Організація праці менеджера готельного підприємства в сучасних умовах

Кількість годин, відпрацьованих в середньому одним робітником, є інтегральним показником, який характеризує загальну величину ефективного фонду робочого часу одного робітника.

Фонд робочого часу визначається за формулою:



ФРЧ = Ч*Д*Т

де ФРЧ -- фонд робочого часу;

Ч -- чисельність робітників;

Д -- кількість днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період;

Т -- середня тривалість робочого дня.

На підставі формули можна визначити вплив певних факторів на зміну фонду робочого часу. З цією метою в табл. 2.2.1 проведені відповідні проміжні розрахунки.

Таблиця 2.2.1

Використання робочого часу на підприємстві

Показник	Роки	Відхилення (+, -)
	2009	2010	2010-2009
	Роб. час, людино-годин	кількість працівників, осіб	Роб. час, людино-годин	кількість працівників осіб	Роб. час, людино-годин	кількість працівників, осіб
1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб	-	18	-	19	0	1
2. Відпрацьовано всього:	32806	18	35486	19	2680	1
днів	228		233		5
годин	1822		1868		46
3. Невідпрацьовано, усього	744	-	2422	-	1678	0
у тому числі					0	0
Щорічні відпустки	472	13	1742	19	1270	6
Тимчасова непрацездатність	272	4	104	1	-168	-3
Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законом	-	-	576	19	576	19
3. Середня тривалість робочого дня, год	8	-	8	-	0	0
4. Фонд робочого часу	33550	18	37908	19	4358	1

Загальна зміна фонду робочого часу становить:



?ФРЧ=ФРЧ₂₀₁₀ - ФРЧ₂₀₀₉=4358 людино-годин

в тому числі під впливом зміни факторів: -- чисельності робітників

?ФРЧ_ч =(Ч_з - Ч_б) Д_бТ_б=((19-18)228*8)/1000= 1,82 тис. год

-- кількості днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період

?ФРЧ_Д=Ч_з (Д_з - Д_б)Т_б=(19(233-228)*8)/1000= 0,76 тис. год

— середньої тривалості робочого дня

?ФРЧ_Т=Ч_з *Д_з (Т_з-Т_б)=(19*233(8-8)/1000= 4,4 тис. год

Згідно з проведеними вище розрахунками фонд робочого часу 2010 року в порівнянні з 2009 збільшився на 4358 людино-годин, в тому числі за рахунок збільшення чисельності робітників -- на 1,82 тис. год; збільшення тривалості робочого періоду -- на 0,76 тис. год; збільшення тривалості робочого дня -- на 4,4 тис. год.

Згідно з даними таблиці 2.2.1 і форми №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу» можна сказати що у порівнянні з 2009 роком у 2010 році на підприємстві «Готель-Писанка» значно збільшилася кількість відпусток з 472 до 1742 людино-годин. І зразу хочеться відзначити, що у 2010 році у відпустці були всі 19 працівників, а у 2009 році відпустку взяли тільки 13 працівників з 18. Збільшення тривалості і кількості відпусток є дуже ефективним, адже людині для кращої працездатності і віддачі потрібно відпочивати.

Таким чином, робочий час на підприємстві використовувався досить ефективно. У середньому одним робітником відпрацьовано 233 дні в 2010 році, що на 5 днів більше ніж у попередньому.

Керівник ТзОВ „Готель-Писанка» займається напруженою інтелектуальною працею, для якої є характерним використання в роботі трьох основних блоків:

- блок накопичення і обробки нової інформації

- блок віддачі і розподілу інформації

- блок відпочинку і релаксації.

Порушення пропорцій між даними блоками або ігнорування одного з них призводить до зменшення працездатності, а отже, ефективності праці. Підтримка режиму стійкого особистого і організаційного розвитку в довгостроковій перспективі, високого рівня здоров'я і творчої активності шляхом оптимального поєднання режимів функціонування і розвитку є основною умовою стабільної роботи готелю „Писанка»

Дослідження виявило основні причини, що примушують керівника ТзОВ „Готель-Писанка» витрачати час дарма:

ь телефонні дзвінки особистого призначення

ь відвідувачі (непланові або особистого характеру)

ь погано організований обмін інформацією між підрозділами.

ь проблеми з комп'ютерним устаткуванням.

ь зміна черговості робіт, що нав'язується колегами.

ь недолік організаційного планування.

ь невміння слухати інших людей.

ь незадовільна організаційна структура.

ь плутанина в пошті.

ь виправлення помилок, яких можна було б уникнути.

ь нерішучість в ділових питаннях.

ь погано організовані і скоординовані збори.

ь відволікаючі чинники на робочому місці.

ь надмірна офісна бюрократія.

ь даремні дискусії про свою роботу і роботу інших.

Багато управлінців і менеджерів, що працюють в ТзОВ „Готелі-Писанка», вважають за краще самим виконувати те, що могли б доручити іншим співробітникам, посилаючись при цьому на недосвідченість і некомпетентність своїх підлеглих. Це явище свідчить, скоріше, про відсутність досвіду делегування повноважень і невміння навчити персонал необхідним функціям, ніж про високі достоїнства управлінця. Роблячи менше, досягай більшого - ось головний девіз грамотного керівника. Для того, щоб заробити мільйон, одному необхідно старанно трудитися довгі роки, іншому досить зробити один телефонний дзвінок. Все залежить від вибору пріоритетів і впорядкованості дій в певному проміжку часу. Правильно делегуючи повноваження, менеджери вивільнять час для творчої роботи, а отже активніше розвиватися в потрібному напрямі.

На підприємстві «Писанка» ефективно використовують режим праці і відпочинку. У процесі праці працездатність, тобто здатність людини до трудової діяльності певного роду, а відповідно, і функціональний стан організму зазнають змін. Підтримка працездатності на оптимальному рівні - основна мета раціонального режиму праці й відпочинку.

Режим праці й відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи й відпочинку і їх тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення й зміст періодів роботи й відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучається з високою й стійкою працездатністю людини без ознак надмірного втома протягом тривалого часу. Таке чергування періодів праці й відпочинку дотримується в різні відрізки часу: протягом робочої зміни, доби, тижня, року відповідно до режиму роботи підприємства.

Встановлення суспільно необхідної тривалості робочого часу й розподіл його на календарні періоди на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи й відпочинку. Цей порядок прийнято називати режимом праці й відпочинку.

Одне з основних питань установлення раціональних режимів праці й відпочинку на підприємстві - це виявлення принципів їх розробки. Таких принципів три:

ь задоволення потреби виробництва ;

ь забезпечення найбільшої працездатності людини ;

ь комбінація суспільних і особистих інтересів.

Перший принцип полягає в тому , що при виборі оптимального режиму праці й відпочинку потрібно визначити такі параметри, які сприяють кращому використанню виробничих фондів і забезпечують найбільшу ефективність виробництва . Режими праці й відпочинку будуються стосовно до найбільш раціонального виробничого режиму, для того щоб забезпечити нормальний плин технологічного процесу, виконання заданих обсягів виробництва, якісне й своєчасне проведення планово-профілактичного ремонту й огляду устаткування при скороченні його простоїв у робочий час.

Другий принцип говорить, що не можна будувати режими праці й відпочинку без обліку працездатності людину й об'єктивної потреби організму у відпочинку в окремі періоди його трудової діяльності. З метою обліку фізіологічних можливостей людину (у рамках установлених законом приписань по охороні праці й тривалості робочого часу) слід розробляти такий порядок чергування часу праці й відпочинку, визначати таку їхню тривалість, які забезпечували б найбільшу працездатність і ін. збереження здоров'я трудящих, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини.

У зв'язку із цим слід зазначити, що науково обґрунтованим режимом праці й відпочинку на підприємствах є такий режим, який щонайкраще забезпечує одночасну комбінацію підвищення працездатності й продуктивності праці, збереження здоров'я трудящих, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини.

Розробка режиму праці й відпочинку заснована на вирішенні наступних питань :

- коли повинні призначатися перерви й скільки ;

- якої тривалості повинна бути кожна; який зміст відпочинку.

Динаміка працездатності людини - це наукова основа розробки раціонального режиму праці й відпочинку. Фізіологи встановили , що працездатність - величина змінна і пов'язане це зі змінами характеру протікання фізіологічних і психічних функцій в організмі. Висока працездатність при будь-якому виді діяльності забезпечується тільки в тому випадку, коли трудовий ритм збігається із природною періодичністю добового ритму фізіологічних функцій організму. У зв'язку з добовою періодикою, що встановився, життєдіяльності в різні відрізки часу організм людину неоднаково реагує на фізичне й нервово-психічне навантаження, а його працездатність і продуктивність праці протягом доби піддаються певним коливанням. Відповідно до добового циклу найвищий рівень працездатності відзначається в ранкові і денні години - з 8 до 20 годин . Мінімальна працездатність - у нічні години. Особливо несприятливий проміжок від 1 до 3-4 години ночі.

Працездатність людини протягом робочої зміни характеризується пофазним розвитком. Основними фазами є (графік 2.2.1):

* фаза впрацьовування, або наростаючої працездатності. Протягом цього періоду відбувається перебудова фізіологічних функцій від попереднього виду діяльності людину до виробничої. Залежно від характеру праці й індивідуальних особливостей ця фаза триває від декількох хвилин до 1,5 години .

* фаза стійкої високої працездатності. Для неї характерно, що в організмі людини встановлюється відносна стабільність або навіть деяке зниження напруженості фізіологічних функцій. Цей стан сполучається з високими трудовими показниками ( збільшення виробітку, зменшення браку, зниження витрат робочого часу на виконання операцій, скорочення простоїв устаткування, помилкових дій ). Залежно від ступеня важкості праці фаза стійкої працездатності може втримуватися протягом 2-2,5 і більше годин.

* фаза розвитку втоми й пов'язаного із цим падіння працездатності триває від декількох хвилин до 1-1,5 години й характеризується погіршенням функціонального стану організму й техніко-економічних показників його трудової діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Графік 2.2.1 Динаміка працездатності за зміну

Динаміка працездатності за зміну графічно являє собою криву, що наростає в перші години, що проходить потім на досягнутому високому рівні й знижується до обідньої перерви. Описані фази працездатності повторюються й після обіду. При цьому фаза впрацьовування протікає швидше, а фаза стійкої працездатності нижче за рівнем і менш тривала, ніж була до обіду. У другій половині зміни зниження працездатності наступає раніше й розвивається сильніше через більш глибоку втому.

Для динаміки працездатності людини протягом доби/тижня характерна та ж закономірність, що й для працездатності в плині зміни. У різний час доби організм людини по різному реагує на фізичне й нервово-психічне навантаження. Відповідно до добового циклу працездатності найвищий її рівень відзначається в ранкові і денні години: з 8 до 12 годин першої половини дня, і з 14 до 17 годин другої . У вечірній годинник працездатність знижується, досягаючи свого мінімуму вночі.

У денний час найменша працездатність, як правило, відзначається в період між 12 і 14 годинами, а в нічний час - з 3 до 4 годин .

Як зазначалося в попередньому розділі, час - один з ресурсів, який не відновлюється. Брак часу на виконання поставлених завдань призводить до штучного подовження робочого дня, нераціонального його використання. Брак часу - це результат відсутності чіткості, плановості та організованості роботи менеджерів. Встановлено, що непередбачена трихвилинна телефонна розмова нерідко призводить до втрати 15-20 хвилин, необхідних для того, щоб знову зосередитись і відновити початкову працездатність.

Уміння ощадливо і раціонально використовувати робочий час, постійно удосконалювати процес його планування - ознака організованого менеджера. Під плануванням робочого часу досить часто розуміють простий перелік поточних справ на наступний день. Зважаючи лише на перелік робіт і не знаючи їх тривалості, на практиці, у кращому випадку, обмежуються спробою оцінити обсяг майбутньої зайнятості без аналізу бюджету часу. Але урахування витрат робочого часу з усіх видів робіт дає можливість одержати повну картину завантаження. Планувати особистий робочий час менеджера необхідно так само, як і всі інші види діяльності підприємства та його ресурси. управлінський праця менеджер готель

Планування покликане забезпечити раціональне використання найціннішого ресурсу - часу. Чим краще розподілений (спланований) час, тим краще він може бути використаний в особистих і професійних інтересах менеджера. Планування як складова частина раціональної організації особистої роботи менеджера означає підготовку до реалізації її цілей і структурування часу. Планування щоденної роботи, середньо - і довгострокових завдань і результатів дозволяє не тільки раціонально використовувати час, але й досягти успіху і бути впевненим у собі.

Аналогічно тому, як підприємство планує стратегію своєї діяльності, кожна людина повинна думати про майбутнє і не піддаватися перебігу подій. Головна перевага планування полягає в тому, що воно приводить до значної економії часу в цілому.

Існує оптимум витрат часу на планування, після якого подальше збільшення часу на планування стає неефективним від загального планового періоду (рік, місяць, тиждень, день). Такий оптимум має складати не більше 1%.

Успішна діяльність підприємства можлива лише за умови, що планування у ньому здійснюється цілеспрямовано. Проте керівництво готелю «Писанка» через зайву самовпевненість не приділяє належної уваги розробці плану і тому змушене вдаватися до «вольового» управління, що призводить до аврального режиму роботи і, в кінцевому рахунку, - до заниженої якості результату. Цілі менеджерів готелю, як правило, змінюються щоденно, і їхній спосіб роботи яскраво демонструє, як не потрібно реалізовувати план.

Якщо є впевненість, що задача є добре вивченою і достатньо простою для того, щоб можна було її вирішити без застосування формальних методів планування, то ця обставина виправдовує прагнення заощадити час на плануванні та використати його для організації і координації. Тому деякі підприємства можуть досягти певного рівня успіху, не докладаючи значних зусиль на формальне планування. Більш того, саме лише планування і сам план не гарантують успіху. Проте формальне планування може створити ряд цінних і істотних чинників для успіху підприємства. Зважаючи на ситуацію важливості планування робочого часу, варто сказати що відсутність будь яких планів на підприємстві є досить необачним і не перспективним. Саме така ситуація склалася на підприємстві «Готель-Писанка», адже тут відсутні будь-які формальні плани роботи. Хоча ця ситуація для підприємства на даному етапі розвитку не є критичною, але вона може швидко змінитися.

2.3 Вплив організації управлінської праці на ефективність показників економічної діяльності готельного підприємства

Аналіз фінансового стану є частиною загального аналізу господарської діяльності підприємства. Він є способом оцінки і основою для прогнозування фінансового стану підприємства на базі бухгалтерської, статистичної звітності та оперативних даних:

– дані бухгалтерського балансу підприємства (додаток Е );

– звіт про фінансові результати (Додаток Ж)

– звіт про використання робочого часу.

Фінансовий стан підприємства -- це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. В ньому, як в дзеркалі, відображаються у вартісній формі загальні результати діяльності підприємства, в тому числі й управління фінансовими результатами [77]. Основною метою фінансового аналізу є об'єктивна оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства шляхом виявлення резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

· визначення майнового стану підприємства та ефективності його використання;

· дослідження фінансової стійкості підприємства;

· оцінка динаміки стану ліквідності та платоспроможності підприємства;

· аналіз ділової активності та прибутковості підприємства;

· визначення ефективності використання підприємством фінансових ресурсів.

Оцінка стану і динаміки економічного потенціалу підприємства.

Ця група включає в себе [77]:

1. Оцінку майнового стану підприємства. Її можна одержати, визначивши: суму господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства; вартість основних засобів; коефіцієнт зносу основних засобів.

2. Оцінку фінансового стану підприємства. Його характеризують основні показники: сума власних засобів підприємств; коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів; коефіцієнт покриття; наявність в балансі «хворих» статей: збитки; кредити і позики, не погашені вчасно.

3. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності: оцінка прибутковості: прибуток; рентабельність продукції; рентабельність основної діяльності; оцінка динамічності: темпи зростання виручки (валового доходу) від реалізації; темпи зростання прибутку; оцінка ефективного використання економічного потенціалу: рентабельність активів; оцінка ринкової та інвестиційної активності: цінність акції; рентабельність акції; коефіцієнт котирування акції

Експрес-аналіз всіх перелічених показників здійснюється в динаміці, розраховуються і визначаються темпи зміни цих показників.

Основні результати експрес-аналізу фінансового стану і супутньої звітності можна оформити по-різному - у вигляді сукупності показників, серії аналітичних таблиць і короткого текстового звіту.

Мета аналізу - це змістовний і у певній мірі, формальний опис об'єкта дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих напрямків його розвитку. Отримані результати є базою для визначення загальної концепції та способів управління ним.

Для аналізу управління підприємством слід проаналізувати стан внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, початковим етапом якого є характеристика балансу.

У таблиці 2.3.1 та на рисунку 2.3.1 відображено показники активу балансу ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 рр.

Таблиця 2.3.1

Склад, структура та динаміка показників активу балансу ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 роки

Показники	2009	2010	2011	зміни
	тис. грн	питома вага,%	тис. грн	питома вага,%	тис. грн	питома вага,%	в абсолютних величинах, тис.грн.	у% до попереднього року	у питомій вазі,%
							2010/ 2009	2011/ 2010	2010/ 2009	2011/ 2010	2010/ 2009	2011/ 2010
Необоротні активи (р.080)	1042	68,02	1014	70,27	982	78	-28	-32	97,31	96,84	2,25	7,73
Оборотні активи (р.260, 270), в т.ч.:	490	31,98	429	29,73	277	22	-61	-152	87,55	64,57	-2,25	-7,73
Запаси (р.100-140)	13	2,65	6	1,40	9	3,25	-7	3	46,15	150	-1,25	1,85
Дебіторська заборгованість (р. 150, 160, 170-210)	55	11,22	100	23,31	118	42,60	45	18	181,82	118	12,09	19,29
Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції (р. 220-240)	422	86,12	323	75,29	150	54,15	-99	-173	76,54	46,44	-10,83	-21,14
Усього активів (р.280)	1532	100	1443	100	1259	100	-89	-184	94,19	87,25	0,00	0,00

Як бачимо, вартість необоротних активів у кінці 2009 року становила 1042 тис. грн., 2010 року - 1014 тис. грн., 2011 року - 982 тис. грн., що склало 78% балансу. Оборотні активи у 2009 році оцінювались у 490 тис. грн., а до 2011 року їх вартість знизилася до 277 тис. грн. При цьому їхня питома вага змінилася з 31,98% у 2009 році до 22% у 2011 році. Вартість запасів знизилася з 13 тис. грн. (2,65%) у 2009 році до 6 тис. грн. (1,4%) у 2010 році, і збільшилась у 2011 році по відношенню до 2010 року до 9 тис. грн. (3,25%) у 2011 році. Дебіторська заборгованість у 2009 році складала 55 тис. грн. , у 2010 році вона становила 100 тис. грн. , а у 2011 році 118 тис. грн. Частка цієї категорії у складі активів становила 11,22% у 2009 році, 23,31% у 2010 році та 42,6% у 2011 році. Грошові кошти на балансі підприємства станом на кінець року у 2009 році склала 422 тис. грн., що становить 86,12% активу балансу, у 2010 році ця частка зменшилася до 75,29% (323 тис. грн.), а у 2011 році вона вже сягнула позначки 54,15% (150 тис. грн.) активів підприємства.

Рис. 2.3.1 Склад та динаміка активів ТзОВ «Готель-Писанка»

Проаналізуємо структуру активів даного підприємства (рис. 2.3.2)

Рис. 2.3.2 Структура оборотних і необоротних активів ТзОВ «Готель-Писанка» 2009-2011 рр.

Проаналізуємо також пасиви досліджуваного підприємства (табл. 2.3.2, рис. 2.3.3)

Таблиця 2.3.2

Склад, структура та динаміка показників пасиву балансу ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 роки

Показники	2009	2010	2011	Відхилення
	тис. грн.	Частка, %	тис. грн.	Частка, %	тис. грн.	Частка, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне,%	Частка,%
							2010 / 2009	2011 / 2010	2010 / 2009	2011 / 2010	2010 / 2009	2011 / 2010
Власний капітал та забезпечення наступних витрат	1497	97,72	1391	96,40	1241	98,57	-106	-150	92,92	89,22	-1,32	2,17
Поточні зобов'язання, в т.ч.:	35	2,28	52	3,60	18	1,43	17	-34	148,57	34,62	1,32	-2,17
Кредиторська заборгованість	6	17,14	13	25,00	6	33,33	7	-7	216,67	46,15	7,86	8,33
поточні зобов'язання за розрахунками	27	77,14	24	46,15	12	66,67	-3	-12	88,89	50	-30,99	20,51
Інші поточні зобов'язання	2	5,71	15	28,85	0	0,00	13	-15	750	0	23,13	-28,85
Усього капіталу	1532	100	1443	100	1259	100	-89	-184	94,19	87,25	0	0

Частка власного капіталу значно переважає над поточними зобов'язаннями і становить у 2009 році 97,72% (1497 тис. грн.), а у 2011 році 98,57% (1241 тис. грн.). Поточні зобов'язання становлять 35 тис. грн. у 2009 році, 52 тис. грн. - 2010 році і 18 тис. грн. - у 2011 році. (рис. 2.3.4.)

Рис. 2.3.3 Склад та динаміка поточних зобов'язань ТзОВ «Готель-Писанка» 2009-2011 рр.

У складі поточних зобов'язань кредиторська заборгованість становить 6 тис. грн. у 2009 році, 15 тис. грн. у 2010 році та 6 тис. грн. у 2011 році. Поточні зобов'язання за розрахунками займають найбільшу частину у складі поточних зобов'язань ТзОВ «Готель-Писанка» і у 2009 році становили 27 тис. грн. або 77,14% поточних зобов'язань , у 2010 році - 24 тис. грн. (46,15%) та у 2011 році 12 тис. грн. (66,67%). Інші поточні зобов'язання займають у 2009 році найменшу частку поточних зобов'язань ТзОВ «Готель-Писанка» 5,71%, а у 2011 році вони взагалі відсутні.



Рис. 2.3.4 Структура власного і позикового капіталу пасивів ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 рр.

Всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу факторів на відповідні показники [77].

Таблиця 2.3.3

Характеристика показника оцінки майнового стану ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 рр.

Показники	Роки
	2009	2010	2011
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	0,0265	0,0140	0,0325
Частка основних засобів в активах	0,6606	0,6819	0,7379
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,4461	0,4875	0,5291
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,5539	0,5125	0,4709
Коефіцієнт постійності	0,6802	0,7027	0,7800
Частка оборотних виробничих активів	0,0085	0,0042	0,0071
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	0,0265	0,0140	0,0325
Коефіцієнт мобільності активів	0,4702	0,4231	0,2821
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	0,0039	0,0042	0,0048

Аналізуючи показники оцінки майнового стану підприємства помічаємо, що частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах збільшилася, що є позитивною тенденцією. Коефіцієнт зносу основних фондів збільшився, що є негативним для підприємства. Нормою для коефіцієнта придатності вважається, коли він > 0,5, у нашому випадку він у 2009 році становить 0, 55, але уже в 2010 році цей показник почав падати хоча і в межах норми (0,51) а на кінець 2011 року він уже знизився до 0, 47 що є негативним для підприємства. Коефіцієнт мобільності активів показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових; це потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти вона є негативною, адже коефіцієнт зменшився на 0,19 у 2011 році в порівнянні з 2009 роком.

Отже, при аналізі показників майнового стану помічаємо, перш за все збільшення обігових фондів, що у свою чергу призводить до менших витрат, у порівнянні з тією ситуацією, якби вони зменшилися. Варто звернути увагу також на збільшення коефіцієнту зносу основних засобів, який, що свідчить про пришвидшення морального і фізичного старіння основних засобів.

Наступним кроком у оцінці фінансового стану готелю «Писанка», є аналіз його фінансового стану, який варто проводити у два етапи:

І етап - визначеність типу фінансової стійкості;

ІІ етап - розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості.

Попередньо, також зазначимо, що під фінансовою стійкістю розуміють здатність підприємства фінансувати свою діяльність за рахунок власного капіталу, тобто рівень незалежності підприємства від позикових джерел фінансування. Фінансова стійкість залежить від складу та структури пасивів підприємства: чим більший у підприємства власний капітал, тим вище фінансова стійкість і менша загроза банкрутства.

Отже, розпочнемо з визначення типу фінансової стійкості готелю «Писанка», для цього порівняємо вартість джерел формування запасів з вартістю запасів (табл. 2.3.4).

Отже, дані з табл. 2.3.4 показали, що протягом досліджуваного періоду готель «Писанка» має абсолютну фінансову стійкість за рахунок того, що вартість запасів, менша за суму власного оборотного капіталу.

Далі надамо оцінку коефіцієнтам фінансової стійкості у готелі «Писанка». Ці коефіцієнти розраховуються як відношення абсолютних показників активу і пасиву балансу (табл.2.3.5).

Таблиця 2.3.4

Визначення типу фінансової стійкості готелю «Писанка» у 2009-2011 рр

№ з/п	Типи фінансової стійкості та критерії її визначення	Показники	Період	Відхилення (+,-) 2010/2009	Відхилення (+,-) 2010/2010
			2009	2010	2011
1.	1.Абсолютна фінансова стійкість: ВОК?З 2.Нормальна фінансова стійкість: ВОК+ДЗ?З 3.Нестійкий фінансовий стан:ВОК+ДЗ+ККП?З 4.Кризова фінансова стійкість: ВОК+ДКП+ККП<З	Власний капітал	1497,00	1391,00	1241,00	-106,00	-150,00
2.		Необоротні активи	1042,00	1014,00	982,00	-28,00	-32,00
3.		Наявність власних обігових коштів	455,00	377,00	259,00	-78,00	-118,00
4.		Довгострокові кредити і позики	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
5.		Наявність власних обігових коштів; довгострокових кредитів, позик для формування обігових активів	-1042,00	-1014,00	-982,00	28,00	32,00
6.		Короткострокові кредити і позики	6,00	13,00	6,00	7,00	-7,00
7.		Загальна величина основних джерел формування обігових активів	-1036,00	-1001,00	-976,00	35,00	25,00
8.		Величина запасів і витрат	13,00	6,00	9,00	-7,00	3,00
9.		Надлишок (+) чи нестача (-) власних обігових активів у покритті запасів і витрат	442,00	371,00	250,00	-71,00	-121,00
10		Надлишок (+) чи нестача (-) власних і довгострокових джерел формування в покритті запасів і витрат	-1055,00	-1020,00	-991,00	35,00	29,00
11.		Надлишок (+) чи нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат	-1049,00	-1007,00	-985,00	42,00	22,00
		Тип фінансової ситуації	абсолютна фінансова стійкість	абсолютна фінансова стійкість	абсолютна фінансова стійкість

Таблиця 2.3.5

Характеристика основних показників фінансової стійкості та стабільності ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 рр.

Показники	Роки
	2009	2010	2011
Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал)	455	377	259
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	0,929	0,879	0,935
Маневреність робочого капіталу	0,029	0,016	0,035
Маневреність власних обігових коштів	0,927	0,857	0,579
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	35,000	62,833	28,778
Коефіцієнт покриття запасів	35,462	65,000	29,444
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,977	0,964	0,986
Коефіцієнт фінансової залежності	1,023	1,037	1,015
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,304	0,271	0,209
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,023	0,036	0,014
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	42,771	26,750	68,944
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,977	0,964	0,986

Як відомо власні обігові кошти - це оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. На даному підприємстві вони становлять 259 у 2011році, що є позитивним, адже завдяки їм не лише існує здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво (робочий, функціонуючий капітал).

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами свідчить про абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендованим значенням даного показника є >0.1 або =0,2. Позитивним є збільшення. У нашому випадку на кінець 2011 року даний коефіцієнт становив 0,935. У порівнянні з попереднім роком він збільшився на 0,056.

Аналізуючи маневреність власних обігових коштів, помічаємо, що цей показник зменшився, що призводить до пришвидшення оборотності обігових коштів, в умовах інфляції -- до залучення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємства.

Важливим показником фінансової стабільності ТзОВ «Готель-Писанка» є коефіцієнт автономії (Ка). Він розраховується як співвідношення суми власного капіталу до суми активів (Ка=ф.1.р.380/ф.1.р.280). Чим вище значення цього коефіцієнту, тим нижчий ризик для кредиторів підприємства при укладенні господарських договорів, видачі кредитів та здійснення інвестиційної діяльності.

Коефіцієнт автономії в 2009 році становив 0,977, а в 2011 році - 0,986, що на 0,022 більше ніж у 2010 році. При цьому оптимальним значенням цього показника є більше ніж 0,5, а отже бачимо, що ТзОВ «Готель-Писанка» у 2009-2011 рр. це значення перевищило.

Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) демонструє забезпеченість заборгованості власними коштами; перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства. Нормативне значення >1. У даному випадку, цей показник збільшився у порівнянні із попереднім періодом і становить 68,94 у 2011 році.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу - це відношення власного оборотного капіталу до власного капіталу (Км=ф.1.р.380-р.080/ф.1.р.380), який у 2009 році становив 0,304, у 2010 році - 0,271, а у 2011 році - 0,209 (рис.2.3.5).

Рис. 2.3.5 Динаміка показників фінансової стійкості ТзОВ «Готель-Писанка» у 2009-2011 рр.

В залежності від ступені ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на наступні групи:

А1	найбільш ліквідні активи. До них належать всі грошові кошти підприємства (готівка, гроші на рахунках, короткострокові фінансові вкладення, цінні папери)
А2	активи, що швидко реалізуються. До них належить дебіторська заборгованість, та інші активи
А3	активи, що повільно реалізуються. До них належать: запаси товарів, витрати майбутніх періодів, розрахунки з учасниками
А4	активи, що важко реалізуються. Це основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капіталовкладення, устаткування і обладнання, довгострокові фінансові інвестиції

Статті пасиву групуються залежно від термінів оплати:

П1	Найбільш термінові пасиви, до них належить кредиторська заборгованість та інші пасиви терміном до 3-х місяців
П2	Короткострокові пасиви, до них належать короткострокові кредити та позики терміном 3-6 місяців
П3	Довготермінові пасиви, до них належать довготермінові пасиви та позичені засоби
П4	Постійні пасиви: до них належить власний капітал. Безстрокові, вони не мають терміну погашення.

Для визначення балансу необхідно співставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

А₁ П₁

А₂ П₂

А₃ П₃

А₄ П₄

Із необхідності виконання перших трьох нерівностей випливає необхідність виконання і четвертої нерівності, що має балансуючий характер. Одночасно з цим, вона має глибокий економічний зміст: його виконанню свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості - наявності у підприємства власних обігових коштів.

Аналіз ліквідності балансу оформляється у вигляді таблиці, де розраховуються підсумки груп по активу і пасиву за 2009-2011рр. (табл..2.3.6)

Після співставлення підсумки наведених груп по активу і пасиву можна сказати що баланс підприємства є абсолютно ліквідним, тому що:

А₁ П₁

А₂ П₂

А₃ П₃

А₄ П₄

Співставлення найбільш ліквідних засобів і активів, що швидко реалізуються, з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткотерміновими пасивами дозволяє вияснити поточну ліквідність. Порівняння активів, що повільно реалізуються з довготерміновими і середньо терміновими пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на ближчий до поточного моменту проміжок часу. Перспективна ліквідність - прогноз платоспроможності на підставі майбутніх поступлень і платежів (з яких у відповідних групах активу і пасиву представлена частина, тому прогноз досить приблизний). Такий аналіз є дещо наближеним по тій причині, що відповідність степені ліквідності активів та терміну погашення обов'язків дається приблизно, що обумовлено недостатністю інформації.

Платоспроможність є зовнішнім виявленням фінансової стійкості підприємства. Платоспроможність - це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці (табл..2.3.7).

Таблиця 2.3.6

Оцінка ліквідності балансу підприємства за 2009-2011 роки

№ з/п	Актив	Значення	Пасив	Значення	Платіжна нестача (надлишок)
		2009	2010	2011		2009	2010	2011	2009	2010	2011
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
А1	Найбільш ліквідні активи	422,00	323,00	150,00	П1	Найбільш термінові зобов'язання	35,00	52,00	18,00	-387,00	-271,00	-132,00
А2	Активи, що швидко реалізуються	55,00	100,00	118,00	П2	Короткострокові пасиви	0,00	0,00	0,00	-55,00	-100,00	-118,00
А3	Активи, що повільно реалізуються	13,00	6,00	9,00	П3	Довгострокові пасиви	0,00	0,00	0,00	-13,00	-6,00	-9,00
А4	Активи, що важко реалізуються	1042,00	1014,00	982,00	П4	Постійні пасиви	1497,00	1391,00	1241,00	455,00	377,00	259,00
5.	Всього активів	1532,00	1443,00	1259,00		Всього пасивів	1532,00	1443,00	1259,00
6.	По балансу	1532,00	1443,00	1259,00		по балансу	1532,00	1443,00	1259,00

Коефіцієнт покриття обчислюється як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань (Кп=ф.1.р.260/ф.1.р.620).

Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Даний коефіцієнт становить 15,39 (2011 рік), він у свою чергу збільшився на 7,14 (86,5%) у порівнянні з 2010 роком.

Збільшився також на 6,75 (83%) коефіцієнт ліквідності швидкої, що у свою чергу збільшило кількість одиниць найбільш ліквідних активів, які припадають на одиницю термінових боргів.

Коефіцієнт ліквідності абсолютної характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Нормою для коефіцієнта ліквідності абсолютної є значення 0,2-0,35. У нашому випадку він становить 8,33, у порівнянні з 2010 роком збільшився на 2,12 (34%).

Таблиця 2.3.7

Характеристика основних показників ліквідності (платоспроможності) ТзОВ «Готель-Писанка»

Показники	Оптимальне значення	Роки	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення,%
		2009	2010	2011	2010/2009	2011/2010	2010/2009	2011/2010
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)	1-2	14,00	8,25	15,39	-5,75	7,14	-41,1	86,5
Коефіцієнт ліквідності швидкої	0,7-0,8	13,63	8,13	14,89	-5,49	6,75	-40,3	83
Коефіцієнт ліквідності абсолютної	0,2-0,35	12,06	6,21	8,33	-5,85	2,12	-48,5	34,2
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості		9,17	7,69	19,67	-1,47	11,97	-16,1	156

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна тенденція змін показників ліквідності ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 рр. зображена на рис. 2.3.6.

Рис.2.3.6 Динаміка показників ліквідності ТзОВ «Готель-Писанка»

Для дослідження управління підприємством важливими є показники фінансових результатів. Для ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 роки вони наведені в табл.2.3.8.

Таблиця 2.3.8

Аналіз фінансових результатів ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 рр.

№ з/п	Стаття	Рік	Відносне відхилення,%
		2009	2010	2011	2010/ 2009	2011/ 2010
1	Дохід (виручка) від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг)	1060	888	759	-16,23	-14,53
2	Податок на додану вартість	0	148	0	-	-100
3	Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1060	740	759	-30,19	2,57
4	Собівартість реалізованих (товарів, робіт, послуг)	971	726	725	-25,23	-0,14
5	Валовий прибуток	89	14	34	-84,27	142,86
6	Інші операційні доходи	47	20	13	-57,45	-35
7	Адміністративні витрати	0	130	33	-	-74,62
8	Витрати на збут	0	0	0	-	-
9	Інші операційні витрати	124	46	130	-62,90	182,61
10	Збиток/прибуток від операційної діяльності	12	-112	-116	-1033,33	3,57
11	Інші доходи	28	0	36	-100,00	-
12	Збиток/прибуток від звичайної діяльності	62	-98	-113	-258,06	15,31
13	Чистий збиток/прибуток	62	-98	-113	-258,06	15,31
14	Коефіцієнт валового прибутку	0,084	0,019	0,045	-77,47	136,78
15	Коефіцієнт чистого прибутку	0,058	-0,13	-0,15	-326,42	12,42
16	Коефіцієнт оборотності активів	0,69	0,51	0,60	-25,88	17,56

Дохід (виручка) від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) у 2009 році був 1060 тис. грн., а у 2011 році 759 тис. грн., що на 14,53% менше ніж у 2010 році.

Собівартість реалізованих (товарів, робіт, послуг) у 2009 році складала 971 тис. грн., а у 2010 році - 726 тис. грн., що на 0,14% більше ніж у 2011 році.

Валовий прибуток у 2009 році склав 89 тис. грн., у 2010 році він зменшився на 84,27% і становив 14 тис. грн., але вже в 2011 році валовий прибуток зріс на 142% і становив 34 тис. грн.

Інші операційні доходи у 2010 році по відношенню до 2009 року зменшилися на 57,45% і становили 20 тис. грн.., а у 2011 році вони ще зменшилися на 35% і становили 13 тис. грн.

Адміністративні витрати у 2010 році становили 130 тис. грн., а у 2011 році зменшилися на 74,62% і склали 33 тис. грн..

Інші операційні витрати у 2009 році становили 124 тис. грн., що на 62% більше ніж у 2010 році, а у 2011 році вони становили 130 тис. грн., що на 182% більше ніж у 2010 році.

У 2009 році ТзОВ «Готель-Писанка» отримало чистий прибуток у сумі 64 тис. грн., а вже у 2010 році діяльність підприємства стала збитковою і воно отримало збитки у розмірі 98 тис. грн., і у 2011 році чистий збиток становив 113 тис. грн.

Показники результатів господарської діяльності дають відповідь користувачам фінансової звітності на питання про обсяги реалізації та суму коштів, інвестованих в активи. Для оцінки дохідності використовуються два види показників рентабельності. Показники першого типу оцінюють рентабельність по відношенню до реалізації, а показники другого - по відношенню до активів.

Перший показник називається коефіцієнтом валового прибутку (КПР.) і розраховується як відношення суми валового прибутку до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Кпр.=ф.2.р.050/ф.2.р.035).

Цей показник характеризує ефективність не лише господарської діяльності, а й процесів ціноутворення. Коефіцієнт валового прибутку показує, що на підприємстві кожна гривня обороту принесе 8,4 копійки валового прибутку в 2009 році, 1,9 копійки в 2010 році та 4,5 копійки в 2011 році (рис.2.3.7)

Про відносну ефективність господарської діяльності дирекції свідчить коефіцієнт чистого прибутку (Кч.пр.). Його розраховують як відношення суми чистого прибутку до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Кч.пр.=ф.2.р.220/ф.2.р.035). Даний показник ефективний тільки у 2009 році і становить 5,8%, а вже в 2010-2011 рр. він є від'ємним і причиною цього є те, що підприємство у даний період через перевищення витрат над доходами отримує збиток. Тому можна сказати про неефективний результат господарської діяльності та потребу в спрямуванні на отримання чистого прибутку.

Під час аналізу фінансового стану потрібно визначити, наскільки ефективно ведеться управління активами. Для цього використовується коефіцієнт оборотності активів (Ко.а.). Його розраховують як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до середньої вартості активів (Ко.а.=ф.2.р.035/середнє(ф.1.р.640)).

Рис. 2.3.7 Динаміка показника рентабельності ТзОВ «Готель-Писанка» за 2009-2011 роки

Цей показник характеризує суму доходів, які отримує підприємство від реалізації послуг, на кожну гривню, що вкладена в його активи.

Оборотність ТзОВ «Готель-Писанка» у 2010 році знизилась порівняно з 2009 роком на 25,88% і склала 0,51 обороту, а у 2011 році уже збільшилась на 17,56% і склала 0,6 обороту.

Трансформація товарно-матеріальних цінностей в грошові кошти залежить від того, як швидко обертаються окремі види оборотних активів і скільки оборотів вони здійснюють за досліджуваний період.

З метою дослідження уповільнення чи прискорення оборотності фінансових ресурсів підприємства застосовуються наступні показники ділової активності (табл. 2.3.8).

Оборотність активів підвищився на 0,09, що збільшило чисту виручку від реалізації продукції (далі -- виручка) на одиницю коштів, інвестованих в активи. Тому це є позитивною тенденцією.

Збільшився також показник фондовіддачі на 0,065. Через це збільшилась виручка, яка припадає на одиницю основних виробничих фондів.

Аналізуючи показники оборотності помічаємо, що коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) і коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність) зросли, що є позитивним для підприємства, адже цим самих збільшилася кількість оборотів коштів. А коефіцієнт оборотності запасів (обороти) і коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) зменшилися на 40,44 і 3,38 відповідно, що є негативним для підприємства.

Отже, підсумовуючи усе вище сказане, можна зробити висновок про те, що дане підприємство є збитковим, хоча воно нормально функціонує, але не зважаючи на це готелю потрібно звернути увагу на оновлення основних засобів найближчим часом, адже від цього, у свою чергу, залежить конкурентоспроможність підприємства. Тим більше це стосується підприємств туристичної індустрії, де попит споживачів і вимогливість до пропонованих послуг змінюється надзвичайно швидко, що вимагає постійного аналізу ринку, порівняння своїх можливостей із послугами, які пропонують конкуренти. Поліпшення якості обслуговування також займає не останнє місце, адже необхідно забезпечити споживача послугою, яка максимально підійшла б йому і задовольнила всі його потреби.

У підприємствах, які обслуговують населення важливим є рівень обслуговування, адже від цього залежить бажання (чи небажання) поселитися саме в даному готелі. Тому варто звернути увагу на персонал, на те, чи вірно вони поводять себе із відвідувачами.

Таблиця 2.3.9

Характеристика показників ділової активності підприємства

Показники	Роки	Відхилення
	2009	2010	2011	відхилення 2010-2009	відхилення 2011-2010
Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації	0,692	0,513	0,603	-0,179	0,090
Фондовіддача	1,047	0,752	0,817	-0,295	0,065
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)	2,163	1,725	2,740	-0,438	1,015
Період одного обороту обігових коштів (днів)	166,415	208,703	131,383	42,288	-77,319
Коефіцієнт оборотності запасів (обороти)	74,692	121,000	80,556	46,308	-40,444
Період одного обороту запасів (днів)	4,820	2,975	4,469	-1,845	1,494
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)	33,125	14,231	10,843	-18,894	-3,388
Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	10,868	25,297	33,202	14,429	7,904
Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	0,034	0,048	0,025	0,014	-0,023
Період операційного циклу (днів)	177,283	234,000	164,585	56,717	-69,415
Період фінансового циклу (днів)	177,249	233,952	164,560	56,703	-69,392
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність)	0,708	0,532	0,612	-0,176	0,080

Висновки до 2 розділу

Характеризуючи основні форми участі менеджерів у вирішенні господарських завдань ТзОВ ми проаналізували управлінську працю в товаристві та описали ділові контакти менеджера готелю, а також зробили аналіз використання робочого часу менеджера і зробили аналіз показників господарської діяльності товариства.

Характеризуючи управлінську працю менеджера ми визначили основні обов'язки та права директора готелю «Писанка» згідно з посадовою інструкцією. Особливістю організації праці менеджера «Писанки» є її специфічно виражений творчий характер, пов'язаний з постійним пошуком і розв'язанням завдань, на які не завжди можна знайти правильну відповідь, керуючись тільки досвідом.

Основною складовою діяльності керівника готелю є його вміння ефективно контактувати з людьми, що його оточують - підлеглими, колегами, журналістами і конкурентами, діловими партнерами і державними службовцями.

Раціональне використання робочої сили великою мірою залежить від ефективного використання робочого часу. Дослідження виявило основні причини втрати часу, які були представлені в даному розділі. Основною проблемою є концентрація всіх обов'язків і відповідальності у руках керівника організації, а також невміння делегувати повноваження та розподіляти обов'язки між своїми підлеглими. Важливим також є аналіз динаміки працездатності менеджера готелю під час зміни.

Для кращого уявлення стану розвитку даного готелю, проведено оцінку його фінансового стану, оскільки, саме, фінансовий стан являється найважливішою характеристикою економічної діяльності будь-якого підприємства, визначає конкурентоздатність та потенціал у співробітництві, дає змогу оцінити на якому рівні гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його контрагентів по фінансовим та інших відносинах.

У готелю «Писанка» протягом досліджуваного періоду абсолютно ліквідний баланс, оскільки виконуються всі необхідні співвідношення, а це означає, що даний готель за рахунок реалізації відповідних груп активів має можливість покривати свої зобов'язання, по мірі їх наставання.

Ми спостерігаємо у 2010 році, порівняно з 2009 роком, зниження всіх показників платоспроможності у готелі «Писанка», але все одно їхнє значення залишається набагато більшим, ніж оптимальні, а це говорить про те, що досліджуваний готель з легкістю може розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями. І у 2011 році всі показники платоспроможності почали інтенсивно зростати. Дані показали, що протягом досліджуваного періоду готель «Писанка» має абсолютну фінансову стійкість за рахунок того, що вартість запасів, менша за суму власного оборотного капіталу.

Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості показав, що всі показники у готелі «Писанка» протягом 2010-2011 років відповідають своєму нормативному значенню. Це дає змогу стверджувати те, що досліджуваний готель повністю фінансує свою діяльність за рахунок власного капіталу.

РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ З УДОСКОНАЛЕННЯ ОСОБИСТОЇ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА ТЗОВ «ГОТЕЛЬ-ПИСАНКА»

3.1 Удосконалення системи управлінської праці та основних напрямків її наукової організації в товаристві

На основі проведеного дослідження діяльності готелю «Писанка» визначимо шляхи удосконалення системи організації управлінської праці.

1. Кожний структурний відділ підприємства повинен мати Положення про організацію його роботи, де встановлюються основні завдання і структура даного відділу, основні функції виконавців відділу, права та обов'язки відділу і його керівника, взаємовідносини з іншими підрозділами підприємства тощо. Таким чином в такому Положенні буде визначений чіткий розподіл праці і службових зв'язків між підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Застосування даних заходів призведе до раціоналізації розподілу праці працівників в апараті управління та підвищить їх продуктивність.

2. Удосконалення матеріального та морального стимулювання працівників апарату управління. При виборі форми і системи оплати праці в ТзОВ «Готель-Писанка» потрібно прагнути до того, щоб вони націлювали працівника на підвищення професійної майстерності, пошук нових рішень. У зв'язку з цим можуть використовуватися системи оплати праці, які добре себе зарекомендували і які достатньо висвітлені в сучасній літературі, наприклад, безтарифна, контрактна, єдина тарифна, а також оплата праці, в залежності від участі працівників у прибутку підприємства.

Періодичне преміювання має стимулювати працівників докладати додаткові зусилля, зв'язані з опануванням нової техніки і технології, впровадженням нових форм організації праці, оволодінням суміжними професіями, прийомами роботи тощо, що закладають базу (основу) підвищення продуктивності праці.

Преміювання за підсумками діяльності підприємства в цілому має подвійну силу - стимулювання колективного зусилля для підвищення прибутковості й виховувати персонал у дусі співробітництва з фірмою.

3. Підвищення кваліфікації управлінських кадрів. Найбільш прийнятним є шлях заміщення кадрів керівників і фахівців за рахунок висування працівників свого підприємства. Висування своїх працівників на більш високі посади сприяє стабільності кадрів, створює впевненість у членів колективу в можливості росту по службі на своєму підприємстві. У той же час, підбір кандидатів на заміщення посад ззовні, з іншого підприємства чи організації сприяє припливу нових людей і, якщо це передові підприємства - передового досвіду, свіжих думок. Тому підбір і призначення на посади керівників кандидатів з інших підприємств і організацій, як правило, повинні відбуватися шляхом виборів на конкурсній основі. Ефективність цих та інших заходів з удосконалення організації управлінської праці наведена в таблиці 3.1.1.

Таблиця 3.1.1

Ефективність заходів з удосконалення організації управлінської праці у ТзОВ «Готель-Писанка»

Заходи	Вплив на стан людини
1. Покращення психологічного клімату шляхом морального ставлення до підлеглих	Поліпшуються показники діяльності нервової, серцево-судинної, дихальної і м'язової систем; підвищується продуктивність праці
2. Вибір раціонального освітлення	Поліпшується якість роботи, зникає головний біль, нормалізується зір
3. Правильне планування та фарбування приміщень	Поліпшується стан нервової системи
4. Покращення інформаційного забезпечення працівників	Підвищує швидкість прийняття і реалізації управлінських рішень
5. Удосконалення поділу праці та кооперації	Більш ефективне виконання поставлених завдань
6. Удосконалення системи матеріального та морального стимулювання	Підвищує стимул до високопродуктивної праці



З метою удосконалення апарату управління персоналом ТзОВ «Готель-Писанка» рекомендується переглянути формування структурного підрозділу апарату управління. При перегляді формування структурних підрозділів необхідно дотримуватись таких принципів:

1. Принцип первинності функції і вторинності органу управління. Потрібно навчитися чітко визначати і формулювати функції товариства, так як вони є визначними для апарату управління.