Задача стратегічного планування полягає в створенні передумов, що сприяють зміні умов роботи усередині банківської філії, тобто в приведенні їх у відповідність з вимогами ринку. Стратегія діяльності повинна показувати, що і як необхідно робити на рівні головного банку та філії для досягнення цілей, поставлених вищим керівництвом банку. Головним суб'єктом, що здійснює стратегічне планування на рівні філії, є його керуючий. Розглянемо найважливіші стратегії, вироблювані їм у відношенні деяких основних елементів стратегії банку.

Територія. У результаті проведення аналізу ринку, на якому функціонує філія, можна визначити ступінь привабливості останнього по кожній зоні діяльності для всіх продаваних продуктів. Наочно це пропонується робити у виді наступної таблиці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Визначення ступеня привабливості території діяльності філії

* Указується бальна оцінка (визначається експертним шляхом): максимум - 5 балів.

Дана таблиця дозволяє вибрати необхідну стратегію у відношенні кожної зони. Це може бути стратегія "захисту" у відношенні зони діяльності філії і стратегія "нападу" у відношенні тих районів, що вважаються привабливими і ще не охопленими обслуговуванням. Стратегія "захисту" полягає в створенні таких умов, що дозволяли б утримувати клієнтів (проведення відповідної цінової, продуктової, дистрибутивної і комунікаційної політики). Стратегія "нападу" складається в розробці напрямків діяльності, що дозволяли б відбирати в конкурентів їхніх клієнтів і одночасно залучати нову, ще неохоплену банківським обслуговуванням, клієнтуру (наприклад, у житлових "спальних" районах).

Продуктова стратегія. Насамперед варто підкреслити, що специфіка банківського продукту полягає в тім, що його не можна розглядати ізольовано. Він повинний погоджуватися із сегментом клієнтури, якому призначається даний продукт. Для реалізації економічних цілей керівник будь-якого господарського суб'єкта звертає безпосередню увагу на предмет продажу. Оскільки кількісні цілі випливають з обсягу продажів і прибутку, кожен комерційний директор намагається реалізувати ту гаму продуктів, що йому дозволяє досягти намічених цілей. Керівництво філії не може діяти в такий спосіб по наступним причинах:

· гама продуктів розробляється головною структурою і відповідно до розпоряджень центрального банку;

· філія є ланкою загальної філіальної мережі, що повинна гарантувати клієнтурі повсюдне адекватне обслуговування.

Таким чином, банку необхідно приділяти більше уваги не тому, що продавати, а як продавати. На те, як здійснювати продаж, впливають, на наш погляд, три фактори: час, обслуговування і сегмент.

Час: деякі банківські продукти мають сезонний характер, тобто за ними клієнтура звертається у визначений час року (наприклад, податкові платежі, виплата заробітної плати, аграрні позички); у той же час є і такі продукти, що не носять сезонного характеру (наприклад, відкриття і ведення рахунків, обмінні операції). Усе це говорить про те, що необхідно виробити такі стратегії, які б, з одного боку, дозволяли вчасно пропонувати сезонні продукти і, з іншого боку, направляти засоби і ресурси для задоволення різноманітних потреб, що диктує ринок. Наприклад, у випадку з періодом сплати податків можна запропонувати їхній авансований платіж, тим самим може бути поліпшений імідж банку в очах клієнтури.

Обслуговування: у даному випадку маються на увазі адекватні дії філії для вирішення проблем клієнтури. Мова йде про тісне ув'язування чекань клієнтів і пропозицій філії.

Таким чином, пропозиція стає необхідною умовою для задоволення запитів клієнтів. У стратегію банку входить не тільки забезпечення ефективності продуктів, але і підтримка, а де необхідно - поліпшення, відносин із клієнтурою. Концепція високого рівня обслуговування припускає відповідний професійний рівень компетенції (класифікація продуктів, уміння представляти пропоновані продукти, допомога в їхньому використанні), навички спілкування (увага, ввічливість, чемність, уміння розташувати до себе), здатність підтримувати тривале спілкування (для деяких клієнтів і видів послуг, що здобуваються, період спілкування більш тривалий, чим для інших), дотримувати місце й ієрархічність рівня спілкування (для деяких клієнтів потрібно участь керуючого, надання більш комфортної обстановки), застосування необхідних нормативів (тобто уміння гнучко застосовувати внутрішні правила й інструкції банку). Мова йде про постійне поліпшення іміджу і представлення продуктів з метою поліпшення якості рішення, пропонованого клієнту.

Сегмент: важливим моментом кожної стратегічної дії є і залишається процес сегментації ринку. Сегмент у разі потреби звужується до персоналізації продукту для одного клієнта. Такий підхід дає можливість сприймати споживачу продукт як пропозицію, призначену винятково для нього одного.

Найбільш важливою на сьогоднішній день, на наш погляд, є стратегія пропозиції комплексного пакета банківських продуктів. Дана стратегія є виграшною, оскільки вона збігається з цілями маркетингу і банківського підприємства в цілому. Вона припускає розгляд наявних у наявності продуктів як окремих позицій каталогу послуг, та дозволяє визначити і сформувати набір продуктів, що цілком задовольняли би потреби клієнта, гарантуючи цим найкращу взаємодію з ним.

Нижче приводяться приклади комплексних пакетів банківських продуктів для такого сегмента клієнтів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Комплексні пакети банківських продуктів для приватних осіб

При розробці продуктової стратегії не можна не враховувати етапи життєвого циклу продукту (ЖЦП).

На кожнім етапі використовуються своя стратегія, а саме:

· етап виведення на ринок: особлива увага повинна приділятися якості банківського продукту, тобто фактору, попит на який найбільш чуттєвий на етапі впровадження; характерним заходом є при цьому проведення інтенсивної рекламної кампанії для інформування потенційних споживачів про новий продукт;

· етап росту: унаслідок дуже високої чутливості попиту на пропозиції банків випливає більше уваги приділяти рекламі; це потрібно робити для того, щоб виділитися серед конкурентів і зміцнити довіру клієнтури;

· етап зрілості: просліджується велика чутливість попиту до ціни, тобто необхідно проводити політику зниження ціни; що стосується просування продажів, то варто підтримувати імідж продукту, поліпшуючи його якість;

· етап спаду: необхідно диверсифікувати чи обновити продукт, проводити політику подальшого зниження ціни.

З вищесказаного видно, як тісно погоджуються маркетингові стратегії у відношенні банківських послуг з етапами життєвого циклу продукту.

Стратегії у відношенні клієнтів. Стратегічний підхід до клієнтури стосовно до продуктів можна наочно представити у виді наступної матриці (рис. 1.1).

40

Рис. 1. Матриця "продукти/клієнти"

Сутність цих стратегій полягає в наступному:

1. "Більш глибоке проникнення на ринок": застосовується стратегія консолідації, тобто мова йде про те, щоб збільшити ріст продажів існуючим клієнтам існуючих продуктів.

2. "Розширення границь ринку": застосовується стратегія росту, тобто залучаються нові сегменти клієнтури для споживання існуючих продуктів.

3. "Розробка продукту": застосовується стратегія "зміцнення довіри", тобто в дану банківську установу для більшого залучення клієнтів у даний банківській установі необхідно з'ясовувати їхні потреби і виходячи з цього пропонувати їм нові продукти.

4. "Диверсифікованість": використовується стратегія диференціації, тобто пропозиція нових продуктів новим ринковим сегментам.

З кожного квадранта матриці можна виявити ринкові можливості з різним ступенем значимості (одні більш кращі стосовно інших), що, природно, повинні бути зіставлені з загальними стратегіями усього банку.

Таким чином, за допомогою цієї матриці оцінюються ті можливості, що надаються ринком. Аналіз її також дозволяє виявити і небезпеки, негативні тенденції на ринку.

Таким чином, вироблення конкурентних стратегій філії банківської установи дозволяє їй міцно закріпитися на ринку і проводити вірну політику відповідно до генеральної лінії всієї банківської установи. При цьому важливо проводити постійний контроль за маркетинговою діяльністю філії з метою виявлення відхилень від заданої програми і своєчасного їхнього виправлення.

Розділ 2. Аналіз стратегічного управління в АКБ „Форум”

Розрахунок чистого капіталу

Для того, щоб зрозуміти який роздрібний продаж потрібний банку, необхідно чітко сформулювати цілі і задачі. Тільки після цього може бути розроблена стратегія досягнення мети. Для досягнення даної мети необхідні чітко налагоджені і набудовані на цільові сегменти процеси і процедури обслуговування клієнтів і задоволення їхніх запитів, а також, звичайно, підготовлений персонал. В даному параграфі розглянемо особливості побудови стратегічного управління в АКБ „Форум”.

Стратегічні цілі АКБ „Форум”:

1. Зростання доходів.

· Стабілізувати надходження доходів за рахунок розширення джерел їхнього одержання за допомогою надання клієнтам продуктів і послуг.

2. Продуктивність.

· Збільшити ефективність операцій за рахунок перекладу неприбуткових активів на більш економічні форми обслуговування, завоювання нових локальних ринків банківських продуктів і послуг.

Фінансова складова:

· Збільшити рентабельність

· Розширити структуру доходів

· Зростання доходів

· Скоротити витрати

· Зміна витрат обслуговування.

Клієнтська складова:

· Збільшити ступінь задоволеності клієнтів за рахунок розширення асортименту послуг і підвищення рівня обслуговування.

· Частка сегмента ринку

· Збільшити ступінь задоволеності клієнта після обслуговування.

· Збереження клієнтської бази.

· Складова внутрішніх бізнесів-процесів:

· Вивчити нашого клієнта.

· Створювати інноваційні послуги.

· Доход від надання нової послуги

· Здійснювати перехресне обслуговування

· Перевести клієнтів на більш економічні способи обслуговування.

Стратегічні показники результатів представляють "збалансований" погляд на загальну стратегію, що відбиває на додаток до традиційної фінансової складової клієнтську, внутрішні бізнеси-процеси, а також складові навчання і розвитку. Такий підхід дозволяє вже на ранніх етапах оцінити, наскільки успішна діяльність кредитної організації.

Після визначення фінансової мети - розширення джерел доходу і формування нової пропозиції споживчої вартості - створення авторитету надійного фінансового інституту.

Фінансова складова - це послідовність дій, які необхідно виконувати в рамках усіх чотири складових системи для досягнення бажаного довгострокового результату. Загальний показник - ріст обсягу продажів і збільшення частки в цільовому сегменті ринку.

Клієнтська складова - визначає коло клієнтів і сегменти споживчого ринку, де компанія збирається працювати. Обрані сегменти це і є те джерело доходів, задача підвищення яких ставиться у фінансової складової системи критеріїв. Ключові показники клієнтської складової, а саме: задоволення потреб клієнта, його лояльність, прибутковість, збереження і розширення клієнтської бази, дозволяють співвіднести їх зі станом цінових споживчих груп і сегментів ринку, а також визначити споживчу цінність пропозицій, що є найважливішими індикаторами при оцінці результатів роботи з клієнтами.

Складова внутрішніх бізнес-процеcів визначає види діяльності, найбільш важливі для досягнення цілей споживачів і акціонерів.

Можливість створювати нові фінансові продукти для цільових споживачів визначається часткою доходу від продажу цих продуктів, а здатність поставляти їх через оптимальні канали розподілу - часткою виконаних операцій від угод по інших каналах.

Основною метою внутрішньої складової є збільшення ефективності за рахунок числа клієнтів цільових сегментів ринку, з одного боку, і поглиблення зв'язків між банком і його клієнтами - з іншого. Постачання продуктів і послуг споживачу оцінюється двома сукупними індексами:

· "шлях до незадоволеного клієнта";

· задоволеність споживача.

Формулюючи складову внутрішніх бізнесів-процесів, менеджери визначають найбільш важливі види діяльності, які необхідно удосконалити, щоб задовольнити запити і потреби акціонерів і клієнтів цільового сегмента ринку.

Збалансована система показників, дозволяє ідентифікувати внутрішні потреби на підставі чекань, запитів і потреб клієнта.

Складова навчання і розвитку - це складового визначення факторів, що сприяють підвищенню ефективності персоналу для успішної реалізації зростання доходів.

Так, " Відділ по роботі з клієнтами " АКБ „Форум” повинний уміти:

· "слухати і говорити" з дійсними і майбутніми клієнтами;

· мати знання мимовільного залучення клієнтів;

· бути тонкими психологами, що вміють переконувати людини в необхідності ухвалення правильного рішення придбання необхідних їм продуктів і послуг.

Головна мета - одержати більш докладну інформацію про фінансові переваги клієнта, і таку як:

· Чи знаходиться його житло у власності чи оренді ?

· Чи має він автомобіль, якщо так, то скільки, якого року випуску ?

· Чи має він кредитні карти, скільки їх, під який відсоток ?

· Який річний доход ?

· Які домашні витрати і борги ?

· Які маються страховки ?

· Чи має він дітей, скільки, якого віку ?

Маючи докладну інформацію, службовець банку міг би запропонувати більш широкий спектр послуг:

· кредитну карту (більш низький відсоток і кращі умови обслуговування),

· персональну позичку, позичку під покупку будинку,

· участі у взаємному фонді,

· інвестиційні можливості,

· позички на навчання і так далі.

Однак, для цього необхідно навчити службовців, що безпосередньо спілкуються з клієнтами, щоб вони могли не просто відповідати на питання, а навчилися вести бесіду, у якій могли б пропонувати нові послуги і давати кваліфіковані ради. В АКБ „Форум” проводяться, на постійній основі, спеціальні семінари, де фахівці у відповідній галузі навчають персонал банку.

Внутрібанківська структура „Управління клієнтських відносин” АКБ „Форум” має наступну архітектуру (рис. 2.1).

40

Рис. 2.1 Управління клієнтських відносин АКБ „Форум”

„Управління клієнтських відносин” - є важливою ланкою, від якого залежить, який продукт банк буде продавати і які відділи для подальшого обслуговування клієнтів будуть створені у банку.

Головним аспектом клієнтської складової на пропозицію повного спектра фінансових продуктів і послуг цільовому сегменту споживчого ринку є розширення асортименту і підвищення рівня обслуговування, з цільовими показниками:

· кількість і якість випущених продуктів,

· коефіцієнт використання продуктів,

· темп росту клієнтської бази,

· індекс лояльності.

Отже, в даному параграфі нами було коротко розглянуто особливості побудови системи стратегічного управління в АКБ „Форум”. Ми можемо стверджувати, що банківський продукт складається з технічного і функціонального елементів. Перший стосується власне продукту, що філія пропонує клієнту, другий же являє собою спосіб пропозиції товару. У технічному плані банківські продукти знаходяться приблизно на однаковому рівні з пропонованими конкурентами, тобто для клієнта в принципі, не представляє особливої різниці, у якому банку придбати той чи інший продукт. Важливим є те, як піднести його клієнту. Сьогодні як ніколи зростає роль продавця, оскільки банківський ринок стає ринком покупця, у якому потенційний клієнт має можливість оцінювати численні альтернативи для задоволення своїх потреб. У даному контексті продавець стає засобом диференціації пункту продажів і впливу на процес прийняття клієнту рішення. Продавець повинний чітко знати цільові сегменти, зони інтересів, конкурентів, критичні фактори успіху.

Розділ 3. Шляхи використання методів стратегічного управління у банківському менеджменті