Управління керівним персоналом у сфері державної служби України

Відомо, що в науковій літературі сьогодні є численні намагання та приклади побудови моделі спеціаліста й моделі діяльності керівника. Ряд дослідників пропонує будувати модель на основі типових професійних завдань і відповідних їм структур професійної діяльності, інші виділяють політичну, адміністративну та правову складові діяльності керівника, розкривають зміст їх основних аспектів. Однак існуючі моделі не відображають тих сучасних вимог до керівника, професіонала, які стосуються керівного персоналу у сфері державної служби. Розроблена нами модель керівника у сфері державної служби базується на синтезі професіограми керівника і паспорту посади, рівня органу державної влади та спеціалізації (рисунок).

Модель керівника у сфері державної служби

У свою чергу професіограма керівника у сфері державної служби передбачає синтез характеристик його діяльності (цілі, завдання, функції, форми, методи, технології, результат діяльності) та особистісних характеристик (якості, стиль управління, мотиви, здібності, знання, уміння, досвід). Це пов'язано з тим, що вимоги до керівного персоналу не можуть обмежуватися його суто професійною діяльністю (обґрунтуванням і прийняттям управлінського рішення, керівництвом, координацією, контролем тощо), а й стосуються формування особистості керівника, його психограми. Саме тому важливе місце в запропонованій моделі належить особистісним якостям, здібностям та вмінням керівника. Складовою частиною моделі керівника у сфері державної служби є конкретні варіанти цієї моделі з урахуванням посади, рівня органу державної влади та спеціалізації керівника. Запропонована модель керівника у сфері державної служби спрямована на досягнення високого професіоналізму й компетентності керівного персоналу.

Доведено, що до недавнього часу недостатня увага приділялась проблемам мотивації керівного персоналу у сфері державної служби. Однак мотивація є важливою функцією управління персоналом, без якої неможлива ефективна діяльність жодного керівника, жодного органу державної влади.

Мотивація керівного персоналу у сфері державної служби є процесом його пробудження й спонукання до діяльності з метою досягнення конкретних цілей і результатів та прийнятих управлінських рішень. Для ефективної мотивації має бути встановлено тверде співвідношення між досягнутими результатами, винагородою або подальшим кар'єрним ростом. Сьогодні матеріальна винагорода керівників органів державної влади не відповідає обсягу, інтенсивності та якості їх праці, обсягу покладеної на них відповідальності. Чітко не прописані питання, пов'язані з матеріальним забезпеченням і соціальними гарантіями керівного персоналу. Виходячи з цього, автором запропоновано при прийнятті нового Закону України „Про державну службу” більш чітко виписати мотиваційну стратегію, що сприятиме підвищенню ефективності, результативності та якості праці керівників.

Оцінка керівного персоналу - це перевірка відповідності якостей керівника, рівня його знань, професійної компетентності, практичних навичок займаній керівній посаді та визначення ефективності, результативності і якості його управлінської діяльності. Успіх оцінки керівного персоналу у сфері державної служби значною мірою залежить від того, наскільки в конкретній ситуації правильно обрано методи оцінки.

На підставі дослідження проблеми використання методів оцінки персоналу в науковій літературі у роботі здійснено класифікацію методів оцінки керівного персоналу у сфері державної служби, виділено три групи методів оцінювання, зокрема, якісні: біографічний, усних і письмових оцінних характеристик, співбесіди, групової (командної) роботи або дискусії, експертних оцінок; кількісні: метод бальної оцінки, метод ранжирування, система класифікації за порядком, метод експертних оцінок; комбіновані: тестування, анкетування, метод сумарних оцінок, ділові ігри, конкурсні методи, цільові (управління за цілями). Найбільш об'єктивними, з позиції автора, є експертні, конкурсні методи та метод тестування, які передбачають різносторонню оцінку особистості й діяльності керівника.

Важливим напрямом удосконалення управління керівним персоналом є створення незалежних центрів оцінки керівних кадрів, основними завданнями яких є оцінювання управлінського потенціалу і виявлення перспективних працівників; відбір майбутніх керівників; визначення потреби в індивідуальній програмі навчання.

Таким чином, проведене в межах дисертаційної роботи дослідження свідчить про те, що підвищенню ефективності, удосконаленню управління керівним персоналом у сфері державної служби сприяє формування й реалізація сучасної державної кадрової політики у сфері державної служби, нормативно-правове забезпечення проходження й просування керівника по службі, планування й розвиток його кар'єри, підвищення відповідальності за прийняті рішення, удосконалення мотивації, оцінки й реформування системи оплати праці керівного персоналу, нормативне регулювання вимог професійної етики керівних кадрів, упровадження нових форм і методів роботи, розробка новітніх кадрових технологій.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено розв'язання актуальної наукової проблеми, яка полягає в розробці теоретико-методологічних засад управління керівним персоналом у сфері державної служби України та визначенні основних напрямів його вдосконалення на сучасному етапі державотворення.

Проведене дослідження свідчить, що радикальне оновлення українського суспільства, створення ефективної системи державного управління, розвиток, реформування і модернізація державної служби, її адаптація до стандартів Європейського Союзу безпосередньо залежать від керівного кадрового потенціалу органів державної влади, а отже, потребує залучення на всіх рівнях до системи управління керівних кадрів нової генерації, удосконалення форм і методів роботи з ними, зміни існуючої національної парадигми управління керівним персоналом у сфері державної служби.

Результати проведеного наукового дослідження та їх узагальнення свідчать про досягнення мети і виконання поставлених завдань, підтверджують вихідну гіпотезу, дозволяють зробити ряд висновків, які мають наукову новизну та практичну значущість, сформулювати низку основних пропозицій та рекомендацій.

Аналітичний огляд нормативно-правової бази державної служби в Україні та наукової літератури свідчить про відсутність спеціальних нормативних актів та досліджень, присвячених як проблемам управління персоналом державної служби загалом, так і проблемам управління керівним персоналом у сфері державної служби зокрема, про еволюційний характер розвитку теорії і практики управління персоналом, а також про те, що проблема управління керівним персоналом у сфері державної служби раніше розглядалася лише фрагментарно.

Сьогодні керівний персонал є складовою частиною персоналу державної служби, а управління ним виступає важливим чинником реалізації функцій і повноважень органів державної влади, засобом раціонального використання керівного кадрового потенціалу, його професійного і кар'єрного розвитку, мотивації до ефективної і результативної діяльності.

Дослідження особливостей сучасного стану й тенденцій розвитку управління персоналом державної служби загалом і керівного персоналу у сфері державної служби, зокрема, категоріальний аналіз проблеми у філософській, правовій, соціологічній та психолого-педагогічній літературі уможливили дати авторське визначення понять „керівний персонал у сфері державної служби”, „управління керівним персоналом у сфері державної служби” та уточнити з позицій системної методології низку таких ключових понять, як „керівний кадровий потенціал у сфері державної служби”, „резерв керівних кадрів у сфері державної служби”, „кар'єра керівного персоналу у сфері державної служби”, „мотивація керівного персоналу у сфері державної служби”, „оцінка керівного персоналу у сфері державної служби”.

Ефективність управління керівним персоналом у сфері державної служби внаслідок його складності і багатогранності може бути забезпечена тільки на основі чіткого визначення суб'єктів і об'єктів, їх правового статусу, розмежування функцій керівників і кадрових служб у вирішенні кадрових питань шляхом прийняття Положення про службу управління персоналом в органах виконавчої влади, внесення відповідних змін до існуючих законодавчо-нормативних актів, перетворення кадрових служб на служби управління персоналом, які б виконували обов'язки з прогнозування й планування потреби в кадрах, організації роботи щодо формування, використання і професійного росту керівного персоналу у сфері державної служби на рівні сучасних вимог.

Узагальнення вітчизняного досвіду свідчить про наявність як негативного, так і позитивного прикладу роботи з керівними кадрами у дорадянський і в радянський періоди, зокрема позитивний досвід стосується: у дорадянський період - створення єдиної системи управління персоналом державної служби, загальноросійського банку даних про чиновників, Університетських державних комісій як незалежних центрів оцінки, ведення послужних формулярів та складання кваліфікаційних екзаменів; у радянський період - питань добору, розстановки і виховання керівних кадрів, розробки комплексних планів роботи з керівними кадрами, системного підходу до роботи з резервом керівних кадрів, вибору технологій, форм і методів роботи з кадрами, створення системи безперервної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації керівного персоналу для органів влади.

5. Аналіз зарубіжного досвіду показує важливість застосування в сучасних умовах України, з урахуванням національних традицій, практики конкурсного добору керівних кадрів, індивідуального планування й реалізації професійної кар'єри кожного керівника, ефективної системи заслуг, пільг і мотивації, незалежного оцінювання керівного персоналу, підготовки адміністративно-управлінської еліти з ефективним використанням технологій „державного менеджменту”, упровадження традиційних і нових підходів до ділової освіти.

6. Доведено, що суттєве вдосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби можливе лише за умови комплексного вирішення проблеми формування складу керівного персоналу, запровадження нових механізмів добору кращих претендентів на керівні посади, удосконалення й розробки нових стандартів державної служби, проголошення як єдиного механізму вступу на всі керівні посади державної служби відкритого та прозорого конкурсу, забезпечення на керівних посадах ґендерної рівності, висунення на керівні посади здібної, талановитої молоді, підвищення ефективності і дієвості кадрового резерву на основі розробленої моделі формування резерву керівних кадрів органів державної влади.

7. На основі системного підходу визначено сучасні вимоги до керівного персоналу у сфері державної служби, його професіоналізму й компетентності, необхідність встановлювати відповідність якостей і стилю управління того чи іншого керівника кваліфікаційним вимогам державної посади; формувати своєрідні професіограми, в яких будуть ураховані, крім вимог, відповідні знання, уміння, навички й здібності, визначені обов'язкові і бажані (додаткові) критерії щодо претендентів на керівні посади; розроблено модель керівника у сфері державної служби, яка базується на синтезі характеристик діяльності, особистості керівника і паспорту посади, рівня органу державної влади та спеціалізації керівника.

8. Доведено, що для ефективної діяльності керівного персоналу у сфері державної служби важливе значення має мотивація як функція управління, оскільки завдяки їй здійснюється стимулювання керівного персоналу і створення для його активної трудової діяльності матеріальних, моральних, соціальних, політичних, адміністративних та інших стимулів. Саме використання мотиваційного механізму ефективної праці керівника, мотиваційних регуляторів, урахування психологічних особливостей людини дає можливість керівному персоналу повною мірою використати і розвинути свої здібності щодо прийняття управлінських рішень, спонукання підлеглих до досягнення високих, ефективних результатів праці. Щоб мотиваційний механізм ефективної праці керівного персоналу працював належним чином, необхідно чітко визначити пріоритетні напрями їх роботи і кінцеві показники їх професійної і управлінської діяльності, підвищити стимулюючу роль посадових окладів в оплаті праці керівників, забезпечити взаємозв'язок результатів роботи і доходів, під час прийняття нового Закону України „Про державну службу” більш чітко виписати мотиваційну стратегію.

9. Проведене дослідження свідчить про те, що оцінка керівного персоналу у сфері державної служби є основоположною для успішної реалізації всіх напрямів управління керівним персоналом, визначає ефективність, результативність і якість його праці. Аналіз показує, що на сучасному етапі оцінювання керівників державної служби досить часто відбувається формально, паралельне існування двох систем оцінки - атестації й щорічної оцінки - не сприяє підвищенню результативності й відповідальності керівного персоналу та свідчить про необхідність: створення єдиної системи незалежного оцінювання керівників, що ґрунтується на особистих заслугах і компетенції; розроблення профілів компетентності для окремих груп керівних посад; інструментарію оцінювання кандидатів на керівні посади, керівників, а також тих, хто стоїть у резерві на керівні посади; визначення, залежно від категорії посад, критеріїв оцінки керівного персоналу.

10. Удосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби можливе лише за умови чіткого визначення ролі й розмежування повноважень Президента України, Кабінету Міністрів України, Головного управління державної служби України та підпорядкованих їм органів щодо процедури призначення в органах державної влади керівників вищого рівня, вирішення питань добору, розстановки, формування резерву керівних кадрів, ротації, просування по службі, професійного навчання, звільнення й відставки керівних кадрів державної служби.

11. Здійснення процесів деконцентрації та децентралізації, передачі на місцевий рівень владних повноважень, вирішення завдань щодо забезпечення місцевих органів влади керівними кадрами відповідно до сучасних вимог управлінського процесу зумовлюють необхідність підвищити роль регіональної кадрової політики, розробити і прийняти в кожній області Концепцію кадрової політики в органах виконавчої влади, Програму кадрового забезпечення регіону.

12. Удосконаленню управління керівним персоналом у сфері державної служби сприятиме створення в органах виконавчої влади центрального, регіонального і місцевого рівнів громадсько-консультаційних рад. До їх складу, з метою розроблення рекомендацій, пропозицій і контролю щодо вирішення в органах виконавчої влади кадрових питань, слід ввести колишніх керівників цих органів, науковців, що працють у сфері державного управління і зайняті підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців, представників політичних партій і громадських організацій.

13. Сучасний рівень державного управління вимагає від керівників органів державної влади високого рівня професійних знань і великого практичного досвіду. Професійна підготовка і компетентність виступає важливим фактором підвищення ефективності управління керівним персоналом у сфері державної служби.

Ураховуючи зарубіжний досвід та національні особливості, потрібно розробити Стратегію модернізації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, визначитися з новою моделлю безперервної професійної підготовки керівників, прийняти Закон України „Про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців”, у якому передбачити окремий розділ щодо професійного розвитку керівного персоналу у сфері державної служби, удосконалення національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вищих керівних кадрів, інших керівників у сфері державної служби на основі розробленої модифікованої моделі системи професійного навчання керівного персоналу у сфері державної служби.

14. Важливою умовою вдосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби, ураховуючи загальні європейські принципи та розвиток державної служби України у напряму її адаптації до стандартів Європейського Союзу, є:

1) удосконалення нормативно-правової бази, зокрема прийняття нової редакції Закону України „Про державну службу”, Закону України „Про Президента України”, „Про міністерства і центральні органи виконавчої влади”, внесення змін до Закону України „Про Кабінет Міністрів України” та „Про місцеві державні адміністрації”, в яких має бути передбачено розмежування адміністративних і політичних посад відповідно до європейських принципів; введення системи відкритого конкурсу державних службовців найвищої ланки, забезпечення висунення на керівні посади на основі результатів роботи, а не на засадах політичної лояльності; розробка єдиних критеріїв оцінювання, стимулювання та мотивації керівного персоналу у сфері державної служби;

2) внесення змін до Закону України „Про державну службу”, який необхідно доповнити окремим розділом, де визначити соціальний та правовий статуси керівника у сфері державної служби, виписати процедури призначення на керівні посади, проходження керівником кар'єри, соціальні, правові та матеріальні гарантії перебування на керівній посаді та виходу на пенсію;

3) визначення відповідальності та підзвітності керівного персоналу у сфері державної служби шляхом прийняття Адміністративно-процедурного кодексу, установлення чітких меж для прийняття адміністративних рішень; введення в адміністративне право норми про пожиттєвий найм державних службовців, що конструктивно вплине на організацію державної влади;

4) прийняття Кодексу доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави з метою нормативного врегулювання вимог професійної етики керівного персоналу у сфері державної служби;

5) прийняття на загальнодержавному рівні Концепції кадрової політики в Україні як основи вироблення стратегії і тактики, визначення чітких засад, перспективних та поточних завдань кадрової політики у сфері державного управління, розроблення програм забезпечення державної служби керівними кадрами на центральному, регіональному та місцевому рівнях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Гончарук Н.Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток: Монографія. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - 239 с.

2. Гончарук Н.Т., Серьогін С.М. Кадри аграрного сектора економіки України: формування та розвиток: Монографія. - Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. УАДУ при Президентові України, 2003. - 168 с. - Авторських - 138 с.

Публікації у фахових виданнях

3. Гончарук Н.Т. Стилі управління: переваги і недоліки // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ УАДУ, 2002. - Вип. 3 (9). - С. 176 - 189.

4. Гончарук Н.Т. Організація і функціонування державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - О.: ОРІДУ УАДУ, 2003. - Вип. 2 (8). - С. 210 - 223.

5. Гончарук Н.Т. Кадровий потенціал органів державної влади та місцевого самоврядування та його розвиток // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ УАДУ, 2003. - Вип. 3 (13). - С. 163 - 175.

6. Гончарук Н.Т. Форми і методи державного управління // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4. - С.43 - 49.

7. Гончарук Н.Т. Проблеми та пріоритети добору керівних кадрів у державному управлінні // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4 (14). - С.175 - 187.

8. Гончарук Н.Т. Підготовка керівного персоналу у сфері державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - Вип. 2 (16). - С.152 - 162.

9. Гончарук Н.Т. Підготовка керівного персоналу у сфері державної служби // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: НАДУ, 2005. - С. 96 - 101.

10. Гончарук Н.Т. Ґендерний підхід до формування керівного персоналу органів влади // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 1 (19). - С. 200 - 207.

11. Гончарук Н.Т. Формування резерву керівних кадрів державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 4 (22). - С. 190 - 199.

12. Гончарук Н.Т. Цілі, завдання, функції і структура управління керівним персоналом державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 2 (24). - С. 181 - 190.

13. Гончарук Н.Т. Принципи та методи управління керівним персоналом у сфері державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. праць. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (27). - С. 170 - 176.

14. Гончарук Н.Т. Планування й розвиток професійної кар'єри керівного персоналу у сфері державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. праць. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (25). - С. 167 - 180.

15. Гончарук Н.Т. Вітчизняний і зарубіжний досвід управління керівним персоналом у сфері державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 4 (26). - С. 183 - 192.

16. Гончарук Н.Т. Оцінювання керівного персоналу в сфері державної служби України // Вісн. держ. служби України. - 2007. - № 3. - С. 34 - 38.

17. Гончарук Н.Т. Мотивація й оцінка керівного персоналу у сфері державної служби // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. праць. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 1 (27). - С. 250 - 256.

18. Серьогін С.М., Гончарук Н.Т. Поняття державної кадрової політики й принципи її здійснення // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ УАДУ, 2002. - Вип. 2 (8). - С. 3 - 10. - Авторських - 5 с.

19. Гончарук Н., Рудвольга Л. Взаємодія місцевих органів влади в Україні // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ УАДУ, 2002. - Вип. 2 (12). - С. 196 - 205. - Авторських - 5 с.

20. Серьогін С.М., Гончарук Н.Т. Формування якостей керівника в державному управлінні // Вісн. НАДУ. - 2003. - Вип. 3. - С. 137 - 147. - Авторських - 5 с.

21. Гончарук Н.Т., Баштанник В.В. Удосконалення державних механізмів управління інтеграційними процесами на галузевому рівні // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 4. - С. 156 - 165. - Авторських - 5 с.

22. Ганчук О.М., Гончарук Н.Т. Взаємодія органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку соціальної інфраструктури // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - Вип. 3 (17). - С. 186 - 190. - Авторських - 2 с.

23. Михненко А.М., Нижник Н.Р., Гончарук Н.Т. Кадрове забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 2 (20). - С. 202 - 215. - Авторських - 5 с.

24. Михненко А.М., Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Державна кадрова політика: концептуальні основи, цілі, зміст і завдання // Менеджер: Вісн. Донецького держ. ун-ту упр. - 2005. - Вип. 3 (33). - С. 20 - 26. - Авторських - 3 с.

25. Гончарук Н.Т., Артеменко Н.Ф. Формування вищої політико-управлінської еліти України // Вісн. ДРІДУ НАДУ. - 2005. - Вип. 3 (21). - С. 190 - 200. - Авторських - 6 с.

26. Михненко А.М., Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Шляхи удосконалення підготовки державних службовців у контексті європейської інтеграції України // Командор. - 2005. - № 1. - С. 9 - 13. - Авторських - 2 с.

27. Концептуальні підходи до регіональної кадрової політики України / Н. Нижник, С. Дубенко, Н. Гончарук, Л. Прокопенко // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 2. - С. 25 - 30. - Авторських - 3 с.

28. Нижник Н.Р., Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Проблеми реформування системи професійного навчання державних службовців у контексті європейського вибору України // Статистика України. - К., 2006. - № 1. - С. 98 - 102. - Авторських - 2 с.

29. Гончарук Н.Т., Сватко О.М. Кадрова політика в органах місцевого самоврядування: теоретичні основи та особливості формування й реалізації // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. праць. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 4 (28). - С. 212 - 219. - Авторських - 4 с.

30. Гончарук Н.Т., Харченко О.А. Підготовка вищих керівних кадрів у сфері державної служби: синергетичний підхід // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. праць. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 3 (29). - С. 202 - 210. - Авторських - 5 с.

Статті в інших наукових виданнях, матеріали конференцій

31. Гончарук Н.Т. Проблеми та перспективи розвитку місцевого самоврядування в контексті адміністративної реформи // Розвиток демократії та місцевого самоврядування в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. та семінарів / За наук. та заг. ред. В.П. Капітона та ін. - Д.: Центр екон. освіти, 2003. - С. 17 - 24.

32. Гончарук Н.Т. Проблеми розвитку місцевого самоврядування в контексті інтеграції України в Європейський Союз // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. За міжнар. участю (29 травня 2003 р., Київ): У 2 т. - К.: НАДУ, 2003. - Т. 2. - С. 407 - 410.

33. Гончарук Н.Т. Формування складу управлінських кадрів органів державної влади та місцевого самоврядування // Муніципальний менеджмент: становлення та розвиток в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю / За заг. ред. Ю. П. Шарова. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - С. 32 - 37.

34. Гончарук Н.Т. Розвиток державної служби в Україні в контексті європейської інтеграції // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф., 17 травня 2004 р. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - С. 92 - 95.

35. Гончарук Н.Т. Проблеми і перспективи реформування місцевого самоврядування в процесі інтеграції України в ЄС // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф., 18 травня 2005 р. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - С. 20 - 24.

36. Гончарук Н.Т. Розвиток державної служби у контексті інтеграції України в Європейський Союз // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т./ За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - Т. 2. - С. 288 - 291.

37. Гончарук Н.Т. Управління керівним персоналом в контексті адаптації державної служби до європейських стандартів // Актуальні пробл. держ. упр. та місцевого самоврядування та перспективи регіонального розвитку: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф. 18 жовтня 2005 р., Одеса. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 296 - 297.

38. Гончарук Н.Т. Методологічні засади відбору працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до навчання в НАДУ при Президентові України // Актуальні проблеми державного управління в Україні: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 20 січня 2006 р., Львів. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - С. 71 - 77.

39. Гончарук Н.Т. Модернізація системи управління керівним персоналом державної служби України // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 трав. 2006 р. - К.: НАДУ, 2006. - С. 264 - 265.

40. Гончарук Н.Т. Європейський досвід управління керівним персоналом державної служби // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали наук.-практ. конф., 18 трав. 2006 р. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - С. 165 - 168.

41. Гончарук Н.Т. Механізми формування й реалізації державної кадрової політики в регіоні України // Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку регіону: Матеріали наук.-практ. конф., 26 трав. 2006 р. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 26 - 28.

42. Гончарук Н.Т. Досвід управління керівним персоналом у сфері державної служби в країнах Європейського Союзу // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції: Матеріали 4-ї наук.-практ. конф. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - С. 159 - 161.

43. Гончарук Н.Т. Професійна компетентність керівного персоналу в сфері державної служби: стан і шляхи розвитку // Тези доп. регіональної наук.-практ. конф. „Державна служба України: проблеми та перспективи розвитку”, 19 червня 2007 р. - Д.: ДНУ, 2007. - C. 39 - 41.

44. Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Реформування системи територіальної організації влади: польський досвід // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф., 18 трав. 2005 р. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - С. 144 - 147. - Авторських - 2 с.

45. Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Удосконалення системи місцевого самоврядування в контексті європейської інтеграції України // Наук. вісн. юрид. акад. МВС. - 2005. - № 2. - С. 197 - 201. - Авторських - 2 с.

46. Концепція сучасної державної кадрової політики України: Наукове видання / В.І. Луговий, А.М. Михненко, Н.Р. Нижник  та ін. - К.: НАДУ, 2006. - 56 с. - Авторських - 2 с.

47. Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Державна політика у сфері підготовки державних службовців в Україні: ретроспективний аналіз // Тези міжнар. наук. конгресу 29-30 березня 2007 р. - Х.: Вид-во ХарРІДУ „Магістр”, 2007. - С. 190 - 194. - Авторських - 2 с.

48. Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Модернізація загальнонаціональної системи професійного навчання державних службовців // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 травня 2007 р. - К.: НАДУ, 2007. - Т. 1. - С. 42 - 45.

49. Гончарук Н.Т., Прокопенко Л.Л. Шляхи вдосконалення системи професійного розвитку державних службовців // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали щорічної наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р. - У 2 т. - О.: ОРІДУ, 2007. - Т. 1. - С. 78 - 80.

Навчальні посібники, конспекти лекцій

50. Гончарук Н.Т. Основи місцевого самоврядування в Україні: Конспект лекцій. -Д: ДРІДУ УАДУ, 2006. - 28 с.

51. Серьогін С.М., Гончарук Н.Т., Батраченко І.Г. Кадрова політика і державна служба: Конспект лекцій. - Ч. 1. - Д: ДРІДУ НАДУ, 2003. - 40 с. - Авторських - 20 с.

52. Серьогін С.М., Гончарук Н.Т., Батраченко І.Г. Кадрова політика і державна служба: Конспект лекцій. - Ч. 2. - Д: ДРІДУ НАДУ, 2004. - 65 с. - Авторських - 30 с.

53. Довідник радника з ґендерних питань / С.М. Серьогін, Н.Т. Гончарук, І.Г. Батраченко, О.А. Костюкова. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - 204 с. - Авторських - 54 с.

АНОТАЦІЇ

Гончарук Н.Т. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 - державна служба. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2008.

У дисертації здійснено системний теоретико-методологічний та концептуально цілісний аналіз основ управління керівним персоналом у сфері державної служби України. Розкрито поняття і сутність управління керівним персоналом, цілі, принципи, методи та організаційну структуру, критерії і технології, функції управління керівним персоналом у сфері державної служби. Значна увага приділена питанням добору і розстановки, мотивації й оцінки керівного персоналу, дослідженню стану та здійсненню комплексного аналізу кадрового потенціалу керівників різного рівня у сфері державної служби України, аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду управління керівним персоналом у сфері державної служби, що дало можливість обґрунтувати перспективні позиції щодо формування управлінських кадрів різного рівня. Розроблено Концепцію кадрової політики, примірне Положення про службу управління персоналом в органах виконавчої влади та моделі формування резерву керівних кадрів органів державної влади, керівника у сфері державної служби, системи професійного навчання керівного персоналу у сфері державної служби.

Ключові слова: кадрова політика, державна служба, керівний персонал, управління керівним персоналом, кадровий потенціал, професійна кар'єра, професійне навчання, мотивація, оцінка, органи державної влади.

Гончарук Н.Т. Управление руководящим персоналом в сфере государственной службы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.03 - государственная служба. - Институт законодательства Верховного Совета Украины. - Киев, 2008.

В диссертации осуществлен комплексный, системный теоретико-методологический и концептуально-целостный анализ основ управления руководящим персоналом в сфере государственной службы Украины. На основании аналитического обзора нормативно-правовой базы государственной службы и положений государственно-управленческой науки исследованы состояние научной разработки проблемы, ее правового обеспечения, особенности современного состояния и тенденции развития, отечественный и зарубежный опыт управления руководящим персоналом в сфере государственной службы. Определены концептуальные основы управления руководящим персоналом в сфере государственной службы, обоснован ряд новых основополагающих для науки государственного управления и практики понятий и положений. В частности, предложено определение понятий „руководящий персонал в сфере государственной службы”, „управление руководящим персоналом в сфере государственной службы”.

Рассмотрены цели, задачи, компонентный состав и организационная структура системы управления руководящим персоналом в сфере государственной службы. Усовершенствованы общие и специфические принципы организации работы с руководящим персоналом, классификация методов и функций управления руководящим персоналом в сфере государственной службы. Исследовано состояние и осуществлен комплексный анализ кадрового потенциала руководителей государственной службы, соотношения государственной кадровой политики и управления руководящим персоналом государственной службы, что дало возможность обосновать с перспективных позиций основные направления формирования кадрового потенциала руководителей органов государственной власти и приоритеты осуществления государственной кадровой политики.

Особое внимание уделено формированию руководящего персонала в сфере государственной службы Украины, в частности, подбору, расстановке и рациональному использованию, формированию действенного резерва руководящих кадров. Изложены современные подходы к развитию профессиональной карьеры руководящего персонала.

Разработана Концепция кадровой политики и примерное Положение о службе управления персоналом в органах исполнительной власти.

В работе предложены модели: формирования резерва руководящих кадров органов государственной власти, руководящего персонала в сфере государственной службы, системы профессионального обучения руководящего персонала в сфере государственной службы. Обосновано, что приоритетными направлениями совершенствования профессионального обучения руководящего персонала должны быть: определение основных направлений государственной кадровой политики в сфере подготовки, переподготовки и повышения квалификации руководящих кадров, создание системы непрерывного профессионального образования государственных служащих, совершенствование стандартов, улучшение качества программ, усиление их связи с практической деятельностью органов государственной власти, совершенствование структуры уровней подготовки и сети высших учебных заведений, в которых осуществляется подготовка, переподготовка и повышение квалификации руководящего персонала в сфере государственной службы.

Разработаны, с целью комплексного решения имеющихся проблем, приоритетные направления совершенствования управления руководящим персоналом государственной службы в контексте адаптации государственной службы к европейским стандартам. Особое внимание обращено на формирование современных требований к руководящему персоналу, разработку квалификационных требований и профилей компетентности для каждой руководящей должности на основании целей (миссии) органа государственной власти, определение необходимых качеств, совершенствование стиля управления руководителя, создание системы независимой оценки руководящего персонала, основанной на принципах личных заслуг и компетентности, эффективной системы стимулирования и мотивации, повышение социального и материального статуса руководителей государственной службы.

Подчеркивается, что усовершенствование управления руководящим персоналом в сфере государственной службы невозможно без модернизации и изменения статуса кадровых служб в органах государственной власти, улучшения их деятельности, расширения функций и полномочий, создания служб управления персоналом.

Результаты исследования могут быть использованы в практической деятельности органов государственной власти их руководителями и кадровыми службами (службами управления персоналом) при анализе состояния и разработке перспективы управления руководящим персоналом государственной службы, в учебном процессе высших учебных заведений по программам подготовки магистров государственного управления, при переподготовке и повышении квалификации государственных служащих, руководителей, работников органов государственной власти.

Ключевые слова: кадровая политика, государственная служба, руководящий персонал, управление руководящим персоналом, кадровый потенциал, профессиональная карьера, профессиональное обучение, мотивация, оценка, органы государственной власти.

Goncharuk N.T. Administration of ruling staff in the sphere of public service of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation to gain the scientific degree of the Doctor of Public Administration by specialty 25.00.03 - Public Service. - Institute of Legislation within Verkhovna Rada of Ukraine. - Kyiv, 2008.

Systematic theoretical-methodological and conceptual analysis and estimation of the basis for ruling staff administration in the sphere of public service in Ukraine is formulated and substantiated in the dissertation. The thesis uncovers the essence for riling staff administration, objectives, principles, methods and organization structure, criterions and technologies, functions of ruling staff administration in the sphere of public service. It is placed high emphasis on motivation and performance appraisal of ruling staff in the sphere of public service, researching and analysis of the personnel potential at different levels in the sphere of public service in Ukraine. The perspectives as for formation of ruling staff at different levels were pointed out and suggested, domestic and foreign experience of ruling staff administration in the sphere of public service was analyzed. There was developed the Concept for personnel policy in the bodies for executive branch of power, modern requirements as for the heads for bodies of state power and models for forming personnel list for ruling staff in the sphere of public service and professional training system of ruling staff in the sphere of public service.

Key words: personnel policy, public service, ruling staff, administration of ruling staff, personnel potential, professional career, professional education, motivation, personnel appraisal, bodies of state power.