Показник	Умовна позначка	2013	2014	Зміна за період, %	2015	Зміна за період, %
1	2	3	4	5	6	7
Власний капітал	СК	7984,1	8086,8	1,29	9490,4	17,35
Забезпечення майбутніх витрат і платежів	БЗ	-	-	-	-	-
Необоротні активи	НА	21663,5	14853	-31,44	15587,8	4,95
Власний оборотний капітал	СОК	-13679,4	-6766,2	-50,54	-6097,4	-9,89
Довгострокові зобов'язання	ДО	15042,2	11218,7	-25,42	11218,7	-
Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів	СОК + ДО	1362,8	4452,5	226,72	5121,3	15,02
Короткострокові кредити й позики	КК	-	-	-	-	-
Загальний розмір основних джерел покриття запасів	СОК + ДО + КК	1362,8	4452,5	226,72	5121,3	15,02
Запаси	З	6150,5	5130,1	-16,59	4781,4	-6,79
Надлишок (+) або дефіцит (-) власного оборотного капіталу для покриття запасів	+СОК10-СОК10	-19829,9	-11896,3	-40,01	-10878,8	-8,55
Надлишок (+) або дефіцит (-) власного оборотного капіталу, довгострокових зобов'язань	+СОК11-СОК11	-4787,7	-677,6	-85,85	339,9	-150,16
Надлишок (+) або дефіцит (-) основних джерел покриття запасів	+СОК12-СОК12	-4787,7	-677,6	-85,85	339,9	-150,16
Тип фінансової стійкості		Кризовий		стійкий
Запас стійкості фінансового стану, днів	-	-57,06	-8,26	-85,52	3,48	-142,13
Надлишок (+) або дефіцит (-) капіталу на 1 грн. запасів	-	-0,78	-0,13	-83,33	0,07	-153,84

Як ми бачимо з розрахунку, станом на 2013 р. підприємство, що є об'єктом дослідження даної роботи, мало кризовий фінансовий стан, а вже станом на 2015 р. ГРК «Брітанія» має стійкий тип фінансової стабільності. Станом на 2015 р. ГРК «Брітанія» має надлишок капіталу на 1 грн. запасів у розмірі 0,07 коп., це свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства за 2013-2015 рр.

Далі проведемо розрахунок основних коефіцієнтів фінансової стабільності ГРК «Брітанія», який представлений у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 - Розрахунок коефіцієнтів фінансової стабільності ГРК «Брітанія» за 2013-2015 рр., тис.грн.

Показники складу	Умов позн.	2013	2014	Зміна за період, %	2015	Зміна за період, %
1	2	3	4	5	6	7
Усього капіталу	УК	36246	34942	-3,60	34317	-1,79
Власний капітал	СК	7984,1	8086,8	1,29	9490,4	17,36
Забезпечення майбутніх витрат і платежів	БР	-	-	-	-	-
Необоротні активи	НА	21664	14853	-31,44	15588	4,95
Оборотні активи	ОА	14583	20159	37,76	18730	-6,77
Власний оборотний капітал	СОК	-13679	-6766	-50,54	-6097	-9,88
Довгострокові зобов'язання	ДО	15042	11219	-25,42	11219	0,00
Коефіцієнт автономії	Ка	0,22	0,23	4,55	0,28	21,74
Коефіцієнт фінансової залежності	Кфз	4,54	4,32	-4,85	3,62	-16,20
Коефіцієнт фінансової стабільності	Кфу	1,53	1,72	12,42	1,85	7,56
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Км	0,17	0,55	223,53	0,54	-1,82
Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом	Коб	-1,94	-1,34	-30,93	-1,33	-0,75
Коефіцієнт нагромадження амортизації	Кам	0,33	0,3	-9,09	0,28	-6,67

Отже, всі коефіцієнти, що характеризують фінансову незалежність підприємства мають значення набагато нижче нормативних показників (коефіцієнт автономії має нормативне значення не менше 0,5, коефіцієнт фінансової залежності - не більше 2,0, коефіцієнт фінансової стабільності - не менше 0,5, коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом - менше 0,1). Це свідчить про те, що туристична фірма «Саквояж» фінансує свою діяльність за рахунок позичених коштів.

Основним узагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства є чистий прибуток, що підприємство одержало за звітний період. Постійне збільшення прибутку зміцнює конкурентні позиції підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства представлений у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Аналіз прибутку ГРК «Брітанія» за 2013-2015 рр., тис.грн.

Показники за рік	Умовна позначка	2013	2014	Зміна за період,%	2015	Зміна за період, %
1	2	3	4	5	6	7
1. Чистий доход	ЧД	30205,1	29 514,80	-2,29	35194,7	19,24
2. Собівартість реалізованого товару	С	24014,5	24 172,90	0,66	25171	4,13
3. Валовий прибуток	Пв	6 191	5 341,90	-13,72	10 024	87,65
4. Інші операційні доходи	Доп	411,5	259	-37,06	192,1	-25,83
5. Адміністративні витрати	Ра	1619,4	1 093,90	-32,45	2367	116,38
6. Витрати на збут	Рс	140	1 068,40	663,14	1000,1	-6,39
7. Інші операційні витрати	Рпр	1404,4	1 616,00	15,07	3328,9	106,00
8. Прибуток від операційної діяльності	Піп	3 438,60	1822,6	-76,08	3519,8	327,89
9. Фінансові доходи	Дф	-	-	-	-	-
10. Інші доходи	Дпр	994	7360,6	640,50	175,1	-97,62
11. Фінансові витрати	Рф	1769,6	1414,6	-20,06	1163	-17,79
12. Інші витрати	Рпр	17,4	6501,3	-37264	1,3	-99,98
13. Прибуток від звичайної діяльності до оподатковування	Поб	2645,6	1267,3	-52,09	2 531	99,68
14. Податок на прибуток	Нпр	1646,3	663,4	-59,71	1126,7	69,84
15. Чистий прибуток	ПЧ	998,7	603,9	-39,53	1403,9	132,47

Валовий прибуток ГРК «Брітанія» у 2015 році становить 10024 тис.грн., що на 4682,1 тис.грн. більше, ніж у 2014 році. Тобто значення валового прибутку на ГРК «Брітанія» збільшилось на 87,65 % Чистий прибуток на підприємстві у звітному періоді становить 1403,90 тис.грн., це на 1300 тис.грн. більше, ніж біло у 2014 році.

Розрахунок показників рентабельності власного капіталу представлений у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Показники рентабельності власного капіталу ГРК «Брітанія» за 2013-2015 рр.

Показник	Умовна позначка	2013	2014	Зміна за період, %	2015	Зміна за період, %
1	2	3	4	5	6	7
Капітал, тис. грн., усього	А	36246,4	34942	-3,60	34317	-1,79
Власний капітал, тис. грн.	СК	7984,1	8086,8	1,29	9490,4	17,36
Чистий доход	ЧД	30 205	29 515	-2,28	35 195	19,24
Чистий прибуток	ПЧ	999	104	-89,59	1 404	1250,00
Рентабельність чистого доходу, %	Рчд	3,31	0,35	-89,43	3,99	1040,00
Оборотність активів	Коб	0,83	0,84	1,20	1,03	22,62
Фінансовий леверідж	Кфл	4,54	4,32	-4,85	3,62	-16,20
Рентабельність власного капіталу, %	Рск	12,52	1,28	-89,78	14,79	1055,47

Рентабельність чистого доходу ГРК «Брітанія» становить у 2015 році 3,99 %, що вище, ніж було у 2013 році на 0,68 % , та у 2014 році на 3,64 %. За цей же період має місце поступове зменшення розміру фінансового лівериджу з 4,54 у 2013 році, до 4,32 за 2014 рік та до 3,62 за 2015 рік, тобто на 0,7 %. На підприємстві за аналізований період також покращилось використання власного капіталу. Так у 2013 році підприємство мало рентабельність власного капіталу у розмірі 12,52 %, ,у 2014 році 1,28 %, а у 2015 році вже має рентабельність власного капіталу у розмірі 14,79 %, тобто на 2,28 % вище порівняно з 2013 роком.

2.3 Туристичне обслуговування в діяльності готелю «Брітанія»

Готель «Брітанія» - це не просто готель, але дійсний готельний комплекс. Він включає бізнес-центр і кімнати для переговорів, оснащені по останньому слову техніки. Для постояльців і гостей готелю працює бар, перукарня і салон краси, бутік-галерея й екскурсійна служба. І, звичайно ж, головна визначна пам'ятка готелю - фітнес-центр, з великим басейном зі скляним зводом, солярієм, сауною, тренажерами, залами для масажу і занять шейпінгом.

При обслуговуванні постояльців і відвідувачів приймаються до оплати кредитні картки American Express, Visa, Master Card.

Крім чудових номерів і бездоганного обслуговування постояльцям і відвідувачам пропонується цілий комплекс додаткових послуг.

Фітнес-центр. Оздоровчий комплекс готелю «Брітанія» надає чудові можливості усім, хто любить спорт і піклується про гармонію тіла і духу. Скористатися послугами фітнес-центру можуть не тільки проживаючі в готелі. Центр являє собою клуб, для його регулярного відвідування передбачені спеціальні клубні картки.

Фітнес-центр займає площу 300 кв. м. Одночасно в ньому можуть обслуговуватися більш 40 бажаючих. Значну частину оздоровчого комплексу займає басейн (18 м х 6 м, глибина 2,2 м). У басейні можна не просто поплавати, але віддатися щирій насолоді водяною стихією, завдяки прекрасним атракціонам: гейзеру, водоспаду, підвідному масажу і потоку струменів. Для аматорів попаритися - фінська сауна і турецька лазня з купальнями і джакузі. Прекрасне фізичне навантаження відвідувачам забезпечать спортивні зали, розташовані прямо навколо басейну. Новітні тренажери, шейпінг і кваліфікований масаж. Досвідчені тренери проводять індивідуальні заняття по заздалегідь складеній для кожного клієнта програмі.

Поруч з фітнес-центром знаходиться відмінний бар на 30 чоловік, а прямо біля басейну - спеціальний вітамін-бар, де можна чудово відпочити, освіжитися і набратися нових сил. А щоб додати своєї зовнішності завершену досконалість, можна відвідати солярій і салон краси.

Фітнес-центр відкритий щодня з 8:00 до 23:00. Працює вітамін-пан "Лагуна". Можливе придбання абонементів (карток членів клуба). Вартість від 1650 грн. ($297) до 13 750 грн. ($2477).

Перукарня і салон краси S&A Group. Послуги професійних стилістів і косметологів. Знаходиться на 1-м поверсі готелю. Працює з 8:00 до 19:00.

Проведення конференцій і ділових зустрічей. Надаються конференц-зали для проведення ділових зустрічей і переговорів. Бізнес-центр розташовано на другому поверсі готелю в адміністративному корпусі. Час роботи: 8:00-23:00.

Вартість оренди: конференц-зали "Альфа" і "Гама" (1 година/8 годин) - 314 грн./1539 грн., "Бета" (1 година/8 годин) - 428 грн./2052 грн., великий зал (1 година/8 годин) - 513 грн./2462 грн.

Організація банкетів і урочистих подій. Банкетний зал площею 90 кв. м розрахований на 25-60 персон.

Бутік-галерея. Оригінальні сувеніри і подарунки, вишукана одяг і аксесуари, свіжа преса, філателія, листівки. Працює цілодобово.

Транспортні послуги. Рента машини: по місту - 116 грн. (близько 15 $/година), трансфер в аеропорт - 203 грн. (біля $25). Рента мікроавтобуса на 8 чоловік: по місту - 203 грн. (близько 25 $/година), трансфер в аеропорт - 440 грн. (біля $55). Замовити послуги трансферу можна одночасно з бронюванням номера.

Щодо інформаційного обслуговування в підприємстві готельного господарства, то теоретичні основи інформаційного забезпечення, розглянуті в попередніх розділах, дозволяють нам провести комплексний аналіз і оцінку існуючого рівня інформаційного забезпечення готельного комплексу «Брітанія».

Звернемося до основних джерел інформації:

- внутрішньої звітності;

- збору зовнішньої поточної інформації про навколишнє середовище готелю;

- даних маркетингових досліджень;

- даних аналізу інформації і успішності їхнього використання.

Внутрішня звітність готельного підприємства зосереджена, в основному, у бухгалтерських даних, що зберігаються в паперовому чи в електронному виді в бухгалтерії підприємства. Ці дані закриті усередині бухгалтерії і доступ до них обмежений.

З іншого боку, навіть при приступності бухгалтерської звітності, рівень підготовки персоналу не дозволить їх використовувати повною мірою, як для аналізу, так і для планування.

Ще одним видом внутрішньої звітності є звіти, що щокварталу складають менеджери номерних фондів: звіти про кількість замовлених і оплачених номерів; звіти про заброньовані номери.

Ця інформація збирається і зводиться, вона доступна для менеджерів відділу. Однак недолік цієї інформації полягає в тому, що дані, відбивані в звітах, дуже обмежені і стосуються, в основному, тільки фінансової сторони.

Систематичний збір статистичних даних по клієнтах (їхньому віці, перевагах і так далі) не ведеться. А ця інформація, на мою думку, саме є ключовий при прийнятті рішень і плануванні діяльності.

Збір зовнішньої поточної інформації про навколишнє середовище готелю проводиться на основі загальноприйнятих методів: читання спеціалізованих журналів, інформації туристичних агентів і так далі.

Покупкою зовнішньої інформації готель «Брітанія» не займається. Цьому є об'єктивні причини, такі як наприклад те, що вузькоспеціалізованих фірм із продажу готельно-туристичної інформації в нашій країні не існує, а проводити широкомасштабні маркетингові дослідження не дозволяє закритість інформаційних даних по готельних підприємствах.

Щодо обробки й аналізу інформації можна сказати тільки те, що в готелі «Брітанія» систем обробки інформації не існує.

Якщо мотивувати відсутність спеціальних систем обробки інформації можна їхньою дорожнечею і непідготовленістю персоналу, то варто помітити, що сучасні системи звичайного операційного середовища, використовуваної на всіх комп'ютерах готельного комплексу «Брітанія», дозволяють, при бажанні, створити на їхній основі власні системи обробки й аналізу інформації, що надходить.

Таким чином, готель «Брітанія» у своїй роботі використовує комп'ютерні програми з метою полегшення роботи менеджерам та швидкого надання необхідної відкритої інформації клієнтам.

У програми уже введені такі документи, як лист бронювання, договір із клієнтом, ціни по готелях, тому робота з клієнтом здійснюється швидко й ефективно. Переписування зі своїми закордонними діловими партнерами і туристичними агентами фірма здійснює за допомогою електронної пошти, що дає значну економію коштів, ніж переписування по факсу.

Стратегічний рівень управління представлений генеральним директором фірми, що:

- розробляє її стратегію;

- намічає основні цілі;

- визначає її політику;

- оцінює можливості і ризик, що підстерігає фірму в майбутньому;

- вивчає й аналізує зовнішню поточну інформацію.

Таким чином, комп'ютерні програми в основному використовуються операційним менеджментом: менеджерами по продажах, бухгалтерами, туристичними операторами.

З погляду маркетингових комунікацій в готелі «Брітанія» необхідно відзначити ряд питань. По-перше, у даний момент у фірми існує власний Internet-сайт, але він занадто низького рівня, і представляє мало інформації для відвідувачів інтернет ресурсу, хоча зараз цей вид комунікацій знаходиться в самому розквіті. Оскільки переважна більшість іноземних туристів і значна частина українських потенційних клієнтів фірми шукають інформацію про готельні послуги в Internet-мережі.

Однак готель «Брітанія» бере участь у декількох проектах найбільших туристичних операторів України і має можливість розміщати інформацію про свої послуги на їхніх сайтах. Там же можна зустріти і пряму рекламу фірми, однак досить рідко.

Основна реклама готелю зосереджена в спеціалізованих журналах "Туризм і відпочинок" і "Вояж".

Широко поширені рекламні листівки і буклети. В основному вони роздруковуються на офісному устаткуванні, рідше - замовляються в друкарні. Відповідно, і привабливість таких інформаційних матеріалів недостатня висока.

Однак, коли клієнт приходить безпосередньо в офіс, рівень кваліфікації менеджерів дозволяє їм досить удало пропонувати послуги готелю «Брітанія».

Резюмуючи вищесказане можна говорити про те, що, незважаючи на те, що в готельному підприємстві «Брітанія» не існує чітко налагодженої оптимальної системи інформаційного забезпечення, проте, необхідність у такій системі існує, як і існують можливості її створення.

3. Пропозиції щодо удосконалення організації дозвілля в готелі «Брітанія»

3.1 Методичні підходи до розробки системи організації дозвілля відпочиваючих в готелі «Брітанія»

Організація дозвілля відпочиваючих у готелі ГРК «Брітанія» пслід виконувати з використанням інформаційних технологій та інформаційних систем.

Стадії та етапи розробки інформаційних систем визначає відповідний державний стандарт, де наводиться повний перелік стадій та етапів створення інформаційних систем, причому в конкретних умовах ці стадії та етапи можуть поєднуватись один з одним або не виконуватись. Це залежить від особливостей інформаційних систем, які створюються. Державний стандарт розрізняє вісім стадій створення інформаційних систем:

- формування вимог до інформаційної (автоматизованої) системи;

- розробка концепції інформаційної системи;

- технічне завдання;

- ескізний проект;

- технічний проект;

- робоча документація;

- введення в експлуатацію;

- супроводження інформаційної системи.

На першому етапі провадиться обстеження об'єкта та обґрунтовується необхідність створення інформаційної системи, формулюються вимоги користувача до інформаційної системи, оформляються звіт про виконану роботу.

Під час обстеження об'єкта з'ясовується документообіг (у тому числі кількість документів за певний період часу), форми початкових та вихідних документів, методики розрахунку окремих показників. Обстеження має виявити проблеми, розв'язання яких можливе засобами обчислювальної техніки, та надати оцінку доцільності створення інформаційної системи. Обстеження провадиться шляхом бесід та консультацій із працівниками установи, для якої буде створюватись інформаційна система. Також на першому етапі погоджуються вимоги до інформаційної системи. Серед вимог можуть бути суми максимальних витрат на розробку, термін виконання розробки, умови функціонування системи, перелік функцій, які система має забезпечити, та інше.

Під час розробки концепції інформаційної системи (другий етап) провадяться науково-дослідні роботи для пошуку шляхів та оцінки можливостей реалізації вимог користувача. На цьому етапі можна визначити методи, які будуть покладені в основу розрахунків, або принципові підходи до розв'язування конкретних задач. Наприклад, для інформаційної системи, яка пов'язана з оптимальним плануванням господарської діяльності, на цьому етапі можуть визначатися математичні моделі та методи (лінійне програмування, імітаційне моделювання тощо) для використання в розрахунках та стандартні пакети програмних засобів, які можна буде використати.

Цей етап закінчується складанням та затвердженням звіту про науково-дослідну роботу. Він може містити оцінку необхідних для реалізації ресурсів розробки та самої інформаційній системи, давати порівняльну характеристику тих чи інших варіантів розробки інформаційної системи, визначати порядок оцінки якості системи.

На третьому етапі формується технічне завдання на створення інформаційної системи. Технічне завдання є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення (розвитку або модернізації) автоматизованої системи. На підставі технічного завдання провадиться розробка інформаційної системи, її прийом під час вводу в дію. Технічне завдання розробляють на систему в цілому. Додатково можуть бути розроблені технічні завдання на окремі частини інформаційної системи.

На етапі розробки ескізного проекту виробляються попередні проектні рішення щодо всієї системи або її частинах. Може бути визначений перелік задач, які будуть розв'язуватися в системі, концепція інформаційної бази, яка створюється, функції та параметри основних програмних засобів. Для кожної задачі в ескізному проекті можуть бути наведені погоджені із замовником форми первинних та вихідних документів, структури інформаційних масивів або їх перелік, основні алгоритми обробки інформації.

Етап розробки технічного проекту передбачає розробку проектних рішень щодо системи та її частин, розробку документації на автоматизовану інформаційну систему, розробку документації на постачання виробів для комплектації системи або технічних вимог для їх розробки, розробку завдань на проектування в суміжних частинах проекту.

Проектні рішення за системою та її частинами визначають її організаційну структуру, функції персоналу, структуру технічних засобів, мови програмування, або СУБД, які використовуватимуться, наводять загальні характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та кодування (особливо визначаються загальнодержавні або галузеві класифікатори, що їх необхідно використовувати), визначають варіанти ведення інформаційної бази.

На етапі розробки документації створюються проектні документи, які визначаються державними стандартами. Обов'язково розробляється постановка задачі, алгоритм її розв'язання, описується інформаційне забезпечення (організація інформаційної бази, системи класифікації та кодування, інформаційні масиви), організаційне, технічне та програмне забезпечення. Усі ці проектні документи можуть оформлятися як окремі документи, а можуть входити у технічний проект як окремі розділи.

Документація на постачання виробів для комплектації інформаційної системи складається тоді, коли в установі не використовувалися засоби обчислювальної техніки, або існуючих засобів недостатньо для обробки інформації. У такій документації, яка складається в довільній формі, обґрунтовується закупівля тих чи інших засобів та наводяться їх можливі закупівельні ціни. Наприклад, вибираються комплектуючі частини для ПЕОМ: обсяг оперативної пам'яті, ємність магнітного диска, характеристики принтера тощо.

Технічне завдання на розробку технічних засобів необхідне лише тоді, коли для обробки інформації потрібне нестандартне обладнання, яке не випускається промисловістю.

Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту виконується тоді, коли для впровадження інформаційної системи необхідно виконати ряд підготовчих робіт, пов'язаних із будівничими, електротехнічними та іншими роботами. Ці завдання можуть бути довільної форми або подаватися згідно з вимогами до розробки документації в тій чи іншій галузі діяльності.

Під час створення робочого проекту формуються документи, які визначає стандарт для цього етапу проектування, та розробляються або адаптуються програми обробки інформації. Серед документів робочого проекту можуть бути загальний опис системи, опис технологічного процесу обробки інформації, інструкції з виконання окремих операцій технологічного процесу, керівництво користувача, опис програм тощо.

Найважливішою роботою під час створення робочого проекту є розробка та налагодження програм або їх адаптація. Адаптація відбувається тоді, коли для створення інформаційної системи використовуються вже готові програми: типові або ті, які розроблялися для інших об'єктів. На кожну програму розробляється її опис або паспорт. Якщо програми адаптувалися, то можуть бути описані тільки зміни, які були внесені до програм.

На етапі вводу в експлуатацію необхідно виконати такий обсяг робіт:

- підготувати об'єкт до вводу в експлуатацію;

- скомплектувати АС, встановивши технічні та програмні засоби;

- виконати будівельно-монтажні роботи;

- провести попередні випробування системи;

- виконати дослідну експлуатацію системи;

- провести приймальні іспити.

Підготовка об'єкта до автоматизації починається з видання наказу про зміни в структурі об'єкта, документообігу, розподілі обов'язків між персоналом, переході на нову технологію обробки інформації. Такий наказ видається в довільній формі, але в ньому обов'язково наводиться термін переходу до нової технології та особи, які відповідають за впровадження й експлуатацію інформаційної системи. Для підготовки об'єкта можуть розмножуватись різноманітні посадові інструкції, бланки нових документів, готуватись класифікатори тощо.

На цьому етапі дуже важливо підготувати персонал до роботи в інформаційній системі. Підготовка персоналу може провадитися силами розробників системи (лекції, семінари, практичні заняття) або з допомогою спеціальних курсів чи факультетів підвищення кваліфікації. Під час такого навчання кожний працівник має не тільки опанувати зміни у своїх посадових обов'язках, а й навчитися роботі з обчислювальною технікою. Таке навчання може передбачати засвоєння типових, найпоширеніших пакетів програмних засобів.

Паралельно з підготовкою персоналу провадяться роботи з установлення технічних та програмних засобів. Визначаються місця встановлення ЕОМ, засоби їх охорони, особи, відповідальні за збереження та супроводження системного програмного забезпечення, інсталюються необхідні пакети програм. У разі потреби виконуються будівельно-монтажні роботи, пов'язані з прокладанням кабелів, встановленням унікального обладнання, зміною освітлення місць, де встановлюються ЕОМ.

Основні проблеми, що встануть у процесі впровадження комп'ютерів для аналізу й обробки інформації ГРК «Брітанія», зобов'язані своїм походженням минулому. Але сьогоднішня ситуація сильно відрізняється: сфери застосування комп'ютерів стали більш комплексними, і їх вплив на різні галузі діяльності зріс у зв'язку зі збільшенням темпів росту комп'ютерного прогресу.

Однак багато менеджерів на готельному підприємстві зневажають власною відповідальністю за управлінням розвитком комп'ютеризації.

По-перше, не розроблено комплексний план комп'ютеризації. Причому це характерно для більш ніж 50,0% українських готельних підприємствах, а багато компаній (якщо вони навіть і мають такий план) не визначили адекватні короткострокові мети, по яких можна було б оцінити прогрес окремих комп'ютерних проектів.

По-друге, діапазон програмного забезпечення, доступний ГРК «Брітанія», обмежений недостатньою підготовкою і слабкою ініціативністю менеджерів підприємства.

Визначимо основні положення розробки програми:

- необхідно приділити серйозну увагу впровадженню і розвитку сучасних систем і технологій, але при цьому не потрібно прагнути використовувати в роботі всі останні нововведення програмного забезпечення, а потрібно постаратися вибирати найбільш прийнятний варіант.

Якщо одночасно з цим надавати визначений спектр додаткових послуг, що враховує індивідуальні побажання клієнтів (наприклад, зустріч в аеропорті з українськомовним гідом і трансфером, наданням машини будь-якого класу із шофером, до проведення екскурсій по всьому обраному маршруті), то можна значно розширити коло своїх клієнтів.

На нашу думку, ця програма достатньо проста і зручна в роботі (вона заснована на уже використовуваних готельним підприємством „Прем'єр Палас” операційній системі і прикладних програмах), виконує всі необхідні функції, тому в даний момент вона достатня і навіть у майбутньому не зажадає заміни на більш нову, а досить буде контролювати відновлення баз даних.

- наступним кроком повинне стати придбання й оволодіння програмами більш високо рівня (як приклад можна послатися на спеціалізований програмний продукт для готельних підприємств, що називається VoyageOfficePro). Це найбільш повна з існуючих комп'ютерних програм - версія опису процесу діловодства і бухгалтерії для роботи готельних підприємств.

Програма необхідна як найбільш сучасний інструмент організації і ведення роботи з клієнтами і партнерами фірми, а також для одержання статистичних і аналітичних даних діяльності готельного підприємства. При роботі з програмою можна використовувати наступні режими:

Робота з клієнтом:

підбор туру зі списку "пакетів послуг";

1) підбор і калькуляція номерних та додаткових послуг для клієнта;

2) бронювання пакета послуг;

3) вивід і введення договорів і додаткових документів;

4) статистика оплат клієнта.

Робота з партнерами:

1) закупівля послуг - турфірми, авіакомпанії і так далі;

2) автоматичне формування прайс-листів фірми на підставі умов контракту з постачальниками послуг;

3) система продажу "пакета послуг" фірмам-агентам;

4) підготовка стандартних і індивідуальних "пакетів послуг" для кожного партнера;

5) контроль надходження заявок і оплати від агентів;

6) використання декількох методик при розрахунках (передоплата, оплата по факту і так далі).

Опис: номерів, готелів, наданих послуги так далі.

Ведення баз даних фірм:

1) повний облік інформації про партнерів чи клієнтах (анкети, договори, заявки туристів, реквізити партнерів і так далі).

Калькуляція готельних послуг:

2) розробляється з урахуванням усіх нюансів (сезонних знижок, доплат, особливих умов і так далі).

Одержання аналітичних звітів про роботу підприємства:

3) заповнюваність і прибутковість номерів;

4) загальна прибутковість роботи підприємства.

Однак надзвичайно важко оцінити весь економічний потенціал спеціалізованих програм тільки тому, що ніхто не може сказати, як компанія існувала б сьогодні без комп'ютерів. Але було б важко і переконати керівництво багатьох компаній, що комп'ютер не має ніякого відношення до вигоди, що вони витягли.

До речі, необхідно відзначити, що для найбільш ефективного використання комп'ютерні системи майбутнього вже зараз необхідно підвищувати рівень професіоналізму менеджерів фірми, а також більш повно інформувати їх про можливості того чи іншого програмного забезпечення.

Якщо ми будемо розглядати ГРК «Брітанія» як підприємство, що прагне не тільки до одержання миттєвих прибутків, але і як компанію, що має широкі плани по своєму подальшому розвитку, то вже зараз необхідно почати підготовку персоналу до освоєння більш складних, але більш продуктивних інформаційних систем.

Більш складні системи будуть необхідна тоді, коли фірма розширить свою агентську мережу, відкриє філії й обзаведеться власним транспортним парком. От питання, що повинне буде вирішувати ця система:

Об'єднання прогнозів обсягів продажів всього номерного фонду. Дані прогнозів повинні поєднуватися по областях місцезнаходження готелів, маршрутам і так далі. Вони повинні співвідноситися з результатами минулих років, щоб установити загальні тенденції для кожного напрямку діяльності. Вище керівництво фірми повинне використовувати цей аналіз при щорічному обговоренні бюджету фірми.

Планування щоквартальних нормативів для кожного офісу компанії. Ці плани повинні коректуватися щомісяця за допомогою звірення даних про обсяги продажів і звітів про кількість невикористаного номерного фонду.

Створення сукупних звітів про продуктивність праці. Крім забезпечення детальною інформацією щодо заробітної плати повинне аналізуватися зміст роботи кожного співробітника - це неоціненна допомога в плануванні діяльності.

На мою думку, необхідно визнати заслуги комп'ютера в управлінні робочим потоком. Економія буде значної, оскільки знизиться річний рівень витрат на оплату праці в результаті використання комп'ютерів.

Головними труднощами, з якими прийдеться зштовхнутися ГРК «Брітанія», в організаційному плані, при введенні сучасних технологій - це підготовка персоналу. Більше всього проблем приходиться вирішувати саме в процесі переорієнтації персоналу на роботу в нових умовах і за новими правилами. Але вже дуже незабаром повинні проявитися позитивні моменти у використанні цих технологій: збільшення кількості клієнтів, час обслуговування кожного з який скорочується, покращиться здатність невеликої кількості співробітників швидко й ефективно надавати інформаційні послуги клієнтам. Єдина база даних дозволяє персоналу практично цілком перейти на спілкування по електронній пошті.

Завдяки правильній стратегії в області реклами, можна збільшити кількість щоденних звертань клієнтів, хоча створення інформаційної структури жадає від фірми значних вкладень.

У результаті підвищення ефективності роботи і збільшення кількості клієнтів ці витрати досить швидко окупляться. Необхідно розвивати бізнес інтенсивним шляхом: вкладати гроші в інформаційну структуру, брати від її по максимуму і витрачати менше часу на "паперову роботу", відправлення факсів, зайві телефонні дзвоники.

З погляду маркетингових комунікацій вважаю за необхідне запропонувати створення власного нового більш інформаційного сайту ГРК «Брітанія». Витрати на створення сайту в даний момент дуже невеликі (порядку 300-500 дол. США, включаючи обслуговування), тоді як віддача виявиться досить високою. При вмілій рекламній подачі, фірмі удасться залучити значне число клієнтів, що для пошуку інформації про готельні послуги використовують винятково Internet-мережі.

Усі ці пропозиції, на мою думку, дозволять ГРК «Брітанія» поліпшити своє інформаційне забезпечення, створити струнку систему інформаційного обміну, залучити нових клієнтів і, відповідно, одержати додаткові доходи від своєї діяльності.

Також з метою поліпшення організації дозвілля відпочиваючих в ГРК «Брітанія» можна запропонувати проект організації боулінг-центру на території ГРК «Брітанія». Ефективність від впровадження якого буде розраховано у наступному пункті дипломної роботи.

3.2 Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів

Для оцінки вірогідності ризиків запрошено трьох експертів: директор підприємства, представник Державного коміттету з туризму, начальник відділу внутришнього туризму управління у справах туризму та спорту Харківської обласної державної адміністрації. У таблицях 3.1 - 3.6 містяться первинні оцінки експертами ризиків для такого проекту.

Дані, наведені в таблиці 3.1, свідчать про те, що в підготовчій стадії проекту експерти не бачать великих перешкод. Так, чинник риски «Віддаленість від інженерних шляхів» оцінена в середньому в 25 балів, а «Відношення місцевих властей» - в 25 балів і «Доступність підрядчиків на місці» - в 8 балів.

Таблиця 3.1 - Постадійна оцінка ризикових чинників підготовчої стадії

Експертні оцінки ризиків	Бали
1. Віддаленість від інженерних шляхів	25
	25
	25
2. Відношення місцевої влади	50
	0
	25
3. Доступність підрядчиків на місці	0
	25
	0

Далі розглянемо оцінку чинників ризику на стадії придбання і монтажу устаткування, що наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Постадійна оцінка ризикових чинників придбання і монтажу устаткування

Експертні оцінки ризиків	Бали
1	2
1. Платоспроможність замовника	0
	25
	25
2. Непередбачені витрати, зокрема із-за інфляції	75
	75
	75
3. Недоліки проектний-дослідницьких робіт	75
	50
	75
4.Несвоєчасне постачання тих, що комплектують	50
	50
	50
5.Несумлінність підрядчика	50
	50
	75

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Непередбачені витрати, зокрема із-за інфляції», «Недоліки проектний-дослідницьких робіт», «Несумлінність підрядчика», а також «Невчасне постачання тих, що комплектують».

Далі розглянемо оцінку фінансово-економічних чинників функціонування , що наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Постадійна оцінка ризиків фінансово-економічних чинників функціонування

Експертні оцінки ризиків	Бали
1	2
1. Нестійкість попиту	25
	25
	25
2. Поява альтернативного продукту (конкурента)	50
	50
	25
3. Зниження цін конкурентами	0
	25
	0
4. Збільшення виробництва у конкурентів	0
	25
	0
5. Неплатоспроможність споживачів	25
	25
	25
6. Залежність від постачальників	25
	25
	0
7. Недолік оборотних коштів	100
	100
	100

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Недолік оборотних коштів», «Поява альтернативного продукту (конкурента)», а також «Нестійкість попиту» і « «Неплатоспроможність клієнтів».

Далі розглянемо оцінку соціальних чинників функціонування яку наведено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Постадійна оцінка ризиків соціальних чинників функціонування

Експертні оцінки ризиків	Бали
1	2
1. Труднощі з набором кваліфікованої робочої сили	0
	25
	0
2. Загроза страйків	25
	25
	25
3. Відношення місцевої влади	25
	25
	25
4. Недостатній рівень заробітної плати	75
	75
	25
5. Кваліфікація кадрів	25
	25
	25

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Недостатній рівень заробітної плати», «Кваліфікація кадрів» і «Відношення місцевих властей». Далі розглянемо оцінку технічних чинників функціонування , що наведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Постадійна оцінка ризиків технічних чинників функціонування

Експертні оцінки ризиків	Бали
1. Нестабильность якості сировини і матеріалів	0
	25
	25
2. Новизна технології	25
	25
	25
3. Недостаточная надійність технології	25
	75
	25
4. Відсутність резерву потужності	25
	25
	25

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Недостатня надійність технології», «Відсутність резерву потужності» і «Новизна технології».

Далі розглянемо оцінку екологічних чинників функціонування, що наведено у табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Постадійна оцінка ризиків екологічних чинників функціонування

Експертні оцінки ризиків	Бали
1. Вірогідність залпових викидів	25
	75
	75
2. Шкідливість виробництва	25
	25
	25

Серед чинників даної групи найбільш впливовою на думку експертів є «Вірогідність залпових викидів».

Розрахуємо з трьох оцінок балів середнє значення по кожному чиннику ризику , дивитися у таблиці 3.7, які використовуємо в подальших розрахунках.

Таблиця 3.7 - Постадійний розрахунок ризиків підготовчої стадії

Експертні оцінки ризиків	Середня	Пріоритет	Wi	Pi
1	2	3	4	5
1. Віддаленість від інженерних шляхів	25	3	75	0,75
2. Відношення місцевої влади	25	1	25	0,25
3. Доступність підрядчиків на місці	8	3	25	0,25
Середня вірогідність				0,417

Дані, приведені в таблиці 3.7, свідчать про те, що найбільш впливовим чинником ризику на підготовчій стадії є «Віддаленість від інженерних шляхів» з середньою вірогідністю 0,75. Середнє значення всіх чинників риски даної стадії складає 0,417.

Таблиця 3.8 - Постадійний розрахунок ризиків стадії придбання і монтажу устаткування

Експертні оцінки ризиків	Середня	Пріоритет	Wi	Pi
1	2	3	4	5
1.Платоспроможність замовника	17	1	16,67	0,167
2.Непередбачені витрати, зокрема із-за інфляції	75	1	75	0,75
3.Недоліки проектний-дослідницьких робіт	67	3	200	2
4.Несвоєчасне постачання тих, що комплектують	50	3	150	1,5
5. Несвоєчасна підготовка фахівців і робочих	0	2	0	0
6. Несумлінність підрядчика	58	2	116,67	1,167
Середня вірогідність				0,931

Дані, приведені в таблиці 3.8, свідчать про те, що найбільш впливовим чинником ризику на стадії придбання і монтажу устаткування є «Несумлінність підрядчика» з середньою вірогідністю 1,167. Середнє значення всіх чинників ризику даної стадії складає 0,931.

Таблиця 3.9 - Постадійний розрахунок фінансово-економічних ризиків функціонування

Експертні оцінки ризиків	Середня	Пріоритет	Wi	Pi
1	2	3	4	5
1. Нестійкість попиту	25	2	50	0,5
2. Поява альтернативного продукту (конкурента)	41,67	3	125	1,25
3. Зниження цін конкурентами	8,33	3	25	0,25
4. Збільшення виробництва у конкурентів	8,33	3	25	0,25
5. Неплатоспроможність споживачів	25	1	25	0,25
6. Залежність від постачальників	16,67	3	50	0,5
7. Недолік оборотних коштів	100	1	100	1
Середня вірогідність				0,571

Дані, приведені в таблиці 3.9, свідчать про те, що найбільш впливовим фінансово-економічним чинником ризику функціонування є «Поява альтернативного продукту (конкурента)» з середньою вірогідністю 1,25. Середнє значення всіх чинників ризику даної стадії складає 0,571.

Таблиця 3.10 - Постадійний розрахунок соціальних ризиків функціонування

Експертні оцінки ризиків	Середня	Пріоритет	Wi	Pi
1. Труднощі з набором кваліфікованої робочої сили	8,33	3	25	0,25
2. Загроза страйків	25	1	25	0,25
3. Відношення місцевої влади	25	3	75	0,75
4. Недостатній рівень заробітної плати	58,33	2	116,7	1,17
5. Кваліфікація кадрів	25	3	75	0,75
Середня вірогідність				0,633

Дані, приведені в табл. 3.10, свідчать про те, що найбільш впливовим соціальним чинником ризику функціонування є «Недостатній рівень заробітної плати» з середньою вірогідністю 1,17. Середнє значення всіх чинників ризику даної стадії складає 0,633.

Таблиця 3.11 - Постадійний розрахунок технічних ризиків функціонування

Експертні оцінки ризиків	Середня	Пріоритет	Wi	Pi
1. Нестабільність якості сировини і матеріалів	16,67	3	50	0,5
2. Новизна технології	25	3	75	0,75
3. Недостатня надійність технології	41,67	2	83,33	0,83
4. Відсутність резерву потужності	25	3	75	0,75
Середня вірогідність				0,708

Дані, приведені в таблиці 3.11, свідчать про те, що найбільш впливовим технічним чинником ризику функціонування є «Недостатня надійність технології» з середньою вірогідністю 0,83. Середнє значення всіх чинників ризику даної стадії складає 0,708.

Таблиця 3.12 - Постадійний розрахунок екологічних ризиків функціонування

Експертні оцінки ризиків	Середня	Пріоритет	Wi	Pi
1. Вірогідність залпових викидів	58,33	3	175	1,75
2.Шкідливість виробництва	25	3	75	0,75
Середня вірогідність				1,25

Дані, що наведені у таблиці 3.12, свідчать про те, що найбільш впливовим екологічним чинником ризику функціонування є «Вірогідність залпових викидів» з середньою вірогідністю 1,75. Середнє значення всіх чинників ризику даної стадії складає 1,25.

В цілому по всіх чинниках риски можна сказати, що найбільше середнє значення мають для даного проекту екологічні ризики функціонування з середнім значенням всіх чинників даної риски, рівним 1,25. З цього можна сказати, що для даного проекту існуючі чинники риски на стадіях підготовки і функціонування проекту не роблять істотного впливу. Це свідчить про високе стратегічним положення підприємства.

Реалізація приведеного проекту потребує:

- інвестицій на придбання устаткування, вартість якого складе 235 тис.грн;

- збільшення експлуатаційних витрат:

1) найом на роботу додаткового персоналу по обслуговуванню відпочиваючих. Витрати на оплату праці робочих в перший рік складуть 216 тис.грн. (9 х 24) і щорічно збільшуватимуться на 18 тис.грн;

2) придбання матріалів, інвентара та інструменту, вартість яких в перший рік складе 154 тис.грн. і щорічно збільшуватиметься на 15 тис.грн;

3) інші додаткові щорічні витрати складуть 36 тис.грн.

Тривалість життєвого циклу проекту визначається терміном експлуатації устаткування і складає 5 років. Амортизація проводиться рівними долями протягом терміну служби устаткування. Через 5 років ринкова вартість устаткування складе 10 % його первинній вартості. Витрати на ліквідацію складуть 5 % від ринкової вартості устаткування через 5 років.

Для придбання устаткування потрібно буде узяти довгостроковий кредит, рівний 235 тис.грн. під прості відсотки розміром 17 % строком на 5 років. Відсотки виплачуються в кінці року щорічно. Кредит береться в кінці 0-го року.

Повернення основного боргу - рівними долями, починаючи з другого року і проводиться в кінці року.

Площа під торгове устаткування є, її ціна в розрахунок не приймається, витрати, що все залишилися, будуть сплачені з власних засобів фірми.

Норма доходу на капітал для подібних проектів рівна на підприємстві становить 17 %. З метою спрощення розрахунків приймається, що всі платежі доводяться на кінець відповідного року і фірма сплачує тільки податок на прибуток у розмірі 30 % і все.

Основні складові потоку (і сальдо) реальних грошей приведені в таблицях 3.13 - 3.17.

Чиста ліквідаційна вартість об'єкту (чистий потік реальних грошей на стадії ліквідації об'єкту) визначається на підставі даних, що приводяться в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 - Чиста ліквідаційна вартість устаткування, грн.

Найменування показника	Земля	Будівлі, споруди і т.д	Машини і устаткування	Всього
Ринкова вартість			235000	235000
Витрати			235000	235000
Нараховано амортизації			235000	235000
Балансова вартість на Т-ом кроці			23500	23500
Витрати по ліквідації			1175	1175
Дохід від приросту вартості капіталу		Немає	Немає
Операційний дохід (збиток)	Немає		22325	22325
Податки			5358	5358
Чиста ліквідаційна вартість			16967	16967

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності включає наступні види доходів і витрат, розподілених по періодах (крокам) розрахунок, приведених в таблиці 3.14.

Таблиця 3.14 - Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності, грн.

Найменування показника		Значення показника по кроках розрахунку
		0	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7	8
Земля	Відтік
	Притока
Будівлі, споруди	Відтік
	Притока
Машини, устаткування, передавальні пристрої	Відтік	-235000
	Притока						16967
Нематеріальні активи	Відтік
	Притока
Разом: вкладення в основний капітал	Відтік
	Притока						16967
Сальдо грошового потоку		-235000					16967

Потік реальних грошей від операційної діяльності включає наступні види доходів і витрат, приведені в таблиці 3.15.

Таблиця 3.15 - Потік реальних грошей від операційної діяльності, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7
Виручка		645000	677000	709000	741000	773000
Витрати на товари		154000	169000	184000	199000	214000
Фонд оплати праці		216000	234000	252000	270000	288000
Оренда будівель		56160	60840	65520	70200	74880
Амортизація будівель
Амортизація устаткування		47000	47000	47000	47000	47000
Відсотки за кредит		32900	24675	16450	8225
Прибуток оподаткування		147165	149710	152255	146575	149120
Податки і збори		35320	35930	36541	35178	35789
Чистий прибуток		111845	113780	115714	111397	113331
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності		183520	177230	170939	166622	160331

Потік реальних грошей від фінансової діяльності включає наступні види притоки і відтоку реальних грошей, приведених в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 - Потік реальних грошей від фінансової діяльності, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
Власний капітал	235000
Короткострокові кредити
Довгострокові кредити	235000
Погашення заборгованостей по кредитах		58750	58750	58750	58750
Виплата відсотків по кредитах		39950	29963	19975	9988
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для перевірки тієї, що фінансової реалізовується проекту	470000	-98700	-88713	-78725	-68738	0
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності для оцінки комерційної ефективності участі підприємства в проекті	-98700	-88713	-78725	-68738	0	0

Далі визначимо потік реальних грошей (сумарне сальдо грошового потоку від інвестиційної і операційної діяльності), розрахунок якого проведемо по кожному року життєвого циклу проекту. Розрахунки зведемо в таблиці 3.17.

Таблиця 3.17 - Потік реальних грошей, грн.

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності	-235000	0	0	0	0	16967
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності	0	183520	177230	170939	166622	160331
Разом потік реальних грошей	-235000	183520	177230	170939	166622	177298

Таблиця 3.18 - Розрахунок ефективності проекту по роках, грн..

Найменування показника	Значення показника по кроках розрахунку
	0	1	2	3	4	5
Сальдо грошового потоку від інвестиційної діяльності	-235000	0	0	0	0	16967
Сальдо грошового потоку від операційної діяльності	0	183520	177230	170939	166622	160331
Сальдо грошового потоку від фінансової діяльності	235000	-98700	-88713	-78725	-68738	0
Разом сальдо реальних грошей	0	84820	88517,1	92213,8	97884,5	177298

Далі знайдемо сальдо накопичених реальних грошей (сальдо реальних грошей з наростаючим підсумком).

Снрд = 85820 + 88517,1 + 92213,8 + 97884,5 + 177298 - 235000 = 305734 грн.

Тепер визначимо показники ефективності даного проекту.

Чиста приведена вартість (чистий дісконтований дохід) рівна різниці між поточною вартістю майбутніх вигод від проекту і поточною вартістю потоку майбутніх витрат на здійснення, експлуатацію і технічне обслуговування проекту на всьому протязі терміну його життя і визначається по формулі (3.1):

, (3.1)

де n - термін тривалості проекту;

Bt - сумарні вигоди за період t;

Ct - сумарні витрати за період t;

R - ставка дисконтування;

I - сума вкладень (інвестицій) в проект.

Для нашого проекту чиста приведена вартість буде рівна:

Внутрішня норма прибутковості - це та ставка дисконту, при якій чиста приведена вартість звертається в нуль. Внутрішня норма прибутковості рівна максимальному відсотку по позиках, який може оплачувати компанія, працюючи на неприбутковому рівні. Значення даного показника може трактуватися як нижній рівень рентабельності інвестиційних витрат. Якщо даний показник перевищує середню вартість капіталу в даному секторі інвестиційної діяльності з урахуванням інвестиційної риски, то проект може бути рекомендований до здійснення.

Розрахунок внутрішньої норми прибутковості ведеться методом послідовних наближень величин чистої приведеної вартості при різних ставках дисконту. Якщо чиста приведена вартість має позитивне значення, то коефіцієнт дисконтування підвищується. Якщо при цьому величина NPV набуває негативного значення, то внутрішня норма прибутковості визначається як усереднене значення коефіцієнта дисконтування при двох ставках. При позитивних і негативних ставках чистої приведеної вартості, близьких до нуля, точніша і коротша методика розрахунку внутрішньої норми прибутковості полягає у використанні наступної формули лінійної інтерполяції , дивитися формулу 3.2:

, (3.2)

де R1 - ставка дисконту, яка дає позитивну чисту приведену вартість;

R2 - ставка дисконту, яка дає негативну чисту приведену вартість;

NPV1 - величина позитивної чистої приведеної вартості;

NPV2 - величина негативної чистої приведеної вартості.

Для розрахунку внутрішньої норми прибутковості нашого проекту визначимо чисту дісконтовану вартість при нормі прибутку,яка дорівнює 17 % і 50 %.

При R = 17% ЧДД = 45203,7 грн.

При R = 50% ЧДД = -124404 грн.

Тепер розрахуємо внутрішню норму прибутковості нашого проекту:

Індекс прибутковості є відношення приведених ефектів (чистого дісконтованого доходу) до величини капіталовкладень (інвестицій) і визначається по формулі 3.3:

, (3.3)

де n - термін тривалості проекту;

Bt - сумарні вигоди за період t;

Ct - сумарні витрати за період t;

R - ставка дисконтування;

I - сума вкладень (інвестицій) в проект.

Для нашого проекту індекс прибутковості буде дорівнювати:

В результаті проведеної роботи можна сказати, що даний проект економічно вигідний і його слід реалізувати.

Складемо тепер графік погашення заборгованості перед банком по довгостроковому кредиту , дивитися таблицю 3.19.

Таблиця 3.19 - Графік погашення довгострокового кредиту, грн.

Роки	Борг на початок року	Погашення боргу	Сплата відсотків	Борг на кінець року
0	235000
1	235000	58750	39950	176250
2	176250	58750	29963	117500
3	117500	58750	19975	58750
4	58750	58750	9988	0
Разом		235000	99875

Далі дамо оцінку зміни беззбитковій при впровадженні даного проекту.

Таблиця 3.20 - Розрахунок беззбиткового обсягу виручки від реалізації і запасу фінансової стійкості ГРК «Брітанія» в результаті впровадження проекту

Показник	Плановані періоди
	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	3753	3785	3817	3849	3881
Прибуток, тис.грн.	242	244	247	242	244
Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	3439	3477	3515	3552	3590
Сума змінних витрат, тис.грн.	3268	3306	3344	3381	3419
Сума постійних витрат, тис.грн.	171	171	171	171	171
Сума маржинального доходу, тис.грн.	314	308	302	297	291
Частка маржінального доходу у виручці %	8,37	8,14	7,91	7,72	7,50
Беззбитковий об'єм продажів, тис.грн.	2043,8	2101,4	2161,3	2216,1	2280,6
Запас фінансової стійкості:
Тис..грн.	1709,2	1683,6	1655,7	1632,9	1600,4
%	45,54	44,48	43,38	42,42	41,24

Розрахунок, проведений в таблиці 3.20, свідчить про те, що в результаті впровадження даного проекту у ГРК «Брітанія» підвищується запас фінансової стійкості з 23,42% в перший рік впровадження проекту до 41,24% у останньому році реалізації проекту.

Висновки

Дозвілля в теорії культурно-освітньої діяльності сформульовано базові теоретичні положення, що уможливлюють емпіричний аналіз досліджуваної проблеми. Центральне місце серед них належить положенням про культурно-просвітній потенціал туризму, про зумовленість стратегічних напрямів регуляції процесів реалізації цього потенціалу характером вихідної проблемної ситуації, про необхідність інтеграції рекреаційної, розважальної і розвиваючої (в т.ч. пізнавально-виховної) функцій в організації туристичного дозвілля.

Культурно-просвітній потенціал туризму реалізується недостатньо, оскільки в сучасній організації туристичної діяльності порушуються базові, обгрунтовані теоретично і перевірені практикою закономірності культурно-просвітньої діяльності. Водночас практичне застосування цих закономірностей є проблематичним - вони не функціонують у сучасній системі туризму.

Розвиток туризму ґрунтується на ефективній комерціалізації туристських продуктів. Туризм представляє сукупність послуг, що реально можуть бути випробувані тільки в момент їхнього споживання і які на відміну від промислових продуктів не можуть відтворюватися систематично. Успішний продаж туристських продуктів вимагає довірчих взаємин між клієнтами і продавцем. Тому репутація туроператорів, готелів і авіакомпаній тут дуже важлива. Готельне господарство займає основне місце в туризмі. Туристські потоки безпосередньо залежать від розміру цього сектора індустрії туризму і якості пропонованих приміщень.