Управління логістикою виробництва та продажу щебеню в ЗАТ "Тальнівський щебзавод"
Суть, завдання, концепції та значення комерційної логістики в ринковій економіці. Аналіз роботи підприємства і пропозиції щодо покращення управління виробництвом і збутом. Технологія переробки сировини. Особливості маркетингової та збутової діяльності.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.09.2011 |
| Размер файла | 190,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Фірма повинна вивчати порівняльне значення цих видів послуг для клієнтів. При розробці власних стандартів на технічне обслуговування фірма обов'язково враховує стандарти конкурентів. Як правило, вона прагне забезпечувати рівень обслуговування клієнтів, не нижчий, ніж у конкурентів. Однак основною її метою є забезпечення максимальних прибутків, а не продаж товару. Тому фірма повинна розрахувати, до яких витрат призведе організація обслуговування на високому рівні.
У будь-якому випадку фірма повинна визначити цілі своєї логістичної системи і зважити на них у процесі планування. Іноді фірми розробляють стандарти для кожного елемента системи обслуговування.
Визначивши цілі логістики, фірма приступає до формування такої системи руху товарів, яка забезпечить їх досягнення з мінімальними витратами. При цьому треба прийняти рішення стосовно того, як потрібно працювати із замовниками (обробка замовлень); де потрібно зберігати товарно-матеріальні запаси (складування); який запас завжди необхідний (товарно-матеріальні запаси); як треба відвантажувати товари (транспортування). Фірми повинні детально розглянути значення цих рішень з огляду на маркетинг.
1.7 Взаємозв'язок транспортного обслуговування і логістики
На думку закордонних спеціалістів, важливою перевагою логістичного управління є підвищення рівня транспортного обслуговування, якого досягають не тільки і не скільки завдяки роботі транспортних підрозділів, стільки завдяки злагодженому виконанню комплексу робіт з постачання, збуту та перевезення продукції. На відміну від старих методів ізольованого управління вантажними перевезеннями та складським господарством, на підприємствах фірм та корпорацій здійснюється перехід до об'єднаного, або скоординованого, управління вантажопотоками. Головною організаційно-економічною перевагою такого управління є забезпечення комплексного обліку усіх витрат на завезення та вивезення вантажів, а не тільки тарифів на перевезення. За експортними оцінками, застосування методів логістики дає змогу зменшити запаси на 30-50 % і час руху продукції на 25-45 %. При відвантажуванні товарів на склади, дилерам та споживачам фірма може вибирати один з 5 видів транспорту, залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний та повітряний. Кожен вид транспорту має свої переваги й недоліки і в тих чи інших випадках найвигіднішу сферу застосування (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Характеристика основних видів транспорту
|
Вид |
Переваги |
Недоліки |
Товари, що перевозяться |
|
|
Залізничний |
1. Велика провізна спроможність2. Дешевий3. Регулярність |
1. Дорого коштує будівництво залізниць2. Невелика швидкість доставки вантажів |
Сільськогосподарські продукти, корисні копалини, пісок, автомобілі, хімікати |
|
|
Автомобільний |
1. Велика швидкість доставки2. Можливість доставки вантажу «від дверей до дверей» без перевантаження3. Маневреність4. Регулярність |
1. Низька провізна спроможність2. Дорогий вид3. Дорого коштує будівництво доріг |
Одяг, книги, комп'ютери, паперові товари |
|
|
Водний |
1. Дешевий2. Має велику провізну спроможність3. Не вимагає капітальних вкладень у будівництво провізних шляхів |
1. Нерегулярність2. Обмежений у застосуванні3. Невелика швидкість доставки |
Нафта, пісок, зерно, гравій, металургійні руди, вугілля |
|
|
Повітряний |
1. Велика швидкість доставки2. Спроможний доставити вантаж у будь-який район, де немає інших видів транспорту |
1. Мала провізна спроможність2. Нерегулярність3. Дуже дорогий вид транспорту |
Прилади, швидкопсувні харчові продукти |
|
|
Трубопровідний |
1. Найдешевший2. Велика провізна спроможність3. Швидкість перекачування вища, ніж на залізничному транспорті4. Капітальні вкладення удвічі нижчі від залізничних |
Обмежений у застосуванні |
Нафта, кам'яне вугілля, хімікати |
Для розробки структури системи перевезень вантажів замовник дає посередникові інформацію про:
1) вид і назву вантажу (наливні, газоподібні, тарно-штучні, великогабаритні, ваговиті);
2) характеристику вантажу (ціна, фізико-механічні властивості, вид тари та пакування);
3) місце перебування і доставки вантажу;
4) перевезення масові або невеликими партіями;
5) обсяги та періодичність перевезень (разові, епізодичні, сезонні, регулярні);
6) режими роботи відправників вантажу -- одно-, дво- і три- змінні;
7) умови регіону перевезень (клімат - помірний, спекотний, холодний; дороги, їх покриття; рельєф -- гори, рівнина, горби; план доріг; кількість смуг).
Вантажовласники ставлять до доставки вантажу такі вимоги: максимальна надійність, мінімальний час, регулярність, гарантовані строки (в тому числі доставка точно в строк), організація доставки «від дверей до дверей»; прийнятна ціна доставки; висока безпечність перевезень; зручність здавання вантажу на відправлення і приймання його при надходженні; наявність різних додаткових послуг; наявність різних рівнів обслуговування, пристосування до потреб споживачів (гнучкість обслуговування); забезпечення збереженості вантажу при перевезеннях та під час зберігання; супроводження вантажу до пункту призначення; можливість одержання оперативної інформації про тарифи на перевезення, вартість додаткових послуг, умови доставки і місцезнаходження вантажу; налагоджена система документів; наявність необхідної транспортної тари та пакувальних матеріалів; повне використання вантажопідйомності транспортного засобу.
1.8 Складське господарство
Для вивчення складського господарства й аналізу стану його розвитку необхідно класифікувати склади, тобто поділити на однорідні групи (класи). Така класифікація дає змогу охарактеризувати мережу складів, окремі їх види, пояснити, як створюються ці види, яке значення мають у процесі товароруху [6].
Склад -- це спеціальне стаціонарне або рухоме приміщення, вмістище або інше місце зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує необхідний ступінь їх збереженості, як правило, обладнаний власними або обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт.
Складську мережу класифікують за різними ознаками. За видом виконуваних функцій склади поділяють на сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні і накопичувальні.
Найпоширеніші сортувально-розподільчі склади, які становлять велику частку у складському товарообороті. На таких складах здійснюють приймання товарів від місцевих та іногородніх постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень від роздрібних торгівельних підприємств. На сортувально-розподільчих складах, як правило, утримують поточні товарні запаси протягом відносно недовгого часу. Тому функція зберігання товарів на цих складах не є основною.
Транзитно-перевалочні склади призначені переважно для перевідправлення різними видами транспорту товарів із районів виробництва до пунктів споживання. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів. Тут вивантажують товари, привезені одним видом транспорту, приймають їх за масою та кількістю місць, сортують, навантажують на інший вид транспорту.
Накопичувальні склади існують для сезонного і тривалого зберігання товарів. Велике значення тут має контроль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади переважають в оптовій торгівлі. Поряд з основними функціями накопичення та зберігання товарів вони виконують допоміжні технологічні операції, пов'язані з прийманням і відпуском товарів оптовим покупцям: перепаковування, сортування, переробка, розфасовування.
Залежно від товарної специфікації, що зумовлена асортиментом товарів, які підлягають зберіганню, розрізняють склади універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, неспеціалізовані та змішаного зберігання.
Універсальні склади призначені для зберігання і складської переробки практично усіх груп непродовольчих і продовольчих товарів. На спеціалізованих складах зберігають і здійснюють переробку однієї будь-якої групи товарів. Вузькоспеціалізовані склади використовують для зберігання товарів одного виду, як правило, простого асортименту, але таких, що вимагають особливого режиму зберігання. На комбінованих складах усі складські операції здійснюють з товарами різних груп, що входять до складу споживчого комплексу («спорт і туризм», «товари для молоді»). Неспеціалізовані склади призначені для зберігання двох і більше груп товарів і проведення різних технологічних операцій з ними.
Важливою ознакою класифікації складів є їх технічна будова, від якої залежить режим зберігання товарів. За цією ознакою розрізняють загальнотоварні та спеціальні склади.
Загальнотоварні склади призначені для зберігання і складської обробки товарів, які не потребують особливих умов, а спеціальні -- для зберігання товарів, фізико-хімічні ознаки яких потребують будівель або технологічних пристроїв певної конструкції. Бувають спеціальні склади: немеханізовані, механізовані, комплексно механізовані, автоматизовані, автоматичні. Немеханізовані -- це склади з ручною переробкою вантажів. На механізованих складах та їх дільницях механізовано локальні технологічні операції при ручних операціях на укладанні та комплектуванні продукції.
За транспортними умовами, тобто за розміщенням поблизу залізничних чи водних шляхів сполучення, склади називають прирейковими (біля магістральних залізничних шляхів або тих, що мають під'їзні дороги), пристанськими (на річкових пристанях, що мають причали), портовими (біля морських портів), не-прирейковими (внутрішньо-міські), що не мають безпосереднього зв'язку з транспортними шляхами.
Для зберігання різних сипких матеріалів використовують бункери, засіки, траншеї, естакади. Бункери -- це ємкості різної форми (круглі, прямокутні, конічні), що мають зверху завантажувальний, а знизу -- розвантажувальний отвір з механічним затвором. Затвор може бути зв'язаним з автоматичним дозатором, ваговим пристроєм, що дає змогу відпускати споживачеві певну кількість металу. Бункери можуть бути металевими, залізобетонними та з інших матеріалів (дерев'яні з металевим каркасом), а за видом улаштування -- надземні, підземні та напівзаземлені. Для зберігання нафтопродуктів на складах використовують резервуари і дрібну тару (бочки, бідони тощо). Резервуари бувають металеві й неметалеві (залізобетонні, бетонні та цегляні). Металеві резервуари за формою можуть бути циліндричними (вертикальні та горизонтальні); квадратними, прямокутними, краплеподібними, сферичними та ін. За способом влаштування Резервуари поділяють на наземні, напівпідземні та підземні.
Складські будівлі за конструктивними особливостями бувають закритими, напівзакритими, відкритими. Закриті склади переважають серед складських будівель. Як правило, будівлі, поділені на окремі приміщення, призначені для виконання різних видів робіт (приймання, зберігання, розфасовування, комплектування партій товарів та ін.) і розташовані у певній послідовності. Закриті склади розрізняють за утепленістю, кількістю поверхів, матеріалами, з яких зроблено стіни, вогнестійкістю (неспалимі, важкоспалимі, спалимі). До напівзакритих належать склади з навісами. За конструкцією вони можуть бути або зовсім без стін, або мати одну, дві, три стіни. Висота їх досягає 4-6 м. Довжина може бути різною, але не більш як 100 м. Фундаменти навісів асфальтують або бетонують. Відкриті склади - це різні майданчики з незначним нахилом до країв для стоку дощових і талих вод. На них зберігаються матеріальні цінності, стійкі проти температурного й атмосферного впливу.
Тільки ретельний аналіз та економічні розрахунки дадуть змогу вибрати найвигідніший для даного складу тип підйомно-транспортної машини чи іншого пристрою.
Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Існує багато визначень логістики, тому що вона - новий науковий напрямок, що знаходиться в стадії формування. Крім того, труднощі з визначенням поняття логістики пояснюються тим, що логістика має багато розділів, про що свідчать її функції.
Відповідно до одного із найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.
Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції. Логістика починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства і завершується доставкою готової продукції споживачу для досягнення економічних цілей підприємця.
ГЛАВА 2. АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ І ЗБУТОМ
2.1 Загальна характеристика
Закрите акціонерне товариство «Тальнівський щебзавод» (надалі Товариство) засноване відповідно до рішення засновників товариства від 7 жовтня 1993 року протокол №1 відповідно до Установчого договору засновників.
Товариство діє па підставі Законів України «Про господарські товариства» [1], «Про підприємства» [2], «Про власність», «Про підприємництво», «Про цінні папери і фондову біржу» та інших законодавчих актів України.
Товариство має повне найменування :
- українською мовою: Закрите акціонерне товариство «Тальнівський щебзавод»;
- російською мовою: Закрытое акционерное общество «Тальновський щебзавод».
Скорочене найменування Товариства :
- українською мовою: ЗАТ «Тальнівський щебзавод»;
- російською мовою: ЗАО «Тальновский щебзавод».
Місцезнаходження Товариства: Україна, 20400, Черкаська область, м.Тальне, вул. Карьерна, 1.
Потенціал ЗАТ «Тальнівський щебзавод» складає:
1. Економічний:
- доходи від реалізації - 300 тис. грн.
2. Виробничий:
- виробництво щебеню в рік всього - 500 тис. м3;
- відсіву - 150 тис. м3.
3. Кадровий:
- середньосписочна чисельність працівників складає - 280 чол.
2.2 Мета та предмет діяльності Товариства
Метою діяльності Товариства є надання послуг юридичним та фізичним особам, отримання прибутку від різноманітної господарської діяльності на території України та за її межами і задоволення на його основі соціально-економічних інтересів Товариства [18].
Основним завданням Товариства є формування матеріально-технічної бази, залучення матеріальних ресурсів та інтелектуальних сил для виконання своєї статутної мети.
Предметом діяльності Товариства є:
- видобуток граніту та видобування каменю для будівництва;
- підготування ділянок для гірничих та інших робіт;
- здійснення маркетингових операцій в даній галузі;
- розвідування і буріння бурових свердловин і шурфів;
- здійснення зовнішньоторгових експортних операцій;
- здійснення комерційних програм, щодо реалізації завезеної на територію
України сировини, матеріалів, товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення;
- продаж матеріально-технічних ресурсів і сировини видобувної промисловості;
- розробка проектно-кошторисної документації, яка супроводжує видобуток;
- впровадження прогресивних технологій;
- закупівля і реалізація вугілля, електроенергії, нафти, газу, нафтопродуктів і інших паливно-сировинних ресурсів;
- виготовлення, реалізація, зберігання і перевезення вибухових речовин і проведення підривних робіт;
- здійснення операцій в сфері обігу з небезпечними відходами, трансграничне перевезення відходів, діяльність пов'язана зі збором і заготівлею окремих видів відходів, як вторинної сировини;
- здійснення комерційних програм по транспортуванню, вивезенню і реалізації сировини і матеріалів видобувної промисловості а також продукції виробничо-технічного призначення за територію України;
- реклама на внутрішньому та міжнародному ринку;
- виробництво промислового устаткування, товарів народного споживання;
- проведення інвестиційних капіталовкладень у програми сфер виробництва;
- науково-технічні розробки, створення власної виробничої бази, дослідні роботи;
- капітальне будівництво виробничого та житлового призначення;
- торгівельно-закупівельна діяльність;
- торгівля продовольчими та промисловими товарами;
- виконання зовнішньоекономічної діяльність за підписаними угодами;
- реалізація паливно-мастильних матеріалів;
- організація виробництв по розливу та упаковці нафтопродуктів;
- постачання різноманітних носіїв для споживачів України та інших країн;
- організація робіт по автомобільному обслуговуванню та сервісу;
- надання транспортних та інших послуг населенню;
- гуртова та роздрібна торгівля тютюновими та лікеро-горілчаними виробами;
- транспортні перевезення вантажів для виробництва і підприємств;
- виготовлення та реалізація товарів народного споживання;
- транспортно-експедиційні послуги;
- надання автопослуг суб'єктам підприємницької діяльності та населенню;
- надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів і сервісних послуг для фізичних та юридичних осіб;
- розробки і продаж нових технологій;
- здійснення всіх форм торгівлі будь-якими товарами, незабороненими законодавством, надання торговельно-посередницьких послуг;
- інвестування підприємницької та інших видів діяльності;
- клірингові, лізингові операції;
- всі види складських послуг;
- надання майна в оренду;
- здійснення матеріально-технічного забезпечення господарств через систему прямих контактів та контрактів на договірній основі запасними частинами, обладнанням;
- пошук ділових партнерів в Україні та за її межами;
- надання послуг з водопостачання питної води водоспоживачам водопроводом товариства, передача та постачання електроенергії абонентам, надання послуг абонентам у вивезенні господарсько-побутових стічних вод з внутрішніх дворових каналізаційних мереж та у вивезенні побутових відходів;
- участь в усіх інших видах підприємницької діяльності, які не заборонені чинним законодавством з метою отримання прибутку, як в українській так і в іноземній валюті, після внесення змін до Статуту.
Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються після одержання відповідної ліцензії.
Окремі роботи, що потребують від виконавця спеціальних знань і допуску до роботи, пов'язаної з державною таємницею, виконуються особами підготовленими у визначеними для таких робіт порядку при наявності у них допуску до державної таємниці відповідної форми.
2.3 Адміністративна структура підприємства
Згідно класичної теорії організації, структура організації повинна бути розроблена зверху вниз. Послідовність проектування організаційної структури схожа з послідовністю елементів процесу планування.
Організаційна структура стає більш міцною і життєздатною тільки втому випадку, коли в організації встановлюється чітка ієрархічна взаємодія між порученнями керівництва, тобто коли власний прояв управлінських дій головного керівника здійснюється по всій вертикалі. Саме при таких умовах в організації формується неперервний ланцюг командування, який забезпечує підпорядкування будь-якого суб'єкта діяльності тільки одній особі - вищому керівникові (голові правління).
Хоча бюрократія являє собою розповсюджену модель формування організації, вона має певні недоліки. В бюрократичних структурах виникають труднощі, що пов'язані з наданням великого значення стандартизованим правилам, процедурам і нормам, що забезпечують належне виконання співробітниками своїх завдань, виконанню запитів інших підрозділів, а також взаємодію з клієнтами та державними установами. Це призводить до того, що організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі проблеми і питання що тут виникають вирішуються тільки виходячи з прецедентів. Відсутність гнучкості може виникати і у взаємовідносинах працівників в межах організації. Строге слідування встановленим правилам може породжувати нові проблеми в ході взаємодії, обміну інформацією і координації діяльності різних частин організації.
Бюрократична структура управління залишається основною і домінуючою формою організаційної структури. Але в чистому вигляді не існує жодного типу організації. Як правило, організаційна структура має ознаки декількох типів організаційних структур.
Бюрократична модель управління має свої позитивні властивості, але її не можна застосовувати без детальної обробки і вдосконалення всіх складових.
Функціонаційну організаційну структуру іноді називають традиційною або класичною, оскільки вона була першою структурою, яку вивчили і опрацювали [5]. Утворення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим задачам, які вони виконують. Тому дуже важливо і необхідно правильно зрозуміти функцію, її взаємозв'язки з іншими функціями, з якими вона може бути згрупована або від яких вона повинна бути відокремлена. Вже потім вся система інтегрується і віддається в управління одному підрозділу.
В побудові системи управління важливу роль відіграє не тільки об'єднання функцій, але й розподіл повноважень, тобто прав на прийняття управлінських рішень. При визначенні повноважень часто приходиться коректувати початкові варіанти об'єднання функцій. Тут можуть виникнути проблеми ієрархії системи управління, децентралізації, гнучкості.
Функціональна структура організації має свої переваги і недоліки.
До переваг належать:
- високий професіоналізм персоналу;
- чітка кар'єрна перспектива;
- здатність персоналу працювати над складними спеціальними проектами;
- масштабність поглядів з питань спеціалізації;
- простота координації працівників;
- здатність конкурувати з проблем спеціалізації.
До недоліків даної структура організації належать:
- вузька спеціалізація персоналу;
- проблеми утруднення з кар'єрою;
- складність переключення на нові задачі;
- обмеженість поглядів на загальні спеціалізації;
- проблеми в оцінці діяльності персоналу;
- вузька база підготовки до роботи в якості менеджера;
- відділи можуть бути більш зацікавлені в реалізації цілей і завдань своїх підрозділів, ніж загальних цілей всієї організації. Це підвищує можливість конфліктів між функціональними областями;
- в великій організації ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавці стає надто довгим.
Досвід говорить про те, що функціональну структуру треба використати в тих організаціях, які випускають обмежену номенклатуру продукції, або надають обмежену кількість послуг, діють в стабільних зовнішніх умовах і для забезпечення свого функціонування вимагають вирішення стандартних управлінських задач.
Отже, ЗАТ «Тальнівський щебзавод» має функціональну структуру організації, що представлена на рис.2.1.
Очолює підприємство голова правління. Безпосередньо йому підпорядковується головний бухгалтер, заступник з охорони праці, головний інженер та відділ кадрів.
Основними завдання та обов'язками відділу головного бухгалтера є ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, установлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних; організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, здійснює операції з надходженнями і витратами грошей, нараховує заробітну плату працівникам підприємства, а також вимагає від усіх підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Служба охорони праці підприємства підпорядковується безпосередньо голові правління.
За своїм посадовим становищем та умовами оплаті праці заступник голови правління по охороні праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства.
Такий принцип зберігається при визначені посадового становища та окладу для інженера по охороні праці.
Служба охорони праці підприємства виконує такі функції:
- опрацьовує ефективну цілісну систему управління охорони праці по підприємству, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожної виробничо-технічної служби, структурного підрозділу і кожної посадової особи;
- проводять оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;
- складає разом із керівниками виробничо-технічних служб і структурних підрозділів підприємства комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпека, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ "Охорона праці" у колективному договорі;
- проводить дія працівників увідний інструктаж з питань охорони праці.
Відділ кадрів займається підбором персоналу на підприємстві, та оформлення всіх потрібних документів.
У функції головного інженера заводу входить керівництво виробничими процесами та фінансово-господарською діяльністю по забезпеченню виробництва на підприємстві; забезпечує ведення гірничовибухових робіт на підприємстві; розробляє та здійснює заходи по забезпеченню підвищення ефективності виробництва підприємства, по впровадженню прогресивних, економічно підтверджених ресурсозберігаючих технологічних процесів і режимів виробництва нових будівельних матеріалів та ін.
Головному інженеру підпорядковуються такі відділи, як: планово-виробничий відділ, маркетинговий відділ, відділ головного маркшейдера, головний механік, головний енергетик, відділ постачання та відділ збуту.
Планово-виробничий відділ займається вдосконаленням виробничої діяльності заводу та плануванням її на наступні періоди. Складає і доводить виробничі завдання до цехів і дільниць заводу. Здійснює збір обробку та подання інформації про обсяги і асортимент виробництва керівництву заводу та вищому органу у встановлений термін.
Маркетинговий відділ - комплексна система організації виробництва і збуту продукції, орієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів і одержання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, розробки стратегії і тактики поводження на ринку за допомогою маркетингових програм. У цих програмах закладені заходи щодо поліпшення товару і його асортименту, вивченню покупців, конкурентів і конкуренції, по забезпеченню цінової політики, формуванню попиту, стимулюванню збуту і реклами, оптимізації каналів товароруху й організації збуту, організації технічного сервісу і розширення асортименту сервісних послуг, що пропонуються.
Маркшейдерська служба на заводі забезпечує технологічно вірне і безпечне ведення гірничих, бурових та розкривних робіт, контролює і слідкує за повнотою відробки запасів і розвитком гірничих робіт, за наявністю готової продукції та інші роботи.
Головний механік забезпечує безперервну і технологічно правильну експлуатацію та надійну і безпечну роботу устаткування, організовує технічно правильну експлуатацію і своєчасний ремонт енергетичного природо захисного устаткування та енергосистем, виконання заходів з охорони праці при монтажі, демонтажі і експлуатації енерготехнічних і електротехнічних установок та їх мережі, які належать підприємству, або які воно орендує, правильну організацію і своєчасне проведення профілактичних оглядів обладнання і споруд, що закріплені за службою головного механіка, надійну і безпечну роботу електричних, вентиляційних установок і систем газового господарства у відповідності з правилами будови, технічної експлуатації і безпеки та ін.
Головний енергетик забезпечує підготовку заявок і необхідних розрахунків до них на придбання енергетичного устаткування, матеріалів, запасних частин, на відпускання підприємству електроенергії і приєднання додаткової потужності до енергозабезпечуючих підприємств, розробку заходів щодо зниження норм витрат енергоресурсів, упровадження нової техніки, яка забезпечує надійну, економічну та безпечну роботу енергоустановок, а також підвищення продуктивності праці, ведення технічного паспорту енергетичного господарства підприємства, проведення робіт щодо захисту підземних споруд і комунікацій, організує перевірку засобів зав'язку, сигналізації, обліку, контролю, захисту автоматики, впровадження прогресивних форм організації праці на дільницях енергогосподарства, нових прогресивних методів ремонту і експлуатації енергоустаткування.
Відділ постачання організовує забезпечення підприємства усіма необхідними для його виробничої діяльності матеріальними ресурсами (сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, конструкціями, паливом, комплектуючими виробами, інструментом, запасними частинами, спецодягом, господарчим інвентарем і таке інше), здійснює організацію оперативного обліку постачальницьких операцій, перепису матеріальних ресурсів, складання встановленої звітності про виконання плану матеріально-технічного забезпечення підприємства та ін.
Відділ збуту здійснює організацію збуту продукції підприємства споживачам , складає для цього угоди по постачанню продукції залізничним та автомобільним транспортом, оформляє заявки на подачу вагонів при наявності коштів клієнтів, здійснює оперативний контроль за своєчасним відправленням продукції згідно оплаченими замовленнями і оформленими договорами, забезпечує облік виконання замовлень і договорів, відвантаження і залишків нереалізованої готової продукції, своєчасне оформлення збутової документації, складання передбаченої звітності по збуту продукції, вживає заходів щодо забезпечення своєчасного надходження коштів за продукцію.
Всі відділи, які підпорядковуються головному інженеру, здійснюють безпосередне керівництво всіма цехами на підприємстві. Серед них:
РММ - ремонтно-механічна майстерня, де здійснюється ремонт і технічне обслуговування устаткування, будівель та споруд підприємства.
Вантажний цех - забезпечує виконання вантажно-ремонтним цехом завдань по відвантаженню в залізничний та власний транспорт споживачів згідно рознарядки відділу збуту.
Гірничий цех - де відбувається розкривання та підготовка до експлуатації нових горизонтів (уступів), ведуться роботи по видобутку корисних копалин.
ДЕЦ - дробарно-сортувальний цех, де відбувається подрібнення гірничої маси та сортування її по фракціям.
АТЦ - авто-транспортний цех, який відповідає за безперебійне постачання усіх відділів і цехів потрібним транспортом завчасно та в належному вигляді.
Рис.2.1. Адміністративна структура ЗАТ «Тальнівський щебзавод»
2.4 Продукція підприємства
2.4.1 Геолого-промислова характеристика
Тальнівський щебзавод знаходиться на території Тальнівського району Черкаської області України, біля східної околиці міста Тальне. Щебзавод знаходиться на 1 км. на Пд.Сх. від залізничної станції Тальне, розташованої на лінії Цвітково-Христинівка Одеської залізниці.
Кар'єр в якому ведуться розробки, розташований по відношенню до заводу на Пн.Сх., на відстані 150-200 м. Для відгрузки щебеню завод користується залізничною гілкою нормальної колії, яка підведена безпосередньо до дробарно-сортувального цеху у вигляді двох тупиків, охоплюючи цех з двох сторін. Залізнична гілка і маневрові тепловози знаходяться у власності залізничної станції Тальне. На відробку розвіданих запасів родовища є проект реконструкції кар'єру, складений проектно-конструкторським бюро Криворізького гірничорудного інституту в 1988 р., та інститутом Кривбаспроект, виконаний у 1995р., узгоджений Київським експертно-технічним центром ЦТУ Держнаглядохоронпраці (договір N 95-04-36-2.3 від 3.05.95 р.) та Державним управлінням екобезпеки в Черкаській обл. (N 6-6-16-(2 від 15.11.96)).
На розробку Тальнівського родовища кристалічних порід оформлено гірничий відвід площею 61.2 га., затверджений рішенням N 18/21 Тальнівського райвиконкому від 24 березня 1994 року і зареєстрований у центральному територіальному управлінні по нагляду за охороною праці України за N 1814 від 22.12.94 р.
Оформлена ліцензія на розробку корисних копалин, яка видана Держкомітетом по геології у 1994 р.
Згідно рішення сесії Тальнівської міської Ради від 04 листопада 2004 р., було затверджено виділення земельних ділянок в оренду терміном 25 років загальною площею 85.6 га, з правом викупу у власність для розміщення та обслуговування Тальнівського щебзаводу [14].
В травні-жовтні 2006 року проведена дорозвідка родовища ДП «Центрукргеологія» ще на глибину 45 м.
2.4.2 Геологічна будова надр
Кристалічні породи залягають пластами, які проектуються на північний схід під азимутом 30/50, і мають дуже круте падіння 70-90 на північний захід.
Вся описувана товща кристалічних порід розбита тріщинами. Тріщини звичайно закриті, прямі з більш чи менш рівною поверхнею, доволі протяжні [14].
До розкривних порід на родовищі відносяться:
- розрихлені-грунтово-рослинний шар товщиною 0.1-1.5 м, жовті лесовидні суглинки (2.2-12.9 м), червоно-бурі глини (4.1-15.8 м), передвідложена кора вивітрювання (0-15.0 м), піски середні і мілкозернисті (0-19.0м) і каолінізовані продукти вивітрювання кристалічних порід товщею від 0 до 8 м.
Товща розрихлених розкривних порід коливається від 24 до 42 м. Скельне розкриття - дерева, вивітрені кристалічні породи від 0.6 до 15.3 м.
Корисними копалинами являються гнейси, кристалічні сланці, амфіболіти, мігматити, з них виробляється щебінь різних фракцій, що і являється кінцевою продукцією Тальнівського щебеневого заводу.
Таблиця 2.1 Продукція ЗАТ «Тальнівський щебзавод»
|
Найменування продукції |
|
|
Щебінь фракції 5-15 мм |
|
|
Щебінь фракції 5-20 мм |
|
|
Щебінь фракції 20-40 мм |
|
|
Щебінь фракції 40-70 мм |
|
|
Відсів 0-5 мм |
2.4.3 Якісна характеристика корисних копалин
Фізико-механічні властивості кристалічних порід родовища для виробництва щебеню і каменю бутового, задовольняючих вимоги ГОСТу 8267-82 нині діючий ДСТУ БВ.2.7-75-98; ГОСТу 21-73-87, нині діючий ТУ-21-10-89.
Порівняльна таблиця середніх показників фізико-механічних випробувань порід Тальнівського родовища на камінь бутовий визначених різними лабораторіями (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Готова продукція Тальнівського родовища
|
Назва показників |
Розмір фракцій |
Дорозвідка 1993-1994 рр. |
Тальнівський щебзавод |
|
|
Об'ємна насипна маса щебеню,кг/м3 |
5-2020-40 |
13471376 |
13251400 |
|
|
Середня щільність, гр/см3 |
5-2020-40 |
2,692,67 |
2,52,65 |
|
|
Порожнистість,% |
5-2020-40 |
43,244,2 |
4142 |
|
|
Водопоглинання,% |
5-2020-40 |
0,50,4 |
0,40,4 |
|
|
Вміст глинистих та пиловидних часток,% |
5-2020-40 |
0,70,1 |
0,090,65 |
|
|
Вміст зерен слабких порід |
5-2020-40 |
4,70,9 |
5,00,9 |
|
|
Вміст пластинчатих та голчатих зерен,% |
5-2020-40 |
2423 |
2723 |
|
|
Вміст органічних домішок |
5-2020-40 |
Світліше еталону |
Світліше еталону |
|
|
Вміст сірчанокислих сполук, % |
5-2020-40 |
0,03-0,11 |
0,00,0 |
|
|
Марка щебеню за дробильністю |
5-2020-40 |
12001200 |
12401190 |
|
|
Марка щебеню по опору удару на копрі “ПМ” |
5-2020-40 |
У-75У-75 |
У-75У-75 |
|
|
Марка за стиранністю |
5-2020-40 |
Ст-ІСт-І |
Ст-ІСт-І |
|
|
Марка щебеню за морозостійкістю |
5-2020-40 |
F-50 |
F-300F-300 |
Як видно із таблиці невеликі коливання показників, якості щебеню свідчать про свіжість (не вивітрілість) порід родовища.
2.5 Технологія виробництва
2.5.1 Основні напрямки розвитку гірничих робіт
Проведення видобувних робіт в 2007 р. проводиться на видобувних уступах при допомозі буропідривних робіт з навантаженням гірничої маси двома екскаваторами ЕКГ-5 типу пряма лопата і вивезенням автосамоскидами БілАЗ-540АБ, КрАЗ-256Б1.
Висота видобувних уступів - 15 м.
Обсяг навантаження гірничої маси екскаваторами на видобуванні з урахуванням сортування 12 % негабариту і перекидки складання:
350 х 1.12 х 1.5 = 588000 м3.
Таблиця 2.3 Розрахунок необхідної кількості гірничого обладнання
|
Назва розрахункової величини |
Одиниці вимірювання |
Розрахункові дані |
|
|
Річна продуктивність кар'єру |
м3 |
500000 |
|
|
Кількість робочих змін в рік |
Змін |
500 |
|
|
Об'єм виробленого щебеню за зміну |
м3 |
1000 |
|
|
Продуктивність добувного обладнання: |
|||
|
ЕКГ-5 |
м3 |
920 |
|
|
Бурстанок |
п/м |
28 |
|
|
Потрібна кількість добувного обладнання: |
|||
|
Екскаватор ЕКГ-5 |
Шт |
2 |
|
|
Бурстанок 2СБШ200 |
Шт |
2 |
|
|
Бульдозер |
Шт |
1 |
2.5.2 Технологія переробки сировини
Переробка гірничої маси на щебінь здійснюється по схемі чотирьох стадійного подрібнення.
Гірнича маса з забоїв кар'єру транспортується автосамоскидами до приймального бункера каменедробарки первинного подрібнення СМД-118 ємністю 45 м3. Пластинчатим живильником типа 1-18-120 гірнича маса подається в каменедробарку СМД 118 (1200*1500*150).
Подрібнена гірнича маса після первинного подрібнення подається головним конвеєром з шириною стрічки 1400мм на колосникову решітку, де фракція більш 80мм поступає по скризах на каменедробарки КСД-1750 і КСД-2200Гр, а фракція менш 80 мм через бункер поступає на грохот ГИЛ-52
Грохот ГИЛ-52 відбирає частину камінного відсіву 0-5 мм., котрий конвеєром N6 В-800 мм транспортується в бункер і звідти вивозиться автосамоскидами у відвал камінного відсіву.
Фракція 5-80 мм з грохота ГИЛ-52 через тічку направляється на конвеєр N 11 В-1200 мм, минаючи вторинну стадію подрібнення.
Вторинно подрібнена гірнича маса конвеєром N11 подається на первинне сортування,де встановлені паралельно два грохоти марки ГИТ-52.
З грохотів первинного сортування клас - 40 мм частково поступає через тічки на конвеєр N 27, а клас +20 мм конвеєром N14 на третичне подрібнення. Гірнича маса поступає на конвеєр N33, N36, N37 на нове сортування.
На цьому сортуванні проходить грохотування всього поступаючого продукту на фракції 0-5 мм, 5-20 мм і +20 мм. Камінний відсів (0-5) конвеєром N44 подається на склади відсіву.
Клас +20 мм по конвеєру N42-1000 мм направляється на дві конусні дробарки КМД-1750 Гр, де піддається четвертій стадії подрібнення.
Продукт 5-20мм конвеєром N43 пропорційно розподіляється на конвеєр N27, N21 і відповідно направляється на сортування N2 та N3.
На сортуваннях встановлено по два грохоти ГИЛ-52,де проходить грохотування продукту 5-40 мм на щебінь фракції 5-20 мм та 20-40 мм.,а також на фр.5-15 мм.
Щебінь фракції 5-20 мм конвеєрами N25 та N31 поступає до конусів готової продукції 5-20 мм.
Щебінь фракції 20-40мм конвеєрами N24 і N30 поступає до конуса готової продукції (20-40мм). Крім того, проводиться контрольний відбір камінного відсіву 0-5 мм.
В літній час, при мийці щебеню, на грохотах нижнього ярусу використовуються штамповані сита, а в зимній час плетена калібрована сітка з клітинкою 5х5 або 6х6 мм.
Після промивки щебеню пульпа поступає через систему лотків до відстійників.
Для виробництва щебеню фракції 5-15 мм на вихідні сортувальні з фракції 5-20мм витягується фракція 5-15 мм.
Для виробництва щебеню фракції 40-70 мм на 1 сортувальні з гірничої маси витягується фракція 40-70 мм, яка поступає в бункер.
Після закінчення всіх технологічних процесів щебінь кожної із фракцій потрапляє до свого складу. Для відсіву, який отримувався після кожної стадії дроблення є свій спеціальний склад [14].
2.5.3 Результати випробування відсіву дроблення
Відсів (фракція менше 5 мм) одержаний при дробленні кристалічних порід на щебінь класифікується у відповідності з ДСТУ БВ.2.7-29-95 «Дрібні заповнювачі природні із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація.».
Відповідно висновку технологічної лабораторії відсів становить 13,2% і може бути використаний у відповідності з нормативно-технічною документацією для дорожнього будівництва, благоустрою та інших видів будівельних робіт, так як повністю відповідає вимогам ГОСТу 26193-84 «Материалы из отсевов дроблен,»ия изверженных горных пород для строительных работ. Технические условия.
Відсіви класифікуються як пісок крупний, за вмістом пиловидних і глинистих часток - як піски групи з високим вмістом.(табл. 2.4)
Таблиця 2.4 Основні показники відсіву дроблення
|
Найменування показників |
Результати досліджень |
|
|
Модуль крупності |
2,66 |
|
|
Група піску |
Крупний |
|
|
Вміст пиловидних та глинистих часток |
7,74% |
|
|
Пройшло через сито 016 |
6,98% |
|
Повні залишки на ситі063 |
50,09% |
|
|
Колориметрична проба |
Світліше еталону |
|
|
Насипна щільність |
1635 кг/см3 |
2.6 Характеристика збуту
2.6.1 Аналіз маркетингової та збутової діяльності
Кожне підприємство, в тому числі ЗАТ «Тальнівський щебзавод», повинно знайти свій стиль роботи, щонайкраще враховує специфіку умов, можливостей, цілей і ресурсів. Усім компаніям необхідно думати про майбутнє і розробляти довгострокові стратегії, що дозволили б оперативно реагувати на мінливі умови ринку. Маркетинг відіграє важливу роль у стратегічному плануванні. Він надає необхідну інформацію для розробки стратегічного плану. Стратегічне планування, у свою чергу, визначає роль маркетингу в організації.
Служба маркетингу визначає кращий спосіб досягнення стратегічних цілей для кожного підрозділу підприємства. Служба маркетингу підтримує попит на рівні, визначеному в стратегічних планах вищого керівництва. Служба маркетингу допомагає компанії оцінити потенціал кожної господарської одиниці компанії, встановити цілі для кожної з них і потім успішно досягти цих цілей [15].
Основним орієнтиром у діяльності заводу варто вважати покупця. Підприємство не може існувати і процвітати без покупців, тому їхнє залучення й утримання є головною задачею. Покупців залучають обіцянками, а утримують виконанням цих обіцянок. Служба маркетингу формулює ці обіцянки і забезпечує їхнє виконання. Однак, оскільки реальне задоволення покупця залежить від роботи інших відділів, всі функціональні підрозділи повинні працювати спільно, щоб домогтися задоволення покупця і заслужити його вищу оцінку. Служба маркетингу відіграє координуючу роль у роботі всіх підрозділів над рішенням задачі задоволення покупця.
Таким чином, служба маркетингу здійснює не функціональне (пряме) управління підрозділами компанії, а спеціальне (методологічне). Іншими словами, служба маркетингу аналізує, планує, організує і контролює виконання маркетингових функцій, властивих кожному підрозділу компанії.
Економісти часто ототожнюють маркетингову та збутову діяльність, але аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів, серед яких: Б.М. Андрушків, Б. Берман, І.М. Герчикова, Дж. Еванс, Ф. Котлєр, П.Г. Перерва, Л. Роджер, Є.В. Савельєв, Р. Хізрич, В.Є. Хруцький, Е. Чемберлін, показав, що це не так. Маркетинг - це механізм управління господарською діяльністю підприємств, а збут - лише процес фізичного переміщення продукції від виробника до споживача; збутова діяльність спрямована на задоволення потреб споживачів, тоді як маркетингова - на формування і зміну попиту. Таке розмежування є важливим з точки зору управління, тому що дозволяє проводити відокремлений контроль виконання цілей і завдань, які стоять перед цими функціональними сферами діяльності, аналізувати їх вплив на результати роботи підприємства.
2.6.2 Аналіз організації збуту на підприємстві
Працюючи на ринку підприємство чи фірма повинні дотримуватись певної збутової політики (політики розподілу).
Мета збутової політики - організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Реалізація цієї мети передбачає:
- розробку стратегії збутової політики підприємства;
- вибір ефективних методів збуту;
- вибір певного рівня каналу збуту;
- вибір та обґрунтування типів посередників.
Стратегія збуту - система організації збуту, яка показує як має бути організований товарорух: через власну чи через дилерську мережі, через які типи посередників цей збут здійснювати.
Методи збуту:
- прямий;
- з посередниками;
- змішаний.
Прямий збут передбачає створення підприємством власної збутової мережі з обладнаними складськими приміщеннями, транспортом, мережею торгівлі, кваліфікованим персоналом. Ця система, як правило, використовується великим підприємствами, а також підприємствами, які виготовлюють поштучно складську продукцію.
Система збуту з посередниками передбачає продаж продукції товаровиробником операторам ринку, які здійснюють її реалізацію. У товаровиробників відпадає потреба у великих складах, транспорті, магазинах, збутовому персоналові. Як правило таким методом збуту користуються невеликі підприємства, які не мають власної торгової мережі. Основний недолік полягає в тому, що товаровиробник не може отримати за свою продукцію максимальну ринкову ціну.
Змішаний (комбінований) метод - передбачає реалізацію частини продукції силами товаровиробника, а більшу частину через посередників.
Провівши аналіз методів збуту, я побачила, що товарорух на підприємстві здійснюється без посередників, тобто з власними обладнаними складськими приміщеннями, транспортом, мережею торгівлі, кваліфікованим персоналом.
Склади підприємства, враховуючи специфіку продукції, накопичувальні, тобто призначені для тривалого зберігання продукції. Поряд з основними функціями накопичення та зберігання, вони виконують допоміжні технологічні операції, пов'язані з прийманням і відпуском товарів оптовим покупцям: сортування, переробка, розфасовування. Так як продукція однорідна, склади на підприємстві спеціалізовані.
Одразу після дробарного цеху, продукція потрапляє в спеціалізовані бункери, далі - на склади відкритого типу - майданчики з незначним нахилом до країв для стоку дощових і талих вод. На них зберігаються матеріальні цінності, стійкі проти температурного й атмосферного впливу.
За транспортними умовами склади «Тальнівського щебзаводу» являються прирейковими, тобто мають під'їзні дороги до магістральних залізничних шляхів. Персонал відділу збуту висококваліфікований. До його складу входять: начальник відділу, під керівництвом якого, завідуючий складом ПММ (паливно-мастильних матеріалів), інженер по збуту, комірник, начальник вантажного цеху та вагарі (рис.2.2).
Рис. 2.2 Організаційна структура відділу збуту.
2.6.3 Організація вантажних перевезень
Канал розподілу -- це шлях руху товару від виробника до споживача.
Аналіз різних каналів збуту показав, що специфіка діяльності підприємства, його штатна структура і організація не передбачають різних каналів збуту і підрозділів. На підприємстві існує тільки оптова торгівля. Це ж є сильною і слабкою стороною збуту. Організація збуту проста - це сильна сторона, але не має різних каналів.
Існує два види вантажних перевезень: децентралізовані й централізовані.
На заводі є обидва види цього транспорту.
При децентралізованій організації перевезень «самовивезення» доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу. Здебільшого це перевезення автомобільним транспортом на невеликі відстані.
Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Таким способом на данному підприємстві відбуваються перевезення на значні відстані та за кордон.
Перевезення вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати вантаж і документи на нього для перевезення, а також скласти графік черговості подання і навантаження транспортних засобів.
2.6.4 Базисні умови поставки
Організація доставки товарів за кордон відбувається згідно з правилами ІНКОТЕРМС, регулюють обов'язки Продавця та Покупця при здійсненні експортно-імпортних операцій купівлі-продажу товарів.
За своїм змістом, ІНКОТЕРМС - це сукупність спеціалізованих умов, які визначають обов'язки контрагентів стосовно поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару або окремих його партій. Вони також регламентують обов'язки очистити товар для експорту чи імпорту (митні формальності),особливості пакування товару, повідомлення про хід здійснення поставок контрагента тощо.
Таблиця 2.5 Терміни ІНКОТЕРМС розбиті на групи
|
Група |
Назва терміна |
Вид транспорту |
Обов'язки продавця (скорочено) |
|||
|
Скорочена (анг.) |
Повна (анг.) |
Переклад |
||||
|
Група E |
EXW |
Ex Works |
Франко-завод |
Будь-який |
Ця умова передбачає мінімальний ризик для продавця. Продавець передає товар на заводі або своєму складі й не несе відповідальності за відвантаження |
|
|
Група F |
FCA |
Free Carrier |
Франко-перевізник |
Будь-який |
Обов'язки продавця за цих умов включають поставку товару перевізнику, вказаному покупцем |
|
|
FAS |
Free Alongside Ship |
Франко вздовж борту судна |
Морський або внутрішній водний |
|||
|
FOB |
Free on Board |
Франко борт |
Морський або внутрішній водний |
|||
|
Група C |
CFR |
Cost Insurance & Freight |
Вартість страхування і фрахт |
Морський або внутрішній водний |
Обов'язки вимагають, щоб продавець уклав договір доставки товару, але без несення продавцем ризику ушкодження або загибелі товару |
|
|
CIF |
Cost Insurance & Freight |
Вартість страхування і фрахт |
Морський або внутрішній водний |
|||
|
CPT |
Carriage Paid To |
Транспортування сплачено до |
Будь-який |
|||
|
CIP |
Carriage & Insurance Paid To |
Транспортування і страхування сплачено до |
Будь-який |
|||
|
Група D |
DAF |
Delivered At Frontier |
Доставлено на кордон |
Будь-який |
За цими умовами продавець несе всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару в країну покупця |
|
|
DES |
Delivered Ex Ship |
Поставлено франко-судно |
Морський або внутрішній водний |
|||
|
DEQ |
Delivered Ex Quay |
Поставлено франко-причал |
Морський або внутрішній водний |
|||
|
DDU |
Delivered Duty Unpaid |
Поставлено, мито не сплачено |
Будь-який |
|||
|
DDP |
Delivered Duty Paid |
Поставлено, мито сплачено |
Будь-який |
Таблиця 2.6 Визначення митної вартості залежно від умов поставки при експорті товарів з України
|
Витрати, понесені на території України |
Витрати, понесені на території країни-імпортера |
|||||||||||
|
Паку-вання |
Наванта-ження натранс-портнийзасіб |
Доставкадо основногоперевізника |
Вивізнемито |
Страху-ванняпереве-зення * |
Наванта-ження наосновнийтранспорт |
Оплатаосновноготранспорту* |
Розвантаження |
Імпортнемито |
Доставкадоосновноготранспорту |
Розванта-женняна складпідприєм-ства |
||
|
1.EXW |
// // |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||||
|
2. FCA |
// // |
// // |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||||
|
3. FAS |
// // |
// // |
// // |
// // |
+ |
|||||||
|
4. FOB |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||||||
|
5. CFR |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
||||||
|
6. CIF |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||||
|
7. CPT |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||||
|
8. CIP |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||||
|
9. DAF |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||||
|
10. DES |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||||
|
11. DEQ |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
|||
|
12. DDU |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
||||
|
13. DDP |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
// // |
Умовні позначення:
// // - витрати, які включаються у вартість товару згідно з ІНКОТЕРМС;
+ - при визначенні митної вартості витрати додаються, незалежно від того, хто їх несе;
- - при визначенні митної вартості витрати віднімаються, незалежно від того, хто їх несе;
* - витрати, понесені тільки до моменту перетину митного кордону України.
Залежно від умов постачання, зазначених у зовнішньоекономічному договорі, та умов відвантаження транспортні документи складаються вантажовідправником або експортером.
Щодо вантажної митної декларації (ВМД) (табл. 2.6), яка є основним документом, що підтверджує факт здійснення експорту-імпорту товарів, можна сказати, що на підприємстві «Тальнівський щебзавод» поставки продукції за кордон відбувається відповідно умовам DAF (Delivered At Frontier) - поставка до кордону. Щодо оплати митних зборів, то про їх оплату домовляються безпосередньо при підписанні договору (контракту).
Подобные документы
Поняття, сутність та етапи розвитку логістики як фактора підвищення конкурентоспроможності, її завдання, функції та принципи. Загальна характеристика діяльності підприємства, аналіз розвитку функцій логістики, напрямки та шляхи їх вдосконалення.
дипломная работа [138,5 K], добавлен 02.10.2014Суть та актуальність управління витратами, причини та наслідки відсутності даної системи для діяльності підприємства. Роль і значення управління витратами в умовах ринкової економіки, місце в системі менеджменту сучасних підприємств і організацій.
контрольная работа [46,5 K], добавлен 16.02.2011Аналіз виробничої, господарської, фінансової, збутової та комерційної діяльності на прикладі Стахановського управління МРУЕГГ ПАТ "Луганськгаз". Характеристика систему управління персоналом на підприємстві, умови організації й мотивації праці робітників.
отчет по практике [273,5 K], добавлен 24.01.2011Концепція управління персоналом на підприємстві. Аналіз системи управління персоналом ЗАТ "Діанет". Стратегії управління персоналом підприємства. Шляхи удосконалення системи управління персоналом ЗАТ "Діанет". Пропозиції щодо покращення.
дипломная работа [100,6 K], добавлен 10.09.2007Мета, завдання та функції інвестиційного менеджменту. Аналітичне дослідження діяльності ТОВ "Бердичівський пивоварний завод". Пропозиції з покращення управління інвестиційною діяльністю на заводі. Стан охорони праці на робочому місці у відділі економіки.
дипломная работа [314,6 K], добавлен 24.03.2013Розробка місії, цілей та стратегії управління підприємством, концепції менеджменту окремих видів підприємств. Особливості функціонального управління підприємствами невиробничої сфери. Аналіз управління товарними запасами в торговельному підприємстві.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 10.04.2013Дослідження концепції управління енергоспоживанням металургійного підприємства. Характеристика ефективності діяльності підприємства з точки зору прибутковості. Ознайомлення зі значенням енергоменеджменту. Аналіз цілісності роботи механізмів підприємства.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Структура, технологія та персонал організації. Загальна характеристика ПАТ "ВКФ". Зовнішнє середовище організації. Змінні внутрішнього середовища. Заходи щодо удосконалення системи управління. Загальні пропозиції щодо стратегічного розвитку підприємства.
курсовая работа [120,3 K], добавлен 14.06.2015Технологія антикризового управління, етапи і методи діагностики кризи. Вибір концепції, модель менеджера антикризового управління. Дослідження виробничої й господарської діяльності підприємства. Організація антикризового менеджменту на ВАТ "Темп".
дипломная работа [269,6 K], добавлен 23.09.2011Аналіз причин кризових становищ, які виникають у процесі діяльності підприємства. Інструменти, які допомагають уникнути кризи. Пропозиції щодо покрашення фінансового стану та підвищення ефективності управління фінансовим ризиком на ПАТ "Мотор Січ".
курсовая работа [25,8 K], добавлен 10.03.2019
