У 2011 р. протягом року надходження від реалізації можуть вмістити в собі майже 5,52 рази середніх залишків боргових прав, що характеризує коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

У наступному році показник збільшився до 5,79 разів, а у 2013 р. - виріс до 6,08 разів.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів описує, що за 2011 р. запаси було поповнено 21,8 рази, у 2012 р. - 18,1 разів і за 2013 р. - 19,1 разів. Коефіцієнт ефективності використання оборотних коштів протягом 2011-2013рр. спочатку зріс у 2012 році, а потім знову зменшився до 0,09, що вказує на низьку ефективність використання оборотних коштів.

За період з 2011 по 2013 рік реальна вартість оборотних коштів у майні підприємства зменшилась на 5,9%. Значне падіння відбулось у 2012 році, на 10%, у 2013 показник почав дещо зростати.

Отже, товариство має певні проблеми у своїй діяльності, джерелах формування та ефективному управлінні оборотними коштами.

Товариство повинно розробити і запровадити певні заходи, щоб забезпечити позитивну зміну наведених вище показників.

3. Напрямки вдосконалення процесу управління обіговими коштами підприємства

В умовах ринку обігові кошти набувають особливо важливого значення, тому що вони являються важливим критерієм у визначенні фінансового стану, ліквідності та платоспроможності підприємства. Необхідно підвищувати ефективність управління оборотними коштами, які багато в чому визначають інвестиційні можливості підприємства. Підприємство у випадку ефективного управління своїми оборотними коштами може досягти раціонального економічного стану, збалансованого за ліквідністю та прибутковістю. Тому тема дослідження є актуальною.

Управління оборотними коштами підприємства включає наступні елементи:

- облік всіх наявних складових оборотних коштів на теперішній час;

- аналіз стану, у тому числі виявлення причин, в силу яких склалося теперішнє положення з поточними активами підприємства;

- розробку і впровадження в практику роботи окремих служб підприємства сучасних методик керування оборотними коштами;

- контроль за поточним станом найважливіших складників оборотних активів у процесі виробничої й комерційної діяльності підприємства;

- прогноз змін в оборотних коштах у найближчій і довгостроковій перспективі;

- розрахунок окремих показників, необхідних для складання касового бюджету підприємства.

Завдання управління оборотними коштами полягає в умілому балансуванні між ризиками:

1) пов'язаними з нестачею оборотних коштів і можливою загрозою зриву виробничих планів із-за нестачі сировини і матеріалів або відсутності можливості задовольнити запити споживачів продукції;

2) обумовленими надлишком оборотних коштів, тобто "заморожуванням" грошових коштів у сировині, запасах готової продукції і дебіторській заборгованості.

Важливим для ефективного управління оборотним капіталом є управління операційним циклом. Період обороту кожного з елементів поточних пасивів відображає тривалість періоду, протягом якого організація має можливість розпоряджатися даним джерелом фінансування. Чим більше кредитний цикл, тим ефективніше підприємство використовує можливість фінансування поточної діяльності за рахунок безпосередніх учасників операційного процесу. Період часу між оплатою кредиторської заборгованості й одержанням грошей за свій товар називається грошовим.

Грошовий цикл = Оперативний цикл - Кредитний цикл.

Такий розрив між притоками і відтоками коштів, що є не профінансований іншими учасниками операційного циклу, викликає необхідність або позики, або збереження ліквідного запасу у формі коштів або цінних паперів, що легко реалізуються. Тривалість грошового циклу і, відповідно, необхідна сума коштів, може регулюватися зміною періодів обороту запасів, оплати дебіторської і кредиторської заборгованості. Між грошовим циклом і прибутковістю власного капіталу ROE існує безпосередній зв'язок. Одним з факторів, що визначає ROE, є оборотність всіх активів. Ніж коротше грошовий цикл, тим менше підприємство фінансує запаси і дебіторську заборгованість.

Управління оборотними активами може розумітися як пошук компромісу між витратами, що збільшуються (змушені витрати), і витратами, що зменшуються (витрати економії на масштабах виробництва) у залежності від обсягу інвестування в оборотні активи. При гнучкій політиці підприємство несе збільшені змушені витрати, що, по суті справи, є витратами невикористаних можливостей. Жорстка політика може спровокувати недостачу наявних коштів. Крім того низькі інвестиції в запаси і рестриктивна дебіторська політика можуть призвести до невдоволення клієнтів. При гнучкій політиці змушені витрати є найнижчими щодо витрат економії на масштабах виробництва при досить значному оптимальному обсязі поточних активів.

Фінансовий стан підприємства залежить від того наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найбільш важливі показники господарської діяльності підприємства прибуток, обсяг інвестицій і обсяг реалізованої продукції безпосередньо залежать від швидкості обертання обігових коштів. В управлінні обіговими коштами необхідно керуватися тим, що будь-яке додаткове інвестування в основний виробничий капітал супроводжується додатковим збільшенням обігових коштів в операційній діяльності. Особливістю інвестування в обігові кошти є необхідність забезпечення безперервності операційного циклу підприємства, тобто одночасного вкладення оборотних коштів на всіх його стадіях.

Отже, узагальнюючи все вище наведене, можна зробити висновок, що фінансовий менеджер повинен визначити оптимальний для підприємства розмір власних обігових коштів (чистого оборотного капіталу) оскільки їх нестача веде до втрати ліквідності, а значний надлишок говорить про неефективне використання оборотного капіталу. Використовуючи ту чи іншу політику фінансування оборотних коштів, менеджери повинні впливати на розмір власних оборотних коштів, чим забезпечать приріст фінансових результатів в майбутньому.

Висновки

Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. Оборотний капітал (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

Слід зазначити, що поряд з основними фондами для успішної роботи підприємства величезне значення мають оборотні кошти, їхня оптимальна кількість і ефективне використання.

Розвиток ринкових відносин визначає нові умови організації оборотних коштів підприємства, адже господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. Аналізуючи діяльність ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", слід сказати, що головним його напрямком дiяльностi є виробництво м'яса та виробыв з нього. Чистий прибуток товариства зростає (з 2011 р. по 2013 р. на 8475 тис. грн.) і рентабельність діяльності підвищилась за звітний період на 6,5%, що є досить високим показником.

Щодо джерел формування оборотних коштів, то в основному вони формуються за рахунок залучених коштів.

Оцінка ефективності управління обіговими коштами підприємства здійснюється через систему показників їх функціонування. При цьому 30 важливим є забезпечення єдності критеріїв ефективності з критерієм платоспроможності, а також з іншими частковими показниками, що можна досягнути шляхом їх системного порівняння.

За аналізуємий період кількість оборотів оборотних активів за рік в загальному зросла лише на 0,1 обороти. Коефіцієнт навантаження оборотних коштів на 1 грн. реалізованої продукції за період 2011-2013 рр.не змінився. Показник тривалості одного обороту показує, що ОК здійснюють оберт за 83,7 дні в 2011 році та 81,8 дні у 2012 та 2013 відповідно. Частка оборотних коштів у вартості майна підприємства за 3 роки впала майже на 6%. Ефективність використання оборотних коштів свідчить, що з 1 грн. ОК на кінець звітного періоду, підприємство стало отримувати більше чистого прибутку (на 0,01 грн.).

Треба сказати, що ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" має певні проблеми у своїй діяльності, джерелах формування та ефективному управлінні оборотними коштами. Товариство повинно розробити і запровадити певні заходи, щоб забезпечити позитивну зміну наведених показників.

У процесі управління підприємством дуже важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Величина їх повинна бути мінімальною, але достатньою, тобто такою, що забезпечує безперебійне фінансування планових витрат на виробництво і реалізацію продукції, а також здійснення розрахунків у встановлений термін.

Управління оборотними коштами полягає в забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що оборотні кошти підприємства мають бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі і в мінімальному, але достатньому об'ємі.

У сучасних умовах, коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення.

Основними напрямками роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів є:

*визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

*визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимально значення;

*визначення обсягу залучених коштів і облік ефективності їх використання за допомогою будь-яких методів; визначення нормативу оборотних коштів і приведення власних оборотних коштів до цього значення;

*вживання заходів, що до повернення у розпорядження підприємства суми дебіторської заборгованості;

*припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;

*визначення обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;

*скорочення управлінських, усунення непродуктивних витрат, інтенсифікація методів виробництва;

*поступове збільшення обсягу статутного фонду підприємства для фінансування власних оборотних коштів.

Список використаної літератури

1. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. -- М., 1998.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. -- К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.

3. Бородина О.И. Финансы предприятий. -- М.: ЮНИТИ, 1995.

3. Брігхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. -- К., 1997.

4. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. -- К., 2000.

5. Ковалева А.М. Финансы в управлении предприятием. -- М.: Финансы и статистика, 1995.

6. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. -- К.: Либідь, 1995.

7. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал: Критика политической экономики. Т. 1. Кн. I. Процесс производства капитала // Соч. -- 2-е изд. -- Т. 23.

8. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал. Кн. II. Процесс обращения капитала// Соч. -- 2-е изд. -- Т. 24.

9. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал. Кн. III. Процесс капиталистического производства, взятый в целом. Ч. 1 // Соч. -- 2-е изд. -- Т. 25.

10. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал. Кн. III. Процесс капиталистического производства, взятый в целом. Ч. 2 // Соч. -- 2-е изд. -- Т. 25.

11. Павлова Л.Н. Финансы предприятия. -- М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

12. Податкова система України / За ред. В.М. Федосова. -- К.: Либідь, 1994.

13. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. -- К.: Либідь, 1993.

14. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2003.

15. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2003.

16. Финансы / Под ред. А.М. Ковалевой. -- М.: Финансы и статистика, 1996.

17. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О.М. Бандурка та ін. -- К.: Либідь, 2002.

18. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2002.

19. Лавриненко Р.А. Фінансування малого та середнього бізнесу в Україні // Фінанси України. -- 1998. -- №2.

20. "Фінансовий аналіз діяльності фірми" - Ф: Крокус Інтернейшл, 1992

Размещено на Allbest.ru