Розробка системи показників діяльності організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: "Планування діяльності організації"

на тему: "Розробка системи показників діяльності організації"



Зміст

Вступ

1. Обгрунтування планового обсягу виробництва продукції та трудомісткості річного випуску для базового та планового років

2. Розрахунок потреби у технологічному устаткуванні та його первинної вартості для базового та планового років

3. Розрахунок первинної і балансової вартості основних засобів та річних амортизаційних відрахувань для базового та планового років

4. Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу та фонду оплати праці

5. Розрахунок планових витрат на матеріали та комплектуючі

6. Обгрунтування планових фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства

7. Розрахунок планового обсягу оборотних активів

8. Визначення планових показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

виробництво трудомісткість витрата оборотний

Можливість планування як конкретного виду діяльності, обумовлена природою підприємства та визначається загальними умовами господарювання. Поняття "планування діяльності підприємства" має два аспекти. Перший -- загальноекономічний, з точки зору загальної теорії підприємства. Другий -- конкретно-управлінський, з погляду функцій менеджменту.

3 загальноекономічної точки зору планування розглядається як механізм, що замінює ціни та ринок у внутрішньому середовищі підприємства. У межах ринкової системи господарювання головним координатором дій її учасників є ціни. Призначення планування як функції управління полягає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою.

Основне завдання планування діяльності організації - розробити програму дій для отримання підприємством максимально можливого прибутку, як результату погодженого здійснення його найважливіших функцій: виробничої, інноваційної, технологічної, організаційної, соціальної та ін.

Рішення зазначених завдань може бути забезпечене у такий спосіб:

· передбачення ймовірних ринкових тенденцій і відповідно до коректування виробничої програми підприємства;

· дослідження вимог споживачів, формування виробничої програми, орієнтованої на їхні запити;

· випуск продукції більш високої якості;

· узгодження з контрагентами дій, їх спрямованість на досягнення взаємовигідних результатів;

· точний облік умов конкуренції, випуск конкурентоспроможної продукції;

· застосування більш ефективних (економічних) технологій та устаткування;

Вихідні дані (за варіантом завдання для курсової роботи)

Варіант 29

Таблиця б



Таблиця в Перелік матеріалів та комплектуючих виробів

Таблиця y Асортимент та номенклатура продукції



1. Обгрунтування планового обсягу виробництва продукції та трудомісткості річного випуску для базового та планового років

Розрахунок планових обсягів та трудомісткості річної програми виробництва виконується в табл. 1.

Для наявних виробів (Вироби №1 та №2) на основі вихідних даних (таблиця y) заповнюються стовпчики 2 і 3.

Стовпчик №4 Для виробів №1 та №2 планова програма визначається як добуток базової річної програми (ст.2) та відсотку зміни планового обсягу порівняно з базовим (ст.3)

Приклад: 12500*1=12500 шт./рік

Для нового виробу - №3 - плановий обсяг береться з вихідних даних (таблиця у)

Стовпчик №5 та №6 (нормативна трудомісткість за виробами та середній коефіцієнт виконання норм) беруться з вихідних даних

Стовпчик №7,9 Нормативна трудомісткість річної програми виробництва визначається за формулою:

Приклад: 12500*13/1000=162,5 тис. год./рік

Стовпчик №8,10 Фактична трудомісткість річної програми визначається за формулою:

Приклад: 162,5/1,05=154,76 тис. год./рік



Таблиця 1 Базовий та плановий асортименти та обсяги виробництва

2. Розрахунок потреби у технологічному устаткуванні та його первинної вартості для базового та планових років

Розрахунок кількості наявного устаткування та потреби в новому устаткуванні виконується в табл.2.

Розрахунок кількості одиниць устаткування у базовому та планових роках передбачає наступну послідовність дій:

Стовпчик №4 Визначається фактична верстатомісткість річної програми виробництва базових виробів у базовому та плановому роках:

Приклад: 154,76*0,5=77,38 тис. год./рік

Стовпчик №5 Визначається дійсний річний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи:

Приклад: ((365-104-10)*8,2*(1-0,02827))=2000 год./рік/од.уст.



Стовпчик №7 Визначається розрахункова кількість одиниць устаткування:

Приклад: 77,38*1000/(2000*2)=19,35 шт.

Стовпчик №8 (прийнята кількість устаткування) визначається простим заокругленням розрахункової кількості устаткування до більшого чи меншого цілого числа.

Стовпчик №9 (коефіцієнт завантаження устаткування) визначається як відношення розрахункової кількості устаткування для і-го виробу до прийнятої кількості устаткування за цим виробом.

Приклад: 19,35/20=0,97

Стовпчик №11 (вартість купівлі устаткування) визначається для кожного з виробів базового та планового років як добуток прийнятої кількості устаткування і-го виробу на середню ціну устаткування для цього виробу.

Приклад: 20*120=2400 тис. грн.

Стовпчик №12 (первинна вартість устаткування, тобто вартість придбання устаткування з урахуванням видатків на його транспортування та монтаж), визначається шляхом збільшення вартості придбання устаткування на відповідний коефіцієнт (5-7% за умовами курсового проекту).

Приклад: 2400*0,05=120 тис. грн.



Таблиця 2 Розрахунок потреби в технологічному устаткуванні

3. Розрахунок первинної і балансової вартості основних засобів та річних амортизаційних відрахувань для базового та планового років

Всі розрахунки даного розділу виконуються в таблиці 3.

Визначення вартісних показників основних засобів для базового року.

Визначення первинної вартості основних засобів для базового року у курсовому проекті здійснюється наступним чином:

Первинна вартість робочих машин і устаткування (технологічного устаткування) для виробів 1 і 2 береться з таблиці 2 та розраховується сумарна первинна вартість робочих машин і устаткування.

Питома вага видів основних засобів за первинною вартістю у їхній сумарній первинній вартості для базового року представлена безпосередньо в таблиці 3.

Первинна вартість елементів основних засобів (1, 2.1, 2.3, 2.4 та 3) для базового року визначається через пропорцію, з урахуванням того, що відома первинна вартість та питома вага в сумарній первинній вартості робочих машин і устаткування.

Приклад: 997,2*100/43=2319 тис.грн.

Стовпчик №5 (ліквідаційна вартість для основних засобів (крім будівель і споруд)) приймається на рівні 5% від первинної вартості певного виду основних засобів.

Приклад: 115,95*0,05= 6 тис.грн.

Стовпчик №7 (річні амортизаційні відрахування) визначаються за бухгалтерським методом прямолінійної амортизації. Розрахунок здійснюється за формулою:

або

Приклад: 950,82-0/50 = 18,27 тис. грн.

Стовпчик №8 (середній вік основних засобів) визначається з оглядом на умову:

Середній фактичний термін служби будівель і споруд визначається як 70-75% від економічного терміну служби цього виду основних засобів.

Середній фактичний термін служби обчислювальної техніки визначається як 40-45% від економічного терміну служби цього виду основних засобів.

Середній фактичний термін служби решти видів основних засобів визначається як 60-65% від економічного терміну служби цього виду основних засобів.

Отримані дані заокруглюються до цілого числа.

Приклад: 50*0,73=37 років.

Стовпчик №9 (балансова вартість на кінець базового року) визначається як різниця між первинною вартістю певного виду основних засобів та добутком їхнього фактичного терміну служби на річну амортизацію даного виду основних засобів. Отримані значення заокруглюються до цілого числа.

Приклад: 950,82 -(19,02*37)= 257 тис. грн.

Стовпчик №10 (питома балансова вартість устаткування для виготовлення виробів 1 і 2 в базовому році) визначається як відношення балансової вартості устаткування до прийнятої кількості цього устаткування в базовому році (див табл.2).

Приклад: 48/20=2,409тис. грн./од.

Можливий дохід від реалізації устаткування, яке вивільняється у зв`язку зі зміною обсягів виробництва базових виробів визначається як сума добутків питомої балансової вартості устаткування для виготовлення виробів 1 та 2 в базовому році на кількість устаткування для виготовлення цих виробів, яка вивільняється у плановому році. Отриманий результат коригується з урахуванням коефіцієнту, який вираховує витрати на демонтаж і утилізацію устаткування.

Приклад: (2,409*0)+(4,0953*4)=36,86тис.грн.

(36,86*5)/100=1,84; 36,86-1,84=35,02тис.грн.

Потреба у фінансових ресурсах для купівлі нового устаткування визначається як різниця між первинною вартістю технологічного устаткування для виготовлення виробу №3 та можливим доходом від реалізації " зайвого" устаткування.

Приклад: 166,6 - 35,02 = 131,58тис.грн.



Таблиця 3 Розрахунок первинної балансової вартості та амортизації основних засобів

4. Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу та фонду оплати праці

Розрахунок ефективного фонду часу робітника здійснюється в таблиці 4 на основі вихідних даних з табл. а. Розрахунок виконується в днях, а для номінального та ефективного фондів часу - в днях та годинах.

Таблиця 4 Розрахунок номінального та ефективного фондів часу

Показники	Час
	Днів	Годин
1	2	3
Календарний фрнд	365
Вихідні дні	104
Святкові дні	10
Номінальний фонд часу	251	2058,2
Планові невиходи з причин:
-основні(чергові)відпустки,днів	15
-хвороби та декретні відпустки, днів	9
-виконання державний обов'язків, днів	1
-навчальна відпустка, днів	9
Разом невиходів	34
Ефективний фонд часу	217	1779,4
Тривалість зміни	8,2

Визначення планової чисельності та основної зарплати основних робітників виконується в таблиці 5 за наступною послідовністю.

Стовпчик №2,3.5 були розраховані на попередніх етапах виконання проекту і просто переносяться в таблицю 5.

Стовпчик №4 (питома фактична трудомісткість виробу) визначається як відношення питома фактичної трудомісткості річної програми в годинах на планову річну програму виробництва.

Приклад: (154,76*1000)/12500=12,38 год./виріб

Стовпчик №6 (розрахункова чисельність осіб) визначається як відношення планової фактичної трудомісткості річної програми в годинах на ефективний фонд часу робітника.

Приклад: (154,76*1000)/1779,4=86,97 осіб

Стовпчик №7 (планова прийнята чисельність основних робітників) визначається заокругленням до меншого цілого значення планової розрахункової чисельності робітників.

Стовпчик №8 (середній розряд) береться з таблиці у.

Стовпчик №9 (середній тарифний коефіцієнт) визначається за формулою:

Приклад: 2,64+(3,5-3)*(2,97-2,64) = 2,805

Стовпчик №10 (середня розцінка на виріб) визначається за формулою:



Приклад: 13*10*2,805=364,65 грн./виріб

Стовпчик №11 (тарифна зарплата на виріб) дорівнює плановій розцінці.

Стовпчик №12 (тарифна зарплата на річну програму) визначається як добуток середньої планової розцінки (або планової питомої тарифної зарплати) на плановий річний обсяг виробництва.

Приклад: (364,65*12500)/1000=4558,13 тис. грн./рік.

Таблиця 5 Розрахунок планової чисельності основних робітників та фонду основної зарплати

Розрахунок планової чисельності та основної зарплати допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування, здійснюється в таблиці 6.

Стовпчик №2 (планова кількість устаткування за виробами) береться з табл. 2.

Стовпчик №3 (норма обслуговування устаткування одним допоміжним робітником) береться з табл. а.

Стовпчик №7 (середній розряд) береться з табл. у.

Стовпчик №4 (коефіцієнт приведення часу роботи устаткування до ефективного часу роботи робітника) визначається к відношення дійсного фонду роботи устаткування (табл.2) до ефективного фонду часу роботи робітника (табл. 4)

Приклад: 2000/1779,4=1,12

Стовпчик №5 (планова розрахункова чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування) визначається за формулою:

Приклад: (20*2*1,12)/6=7,49 осіб

Стовпчик №6 (планова прийнята чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування) визначається заокруглення до меншого цілого значення, якщо їхня розрахункова чисельність більша рівна 30 осіб, та до більшого цілого значення, якщо менше 30 осіб.

Стовпчик №8 (середній тарифний коефіцієнт для допоміжних робітників) визначається аналогічно до його розрахунку для основних робітників.

Приклад: 3,41+(5,1-5)*(3,96-3,41)=3,47

Стовпчик №9 (планова річна тарифна зарплата допоміжних робітників) визначається як добуток тарифної ставки першого тарифного розряду, планового середнього тарифного коефіцієнта, ефективного фонду часу робітника та чисельності допоміжних робітників для і-го виробу.

Приклад: (10*3,47*1779,4*7)/1000=432,22 тис. грн./рік



Таблиця 6 Розрахунок чисельності допоміжних робітників по обслуговуванню устаткування та їхньої основної зарплати

Номер / код виробу	Кількість устаткування, од.	Норма обслуговування	Коеф. приведення	Розрахункова чисельність, осіб	Прийнята чисельність, осіб	Середній розряд	Середній тарифний коефіцієнт	Тарифна зарплата, тис.грн./рік
№1(А)	20,00	6	1,12	7,49	7	5,1	3,47	432,22
№2(В)	77,00	6	1,12	28,75	29	5,2	3,52	1816,41
№3 (Новий)(І)	17,00	6	1,12	6,35	6	5,3	3,58	382,22
Разом	114,00		42,59	42,00		2630,84

Розрахунок чисельності персоналу за категоріями працюючих, річного фонду оплати праці за цими категоріями та нарахування на зарплату в державні цільові фонди виконується в таблиці 7.

Стовпчик № 3 (чисельність осіб) планова чисельність керівників, службовців та спеціалістів визначається через пропорцію з урахуванням наведеної в таблиці структури промислово-виробничого персоналу та визначеної раніше чисельності основних робітників.

Приклад: (248*4)/100=10 осіб

Планова чисельність "інших допоміжних робітників" визначається як 45% від чисельності допоміжних робітників, пов`язаних з обслуговуванням устаткування, яка була визначена на попередніх етапах розрахунків.

Стовпчик №5 (тарифна (основна) зарплата) планова тарифна зарплата допоміжних робітників, не пов`язаних з обслуговуванням устаткування в курсовому проекті визначається як 45% від тарифної зарплати допоміжних робітників, пов`язаних з обслуговуванням устаткування, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,7.

Приклад: ((2630,84*45)/100)*0,7= 828,71 тис. грн.

Тарифна зарплата для керівників, спеціалістів та службовців визначається як добуток середній оклад на кількість місяців у році в на чисельність осіб.

Стовпчик №6 (доплата і надбавки) доплата і надбавки прийняті на рівні 20% від основної зарплати для всіх категорій.

Приклад: (12817*20)/100=2563,46 тис. грн.

Стовпчик №7 (річний фонд оплати праці) визначається як сума основної зарплати і доплати, і добавок.

Приклад: 12817,3+2563,46=15380,76 тис. грн.

Стовпчики № 8, №9, №10, №11 відрахування на соціальні заходи визначаються за відсотками до річного фонду оплати праці, вказаними в таблиці №7. Приклад: (15380,76 *33,2)/100=5106,41тис.грн.

Стовпчик №12 визначається сума всіх відрахувань на соціальні заходи по всіх показниках.

Приклад: 5106,41+215,33+246,09+92,28=5660,12тис.грн.

Таблиця 7 Розрахунок планової чисельності персоналу за категоріями та ФОП



5. Розрахунок планових витрат на матеріали та комплектуючі

Планові витрати на матеріали та комплектуючі розраховуються на вибір (для калькулювання собівартості виробу) та на річну програму ( для розрахунку планового обсягу виробничих запасів). Результати розрахунків зводяться в таблиці 8.

Послідовність розрахунків є наступною:

Стовпчик №2 та №4. Види та кількість ресурсів, які використовуються для виробництва виробів, а також ціна цих ресурсів задані у вихідних даних - таблиці D.

Стовпчик №3 (потреба у ресурсах у натуральних показниках на річну програму виробництва) визначається як добуток річної програми виготовлення і-го виробу на норму витрат ресурсу на цей виріб (потреба в ресурсі на вибір).

Приклад: 12500*2=25000тис.грн.

Стовпчик №5 (планова питома вартість) визначається як добуток питомої потреби у ресурсі на його ціну з урахуванням транспортно-заготівельних витрат (в курсовому проекті приймаються на рівні 3-5% від вартості ресурсу).

Приклад: (18*0,03*2)+(18*2)=37,08грн./виріб.

Стовпчик №6 (планова вартість ресурсу на річну програму виробництва) визначається як добуток планової питомої вартості ресурсу на річну програму виробів.

Приклад: (25000*37,08)/1000=927 тис.грн.

Стовпчик №7 та №8 (вартість поворотних відходів) вартість поворотних відходів становить 4% від вартості ресурсу. Вартість поворотних відходів визначається на вибір та на річну програму.

Приклад: (37,08*4)/100=1,48грн.

Визначається вартість допоміжних матеріалів (на річну програму виробництва). В курсовому проекті ця вартість укрупнено розраховується як 20% від вартості основних матеріалів.

Приклад: 13312,65*20/100=2662,53 тис.грн.

Стовпчик №9 Визначається плановий обсяг податку на додану вартість для кожного з ресурсів за рік. ПДВ=20%.

Приклад: (2662,53*20)/100=641,75 тис.грн.

Таблиця 8 Розрахунок планових витрат на матеріали та комплектуючі для виконання виробничої програми

6. Обгрунтування планових фінансових результатів виробничогосподарської діяльності підприємства

Обгрунтування планових фінансових результатів виконується в таблиці 9. Послідовність розрахунків є наступною:

Рядок № 5 (у т.ч.: - основні матеріали та комплектуючі) визначається за формулою:



Приклад: (37,08+80,34)+(247,2+638,6)-(1,48-3,21) = 1004,95 тис.грн.

Рядок №6 (прямі витрати на оплату праці) визначається наступним чином, для питомих витрат на оплату праці з доплатами і надбавками питома тарифна зарплата основних робітників збільшується з урахуванням проценту доплати і надбавок (за умов курсового проекту він становить 20%).

Приклад: на одиницю продукції: 364,65*1,2 = 437,58 тис.грн.

на річну програму: (437,58/1000)*12500=5470 тис.грн.

Рядок №7 (інші прямі виплати) визначаються як добуток прямих витрат на оплату праці та сумарного відсотку відрахувань у соціальні фонди за умовами курсового проекту цей відсоток становить 36,8%.

Приклад: 437,58*0,368=161,03 тис.грн.

Загальновиробничі витрати визначаються у наступній послідовності:

Рядки № 8.1-8.5 (загальновиробничі витрати) визначаються наступним способом.

Рядок 8.1 Амортизація машин та устаткування включає річну амортизацію силових машин та устаткування, робочих машин і устаткування, вимірювальних приладів та обчислювальної техніки.

Приклад: 14,45+127,3+12,09+8,46 = 162 тис.грн.

Рядок 8.2 Оплата праці допоміжних робітників включає річний фонд оплати праці всіх допоміжних робітників та нарахування на їхню зарплату.

Приклад: 4151,47+1527,74=5679 тис.грн.

Рядок 8.3 Витрати на оплату праці керівників і службовців (з відрахуваннями) беруться з таблиці 7 з дотриманням умови: до загальновиробничих витрат включається 60% оплати праці з нарахуваннями керівників 50% праці з нарахуваннями службовців.

Приклад: (1008+370,94)*0,5+(1080+397,44)*0,4+(864+317,95)*0,4 = 1753 тис.грн.

Рядок 8.4 Витрати на допоміжні матеріали беруться з таблиці №8.

Рядок 8.5 Інші загальновиробничі витрати приймаються як 30% від суми попередніх витрат.

Приклад: (162+5679+1753+2663)*0,3 = 3077 тис.грн.

Рядок №9 (Відношення загально виробничих витрат до прямих витрат на оплату праці) розраховують як відношення загально виробничих витрат до прямих витрат на оплату праці.

Приклад: 13335/15381 = 0,867

Рядок №8 (загальновиробничі витрати разом) визначається як добуток відношення загальновиробничих витрат до прямих витрат на оплату праці на прямі витати на оплату праці за кожним з виробів.

Приклад: 437,58*0,867 = 379,38 грн/виріб.

Рядки № 11.1-11.3 (адміністративні витрати) визначаються наступним способом.

Рядок 11.1 Амортизація будівель і споруд береться з таблиці №3

Рядок 11.2 Витрати на оплату праці керівників і службовців (з відрахуваннями) беруться з таблиці 7 з дотриманням умови: до амортизаційних витрат включається 30% оплати праці з нарахуваннями керівників 40% праці з нарахуваннями службовців.

Приклад: (1008+370,94)*0,4+(1080+397,44)*0,5+(864+317,95)*0,5 = 1881 тис.грн.

Рядок 11.3 Інші адміністративні витати в курсовому приймаються як 200% від амортизації будівель і споруд.

Рядок №12 (Відношення адміністративних витрат до прямих витрат на оплату праці) розраховують як відношення адміністративних витрат на оплату праці в цілому по підприємству.

Приклад: 1935/15381 = 0,12582.

Рядок № 11 (адміністративні витрати разом) визначається як добуток відношення адміністративних витрат до прямих витрат на оплату праці на прямі витати на оплату праці з виробів.

Приклад: 0,12582*437,58 = 55,06 грн/виріб.

Рядки № 13.1-13.3 (витрати на збут) визначаються наступним способом.

Рядок 13.1 Амортизація транспортних засобів береться з таблиці 3.

Рядок 13.2 Витрати на оплату праці керівників і службовців (з відрахуваннями) беруться з таблиці 7 з дотриманням умови: до витрат на збут включається 10% оплати праці з нарахуваннями керівників 10% праці з нарахуваннями службовців.

Приклад: (1008+370,94)*0,1+(1080+397,44)*0,1+(864+317,95)*0,1 = 404 тис.грн.

Рядок 13.3 Інші витрати на збут в курсовому приймаються як 100% від амортизації транспортних засобів.

Рядок №14 (Відношення витрат на збут до прямих витрат на оплату праці) розраховують як відношення витрат на збут на оплату праці в цілому по підприємству.

Приклад: 18/15381=0,00115.

Рядок № 13 (витати на збут) визначається добуток відношення витрат на збут до прямих витрат на оплату праці на прямі витати на оплату праці з виробів.

Приклад: 0,00115*437,58 = 0,5.

Рядок № 15 (Довідково: операційні витрати) визначається як сума собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.

Приклад: 55,06+0,5+1982,94 = 2038,5грн./виріб.

Рядок № 3 (Чистий дохід) визначається як операційні витрати збільшені на відсоток перевищення ціни виробу над операційними витратами.

Приклад: 2038,5*1,25 = 2548,12грн./виріб.

Рядок № 2 (ПДВ) визначається як 20% від чистого доходу.

Приклад: 2548,12*0,2 = 509,62 грн./виріб.

Рядок №1 (Дохід від реалізації (з ПДВ)) визначається як сума ПДВ та чистого доходу.

Приклад: 509,62+2548,12 = 3057,75грн./виріб.

Рядок №10 (Валовий прибуток) визначається як різниця між чистим доходом та собівартістю.

Приклад: 2548,12-1982,94 = 565 грн./виріб.

Рядок №16 (Фінансовий результат від операційної діяльності) визначається як різниця між валовим доходом та сумою адміністративних витрат та витрат на збут.

Приклад: 565- (55,06+0,5) = 509,62грн./виріб.

Рядок №17 (Фінансові витати) визначається так, - певний відсоток (60%) до потреби підприємства у фінансових ресурсах для купівлі нового устаткування. Визначивши таким чином обсяг кредитних ресурсів та знаючи річну відсоткову ставку за кредитом (20%) можна розрахувати обсяг фінансових витрат.

Приклад: 131,6*0,6*0,2 = 16 тис.грн.

Рядок №18 (Фінансовий результат від звичайної діяльності) визначається як різниця між фінансовими результатами від операційної діяльності та фінансовими витратами.

Приклад: 27407-16=27391 тис.грн.

Рядок №19 (Податок на прибуток) визначається як 25% від фінансового результату від звичайної діяльності.

Приклад: (27391*25)/100=6848 тис.грн.

Рядок №20 (Чистий прибуток) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності та податком на прибуток.

Прибуток: 27391-6848 = 20543 тис.грн.



Таблиця 9 Розрахунок планових фінансових результатів

7. Розрахунок планового обсягу оборотних активів

Плановий обсяг оборотних активів для елементів: "Сировина, основні матеріали та комплектуючі", "Допоміжні матеріали", "Готова продукція на складі", "Дебіторська заборгованість" визначається за формулою:

Стовпчик №3 (річна потреба) визначається:

Рядок №1 (сировина, основні матеріали та комплектуючі) визначається як сума річного обсягу основних матеріалів та комплектуючих (табл. 8).

Рядок №2 (допоміжні матеріали) беруться з таблиці 8.

Рядок №3 (готова продукція на складі) - річна потреба дорівнює собівартості річного виробництва (табл. 9)

Рядок №4 (дебіторська заборгованість) - річна потреба дорівнюватиме чистому доходу підприємства за рік (табл. 9)

Стовпчик №4 (денна потреба) визначається як річна потреба поділена на число календарних днів у році.

Приклад: 72964,07/365 = 199,9 тис.грн.

Стовпчик №5 (планова норма запасу) береться з вихідних даних (табл. а)

Стовпчик №6 (плановий обсяг оборотного активу) розраховується як добуток денної потреби та планової норми запасу.

Приклад: 199,9*15 = 2999 тис.грн.

Для незавершеного виробництва плановий запас визначається:

Приклад: 14*295*0,65 = 2684 тис.грн.

Таблиця №10 Розрахунок планового обсягу оборотних активів



8. Визначення планових показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства

На основі раніше визначених значень заповнюються відповідні рядки в таблиці 11 та розраховуються показники ефективності.

Отримані дані по підприємству порівнюються з умовними "середньогалузевими" даними.

Отримані результати аналізуються та робиться висновок щодо ефективності діяльності підприємства у плановому році.

Таблиця 11 Планові показники ефективності діяльності підприємства

Стовпчик №4 розраховується наступним чином:

Рядок №1 (чистий дохід) береться з табл.9.

Рядок №2 (чистий прибуток) береться з табл.9.

Рядок№3 (вартість активів підприємства) розраховується як сума балансової вартості та разом оборотних активів.

Приклад: 777+15180 = 15958 тис.грн.

Рядок №4 (балансова вартість основних засобів) береться з табл.3.

Рядок №5 (фондовіддача) розраховується як чистий дохід поділений на балансову вартість.

Приклад: 137033/777 = 176,3117

Рядок №6 (фондомісткість) розраховується як балансова вартість поділена на чистий дохід.

Приклад: 777/137033 = 0,0057

Рядок№7 (фондоозброєність) розраховується як балансова вартість поділена на основних робітників.

Приклад: 777/248 = 3,134

Рядок №8.1, №8.2 береться з табл.3.

Рядок №9.1 розраховується як чистий дохід поділений на основних робітників.

Приклад: 137033/248 = 552,55

Рядок №9.2 розраховується як чистий прибуток/ПВП.

Приклад: 20543/408 = 58,03

Рядок №10 (коефіцієнт оборотності активів) розраховується як чистий дохід поділений на вартість активів.

Приклад: 137033/15958 = 8,59

Рядок №11 (тривалість обороту активів) розраховується як 365 днів поділена на коефіцієнт оборотності активів.

Приклад: 365/8,59 = 42,49

Рядок №12 (коефіцієнт оборотності оборотних активів) розраховується як чистий дохід поділено на разом оборотних активів.

Приклад:137033/15180 = 9,03

Рядок №13 (тривалість обороту оборотних активів) розраховується як 365 днів поділено на коефіцієнт оборотних активів.

Приклад: 365/9,03 = 40,43

Рядок №14 (рентабельність активів) розраховується як чистий прибуток поділено на вартість активів підприємства.

Приклад: 20543/15958 = 128,73 %

Рядок №15 (рентабельність продажів) розраховується як чистий прибуток поділено на чистий дохід.

Приклад: 20543/137033 = 14,99 %

Рядок №16,№17,№18,№19 беруться з табл.8 і 9.



Висновок

У даному курсовому проекті наше завдання полягало у тому, щоб скласти спрощену версію поточного плану операційної та, частково, інвестиційної і фінансової діяльності умовного підприємства, враховуючи вплив на його діяльність у плановому році ринкових факторів. У цьому проекті розрахунки проводились поетапно, а саме: обгрунтування планового обсягу виробництва продукції та трудомісткості річного випуску для базового та планового років; розрахунок потреби у технологічному устаткуванні та його первинної вартості для базового та планового років; розрахунок первинної і балансової вартості основних засобів та річних амортизаційних відрахувань для базового та планового років; розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу та фонду оплати праці; розрахунок планових витрат на матеріали та комплектуючі; обгрунтування планових фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства; розрахунок планового обсягу оборотних активів; визначення планових показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.

Здійснивши розрахунки ми провели порівняльний аналіз по підприємству з умовними "середньогалузевими" даними, і розрахували відносне відхилення.

Згідно цього ми можемо зробити такі висновки:

Чистий дохід по підприємству дорівнює 137033, що є більшим на 24,65% від середньогалузевого значення за цим показником; чистий прибуток по підприємству становить 20543 і є більшим на 31,06 %.

Отож, порівнюючи фінансові показники даного підприємства із середньогалузевими значеннями, можна говорити про те, що підприємство функціонує ефективно і має великі перспективи подальшого розвитку.



Список використаної літератури

1. Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства: Методичні вказівки до виконання курсової роботи /Укл.: В.І.Довбенко, Л.І.Ріжко, І.В.Павлішевський, А.Р.Стояновський, О.Я.Загорецька - Львів, 2009.;

2. . Парсяк ВЛ. Планування господарської діяльності малих та середніх підприємств: монографія / В.Н. Парсяк, М.Б. Журавльова. -- К. : Інститут аграрної економіки, 2001.

3. Пашута М.Т. Прогнозування та макроекономічне планування: навч. посіб. / М.Т. Пашута, A.B. Калина. -- К. :МАУП, 2008.

4. Планування діяльності підприємства: навч. посіб.: у 2 ч. -- Житомир: ЖДТУ, 2003.

5. Тарасюк ГШ. Планування діяльності підприємства / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб. -- Житомир : ЖДТУ, 2010.

6. Швайка АЛ. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / А.Л. Швайка. -- Л. : Новий світ-2000, 2006. -- 268 с.

Размещено на Allbest.ru