Главная База знаний "Allbest" Менеджмент и трудовые отношения Оцінка ефективності роботи підприємства після впровадження нововведень

Оцінка ефективності роботи підприємства після впровадження нововведень

Впровадження нововведень по підвищенню кваліфікації управлінського персоналу: збільшення продуктивності праці, фонду оплати праці робітників господарства. Зміна кількісних та якісних показників роботи, економічний ефект від реалізації нововведень.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2011
Размер файла 162,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ТОВАРУ

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ (ПРОПОЗИЦІЇ)

3.1 Обґрунтування впровадження комерційної ідеї (пропозиції)

3.2 Розрахунок техніко - економічних показників діяльності підприємства після нововведення

4 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Тваринництво - галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами: молоко, масло, сир, м'ясо; близько 60 % білків, що їх споживає людина, - продукти тваринництва, дає сировину для легкої (шкіра, вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво - гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина [1].

М'ясо туша тварини або тушка птиці та її частини, що являють собою сукупність м'язової, жирової, сполучної тканин з кістками. М'ясні продукти продукти, у яких м'ясна сировина становить не менше 50 відсотків [1].

У процесі розроблення, прийняття та перевірки нормативно-правових актів, стандартів та інших нормативних документів на м'ясо, м'ясну сировину і м'ясні продукти, а також внесення змін до них необхідно враховувати такі вимоги:

- забороняється використання у м'ясних продуктах вищого сорту м'яса механічного обвалювання (дообвалювання), білкових стабілізаторів, шкурки свинячої, крохмалю харчового, борошна рослинного, круп'яних продуктів, продуктів із сої та її похідних, а також харчових добавок (крім нітриту натрію, аскорбінової кислоти, аскорбінату натрію, фосфатів) та сумішей прянощів, до складу яких входять харчові добавки;

- забороняється використання у м'ясних продуктах дитячого та дієтичного харчування м'яса механічного обвалювання (дообвалювання), білкових стабілізаторів, шкурки свинячої, продуктів із сої та її похідних, а також харчових добавок (крім нітриту натрію, аскорбінової кислоти, аскорбінату натрію) та сумішей прянощів, до складу яких входять харчові добавки;

- дозволяється використання м'яса механічного обвалювання, шкурки свинячої, крохмалю харчового, борошна рослинного, круп'яних продуктів, продуктів із сої та її похідни (у гідратованому вигляді), харчових добавок, а також сумішей прянощів, до складу яких входять харчові добавки, за умови, що їх загальна кількість не перевищує в рецептурах м'ясних продуктів першого сорту 30 відсотків від загальної маси сировини, зокрема, м'яса механічного обвалювання 10 відсотків, другого сорту відповідно 40 і 20 відсотків, третього сорту відповідно 50 і 30 відсотків [2].

У 2010 р. намічено виробити 4 млн,т м'яса худоби і птиці (у живій масі). Оскільки основа галузі тваринництва - поголів'я худоби, свиней і птиці, яке протягом останніх років катастрофічне зменшилося, склалися вкрай важкі стартові (вихідні) позиції щодо виконання наміченої програми для переважної частини сільськогосподарських підприємств.

М'ясокомбінати реалізують готову м'ясну продукцію через такі маркетингові канали:

- міські ринки;

- фірмові магазини підприємств;

- видача співробітникам у рахунок оплати праці;

- за бартером.

Основною метою м'ясної галузі переробної промисловості є задоволення потреб населення у високоякісних м'ясних продуктах, розширення асортименту продукції та впровадження ресурсозаощаджувальних технологій, спрямованих на здешевлення продукції та вирішення проблеми збалансованого здорового харчування людини.

Близько 10 млрд. дол. - річний обсяг українського ринку м'яса у роздрібних цінах, 50% усіх поставок м'яса в Україні забезпечує приватний сектор, у 5 разів зменшилося поголів'я великої рогатої худоби за останні 20 років, на 100% забезпечать внутрішнє споживання курятини у 2009 році українські виробники.

Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, отриманих в процесі вивчення курсу «Економіка підприємства», на підставі засвоєння методів розрахунку економічної ефективності нововведень , в тому числі простих інвестиційних проектів, комерційних ідей та пропозицій.

Задачі курсової роботи - надбання навичок: розраховувати техніко економічні показники роботи підприємства; обґрунтовувати техніко економічну доцільність нововведень; розраховувати економічний ефект від реалізації нововведень; визначати зміну кількісних та якісних показників роботи підприємства за рахунок впровадження в роботу нововведень, які розроблені у роботі.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ТОВАРУ

Упродовж історії сучасної незалежної України доля виробництва худоби і птиці в структурі валової продукції сільського господарства мала тенденцію до скорочення. В 1990 р. в Україні вона становила 32,0%, а потім, до середини 1990-х рр., знизилась. У 2006 р. на неї припадало вже тільки 21% всієї валової продукції українського сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р., млн. грн.) [3].

Зниження частки виробництва худоби і птиці відбувалося на фоні стрімкого скорочення виробництва всіх видів продукції тваринництва і більш помірного спаду виробництва в рослинництві. Згідно з офіційною статистикою, за роки незалежності значно знизився рівень рентабельності вирощування худоби і птиці. Він представлений на рис. 1.1. Фактично завдяки зростанню цін на яловичину і свинину, спостерігалось скорочення збитковості виробництва яловичини і зростання рентабельності виробництва свинини. По виробництву м'яса птиці рівень рентабельності почав зростати завдяки притоку у дану галузь інвестицій, що дозволили модернізувати підприємства, а також завдяки зростанню попиту і цін на продукцію.

Рис. 1.1. Рівень рентабельності виробництва м'яса в Україні

Зниження рентабельності вирощування сільськогосподарськими підприємствами худоби і птиці змусило їх скоротити даний вид діяльності, що призвело до суттєвого скорочення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні.

Проблеми економічного характеру, що виникли в 1990-х рр. перед великими сільськогосподарськими підприємствами, змусили їх позбавлятися від збиткових видів діяльності, до яких належало і вирощування худоби. Водночас сільське населення, борючись за своє існування, збільшило поголів'я худоби і птиці. Таким чином, за 1990-і рр. в Україні склалася структура поголів'я за типами господарств, повністю відмінна від розвинених країн, тобто основна маса вирощуваної худоби і птиці знаходилася на подвір'ях населення.

Якщо в 1990 р. 86% поголів'я худоби було зосереджено у великих сільськогосподарських підприємствах і 14% в господарствах населення, то до 2009 р. структура корінним чином змінилася. На перші припадало 34%, а на другі - 66%. Аналогічно щодо поголів'я свиней: сільськогосподарські підприємства - 72% в 1990 р. і 39% в 2009 р., господарства населення - 28% і 61%. Поголів'я птиці: сільськогосподарські підприємства - 56% в 1990 р. і 45% в 2009 р., господарства населення - 44,0% і 55%.

Останніми роками у зв'язку із зростанням виробництва продукції з м'яса і збільшенням продажів на роздрібному ринку м'яса підвищується попит на великі партії м'ясної сировини належної якості з низькою собівартістю і високою безпекою для використання, що має на увазі отримання його від великотоварного виробника. Структура поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні, так само як і структура виробництва м'яса, залишається такою ж, тобто з переважанням дрібнотоварного виробника - сільського населення країни [5].

Виробництво м'яса в Україні різко знизилося за минулі півтора десятиріччя внаслідок падіння рівня рентабельності вирощування худоби і птиці, скорочення поголів'я, встановлення нераціональної структури поголів'я, переходу до дрібнотоварного виробництва вищими витратами кормів на виробництво одиниці ваги за одиницю часу. У вартісних показниках вже до середини 1990-х рр. обсяг її випуску скоротився в 2,1 рази до 14,469 млрд. грн. порівняно з показником 1990 р. Після незначної тенденції до зростання, викликаної збільшенням забою худоби в 2001-2002 рр., спад виробництва продовжився. У 2009 р. даної продукції було вироблено на суму 19,9 млрд. грн., що в 2,3 рази менше показника 1990 р. і на 18% більше мінімального обсягу виробництва в 2000 р. Скорочення фізичного обсягу виробництва м'яса в забійній вазі представлене на рис.1.2.

Рис.1.2. Фізичний обсяг виробництва м'яса

За останні роки змінилася структура виробництва м'яса в Україні за його видами. Вона наведена у табл. 1.1. В останні роки виробництво яловичини різко скоротилося. Зростання виробництва припало лише на кілька років, коли спостерігалося зростання забою худоби. На жаль, поголів'я худоби стабільно скорочується і, скоріше за все, це продовжуватиметься найближчі 2-3 роки. Водночас прихід в птахівничу галузь нових господарів сприяв тому, що вперше в 2009 р. за обсягом виробництва даний вид м'яса посів перше місце в структурі виробництва м'яса в Україні [4].

Таблиця 1.1 - Структура виробництва м'яса в Україні

Номенклатурні групи

Структура, %

1990 р.

2000 р.

2009 р.

Яловичина

46

39

33

Свинина

36

30

31

М'ясо птиці

16

29

34

Динамічне збільшення інвестицій в українську харчову переробну промисловість, зокрема в м'ясопереробну, в останні роки сприяло відновленню виробництва готових виробів із м'яса. Дане зростання підкріплюється також зростанням доходів міського населення, що є головним споживачем виробів із м'яса і самого м'яса промислового виробництва. Відновлення нормальної роботи підприємств переробної галузі і порівняно низька купівельна спроможність населення спричинили на українському ринку попит на безпечну дешеву м'ясну сировину належної якості в промислових обсягах.

На даний час вітчизняне виробництво яловичини і свинини переважно задовольняє роздрібний ринок, хоча все ще не здатне наситити його м'ясом за прийнятною ціною, оскільки у зв'язку з високими витратами на виробництво і загальним перебуванням дефіциту на ринку ціни останніми роками мають стабільну тенденцію до зростання. Виняток становить курятина, виробництво якої забезпечує швидкі гроші унаслідок коротшого виробничого циклу. Це стало причиною значних інвестицій у птахівничу галузь, що спричинило зниження собівартості вітчизняної курятини до рівня, порівняного з собівартістю даного виду м'яса зарубіжного виробництва, а також збільшення обсягів її виробництва. Однак навіть вітчизняне промислове виробництво курятини, яке зросло останніми роками, в основному забезпечує потреби роздрібного ринку.

В Україні переробкою худоби і птиці на м'ясо займається останнім часом близько 550 підприємств. При цьому спостерігається скорочення загальної кількості підприємств. Кількість м'ясокомбінатів, що виробляють понад 1000 т, залишається практично стабільною, як і їх частка в загальному обсязі виробництва даної продукції. У зв'язку з прогнозованим посиленням ветеринарного контролю і санітарних норм можна зробити висновок, що дана тенденція скорочення дрібних підприємств збережеться. Додаткову роль в скороченні кількості боєнь зіграла заборона імпорту Росією продукції українського тваринництва [2].

Рівень самозабезпечення України м'ясом досить високий (відношення виробництва до внутрішнього споживання):

- 1995 р. - 108,3%;

- 2000 р. - 102,7%;

- 2004 р. - 86,7%;

- 2009 р. - 87,3%.

Однак слід зазначити, що даний показник не зовсім реально відображає картину задоволення потреб України як у цілому в цій продукції, так і в окремих її видах. Українські виробники готових виробів із м'яса зазнають дефіциту дешевої безпечної якісної вітчизняної м'ясної сировини для м'ясопереробки. Водночас шлях до України дешевій безпечній якісній імпортній сировині перекривають високі ставки ввізного мита, покликані врятувати від повного розорення підприємства, що займаються відгодівлею тварин. Хоча з 1 січня 2008 р. за багатьма товарними позиціями почали діяти нові знижені ставки ввізного мита, проте навіть при їх сплаті офіційно ввезене м'ясо не буде конкурентоспроможним за ціною порівняно з українським аналогом.

Україна має всі необхідні умови для нарощування виробництва якісної продукції м'ясопереробної галузі, зокрема м'яса і готової продукції з нього. До них належать прийнятні кліматичні умови, наявність досвіду ведення великотоварного виробництва м'яса у минулому, відновлення переробної промисловості і зростання попиту на сировині. Також сприятливо відбивається на великотоварному виробництві м'яса зростання платоспроможності населення і збільшення попиту на роздрібному ринку на м'ясо і готову продукцію з нього, стрімкий розвиток мереж роздрібних підприємств торгівлі, удосконалення каналів реалізації продукції, наявність кваліфікованих кадрів і відносно дешевої робочої сили.

Серед перешкод швидкому відновленню виробництва можна назвати слабку сировинну базу внаслідок рекордного скорочення поголів'я за минулі роки, нераціональність структури розподілення поголів'я за категоріями господарств, відсутність чіткого контролю над пересуванням м'ясної сировини усередині країни, поточну високу процентну ставку за кредитами на українському ринку за необхідності значного оновлення матеріально-технічної бази і впровадження сучасних технологій виробництва на підприємствах.

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Щоб досягти певних цілей підприємство аналізує свою діяльність по різним системам техніко-економічних показників, які в сукупності дають загальну інформацію про діяльність підприємства у даному періоді. У даному розділі курсової роботи вивчатимуться показники, які характеризують ефективність використання основних фондів. Також будуть розраховані показники, які характеризують ефективність використання оборотних засобів та розподілу фонду оплати праці.

Таблиця 2.1 - Склад та структура обсягу виробництва

Показники

Значення

Структура, %

Обсяг виробництва, тис. кг, в тому числі за номенклатурними групами:

1980000

100

1. М'ясо птиці

673200

34

2. Яловичина

653400

33

3. Свинина

613800

31

4. Інші види

39600

2

Ефективний фонд робочого часу розраховується за формулою:

Феф = (Дк - (Двих+Дсв+Двід)) • tроб (2.1)

де Феф - ефективний фонд робочого часу одного працівника, год.;

Дк - календарний фонд робочого часу, дні;

Двих - кількість вихідних днів у році, дні;

Дсв - кількість святкових днів, дні;

Двід - тривалість днів відпустки, дні;

Tроб - тривалість робочого дня, год.

Феф = (360 - (105 +10+24))•8 = 1768 год.

Основні робітники беруть безпосередню участь у зміні форми і стану предметів праці і виконують технологічні операції з виготовлення основної продукції. Їх чисельність можна розрахувати так:

Чор = (2.2)

де Чор - чисельність основних робочих, чол.;

Трсум - повна трудомісткість виробничої програми за рік, год.;

Феф - розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, год.;

Квн - очікуваний середній коефіцієнт виконання норм робітниками в розрахунковому році.

Чор =

Допоміжні робітники створюють необхідні умови для безперебійної та ефективної роботи основних робітників. Чисельність допоміжних робітників можна розрахувати наступним чином:

Чдр = Чор • ПВдр (2.3)

де Чдр - чисельність допоміжних робітників, чол.;

Чор - чисельність основних робітників, чол.;

ПВдр - питома вага допоміжних робітників (від Чор), %.

Чдр = 219 • 0,2 = 44 чол.

Чисельність управлінського персоналу розраховується так:

Чуп = Чор • Пуп (2.4)

де Чуп - чисельність управлінського персоналу, чол.;

Чор - чисельність основних робітників, чол.;

ПВуп - питома вага управлінського персоналу (від Чор), %.

Чуп = 219 • 0,18 = 40 чол.

Чисельність працівників на початок року можна розрахувати за формулою:

Чпр = Чор + Чдр + Чуп (2.5)

де Чпр - чисельність працівників на початок року, всього чол.;

Чор - чисельність основних робітників, чол.;

Чдр - чисельність допоміжних робітників, чол.;

Чуп - чисельність управлінського персоналу, чол.;

Чпр = 219 + 44+40 = 303 чол.

Чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року розраховується так

Чп = Чпр • ПВп, (2.6)

де Чп - чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року, чол.;

Чпр - чисельність працівників на початок року, чол.;

ПВп - питома вага працівників, прийнятих на роботу протягом року (від Чпр), %.

Чп = 303 • 0,13 = 40 чол.

Чисельність працівників, звільнених з роботи протягом року розраховується наступним чином:

Чв = Чпр • ПВв, (2.7)

де Чв - чисельність працівників, звільнених з роботи протягом року,чол.;

Чпр - чисельність працівників на початок року, чол.;

ПВв - питома вага працівників, звільнених з роботи протягом року (від Чпр), чол.

Чв = 303 • 0,04 = 12 чол.

Інтенсивність обороту кадрів виражається рядом показників:

- коефіцієнт прийому кадрів, який розраховується так:

Кп = • 100%, (2.8)

де Кп - коефіцієнт прийому кадрів;

Чп - чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року,чол.;

- середньооблікова чисельність працівників, чол.

Кп = = 12, 62 %.

- коефіцієнт звільнення працівників:

Кв = (2.9)

де Кв - коефіцієнт звільнення працівників, %;

Чв - число працівників, звільнених по всіх причинах, чол.;

- середньооблікова чисельність працівників, чол.

Кв = .

- коефіцієнт плинності персоналу, який розраховується таким чином:

Кпл =, (2.10)

де Кпл - коефіцієнт плинності персоналу, %;

Чзв - чисельність працівників, звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни, чол.;

- середньооблікова чисельність працівників, чол.

Кпл = = 2, 52%.

Чисельність працівників на кінець року можна розрахувати за формулою

Чкр = Чпр + Чп - Чв, (2.11)

де Чкр - чисельність працівників на кінець року, всього чол.;

Чпр - чисельність працівників на початок року, чол.;

Чп - чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року,чол.;

Чв - чисельність працівників, звільнених з роботи протягом року, чол.

Чкр = 303 + 40 - 12 = 331 чол.

Середньооблікова чисельність працівників розраховується так:

= , (2.12)

де - середньооблікова чисельність працівників, чол.;

Чпр - чисельність працівників на початок року, чол.;

Чкр - чисельність працівників на кінець року, чол.

= = 317 чол.

Таблиця 2.2 - Наявність та рух персоналу підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Ефективний фонд робочого часу одного працівника, год.

Феф

1768

Тривалість робочого дня, год.

tроб

8

Коефіцієнт виконання норм виробітку

Квн

1,08

Чисельність основних робітників, чол.

Чор

219

Чисельність допоміжних робітників, чол.

Чдр

44

Чисельність управлінського персоналу, чол.

Чуп

40

Чисельність працівників на початок року, всього чол.

Чпр

303

Чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року, чол.

Чп

40

Чисельність працівників, звільнених з роботи протягом року, чол., втому числі з причин

Чв

12

- за власним бажанням

6

- за порушення трудової дисципліни

2

- вихід на пенсію

3

- за закінченням строку контракту

1

Коефіцієнт прийому працівників

Кп

12,62

Коефіцієнт звільнення працівників

Кв

3,78

Коефіцієнт плинності персоналу

Кпл

2,52

Чисельність працівників на кінець року, всього чол.

Чкр

331

Середньооблікова чисельність працівників, чол.

317

Балансова вартість - це вартість, за якою основні фонди обліковуються на балансі підприємства. ЇЇ за групами можна розрахувати так:

Вбал (1 група) = 8350000 • 50% = 4175000 грн.;

Вбал (2 група) = 8350000 • 30% = 2505000 грн.;

Вбал (3 група) = 8350000 • 10% = 835000 грн.;

Вбал (4 група) = 8350000 • 10% = 835000 грн.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об'єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією). Розрахувати ліквідаційну вартість основних фондів, в тому числі за групами, можна за формулою:

Вл = Вбал • ПВВл, (2.13)

де Вл - ліквідаційна вартість основних фондів, грн.;

Вбал - балансова вартість основних фондів, грн.;

ПВВл - питома вага ліквідаційної вартості основних виробничих фондів, %.

Вл (1 група) = 4175000 • 2,5% = 104375 грн.;

Вл (2 група) = 2505000 • 2,5% = 62625 грн.;

Вл (3 група) = 835000 • 2,5% = 20875 грн.;

Вл (4 група) = 835000 • 2,5% = 20875 грн.;

Вл = 8350000 • 2,5% = 208750 грн.

Амортизація - це поступове погашення вартості ОФ шляхом перенесення її на вартість виготовленої продукції. Норми амортизації (встановлений розмір амортизаційних відрахувань за певний період часу, виражений в % до їх первісної або переоціненої вартості) використовуються для розрахунку суми амортизаційних відрахувань. Річна сума амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів, в тому числі за групами розраховується так:

А = ( Вбал - Вл ) • На, (2.14)

де А - щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Вбал - балансова вартість основних фондів, грн.;

Вл - ліквідаційна вартість основних фондів, грн.;

На - норма амортизації, %.

А (1 група) = (4175000 - 104375) • 0,02 = 81412,5 грн.;

А (2група) = (2505000 - 62625 ) • 0,1 = 244237,5 грн.;

А (3група ) = (835000 - 20875) • 0,06 = 48847, 5 грн.;

А (4 група) = (835000 - 20875 ) • 0,15 = 112118,75 грн.;

А = 81412,5 + 244237,5 + 48847,5 + 112118,75 = 496616,25 грн.

Введені основні фонди розраховуються таким чином:

Ввв = Вбал • ПВВ, (2.15)

деВвв - введення основних фондів, грн.;

Вбал - балансова вартість основних фондів ,грн.;

ПВВ - питома вага введених основних фондів, %.

Ввв = 8350000 • 0,16 = 1336000 грн.

Вибулі основні фонди розраховуються за такою формулою:

Ввиб = Вбал • ПВвиб, (2.16)

де Ввиб - вибуття основних фондів, грн.;

Вбал - балансова вартість основних фондів, грн.;

ПВвиб - питома вага вибулих основних фондів.

Ввиб = 8350000 • 0,19 = 1586500 грн.

Вартість основних виробничих фондів на кінець року можна розрахувати так:

Вкр = Вбал + Ввв - Ввиб, (2.17)

де Вкр - вартість основних фондів на кінець року, грн.;

Вбал - балансова вартість основних фондів на початок року, грн.;

Ввв, Ввиб - вартість основних фондів, що вводяться і вибувають протягом року, грн.

Вкр = 8350000 + 1336000 - 1586500 = 8099500 грн.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів -- середньорічна вартість засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції. Вона розраховується таким чином:

Вср = , (2.18)

де Вср - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Вбал - балансова вартість основних фондів на початок року, грн.

Ввв, Ввиб - вартість основних фондів, що вводяться та вибувають протягом року, грн.

n1, n2 - число місячного використання основних фондів, що вводяться або вибувають до кінця року.

Вср = грн.

Для характеристики руху основних фондів використовують такі показники:

1. Коефіцієнт оновлення основних фондів, який розраховується так:

Кон = , (2.19)

де Кон - коефіцієнт оновлення основних фондів протягом року

Ввв - вартість основних фондів, що вводяться протягом року, грн.

Вкр - вартість основних фондів на кінець року, грн.

Кон = = 0,16.

2. Коефіцієнт вибуття основних фондів, який можна розрахувати так:

Квиб = , (2.20)

де Квиб - коефіцієнт вибуття основних фондів протягом року;

Ввиб - вартість основних фондів, що вибули протягом року, грн.;

Вбал - балансова вартість основних фондів, грн.

Квиб = = 0,19.

3.Коефіцієнт приросту основних фондів, який розраховується наступним чином:

Кпр = , (2.21)

де Кпр - коефіцієнт приросту основних фондів;

Ввв, Ввиб - вартість основних фондів, що вводяться і вибувають протягом року, грн.;

Вср - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Кпр = = -0,03.

3. Коефіцієнт зносу основних фондів, який розраховується за формулою:

Кзн = (2.22)

де Кзн - коефіцієнт зносу основних фондів;

А - щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Вбал - балансова вартість основних виробничих фондів, грн.

Кзн = = 0,06.

Таблиця 2.3 - Наявність та рух основних фондів підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Балансова вартість основних виробничих фондів на початок року, тис. грн.,в тому числі за групами

Вбал

8350

1 група

4175

2 група

2505

3 група

835

4 група

835

Ліквідаційна вартість основних виробничих фондів, тис. грн., в тому числі за групами

Вл

208,75

1 група

104,38

2 група

62,63

3 група

20,88

4 група

20,88

Річна сума амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів, тис. грн., в тому числі за групами

А

496,62

1 група

81,41

2 група

244,24

3 група

48,85

4 група

122,12

Введення основних фондів, тис. грн.

Ввв

1336

Вибуття основних фондів, тис. грн.

Ввиб

1586,5

Вартість основних виробничих фондів на кінець року, тис. грн.

Вкр

8099,5

Середньорічна вартість основних виробничих фондів. тис. грн.

Вср

7341,04

Коефіцієнт оновлення основних фондів

Кон

0,16

Коефіцієнт вибуття основних фондів

Квиб

0,19

Коефіцієнт приросту основних фондів

Кпр

-0,03

Коефіцієнт зносу основних фондів

Кзн

0,06

Норма часу - регламентована витрата часу, встановлена на виробництво одиниці продукції чи виконання одиниці роботи (виріб, операцію тощо), які виробляються одним чи групою працівників, відповідної чисельності та кваліфікації за певних організаційно-технічних умов. Вона в основному встановлюється в людино-хвилинах і людино-годинах. Норму часу на виготовлення одиниці продукції можна розрахувати за формулою:

Нч = , (2.23)

де Нч - норма часу на виготовлення одиниці продукції, год./кг;

Феф - ефективний фонд робочого часу одного працівника за рік, год./чол.;

Чор - чисельність основних робітників, чол.;

N - обсяг виготовленої продукції за рік, кг.

Нч = = 0,1956 год./кг.

Відрядна розцінка - це розмір оплати праці за виготовлення одиниці продукції (виробу чи його частини) або за виконання певної операції. Відрядна розцінка за одиницю продукції розраховується так:

Рв = ТС • Нч (2.24)

де Рв - відрядна розцінка за одиницю продукції, грн./кг;

ТС - годинна тарифна ставка, грн./год.;

Нч - норма часу на виготовлення одиниці продукції, год./кг.

Рв = 11,5 • 0,1956 = 2,25.

Розрахунок виробітку одного працівника:

В = , (2.25)

де В - виробіток одного працівника, кг/чол.;

N - обсяг виготовленої продукції, грн.;

Чор, Чдр - чисельність основних та допоміжних робітників, чол.

В = = 7528,52 кг/чол.

Відрядна заробітна плата - це оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно від розмірів виробітку за одиницю часу. Вона використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників. Відрядна заробітна плата одного робітника розраховується за формулою:

ЗПв = Рв • В (2.26)

де ЗПв - відрядна заробітна плата одного робітника, грн.;

Рв - відрядна розцінка за виготовлення одиниці продукції, грн./кг;

В - виробіток одного працівника, кг/чол.

ЗПв = 2,25 · 7528,52 = 16939,17 грн.

Преміальний фонд розраховується за такою формулою:

Пр = ЗПв • ПВПр, (2.27)

де Пр - преміальний фонд робочих, грн.;

ЗПв - відрядна заробітна плата одного робітника, грн.;

ПВПр - питома вага преміального фонду робочих, %.

Пр = 16939,17 · 0,39 = 6606,28 грн.

Розрахунок відрядно - преміальної заробітної плати здійснюється таким чином:

ЗПв-пр = ЗПв + Пр, (2.28)

де ЗПв-пр - відрядно - преміальна заробітна плата, грн.;

ЗПв - відрядна заробітна плата, грн.;

Пр - преміальний фонд, грн.

ЗПв-пр = 16939,17 + 6606,28 = 23545,45 грн.

Фонд оплати праці - це сума грошових засобів, які виділяються для оплати праці всіх працівників організації, сюди включають грошові суми, які нараховані постійним, тимчасовим і сезонним працівником.

Фонд оплати праці основних робітників розраховується таким чином:

ФОПор = ЗПв-пр • Чор, (2.29)

де ФОПор - фонд оплати праці основних робітників, грн.;

ЗПв-пр - відрядно - преміальна заробітна плата, грн.;

Чор - чисельність основних робітників, чол.

ФОПор = 23545,45 • 219 = 5156453,5 грн.

Фонд оплати праці допоміжних робітників розраховується за формулою:

ФОПдр = ФОПор • ПВФОПдр (2.30)

де ФОПдр - фонд оплати праці допоміжних робітників, грн.;

ФОПор - фонд оплати праці основних робітників, грн.;

ПВФОПдр - питома вага фонду оплати праці допоміжних робітників,%.

ФОПдр = 5156453,5 • 0,29 = 1495371,5 грн.

Фонд оплати праці управлінського персоналу можна розрахувати так:

ФОПуп = ФОПор • ПВФОПуп (2.31)

де ФОПуп - фонд оплати праці управлінського персоналу, грн.;

ФОПор - фонд оплати праці основних робітників, грн.;

ПВФОПдр - питома вага фонду оплати праці управлінського персоналу, %.

ФОПуп = 5156453,5 • 0,12 = 618774,42 грн.

Загальний фонд оплати праці розраховується так:

ФОПзаг = ФОПор + ФОПдр + ФОПуп, (2.32)

де ФОПзаг - загальний фонд оплати праці працівників підприємства, грн.;

ФОПор - фонд оплати праці основних робітників, грн.;

ФОПдр - фонд оплати праці допоміжних робітників, грн.;

ФОПуп - фонд оплати праці управлінського персоналу, грн..

ФОПзаг = 5156453,5 + 1495371,5 + 618774,42 = 7270599,4 грн.

Таблиця 2.4 - Розрахунок фонду оплати праці працівників підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Годинна тарифна ставка, грн./год.

ТС

11,5

Норма часу на виготовлення одиниці продукції, год/кг

Нч

0,1956

Відрядна розцінка за одиницю продукції, грн./кг

Рв

2,25

Відрядна заробітна плата одного робітника, грн.

ЗПв

16939,17

Преміальний фонд робочих, грн.

Пр

6606,28

ФОП основних робітників, тис. грн.

ФОПор

5156,45

ФОП допоміжних робітників, тис. грн

ФОПдр

1495,37

ФОП управлінського персоналу, тис. грн

ФОПуп

618,77

Загальний фонд оплати праці працівників підприємства, тис. грн

ФОПзаг

7270,6

Загальні матеріальні витрати розраховуються за формулою:

См = МВод • N, (2.33)

де См - загальні матеріальні витрати, грн.;

МВод - матеріальні витрати на одиницю продукції, грн.;

N - обсяг виготовленої продукції, кг.

См = 10 • 1980000 = 19800000 грн.

Витрати на соціальні заходи розраховуються таким чином:

Ссоц = ФОПзаг • Нсоц, (2.34)

де Ссоц - витрати на соціальні заходи, грн.;

ФОПзаг - загальний фонд оплати праці працівників підприємства, грн.;

Нсоц - норма витрат на соціальні заходи (від ФОПзаг), %.

Ссоц = 7270599,4 • 0,38 = 2762827,8 грн.

Розрахунок інших операційних витрат:

Сін = См • ПВін, (2.35)

де Сін - інші витрати, грн.;

См - матеріальні витрати, грн.;

ПВін - питома вага інших витрат, %.

Сін = 19800000 • 0,0175 = 34650 грн.

Загальна сума витрат розраховується так:

Сзаг = См + Сзп + Ссоц + Сам + Сін, (2.36)

де Сзаг - загальна сума витрат, грн.;

Сзп - витрати на заробітну плату, грн.;

Ссоц - витрати на соціальні заходи, грн.;

Сам - амортизаційні відрахування, грн.;

Сін - інші операційні витрати, грн.

Сзаг =19800000 + 6032076,6 + 2762827,8 + 496616,25 + 34650 = 29126169 грн.

Собівартість - це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення і збут продукції. Собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника. Собівартість одиниці продукції розраховується за такою формулою:

S = , (2.37)

де S - собівартість одиниці продукції, грн.;

Сзаг - загальна сума витрат, грн.;

N - обсяг виготовленої продукції, кг.

S = = 14,71 грн.

Таблиця 2.5 - Калькуляція собівартості продукції підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Матеріальні витрати, тис. грн.

См

19800

Витрати на оплату праці працівників, тис. грн.

ФОПзаг

6032,08

Витрати на соціальні заходи, тис. грн.

Ссоц

2265,65

Амортизаційні відрахування, тис. грн.

А

496,62

Інші витрати, тис. грн.

Сін

34,65

Загальна сума витрат, тис. грн.

Сзаг

29126,17

Собівартість одиниці продукції, грн.

S

14,71

Розрахунок питомого прибутку на одиницю продукції:

Под = , (2.38)

де Под - питомий прибуток на одиницю продукції, грн.;

Sод - собівартість одиниці продукції, грн.;

Rод - рентабельність одиниці продукції, %.

Под = = 5,56 грн.

Ціна -- це грошове вираження вартості предмета, об'єкта, товару, тобто кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. Ціна одиниці продукції розраховується за такою формулою:

Цод = Sод + Под + ПДВ, (2.39)

де Цод - ціна одиниці продукції, грн./кг;

Sод - собівартість одиниці продукції, грн.;

Под - питомий прибуток на одиницю продукції, грн.;

ПДВ - 20% від (Sод + Под).

Цод = 14,71 + 5,56 + ((14,71 + 5,56) • 0,2) = 24,22 грн./кг.

Виручка від реалізації продукції - це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручку від реалізації продукції можна розрахувати таким чином:

Вр = N • Цод, (2.40)

де Вр - виручка від реалізації продукції, грн.;

N - обсяг виготовленої продукції за рік, кг;

Цод - ціна одиниці продукції, грн.

Вр = 1980000 • 24,22 = 47955600 грн.

Податок на додану вартість (ПДВ) - податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість. Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності [4].

Податок на додану вартість у виручці розраховується так:

ПДВ = = 16,7% • Цод • N, (2.41)

де ПДВ - податок на додану вартість у виручці, грн.;

Цод - ціна одиниці продукції, грн.;

N - обсяг виготовленої продукції за рік, кг.

ПДВ = 0,167 • 24,22 • 1980000 = 8008582,2 грн.

Загальна сума витрат розраховується так:

Сзаг = См + Сзп + Ссоц + Сам + Сін, (2.42)

де Сзаг - загальна сума витрат, грн.;

Сзп - витрати на заробітну плату, грн.;

Ссоц - витрати на соціальні заходи, грн.;

Сам - амортизаційні відрахування, грн.;

Сін - інші операційні витрати, грн.

Сзаг =19800000 + 6032076,6 + 2762827,8 + 496616,25 + 34650 = 29126169 грн.

Валовий прибуток можна розрахувати за такою формулою:

Пв = Вр - Сзаг - ПДВ, (2.43)

де Пв - валовий прибуток, грн.;

Вр - виручка від реалізації продукції, грн.;

Сзаг - загальна сума витрат, грн.;

ПДВ - податок на додану вартість у виручці, грн.

Пв = 47955600 - 29126169 - 8008582,2 = 11006179 грн.

Податок на прибуток розраховується таким чином:

Ппр = Пв • Нп, (2.44)

де Ппр - податок на прибуток, грн.;

Пв - прибуток валовий, грн.;

Нп - норма податку на прибуток, %.

Ппр = 11006179 • 0,25 = 2751544,7 грн.

Чистий прибуток - це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплати за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань. Його можна розрахувати за формулою

Пч = Пв - Ппр, (2.45)

де Пч - чистий прибуток, грн.;

Пв - валовий прибуток, грн.;

Ппр - податок на прибуток, грн.

Пч = 11006179 - 2751544,7 = 8254635 грн.

Таблиця 2.6 - Фінансові показники діяльності підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Ціна одиниці продукції, грн./кг

Цод

24,22

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

Вр

47955,60

Податок на додану вартість у виручці, тис. грн.

ПДВ

8008,58

Загальна сума витрат, тис. грн.

Сзаг

29126,17

Валовий прибуток, тис. грн.

Пв

11006,18

Податок на прибуток, тис. грн.

Ппр

2751,54

Чистий прибуток, тис. грн.

Пч

8254,63

Продуктивність праці одного працівника можна розрахувати за такою формулою

, (2.46)

де Впр - продуктивність праці 1-го працівника, кг/чол.;

N - обсяг виготовленої продукції за рік, грн.;

- середньооблікова чисельність працівників підприємства, чол.

= 6246,06 кг/чол.

Продуктивність праці одного робітника розраховується так:

Вр = , (2.47)

де Вр - продуктивність праці одного робітника, кг/чол.;

N - обсяг виготовленої продукції за рік, грн.;

Чор, Чдр - чисельність основних та допоміжних робітників, чол.

Вр = = 7528,52 кг/чол.

Продуктивність праці одного працівника розраховується також так:

Впр1 = (2.48)

де Впр1 - продуктивність праці одного працівника, грн./чол.;

Вр - виручка від реалізації продукції, грн.

- середньооблікова чисельність працівників, чол.

Впр1 = = 151279,49 грн/чол.

Продуктивність праці одного робітника розраховується за формулою:

Вр1 = , (2.49)

де Вр1 - продуктивність праці одного робітника, грн./чол.

Вр - виручка від реалізації продукції, грн.

Чор, Чдр - чисельність основних та допоміжних робітників, чол.

Вр1 = грн./чол.

Фондовіддача -- це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Фондовіддачу можна розрахувати за такою формулою:

Фв = , (2.50)

де Фв - фондовіддача основних фондів, грн./чол.;

Вр - виручка від реалізації, грн.;

Вср - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Фв = = 6,53 грн./грн.

Фондомісткість - показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції. Обчислюють як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу валової (товарної) продукції. Це показник, обернений показникові фондовіддачі. Фондомісткість розраховується так

Фм = , (2.51)

де Фм - фондомісткість основних фондів, грн./грн.;

Вср - середньорічна вартість основних фондів, грн.;

N - обсяг виготовленої продукції за рік, грн.

Фм = = 3,71.

Фондоозброєність - вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. Її визначають за такою формулою

Фо = , (2.52)

де Фо - фондоозброєність основних фондів підприємства, грн./чол.;

Вср - середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.;

Ч - середньооблікова чисельність працівників, чол.

Фо = = 23157,86 грн./ чол.

Рентабельність основних фондів можна розрахувати так

Rоф = , (2.52)

Rоф - рентабельність основних фондів, %;

Пв - валовий прибуток, грн.;

Вср - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Rоф = = 149,93 .

Коефіцієнт оборотності показує, скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період і розраховується за формулою:

Ко = , (2.53)

де Ко - коефіцієнт оборотності оборотних коштів, оборотів;

Вр - виручка від реалізації продукції, грн.;

ОК - середній залишок оборотних коштів, грн.

Ко = = 9,88 оборотів.

Тривалість одного обороту можна розрахувати так:

То = , (2.54)

де То - тривалість одного обороту, дні;

Дк - кількість календарних днів у році, дні;

Ко - коефіцієнт оборотності оборотних коштів, оборотів.

То = = 39,47 днів

Рентабельність оборотних коштів можна розрахувати за формулою:

Rобк = , (2.55)

де Rобк - рентабельність оборотних коштів, %;

Пв - валовий прибуток, грн.;

ОК - середній залишок оборотних коштів, грн.

Rобк = = 226,65 %.

Середня заробітна плата - економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників. Її можна розрахувати за формулою:

ЗПпр = , (2.56)

де Зпр - середня заробітна плата одного працівника підприємства, чол./чол.;

ФОПзаг - загальний фонд оплати праці працівників підприємства, чол.;

Ч - середньооблікова чисельність працівників підприємства, чол.

Зпр = = 19028,63 грн./чол.

Середню заробітну плату одного робітника можна розрахувати так:

ЗПр = (2.57)

де ЗПр - середня заробітна плата одного робітника. чол./чол.;

ФОПор - фонд оплати праці основних робітників, чол.;

ФОПдр - фонд оплати праці допоміжних робітників, чол.;

Чор - чисельність основних робітників, чол.;

Чдр - чисельність допоміжних робітників, чол.

ЗПр = = 20983,68 грн./чол.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Вона дає характеристику фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства [3]. Рентабельність підприємства розраховується за формулою

Rпід = , (2.58)

де Rпід - рентабельність підприємства, %;

Пв - прибуток валовий, чол.;

Сзаг - загальні витрати підприємства, чол.

Rпід = = 38,03%

Таблиця 2.7 - Показники ефективності діяльності підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Продуктивність праці 1-го працівника, кг/чол.

Впр

6246,06

Продуктивність праці 1-го робітника, кг/чол.

Вр

7528,52

Продуктивність праці 1-го працівника, грн./чол.

Впр 1

151279,49

Продуктивність праці 1-го робітника, грн./чол.

Вр 1

182340,68

Фондовіддача, грн./грн.

Фв

6,53

Фондомісткість, грн./грн.

Фм

3,71

Фондоозброєність праці, грн./чол.

Фо

23157,86

Рентабельність основних фондів, %

Rоф

149,93

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

Ко

9,88

Тривалість одного обороту, дні

То

39,47

Рентабельність оборотних коштів, %

Rобк

226,65

Середня заробітна плата 1-го працівника, грн./чол.

Зпер

19028,63

Середня заробітна плата 1-го робітника, грн./чол.

ЗПр

20983,68

Рентабельність підприємства, %

Rпід

38,03

3 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ (ПРОПОЗИЦІЇ)

3.1 Обґрунтування впровадження комерційної ідеї (пропозиції)

В умовах ринкової економіки забезпечення ефективності управління є метою будь-якого підприємства, оскільки саме ефективність управління забезпечує успішне його функціонування.

Ефективність управління - це результативність функціонування системи і процесу управління як взаємодії керуючої і керованої систем, що забезпечує досягнення цілей підприємства; яка визначається співвідношенням ефекту від реалізації різноманітних інвестицій в систему управління підприємством з розміром витрат, необхідних для їх впровадження [7].

До показників, що характеризують працю в сфері управління, відносяться:

- зниження трудомісткості обробки управлінської інформації;

- скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації;

- скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці;

- механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління.

Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показники в сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обґрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не вимірюються чи узагалі вимірюються неповно.

У сфері впливу управлінської праці на виробництво показники, які кількісно вимірювані, є:

- приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції;

- зростання продуктивності праці;

- зниження фондомісткості;

- збільшення фондовіддачі;

- прискорення оборотності оборотних коштів;

- збільшення рентабельності виробництва;

- зменшення невиробничих витрат;

- зниження собівартості продукції;

- економія заробітної плати;

- зменшення втрат робочого часу;

- поліпшення умов праці;

- підвищення якості продукції;

- підвищення кваліфікації виробничого персоналу;

- зростання технічного рівня оснащення виробництва [9].

Хоча управлінська праця належить до продуктивної, але вона безпосередньо не створює певних матеріальних цінностей і бере участь у процесі виробництва опосередковано, забезпечуючи своєчасне і якісне виконання технологічний операцій.

Екологічний ефект управління характеризується: підвищенням екологічності та ергономічності роботи підприємства; збільшенням частки високо екологічних товарів в асортименті підприємства; збільшенням частки товарів з високою ергономічністю в асортименті підприємства; зниженням штрафів за порушення екологічних норм [7].

У сучасних умовах будь-які навички і знання швидко старіють, тому ключову роль в управлінні персоналом відіграють фахове навчання і розвиток.

Навчання персоналу передусім потрібне в тих випадках, коли: працівник приходить на підприємство; працівника призначають на нову посаду або доручають йому нову роботу; у працівника не вистачає навичок для виконання своєї роботи, а також коли відбуваються серйозні зміни в економіці підприємства, у зовнішньому середовищі.

Навчання і розвиток персоналу включає:

- навчання, що у формі отримання загальної і фахової освіти дає необхідні знання, навички і досвід;

- підвищення кваліфікації, завдання якого - поліпшення фахових знань і навичок;

- навчання в школі управління і керівництва, що дає потрібні знання і підготовку при вступі на керівну посаду і формує рівень керівника;

- перекваліфікація, що, по суті, дає другу освіту.

Мета перекваліфікації - дати можливість працівникам опанувати новий для них фах.

Для розвитку персоналу потрібно:

- підтримувати здібних до навчання працівників;

- поширювати знання і передовий досвід;

- навчати молодих кваліфікованих співробітників;

- усвідомлення управлінським персоналом важливості розвитку співробітників;

- знижувати плинність персоналу.

Фахове і посадове зростання - найважливіший мотив у діяльності більшості працівників. Відсутність можливості зростання часто призводить до зниження трудової активності працівників і погіршення діяльності підприємства [9].

Принципово важливим є виділення як самостійних і незалежних шляхів фахового зростання - кар'єри керівника і кар'єри спеціаліста. Варто зазначити, що посадове зростання не має суперечити кар'єрі спеціаліста. У результаті багато спеціалістів, які прагнуть бути керівниками, повинні істотно підвищувати свій кваліфікаційний рівень [10].

Для більшості професій необхідно підвищувати кваліфікацію, що включає:

- одержання нових спеціальних знань і навичок;

- застосування отриманих знань і навичок, що не використовувалися раніше;

- підвищення і розширення кваліфікації;

- поліпшення якісних і кількісних показників виконаної роботи;

- адаптацію до мінливих умов виробничого процесу.

У результаті система управління людськими ресурсами, що передбачає управління різноманітними аспектами реалізації кадрової політики, потребує створення відповідної системи підготовки менеджерів людських ресурсів, що об'єднує конкретний фах і спеціалізацію, а також різноманітні кваліфікаційні рівні. Таке навчання спеціалістів є багаторівневою системою безперервної освіти, що включає фахову підготовку, перепідготовку і постійне підвищення кваліфікації кадрів у даному виді управлінської діяльності.

Складність процесу управління людьми полягає в тому, що менеджеру потрібно не тільки раціонально використовувати фаховий потенціал своїх працівників, але і сприяти його зростанню. Особливої уваги заслуговують працівники, від яких залежить розробка і реалізація політики підприємства у всіх сферах діяльності, стратегічне мислення і результативність управління підприємств [8].

На підприємстві були впроваджені такі нововведення по підвищенню кваліфікації управлінського персоналу:

– підвищення продуктивності праці на 4%;

– збільшення фонду оплати праці управлінського персоналу на 8%.

Бюджет підвищення кваліфікації - 340 тис. грн.

3.2 Розрахунок техніко - економічних показників діяльності підприємства після нововведень

Якщо продуктивність праці працівників збільшиться на 4%, то вона становитиме 6495,9 кг\чол., то обсяг виробництва становитиме 2059200,3 грн.

Норма часу

Нч = = 0,1880 год./кг.

Відрядна розцінка:

Рв = 11,5 • 0,1880 = 2,16.

Виробіток одного робітника складає:

В = = 7829,66 кг/чол.

Відрядна заробітна плата :

ЗПв = 2,16 · 7829,66 = 16912,07 грн.

Преміальний фонд:

Пр = 16912,07 · 0,39 = 6595,71 грн.

Відрядно - преміальна заробітна плата:

ЗПв-пр = 16912,07 + 6595,71 = 23507,78 грн.

Фонд оплати праці основних робітників:

ФОПор = 23507,78 • 219 = 5148203,8 грн.

Фонд оплати праці допоміжних робітників:

ФОПдр = 5148203,8 • 0,29 = 1492979,1 грн.

Фонд оплати праці управлінського персоналу:

ФОПуп = (5148203,8 • 0,12) · 0,08 = 667207,2 грн.

Загальний фонд оплати праці:

ФОПзаг = 5148203,8 + 1492979,1 + 667207,2 = 7308390,1 грн.

Таблиця 2.4 - Розрахунок фонду оплати праці працівників підприємства

Показник

Умовні позначення

Значення

Годинна тарифна ставка, грн./год.

ТС

11,5

Норма часу на виготовлення одиниці продукції, год/кг

Нч

0,1880

Відрядна розцінка за одиницю продукції, грн./кг

Рв

2,16

Відрядна заробітна плата одного робітника, грн.

ЗПв

16912,07

Преміальний фонд робочих, грн.

Пр

6595,71

ФОП основних робітників, тис. грн.

ФОПор

5148,20

ФОП допоміжних робітників, тис. грн

ФОПдр

1492,98

ФОП управлінського персоналу, тис. грн

ФОПуп

667,21

Загальний фонд оплати праці працівників підприємства, тис. грн

ФОПзаг

7308,39

Загальні матеріальні витрати:

См = 10 • 2059200,3 = 20592003 грн.

Витрати на соціальні заходи:

Ссоц = 7270599,4 • 0,38 = 2762827,8 грн.

Інші операційні витрати:

Сін = 2059200,3 • 1,75% = 36036,01 грн.

Загальна сума витрат:

Сзаг =20592003 + 7308390,1 + 2745031,3 + 496616,25 + 36036,01 + 340000 = 31518076 грн.

Собівартість одиниці продукції:

S = = 15,46 грн.

Таблиця 2.5 - Калькуляція собівартості продукції підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Матеріальні витрати, тис. грн.

См

20592,00

Витрати на оплату праці працівників, тис. грн.

ФОПзаг

7308,39

Витрати на соціальні заходи, тис. грн.

Ссоц

2745,03

Амортизаційні відрахування, тис. грн.

А

496,62

Інші витрати, тис. грн.

Сін

360,36

Загальна сума витрат, тис. грн.

Сзаг

31518,08

Собівартість одиниці продукції, грн.

S

15,46

Питомий прибуток на одиницю продукції:

Под = = 5,87 грн.

Ціна одиниці продукції:

Цод = 15,46 + 5,87 + ((15,46 + 5,87) • 0,2) = 25,6 грн./кг.

Виручка від реалізації продукції:

Вр = 2059200,3 • 25,6 = 52715527 грн.

Податок на додану вартість у виручці:

ПДВ = 16,7% • 25,6 • 2059200,3 = 8328929,8 грн.

Загальна сума витрат:

Сзаг =20592003 + 7308390,1 + 2745031,3 + 496616,25 + 36036,01 + 340000= 31518076 грн.

Валовий прибуток:

Пв = 52715527 - 31842400 - 8328929,8 = 12544198 грн.

Податок на прибуток:

Ппр = 12544198 • 25% = 3136049,5 грн.

Чистий прибуток:

Пч = 12544198 - 3136049,5 = 9408149 грн.

Таблиця 2.6 - Фінансові показники діяльності підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Ціна одиниці продукції, грн./кг

Цод

25,60

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

Вр

52715,53

Податок на додану вартість у виручці, тис. грн.

ПДВ

8328,93

Загальна сума витрат, тис. грн.

Сзаг

31842,40

Валовий прибуток, тис. грн.

Пв

12544,20

Податок на прибуток, тис. грн.

Ппр

3136,05

Чистий прибуток, тис. грн.

Пч

9408,15

Продуктивність праці одного працівника:

= 6495,9 кг/чол.,

Впр1 = = 166295,03 грн./чол.

Продуктивність праці одного робітника:

Вр = = 7829,66 кг/чол.,

Вр1 = = 200439,26 грн./чол.

Фондовіддача:

Фв = = 7,18 грн./грн.

Фондомісткість:

Фм = = 3,56 грн./грн.

Фондоозброєність

Фо = = 23157,86 грн./ чол.

Рентабельність основних фондів:

Rоф = = 170,88 %.

Коефіцієнт оборотності:

Ко = = 10,86 оборотів.

Тривалість одного обороту:

То = = 33,15 днів.

Рентабельність оборотних коштів:

Rобк = = 258,32 %.

Середня заробітна плата:

Зпр = = 23054,86 грн./чол.

Середня заробітна плата одного робітника:

ЗПр = = 25251,65 грн./чол.

Рентабельність підприємства

Rпід = = 39,39 %.

Таблиця 2.7 - Показники ефективності діяльності підприємства

Показники

Умовні позначення

Значення

Продуктивність праці 1-го працівника, кг/чол.

Впр

6495,9

Продуктивність праці 1-го робітника, кг/чол.

Вр

7829,66

Продуктивність праці 1-го працівника, грн./чол.

Впр 1

166259,03

Продуктивність праці 1-го робітника, грн./чол.

Вр 1

200439,26

Фондовіддача, грн./грн.

Фв

7,18

Фондомісткість, грн./грн.

Фм

3,56

Фондоозброєність праці, грн./чол.

Фо

23157,86

Рентабельність основних фондів, %

Rоф

170,88

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

Ко

10,86

Тривалість одного обороту, дні

То

33,15

Рентабельність оборотних коштів, %

Rобк

258,32

Середня заробітна плата 1-го працівника, грн./чол.

Зпер

23054,86

Середня заробітна плата 1-го робітника, грн./чол.

ЗПр

25251,65

Рентабельність підприємства, %

Rпід

39,39

4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ

Таблиця 4.1 - Наявність та рух персоналу підприємства

№

Показники

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены