Формування технології захисту комерційної таємниці на підприємствах України

Інститут комерційної таємниці добре розвинутий і захищений в сучасному російському законодавстві. Законодавство Російської Федерації про комерційну таємницю складається з Цивільного кодексу РФ, Федерального закону РФ від 29 липня 2004 р. “Про комерційну таємницю”, інших федеральних законів.

Нормативне визначення поняття “комерційна таємниця” міститься в ст. З Федерального закону “Про комерційну таємницю”, згідно з якою комерційна таємниця -- конфіденційність інформації, що дозволяє її власнику за наявних або можливих обставин збільшити доходи, уникнути невиправданих витрат, зберегти становище на ринку товарів, робіт, послуг або отримати іншу

комерційну вигоду. Дія даного Закону не поширюється на відомості, що становлять державну таємницю, по відношенню до якої застосовується законодавство РФ про державну таємницю.

Права власника інформації, що складає комерційну таємницю, виникають з моменту встановлення ним відносно такої інформації режиму комерційної таємниці, тобто правових, організаційних, технічних та інших заходів по охороні

її конфіденційності. Режим комерційної таємниці не може бути встановлений суб'єктами підприємництва, згідно зі ст. 5 даного Федерального закону, щодо відомостей:

1) які містяться в установчих документах, а також документах, що підтверджують внесення записів про юридичних та фізичних осіб підприємців до відповідних державних реєстрів;

2) які містяться в дозвільних документах на здійснення підприємницької діяльності;

3) про склад майна державних чи муніципальних унітарних підприємств, державних установ і щодо використання ними коштів відповідних бюджетів;

4) про забруднення навколишнього середовища, стан протипожежної безпеки, санітарно-епідеміологічну і радіаційну ситуацію, безпеку харчових продуктів та інші фактори, які негативно впливають на безпечне функціонування виробничих об'єктів, безпеки кожного громадянина і населення в цілому;

5) про чисельність, склад працівників, системи оплати праці, умови праці, охорону праці, показники виробничого травматизму та професійної захворюваності, про наявність вакансій;

6) про заборгованість по заробітній платі або інших соціальних виплатах;

7) про порушення законодавства РФ і факти притягнення до відповідальності за скоєння правопорушень;

8) про умови конкурсів або аукціонів по приватизації державної чи муніципальної (комунальної) власності;

9) про розмір та структуру доходів некомерційних організацій, розмір і склад їх майна, про їх витрати, про чисельність і оплату праці їх працівників, про використання безоплатної праці громадян в діяльності некомерційних організацій;

10) про перелік осіб, які мають право діяти без довіреності від імені юридичних осіб;

11) обов'язковість на розголошення яких або недопустимість обмеженого доступу до яких встановлена іншими федеральними законами.

Федеральний закон “Про комерційну таємницю” регулює питання комерційної таємниці в межах трудових відносин, цивільно-правових відносин, відносин з органами державної влади, місцевого самоврядування, при виконанні державних контрактів для державних потреб, встановлює перелік заходів по охороні конфіденційності інформації, що повинні бути застосовані її власником, а також передбачає відповідальність за порушення даного Федерального закону.

Власник інформації, що складає комерційну таємницю, має не лише права, визначені законом, а й обов'язок надавати дану інформацію державним органам влади, органам місцевого самоврядування, а у випадку ненадання або перешкоджання в отриманні такої інформації несе відповідальність відповідно до ст. 15 Федерального закону.

Новим положенням у даному Законі є також обов'язок працівника, що перебував у трудових відносинах з власником комерційної таємниці і якому така інформація стала відома у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, не розголошувати і не використовувати жодним протиправним чином дану інформацію протягом трьох років з моменту припинення трудових відносин.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, інші державні органи зобов'язані створити умови, які забезпечують охорону конфіденційності

інформації, що надається їм юридичними особами та індивідуальними підприємцями, а посадові особи даних органів не мають права розголошувати або передавати інформацію третім особам, використовувати її в корисливих або інших особистих цілях без згоди власника інформації, що складає комерційну таємницю.

Порушення даного Федерального закону тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у відповідності до законодавства Російської Федерації.

Отже, законодавство РФ про комерційну таємницю регулює відносини, пов'язані з віднесенням інформації до комерційної таємниці, передачею такої інформації, охороною її конфіденційності з метою забезпечення балансу інтересів власників інформації, що складає комерційну таємницю, та інших учасників регульованих відносин, в тому числі держави, на ринку товарів, робіт, послуг та попередження недобросовісної конкуренції, а також визначає відомості, що не мають належати до комерційної таємниці.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ВСП ДП «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

2.1 Загальна характеристика підрозділу «Вагонне Господарство» ДП«Придніпровська залізниця» і його діяльності

ВСП ДП Придніпровська залізниця -- територіальній підрозділ у підпорядкуванні Укрзалізниці.

Придніпровська залізниця пролягає на півдні України. Управління дороги в Дніпропетровську. Експлуатаційна довжина дороги (1990) - 3255 кілометрів. До складу дороги входить одна з найстаріших ліній на півдні країни Лозова - Олександрівськ (Запоріжжя) з гілкою на Нижньодніпровськ у Катеринослава, здана в експлуатацію в 1873 році.

Придніпровська залізниця пов'язує Донбас з Криворізьким залізорудним басейном двома широтними лініями Чаплине-Синельникове - Дніпропетровськ - Верхівцеве - П'ятихатки та Комиш-Зоря - Пологи - Запоріжжя - Апостолове - Кривий Ріг - Тімково.Дорога обслуговує великі промислові центри: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград, Нікополь, Новомосковськ та інші, а також сільськогосподарські райони райони.

Види діяльності:

- Вантажні перевезення;

- Пасажирські перевезення в дальньому сполученні;

- Пасажирські перевезення у приміському сполученні;

- Утримання та експлуатація інфраструктури;

- Надання послуг локомотивної тяги (у пасажирському та вантажному русі);

- Ремонт рухомого складу;

- Будівництво об'єктів інфраструктури;

- Науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

- Утримання соціальної сфери;

Інші види діяльності.

Служба вагонного господарства Придніпровської залізниці займається безпосередньо ремонтом рухомого складу та обслуговуванням його в експлуатації.

На залізниці в цілому і в службі вагонного господарства зокрема, використовується матрична структура управління. Аналізуючи структуру підприємства (рисунок 2.1.), слід зазначити, що вона сприяє скороченню навантаження на керівників вищого рівня управління шляхом передачі повноважень прийняття рішень на середній рівень при збереженні єдності координації та контролю за ключовими рішеннями на вищому рівні, орієнтована на отримання високоякісних результатів великим кількості проектів, програм і продуктів діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис 2.1. Структурна схема служби вагонного господарства

Робота Придніпровської залізниці характеризується високою питомою вагою відправлень та прибуття вантажів. Однак вантажообіг дороги порівняно невеликий через невелику дальність перевезень. У 2013 році вантажообіг дороги склав близько 88 мільярдів т-км. У перевезеннях вантажів переважають залізна і марганцева руди, кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, промислові товари, машини, устаткування, будівельні матеріали, флюси, зерно. Вантажонапруженість перевезень 27000000 т-км/км. Інтенсивний пассажирооборот існує з Московської, Донецькій, Одеській, Південно-Західній, Північно-Кавказької, Жовтневої, Львівській залізницями. Пасажирооборот становив (2013 рік) близько 12000000000 пас-км .. На Придніпровській

залізниці добре розвинене приміське пасажирське сполучення (85% всіх відправлень пасажирів), але через невелику дальність частка приміських пасажирських перевезень від сумарного пасажирообороту становить близько 25%.

Обсяги виробництва ВСП ДП «Придніпровська залізниця»

- тарифи т-км - у натуральный формі 35231,1 млн т-км,у грошовій 4446 002 тис рн у відсотках до всієї вироробленої продукції - 67,9%;

- пасажиро-км - у натуральній формі 8317 млн, пас-км у грошовій 1203 411 тис грн у відсотках до всієї вироробленоі продукції - 18,4%;

- підсобно - допоміжна діяльність у грошовій формі 900,390 тис грн, у відсотках до всієї виробленої продукції - 13,7%.

Основні клієнти ДП "Придніпровська залізниця" ДП "Український транспортно-логістичний центр", ТОВ "Лемтранс", АТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", Кримський содовий завод, ДП "Трансгарант-Україна", ДП "Укрспецвагон", ТОВ "Перша Вантажна Компанія в Україні", ТОВ"Метінвест-Шиппінг", ТОВ "ЕКС ІМ Транс", Тов "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА", ТОВ "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ", ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", ТОВ "СПЕЦВАГОН ТРАНСЛІЗИНГ». Інформація щодо предмету договорів не розголошується та являється комерційною таємницею.

2.2 Аналіз стану забезпечення економічної безпеки у службі вагонного господарства Придніпровської залізниці

Економічна безпека підприємства - це стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і в майбутньому. Економічна безпека підприємства характеризується сукупністю якісних і кількісних показників, найважливішим серед яких є рівень економічної безпеки . Рівень економічної безпеки підприємства - це оцінка стану використання корпоративних ресурсів за критеріями рівня економічної безпеки підприємства . З метою досягнення найбільш високого рівня економічної безпеки підприємство повинне стежити за забезпеченням максимальної безпеки основних функціональних складових своєї роботи . Функціональні складові економічної безпеки підприємства - це сукупність основних напрямів його економічної безпеки , що істотно відрізняються один від одного за своїм змістом .

Сучасний етап реформування економіки вимагає нового підходу до управління підприємствами, вироблення такої господарської політики і стратегії, які дозволяють організації підтримувати конкурентні переваги в довгостроковому періоді.

На багатьох підприємствах система управління не адекватна вимогам ринкової економіки. Керівники та менеджери підприємств часто не знайомі з

сучасним станом та розробками теорії та методології управління і продовжують використовувати у своїй діяльності принципи, форми і прийоми, якими користувалися в дореформений період. Сучасним інструментом управління розвитком організації в умовах наростаючих змін у зовнішньому середовищі і пов'язаної з цим невизначеності є методологія стратегічного менеджменту .

Рівень економічної безпеки підприємства залежить перш за все від здібності керівництва передбачити та попередити можливі загрози, а також швидкості при вирішенні проблем, що виникають.

Серед причин, дестабілізуючих стан економічної безпеки, можна виділити наступні:

суб'єктивні, визвані неефективною роботою підприємства або його керівництва, наприклад: низька конкурентоспроможність, а відповідно відсутність попту на продукцію, дії відповідних суб'єктів господарювання, нестійкий фінансовий стан підприємства;

об'єктивні, що виникають не з вини підприємства або його керівництва, наприклад, відсутність можливостей у держави оплачувати продукцію для своїх потреб, високий рівень інфляції, форс-мажорні обставини та ін..

Можна виділити такі основні показники економічної безпеки залізничних підприємств:

- оцінка рівня монополізації;

- економічна оцінка рівня конкурентоспроможності;

- оцінка ефективності інвестиційних проектів розвитку залізничного транспорту;

- показники ефективності інвестицій;

- економічна ефективність зовнішньоторговельних перевезень;

- показники експлуатаційної роботи;

- економічна ефективність поліпшення якісних показників використання

рухомого складу в пасажирському русі;

- інтегральна якість транспортного виробництва;

- показники ефективності модернізації локомотивного господарства;

- техніко-економічні показники заходів з реконструкції парку;

- соціально-економічна ефективність системи контейнерних перевезень;

- економічна ефективність посилення потужності верхньої будови колії;

- економічна ефективність комплексної механізації та автоматизації колійних робіт;

- ефективність прискорення темпів зростання продуктивності праці;

- показники використання оборотних коштів;

- показники ефективності фінансово- господарської діяльності підприємства;

- показники виконання плану товарооборотов;

- економічна ефективність природоохоронних заходів.

Функціональні складові економічної безпеки складаються з основних наступних елементів:

фінансова;

інтелектуальна та кадрова;

техніко-технологічна складова;

екологічна.

Фінансова складова є найбільш важливою, так як саме фінансова стабільність говорить про забезпечення підприємства власними фінансовими ресурсами, рівні їх використання. Звіт фінансової діяльності служби вагонного господарства наведено в додатку А. Фінансова стабільність має тісний зв'язок з ефективністю виробництва. Основним виробництвом вагонного господарства є ремонт вагонів та їх технічний огляд та ремонт в експлуатації.

Як видно зі звіту фінансово-економічних показників роботи вагонного господарства, у порівняні з 2007 та 2010 роками (2008-2009 роки не враховуються через економічну кризу в країні) в 2011 році показники нижче, але перевищують заплановані. Обсяг робіт у 2011 році склав 34390,8 приведених вагонів, що вище на 110% від запланованих.План експлуатаційних витрат перевищено на 11769 тис. грн. Прибуток від підсобно-допоміжної діяльності зріс на 19168 тис. грн. від запланованого, але недовиконано на 27297 тис. грн. ремонт вагонів. Кредиторська заборгованість вагонного господарства на 1січня 2012 року склала 5982 тис. грн.

Заробітна плата по господарству зросла до 3051,2 грн., але вважаючи на тяжкий фізичний труд виконавців безпосередньо задіяних при ремонті вагонів та високі вимоги до дотримання технології робіт, заробітна плата є недостатньо високою, тому спостерігається велика плинність кадрів. Згідно розпорядження Укрзалізниці, прийняття на роботу працівників дозволено лише на звільнених за віком пенсіонерів, тому залізниця постійно відчуває недостатнє забезпечення кадрами.

Інтелектуальна та кадрова складові. В сучасній економічних умовах економічна безпека залежить від кваліфікації та професіоналізму кадрів.Тому на

підприємстві повина бути організована система підбору, навчання та мотивації

працівників. Вагонне господарство постійно проводить навчання та підвищення кваліфікації, а також періодичну перевірку знань своїх співробітників.

Технічне навчання здійснюється відповідно до Положення про технічне навчання працівників залізничного транспорту, затвердженого наказом Укрзалізниці від 10.09.2002 р. № 454-Ц, та Положення про порядок організації технічного навчання на Придніпровській залізниці, затвердженого наказом начальника залізниці від 14.08.2013 № 458/Н.

Навчанням охоплені усі підрозділи (ремонтні цеха, ПТО, МВРП, ІТР), що складає 5884 працівників, з яких 5278 чоловік представники робітничих професій.

Видані накази про організацію навчання та розподіл функцій, розроблені Положення про організацію технічного навчання у структурному підрозділі. У кожному підрозділі створено навчальні групи за фахом, загальна кількість груп складає 546. У вагонних депо ДП «Придніпровська залізниця» використовуються 27 технічних кабінетів та 14 вагонів-тренажерів. Кабінети обладнані макетами автозчепного пристрою, гальмівного обладнання, роликової букси, колісної пари з тріщинами.

Для підвищення якості проведення технічного навчання відзняті відеоматеріали про технічне обслуговування вузлів та деталей в поїздах: виявлення несправностей, проведення обміру деталей гальмівного обладнання, візків, автозчепного пристрою, рами, кузова, буксового вузла.

Для об'єктивної оцінки знань робітників пов'язаних з безпекою руху поїздів на підприємствах протестовані за “Системою багатопрофільного тестування робітники різних професій (електрозварники, слюсарі по ремонту рухомого складу, оглядачі вагонів, оглядачі-ремонтники вагонів, майстри, бригадири, начальники ПТО) у кількості 1329 чоловік. За 2013 року підвищено кваліфікацію 852 робітникам служби вагонного господарства, а перепідготовку пройшли 54 робітника, у тому числі 33 з відривом від виробництва.

На підприємствах ДП «Придніпровська залізниця» проводиться раціоналізаторська та винахідницька діяльність, дані по вагонному господарству наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Раціоналізаторська та винахідницька діяльність по вагонному господарству за 2013 рік

Підприємства	Кількість авторів	Кількість використанних раціоналізаторських пропозицій	в т.ч. по першому року	Витрати на раціоналізацію	Доход від використання раціоналізаторських пропозицій	Контингент
ВЧД-3	36	95	44	2,4	0	861
	39		50		9,01
ВЧД-2	19	21	20	0,67	19,81	1706
	22		22		0
ВЧД-8	12	9	5	0,92	3,2	326
	16		7		38,6
ВЧД-10	38	96	52		112,14	736
	35		48		111,01
ВЧД-9	70	65	38	16,2	345,4	639
	70		38		209,1
ВЧД-13	6	13	8	0,9	6,9	139
	5		7		7,1
ВЧД-16	4	2	2	0,36	0,58	483
	0		0		0
ВЧД-4	22	20	10	6,18	48,27	202
	22		10		86,62
ВЧД-5	36	52	45	14,3	77,2	203
	30		37		76,8
ВЧД-12	7	2	2	0,3	0	229
	10		7		0
І Т О Г О	250	375	226	42,2	613,5	5524

За 2013 рік 250 авторів, працівників вагонного господарства запропонували винаходи, що покращать якість ремонту вагонів, їх технічне обслуговування та безпеку руху, а також підвищать продуктивність праці.

Техніко-технологічна складова вагонного госодарства не на найвищому рівні, технології що використовуються в підрозділах не відповідають сучасним мировим стандартам. На більшості підрозділів використовується застаріле обладнання з вже давно закінченим сроком експлуатації.Це стало можливим із-за недостатнього фінансування на закупівлю нового, сучасного обладнання.

Інформаційна складова ДП «Придніпровська залізниця» організована окремою службою яка займається накопиченням та захистом інформації.

На підприємстві розроблено систему доступу до інформації, яка включає в себе наступні заходи:

забезпечення парольного входу в системи баз даних, реєстрація, призначення та зміна паролей;

визначення права доступу;

тестування засобів захисту даних;

фіксація спроб несанкціонованого доступу до іформації;

дослідження випадків порушення захисту даних та проведення заходів по їх недопущенню.

Для того, щоб підприємство було захищене від втрат, що виникають внаслідок штрафних санкцій за порушення екологічніх норм важливою є також

і екологічна складова. Цьому питанню вагонне господарство приділяє достатню кількість уваги, постійно розробляються плани виконання природоохоронних заходів таблиця 2.2 та контролюється їх виконання.

Таблиця 2.2

ЗВІТпро виконання природоохоронних заходівслужби вагонного господарства Придніпровської залізниці

№ з/п	Найменування природоохоронного заходу	Екологічний ефект запланованого заходу	Передба-чено на 2013р.	Виконано	% вико-нання
2	Провести очистку ємності оборотного водоспоживання	Контроль за якістю зворотної (стічної) води	2,5	2.5	100
4	Проводити перевірку ефективності роботи ГОУ	Недопущення перевищення норми викиду в атмосферне повітря забруднюю чих речовин	4,5	4.5	100
5	Контроль атмосферного повітря на межі з санітарно- захисною зоною депо	Недопущення перевищення викиду в атмосферне повітря забруднюючих речовин	0,9	0,9	100
6	Контрольні виміри від джерел забруднюючих речовин вагонного депо		2,0	2	100
8	Забезпечити виконання заходів по боротьбі з карантинними бур'янами		0,1	0,1	100
11	Провести висадження нових зелених насаджень: дерев	покращення екологічного стану	1	1
12	Передача на утилізацію люмінесцентних ламп	Контроль за утворенням відходів на підприємстві	2	2	100
13	Видалення рідких небезпечних відходів		200	200	100
14	Видалення шин, склобою		13,05	13,05	100
15	Видалення твердих небезпечних відходів		62,64	62,64	100

2.3 Оцінка технологій захисту комерційної таємниці на підприємстві ВСП ДП «Придніпровська залізниця»

На підприємстві ДП «Придніпровська залізниця» з метою захисту комерційної інформації розроблені наступні документи:

Інструкція щодо забезпечення збереження комерційної таємниці;

Положення про комерційну таємницю;

Зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці;

Пам'ятка працівнику про збереження комерційної таємниці;

Перелік відомостей , що становлять комерційну таємницю.

Положення визначає порядок віднесення інформації до комерційної таємниці, обліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, її захисту, організації діловодства та питання відповідальності порядок одержання, обліку, використання, поширення, зберігання та знищення документів, справ, видань, магнітних та інших матеріальних носіїв інформації, які містять відомості, що становлять комерційну таємницю, яка знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні залізниці, організацію захисту та контролю, доступу до цих відомостей, права і обов'язки підрозділів і окремих працівників по забезпеченню захисту комерційної таємниці, відповідальність за втрату, розголошення цих відомостей.

Комерційна таємниця Придніпровської залізниці - це відомості, що стосуються виробництва, фінансово-економічної, управлінської діяльності, технологічних процесів та інших сторін діяльності, які не відносяться до державної таємниці та до службової обмеженого користування, що є власністю держави (ДСК), що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні залізниці і розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди інтересам

залізниці (спричинити матеріальні збитки, завдати шкоди її діловій репутації тощо).

Придніпровська залізниця, як юридична особа, що володіє службовою інформацією, самостійно визначає обсяг та перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю та порядок її захисту.

До вищевказаного переліку не включаються відомості, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.93 № 611 „Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” не становлять комерційної таємниці та доступ до яких не може бути обмеженим, а також ті, розголошення яких не може призвести до матеріальної шкоди або дискредитації ділової репутації залізниці, зокрема:

установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;

відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

документи про платоспроможність;

відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Доцільність віднесення інформації до Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці визначається шляхом підготовки відповідного наказу Укрзалізниці про внесення доповнень до цього переліку в установленому порядку.

Зобов'язання працівників, які згідно зі своїми функціональними обов'язками повинні мати доступ до документів і відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці, не допускати розголошення або втрати таких відомостей та попередження про відповідальність за їх розголошення. зазначаються у Положеннях про служби, відокремлені структурні підрозділи, підприємства, організації, установи залізниці, посадових інструкціях (функціональних обов'язках) працівників, трудових договорах (контрактах). Ці працівники в обов'язковому порядку ознайомлюються під розпис із Положенням про комерційну таємницю залізниці, Переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці, попереджаються про відповідальність за її розголошення.

Необхідність нанесення грифа "Комерційна таємниця" на документах, які створюються на Придніпровській залізниці та містять відомості, що становлять комерційну таємницю, визначається виконавцем та особою, що підписує документ, на підставі Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці.

Для вирішення виробничих питань відомості, що становлять комерційну таємницю, які створені в дирекціях залізничних перевезень, службах, структурних підрозділах, підприємствах, організаціях, установах залізниці надаються причетним дирекціям залізничних перевезень, службам, структурним підрозділам, підприємствам, організаціям, установам залізниці відповідно до розсилки, підписаної керівниками цих підрозділів.

Вхідні документи з грифом "Комерційна таємниця" доводяться до виконавців служб, структурних підрозділів, підприємств, організацій і установ залізниці відповідно до резолюції начальника залізниці або його перших заступників, заступників згідно з розподілом обов'язків.

Надання документів з грифом "Комерційна таємниця" працівниками служб, структурних підрозділів, відділів, підприємств, організацій, установ залізниці здійснюється на підставі резолюції начальника цього підрозділу у зв'язку із виробничою необхідністю.

Працівники інших організацій, відомств допускаються до відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці, на підставі письмового дозволу начальника залізниці або його перших заступників, заступників згідно з розподілом обов'язків та у відповідності до порядку, встановленого законодавством та порядку надання службової інформації в залізниці представникам правоохоронних, контролюючих органів, органів виконавчої влади, за їх належним чином оформленою вимогою. При цьому керуватися Методичним посібником щодо порядку надання службової інформації представникам контролюючих та правоохоронних органів, що здійснюють перевірки (ревізії) фінансово-господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, залізниць України та підприємств залізничного транспорту, затвердженим наказом Укрзалізниці від 11.11.2005 № 371-Ц.

Відповідальність за організацію надання доступу до комерційної таємниці несуть начальники відповідних дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів, підприємств, організацій, установ залізниці .

На документах, що віднесені до Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці, у правому верхньому куті першої сторінки, а на виданнях - на обкладинці та на титулі наносяться гриф "Комерційна таємниця" і номер примірника. Якщо гриф обмеження доступу неможливо нанести безпосередньо на магнітний носій інформації, він має бути зазначений у супровідному документі.

Гриф "Комерційна таємниця" на документі наноситься виконавцем або особою, що підписує документ, на виданні - автором (укладачем) і керівником, який підписав видання до друку.

Наявність грифу на документі, магнітному носії контролюється особою, що підписує документ; на виданні - керівником, який підписав видання до друку.

Начальник залізниці, його перші заступники, заступники згідно з розподілом обов'язків мають право зняти гриф "Комерційна таємниця" з документів, створених на залізниці, якщо відомості, що містяться у цих документах, не відповідають Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю залізниці. При цьому на документі здійснюється відповідний напис, що обґрунтовує зняття грифу.

Ведення обліку, зберігання, розмноження та використання документів, віднесених до комерційної таємниці, на залізниці покладається на секретаріат адміністративної служби, відповідні відділи та сектори дирекцій залізничних перевезень, служби, структурні підрозділи, підприємства, організації та установи залізниці - на інспекторів з контролю виконання, а де не передбачено такі посади за штатним розписом - згідно з розпорядженням керівника на одного із працівників. Відповідальність за забезпечення правильного ведення обліку, зберігання та використання документів з грифом "Комерційна таємниця" покладається на їх начальників.

Виконання робіт щодо захисту комерційної таємниці в автоматизованих системах та контроль за її збереженням покладається на сектор захисту інформації ІСЦ залізниці або окремих працівників залізниці, підприємств. Основні завдання та права структурних підрозділів (окремих посадових осіб) відповідальних за організацію роботи щодо захисту комерційної таємниці в автоматизованих системах, контроль та збереження відомостей, віднесених до комерційної таємниці, передбачаються в їх положеннях та посадових інструкціях працівників.

Облік, приймання, розгляд, реєстрація, розмноження і розсилання папе рових документів, формування виконаних документів у справи, використання документів з грифом "Комерційна таємниця", їх зберігання та знищення, перевірка наявності, забезпечення схоронності здійснюється згідно з „Інструкцією

про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. № 1893. Під час роботи з документами і матеріалами з грифом "Комерційна таємниця" слід також керуватися Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153, індивідуальними інструкціями з діловодства в організаціях, державними стандартами, що регламентують правила складання та оформлення документів.

Відомості, що становлять комерційну таємницю, які створені на Придніпровській залізниці або надійшли згідно з резолюцією начальника залізниці до підрозділів залізниці, забороняється копіювати і надавати особам, які відсутні в резолюції.

Порушення вимог положення тягне за собою дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із ст. 139, 147 Кодексу законів про працю України, частиною третьою ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 231, 232 Кримінального кодексу України та іншими актами чинного законодавства України.

Відповідальність за надання доступу до комерційної таємниці несуть особисто начальники дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів, підприємств, організацій, установ залізниці.

Відповідальні особи за діловодство в дирекціях залізничних перевезень, службах, структурних підрозділах, підприємствах, організаціях, установах залізниці та працівники, які мають доступ до комерційної таємниці, несуть особисту відповідальність за її облік, зберігання та розголошення.

Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю Укрзалізниці та Придніпровської залізниці:

Щомісячний оперативний план надходження коштів та їх використання по Укрзалізниці та залізниці (платіжний баланс по Укрзалізниці та залізниці);

Щомісячне виконання оперативного плану надходження коштів та їх використання по Укрзалізниці та залізниці (платіжного балансу по Укрзалізниці та залізниці);

Розроблені в Укрзалізниці техніко-економічні обґрунтування (далі - ТЕО) проектів капітального будівництва до прийняття рішення щодо їх оприлюднення.

Розроблені в Укрзалізниці ТЕО проектів будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури залізниць, модернізації рухомого складу до прийняття рішення щодо їх оприлюднення.

Інформація щодо дебіторів та кредиторів Укрзалізниці та залізниці, включаючи банківські установи та лізингові компанії.

Проекти тендерної документації на закупівлю обладнання, матеріалів, робіт та послуг.

Протоколи засідань комісій з питань визначення доцільності закупівлі робіт щодо капітального будівництва, модернізації, придбання рухомого складу, машин, обладнання та інших капітальних інвестицій.

Пооб'єктні плани залізниць з приросту капітальних інвестицій виробничого призначення, затверджені керівництвом залізниць.

Внутрішні розпорядчі акти Укрзалізниці та залізниці з питань матеріально-технічного забезпечення (далі - МТЗ), в яких зазначаються кількісні та вартісні показники.

Заявки залізниць та розрахункова потреба в матеріально-технічних ресурсах (далі - МТР).

Плани МТЗ в кількісних та вартісних показниках.

Техніко-економічне обґрунтування на закупівлю МТР.

Протоколи апаратних нарад Укрзалізниці та залізниці.

Протоколи засідань Ради Укрзалізниці та накази про введення в дію її рішень.

Стенограми та носії аудіо записів оперативних та інших нарад з виробничих питань за участю перших керівників Укрзалізниці, залізниць (якщо вони не проводилися з підключенням до відкритої системи оповіщення).

Протоколи засідань, нарад Укрзалізниці та залізниці з питань, що віднесені до комерційної таємниці Укрзалізниці та залізниці.

Протоколи засідань Комісії з реалізації тарифної політики Укрзалізниці на перевезення вантажів залізницями України.

Десятизначні коди експедиторських організацій.

Обсяги перевезень вантажів експедиторськими організаціями.

Суми нарахованих та отриманих платежів за перевезення з експедиторських організацій, обіг грошових коштів на особових рахунках експедиторів по РЦП і клієнтів по Техпд.

Договори з компаніями-операторами з усіма додатками.

Суми доходних надходжень та платежів УЗ по взаєморозрахункам з інозалізницями та приватними перевізниками за користування вагонами, контейнерами, перевезення пасажирів у міжнародному і міждержавному сполученні та інші надані послуги.

Інженерна записка про технічний стан залізничного транспорту України.

Аналіз перевезень вантажів власними вагонами окремо по кожному оператору (з урахуванням провізної плати).

Довідки про зміни парків вагонів підприємств-власників України (за поточний місяць та наростаючим підсумком з початку року). Причини реєстрації 1, 5, 11.

Протоколи нарад з технічного захисту інформації (далі - ТЗІ), довідки про стан та заходи ТЗІ, які не мають інших грифів.

Доповідні записки Головних управлінь (Управлінь), залізниць керівництву Укрзалізниці з питань ТЗІ щодо конкретних заходів.

Система та порядок застосування технічних засобів захисту інформації на конкретних об'єктах. Дані про технічну оснащеність підрозділів ТЗІ.

Програми заходів по захисту інформації в автоматизованих системах керування (АСК), якщо вони не відносяться до державної таємниці та інформації з грифом «ДСК».

Узагальнені дані паспортизації засобів обчислювальної техніки по галузі в цілому, по залізницях, по підприємствах та по підрозділах.

Електронний архів системи відеонагляду та контролю доступу.

Накази, розпорядження керівництва Укрзалізниці з питань, що віднесені до комерційної таємниці Укрзалізниці.

РОЗДІЛ 3.ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЕМНИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Вдосконалення технологій допуску працівників до комерційної таємниці

По оцінках українських і закордонних фахівців головним джерелом витоку конфіденційної інформації, є персонал підприємства. Причому дії його, у переважній більшості випадків, носять свідомий характер. Вони можуть бути обумовлені, наприклад, бажанням помститися за несправедливість із боку керівництва, корисливими мотивами.

Тому для підприємства дуже важливо зафіксувати індивідуальну відповідальність співробітників за довірену їм комерційну таємницю. Здійснюється це шляхом оформлення допуску до комерційної таємниці при прийомі на роботу або переведенні на відповідну посаду.

Усвідомлення співробітником можливості покарання за розголошення комерційної таємниці відіграє важливу роль у профілактиці, її витоку.

В основу системи допуску можуть бути покладені відповідні положення Закону "Про державну таємницю" N 3855 від 21 січня 1994 року, адаптовані до завдань захисти комерційної таємниці.

Визначення допуску й доступу до комерційної таємниці, сформульовані в ст. 1 "Визначення термінів" зазначеного Закону:

допуск до комерційної таємниці - оформлення права на доступ до секретної інформації;

доступ до комерційної таємниці - надання уповноваженою посадовою особою дозволу працівникові на ознайомлення з конкретною секретною інформацією й здійснення діяльності, пов'язаної з комерційною таємницею

підприємства, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Таким чином, під допуском до комерційної таємниці треба розуміти письмове розпорядження керівника підприємства, що дає конкретному співробітнику право на ознайомлення або роботу з інформацією, яка становить комерційну таємницю.[29]

Відомості, які складають комерційну таємницю, можуть бути диференційовані підприємством за ступенем важливості, із присвоєнням відповідного грифу. Наприклад:

комерційна таємниця - конфіденційно (КТ-К);

комерційна таємниця - строго конфіденційно (КТ-СК);

комерційна таємниця - особливої важливості (КТ-ОВ).

У цьому випадку в допуску необхідно вказувати рівень конфіденційної інформації, з якою може знайомитись або працювати співробітник.

Залежно від ступеня таємності інформації встановлюються наступні форми допуску до комерційної таємниці:

форма І - для роботи із секретною інформацією, що має ступені таємності "особливої важливості", "цілком таємно" і "таємно" на термін від 1 до 5 років

форма 2 - для роботи із секретною інформацією, що має ступені таємності "цілком таємно" і "таємно" на термін від 2 до 10 років;

форма З - для роботи із секретною інформацією, що має ступінь таємності "таємно" на термін від 3 до 15 років.

Працівник, якому був наданий допуск до комерційної таємниці в порядку, установленому законодавством, і який реально був ознайомлений із нею, не може бути звільнений, до розсекречення відповідної інформації, але не більше ніж на п'ять років із часу припинення діяльності, пов'язаною з таємницею. На такого працівника також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності.

Працівник, що постійно працює з відомостями, які становлять комерційну таємницю, повинен одержувати компенсацію за збереження комерційної таємниці- 10-20 % від заробітної плати.

Оформлення допуску співробітника підприємства до комерційної таємниці передбачає і можливість його позбавлення на законних підставах. Причинами та підставами позбавлення допуску можуть бути [29]:

* розголошення співробітником довіреної йому комерційної таємниці;

* грубе порушення співробітником “Положення про комерційну таємницю підприємства та правила її збереження”;

* втрата співробітником документів та інших матеріальних носіїв, які містять комерційну таємницю;

* надходження відносно співробітника відомостей, що компрометують його, які він приховував і які не могли бути враховані при вирішенні питання про його допуск;

* переведення співробітника на іншу ділянку роботи або посаду, що не пов'язана з необхідністю допуску до відомостей, які складають комерційну таємницю.

Позбавляти співробітника допуску мають право ті ж особи, які санкціонували йому допуск до комерційної таємниці. Якщо співробітник не згоден з таким рішенням власника підприємства або уповноваженої ним особи, він, відповідно до конституційного, цивільного та трудового права може оскаржити його в судовому порядку.

Власник підприємства або уповноважена ним особа мають право розробляти та використовувати власну, але таку що не суперечить чинному законодавству, методологію вивчення та перевірки кандидата для роботи, пов'язаної з відомостями, що складають комерційну таємницю [29].

3.2 Основні напрямки вдосконалення системи перевірок працівників під час допуску до комерційної таємниці

Керівники підрозділів, і служби безпеки зобов'язані забезпечити систематичний контроль над допуском до цих даних лише тих осіб, яким вони необхідні для виконання службових обов'язків.

До даних, що становлять комерційну таємницю, допускаються особи, особисті та ділові якості яких забезпечують здатність зберігати комерційну таємницю, і тільки після оформлення в службі безпеки письмового зобов'язання по збереженню комерційної таємниці.

Для вдосконалення системи перевірок працівників під час допуску до комерційної таємниці запропоновано проведення психологічного тестування спеціалістів, а саме визначення індивідуальних та професійно важливих якостей та складання психологічного портрету, що дасть можливість отримати повну інформацію про працівника, його можливості та скриті резерви.

Доцільно зазначити, що сучасні підприємства все ширше вводять у своїх службових документах гриф "конфіденційно" і поширюють різного роду надбавки до окладів для відповідних категорій свого персоналу.

Як свідчать численні опитування і проведені бесіди, в даний час багато керівників провідних підприємств все більш глибоко усвідомлюють роль і місце своїх співробітників у створенні і підтримці загальної системи економічної безпеки. Таке розуміння цієї проблеми веде до наполегливого ??впровадження процедур ретельного підбору і розстановки персоналу.

Якщо об'єктивно оцінювати існуючі сьогодні процедури відбору персоналу, то виявляється, що в багатьох підприємствах акцент, на жаль, робиться насамперед на з'ясуванні (у кращому випадку) лише рівня професійної підготовки кандидатів на роботу, який визначається найчастіше за традиційно - формальними ознаками: освіта; розряд; стаж роботи за фахом.

Це відповідає все більш застарілій концепції обмеженої матеріально-фінансової відповідальності окремих працівників за кінцеві результати своєї діяльності і збереження конфіденційної інформації.

У сучасних же структурах що динамічно розвиваються при прагненні до вельми обмеженої чисельності співробітників, все більш частому суміщенні рядовими виконавцями різних ділянок роботи і потоках інформації що стрімко збільшується, кожен співробітник у більш зростаючій мірі стає носієм конфіденційних відомостей , що можуть становити інтерес як для конкурентів , так і для кримінальних угрупувань .

У таких умовах досить істотно підвищуються і змінюються вимоги до особистих і ділових якостей співробітників і, отже, до кандидатів на роботу. Дана обставина спонукає керівників все частіше звертатися до методів і процедур наукової психології, за допомогою яких можна достатньо швидко, надійно і всебічно оцінювати можливого кандидата і складати його психологічний портрет

Для вдосконалення системи перевірок працівників під час допуску до «конференційної» інформації пропонується проведення психологічного тестування спеціалістів, а саме визначення індивідуальних та професійно важливих якостей та складання психологічного портрету, що дасть можливість отримати повну інформацію про працівника, його можливості та скриті резерви.

Ще одним з сучасних методів визначення надійності персоналу є психофізіологічне дослідження (поліграф, детектор брехні). Адже кожний роботодавець, приймаючи на роботу співробітника, замислюється: наскільки кандидат є надійним, чи не приховує він інформацію негативного характеру зі своєї біографії, чи не планує він передавати інформацію, яка є комерційною таємницею, конкурентам. Не секрет, що найбільшої шкоди компанії може завдати недобросовісний працівник. Цей метод дозволяє визначити наявність або відсутність у співробітника факторів ризику критичних для підприємства. З точки зору економічної безпеки, психологічний профвідбір персоналу переслідує наступні основні цілі:

- виявлення судимостей, що раніше мали місце, злочинних зв'язків, кримінальних нахилів ;

- визначення характеру злочинних схильностей, схильності кандидата до скоєння протиправних дій, зухвалих і необдуманих вчинків у разі формування в його оточенні певних обставин;

- встановлення фактів, що свідчать про морально - психологічну та емоційну ненадійність, нестійкість, ущербність , уразливість кандидата на роботу.

Таким чином вище зазначені методи перевірки персоналу дозволять мати повну уяву про працівника під час приймання на роботу; під час допуску працівників до комерційної таємниці підприємства, при періодичних перевірках; під час службових та приватних розслідувань.

Комплекс використовуваних підприємством перевірочних заходів не повинен порушувати прав і свобод громадянина.

З метою визначення правдивості наданих співробітником або кандидатом на роботу відомостей все частіше застосовуються тестові методики й поліграфи. Останні демонструють гарні результати й для їхнього застосування немає перешкод у чинному законодавстві України. Перевірка на поліграфі повинна провадитися за згодою співробітника, а її результати повинні бути доведені до його відома.

Згода співробітника прийняти на себе зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці оформляється письмовим зобов'язанням про її нерозголошення.

У той же час, співробітник, що має допуск може бути позбавлений його у зв'язку із грубими порушеннями встановленого порядку захисту комерційної таємниці, на підставі обставин, що відкрилися і які були

приховані ним раніше при оформленні допуску, а також у зв'язку з переведенням на іншу роботу, де такий допуск не потрібен.

У випадку звільнення співробітника, допущеного до комерційної таємниці, від нього відбирається попередження - зобов'язання про нерозголошення комерційних секретів підприємства, які стали йому відомі в процесі роботи.

Ціль відбору такого попередження - зобов'язання - профілактика розголошення співробітником, що звільняється, секретної комерційної інформації й створення юридичних підстав для відшкодування збитків у випадку розголошення ним таких відомостей.

Під доступом до комерційної таємниці мається на увазі дозвіл уповноваженої посадової особи на ознайомлення з конкретною конфіденційною інформацією співробітника, який має до неї допуск. 

3.3 Шляхи формування інноваційної системи забезпечення захисту комерційної таємниці на підприємстві

Першим питанням, яке необхідно вирішити при організації охорони комерційної таємниці, є визначення кола відомостей, що становлять комерційну таємницю, а також можливий розподіл їх по категоріях важливості в залежності від їхньої цінності для підприємства, характеру та розміру шкоди, що може бути нанесений підприємству при розголошенні цих відомостей. До вирішення цієї проблеми слід підходити особливо ретельно. Якщо які-небудь дані, прямі чи непрямі, будуть упущені з уваги, то всі прийняті заходи можуть виявитися неефективними. З іншого боку, зайві заходи з обмеження доступу до інформації ускладнять роботу і призводять до невиправданих економічних витрат. Правильна організація виділення і захисту комерційної таємниці повинна не тільки не заважати роботі підприємства, але навіть сприяти його прибуткової діяльності.

Для забезпечення захисту комерційної інформації на ДП «Придніповська залізниця» введений певний порядок роботи з інформацією та доступу до неї , що включає в себе комплекс адміністративних, правових, організаційних, інженерно-технічних, фінансових, соціально - психологічних та інших заходів, що грунтуються на правових нормах країни або на організаційно - розпорядчих положеннях керівника підприємства.

Ефективний захист комерційної таємниці можливий при обов'язковому виконанні ряду умов : [7,8]

- єдність у вирішенні виробничих, комерційних, фінансових та режимних питань;

- координація заходів безпеки між усіма зацікавленими підрозділами підприємства;

- наукова оцінка інформації та об'єктів, що підлягають класифікації . Розробка режимних заходів до початку проведення режимних робіт ;

- персональна відповідальність (у тому числі і матеріальна) керівників усіх рівнів , виконавців , що беруть участь у закритих роботах, за забезпечення схоронності таємниці та підтримання на належному рівні режиму охорони проведених робіт.

- включення основних обов'язків робітників, фахівців і адміністрації щодо дотримання конкретних вимог режиму в колективний договір, контракт, трудову угоду , правила трудового розпорядку .

- організація спеціального діловодства, порядку зберігання, перевезення носіїв комерційної таємниці . Введення відповідного маркування документів та інших носіїв закритих відомостей ;

- формування списку осіб, уповноважених керівником підприємства класифікувати інформацію і об'єкти, що містять відомості, що становлять комерційну таємницю;

- оптимальне обмеження числа осіб, що допускаються до комерційної таємниці

- наявність єдиного порядку доступу та оформлення перепусток ;

- виконання вимог щодо забезпечення збереження комерційної таємниці при проектуванні і розміщенні спеціальних приміщень ; в процесі випробувань та виробництва виробів, збуту, реклами, підписання контрактів, при проведенні особливо важливих нарад, в ході використання технічних засобів обробки, зберігання та передачі інформації і т.п . ;

- організація взаємодії з державними органами влади, які мають повноваження з контролю певних видів діяльності підприємства;

- наявність охорони, пропускного і всередині об'єктового режимів;

- плановість розробки і здійснення заходів щодо захисту комерційної таємниці, систематичний контроль за ефективністю прийнятих заходів;

- створення системи навчання виконавців правилам забезпечення збереження комерційної таємниці.

У практиці роботи з персоналом керівникам ДП «Придніповська залізиця» можна порекомендувати перевіряти не тільки зберігання співробітниками комерційної таємниці, а й ставлення їх до своїх службових обов'язків, акуратність у поводженні з документами, зайвий " інтерес" до інших підрозділів. Крім того, для виявленні конкретних працівників, що здійснюють розголошення конфіденційної інформації, що займаються розкраданням грошей, або здійснюють інші неправомірні дії, які загрожують економічному становищу підприємства необхідно звернути увагу на наступне: раптовий активний інтерес до конфіденційної інформації, діяльності інших підрозділів; зміна поведінки працівника в спілкуванні з колегами, в розмовах, поява невпевненості, страху; різке збільшення витрат працівника придбання дорогих товарів, нерухомості.