Розробка моделі комплексної оцінки ділової активності підприємств науково-технічної сфери

Розумовій праці властивий найбільший ступінь зосередження уваги - в середньому у 5-10 разів вище ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму - втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального фізіологічного функціонування організму. Стомлення - загальний фізіологічний процес, яким супроводжуються усі види активної діяльності людини. З біологічної точки зору це тимчасове погіршення функціонального стану організму людини, що виявляється в змінах фізіологічних функцій і є захисною реакцією організму. Воно спрямоване проти виснаження функціонального потенціалу центральної нервової системи і характеризується розвитком гальмових процесів у корі головного мозку. Внаслідок невідповідності між витратами організму в процесі роботи і темпом протікання відновлювальних процесів виникає перевтома. Позамежні форми психічної напруги викликають дезінтеграцію психічної діяльності. При цьому втрачається жвавість і координація рухів, знижується швидкість відповідних реакцій, з'являються непродуктивні форми поводження - гіперактивність, тремтіння рук, запальність, невластива різкість (збудливий тип). До суб'єктивних ознак перевтоми відноситься почуття втоми, бажання знизити ритм роботи чи припинити її, почуття слабості в кінцівках. Важке стомлення - крайній варіант фізіологічного стану, що граничить з патологічними формами реакції.

Після закінчення розумової праці втома залишається довше, ніж після фізичної праці, однак навіть у стані перевтоми працівники здатні довгий час виконувати свої обов'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності. Під час розумової праці важко вимкнути механізм переробки інформації навіть під час відпочинку; люди працюють не лише 8-12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями.

До факторів підвищення ефективності праці належить раціональний режим праці і відпочинку. Це встановлені для кожного виду робіт порядок чергування та тривалості періодів роботи й відпочинку, які підтримують високу працездатність, зберігають здоров'я працівників. Він передбачає правильне чергування часу роботи з мікропаузами та перервами на відпочинок. Режим праці включає характеристики трудового процесу - інтенсивність чи екстенсивність, а також допустиму тривалість дії шкідливих факторів. З фізіологічної точки зору режим праці і відпочинку являє собою процес управління функціональним станом працівника з метою оптимізації діяльності.

Тижневий режим праці і відпочинку характеризується встановленою кількістю робочих днів і годин, порядком чергування днів роботи і відпочинку. Річний режим праці і відпочинку визначається загальною кількістю днів і годин роботи, періодичністю і тривалістю відпусток.

Численними дослідженнями науковців було встановлено певні фізіологічні закономірності, які покладені в основу розробки режимів праці і відпочинку.

· Час роботи залежить від її інтенсивності: чим важча робота, чим вищий її темп, тим менша допустима щільність робочого часу. Збільшення енергозатрат у 2 рази скорочує робочий час у 4 рази.

· Допустимий час роботи обернено пропорційний допустимій частоті пульсу. При робочій частоті пульсу 100 ударів/хв.. тривалість робочого часу становить 8 год, а при частоті пульсу 150 ударів/хв.. - лише 2 год.

· Чим вища фізична працездатність людини, тим вищі допустимі величини темпу роботи, щільності робочого часу і приросту робочого пульсу.

· Відносний час відпочинку на одиницю часу роботи тим більший, чим вищий темп роботи і чим менший невикористаний резерв підвищення темпу роботи.

· Скорочення періодів роботи зменшує допустиму величину часу на відновлення працездатності.

· Відпочинок працюючим м'язам і нервовим центрам в окремі мікроперіоди роботи забезпечується за рахунок мікропауз, які мимовільно виникають між операціями і рухами в зв'язку з необхідністю переключення процесів збудження і гальмування в нервовій системі. Тривалість їх становить всього декілька секунд, але залежно від темпу роботи вони можуть становити до 10% робочого часу.

· Сумарне відновлення функцій тим більше, чим більша кількість періодів відпочинку (при незмінній тривалості відпочинку).

· Різні умови і різні види праці викликають приблизно однакові зміни працездатності.

Тривалість відпочинку повинна задовольняти двом вимогам: бути достатньою для відновлення працездатності і можливості повторної роботи; зберігати робочу установку.

Вибір раціонального режиму праці та відпочинку є запорукою успішного виконання роботи.

4.2 Вимого до робочого місця та дотримання правил безпеки при користуванні персональними комп'ютерами

Площа приміщень, в яких розташовують персональні комп'ютери має складати не менше 6 м². Робочі місця повинні бути розташовані не менше ніж 1 м від стіни з вікном, відстань між бічними поверхнями комп'ютерів має бути не меншою за 1,2 м, відстань між тильною поверхнею одного комп'ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м, прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

У приміщеннях з персональними комп'ютерами слід щоденно проводити вологе прибирання. У них також повинні бути медичні аптечки першої допомоги та система автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини. Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщуються на основному робочому столі з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм. Робочий стіл для ПК повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку, стаціонарні або знімні підлокітники.

Монітор і клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Розташування монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30 град. від лінії зору працівника. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.

Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Робоче місце, обладнане ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела штучного світла рекомендується розташувати з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в напрямку очей необхідно застосовувати антиблискові сітки, спеціальні фільтри для екрану, захисні козирки, жалюзі на вікнах. Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відкривання.

Персональні комп'ютери, периферійні пристрої повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Неприпустимим є підключення комп'ютерів, периферійних пристроїв до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних комп'ютерів, периферійних пристроїв слід виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

Перед початком роботи на ПК необхідно виконати наступні умови. Увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні. Оглянути робоче місце і привести його в порядок; впевнитись, що на ньому відсутні сторонні предмети; все обладнання і блоки ПК з'єднані з системним блоком за допомогою з'єднувальних шнурів. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ПК має стояти не на краю стола. Повернути ПК так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим - нижній його край ближче до користувача. Відрегулювати освітленість робочого місця. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки. Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вмикати та вимикати тільки при вимкненому комп'ютері. Відрегулювати яскравість свічення екрана ПК, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей. Яскравість свічення екрана має становити не менше 100 кд/м; відношення яскравості екрана ПК до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1; мінімальний розмір точки свічення - не менше 0,4 мм для монохромного ПК і не менше 0,6 мм для кольорового; контрастність зображення знаку - не менше 0,8.

Під час виконання роботи необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватись. Для зменшення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу,,миша” належить забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення,,миші” і зручного упору ліктьового суглоба. Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми. Періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою пил з поверхонь апаратури. Екран ПК та захисний екран протирають ватою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідину або аерозольні засоби для чищення поверхонь комп'ютера. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи). Для зменшення негативного виливу на здоров'я працівників виробничих факторів необхідно застосовувати регламентовані перерви для груп робіт: група А - читання інформації з попереднім запитом (діалоговий режим роботи); група Б - введення інформації; група В - творча робота у режимі діалогу ПК (налагодження програм, переклад та редагування текстів). Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості має не перевищувати для групи робіт А - 60000 знаків, для групи робіт Б - 45000 знаків, для групи робіт В - 6 годин. Тривалість безперервної роботи за ПК без регламентованої перерви має не перевищувати 2 години. Під час роботи за ПК у нічну зміну, незалежно від групи та категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються у користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також в спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження. У випадку виникнення у працюючих за ПК зорового дискомфорту та інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід у обмеженні часу робіт за ПК та корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну іншими видами робіт (не пов'язаних з використанням ПК).

Розташувати принтер необхідно поруч з процесором таким чином, щоб з'єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор. Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він знаходиться в режимі зв'язку з комп'ютером. Для досягнення найбільш чистих, з високою роздільною здатністю зображень і щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися папір, вказаний в інструкції до принтера (звичайно вагою 60-135 г/м типу Canon, HP або Xerox 4024). Під час зминання паперу відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером. Дотримуватися правил зберігання картриджа згідно з інструкцією фірми-виробника. Забороняється: зберігати картридж без упаковки; перевертати картридж етикеткою донизу; відкривати кришку валика і доторкатися до нього; самому заповнювати використаний картридж. При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чищенням принтер треба вимкнути.

Після закінчення роботи закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися в середовище операційної системи. Вимкнути принтер, інші периферійні пристрої. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попаданню в неї пилу. Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола. Ретельно вимити руки теплою водою з милом. Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутотренінгу.

У разі раптового припинення подавання електроенергії вимкнути комп'ютер. При виявленні ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету не має, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку або чисту тканину та ін. На частину тканини, яка безпосередньо торкається рани, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти тканину на рану.

Таким чином, дотримання вимог безпеки при користуванні персональними комп'ютерами сприятиме уникненню серйозних ризиків для здоров'я, зокрема психоемоційного напруження, хронічній втомленості, погіршенню зору.

Висновки

Отже, ділова активність -- це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємстві може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Головною метою аналізу ділової активності підприємства є виявлення потенційних можливостей підвищення ділової активності на основі оцінки динаміки основних показників діяльності підприємств в порівнянні з галузевими показниками; впливу бізнес-середовища на діяльність підприємств в цілому за конкретний період, ефективності використання виробничих, трудових і фінансових ресурсів. Проведення аналітичних досліджень ділової активності підприємств дає змогу оцінити, наскільки ефективно сформована структура їх капіталу, як складаються їх взаємовідносини з постачальниками та замовниками, а також з комерційними банками.

Актуальним аспектом в українській економічній літературі є дослідження та вивчення ділової активності підприємств науково-технологічної сфери, яка все ширше охоплює ринок та має перспективи стати однією з провідних галузей економіки України. Перспективи цієї галузі оцінюються досить позитивно, проте їх досягнення можливе лише покращення загального фінансового стану підприємств та їх ділової активності як індикатора розвитку підприємств.

В загальному ділова активність підприємств науково-технічної сфери України погіршилась у динаміці. Підприємства мають недостатньо надійну дебіторську політики та політику реалізації їх товарів оскільки їх збитки призводять до втрати підприємствами власних капіталів. В результаті цього появляється необхідність у кардинальній модернізації та переміні політики підприємств в цілому.

Оцінка ділової активності підприємств - складний процес, що включає в себе ряд аспектів, які потрібно врахувати при аналізі. Крім того, в результаті такого аналізу ми отримаємо на виході сукупність різноманітної інформації, яка не дає нам чіткої рекомендації щодо чіткої оцінки ділової активності підприємств.

Ділова активність підприємства може формуватися як інтегральний показник сукупності критеріїв (кількісних та якісних) діяльності підприємства і є одним з вагомих показників стану підприємства як виробничої системи, який визначає перспективи його подальшого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей та завдань.

В роботі запропонований інтегральний показник ділової активності для підприємств науково-технологічної сфери України, вагові коефіцієнти якого визначались методом аналізу темпів зростання показників. Результати аналізу темпів зростання статистичних показників в рамках закономірності випереджувального розвитку дозволяють цілком логічно з економічної точки зору зважити статистичні показники.

Отже, цей інтегральний показник ділової активності враховує тільки кількісні фактори. Його значення буде оцінюватись позитивно коли показник ростиме в динаміці, проте не за рахунок коефіцієнта витрат на одиницю продукції. Тобто всі коефіцієнти, що входять до інтегрального показника ділової активності свідчать про позитивні наслідки коли вони збільшуються у динаміці, крім показника витрат на одиницю продукції.

Найзначніший вплив на значення інтегрального показника ділової активності науково-технологічних підприємств мають: коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт стійкості економічного зростання та коефіцієнт швидкої ліквідності.

Рівень ділової активності підприємств науково-технічної сфери, за розробленим інтегральним показником, значно погіршився у динаміці протягом 2008-2012 рр. Причинами такого різкого спаду стало те, що майже усі показники, що характеризують ділову активність підприємств негативно змінювались протягом досліджуваного періоду. Головним фактором, що вплинув на позитивну зміну рівня ділової активності у 2011р. стало значне зростання числа оборотів запасів підприємств.

Виходячи з результатів проведення інтегральної оцінки ділової активності підприємств науково-технічної сфери України протягом періоду 2008-2012 рр. спостерігається значне зниження її рівня. Причиною різкого спаду рівня ділової активності підприємств у 2009 р. могли бути наслідки фінансової кризи 2008-2009 рр. Таким чином, підприємствам науково-технічної сфери в Україні необхідно прийняти заходи на покращення своєї ділової активності, зокрема змінити свою дебіторську та кредиторську політики, які значно гальмують рівень ділової активності.

Розроблений інтегральний показник має ряд недоліків: неврахування якісних показників оцінки ділової активності підприємства; інтегральний показник оцінює ділову активність в цілому на даний момент; необхідність врахування зовнішніх факторів впливу на рівень ділової активності та динаміки змін на ринку. Тому цей показник ділової активності потребує значного вдосконалення, що зможе забезпечити більш точну оцінку рівня ділової активності.

Основними напрямами зростання ділової активності підприємств науково-технологічної сфери в Україні, запропонованих у досліджені, є застосування заходів для зменшення періоду операційного та фінансового циклів, підвищення ефективності використання майна, максимізація прибутку, підвищення конкурентоспроможності продукції, пошук нових ринків збуту.

Література

О.Є. Кузьмін, “Сучасний менеджмент”, навчально-прикладний посібник, Львів, “Центр Європи” 2010;

Є.Дж. Долан, Д.Е. Ліндсей “Ринок”, переклад з англійської 1992;

М.Х. Мескон, Альберт М., Хедоурі Ф. “Основи менеджменту”: переклад з англійської - М.Дело, 2009.

О.Г. Білорус, С.Г. Панченко. Менеджмент: конкурентоздатність і ефективність.- К.: Знання, 2009. - 40 с.

Закон України “Про господарські товариства”.

Закон України “Про підприємництво”.

Закон України “Про підприємства в Україні”.

Закон України “Про власність”.

Андрушків Б.М. Основи теорії та практики управління. - Львів: Світ,2011.

Економічна теорія: Менеджмент (тексти лекцій), А.В. Шегеда, І.С. Каленюк, В.В. Фещенко. - К.:УМКВО, 2009.

Терещенко В.І. Організація і управління. - К.: - Знання 2008.

Размещено на Allbest.ru