Особливості стилів управління в сучасних навчальних закладах

Визначимо алгоритм, який вказує на порядок свідомого формування власного стилю керівництва

Алгоритм свідомого формування стилю керівництва.

Керівник

v

1 крок мотивація

v

2 крок аналіз ситуації

(діагностика результатів ефективності роботи закладу та власної діяльності, визначення рівня сформованості колективу)

v

3 крок висновки

v v

позитивні негативні

v v

4 крок задоволеність незадоволеність результатами

5 крок утримання та розвиток пошук причин невдач позитивних сторін (моніторинг (моніторинг негативних позитивних якостей)

v v

6 крок постановка мети щодо розвитку усунення негативних причин

v v

7 крок вибір технологій розвитку вибір методів і засобів корекції

v v

8 крок формування стратегічного свідоме подолання мислення недоліків

Пояснимо: після діагностики результатів роботи закладу та власної діяльності, визначення рівня сформованості колективу, директор доходить до тих чи інших загальних висновків. І лише після діагностики керівник визначить задоволеність або незадоволеність результатами роботи і спрямує свою діяльність згідно з алгоритмом на подолання недоліків чи на формування стратегічного мислення, що вказує на свідоме формування керівником власного стилю керівництва.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті зазначено, що «нагальним завданням управління освітою є пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління». Отже, перед директорами постає питання виявлення власного стилю керівництва, узгодження його з вимогами суспільства та подальше удосконалення з метою демократизації і гуманізації.

Демократизація - принцип управління, що полягає в організації спільної діяльності керівника та працівників на засадах партнерства, врахування керівником індивідуально-психологічних особливостей працівників і створення умов для їхнього особистого та професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Гуманізація - принцип управління, зорієнтований на залучення всіх організаторів і учасників управлінського процесу до активної постановки й розв'язання актуальних проблем управління, внесення пропозицій, формування новаторських ідей, інноваційних підходів та засобів реалізації тощо[25] .

Отже, необхідно розв'язання питань вдосконалення професійної компетентності, підвищення майстерності та загальної культури керівників освіти. Для більш глибокого і точного вивчення стилю керівництва директора необхідно дослідити його діяльність на робочому місці, а саме - у тому навчальному закладі, де він працює.

Програма вивчення стилю керівництва директора навчального закладу.

1. Загальна характеристика умов роботи: статистичні дані про кількість учнів, персоналу, тип навчального закладу. Загальні аспекти організації роботи ЗНЗ.

2. Аналіз особливостей стилю керівництва згідно з основними ознаками.

3. Визначення стильових рис директора за змістовними компонентами його праці:

а) проведення нарад з різними категоріями працівників (педагогічний та учнівський колективи, технічний персонал): зміст та етапи проведення наради; поведінка директора (за ознаками стилю); особливості поведінки підлеглих як показник стилю (скутість або розкутість, вільне висловлювання своїх думок або побоювання висловлювань, реакція на зауваження керівника, особливості невербального спілкування);

б) проведення прийому відвідувачів: дані про відвідувачів( ПІП, посада); суть питання, що розв'язується; особливості спілкування (тон, особливості поведінки); використання невербальних засобів для позитивного спілкування (посмішка, увага, створення атмосфери довіри); умови підвищення ефективності ділового спілкування: зрозумілість та єдність мови, врахування індивідуальних особливостей співрозмовника; логічність викладу власних думок; оптимальність за змістом та швидкість розв'язання питання; спрямованість рішення (гуманістична чи формально-бюрократична);ї

в) участь у масових заходах (семінарах, конкурсах, конференціях) працівників та учнів школи;

г) аналіз роботи з документами: глибина з'ясування суті документа; оперативність реагування на його зміст; оптимальність розподілу завдань між виконавцями; прояв компетенції; спрямованість рішень, що приймаються на основі аналізу документів (гуманістична або формально-бюрократична).

У програму дослідження входить як обов'язковий компонент анкетування педагогів, учнів, технічного персоналу і самого директора, що сприяє більш глибокому і досконалому виявленню та узагальненню результатів вивчення стилю індивідуального керівництва директора з метою його удосконалення.

Дослідження індивідуального стилю у керівників навчального закладу показує, що кращих результатів досягає той навчальний заклад, де для роботи директора характерне переважання ознак демократичного керівництва. Однак висококваліфіковані директори , залежно від конкретної ситуації, рівня сформованості колективу, від індивідуальності кожного підлеглого гнучко використовують риси кожного стилю з метою ефективного управління. Адже за словами багатьох науковців, найкращим вважається гнучкий, адаптивний стиль, орієнтований на реальність.

Досить великі завдання стоять перед керівниками, адже вони мають працювати в різних педагогічних колективах з різними учнями. А учні школи готують також бути конкурентно здатними з такими притаманними властивостями, як розвинутість, самостійність, ініціативність, незалежність, повага до закону, висока ринкова, правова, організаційна, екологічна культура, культура повсякденного життя. Вчорашній випускник школи - це сьогоднішній студент. Він мусить мати сформовані основні предметні компетентності. Сучасну людину мають відрізняти відповідальність, ініціативність, продуктивність і ефективність, адаптованість до умов, що динамічно змінюються, здатність до багато варіативного вибору, новий тип функціональної грамотності. Формувати й моделювати ці соціально значимі якості й покликані навчальні заклади освіти. Керівник повинен набувати з оновленої системи психолого-педагогічних, школознавчих, управлінських цінностей, адже, як відзначають дослідники, нестійкі, розмиті особисті й професійні цінності можуть стати не аби якою перешкодою для набуття якісних навиків управлінської діяльності.

3.2 Шляхи вдосконалення стилів керівництва на прикладі комунальної установи школи № м. Суми

Розглянемо стиль керівництва навчального закладу на прикладі Сумської спеціалізованої школи № . Директор школи займає керуючу посаду вже 15 років. У неї має бути великий досвід у керівництві навчальним закладом. Вміння керувати, у роботі з батьківським комітетом та у виховному та навчальному процесі. Але на сьогодні школа переживає не найкращі свої часи. В цьому році з п'яти класів початкової школи було сформовано лише чотири п'ятих класів. Звільнилися кращі вчителі школи, фахівці своєї справи.

Залишилися молоді вчителі без досвіду та вчителі пенсійного віку. Не має сформованості пед. колективу, а це веде до згіршення учбового процесу. Пред'являються вимоги які не обумовлюються ніякими нормативними документами. На вчителів покладається здійснення грошових зборів з учнів школи, розмір яких не виносився на пед.совет, на загальні збори батьківських комітетів. Якщо накази не виконуються, на класного керівника застосовуються методи тиску: догана та позбавлення премії. Зростає не задоволеність батьків навчанням та вихованням дітей у школі.

На мою думку директору школи притаманний авторитарний стиль керівництва:

1. Одноосібне вирішення всіх питань життєдіяльності колективу без стимулювання активності, ініціативи працівників, врахування їхніх побажань і пропозицій, знань і досвіду. Перевагу він надає зовнішньому контролю, забезпечень дисципліни, вимогливості.

2. Неуважне ставлення до працівників, їхніх фахових та особистісних проблем, створення біля себе групи “довірених” осіб. Внаслідок цього міжособистісні стосунки у колективі напружені, психологічний клімат у ньому можна охарактеризувати як несприятливий (нездоровий), що особливо помітно в ситуаціях інтенсивної праці, виконання термінових справ.

3. Переважання офіційних та однобічних каналів комунікації (“зверху донизу”), які замикаються на керівникові. Висловлювання керівника безапеляційні, категоричні, навіть агресивні, що породжує комунікативні бар'єри. Дозування, блокування, спотворення інформації відкриває простір для домислів, чуток.

4. Надання переваги меті діяльності, ігнорування потреб та інтересів працівників, використання адміністративних методів. Вдаючись до цього, директор не дбає про умови професійної самореалізації, фахового вдосконалення педагогів, не враховує особистісних якостей, психологічної сумісності, соціально-психологічних особливостей педколективу.

5. Використання переважно командно-наказових методів, недооцінювання морального і матеріального заохочення, порушення етики службових відносин.

6. Агресивне ставлення до критичних зауважень на свою адресу, ігнорування їх, використання санкцій щодо тих, хто критично оцінює його діяльність та особистісні якості, про які він високої думки. Такий керівник педколективу байдужий до нововведень, не дбає про підвищення свого фахового рівня.

На мою думку автократ не тільки втрачає кращих працівників, але і створює навколо себе ворожу атмосферу, яка загрожує йому самому. Незадоволені і скривджені підлеглі можуть його підвести і дезінформувати. Залякані працівники не тільки ненадійні, але і працюють не з повною віддачею.

Керівнику школи № треба змінити стиль керівництва, бути більше гнучкою у виборі прийомів та методів. Більше приділяти часу співпраці у колективі, налагодження міжособистісних стосунків. Враховувати індивідуально - психологічні особливості працівника та соціально - психологічні характеристики колективу. Співпрацювати з батьківськими комітетами. Прагнути розвитку навчального закладу. Працювати на результат - престиж школи, кращі фахівці - педагоги та краща підготовка учнів.

Отже, характеризуючи особливості ціннісних орієнтацій управлінської компетентності фахівців, досить важливо продовжити дослідження спроможності керівників щодо високо кваліфікованості рівнів управлінської діяльності в освітніх закладах. Перед кожним керівником має стояти питання свідомого вдосконалення стилю керівництва закладом згідно з вимогами суспільства, а саме - його демократизації та гуманізації, що передбачає увагу до кожної особистості, врахування її індивідуальності, організацію спільної діяльності керівника та підлеглих на засадах партнерства, створення умов для професійного зростання кожного члена колективу.

На прикладі Сумської школи № проаналізували стиль керівництва навчальним закладом. Довели, що авторитарний стиль керівництва не є оптимальним. Сучасний керівник навчальним закладом це - компетентна, організована, досвідчена людина з знаннями менеджменту. Жоден стиль керівництва педколективом не може бути реалізований у чистому вигляді. Діям одного і того самого керівника за різних обставин можуть бути властиві різні стилі. Під впливом ситуаційних факторів (особливості колективу, зовнішній і внутрішній впливи, завдання, які доводиться розв'язувати, тощо) відбувається трансформація одного стилю керівництва в інший. Кожен стиль є унікальною, цілісною системою методів, способів, прийомів керівництва, яка суттєво відрізняє одного керівника від іншого.

Висновки

1. Стиль управління - це сукупність прийомів, які використовує керівник по відношенню до своїх підлеглих. Ефективність того чи іншого стилю визначається тим, наскільки він допомагає впливати на співробітників з метою вирішення існуючої в даний момент часу завдання.

Необхідно бути цілісним. Люди повинні знати, що можна чекати від керівника. Віддавши одного разу перевагу якійсь особистості чи поставивши певне завдання, він зобов'язаний з повагою поставитися до свого рішення. Хороший приклад для наслідування - відмінний виконавець. Він робить свою роботу настільки добре, що у людей, з якими він працює, не виникає в цьому жодного сумніву. Він з гідністю відноситься і до займаного ним поста, і до виконуваної роботи, і до стоячим перед ним цілям. Він не применшує значення свого становища, виконуваної роботи і цілей, яких хоче досягти.

Наука управління має у своїй основі систему базових положень, елементів, моделей, стилів керівництва, властиві тільки їй, при цьому пов'язані з управлінням. Поведінкою одного з основних і найбільш складних суб'єктів управління - людини також будуватися на певній діяльності, внутрішніх переконань, які визначають його ставлення до дійсності.

2. Пильна увага приділяється розробці та практичному застосуванню основних базових положень управлінської діяльності, співвіднесених з особливостями соціальних взаємодій окремих особистостей. При цьому значимість надається забезпечення ефективності управлінської діяльності: підготовки та прийняття рішень, їх наукової обґрунтованістю, практичної реалізації, контролю за їх виконанням.

Зараз керівники повинні більше уваги приділяти людським якостям своїх підлеглих, їх відданості і здатності вирішувати проблеми. Високі темпи морального старіння і постійні зміни, змушують керівників бути постійно готовими до проведення технічних та організаційних реформ, а так само до зміни стилю керівництва. Навіть самий досвідчений керівник, чудово володіє теорією управління, не застрахований від нерозумної, емоційної реакції на ситуацію.

3. Від вибору стилю керівництва залежить не тільки авторитет керівника і ефективність його роботи, але так само атмосфера в колективі і взаємини між підлеглими і керівником. Коли вся організація працює досить ефективно і рівно, то керівник виявляє, що крім поставлених цілей досягнуто і багато іншого, - в тому числі і просте людське щастя, взаєморозуміння і задоволеність роботою.

Використані джерела

1. Баєва О. В., Новальська Н. І., Ангелова В. І. Практичні аспекти менеджменту: Навчальний практичний посібник-- К.: МАУП, 2006. -- Ч. 1. --170

2. Балабанова Л. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Людмила Балабанова, Олена Сардак,; Мін-во освіти і науки України, ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського. - К.: Професіонал, 2006. - 511 с.

3. Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента / Под ред. Ю. Н. Каптуревского: Пер. с англ. -- СПб.: Питер, 1999. -- 816 с.

4. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. -- К.: Основи, 2001. -- 309 с.

5. Бусыгин А. В. Эффективный менеджмент: Учебник. -- М.: Финпресс, 2000. -- 1056 с.

6. Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника/.В. Васильченко. - Х. : Основа, 2007. - 176 с.

7. Вершигора Е. Е. Менеджмент: Учеб. пособие. -- М.: ИНФРА-М, 1999. -- 256 с.

8. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. -- 2-е изд. -- М.: Ин-т междунар. права и экономики; ТРИАДА, 1997. -- 380 с.

9. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: Учебник. -- 3-е изд. -- М.: Гардарики, 1998. -- 528 с.

10. Галькович Р. С., Набоков В. И. Основы менеджмента. -- М.: ИНФРА-М, 1998. -- 189 с.

11. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник = Management: Textbook. -- 3-е изд., перераб. и доп. -- М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997. -- 501 с.

12. Глухов В. В. Менеджмент: Учебник. -- СПб.: Спец. лит., 1999. 700 с.

13. Дафт Р. Л. Менеджмент = Management. -- СПб.: Питер, 2000. 832 с.

14. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Пер. с англ.: Учеб. пособие. -- М.: Вильямс, 2000. -- 272 с.

15. Друкер П. Ф. Практика менеджмента: Пер. с англ.: Учеб. пособие. -- М.: Вильямс, 2000. -- 398 с.

16. Друкер П. Ф. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения. -- М.: Фаир-Пресс, 1998. -- 288 с.

17. Ґріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. -- Львів: Бак, 2001.-- 620 с

18. Державна національна програма “Освіта ” (Україна ХХІ століття). - К. : Райдуга, 1994. - 61 с.

19. Закон України від 28.06.1996 р. № 254 «Конституція України».

20. Закон України від 23.05.1991 р. № 1060 «Про освіту».

21. Зуб А. Т., Смирнов С. Г. Лидерство в менеджменте. -- М.: Воскресенье, ЗАО “Принт-Ателье”, 1999. -- 216 с

22. Коломінський Н.Л. Психологія менеджментув освіті. Монографія. - К.: МАУП, 2000.- 286с.

23. Кравченко А.І. Трудові організації: М., 2001 р. с.196

24. Кравченко Л.М. Стиль роботи менеджера освіти / Педагогікаматематики і природознавства. V Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М.В.Остроградського, 24-25 вересня 2001р. Збірник статей. - Полтава: ПОІППО, 2001.- 72с.

25. Крижко В.В., ПавлютенковЄ.М. Менеджмент в освіті. Навч.-методичнийпосібник. - Київ, 1998.- 192с.

26. Крушельницька О. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Ольга Крушельницька, Дмитро Мельничук,. - 2-е вид., перероб. й доп.. - К.: Кондор, 2005. - 304 с.

27. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. -- К.: 26. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника / О.І. Мармаза. -Х. : Основа, 2007. - 448 с.

28. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник/ В. М. Данюк, В. М Петюх, С. О. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Петюха; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 398 с.

29. Мистецтво управління персоналом / Ред. Н. Черепухіна (гол.) та ін., Уклад.: Людмила Савицька, Віктор Тарнавський та ін., Пер. з рос.: Людмила Метелюк та ін.. - К.: Вид-во Олексія Капусти. - 2002 . Кн. 1: Таланти і лідери. - 2002. - 299 с.

30. Окса М.М. Стратегічний менеджмент в освіті : навч. посіб. / М.М. Окса. - Мелітополь : МДПУ, 2007. - 178 с.

31. Пікельна В.С. Управління школою : у 2 ч. / В.С. Пікельна. - Х. : Основа, 2004. - Ч. 1. - 112 с.

32. Практикум з менеджменту: Навч. посіб. / О. В. Баєва, Н. І. Новальська, Л. О. Згалат-Лозинська, Г. П. Лайко. -- К.: МАУП, 2006. -- Ч. 2. -- 178 с.

33. Савченко В. Управління розвитком персоналу: Навчальний посібник/ Василь Савченко,; М-во освіти і науки України, Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2002. - 351 с.

34. Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навч. закладів/ Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький; Мін-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 415 с.

35. Сладкевич В. П., Чернявский А. Д. Современный менеджмент(в схемах): Опорный конспект лекций. -- К.: МАУП, 2003. -- 152 с

36. Творче впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в умовах розбудови національної освіти // Освітянське слово. - 1998. - вересень. - 15.

37. Управление образовательными системами : учеб. пособ. / под ред. В.С. Кукушина. - М. ; Ростов н/Д : МарТ, 2003. - 464 с.

38. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Микола Виноградський, Світлана Беляєва, Алла Виноградська, Олена Шканова,; М-во освіти і науки України, Київ. економ. ін-т менеджм. ("Екомен"). - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 500 с.

39. Фалмер.М. Роберт. Энциклопедия современного управления. - М.: ВИПКэнерго, 1992. - Т. 1-5..

40 .Фальзер “Техніка роботи керівника”. Київ “Вища школа”, 1993р.

Размещено на Allbest.ru