:

Літо = 0,55 · 0,25 ·0,5 ·3600 = 247,5 (м/год).

Зима : = 0,55 ·0,25 ·1,9 ·3600 = 940,5 (м/год).

Таким чином можна зробити висновок, що природна вентиляція в багато разів перевищує норму.

Аналіз пожежної безпеки

Приміщення по пожежній безпеці розподіляються на категорії у відповідності із „Общесоюзными нормами технологического проектирования ОНТП 24-86 ". Приміщення, яке досліджується, відноситься до категорії В: горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), речовини та матеріали, які можуть горіти тільки при взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним, при умові, що приміщення, в яких вони знаходяться, не відносяться до категорії А і Б. Згідно СНиП 2.01.02-85 будинок можна віднести до 3 ступеневі вогнестійкості, тому що будинок побудований з цегли й всередині поштукатурений. Мінімальні межі вогнестійкості, у годинах, які нормуються в СНиП 2.01.02-85 фактично дотримуються. Пожари можуть виникнути в результаті слідуючих причин: порушення правил експлуатації електрообладнання, неполадки в електропроводках (коротке замикання, порушення ізоляції); вихід із строю електричних приборів; халатне ставлення до вогню і правил безпеки, наприклад, при курінні. Для уникнення небезпечних пожежних ситуацій перш за все необхідно: суворе дотримання правил експлуатації електричного обладнання та правил пожежної безпеки; заборонити використання калориферів, електричних чайників, кип'ятильників; проведення інструктажів по пожежній безпеці; придбання необхідних засобів пожежегасіння. У будинку є запасний вихід. У випадку виникнення пожежі із будівлі необхідно виходити найкоротшим шляхом. Дане приміщення має один евакуаційний вихід, тобто такий, який веде в коридор, що виходить на сходи, які ведуть на вулицю. З засобів пожежегасіння у коридорі знаходяться 2 пожежні рукава і 2 повітряно-пінних вогнегасники, на підприємстві працює відділ пожежної безпеки, що швидко реагує на виникнення пожежі. Державний контроль за станом пожежної безпеки ведуть інспектори Держпожнадзора. План евакуації з будівлі на випадок пожежі подано в додатку К. Заходи щодо поліпшення умов праці

Результати проведених розрахунків необхідно занести в таблицю 4.1.

Із проведеного вище аналізу, слідує зробити висновок, що приміщення відповідає всім параметрам і нормативам.

Таблиця 4.1 Результати розрахунків.

Параметри	Значення параметру	Нормативний документ
	Факт	Норма
Освітленість штучна(загальна), лк	312,7	300	СНиП II-4-79
Значення КПО,%	2,8	1,28	СНиП II-4-79
Температура повітря,°С зимою влітку	18 23	17 28	ГОСТ 12.1.005-88
Відносна вологість, %	40	40-60	ГОСТ 12.1.005-88
Швидкість переміщення повітря ,м/с	0,18	0,2	ГОСТ 12.1.005-88
Вентиляція, м3/год взимку влітку	100	940,5 247,5	СНиП 2.09.04-87

Порівнюючи необхідний і фактичний повітрообмін у приміщенні можна зробити висновок про те, що як улітку, так і узимку фактичний повітрообмін значно перевищує необхідний. Тому в приміщенні необхідно вжити заходів щодо поліпшення природної вентиляції, щоб значення фактичного і необхідного повітрообміну майже приблизно збігалися. Зокрема, можна зменшити дверні та віконні щілини (замазавши чи заклеївши їх), провітрювати приміщення, відкриваючи лише одну кватирку, або зменшити кут відкривання кватирки.

Для усунення цього необхідно скоротити час, на яке відкривається кватирка. Час, на яке необхідно відкривати влітку знаходиться зі співвідношення:

247,5 м³/год -- 60 хв.

100 м³/год -- х хв.;

(хв.);

З розрахунків видно, що влітку кватирку необхідно відкривати на 24 хвилини в годину.

Зробимо розрахунки для холодного періоду часу:

940,5 м³/год -- 60 хв.

100 м³/год -- х хв.

(хв.);

Узимку для забезпечення нормального повітрообміну в приміщенні відділу кватирку необхідно відкривати на 6 хвилин.

Отже, можна зробити наступні висновки. Аналіз умов праці був проведений по таким напрямкам:

а) характеристика приміщення;

б) характеристика природного і штучного освітлення;

в) аналіз вентиляції в холодний і теплий періоди року;

г) аналіз метереологічних умов та рівня шуму;

д) пожежна небезпека.

Із проведеного вище аналізу, слідує зробити висновок, що приміщення відповідає всім параметрам і нормативам.

По даним аналізу фактичне значення коефіцієнта природного освітлення вище нормативного, що говорить про те, що природного освітлення достатньо, тільки в деяких випадках (похмура погода, вечірній час і т.д.) при роботі в даному приміщенні необхідно використовувати штучне освітлення. Фактичне значення освітленості при штучному освітленні також відповідає нормативному, що говорить про правильний вибір , розміщення світильників в приміщенні. У досліджуваному приміщенні рівень звукового тиску на робочому місці не перевищує допустимі норми. Основні параметри мікроклімату в приміщенні відповідають стандартним.Порівнюючи необхідний і фактичний повітрообмін у приміщенні можна зробити висновок про те, що як улітку, так і узимку фактичний повітрообмін значно перевищує необхідний. Тому запропоновано заходи щодо поліпшення природної вентиляції у приміщені.

Для профілактики пожежної небезпеки кожний рік проводиться інструктаж по техніці безпеки, розповідається працюючим, як треба себе поводити під час пожежі.

Висновки і пропозиції

В сучасних умовах за допомогою планування функціонування підприємств виходить на якісно новий рівень, організується і регулюється виробництво, розподіл та обмін матеріальних благ, створюються передумови, щоб кожен товаровиробник раціонально використовував власні можливості завдяки ринковим відносинам. Планування - найважливіша функція менеджменту, початкова позиція у свідомій діяльності людей. У процесі науково-обгрунтованого планування досягається правильне поєднання економічних і адміністративних методів управління. Це означає, що будь-який план за своєї природи повинен стати економічним актом управління, розроблятися з повним врахуванням економічних законів, враховувати матеріальні інтереси трудових колективів і окремих його членів. В останні роки в нашій країні під впливом критики адміністративно-командної системи, складності системи планування, директивності планів, а нерідко недостатньої їх обгрунтованості втратився інтерес до планової роботи у значної частини керівників і спеціалістів, що негативно позначається на збалансованості галузей, рівні координації робіт, пов'язаних з реалізацією програм стабілізації і розвитку АПК. Дані проблеми досліджувалися нами на прикладі підприємства ТОВ „Яструбщанське" Глухівського району Сумської області. Основні види господарської діяльності товариства - вирощування зернових (пшениця, ячмінь, овес), м'яса ВРХ, м'яса свиней, молока.

Управління підприємством організовують відповідно до його Статуту, згідно до якого очолює підприємство директор, що призначається зборами учасників товариства. Директор розв'язує самостійно всі питання діяльності підприємства, крім тих, що стосуються компетенції зборів засновників. Організаційна структура ТОВ „Яструбщанське" сформована за територіальним принципом, містить виробничі підрозділи: тракторно-рільничу бригаду, ферма з відгодівлі великої рогатої худоби та з відгодівлі свиней, дві молочно-товарні ферми; функціональні служби: бухгалтерську, економічну, зооветеринарну, агрономічну, інженерну, відділ з охорони праці; обслуговуючі підрозділи: автогараж; господарсько-промислові підрозділи: млин, столярна майстерня; допоміжні підрозділи: склад паливно-мастильних матеріалів, ядохімікатів, добрив.

Основні питання організації щоденної діяльності трудового колективу ТОВ „Яструбщанське" регламентується типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників підприємств.

На підприємстві розробляються окремо план виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, план реалізації, план капіталовкладень та фінансовий план.

Фінансовий план узагальнює підсумки інших видів планів. Узгодженість планів досягається через систему фінансування, розподілу виробничих потужностей та персоналу.

В процесі планування крім першого керівника підприємства приймає активну участь економічна служба, спеціалісти якої здійснюють функції планування і проектування, організації, регулювання і координування, стимулювання, контролю.

Рівень та якість планування у ТОВ „Яструбщанське" недостатні через те, що:

- компетентність керівництва підприємства на всіх рівнях управління не є високою;

- кваліфікація спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах на завжди відповідає займаній посаді;

- не має можливості щодо належного формування інформаційної бази;

- відсутня забезпеченість комп'ютерною технікою.

Нажаль, перспективне (довгострокове) планування, сутність якого полягає у визначенні основних цілей діяльності підприємства і орієнтоване на визначення намічуваних кінцевих результатів з врахуванням засобів та способів досягнення поставлених цілей та забезпечення необхідними ресурсами у ТОВ „Яструбщанське" майже відсутнє. Це говорить про недостатньо стабільний стан розвитку підприємства.

Керівний склад підприємства ТОВ „Яструбщанське" в процесі здійснення заходів по покращенню планування стикається з проблемами, дещо низької керованості процесами збору об'єктивної, своєчасної інформації, у тому числі активного використання сучасної оргтехніки тощо.

Управлінська та організаційна структури, які сформовані у товаристві на даний момент не зовсім відповідають ринковим умовам функціонування.

Нами розроблений проект структури управління ТОВ „Яструбщанське".

На нашу думку, для покращення планування розвитку ТОВ „Яструбщанське" доцільно було запропонувати підприємству реформувати економічну службу у планово-економічну, яка б більше уваги приділяла процесам планування на підприємстві, і зокрема ввести нову керівну посаду начальника планово - економічного відділу. Потрібно посилити правовий режим щодо функціонування відділу в цілому і спеціалістів зокрема. Нами розроблений проект посадової інструкції начальника планово-економічного відділу з урахуванням нових перетворень щодо здійснення господарської діяльності в цілому, та реалізації функцій управління, зокрема планування.

Ефективність планування у ТОВ „Яструбщанське" у великій мірі залежить від організації аналітичної роботи на підприємстві, глибини аналізу його виробничої, фінансової та маркетингової діяльності. Аналіз це особлива функція менеджменту являє собою процес збору, опрацювання, осмислення і інтерпретації одержаних даних для підготовки і прийняття управлінських рішень.

При комплексному аналізі мають вивчатися: 1) природні умови, розміри, спеціалізація і концентрація виробництва; 2) використання землі та інших засобів виробництва; 3) забезпеченість і використання трудових ресурсів; 4) фінансовий стан; 5) економічна ефективність виробничо-фінансової діяльності і міжгосподарських зв'язків; 6) соціальний розвиток колективу підприємства (об'єднання) і розвиток соціальної інфраструктури; 7) екологічна ситуація і проведення природоохоронних робіт. Професійно здійсненний комплексний аналіз потенціалу розвитку підприємства є підставою для складання об'єктивних планів розвитку останнього, зокрема для оперативних (поточних) планів. Нами розроблена проектна модель оперативного (поточного) планування у ТОВ„Яструбщанське". Отже, вище запропоновані заходи по покращенню процесів планування значно поліпшать результати діяльності товариства.

Список опрацьованої літератури

1. СНиП 2.09.04- 87. Административные и бытовые здания и сооружения.

2. ГОСТ 12.4.021- 75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования.

3. ГОСТ 12.1.030- 81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

4. ГОСТ 12.0.003.74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

5. СНиП II- 4- 79. Естественное и искусственное освещение.

6. ГОСТ 12.1.005- 88. Пожарная безопасность. Общие требования.

7. АндрушківБ. М., КузьмінО.Є. Основи менеджменту. -- Львів:Світ, 1995.

8. Афонин А. С. Основи мотивации труда: организационно-зконо-мические аспекты: Уч. пособие. -- К.: МЗУУП, 1994. -- 304 с.

9. Большаков А. С. Менеджмент: Психология успеха. -- СПб.: И.-.д.дом Литера, 2002.

10. Большаков А. С. Современный менеджмент. Теория и практика. --СПб.: Питер, 2002. -- 416с.

11. Вересов Н. Н. Психология управлення. -- М. -- Воронеж: Модэк, 2001.

12. Виханский О. С. Практикум по курсу "Менеджмент". -- М.,2002. -- 288 с.

13. Веснин В. Р. Практический менеджмент персонала: Пособие покадровой работе. -- М.: Юрист, 2003. -- 495 с.

14. Владимирова Л. П. Экономика труда: Уч. пособие. -- М.: Изд.дом "Дашков и К\ 2000. -- 220 с.

15. Вудкок М., Фрэнсис Л. Раскрепощенный менеджер: Для руково-дителя-практика: Пер. с англ. -- М.: Дело, 1991. -- 436 с.

16. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. -- 2-е изд., перераб. йдоп. -- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2000.

17. Гончаров О.Д. В поисках совершенства управлення: Руководст-во для высшего управленческого персонала. -- М.: МНИИПУ,

18. 1996.-- 212с.

19. Грачев М. В. Суперкадры: управление персоналом в междуна-родной корпорации. -- М.: Дело, 1993. -- 229 с.

20. Дафт Р. Л. Менеджмент. -- СПб.: Питер, 2002. -- 832 с.

21. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в XXI веке. -- М.: Вильямс,2001.-272с.

22. Еременко В. А., Еськов А. Л. Управление производительностью вусловиях рыночной экономики. -- Донецк: ИЗП НАН Украины,2003. - 334 с.

23. Еськов. А. Л. Социальные аспекти стимулирования труда в условиях рыночных отношений // Економіка розвитку. -- Харків:ХДЕУ, 2003. - №4(24). - С. 23-26.

24. Еськов. А. Л. Адресне стимулювання як фактор виробничогоуспіху // 36. наук, праць "Формування ринкових відносин вУкраїні". - К.: КНЕУ, 2003. - № 6(25). - С. 70-72.

25. Єськов А. Л. Гуманизация труда и производства в постиндустри-альном обществе. -- К.: "Науковий світ", 2003. -- 55 с.

26. Жариков Е. С. Психология управлення. Книга для руководителяи менеджера по персоналу. -- М.: МЦФЗР, 2002. -- 512с.

27. Жуков А. Л. Регулирование и организация оплаты труда: Учеб-ное пособие. -- М.: Изд-во "МИК", 2002. -- 336 с.

28. Завалкевич Л. 3. Психология эффективного менеджера. -- К.:Ника-Центр, 2002. -- 288 с.

29. Зайцев Г. Г., Файбушевич С. И. Управление кадрами на предпри-ятии. -- М.: Зкономика, 1995. -- 234 с.

30. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов: Сокр. пер. с нем. --М.: Экономика, 1990. -- 203 с.

31. Иванов А. П. Менеджмент: Учебник. -- СГВ., 2002. -- 440 с.

32. Казанцев А. К., Малюк В. И., Серова Л. С. Основы менеджмента.Практикум: Уч. пособие. -- 2-е изд. -- М: ИНФРА-М, 2002. -- 544 с.

33. Квинн Вирджиния Н. Прикладная психология. -- СПб.: Питер,2002. -- 558 с.

34. Кибанов А.Я., Захаров Д. К. Организация управлення персоналом на предприятии. -- М.: ГАУ, 1994. -- 431 с.

35. Кларин М. В. Корпоративний тренинг от А до Я: Науч. -- практ,пособие. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М.: Дело, 2002. -- 224 с.

36. Кляйманн Мартин Ассессмент-Центр / Пер. с нем. -- Харьков:Изд-во Гуманитарньїй Центр, 2004. -- 128 с.

37. Коваленко Г. А., Панков В. А. Конспект лекций по курсу "Менеджмент". -- Краматорск: ДГМА -- НКМЗ, 2001. -- 118 с.

38. Конспект лекций по курсу "Управление персоналом" для студен-тов специальности 7.050201 "Менеджмент организаций" и слу-шателей системи последипломного образования / Сост. В. С. Са-вельева. -- Краматорск: ДГМА, 2002. -- 94 с.

39. Кравченко А.И. Категория менеджмента: Уч. пособие. -- М.:2002.-- 560с.

40. Красовский Ю. Д. Управление поведением в фирме. -- М.: ИНФ-РА-М, 1997.-368с.

41. Кредісов А.І., Панченко Є.Г. Менеджмент для керівників. -- К.:"Знання", КОО, 1999. -- 556 с.

42. Курицын А. Н. Секрет эффективной работы: опыт США и Япо-нии для предпринимателей и менеджеров. -- М.: Изд-во стандар-тов, 1994.-- 491 с.

43. Курс практической психологи / Автор-составитель Р. Р. Каша-нов. -- Ижевск: Мост, 1995. -- 588 с.

44. ЛафтаДж. К. Менеджмент: Учебник. -- К.: 2002. -- 264 с.

45. Лозниця Б. С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. -- К.:ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2000. -- 512с.

46. Лютенс Ф. Организационное поведение: Пер. с англ. 7-го изд. --М.: ИНФРА-М, 1999. - 692 с.

47. Магура М.И., Курбатова М. Б. Современные персонал-техно-логии. -- М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2001. -- 376 с.

48. Мазманова Б. Г. Управление оплатой труда: Уч. пособие. -- М.:Финансы и статистика, 2001. -- 368 с.

49. Менеджмент: итоговая аттестация студентов, преддипломнаяпрактика и дипломное проектирование / Под общ. ред. 3. М. Ко-роткова, С. Д. Резника. -- М.: ИНФРА-М, 2002.

50. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. проф. М. М. Максимцо-ва, М. А. Комарова. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2002. -- 359 с.

51. Орбан-Лембррик Л. Е. Психологія управління: Навч. посібник. --Івано-Франківськ: "Плай", 2001. -- 695 с.

52. Основы менеджмента / Под ред. Д. Д. Вачугова. -- М.: Высшаяшкола, 2002.

53. Мотивация к труду в условиях перехода к рынку / Г. М. Скупар,В. А. Панков, А. Л. Еськов и др. -- К.: Техника, 1995. -- 114с.

54. Травин В. В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента. --М.:Дело, 1998.-419с.

55. Управление персоналом: Учебник / Под ред. Т. Ю. Базарова,Б. Л. Еремина. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru