Міжнародні системи метрології, стандартизації, управління якістю та сертифікації

Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації. Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та співробітництві між країнами. Міжнародні та Європейські стандарти системи якості.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 25.10.2015
Размер файла 21,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації

2. Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та економного й науково-технічного співробітництва між країнами

3. Механізм функціонування міжнародних систем метрології, стандартизації, управління якістю та сертифікації

4. Міжнародні та Європейські стандарти системи якості

Список використаних джерел

1. Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації

Діяльність в галузі стандартизації прослідковується ще з древніх часів. Спочатку ці роботи проводились на основі приватної ініціативи. Розвиток економічних зв'язків між країнами і розширення робіт із стандартизації в промислово розвинутих країнах вимагали їх координації. В зв'язку з цим були створені перші національні організації із стандартизації у Великобританії (1911р.), Німеччині (1917р.), Франції, США (1918р.). Після першої світової війни стандартизація вже сприймається як об'єктивна, економічна необхідність, яка сприяла створенню національних органів зі стандартизації в більшості країн світу.

В 1926 р. була створена міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації -- ІSА, в склад якої ввійшло біля 20 національних організацій із стандартизації. Вона розробила понад 180 міжнародних рекомендацій із стандартизації, але з початком другої світової війни припинила свою діяльність.

В жовтні 1946 р. 25 країн під егідою ООН створили Міжнародну організацію із стандартизації ІSО, яка успішно діє і тепер. Мета створення її була сформульована таким чином: "... сприяти успішному розвитку стандартизації в усьому світі".

Стрімкий розвиток сертифікації сприяв тому, що у 1971 р. для розробки способів взаємного визнання національних і регіональних систем сертифікації та міжнародних знаків відповідності продукції вимогам стандартів та інших нормативних документів, в першу чергу -- тих, що стосуються безпеки споживачів, охорони здоров'я населення і захисту навколишнього середовища, був створений Комітет Ради ІSО -- SЕRТІСО, який в 1985 р. був реорганізований в Комітет Ради ІSО з оцінки відповідності -- САСКО.

В 1904 р. була створена міжнародна електротехнічна комісія -- IЕС, яка з 1946 р. разом з ІSО і її комітетами проводить активну роботу із стандартизації. На першому етапі розроблялися настанови ІSО/ІЕС із стандартизації, а в подальшому робота була спрямована на розробку стандартів з управління якістю і сертифікації. Результатом цієї роботи стало створення в 1987 р. технічним комітетом ІSО/ТК 176 "Управління якістю і забезпечення якості" стандартів серії ІSО 9000, а в 1990-92 рр. -- серії стандартів ISО 10000.

До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет з стандартизації -- СЕN створений 23.03.61 р. на засіданні представників Європейського економічного співтовариства і Європейської асоціації вільної торгівлі, та Європейський комітет з стандартизації в електротехніці -- СЕNЕLЕС.

До початку 1995 р. в межах переходу до єдиного Європейського ринку СЕN затвердив понад 1300 європейських стандартів, що встановлюють основні вимоги до конкретних видів продукції та послуг, до безпеки виробів і їх сумісності, функціональних властивостей, довговічності, а також на якість продукції, системи якості і сертифікацію.

Діяльність СЕN у напрямку стандартизації систем якості знайшла своє відображення у створенні європейських стандартів ЕN 29001, ЕN 29002, ЕN 29003, які є аналогами стандартів ІSО 9001, ІSО 9002, ІSО 9003. В європейських країнах, що входять до складу Європейського союзу, національні стандарти з систем якості створюють або безпосередньо на базі стандартів ІSО серії 9000, або посилаються на стандарти ЕN серії 29000.

Оцінювання відповідності, сертифікації систем якості та акредитації органів з сертифікації у європейських країнах базується на європейських стандартах серії 45000: ЕN 45001, ЕN 45002, ЕN 45003, ЕN 45011, ЕN 45012, ЕN 45013, ЕN 45014.

Перші два із них визначають критерії оцінювання діяльності випробувальних лабораторій, а ЕN 45003 -- органів з їх акредитації.

Стандарти ЕN 45011--45014 визначають основні критерії оцінювання діяльності органів з сертифікації продукції, систем якості (ЕN 45012) та персоналу, що виконує ці роботи, а також вимоги до декларацій постачальника щодо відповідності продукції вимогам стандартів.

Стандарти ЕN серії 45000 розроблені на основі матеріалів міжнародної конференції з акредитації випробувальних лабораторій та Настанов ІSО/ІЕС, підготовлених САSСО.

Після отримання незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні та європейські структури.

2. Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та економного й науково-технічного співробітництва між країнами

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріальні розвинені країни, так і країни, що розвиваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікавленість пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.

Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX - початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній "тонічній мові", яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.

Міжнародна стандартизація одночасно є наслідком та інструментом управління науково-технічним і економічним розвитком у світі. Вона сформувалась на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення на цій основі процесів спеціалізації та кооперації виробництва. Міжнародний розподіл праці сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами характеризується сьогодні швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, підвищенням частки наукоємної та технічно складної продукції в загальному обсягу товарообігу, прискореним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу в виробництві продукції, підвищенням попиту споживачів до її якості та надійності. У цих умовах значно зростає роль міжнародної стандартизації як організаційно-технічної основи співробітництва країн у самих різних галузях науки, техніки, економіки, виробництва, що покликана пов'язати та систематизувати вимоги світової торгівлі, інтереси споживачів, сприяти найбільш повному використанню продуктивних сил.

Особливе значення міжнародна діяльність зі стандартизації набуває в світлі рішучих заходів, які здійснюються світовим товариством щодо ліквідації перешкод та обмежень у торгівлі між країнами. Стандартизація у міжнародному масштабі створює сприятливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що пов'язано з розробкою міжнародних стандартів (МС). Використання МС, досвіду міжнародної стандартизації дозволяє швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промислових країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини між країнами. МС, які розробляються різними міжнародними організаціями, усувають технічні бар'єри у торгівлі (ТВТ), що пов'язано з розрізненнями у національних стандартах країн світу. Крім того, на перший план висувається проблема якості продукції.

Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов'язкові для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку є важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у міжнародній діяльності зі стандартизації. Сьогодні стандартизація є одним з діючих засобів забезпечення високоякісною та конкурентоспроможною продукцією споживачів, а також має першорядне значення для підвищення зовнішньоторговельного обігу країни.

3. Механізм функціонування міжнародних систем метрології, стандартизації, управління якістю та сертифікації

Випробовування і контроль якості продукції, сертифікація, акредитація метрологічних лабораторій пов'язані з діями, що основані на національних системах вимірювань. При оцінюванні продукції за вимогами стандартів здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні, транспортуванні та використанні. При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару обов'язковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо впливає на відповідність результатів, що пов'язано з визнанням сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції. Це завдання і є найважливішим в діяльності міжнародних організацій з метрології. Завдяки їхнім зусиллям в більшості країн світу прийнята Міжнародна система одиниць фізичних величин (СІ), діє відповідна термінологія, прийняті рекомендації зі способів нормування метрологічних характеристик засобів вимірювання, з сертифікації засобів вимірювання, з випробувань засобів вимірювання перед випуском серійної продукції. Міжнародні метрологічні організації працюють в контакті з ІSО та ІЕС, що відповідає ширшому міжнародному розповсюдженню єдності вимірювань.

Найбільші міжнародні метрологічні організації - Міжнародна організація мір і ваг (МОМВ) і Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ).

Для проведення узгодженої політики, визначення основних напрямків діяльності на міжурядовому рівні у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та узгодження питань фінансування робіт у цій сфері в 1992 р. була створена Міждержавна рада по стандартизації, метрології та сертифікації (МРС).

Узгоджена міждержавна політика у сфері стандартизації проводиться в таких напрямках:

* прийняття загальних правил проведення робіт із міждержавної стандартизації;

* встановлення єдиних (узгоджених, гармонізованих) вимог до продукції і послуг, які забезпечують їх безпеку для життя, здоров'я і майна населення, охорону довкілля, сумісність і взаємозамінність, а також встановлення єдиних методів контролю (випробувань);

* стандартизація загальнотехнічних вимог, які представляють міждержавний інтерес;

* організація ведення класифікаторів техніко-економічної інформації, систем кодування і їх розвиток;

* формування, зберігання і ведення фонду міждержавних стандартів, а також міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн за наявності відповідних угод і домовленостей, забезпечення держав -- учасниць угоди цими стандартами, ведення і зберігання чинних галузевих стандартів на найважливіші групи продукції, що представляють міждержавний інтерес;

* видання і поширення міждержавних стандартів та інших міждержавних документів зі стандартизації;

* координація програм підготовки і підвищення кваліфікації кадрів у сфері стандартизації;

* науково-технічна співпраця в роботах з міжнародної стандартизації.

У 1990 р. на основі Меморандуму про взаєморозуміння Комісією ЄС, секретаріатом ЄАВТ і СЕN/СЕNЕLЕС була впроваджена Європейська організація з випробувань і сертифікації (ЄОТС), яка в 1993 р. отримала статус Міжнародної незалежної некомерційної асоціації.

Головне завдання ЄОТС - встановлення взаєморозуміння і взаємодовіри між європейськими організаціями в країнах-членах, які займаються оцінкою відповідності, Для забезпечення вільного пересування товарів і послуг та чесної конкуренції. ЄОТС має за мету створення таких умов, які гарантують всім зацікавленим сторонам, що продукція, послуги і технологічні процеси, які пройшли випробування чи сертифікацію, не потребують повторної перевірки тих результатів, які повинні прийматися різними сторонами чи різними європейськими країнами.

З метою створення єдиного підходу до вирішення проблем забезпечення якості продукції та послуг, побудови системи якості в 1979 р. був створений Технічний комітет міжнародної організації з стандартизації ІSО/ТК 176 "Управління якістю і забезпечення якості".

ІSО/TК 176 виконує основну роботу зі створення міжнародних стандартів на системи якості. ТК вже розробив і видав 16 міжнародних стандартів із систем якості.

Міжнародні стандарти на системи якості, що розробляються ІSО/TК 176, пов'язані з настановами щодо побудови, вибору і застосування цих систем, перевірки ефективності їх функціонування.

ІSО/TК 176 розширює діяльність з стандартизації та гармонізації нормативної бази систем якості в напрямках деталізації та конкретизації елементів системи, зокрема правил перевірки її функціонування, розроблення програм забезпечення якості, вимог та правил з економіки, витрат на якість.

4. Міжнародні та Європейські стандарти системи якості

Основним видом діяльності міжнародних організацій в галузі стандартизації, метрології та управління якістю є розробка міжнародних стандартів (МС). МС - це документи, які базуються на консенсусі та приймаються міжнародними організаціями на добровільній основі.

Слід підкреслити, що МС не є юридично обов'язковими документами для використання. Кожна країна має право застосовувати їх цілком, окремими розділами чи зовсім не застосовувати. Ці стандарти носять рекомендований характер. Однак вони встановлюють вимоги і показники, які відповідають світовому технічному рівню і впливають на національні стандарти, а через них обумовлюють попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному ринку.

У МС регламентуються питання сумісності та взаємозамінності продукції, методи випробувань різних видів продукції, класифікації (терміни та визначення), технології, транспортування і зберігання та інше. Питання ж встановлення вимог до якісних характеристик продукції залишаються, як правило, поза змістом МС. Це пояснюється тим, що якість товарів на світовому ринку є прерогативою виробника та споживача. Від технічного рівня й якості продукції залежить її ціна, конкурентоспроможність і ефективність виробництва. Однак показники і вимоги, які пов'язані з безпекою обладнання, охороною навколишнього середовища, охороною здоров'я тощо, достатньо повно охоплюють усі сторони об'єкта в МС.

МС розробляються не на всі види продукції, а тільки на ту продукцію, яка є об'єктом для зовнішньої торгівлі між країнами. Проекти МС розробляються робочими групами відповідних ТК, в яких беруть участь спеціалісти провідних країн. Проект МС погоджується комітетами-членами 180 чи інших міжнародних організацій. Після погодження проект МС розсилається всім комітетам-членам на голосування. Стандарт приймається як міжнародний при отриманні не менш ніж 75% голосів комітетів-членів 180, які брали участь у голосуванні, та затверджується більшістю голосів членів Ради. Затверджені стандарти видаються на робочих мовах 180.

У МС передбачається рівень технічних вимог, методів вимірювань і випробувань та інше, як і в національних стандартах. Обов'язковими вимогами до об'єктів стандартизації в МС є вимоги до їх безпеки для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, взаємозамінності та технічної сумісності.

МС акумулюють новітні досягнення науки і техніки провідних країн світу, відображають інтереси більшості країн і тому беруться за основу при розробці національних та регіональних стандартів. Стандартизація, яка на міжнародному рівні не тільки сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень у практику, але і допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу - це інструмент управління науково-технічним і економічним розвитком країн. МС для багатьох країн є випереджаючими.

МС в Україні почали використовувати з 1989 р., але тільки в 1995 р. підійшли до цього питання серйозно. Співробітництво України з міжнародними та регіональними організаціями із стандартизації включає безпосередню участь у роботі цих організацій та їх ТК. Україна бере участь у розробці МС, забезпечує використання їх у народному господарстві країни, здійснює роботу з гармонізації національних стандартів з МС та національними стандартами країн-партнерів. Гармонізовані стандарти - це стандарти до одного і того ж об'єкта стандартизації, які затверджені різними органами. Ці стандарти можуть бути різними за змістом і формою подання матеріалу. Гармонізовані стандарти, які ідентичні за змістом і формою подання матеріалу, називають ідентичними стандартами.

ТК України виконано роботи щодо прямого впровадження понад 300 МС 180 та ІЕС. ТК93 підготовлені та введені в дію з 1996 р. стандарти систем управління якістю - 180 серії 9000 як національні, а з 1998 р. - МС з управління навколишнім середовищем І8О серії 14 000 та європейські стандарти ЕИ 45 000, які регулюють діяльність в галузі оцінки відповідності. Впровадження цих стандартів необхідне для доступу української продукції на ринки економічно розвинених країн. Завдяки їх введенню вітчизняні підприємства мають можливість отримати інформацію про ТВТ і вести підготовку щодо їх подолання.

Згідно з планом міжнародної стандартизації ТК Держстандарту України розглянуто та надіслано до національних органів із стандартизації країн СНД відгуки та зауваження до 19 проектів міжнародних стандартів (ГОСТ) та змін до них з метою врахування інтересів українських виробників.

Нині підприємства мають право самі впроваджувати МС на різні види продукції, але при цьому повинні враховувати те, щоб норми та вимоги МС укладалися в технологію виробництва, а вимоги до продукції - повинні відповідати вимогам як МС, так і національних НД.

стандартизація метрологія якість управління

Список використаних джерел

1. Закон України «Про стандартизацію».

2. Про стандартизацію: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1315-VII (новий Закон).

3. ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів.

4. ДСТУ 1.6-97 Державна система стандартизації України. Порядок державної реєстрації галузевих стандартів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств і спілок.

5. Державна система стандартизації. -- К.: Держстандарт України, 1994.

6. Цициліано О. Креативність та стандартизація як основа конкурентоспроможності організації//«Стандартизація. Сертифікація. Якість», № 1 (44), 2007.

7. Доманцевич Р. І., Полікарпов І. С., Яцишин Б. П. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. -- К.: НМЦ «Укоопосвіта», 1997. -- 219 с.

8. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. -- К.: Видавництво Українсько-фінського інституту менеджменту і бізнесу, 1998. -- 149 с.

9. Офіційний сайт ISO (http://www.iso.org/iso/home.html).

10. Кириченко Л.С. Економіка / стандартизація і сертифікація товарів та послуг

11. Постанова КМУ від 25 травня 1992 р. № 269 «Про організацію роботи, спрямовану на створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації».

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Роль і значення стандартизації й сертифікації в системі менеджменту. Сутність і зміст системи якості за стандартами ISO. Особливості застосування стандартів ISO для сертифікації системи управління організації та оцінка ефективності їх впровадження.

    курсовая работа [117,5 K], добавлен 16.05.2014

  • Міжнародні стандарти ISO серії 9000, їх типи, призначення та задачі. Утворення системи менеджменту якості. Впровадження системи управління якістю продукції на підприємствах в Україні, її переваги і функції. Основні цілі та завдання сертифікації.

    курсовая работа [671,4 K], добавлен 12.08.2013

  • Поняття органів з сертифікації продукції Укр СЕПРО, їх сутність і особливості, законодавча база діяльності та значення в зростанні якості товарів. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації, рекомендована структура та елементи.

    реферат [27,0 K], добавлен 09.04.2009

  • Процес впровадження сучасних систем управління якістю на підприємствах України. Забезпечення якості продукції в заготівельних цехах ресторану. Активний пошук та взаємодія з замовниками та споживачами. Проведення сертифікації продукції та системи якості.

    реферат [26,2 K], добавлен 20.06.2011

  • Європейський досвід керування якістю. Закордонний досвід управління в цій галузі. Технічне законодавство Європейського Союзу. Загальне керування якістю (TQM). Характеристика та напрями діяльності міжнародних організацій із стандартизації та сертифікації.

    курсовая работа [70,3 K], добавлен 13.12.2011

  • Сутність якості продукції, основні методи і механізми організації системи управління якістю на підприємстві, значення такої системи для успішної діяльності організації. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ "МТК".

    курсовая работа [266,0 K], добавлен 22.01.2010

  • Характеристика діяльності відділу стандартизації, сертифікації й метрології Донецького науково дослідного і проектного інституту кольорових металів. Розробка пропозицій щодо впровадження процесного підходу в системі менеджменту в діяльність відділу.

    дипломная работа [506,4 K], добавлен 25.05.2015

  • Поняття та головні сфери застосування настанови з якості, її зміст та обов’язковість до застосування. Аналіз, твердження і перегляд настанови з якості. Характеристика організації та опис продукції, політика та цілі в сфері якості, методи її забезпечення.

    контрольная работа [34,4 K], добавлен 06.03.2013

  • Сутність, мета і завдання стандартизації і її значення в народному господарстві. Методи оцінки рівня якості продукції: диференційований, комплексний, змішаний, статистичний. Термінологія її дефектності. Схема управління якістю на підприємствах торгівлі.

    контрольная работа [31,5 K], добавлен 26.04.2010

  • Теоретичні аспекти управління якістю. Поняття якості. Основні етапи розвитку систем управління якістю. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ "МТК". Оцінка рівня управління якістю продукції підприє

    дипломная работа [334,7 K], добавлен 30.03.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.