2.7 Логістичні ланцюги

комерційний логістика збут маркетинговий

Для того щоб уявити шлях, яким переміщується матеріальний потік, використовують поняття логістичний ланцюг.

Логістичний ланцюг (logistical chain) -- це лінійно впорядкована кількість фізичних та юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. У загальному випадку логістичний ланцюг об'єднує виробника та споживача, хоч часто має складну структуру.

У логістичних ланцюгах виділяють такі основні компоненти: зовнішню (власне виробництво) і внутрішню (внутрішньовиробничу) логістику; збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв'язків набагато залежить від таких чинників, як інфраструктура підприємства, управління персоналом та його кваліфікація, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків. Природно, що успішна дія зазначених чинників можлива за раціональної організації доставки вантажів та транспортно-складського господарства.

У найпростішому випадку, коли логістична система характеризується як система з прямими зв'язками, логістичний ланцюг складається із постачальника та споживача. У складніших випадках за умови функціонування ешелонних систем даний ланцюг може мати древовидну структуру або вигляд орієнтованого графа із циклами (гнучка логістична система).

У цілому, у логістичному ланцюзі, тобто в ланцюзі, яким проходять матеріальний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки:

- постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

- зберігання продукції та сировини;

- виробництво товарів;

- розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

- споживання готової продукції.

У реальних умовах господарювання існує велика кількість логістичних посередників, широкий асортимент матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві товарів, і розгалужені розподільчі мережі. Як наслідок можуть формуватися складні логістичні ланцюги взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, так звані логістичні мережі.

Організаційна будова логістичних ланцюгів може бути різною залежно від:

1) розмірів підприємств;

2) масштабів їх діяльності;

3) концепції управління;

4) матеріаломісткості;

5) галузі економіки;

6) кількості ланок;

7) схеми організації вантажопотоків.

Крім того, на організаційну будову фірми впливають:

а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюгів в організаційній структурі підприємства чи фірми;

б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики;

в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним постачанням.

На рис.2.3 представлений логістична мережа ЗАТ «Тальнівський щебзавод». Його структура являється не простою, так як це виробниче підприємство, де відбуваються складні технологічні процеси.

Так початковою і одною з основних ланок ланцюга являється Гірничий цех. Тут відбувається видобуток сировини для виготовлення продукції підприємства. Корисними копалинами являються гнейси, кристалічні сланці, амфіболіти, мігматити, з них виробляється щебінь різних фракцій, що і являється кінцевою продукцією Тальнівського щебеневого заводу.

Сировина з забоїв кар'єру транспортується автосамоскидами до дробарно-сортувального цеху, де відбувається переробка гірничої маси на щебінь, що здійснюється по схемі чотирьох стадійного подрібнення.

Внаслідок кожної із стадій отримується щебінь певної фракції, який направляється в спеціально відведений для нього бункер. Відсів, який отримується після кожної стадії дробіння, направляють у спеціально відведений для нього бункер.

Далі щебінь після промивки направляється спеціальні склади відкритого типу - майданчики з незначним нахилом до країв для стоку дощових і талих вод.

Безпосередньо до складів підходять рейки, що мають під'їзні дороги до магістральних залізничних шляхів. Також є під'їзд для автомобільного транспорту.

Перед завершальною стадією, тобто доставкою до замовника, продукцію зважують.

Рис.2.3. Логістична мережа підприємства «Тальнівський щебзавод»

2.8 Аналіз клієнтів

Аналіз клієнтів повинен допомогти зрозуміти, які клієнти особливо важливі для підприємства. Цьому аналізу необхідно приділити особливу увагу, оскільки багато підприємств в недостатньому ступені знають своїх клієнтів. З його допомогою можна одержати цінні відомості про можливі ділянки і напрями роботи стосовно стратегії менеджменту клієнтури. У зв'язку з переходом до нових економічних принципів, клієнту повинне приділятися пріоритетне значення в стратегії підприємства. Цілю кожної фірми чи підприємства повинен бути не тільки пошук нових клієнтів, а й утримання уже існуючих, і особливо - перспективних. Адже, задоволений клієнт обов'язково повернеться знову і, крім того, розповість про підприємство своїм знайомим.

Тому аналіз клієнтів підприємства являється важливою стадією маркетингової діяльності підприємства.

Для цього визначимо кількість закупівель, здійснювану відповідними

клієнтами, і їх частку в загальному об'ємі продажів.

Мета цього аналізу - виявити важливих клієнтів і з'ясувати їх купівельну поведінку. По кожній групі клієнтів, а також по кожному важливому клієнту окремо можна буде проводити потім цілеспрямовану роботу. Для інновацій у області продукції і послуг важливо чітко знати бажання і вимоги найважливіших клієнтів підприємства.

Зважаючи на специфіку збутової діяльності підприємства для аналізу розділимо клієнтів на дві групи:

- реалізація продукції вагонами (1 група);

- реалізація продукції самовивозом (2 група);

Розділимо клієнтів 1-ї групи по регіонах:

- Одеський регіон;

- Київський регіон;

- Центральний регіон;

- Східний регіон;

- Закордонні клієнти (Росія).

Таблиця 2.7 Фактична відгрузка гранпродукції вагонами по клієнтах 1-ї групи Одеського регіону ЗАТ «Тальнівський щебзавод» за 2006 р.

Клієнти Одеського регіону	фракція	Всього за 2006 рік
		вагони	тони
Вознесенськ ТОВ "КарДен"	5-20 мм	2678	184632
	5-15 мм	435	29968
	20-40 мм	340	23438
Одеса "СПД Генов"	5-20 мм	40	2761
Одеса "Аркада-К"	5-20 мм	5	346
	20-40 мм	3	207
Одеса ТОВ "Дарекс"	5-20 мм	2	138
	20-40 мм	46	3171
Вознесенськ ТОВ ”ДенКар”	5-20 мм	1017	70045
	5-15 мм	62	4284
	20-40 мм	48	3314
Вознесенськ ТОВ ”БудКар”	5-20 мм	194	13367
	20-40 мм	20	1378
	5-15 мм	10	692
Одеса ”Архбудінвест”	5-20 мм	4	278
Всього:		5133	353777
в тому числі:	5-20 мм	3940	411647
	5-15 мм	507	45177
	20-40 мм	457	34120
	відсів	229	15758

Таблиця 2.8 Фактична відгрузка гранпродукції вагонами по клієнтах 1-ї групи Київського регіону ЗАТ «Тальнівський щебзавод» за 2006 р.

Клієнти Київського регіону	фракція	Всього за 2006 рік
		вагони	тони
Київ ”ЕЗЗБШ”	5-20 мм	5	339
Київ ”ШРБ-100”	20-40 мм	20	1379
Київ філія ”ДПС”	5-20 мм	5	345
	5-15 мм	5	340
Київ ”Техпроммет”	5-20 мм	5	346
Київ ”Система-Інвест”	5-20 мм	126	8693
Київ "Київоблдорупр"	5-15 мм	51	3512
Київ "Київ СМ"	5-20 мм	50	3449
Обухів ТОВ "Геліос"	5-20 мм	5	347
Київ "Паритет-М"	5-20 мм	272	17931
Київ "Юроп Оіл"	5-20 мм	200	13775
Всього:		744	50456
в тому числі:	5-20 мм	668	411647
	5-15 мм	56	45177
	20-40 мм	20	34120

Таблиця 2.9 Фактична відгрузка гранпродукції вагонами по клієнтах 1-ї групи Центрального регіону ЗАТ «Тальнівський щебзавод» за 2006 р.

Клієнти Центрального регіону	Фракція	Всього за 2006 рік
		вагони	тони
Жашків КП ”Райагробуд”	5-20 мм	3	211
Черкаси ”Облпаливо”	5-20 мм	9	621
	20-40 мм	2	138
Черкаси ”Круг-Буд-Комплект”	5-20 мм	35	2412
Вінниця "ПЗШБ"	5-20 мм	56	3863
	5-15 мм	18	1243
	20-40 мм	10	681
Всього:		133	9169
в тому числі:	5-20 мм	103	7107
	5-15 мм	18	1243
	20-40 мм	12	819

Таблиця 2.10 Фактична відгрузка гранпродукції вагонами по клієнтах 1-ї групи Східного регіону ЗАТ «Тальнівський щебзавод» за 2006 р.

Клієнти Східного регіону	Фракція	Всього за 2006 рік
		вагони	тони
Кременчук ПП "Граніт"	5-20 мм	7	479
Комсомольськ ЧП "Байков"	5-20 мм	4	277
	20-40 мм	3	207
Донецьк "Альтком"	5-20 мм	208	14388
	5-15 мм	74	5138
Стріла ”Універбуд”	20-40 мм	3	207
Суми "Качанівський ГПЗ"	5-20 мм	2	138
Всього:		301	20834
в тому числі:	5-20 мм	221	15282
	5-15 мм	74	5138
	20-40 мм	6	414

Таблиця 2.11 Фактична відгрузка гранпродукції вагонами 1-ї групи по закордонних клієнтах ЗАТ «Тальнівський щебзавод» за 2006 р.

Закордонні клієнти	Фракція	Всього за 2006 рік
		вагони	тони
Москва "РусСтройЛогістіка"	5-20 мм	978	67421
Москва "Вавілон"	5-20 мм	23	1581
Курськ "Промстройматеріали"	5-20 мм	43	2980
Ахтирка Качанівський ГПЗ	5-20 мм	9	622
Всього:		1053	72604
в тому числі:	5-20 мм	1053	72604

Таблиця 2.12 Фактична відгрузка гранпродукції вагонами по клієнтах всіх регіонів 1-ї групи

Клієнти	Тони	% в загальному об'ємі
Клієнти Одеського регіону	353 777	71,09
Закордонні клієнти	72 604	14,59
Клієнти Київського регіону	50 456	10,14
Клієнти Східного регіону	20 834	4,19
Клієнти Центрального регіону	9 169	1,84
Всього	497 671	100,00

Рис.2.4 Фактична відгрузка продукції вагонами по клієнтах всіх регіонів 1-ї групи за 2006 рік

Зробивши аналіз графіка і наведених вище таблиць, можна зробити певні висновки. Найпривабливішими клієнтами підприємства, які використовують транспортування продукції залізницею є клієнти одеського регіону, тобто Одеські та Вознесенські підприємства. В загально об'ємі всіх закупівель його частка становить біля 70%. Ця цифра являється вагомою, так як друге місце займають Російські споживачі, частка їх закупівель в загальному об'ємі складає 14%.

Найменш перспективними являються клієнти Центрального регіону. Це зумовлено близькістю до підприємства. Тобто в цьому випадку більш доцільнішою являється доставка товару автотранспортом.

Що ж до продукції, то найбільшим попитом користується щебінь таких фракцій, як 5-20 мм та 20-40 мм, взагалі не замовлявся щебінь фракції 40-70 мм.

Клієнти 2-ї групи це здебільшого клієнти Черкаської області, тобто одного регіону. Отже, в цій ситуації поділ на регіони недоцільний. Тому зробимо аналіз по кожному клієнту окремо (табл. 2.13).

Таблиця 2.13 Частка кожного клієнта 2-ї групи в об'ємі продажів свого регіону



Рис.2.5 Частка кожного клієнта 2-ї групи в об'мі продажів свого регіону

Проведемо аналіз даної таблиці. Із таблиці і графіка наглядно видно, що найціннішим клієнтом являється Уманьавтодор. В загальному обсязі проданої за 2006 р. продукції частка Уманьавтодор складає 60,95%. Такий попит на продукцію можливо був визваний будівництвом автобану Одеса-Київ, що проходить через Умань. Також вигідними клієнтами для підприємства являється Ново-Архангельськ ДЕП і Тальне райДУ, частки яких в загальному обсязі вивезеної самовивозом за 2006 р. продукції складають 18,03% і 14,21% відповідно.

Також по даним таблиці чітко видно яка із фракцій щебеню користується найбільшим попитом. Найпопулярнішим є відсів, та щебінь фракцій 5-20 мм, 20-40 мм.

2.9 Розробка заходів щодо покращення виробничої та збутової діяльності підприємства

Зробивши аналіз господарської діяльності підприємства «Тальнівський щебзавод», я дійшла висновку, що в цілому підприємство працює задовільно. Хоча все ж має свої слабкі місця. Враховуючи специфіку мого дослідження, а саме головна увага приділялася відділу збуту, я б хотіла запропонувати керівництву підприємства створити свій автомобільний парк. Тобто надавати послуги по доставці товарів клієнтам свого регіону. Для доставки продукції в інші регіони використовується залізничний транспорт. Як уже зазначалося, доставка клієнтам свого регіону здійснюється самовивозом. Для цього на даний момент замовники використовують власний транспорт або підприємство наймає транспорт, при цьому вносячи затрати за найм в ціну товару.

Розрахуємо економічну ефективність такого парку на підприємстві.

Для початку я пропоную придбати один автомобіль, потім, якщо цей проект дасть позитивні результати, можна подумати про придбання ще декількох вантажних автомобілів.

ЗАТ «Тальнівський щебзавод» має власні ресурси для розвитку виробництва, отже може дозволити собі придбати вантажний автомобіль за готівку не використовуючи послуг банку, і не прибігаючи до таких операцій, як лізинг чи оренда.

За для певної економії і враховуючи, що це лише експериментальний проект, я пропоную придбати автомобіль, який уже був у використанні. Візьмемо, наприклад, вантажний автомобіль моделі Камаз. Його технічні характеристики наведені у табл. 2.14.

Таблиця 2.14 Технічна характеристика автомобіля

Найменування показника	Значення
Завод виготовлювач	Камський авто завод
Вантажопідйомність	8
Розмір автомобілю (габарити)
- довжина	7435
- ширина	2500
- висота	2530
Марка палива	Дп
Тип двигуна	КамАЗ-740Д
Потужність двигуна	210 к.с.

Для того, щоб розрахувати економічну доцільність даного заходу, нам потрібні додаткові дані, які наведені в Табл. 2.15. Стосовно відрахувань в фонду заробітної плати, то на 2007 рік вони такі:

- Пенсійний фонд (33,2%);

- Фонд тимчасової втрати працездатності (2,9%);

- Фонд соц.страхування на випадок безробіття (2,1%).

Кількість робочих днів у місяці беремо середню, поки що не враховуючи святкових днів. Ціну за дизельне пальне береться середня, не враховуючи сезонних перепадів у ціні.

Ціна автомобіля також береться приблизна. Вважаємо, що автомобіль, хоч і бувший у використанні, знаходиться у хорошому технічному стані.

Таблиця 2.15 Додаткові показники

Найменування показника	Умовні позначення	Значення
Марка автомобіля		Камаз-5320
Ціна автомобіля	грн.	100 000
Кількість автомобілів	шт.	1
Години праці (за день), t	год.	8
Кількість робочих днів у місяці	дн.	22
Кількість робочих годин у місяці, t	год.	176
Місячний пробіг авто	км	8 800
Швидкість, V	км/год	50
Вартість 1-го км	грн	6
Дохід від експлуатації	грн.	52 800
Зарплата водія	грн.	1 300
Відрахування в фонд з/п (38,2%)	грн.	497
Ціна палива	грн/л	3,5
Використання палива на 100км	л/км	40
Вартість палива за місяць	грн.	12 320
Обслуговування автомобіля (страхування, тех.огляд, ремонт і ін.), як частка від всіх затрат на авто в місяць (35%)	грн.	4 941
Повні затрати на авто в місяць	грн.	19 058
Прибуток за місяць	грн.	33 742
Податок на прибуток	%	25
Прибуток (чистий) за місяць	грн.	25 307

1. Розрахунок добового пробігу автомобіля:

S₁ = t * V (2.1)

S₁ = 8 * 50 = 400 (км) - за день.

2. Розрахунок місячного пробігу автомобіля:

S₂ = T * V (2.2)

S₂ = 176 * 50 = 8 800 (км) - за місяць.

3. Розрахунок доходу від експлуатації автомобіля за день:

Дохід (за день) = Вартість 1-го км * S₁ (2.3)

Дохід (за день) = 6 * 400 = 2 400 (грн.).

4. Розрахунок доходу від експлуатації автомобіля за місяць:

Дохід (за місяць) = Вартість 1-го км * S₂ (2.4)

Дохід (за місяць) = 6 * 8 800 = 52 800 (грн.).

5. Розрахунок використання палива автомобілем на день:

Викор.ДП (на день) = (Викор.ДП на 100км * S₁) / 100 (2.5)

Викор.ДП (на день) = ( 40 * 400 ) / 100 = 160 (л.) на день.

6. Розрахунок використання палива автомобілем на місяць:

ДП (на міцяць) = ДП (на день) * кількість робочих днів у місяці (2.6)

ДП (на місяць) = 160 * 22 = 3 520 (л.) на місяць.

7. Розрахунок вартості палива в день:

ДП (в день) = Викор.ДП (на день) * С (2.7)

ДП (в день) = 160 * 3,5 = 560 (грн.).

8. Розрахунок вартості палива в місяць:

ДП (в місяць) = ДП (в день) * кількість робочих днів у місяці (2.8)

ДП (в місяць) = 560 * 22 = 12 320 (грн.).

9. Вартість обслуговування автомобіля за місяць:

Варт.обслуг. = 35% від суми всіх витрат на авто в місяць (2.9)

Варт.обслуг. = 0,35 * ( 1 300 + 497 + 12 320 ) = 4 941 (грн.).

10. Повні затрати на автомобіль в місяць:

Затрати = ЗП водія + відрахування ЗП + ДП (в місяць) + Варт.обслуг. (2.10)

Затрати = 1 300 + 497 + 12 320 + 4 941 = 19 057 (грн.).

11. Прибуток від експлуатації автомобіля за місяць:

Прибуток (за місяць) = Дохід (за місяць) - Затрати (за місяць) (2.11)

Прибуток (за місяць) = 52 800 - 19 057 = 33 743 (грн.).

12. Чистий прибуток від експлуатації автомобіля за місяць:

Чистий прибуток (за місяць) = Прибуток (за місяць) - Прибуток (за місяць) * % відрахування в бюджет (2.12)

Чистий прибуток (за місяць) = 33 743 - 33 743 * 0,25 = 25 307 (грн.).

Таблиця 2.16 Недисконтований грошовий потік

Період	Значення
1-й місяць	- 119 057
2-й місяць	- 93 750
3-й місяць	- 68 443
4-й місяць	- 43 136
5-й місяць	- 17 829
6-й місяць	7 478
7-й місяць	32 785
8-й місяць	58 092
9-й місяць	83 399
10-й місяць	108 705
11-й місяць	134 012
12-й місяць	159 319

Враховуючи, що підприємство придбало вантажний автомобіль, тобто витратило певні кошти, то перший місяць воно буде мати від'ємний прибуток у розмірі -119 057 грн. Але уже наступного місяця ця сума зменшиться на 25 307грн. і буде становити - 93 750. Так поступово з від'ємного значення проект перейде на позитивний результат. Цю тенденцію можна побачити в Табл. 2.16 та на Рис. 2.6.



Рис. 2.6 Фінансовий профіль проекту надання послуг по доставці

Провівши всі потрібні розрахунки для введення запропонованих заходів на підприємстві і проаналізувавши їх, можна зробити певні висновки: дане нововведення принесе підприємству позитивні результати, куплений вантажний автомобіль окупить затрати на своє придбання уже на шостому місяці використання. А через рік підприємство при бажанні і необхідності може придбати ще один автомобіль. Всі розрахунки були зроблені без урахування надзвичайних ситуацій і за умови повної зайнятості протягом дня. На результат можуть впливати різні економічні, політичні чи соціальні умови внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, нова послуга підприємства може не мати попиту серед клієнтів. Але якщо враховувати, що витрачені 100 000 грн., покладені під процент в банк принесуть підприємству набагато меншу суму, навіть без врахування інфляції. Тому я пропоную підприємству все ж втілити мої рекомендації в життя.

2.10 Безпека життєдіяльності й техногенна безпека на підприємстві ЗАТ «Тальнівський щебзавод»

2.10.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів на підприємстві

Середньосписочна чисельність працівників складає 280 чол.

Робота працівників майже всіх відділів на підприємстві пов'язана з комп'ютерною технікою. Нормативні документи з охорони праці користувачів ЕОМ Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ЕОМ є ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», затверджені наказом № 2 Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 року.

Ці правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і персональних комп'ютерів та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, роботи зі застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки, наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.

Трудова діяльність операторів ЕОМ відбувається в певному виробничому середовищі, яке впливає на їх функціональний стан. Найважливішими факторами виробничого середовища при роботі за комп'ютером є:

фізичні

- параметри мікроклімату;

- освітлення;

- електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

психофізіологічні

- перенапруження зорового аналізатора;

- фізичні навантаження та недостатня рухова активність;

- нервово-емоційне напруження;

- розумове напруження.

Мікроклімат виробничого приміщення

Відповідно до ДСанНіП 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та на робочих місцях операторів ЕОМ мають забезпечуватися оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12-1.005-88, СН 4088-86).

Для забезпечення нормованих значень мікроклімату приміщення для роботи з комп'ютером мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Освітлення робочих місць

Рівень освітлення при роботі за комп'ютером повинен становити не менш ніж 300-500 лк. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення в приміщеннях з ЕОМ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Штучне освітлення має здійснюватися за допомогою системи загального рівномірного освітлення. Для світильників краще застосовувати люмінесцентні лампи. У разі переважної роботи з документами допускається додаткове встановлення світильників місцевого освітлення. Для уникнення потрапляння яскравих променів відбитого світла на екран або в очі користувачам комп'ютерів рекомендують, щоб кольори меблів, апаратури, одягу не були світлих тонів (білого, світло-жовтого, світло-рожевого).

Випромінювання іонізуючого (рентгенівського), оптичного, радіочастотного діапазонів

Іонізуюче (рентгенівське) випромінювання. Дослідження показують, що відеотермінал не несе небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання нижча за гранично допустимі норми (ГДН). Відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) гранично допущена потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відеотермінала становить 7,74 Ч 10--12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год. (1 ООмкР/год.).

Оптичне випромінювання включає: ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (ІЧ).

УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПК показує, що у 85% проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-випромінювання не було виявлено. У тих же випадках, коли таке випромінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому - 0,001 Вт/м2.

Світлове випромінювання впливає в основному на око і призводить до втоми очей, запалення райдужної оболонки. Однак ці симптоми швидко минають і не викликають патологічних змін.

ІЧ-випромінювання -- довжина хвиль обмежена від 0,76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних матеріалів випромінювання цього діапазону вважаються непрозорими. Проведені дослідження показали, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань відеотерміналів нижча за значення, передбачені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) радіочастотного діапазону. Джерелом ЕМВ є відеотермінал. Тому, обираючи робоче місце для комп'ютера, необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно більшого ЕМВ, аніж екран. Питання впливу ЕМВ на біологічну систему залишається відкритим.

Перенапруження зорового аналізатора при роботі з ПЕОМ може призводити до зорового дискомфорту (так зв. «астенопія», яка визначається як будь-які суб'єктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності).

Сучасні медичні обстеження кількох десятків тисяч професійних користувачів ЕОМ, проведені в Німеччині та Італії, показали, що частота порушень зору в них на 15--20% вища, ніж серед працівників, робота яких не пов'язана з ЕОМ. Тому перед початком праці на комп'ютері необхідне обстеження у лікаря-окуліста.

Фізичні навантаження, недостатня рухова активність виявляються в перенапруженні різних ланок скелетно-м'язової системи, а при неправильній і незручній робочій позі -- до тиску на грудну клітку, що затрудняє дихання, а також призводить до порушення кровообігу і застою крові у венах, органах черевної порожнини, тазу і нижніх кінцівках.

Перенапруження скелетно-м'язової системи може бути спричинено:

* нераціональною позою, яка ускладнюється неврахуванням ергономічних вимог до організації робочого місця;

* однотипними циклічними навантаженнями, що викликані роботою з клавіатурою;

* обмеженою загальною руховою активністю (гіподинамією).

Нервово-емоційне напруження, розумове перенапруження можуть призвести до розладу центральної нервової системи.

Під впливом інформаційного перевантаження в операторів ЕОМ виникають зміни в співвідношенні процесів збудження та гальмування в корі головного мозку. При цьому функціональна активність центральної нервової системи знижується. В організмі розвивається втома, яка визначається як сукупність тимчасових змін у фізіологічному, психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Рекомендації щодо режиму праці та відпочинку під час роботи за комп'ютером:

* при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 4-х годин за восьмигодинного робочого дня;

* кількість опрацьованих символів (знаків) не повинна перевищувати 30 000 за 4 години роботи;

* через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5--10 хв., а через 2 години -- на 15 хв., підчас яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.

2.10.2 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій на території підприємства

При формуванні плану цивільної оборони враховані вимоги: Законів України «Про Цивільну оборону України», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», Положення про Цивільну оборону України, які визначають організаційні та правові основи, а також функції і завдання з питань захисту робочого персоналу, об'єктів та стійкості їх функціонування в екстремальних умовах та Методичних рекомендацій з питань формування, розробки і ведення документів цивільної оборони.

Тальнівський район розташований в центрі України, в південній частині Черкаської області у лісостеповій зоні. Площа району - 91679 тис. кв. км., населення - 39,0 тис. чоловік.

Система цивільної оборони є складовою частиною цивільної оборони району.

Наявність в районі розвинутої мережі газопроводів і водопровідно-каналізаційного господарства - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що несуть у собі загрозу для людей, економіки, природного середовища та довкілля і може привести до загибелі, порушенню нормальних умов діяльності працівників цеху, а також функціонування щебзаводу.

Найбільшу небезпеку для об'єктів дирекції та працюючого персоналу складають такі надзвичайні ситуації техногенного походження:

- гідродинамічні аварії (катастрофічне затоплення, підтоплення) в разі зруйнування штучних гідротехнічних споруд (11101), (11102);

- пожежі (вибухи) у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об'єктів (10201);

- пожежі (вибухи) на гірничих виробках (10204);

- раптове руйнування будівель і споруд (10600);

- аварії на електроенергетичних мережах (107006);

- аварії в системах забезпечення населення питною водою (10803);

- аварії на магістральних газопроводах (10805);

- аварії в на каналізаційних з масовим викидом забруднюючих речовин (10701);

- аварії в на системах забезпечення населення питною водою (10803);

По території району проходить магістральний газопровід. Строк експлуатації - понад 20 років. Роботу магістрального газопроводу забезпечує Тальнівська газокомпресорна станція.

Сучасний стан тепло-водопровідно-каналізаційного господарства характеризується незадовільним технічним станом споруд, обладнання.

По даним багаторічних спостережень за природними явищами, за епідеміологічною обстановкою, а також враховуючи особливості фізико-географічного розташування району, на його території можливо передбачити виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження: повені, затоплення, пожежі, великі снігопади та ожеледі, сильні дощі, зливи, урагани та шквальні вітри.

Небезпеку для об'єктів заводу та працюючого персоналу складають такі надзвичайні ситуації природного характеру:

- сильний вітер, включаючи шквали та смерчі (20201);

- дуже сильний дощ, злива (20204);

- сильна ожеледь (20207);

- снігові замети (20208);

- високі рівні води тобто повені, паводки (20401);

- лісові пожежі (20501);

- інфекційні захворювання людей (20700).

Для масових інфекційних захворювань людей характерні бактеріальна дизентерія, сальмонельоз, вірусний гепатит.

Наявність цих осередків може призвести до погіршення епідеміологічної та епізоотичної обстановки в районі та інфекційних захворювань працівників щебзаводу.

В весняно-літній період внаслідок танення снігу і значних атмосферних опадів можливі повені, які супроводжуються просіданням або розмивом ґрунту, зсувами бровки забою між обвідною канавою забою і забоєм, руйнування бортів забою, провалів земної поверхні, наповнення водою забою.

Система цивільної оборони ЗАТ «Тальнівський щебзавод».

Система цивільної оборони складається із:

Органів управління:

- повсякденного управління у складі керівництва щебзаводу;

- спеціально призначена особа з питань цивільної оборони, як постійно діючий орган управління у справах ЦО;

- комісія з питань надзвичайних ситуацій (КНС), як координуючий орган у складі державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Сил реагування:

- чергові по заводу для забезпечення сталого функціонування підприємства;

- аварійно-відновлювальна команда - 1: об'єднана - 6 чол.;

- невоєнізовані формування, всього 10 , загальної чисельністю 51 чол.

Матеріально-технічних запасів:

- аварійні запаси на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

- фонд захисних споруд, який має 6 підвальних приміщень, пристосоване під НУ, забезпечує укриття 579 чоловік

- фонд індивідуальних засобів захисту, який має протигази.

Начальником цивільної оборони є голова правління ЗАТ «Тальнівський щебзавод».

Порядок приведення у готовність органів управління.

Повідомлення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій надходить черговому по заводу від начальника відділу з питань НС РДА, а якщо надзвичайна ситуація виникла на об'єктах заводу - від чергового даного об'єкту. При цьому:

Черговий негайно інформує про це голову правління - начальника цивільної оборони заводу та на підставі його рішення оповіщає керівний склад, членів комісії з питань надзвичайних ситуацій (КНС), необхідні структурні підрозділи та посадових осіб згідно списку №1, до функції яких віднесені питання управління, організації виконання заходів і дій цивільної оборони.

Термін прибуття посадових осіб встановлено:

- у робочий час - 20 хвилин;

- у неробочий час - 1,5 години.

Місце збору - кабінет начальника цивільної оборони заводу.

Питання організації і координації дій і його структурних підрозділів в умовах загрози або виникнення надзвичайних ситуацій покладено на комісію з питань надзвичайних ситуацій цеху.

Комісія з питань надзвичайних ситуацій по ліквідації аварій, катастроф і стихійних лих комплектується з керівного складу робітників цеху згідно «Положення про комісію з питань надзвичайних ситуацій».

Комісія організує і координує роботу сил ЦО щодо запобіганні і ліквідації наслідків аварій, стихійних лих і катастроф, забезпечення постійної готовності органів управління і залучених сил до дій у надзвичайних ситуаціях, а також здійснює контроль за реалізацією засобів, що направлені на зниження втрат при таких аваріях, катастрофах і стихійних лихах. В своєму складі комісія має підпорядковані органи: робочу, оперативну групи.

Під час приведення у готовність органів управління виконуються наступні заходи:

- уточнюється на об'єкті щебзаводу або в відділі з питань НС по тел. 3-09-54, 3-09-55 реальні наслідки НС і порядок дій;

- організовується цілодобове чергування робочої групи КНС та установлюється зв'язок з відділом з питань НС РДА, комісією з питань ТЕБ та НС РДА;

- організовується взаємодія з районними органами ЦО в забезпеченні їх засобами електрозв'язку та спільними діями при ліквідації наслідків НС;

- приводяться в готовність необхідні сили та засоби на випадок евакуації;

- створюється оперативна група для збирання даних про розміри НС по місцю події, необхідні сили і засоби для ії ліквідації;

- визначаються і доводяться до виконавців необхідні розпорядження;

- подається інформація до відділу з питань НС РДА про загальну обстановку і виконані заходи.

Термін готовності органів управління до роботи :

- у робочий час - _”Ч” + 1.30

- у неробочий час - _”Ч” + 2.00

Порядок виконання основних заходів цивільної оборони

При загрозі виникнення надзвичайної ситуації:

- організація постійного отримання інформації про обстановку і характер можливої НС;

- прогнозування наслідків можливої ситуації, ії вплив на роботу об'єктів та засобів підприємства.

- визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, обсягів заходів, які необхідно провести;

- підготовка, доведення розпоряджень та завдань виробничим підрозділам про вжиття практичних заходів щодо зниження впливу та наслідків НС та забезпечення сталого функціонування системи зв'язку;

- приведення в готовність до дій аварійно-відновлювальної команди, а також інших формувань цивільної оборони (при необхідності);

- планування всебічного забезпечення невідкладних робіт інженерного і медичного захисту працюючого персоналу.

При виникненні надзвичайної ситуації:

- проведення негайного оповіщення та інструктажу по діях та поведінці в виниклій обстановці;

- за місцем аварії виконання екстрених робіт силами чергового персоналу щодо локалізації НС та захисту чи евакуації працівників;

- приведення в готовність сил реагування системи цивільної оборони дирекції, перехід на цілодобовий режим роботи.

При ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:

- збір, узагальнення і облік даних щодо обстановки;

- повідомлення працівників про можливість проведення рятувальних та невідкладних робіт;

- визначення обсягів робіт, кількості необхідних матеріалів та коштів щодо ліквідації наслідків НС і відновлення роботи заводу;

- проведення аварійно-відновлювальних робіт;

- на підставі одержаних розпоряджень забезпечуються зв'язком органи державної виконавчої влади, сили, які залучаються до робіт у районі аварії, катастрофи та лиха;

- доповідь в відділ з питань НС РДА, в Черкаську гірничотехнічну інспекцію про наслідки НС та хід рятувальних і невідкладних робіт;

- створення комісії для проведення розслідування причин аварії, визначення суми збитків та винних.

Сили та засоби цивільної оборони ЗАТ "Тальнівський щебзавод"

Вони складають:

- чергові по заводу;

- об`єднана аварійно-відновлювальна команда.

Крім того, в залежності від масштабів і наслідків аварій , катастроф залучається особовий склад невоєнізованих формувань у складі:

- ланка зв'язку -__5__ чол.;

- протипожежна ланка -__5__ чол.;

- розвідувальна ланка -__4__ чол.;

- санітарний пост -__4__ чол.;

- ланка з обслуговування сховища (НУ) -__4__ чол.;

- радіаційно-хімічний пост -__3__ чол.;

- рятувальна група -__11__ чол.

- служба оповіщення і зв'язку - __5__ чол.

- ланка охорони громадського порядку - 4 чол.

Для забезпечення проведення ремонтних і інших невідкладних робіт:

- створено аварійний запас матеріалів інструментів на АВК;

- закріплено за АВК _1_ автомобіль.

На місця аварій, катастроф, стихійних лих АВК доставляються штатним автотранспортом з аварійним запасом паливно-мастильних матеріалів. Першочергові роботи по відновленню порушеного зв'язку забезпечуються за рахунок запасу матеріального резерву, який утримується на складі. Порядок компенсації за роботу в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється згідно з колективним договором.

Організація управління, оповіщення та зв'язку

Управління заходами при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій здійснюється з місця постійного розміщення:

- загальне управління ЦО здійснює начальник ЦО Орлов В.А.,тел. 3-23-33.

Пункт управління - кабінет голови правління, Кар'єрна 1.

- безпосереднім органом керівництва по виконанню заходів ЦО працівниками структурних підрозділів заводу є КНС. Голова КНС - Сагало Сергій Якович, тел. 3-23-34.

Пунктом управління КНС є кабінет головного інженера.

При організації цілодобового чергування керівного складу, відповідальні особи здійснюють чергування на своїх робочих місцях.

Оповіщення органів управління і працівників цеху про загрозу і виникнення НС здійснюється технічними засобами телефонного зв'язку по системі циркулярного виклику, а також по міській телефонній мережі.

По розпорядженню Голови районної комісії з питань ТЕБ і НС передаються повідомлення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій по місцевому телебаченню, радіотрансляційній мережі, а також через гучмомовці чергових міліцейських машин.

Для керівництва органами управління і силами під час аварій, катастроф та стихійного лиха, а також для взаємодії з органами державної виконавчої влади району використовується загальна телефонна мережа зв'язку (міжміська, міська, сільська), мережі радіозв'язку і проводові мовлення.

В місцях виникнення НС використовується пересувний вузол зв'язку.

У ринкових умовах господарювання індикаторами ефективної організації фінансової, виробничої, маркетингової, інноваційної систем підприємства є результати збутової діяльності.

Тому, при аналіз господарської діяльності підприємства у другому розділі основний акцент був зроблений саме на збутовій логістиці.

У роботі наведена загальна характеристика підприємства, мета та предмет діяльності, зроблена характеристика адміністративної структури, характеристика продукції, що виробляється, та технологія її виробництва; наведені результати аналізу збутової діяльності підприємства, описання логістичної мережі підприємства, клієнтів підприємства.

Результатом дослідження є пропозиції щодо удосконалення системи управління виробничою та збутовою діяльністю на вказаному підприємстві,а саме було запропоновано створити на підприємстві власний автомобільний парк, для надання клієнтам свого регіону послуг по доставці продукції.

За допомогою економіко-математичних методів зроблені розрахунки, які показали, що даний захід являється економічно вигідним. Тому я вважаю є доцільним введення запропонованих нововведень на підприємстві.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Розглядаючи таку цікаву тему, як логістика виробництва та збуту, я намагались вивчити і проаналізувати теоретичні аспекти і прослідкувати їх практичне застосування у діяльності підприємства «Тальнівський щебзавод».

В першому розділі був проведений аналіз логістики, її концепції, загальні принципи, інструменти та завдання. Розглядалися логістичні системи в цілому та окремо логістична система розподілу, заготівель та виробнича система. Доведено, що логістика є своєрідним центром координації дій усіх складових реального процесу обігу, що включає організацію виробництва, збуту, закупівель, зберігання і транспортування продукції, також був встановлений взаємозв'язок логістики і транспортної системи.

У другому розділі була наведена загальна характеристика підприємства, мета та предмет його діяльності, зроблена характеристика адміністративної структури, продукції та технологія її виробництва; також наведені результати аналізу збутової діяльності, логістичної мережі підприємства і його клієнтів.

Проаналізувавши діяльність ЗАТ «Тальнівський щебзавод», ми змогли визначити стан виробництва, рівень технічного забезпечення; рівень збутової діяльності, логістичну мережу підприємства, спектр клієнтів, базисні умови доставки вантажів як по Україні, так і за кордон, використання власного чи за ємного транспорту для доставки.

На основі отриманих результатів, підприємству було запропоновано створити власний автомобільний парк для надання послу по доставці вантажів клієнтам свого регіону.

За допомогою економіко-математичних методів зроблений розрахунок економічної доцільності запропонованих заходів.

Також в цій частині дається аналіз небезпечних і шкідливих факторів на підприємстві і аналіз можливих надзвичайних ситуацій на території підприємства «Тальнівський щебзавод».

АНОТАЦІЯ

Об'єктом дослідження в даній випускній роботі виступає ЗАТ «Тальнівський щебзавод».

Предметом дослідження являється логістика виробництва та збуту продукції.

Актуальність теми: перехід до ринкових відносин вимагає трансформації системи управління, що стало причиною розробки нової концепції управління матеріальними потоками - логістики, яка, на сучасному етапі, являється ключовим елементом конкурентної ринкової стратегії підприємства, ключем первинної діяльності із забезпечення конкурентних переваг.

У роботі наведена загальна характеристика підприємства, мета та предмет діяльності, зроблена характеристика адміністративної структури, продукції, що виробляється, та технологія її виробництва; також наведені результати аналізу збутової діяльності підприємства, логістичної мережі підприємства і його клієнтів.

Результатом дослідження є пропозиції щодо удосконалення системи управління збутовою діяльністю на вказаному підприємстві, а саме запропоновано створити власний автомобільний парк для надання послу по доставці вантажів замовникам.

При виконанні роботи використовувалася ОТ та ПЗ такі як: MS Word, MS Excel, Microsoft Visio.

Реальність дослідження підтверджена фактичними даними логістики виробництва і збуту.

За допомогою економіко-математичних методів зроблений розрахунок економічної доцільності запропонованих заходів.

Випускна робота бакалавра складається з двох основних розділів: теоретичного, аналітично-практичного та безпека життєдіяльності й техногенна безпека на підприємстві - містить 98 сторінок, 8 рисунків, 18 таблиць, 8 плакатів, 4 додатки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. «Про господарські товариства»: Закон України від 19 вересня 1991р.

2. «Про підприємництво»: Закон України від 7 лютого 1992р.

3. «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво»: Закон України від 22 лютого 2000р.

4. Бланк И.А. Торговый менеджмент: Учебный курс.: - К.: Эльга, НИКА-ЦЕНТР, 2004. - 488 с.

5. Бодди Д. Основы менеджмента./ Пэйтон Р. / Под. Ред.Ю.Н. Каптуревского; Пер. с англ. - СПб: Издательство «Питер», 1999. - 816 с.: ил - (Серия «Теория и практика менеджмента»).

6. Волгин В.В. Склад. Организация и управление: практическое пособие. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2002. - 400 с.

7. Григурко І.О Організація та планування виробництва в курсових та практичних роботах, для інженерів-механіків, інженерів-економістів/ Брендуля М.Ф., Доценко С.М.: Навчальтний посібник. - Львів: «Новий світ-2000» - 2006. 232 с.

8. Економіка підприємств: Посібник / за ред. П.С. Харіва. Тернопіль.Економічна думка. 2000, 500с.

9. Кальченко А.Г. Основи логістики: Навчальний посібник. - К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. - 135 с.

10. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник - Львів: Нац. Унів. «Львівська політехні» (Інформаційно-видавничий центр «Інтелект+» Інститут післядипломної освіти), «Інтелект-Захід». - 416 с.

11. Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок / Под общ. ред. В.С.Лукинского. - СПб.: Питер, 2004. - 316 с.: ил. - (Серия «Теория и практика менеджмента»).

12. Мексон М.Х. Основы менеджмента / Альберт М., Хедоури Ф. Пер. с англ. - М.: «Дело», 1992. - 702 с.

13. Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000 - 389 с.

14. План гірничих робіт ЗАТ «Тальнівський щебзавод», 2007 - 38 с.

15. Примак Т.О. Маркетинг: Навчальний посібник. - 2-ге видання, виправ. та доповн. - Київ МАУП, 2004, - 223с.

16. Райзберг Б.А. Курс управления экономикой. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.: ил. - (Серия «Теория и практика менеджмента»).

17. Сайт http://www.studzona.com/referats/view/10963.

18. Статут ЗАТ «Тальнівський щебзавод», 2003 - 12 с

19. Холл Р.Х. Организация: структуры, процессы, результаты. - СПб: Питер, 2001 - 512.: ил. - (Серия «Теория и практика менеджмента»).

20. Шумаев В.А. Логистика товародвижения. - М.: «Издательский дом «Новый век», 2001. - 194 с.

21. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под. ред. Проф. В.Я. Рорфинкеля, проф. В.А. Швандара. - 3-е изд., перераб и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001 - 718 с.

Размещено на Allbest.ru