Удосконалення методів аналізу діяльності підприємства у сфері послуг морського транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

«Допущено до захисту»

Завідувач кафедри менеджменту організацій, кандидат економічних наук, доцент

Н.Е. Красностанова

Дипломна робота

Удосконалення методів аналізу діяльності підприємства у сфері послуг морського транспорту

Студентка: Шатилова Валентина Олександрівна

Науковий керівник: Майданюк Сергій Ігорович

Одеса -- 2020

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу

на здобуття освітнього ступеня бакалавра

Одеський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління при Президентові України

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

Менеджменту організацій

канд. екон. наук, доц.

Н. Е. Красностанова

30 квітня 2020 р.

Валентини Олександрівни Шатилової

Спеціальність 073 «Менеджмент»

1. Тема роботи «Удосконалення методів аналізу діяльності підприємства у сфері послуг морського транспорту» затверджена наказом інституту від 30 квітня 2020 р. № 62.

2. Термін здачі студентом закінченої роботи 5 червня 2020 р.

3. Вихідні дані до роботи: підручники, монографії, періодичні видання, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, Інтернет_джерела тощо.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки: теоретичні основи економічного аналізу діяльності підприємства, дослідження господарської діяльності ТОВ «Ольвія Мерітайм», удосконалення методів аналізу діяльності ТОВ «Ольвія Мерітайм».

5. Перелік графічного матеріалу: табл. «Класифікація факторів в аналізі господарської діяльності»; рис. «Організаційна структура ТОВ «Ольвія Мерітайм»»; табл. «Аналіз фінансового результату ТОВ «Ольвія Мерітайм»»; рис. «Динаміка зміни показників фінансового результату ТОВ «Ольвія Мерітайм»»; табл. «Вертикальний аналіз балансу ТОВ «Ольвія Мерітайм»»; табл. «Горизонтальний аналіз балансу ТОВ «Ольвія Мерітайм»»; рис. «Структура активів ТОВ «Ольвія Мерітайм» 2017--2019 роки»; рис. «Структура пасивів ТОВ «Ольвія Мерітайм» 2016--2019 роки»; табл. «Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Ольвія Мерітайм» за 2017--2019 роки»; табл. «Аналіз показників ділової активності ТОВ «Ольвія Мерітайм» за 2017--2019 роки»; табл. «Аналіз показників оцінки ліквідності ТОВ «Ольвія Мерітайм» за 2017--2019 роки»; табл. «Коефіцієнт фінансової стійкості»; табл. «Коефіцієнт рентабельності активів»; табл. «Коефіцієнт оборотності активів»; табл. «Коефіцієнт оборотності активів в днях»; табл. «Коефіцієнт оборотності оборотних коштів»; табл. «Коефіцієнт оборотності власного капіталу»; табл. «Критерії оцінки банкрутства ТОВ «Ольвія Мерітайм» за 2017--2019 роки».

6. Дата видачі завдання 23.12.2019 р.

Керівник дипломної роботи ____________________ Майданюк С. І.

Завдання прийняла до виконання ____________________ Шатилова В. О.

Календарний план

№ з/п	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів	Примітки
1	Складання плану роботи, формування її змісту та структури, аналітичний огляд літературних джерел	23.12.2019 - 31.12.2019	Виконано
2	Теоретичні основи економічного аналізу діяльності підприємства	01.01.2020 - 14.01.2020	Виконано
3	Дослідження господарської діяльності ТОВ «Ольвія Мерітайм»	15.01.2020 - 25.01.2020	Виконано
4	Удосконалення методів аналізу діяльності ТОВ «Ольвія Мерітайм»	11.05.2020 - 23.05.2020	Виконано
5	Оформлення роботи та підготовка її до захисту	24.05.2020 - 05.06.2020	Виконано

7. Дата проходження попереднього захисту 10 червня 2020 р.

Члени комісії з попереднього захисту: ____________________ Маковеєва О. В.

____________________ Журавель О. В.

Здобувач ступеня «Бакалавр» ____________________ Шатилова В. О.

Керівник дипломної роботи ____________________ Майданюк С. І.

АНОТАЦІЯ

ШАТИЛОВА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У СФЕРІ ПОСЛУГ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Дипломна робота на здобуття освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю 073 «Менеджмент».

Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота надана на 91 аркушах, містить 14 таблиць, 4 рисунків, 11 формул, 8 додатків. У роботі використано 50 джерел.

У дипломній роботі проведено економічний аналіз підприємства, обрані основні показники аналізу господарської діяльності, досліджені критерії ймовірності банкрутства, обґрунтовано використання показників ймовірності банкрутства підприємства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, ПІДПРИЄМСТВО, МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ, КОЕФІЦІЄНТИ, МОДЕЛЬ, БАНКРУТСТВО, АНАЛІЗ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Наукові основи економічного аналізу

1.2 Види аналізу діяльності підприємства, його інформаційне забезпечення

1.3 Методи економічного аналізу

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ОЛЬВІЯ МЕРІТАЙМ»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «Ольвія Мерітайм»

2.2 Організаційна структура підприємства

2.3 Аналіз фінансового стану ТОВ «Ольвія Мерітайм»

2.4 Основні показники ТОВ «Ольвія Мерітайм»

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ОЛЬВІЯ МЕРІТАЙМ»

3.1 Відбір критеріїв діагностики ймовірності банкрутства

3.2 Обґрунтування використання показників ймовірності банкрутства підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарського суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його функціонування.

Щоб забезпечувати виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, перш за все, вміти реально оцінювати фінансовий стан, як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів. Економічний аналіз допомагає нам визначити конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому та виробничому відношенні. Однак одного вміння реально оцінювати фінансовий стан недостатньо для успішного функціонування підприємства і досягнення ним поставленої мети.

В економічному аналізі можливо та важливо пов'язати окремі розділи між собою, аналізувати взаємозв'язки і взаємну обумовленість цих розділів і визначити результати ефективності. Необхідно враховувати відповідності проявів економічного життя, міжнародної політики, соціально-економічної політики, держави і законодавства. Наука економічного аналізу знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в області більш широкого застосування математичних методів, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної та зарубіжної науки в практику.

В даний час існують деякі проблеми, пов'язані з економічним аналізом. До них можна віднести недооцінку ролі аналізу і його незастосування в управлінні підприємством, відсутність необхідної достовірної інформації для проведення аналізу, недостатня опрацьованість процесів, які враховують галузеві особливості і т. д.

Актуальність полягає в тому, що економічний аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту і аудиту. Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи економічного аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів.

Власники аналізують фінансові звіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності становища фірми. Кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та вкладами. Можна твердо говорити, що якість прийнятих рішень цілком залежить від якості аналітичного обґрунтованого рішення.

Для управління виробництвом потрібно мати уявлення не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, а й про тенденції і характер змін в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного аналізу. Він є сполучною ланкою між обліком і прийняттям управлінських рішень. У процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів діяльності з даними за минулі відрізки часу, з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи і т. д. На основі результатів аналізу розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його об'єктивність і ефективність.

Велика роль приділяється аналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки і технології виробництва, попередженню зайвих витрат і т. д.

Роль аналізу як засобу управління виробництвом з кожним роком зростає. Це обумовлено різними обставинами. По-перше, необхідністю неухильного підвищення ефективності виробництва у зв'язку зі зростанням дефіциту і вартості сировини, підвищенням науко- і капіталомісткості виробництва. По-друге, відходом від командно-адміністративної системи управління і поступовим переходом до ринкових відносин. По-третє, створенням нових форм господарювання в зв'язку з роздержавленням економіки, приватизацією підприємств та іншими заходами економічної реформи.

Мета дипломної роботи полягає в тому, щоб провести економічний аналіз, тобто отримати число ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають найбільш об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів.

Основні завдання дипломної роботи, це:

- розглянути теорію економічного аналізу та його методи;

- удосконалити методи аналізу діяльності;

- дати оцінку майнового стану ТОВ «Ольвія Мерітайм»;

- провести аналіз ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності;

- і, нарешті, виявити основні проблеми на ТОВ «Ольвія Мерітайм».

Об'єктом дослідження даної роботи є діяльність ТОВ «Ольвія Мерітайм».

Предметом дослідження є методи економічного аналізу та їх удосконалення в ТОВ «Ольвія Мерітайм».

Методи досліджень. У процесі виконання дипломної роботи було використано методи економічного аналізу (для діагностики фінансового стану підприємства), та показники ймовірності банкрутства (для виявлення існуючих проблем).

Практична значущість. Результати даної роботи та відповідно проведеного дослідження можуть використовуватись на практиці підприємство, що здійснює свою діяльність в сфері морського транспорту, зокрема практичну значущість робота має для ТОВ «Ольвія Мерітайм».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Наукові основи економічного аналізу

Дисципліна економіки розвивалася в середині XIX століття завдяки поєднанню політичної економії, суспільствознавства та філософії зміцнилася з посиленим вивченням асиметричного розподілу фінансів та добробуту, що приписується суверенному правлінню. Також величезного розвитку економічний аналіз почав саме з найрозвиненіших країн світу, в період переходу до ринкових відносин. Бо саме в цей період виникла потреба в більш поглибленому аналізі фінансового стану підприємств, а також визначати рівень ризику для підприємства.

Зарубіжні вченні які почали писати про економічний аналіз були: Джеремі Бентама, Девід Рікардо, Джон Стюарт Мілла та його син Джон Мілл і зосереджені на добробуті та користі людини, а не на капіталізмі та вільних ринках.

На початку двадцятого століття в літературі, яка була присвячена економічному аналізу видавалося дуже мало, загалом було кілька статей в журналі «Рахівництво» в якому розповідалося як правильно ввести баланс. Також були короткі інструкції від комерційних банків, як правильно перевірити кредитоспроможність клієнтів банків.

Але ситуація змінилася вже з 1921 року, бо саме з цього року відновили свою діяльність всі галузі народного господарства. І тоді на голову треста була покладена відповідальність як за організацію виробництва так і за введення обліку.

«У 20-ті роки XX ст. видано наукові роботи, в яких було сформульовано позиції аналізу, зокрема «Рахунковий аналіз» (методи дослідження діяльності підприємства за даними його бухгалтерії) Н. Р. Вейцмана (1924 p.), «Аналіз балансу кооперативу» A. M. Яковлева (1925 p.), «Керівництво до аналізу балансів споживчих товариств» А. Я. Міхеєва (1926 р.) та інше» [31, с. 26].

Як і в інших соціальних науках, економіка включає математику в теоретичні та аналітичні рамки дисципліни. Формальне економічне моделювання почалося в 19 столітті з використанням диференціального числення для представлення та пояснення економічної поведінки, таких як максимізація корисності, раннє економічне застосування математичної оптимізації в мікроекономіці. Економіка використовує математику для оцінки взаємозв'язків між економічними суб'єктами в умовах, де ресурси обмежені.

Використання математики в економіці збільшило кількісний аналіз, властивий навчальній дисципліні; однак, враховуючи принципи суспільно-наукових дисциплін, багато економістів від Джона Мейнара Кейнса до Роберта Хайльбронера та інших критикували широке використання математичних моделей людської поведінки, стверджуючи, що деякі людські вибори неможливо моделювати чи оцінювати в математичному рівнянні.

Економічна теорія та аналіз можуть застосовуватися в усьому суспільстві, включаючи бізнес, фінанси, охорону здоров'я та уряд. Основні компоненти економічної теорії також можуть бути застосовані до різних інших предметів, таких як злочинність, освіта, сім'я, право, політика, релігія, соціальні інститути, війна та наука.

«Таким чином, економічний аналіз у широкому смислі являє собою наукове вивчення суспільно-виробничих відносин людей в їх багатогранних зв'язках і залежностях» [8, с. 21].

Економічний аналіз використовується для двох основних цілей. Перше -- це наукове розуміння того, як насправді визначаються розподіли товарів і послуг -- обмежені ресурси. Це позитивний аналіз, аналогічний вивченню електромагнетизму чи молекулярної біології та передбачає лише спробу зрозуміти навколишній світ.

«Мета економічного аналізу -- сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень» [39, с. 14].

Кожна наука має свій предмет вивчення, який вона вивчає з відповідною метою та притаманною їй методом. Предметом тієї чи іншої науки вважається особлива специфіка науки, що дозволяє виділити її серед багатьох інші наук. Наприклад, в економіці об'єкт вивчення у світовому масштабі -- це національна економіка світу та країни. Предметом дослідження окремих економічних наук є окремі галузі промисловості (промисловість, сільське господарство тощо) та їх функціональні взаємодії та залежності.

Предметом економічного аналізу є причинно-наслідковий зв'язок економічних явищ і процесів, що виникають під час організаційного, економічного та соціального розвитку окремих галузей, видів галузей, асоціації, підприємства.

«Із означення предмета економічного аналізу випливає, що аналіз має справу з процесами і кінцевими виробничо-фінансовими результатами господарської діяльності підприємств» [7, с. 35].

Пізнання причинно-наслідкових зв'язків у господарській діяльності структурних підрозділів національної економіки дозволяє розкрити сутність економічних явищ і процесів, і на цій основі дають правильну оцінку досягнутих результатів, визначають резерви підвищення ефективності виробництва, обґрунтовують плани та управлінські рішення. Класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно-наслідкових зв'язків є основним методологічним питанням економічного аналізу.

Визначення конкретного предмета економічного аналіз, звичайно, призвів до його переходу до спеціального галузь знань, що характеризується двома основними закономірності соціального розвитку:

- практична потреба систематизувати методи та методи аналізу в умовах значного ускладнення економічних відносин, необхідність переходу від спекулятивних методів пізнання до економічних, математичних та ймовірнісних;

- диференціація наук, як об'єктивна закономірність розвитку наукової реальності.

Економіка -- це наука про те, як товари та послуги виробляються та споживаються.

«В українській мові це поняття також має подвійне змістове навантаження, по-перше, означає систему господарювання, по-друге, має на увазі науку, яка вивчає закономірності функціонування цієї системи. В англійській мові мають місце два слова, які дають змогу чітко розрізнити ці поняття: «ekonomy» -- господарська система, «ekonomisk» -- наука» [11, с. 32].

Економіка -- це наука, яка стосується економіки; тобто це дослідження, як товариства виробляють товари та послуги, як їх споживають. Це впливало на світові фінанси на багатьох важливих перехрестях протягом усієї історії і є важливою частиною нашого повсякденного життя. Однак припущення, що керують вивченням економіки, істотно змінилися протягом історії. Тут ми лише коротко розглянемо історію сучасної економічної думки. Звичайно, люди цікавляться цими питаннями в усі часи та в усьому світі. Отже, те, що ми представляємо -- це лише вузький знімок і фокусується насамперед на західноєвропейських та американських напрямках думки.

Економічна думка сягає ще давніх греків і, як відомо, була важливою темою на стародавньому Близькому Сході. Однак сьогодні шотландському мислителю Адаму Сміту належить широка заслуга у створенні галузі економіки. Однак його надихнули французькі письменники, які поділяли його ненависть до меркантилізму. Фактично, перше методичне дослідження того, як працюють економіки, було здійснено цими французькими фізіократами. Сміт взяв багато своїх ідей і розширив їх тезу про те, як повинні працювати економіки, на відміну від того, як вони працюють.

Сміт вважав, що конкуренція саморегулюється і уряди не повинні брати участі в бізнесі за допомогою тарифів, податків чи інших засобів, якщо це не захист конкуренції на вільному ринку. Багато економічних теорій сьогодні є, принаймні частково, реакцією на ключову роботу Сміта в цій галузі, а саме на його шедевр 1776 року Багатство Націй. У цій книзі Сміт виклав кілька механізмів капіталістичного виробництва, вільних ринків та вартості. Сміт показав, що люди, які діють у власних інтересах, можуть, як би керуючись «невидимою рукою», створити соціальну та економічну стабільність та процвітання для всіх.

Також Адам Сміт використав ідеї французьких письменників, щоб створити тезу про те, як повинна працювати економіка, тоді як Карл Маркс та Томас Мальтус розширили свою роботу, акцентуючи увагу на тому, як дефіцит рухає економіку.

Більшість сучасних економічних теорій базуються на роботі Мілтона Фрідмана, яка дозволяє припустити, що більше капіталу в системі зменшує потребу в участі уряду.

У Карла Маркса та Томаса Мальтуса були очевидно погані реакції на трактат Сміта. Мальтус передбачив, що зростаюче населення перевершить постачання продовольства. Однак він виявився неправим, оскільки не передбачив технологічних нововведень, які дозволять виробництву йти в ногу зі зростанням населення. Тим не менш, його робота змістила фокус економіки на дефіцит речей, а не на попит на них [46].

Цей посилений фокус на дефіциті змусив Карла Маркса оголосити засоби виробництва як найважливіші компоненти будь-якої економіки. Маркс продовжив свої ідеї і переконався, що класова війна буде розпочата через властиві йому нестабільності в капіталізмі. Однак Маркс недооцінював гнучкість капіталізму. Замість того, щоб створити чіткий клас власника та робітників, інвестиції створили змішаний клас, де власники та працівники врівноважують інтереси обох класів. Незважаючи на свою занадто жорстку теорію, Маркс точно передбачив одну тенденцію: бізнес зростав більше і потужнішим, відповідно до ступеня, яку дозволяв вільний ринковий капіталізм.

Леон Вальрас, французький економіст, дав економіці нову мову у своїй книзі «Елементи чистої економіки». Уолрас пішов до коріння економічної теорії і склав моделі та теорії, які відображали те, що він там знайшов. Загальна теорія рівноваги виникла з його творчості, а також тенденція висловлювати економічні поняття статистично та математично, а не просто в прозі. Альфред Маршалл взяв математичне моделювання економік на нові висоти, запровадивши багато понять, які досі не повністю зрозумілі, такі як економія від масштабу, гранична корисність та парадигма реальних витрат.

Піддавати економіку експериментальній суворості майже неможливо, тому економіка знаходиться на межі науки. Завдяки математичному моделюванню, деякі економічні теорії стали перевіреними. Уолрас був не один у створенні так званої неокласичної школи економіки -- визначається математичним моделюванням та припущеннями раціональних акторів та ефективних ринків. Його сучасники включають подібних до Альфреда Маршалла, Вільяма Джевонса та Артура Пігу.

Також Леон Вальрас та Альфред Маршалл використовували статистику та математику для вираження економічних понять, таких як економія від масштабу.

Змішана економіка Джона Мейнара Кейнса була відповіддю на звинувачення, що стягуються Марксом, що капіталістичні товариства не виправляють себе. Маркс вважав це фатальною вадою, тоді як Кейнс бачив це як шанс для уряду виправдати це.

Економічні теорії Джона Мейнара Кейнса до сьогодні застосовуються Федеральною резервною системою для управління грошовою політикою.

В економічному аналізі пріоритет віддається ефективності використання технічних, матеріальних та фінансових ресурсів, підвищення продуктивності праці, прискорення обороту оборотних коштів, підвищення рентабельності виробництва.

Бізнес-аналіз -- методологічна база прийняття управлінських рішень. Для початку треба виявити та прогнозувати існуючі та потенційні проблеми, виробничі та фінансові ризики, визнаючи вплив рішення на рівень доходів суб'єктів господарювання. Тому оволодіння методологією економічного аналізу керівниками всіх рівнів є невід'ємною частиною їх навчання.

Для проведення економічного аналізу в силу його великої складності, вимагає системного підходу, інформативності, застосування відповідних методів, складні економічні та математичні моделі, наявність технічних засобів для зберігання, обробка та передача економічної інформації. Ефективність управління підприємством значною мірою визначається якістю інформаційної бази та ретельність її аналітичної обробки. Економічний аналіз поділяється на дві відносно незалежні, але взаємопов'язані сфери: макроекономічна аналіз та вивчення діяльності конкретних суб'єктів господарювання, тобто мікроекономічний аналіз.

«Макроекономіка -- це теоретична наука, що вивчає поведінку великих груп господарюючих суб'єктів і національної економіки в цілому з погляду ринкового механізму і державного регулювання» [22, с. 8].

«... мікроекономіка досліджує такі показники як обсяг виробництва певного продукту на окремому підприємстві чи ринку, ціна продукту, доходи і витрати окремого підприємства, доходи і видатки окремого домогосподарства» [5, с. 10].

Останнє десятиліття ХХ століття було дуже важливим -- воно почало процес перетворення планової та директивної економіки в ринкову. Визначалися нові умови будівництва та експлуатації бізнесу, поява принципово різних способів управління та зміни поглядів на суть та зміст основної роботи, що виконується спеціалістами для забезпечення високоприбуткової діяльності суб'єктами господарювання.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством [38]. Тобто суб'єкт -- це складна система з багатьма відносинами, як між власними компонентами так і з зовнішнім середовищем. Проста ідентифікація та опис цих відносин також не дасть практичного результату діяльності. Набагато важливіше інше: використання аналітичних процедур виявляють найбільш значущі характеристики та аспекти діяльності підприємства та прогнози складаються щодо його майбутнього стану, після чого на основі цих прогнозів розробляються виробничі плани та форми ринкової поведінки, а також визначають процедури моніторингу їх виконання.

Для функціонування економічного аналізу використовували баланс, бухгалтерський облік, фінанси, статистику тощо. І саме в рамках цих наук були перші найпростіші аналітичні методи дослідження підприємства. Однак на певному етапі розвитку ці науки не роблять тих запитів які потрібні саме для цього аналізу, у зв'язку з чим виникає необхідність відокремлення економічного аналізу на незалежний галузь знань.

Відокремлення економічного аналізу як самостійної дисципліни через об'єктивні вимоги та умови, які характерні для виникнення будь-якої нової галузі знання, були:

По-перше, практичною потребою у інтегрованому та систематичному аналізі у зв'язку з розвитком виробничих сил, вдосконаленням виробничих відносин, розширенням виробництва, ускладнення економічних відносин. Інтуїтивний аналіз, зразок обчислення, яке використовується на кустарних та напівмайстерних підприємствах. Без всебічного глибокого аналізу неможливо керувати складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення.

По-друге, ізоляція економічного аналізу безпосередньо пов'язана з початком використання планових методів лідерства підприємства та галузі. Економічне планування знайшло широке місце застосування в СРСР з кінця двадцятих років, а потім отримала універсальний характер зізнання.

По-третє, процес, що розглядається, пов'язаний з розвитком економічної науки загалом. Як відомо, накопичення знань у будь-якому напрямі науки призводить до поступової диференціації її галузей. Економічний аналіз господарської діяльності формувався в Україні в результаті диференціації суспільних наук.

«Отже, економічний аналіз господарської діяльності -- це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійовий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства» [35, с. 22].

І саме економічний аналіз допомагає в конкурентній боротьбі, сприяє впровадженню передового досвіду в підприємство, запобіганню витрат та недоліків в роботі підприємства та багато іншого.

1.2 Види аналізу діяльності підприємства, його інформаційне забезпечення

Класифікація економічного аналізу за видами визначається, насамперед, його цілями, методами дослідження та узагальненням вивчених матеріалів. І, як ми вже знаємо, цілі та методи різних груп-партнерів підприємства можуть бути різними. І це цілком можна пояснити різницею їх інтересів. Крім того, ми не повинні забувати про суттєвий аспект цього питання, оскільки більш складне дослідження буде дорожче, і не кожен керівник чи акціонер підприємства погодиться пожертвувати частину прибутку заради аналізу фактів, які мають вже відбувся або очікуваний майбутній заробіток.

Але, тим не менш, поділ економічного аналізу за видами в загальних рисах існує. Це, насамперед, поділ, зумовлений особливостями або теоретичного, або практичного аспекту людської діяльності поділом на теоретико-політико-економічний та конкретно-економічний аналіз. Слід зазначити, що серед науковців немає єдиної думки щодо класифікації видів економічного аналізу, і, взагалі кажучи, цього не може бути. Адже, як уже зазначалося, тип економічного аналізу визначається ціллю, яку суб'єкти аналізу ставлять перед собою, а цілі різні і можуть змінюватися навіть під час самого процесу аналізу. Але «економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об'єктом, предметом, часом, методикою, програмою дослідження тощо» [20, с. 31].

Однак аналіз фінансово-господарської діяльності можна класифікувати за такими критеріями: за предметами, вивченими об'єктами; залежно від мети аналізу; щодо аспектів дослідження; коло питання, що вивчаються; широта вивчення запасів; характер прийнятих на його основі рішень; ступінь комп'ютеризації та автоматизації обчислювальної роботи. Розглянемо принципи цього поділу більш докладно.

Суб'єктами, що проводять аналіз, його виконавцями можуть бути економічні служби підприємства, аудиторські фірми, фінансові, податкові та кредитні та інші організації.

За досліджуваними об'єктами розрізняють аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, окремих його підрозділів (цех, майданчик, команда, робоче місце), господарські об'єднання.

Залежно від мети аналізу розрізняють аналіз з метою визначення основних показників планування, внутрішньої оцінки результатів господарської діяльності, підбиття підсумків внутрішнього обліку витрат на заводи, виявлення резервів та шляхів їх мобілізації. , прогнозування результатів господарської діяльності, підготовка матеріалів для вироблення оптимальних управлінських рішень, підготовка звіту перед зборами акціонерів, інших інспекційних органів, складання бізнес-плану інвестиційного проекту, кредитної угоди, аудиторського звіту тощо.

Аспекти дослідження розрізняють фінансово-економічний, технічний та економічний та функціонально-вартісний аналіз.

Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників стосовно виробничих показників, спираючись, головним чином, на періодичну державно-регламентовану звітність підприємств як джерело інформації. Як правило, його здійснюють керівники підприємств, представники ради акціонерів, фінансових та кредитних органів, аудиторських фірм. «Стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасні розрахунки, наявність стабільних фінансових ресурсів -- ознаки високого фінансового стану підприємства» [17, с. 45].

Техніко-економічне обґрунтування характеризується вивченням господарської діяльності підприємства в тісному взаємозв'язку економічних показників з обладнанням, технологією та організацією виробництва, праці та управління. Для виявлення впливу рівня технічного оснащення, технології та організації виробництва та управління на результати діяльності підприємства та для відкриття резервів використовуються технічні та виробничі показники, що характеризують використання основних фондів, матеріалів і праці.

Функціональний аналіз витрат -- це метод, який можна застосувати для вивчення компонента витрати на товар відносно вартості, сприйнятої замовником. Підсумковий аналіз полягає у підвищенні вартості товару при збереженні витрат та / або зменшенні витрати товару без зниження вартості [49]. Функціональний аналіз витрат спрямований на оптимізацію взаємозв'язку між споживчими властивостями товару, його ринковою ціною та витратами на його виробництво та продаж економічної діяльності та тематичний аналіз використання певних видів ресурсів, ефективність різних аспектів діяльності підприємства, оптимальність прийняття рішень тощо.

За широтою дослідження прийнято розрізняти внутрішній аналіз (в межах організаційної структури підприємства) та порівняльний аналіз (аналогічних підприємств, міжгалузевих), який ґрунтується на роботі декількох підприємств галузі.

За ступенем охоплення досліджуваних економічних явищ та процесів міжгалузеві порівняння можуть бути загальними (повними) та частковими (локальними). У загальному міжгалузевому аналізі вивчається діяльність порівняних підприємств у комплексі. Місцевий аналіз обмежується вивченням лише конкретних питань, наприклад, рівня виробничих витрат, ступеня використання виробничої потужності тощо.

В аналізі порівнюються технічні та економічні показники, що характеризують результати порівняних підприємств (виробництво, кількість, рентабельність тощо); темпи зростання окремих показників (продуктивність праці, прибуток, виробництво тощо); коефіцієнти, показники, питома вага тощо, що розраховуються за даними порівняних підприємств (коефіцієнти зрушення експлуатації обладнання, питомої ваги матеріальних витрат у загальній сумі виробничих витрат, відсотків відходів тощо).

Проаналізовані підприємства зазвичай групуються за обсягом випуску продукції (великий, середній, малий), за його видами (у поліграфічній галузі, наприклад, книга та журнал, журнал, газета тощо) та іншими ознаками.

Важливе значення для міжгалузевих порівнянь має порівнянність даних, що використовуються для аналізу. Для забезпечення порівнянності даних важливо виконувати такі основні умови: розрахунок порівняних показників за єдиним методом; використання одиничних лічильників продукції; приведення цін на сировину, матеріали та готові вироби до одного рівня; рівність кількості робочих днів у порівняних періодах; якісна рівномірність порівняних показників, зокрема, рівномірність витрат, що включаються у собівартість продукції, рівномірність обладнання та використовуваних технологій виробництва. Для приведення окремих даних у порівняльну форму використовуються поправочні коефіцієнти; перерахунок показників з використанням методології розрахунку, що використовується на досліджуваному підприємстві, незрівнянних значень тощо, виключені можливості порівняння збільшуються у разі використання відносних значень (відсотків, коефіцієнтів, індексів).

За характером прийнятих на його основі рішень аналіз поділяється на попередній, оперативний, заключний (ретроспективний) та перспективний. Донедавна, особливо на державних підприємствах, основну увагу приділяли остаточному аналізу. Однак у ринковій економіці особливо важливе значення має операційний та перспективний аналіз.

«Оперативний аналіз дає змогу додати гнучкості у підготовці та прийнятті управлінських рішень, швидко реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища» [10, с. 93]. Також якщо ми зробимо більш чіткий оперативний аналіз ми зможемо охопити ті показники, більшість яких характеризує діяльність підприємства -- це виробництво, якість, реалізація, забезпеченість матеріалами та ресурсами, а також комплектуючими виробами, динаміка та розмір як виробничих запасів так і готової продукції тощо. Також аналіз спрямован як на вирішення проблем в управлінні так і в його підрозділах. Значення цього аналізу значно зросла в сьогоднішніх сучасних умовах, бо ми щоденно можемо вивчати короткочасні зміни, які відбуваються і на які може негайно вплинути оперативна система.

Перспективний аналіз потрібен для того, щоб складати річні плани для того щоб прогнозувати значення якихось окремих показників враховуючи вплив нових факторів які пов'язанні з новітніми технологіями які здатні відіграти важливу роль в майбутньому підприємства.

За ступенем комп'ютеризації та автоматизації обчислень вони розрізняють аналіз, виконаний за допомогою персональних комп'ютерів, та використання локальної мережі (автоматизована система управління -- АСУ). Серед найважливіших принципів організації аналізу господарської діяльності - обов'язкове здійснення аналітичної роботи на всіх рівнях ієрархії управління виробництвом, оскільки лише в цих умовах буде раціональним управління такою складною економічною системою, як господарська діяльність підприємства, асоціації або асоціації в цілому повинні бути забезпечені.

Наступним важливим принципом організації аналітичної роботи є чітке визначення переліку об'єктів, що підлягають аналізу на окремих рівнях управління, та встановлення частоти аналізу. Об'єкти аналізу на різних рівнях управління різні. У зв'язку з цим наукова організація аналітичної роботи передбачає найбільш повну ідентифікацію об'єктів аналізу стосовно окремих рівнів управління, встановлення частоти та послідовності їх вивчення.

Важливий також чіткий розподіл відповідальності за виконання аналітичної роботи на всіх рівнях влади. Посилення практики управління економікою виробництво вимагає вироблення аналітичних функцій не тільки економічних, але й технічних служб та інших виробничих підрозділів підприємства, об'єднання.

Усі функціональні та виробничі підрозділи повинні мати аналітичні плани роботи, які передбачають зміст аналізу, його частоту проведення. Наприклад, у проведенні дослідження техніко-економічного обґрунтування на підприємстві мають бути залучені не лише економічні відділи (економічне планування, праця та заробітна плата, бухгалтерський, фінансовий), але й технічні відповідно до їх функцій. Так, служба головного механіка повинна проаналізувати виконання графіків ремонту обладнання, перевірок, а також простоїв обладнання з технічних причин; вивчити виконання планів організаційно-технічних заходів щодо поліпшення стану ремонтного обслуговування та експлуатації обладнання, а також графіків монтажу, введення в експлуатацію та введення в експлуатацію нового обладнання, транспортних засобів та різних технологічних установок тощо. Техніко-економічний аналіз повинні здійснюватися керівниками виробничих підрозділів (колективів, секцій та цехів). Це дозволить більш економно використовувати робочі, матеріальні та грошові ресурси та виробничі потужності. Тому для проведення техніко-економічного обґрунтування на кожному підприємстві відповідно до структури апарату управління та регулювання функцій та прав кожної ланки слід розробити схему розподілу обов'язків між ними. У той же час поділ функцій між структурними підрозділами повинно виключати дублювання та паралелізм у їх роботі, одночасно забезпечуючи повне виконання завдань, пов'язаних із проведенням глибокого, детального технічного та економічного аналізу.

«Особливе місце в економічному аналізі займають облікові джерела інформації, за допомогою яких відбувається суцільне і безперервне відображення всіх операцій, їх документальне оформлення й узагальнення у вартісних вимірниках» [44, с. 93].

Інформаційне забезпечення економічного аналізу або його інформаційна модель повинні відповідати загальновизнаним принципам. Це необхідно для того, щоб результати аналізу діяльності різних підприємств можна було порівняти між собою.

«Інформаційне забезпечення є базою, на якій будується управлінська діяльність, під якою слід розглядати певну визначену сукупність інформаційного масиву. Ці відомості, котрі є зібраними, систематизованими і перетвореними в придатну для використання форму відіграють в управлінні виняткову роль. Від повноти інформаційної бази та достовірності інформаційного забезпечення залежать адекватна оцінка подій, що відбуваються і обґрунтованість планованих управлінських рішень» [33, с. 77].

Більше того, державні органи, що контролюють діяльність підприємств, пред'являють суворі вимоги до інформації, що міститься у звітах. Ці вимоги в загальних рисах сформулюються так: повнота відображення господарської діяльності; правдивість бухгалтерського обліку; точність; простота та доступність; рентабельність та раціональність. Ви можете помітити, що деякі з цих вимог суперечать одна одній. Тож вимога повноти та правдивості надання інформації суперечить вимоги простоти та рентабельності, вимога точності можуть суперечити вимогам доступності та раціональності. Зауважимо, що це діалектичні суперечності, що вирішуються при побудові інформаційної моделі економічного аналізу. Для задоволення вищезазначених вимог застосовуються певні спрощення в організації інформаційного забезпечення економічного аналізу.

«У практиці інформаційного забезпечення використовують два поняття: дані та інформація, які часто ототожнюють. Проте це різні поняття. Дані - це відомості про стан об'єкта (підприємства, машини, людини, економіки, землі та ін.), представлені у вигляді змістовної сукупності знаків. Вони однаковою мірою фіксують стан великих систем та їх елементарних часток. Дані можуть бути представлені у різних формах: числові, описові, схематичні, рисовані» [20, с. 98].

Виробництво як об'єкт спостереження представлене трьома видами процесів: виробниче споживання, виробництво готової продукції, відтворення основних фондів.

Етап розподілу представлений такими процесами: розподіл новоствореного продукту, заробітна плата, відрахування до бюджету та позабюджетних фондів, до страхових органів; розподіл прибутку за сферами використання; перерозподіл коштів у межах конкретного підприємства. Обмін представлений процесами товарно-грошового обігу: постачання та закупівля сировини; відвантаження та реалізація готової продукції; фінансові відносини; кредитні відносини.

Споживання на рівні підприємства можна виміряти за сумою витрат у невиробничій соціальній сфері: витрат на утримання дитячих садків, клубів, диспансерів тощо, зазначених у балансі підприємства.

Потім метод уніфікації (стандартизації) застосовується до об'єктів економічного аналізу, які подаються за допомогою єдиного грошового лічильника, та до економічних процесів і засобів. Економічними процесами визнаються лише ті, що змінюють грошову вартість економічних активів або їх форму, а в економічному аналізі вони відображаються як єдність витрат і результатів.

Досить часто з метою управлінського обліку, для прогнозування розвитку підприємства, для розрахунку показників інвестиційного проекту (відкладеного доходу) використовується так званий аналіз CVP, тобто аналіз взаємозв'язку між прибутком, витрати і обсяг продажів (С (витрати) -- витрати, V (обсяг) -- обсяг, P (прибуток) -- прибуток). На даний момент зазначимо, що мета, поставлена перед аналізом, визначає вибір того чи іншого її типу, а це, в свою чергу, тягне за собою вибір відповідної інформаційної моделі. Не випадково у світі існує більше десятка стандартів бухгалтерського обліку.

Основним джерелом інформації є звітність підприємств: статистична та бухгалтерська, як внутрішньорічна (щотижня, щомісяця, квартал, півріччя), так і річна. «Звітність підприємств -- це система узагальнюючих та взаємопов'язаних показників наведених у спеціально затверджених формах звітності: бухгалтерської, фінансової, за податками, загальнообов'язкового державного соціального страхування, статистичної, внутрішньо фірмової тощо, яка подається користувачам та характеризують результати і умови діяльності підприємства за визначений (звітний) проміжок часу» [14, с. 7].

Найбільш обширна інформація є у щорічному звіті підприємства, який включає низку форм звітності та пояснювальну записку. Щорічна звітність відображає різні показники, що характеризують діяльність підприємства в цілому за рік. економічний інформаційний фінансовий банкрутство

Джерелом інформації щодо конкретного показника за період менше року є поточна статистична та періодична фінансова звітність.

При вивченні господарської діяльності асоціацій, асоціацій, холдингів використовується зведена звітність, яка відображає сукупні результати їх роботи в цілому.

Однак не всі дані, необхідні для глибокого та всебічного вивчення підприємства, є у звітності. Тому як додаткове джерело інформації використовується бухгалтерський облік -- операційний, бухгалтерський та статистичний. Важливість поглиблення аналізу полягає у залученні первинних облікових записів. Комп'ютерний облік дозволяє швидко узагальнити дані поточного контролю та отримувати щоденні звіти, що характеризують окремі аспекти діяльності підприємства (відповідність виробничим стандартам, витрата матеріалів, виробництво продукції тощо). Це значно розширює інформаційну базу аналізу. Широко використовується в економічному аналізі інформація про планування: дані довгострокового, річного плану підприємства та його операційних планів.

Під час аналізу використовується також нормативна інформація, тобто норми споживання основних та допоміжних матеріалів, палива та електроенергії, норми часу та норми виробництва, норми амортизації, стандарти відрахування від прибутку, податку на додану вартість, коефіцієнтів оборотних коштів, коефіцієнтів тривалості виробничого циклу.

Важливим джерелом є техніко-технологічна інформація: технічні паспорти для окремих машин, технологічні інструкції, державні стандарти, технічні умови тощо. Використовуються також дані не бухгалтерського обліку: акти обстежень, аудитів, матеріали перевірок, проведених різними організаціями (фінансові, кредитні, вищі тощо), протоколи виробничих нарад, договори з замовниками та постачальниками, скарги, матеріали для преси тощо. Коли визначити характер і розмір впливу окремих факторів не потрібно для систематичної інформації використовується вибіркове дослідження (наприклад, при аналізі якості продукції).

Правильність висновків, що виникають в результаті аналізу господарської діяльності, багато в чому залежить від достовірності інформації, що використовується в аналізі. Тому аналізу слід виконувати ретельну перевірку джерел інформації на достовірність та точність. Для цього проводиться лічильна перевірка звітів (перевіряється правильність арифметичних обчислень, перевіряється взаємозв'язок між показниками різних форм звітності та їх узгодженість, повнота відображення результатів інвентаризації в показники звітності тощо).

При аналізі важлива ідентичність та порівнянність звітних даних, що використовуються для оцінки діяльності підприємства для порівняних сегментів часу, наприклад, за перший квартал звітного року та перший квартал попереднього звітного періоду. У зв'язку з цим перевіряється послідовність та безперервність показники звітності за пов'язані періоди.

1.3 Методи економічного аналізу

Багато наукових дисциплін в світі мають свої методи дослідження. Під методом науки в широкому розумінні ми розуміємо метод дослідження предмету. Методи, характерні для різних наук для підходу до вивчення свого предмета (включаючи економічний аналіз), ґрунтуються на універсальному діалектичному методі пізнання.

«Метод аналізу господарської діяльності -- це системне, комплексне, взаємопов'язане вивчення господарської діяльності підприємства з метою об'єктивної оцінки, забезпечення необхідною інформацією прийняття оптимальних управлінських рішень, контролювання і регулювання економічних процесів» к[28, с. 46].

Метод -- це спосіб досягнення основних цілей науки, що вивчається шляхом впорядкованого вивчення всіх явищ і процесів.

Цей метод включає як теоретичні, так і практичні пізнавальні операції, на основі яких робляться висновки.

«Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання» [27, с. 102].

Метод економічного аналізу -- це система теоретико-пізнавальних категорій, принципів вивчення процесів функціонування суб'єктів господарювання та наукових інструментів.

В. В. Ковальова та О. Н. Волкова під методом економічного аналізу розуміють певне поєднання трьох компонентів. Категорії науки (фактор, модель, система, витрати, доходи тощо). Принципи економічного аналізу, що використовуються в різних галузях знань: систематичний, науковий, конкретний, всебічний, об'єктивний. Наукові засоби -- методи, прийоми та засоби, що використовуються в аналізі для досягнення мети.

«Деякі вчені відстоюють думку, що існує єдиний метод економічного аналізу, в основі якого лежить загальний підхід до пізнання -- діалектика. На їх думку, метод економічного аналізу можна визначити як спосіб системного, комплексного вивчення, виміру і узагальнення впливу окремих факторів на хід і динаміку господарського розвитку, який передбачає обробку спеціальними прийомами показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації» [40, с. 21].

Отже, «метод економічного аналізу становить комплексне системне вивчення, вимірювання й узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства, виявлення та мобілізацію резервів з метою підвищення ефективності виробництва» [6, c. 102].

При аналізі господарської діяльності використовується багато різних методів. Серед них можна виділити традиційні методи, які широко використовуються в інших дисциплінах для обробки та вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, абсолютні та відносні величини та їх значення).

«Порівняння -- це метод досліджування явищ і процесів, що здійснюється через їх зіставлення з іншими одноякісними явищами та процесами з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними» [19, с. 107].

Графічний метод «використовують для порівняння обсягів певних статистичних сукупностей та вивчення їх складу» [26, с. 53].

«Балансовий метод, або як його ще називають, балансове погодження - метод, який полягає у зіставленні врівноважуючих одна одну систем взаємопов'язаних показників» [13, с. 61].

Абсолютні та відносні величини -- форма вираження кількісної визначеності, що вивчається в економічному аналізі явищ і процесів економічного життя.

«Абсолютні показники -- це величини, які виражають розміри суспільних явищ як таких, без відношення їх до інших явищ» [23, с. 102].

Одиниці вимірювання абсолютних значень:

- природні -- одиниці, що виражають масштабність явища у фізичних одиницях;

- умовно-природні -- одиниці, виміряні за узагальненими характеристиками обсягу виробництва та реалізації продукції різноманітного багатогранного асортименту;

- вартість -- одиниці виміру, що відображають значення складних явищ у грошовому виразі.

«Відносними називають показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами. їх одержують в результаті ділення двох абсолютних або середніх величин» [23, с. 103].

Відносна величина динаміки визначається діленням величини поточного показника на рівень бази (база порівняння).

Відносна цінність виконання (реалізації) плану -- це співвідношення між фактичним та плановим рівнем показників.

Відносне значення планового завдання -- відношення планового рівня показника поточного року до його фактичного рівня в попередньому році або до середнього за останні 3-5 років.

Відносний розмір конструкції -- це частка (питома вага) деталі в цілому. Відносні значення координації -- відношення частин цілого один до одного.

Значення відносної інтенсивності -- це показники, що відображають ступінь поширеності, розвиток явища у відповідному середовищі.

Значення відносної ефективності -- відношення ефекту до ресурсів або витрат.

Відносні значення порівняння -- результат ділення індикатора одного об'єкта на іншого.

Середнє значення -- це узагальнена кількісна характеристика ознаки, віднесеної до одиниці сукупності. Види середніх значень: арифметичні середні; гармонічне середнє; геометричне середнє; середньоквадратичне значення; кубічний середній і т.д.

«Метод групування -- це поділ на групи за будь-якими ознаками. Він дозволяє виявити і вивчити взаємозв'язки і взаємозалежності різних економічних явищ, найбільш суттєві чинники, закономірності і тенденції, властиві цим явищам» [36, c. 87].