Застосування концепції управління проектом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

На сьогоднішній день український реальний сектор економіки потребує залучення вільних коштів для відкриття нових проектів або освоєння нових сфер діяльності в рамках вже існуючих проектів. Проектне фінансування для вітчизняної економіки в посткризовий період вимагає активізації, що мала не особливо великі розмахи і до кризи. Це пов'язано з існуванням ряду проблем у цій сфері.

Починаючи з другої половини XX ст., внаслідок приватизації та дерегуляції економічних відносин на світовому рівні відбулася зміна у підходах до реалізації інвестиційних проектів державного та регіонального значення - з'явилися нові фінансові технології, які мали на меті вирішення проблеми нестачі коштів у держави для фінансування важливих суспільних проектів шляхом активного залучення до їх реалізації приватного капіталу. Серед таких технологій особливе місце посідає проектне фінансування - технологія фінансування Інвестиційного проекту, для якої характерно, що погашення зобов'язань за проектом відбувається виключно (або переважно) за рахунок грошових потоків, що генеруються самим проектом.

Сучасний розвиток технологій управління проектами передбачає глибоку спеціалізацію процесів управління, яка не може виникнути сама по собі, без опори на ту або іншу форму стратегічного планування управління проектами. Формуючи проекти розвитку підприємств та їх організацій, слід орієнтуватися на поступовий розвиток стратегії і переходу від виконання одного проекту до двох, трьох або десяти. Така ситуація виникає з боку замовника проектів, у ролі якого виступає керівництво організації, що розвивається. Це приводить до формування програми або портфеля проектів, створення єдиного центру для їх управління - проектного офісу, який має забезпечувати ефективність їх виконання та досягнення комплексного позитивного результату. За таких умов виконання єдиних вимог внутрішнього стандарту управління проектами на проектно-орієнтованому підприємстві на ранніх стадіях формування портфеля проектів є актуальною задачею.

1. Класифікація інвестиційних проектів. Життєвий цикл проекту

Інвестиційною діяльністю, згідно з українським законодавством, є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій, а інвестиціями визнаються всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, «ноу-хау», а також інші майнові права та інші цінності.

Інвестиційний проект має свою специфіку, оскільки, як і будь-який проект, є унікальним комплексом здійснюваних заходів. Проте, якщо проект у загальному розумінні є формою діяльності, то інвестиційний проект являє собою форму здійснення лише одного з видів діяльності - інвестиційної, а його цілями відповідно є інвестиційні цілі: досягнення економічного або соціального ефекту. Таким чином, інвестиційний проект є унікальним комплексом заходів, що здійснюється протягом заданого часу для досягнення визначених інвестиційних цілей за встановлених ресурсних обмежень.

Серед фахівців точаться нескінченні дискусії про доцільність та практичне значення різних класифікацій проектів.

Табл. 1. Класифікація проектів

Класифікація проектів у проектному фінансуванні, як і у практиці управління проектами загалом, має надзвичайно важливе значення, оскільки вона може застосовуватися для:

· порівняння альтернативних проектів або альтернативних варіантів реалізації певної бізнес-ідеї. Перш ніж здійснювати проект потенційні Інвестори мають провести відбір інвестиційно привабливих проектів серед великої кількості бізнес-ідей. Розуміння того, до якого з проектів: простих чи складних, малих чи великих тощо належить проект, дає можливості порівняти альтернативні проекти між собою, оцінити наявні ресурси та результати, яких прагне досягти інвестор;

· використання передового досвіду проектного фінансування. У світовій практиці склалися певні підходи до реалізації різних видів проектів, вимоги до них з боку фінансових організацій, що надають проектне фінансування Фахівцями різних країн проведено аналіз ризиків проектів різних сфер суспільного життя, а тому, знаючи, до якого з видів проектів відноситься певний проект, можна прогнозувати і умови його реалізації і застосовувати міжнародні стандарти управління проектами;

· створення шаблонів управління проектами. Мається на увазі що, аналізуючи досвід управління проектами, підприємство може створювати власні шаблони управління проектами - корпоративні стандарти, якими фіксуються конкретні методи управління проектами, що рекомендовані на певному підприємстві для конкретного виду проекту, а це вимагатиме проведення класифікації проектів [2];

· аналізу портфеля проектів певної кампанії. Якщо компанія одночасно бере участь у реалізації багатьох проектів на засадах проектного фінансування, для детального аналізу їх успішності портфель проектів необхідно класифікувати за певною ознакою (залежно від мети аналізу це можуть бути тривалість, складність, вид діяльності проекту), щоб виявити, які з них ефективніші.

З результатами аналізу класифікацій проектів, наведених у табл. 1, можна дійти висновку, що деякі з класифікацій є суперечливими, дискусійними, розкривають різні аспекти проектів, тобто не мають єдиної класифікаційної ознаки. Оскільки у проектному фінансуванні, як правило, фінансуються інвестиційні проекти, важливо однозначно розуміти, що вони являють собою, оскільки у різних класифікаціях проектів розуміння сутності інвестиційного проекту є різним.

Проміжок часу між моментом появи інвестиційного проекту (його початком) та його завершенням називають проектним циклом або життєвим циклом проекту. Життєвий цикл проекту як процес, що триває певний, чітко визначений період, може бути розбитий на етапи, кожен з яких має свої завдання та специфіку управління, а тому виникає проблема налагодження процесу ефективного управління життєвим циклом проектів. Це пов'язано, зокрема, з тим, що відокремлені етапи є певними контрольними точками, на яких здійснюється певний комплекс запланованих заходів та оцінка ступеня досягнення запланованих цілей, перспективи подальшого розвитку проекту, за результатами чого або відбувається перехід до наступного запланованого комплексу заходів або здійснюється коригування плану реалізації проекту. Проектний цикл є не просто технічним поділом перебігу проекту на частини, - це послідовний процес, у рамках якого плануються, виконуються й оцінюються проекти та завдяки якому врешті-решт досягаються цілі проекту.

2. Застосування концепції управління проектом у проектному фінансуванні

Незважаючи на підвищення інтересу до проектного фінансування у зарубіжних країнах, у вітчизняній науці все ще невирішеними частинами окресленої наукової проблеми залишаються: формування теоретичних засад, узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду проектного фінансування; аналіз можливостей практичного застосування технології проектного фінансування в економіці України.

Зокрема, практично невивченими є особливості управління проектами, що реалізуються на засадах проектного фінансування. Так, у вузькому розумінні, проектне фінансування - це лише різновид фінансування проекту, один із сукупності складових елементів проекту. Водночас за сучасних умов проектне фінансування стало складною системою взаємовідносин усіх учасників проекту, що пронизує та визначає перебіг усіх етапів проектного циклу, перетворюючи проектне фінансування на специфічну форму існування проекту. Якщо підприємство обирає проектне фінансування для реалізації інвестиційного проекту, такий спосіб фінансування визначатиме зміст усіх складових проекту: склад і функції учасників, механізм розподілу ризиків та доходів, тривалість окремих стадій життєвого циклу проекту та конкретні заходи, що на них здійснюватимуться. Таким чином, управління проектами з проектним фінансуванням має свою специфіку, труднощі здійснення, які необхідно долати на науковому й практичному рівнях.

Реалізація проектного фінансування на практиці неможлива без знання витоків управління проектами та сучасного тлумачення поняття «проект». Як і стосовно більшості економічних термінів, у світовій та вітчизняній практиці не склалося єдиного універсального підходу до тлумачення понять «проект», «управління проектами». Дослівно слово «проект» означає «кинутий уперед». Часто словом «проект» позначають сукупність розрахунків, креслень і інших документів для будівництва споруд або виготовлення виробів; задум, план; попередній текст документа. Проте за сучасних умов застосування поняття «проект» розширюється і набуває нового змісту, що є логічним відображенням сутності менеджменту як творчої та професійної діяльності менеджера, яка знаходиться під впливом політичних, економічних, правових, культурних факторів у певний час у певній країні. І хоча останні десятиліття були зроблені спроби на міжнародному рівні здійснити стандартизацію управління проектами через впровадження у практику міжнародних стандартів управління проектами, уніфікувати управлінську діяльність менеджерів проектів за допомогою використання міжнародних професійних кваліфікаційних стандартів (наприклад, ІРМА, РМІ), все ж зусилля фахівців різних країн світу не привели до формування єдиного тлумачення базових, ключових понять менеджменту проектів.

Найчастіше при визначенні поняття «проект» застосовуються такі підходи:

Ш процесний, коли проект розглядається як процес.;

Ш «менеджерський» (організаційно-діяльністний) підхід означає, що проект - певна активна діяльність, зусилля, здійснювані заходи;

Ш системний - проект як система, що переходить з початкового стану в кінцевий [3];

Ш системно-процесний. Проект як процес переходу системи з вихідного стану до кінцевого.

Отже, за сучасних умов процес змін початкового стану будь-якої системи, який здійснюється за попередньо розробленими правилами в рамках бюджету та часових обмежень становить сутність концепції управління проектами.

Виходячи з того, що проект є не стихійною діяльністю, а сукупністю заходів з чітко встановленими параметрами та метою, для досягнення мети проекту ним потрібно управляти. Як наслідок, вже наприкінці 50-х років XX ст. у розвинутих країнах Заходу з'явилась необхідність у професійному управлінні проектами. Зазначене було викликане масовим зростанням кількості підприємств, які реалізовували свою діяльність у формі проектів, та стрімким збільшенням масштабів проектів, які необхідно було успішно впроваджувати. Так, виникла специфічна форма менеджменту, що у зарубіжних країнах отримала назву projест managment, а у вітчизняній практиці зустрічається як «управління проектами», «проектне управління», «проджект менеджмент».

Все ж це не означає, що проектний підхід не застосовувався раніше. Зарубіжний фахівець з управління проектами Трілленберг Вілфрід зазначає, що розвиток цивілізації неможливо уявити без реалізації проектів. Адже, на його думку, є яскраві приклади успішної реалізації історичних проектів, серед яких: будівельні проекти - Ноїв ковчег, піраміди у Єгипті та Мексиці, Велика китайська стіна: військові проекти - війни Старого Риму, походи хрестоносців; технічні проекти - спорудження залізниці в Америці, Ейфелевої вежі в Парижі. Сучасні ж методи проектного менеджменту були розроблені у 70-х роках XX ст., оскільки останніх 100 років проекти та управління проектами стали важливою складовою суспільного прогресу. Підприємства почали свідомо обирати проектний підхід, описуючи свою діяльність як сукупність проектів, якими треба управляти. [2]

За визначенням Інституту управління проектами (США), управління проектом - це процес застосування знань, навичок, методів, засобів, технологій до проектної діяльності з метою досягнення чи перевищення очікувань учасників проекту. Одночасно реалізуючи багато проектів з різними строками виконання, необхідністю стало управління проектами (Project Managment), що у міжнародних стандартах ІSО визначено як професійна творча діяльність з управління людськими й матеріальними ресурсами шляхом застосування сучасних методів, засобів і мистецтва керування для успішного досягнення заздалегідь поставлених цілей при певних вимогах до строків, бюджету й характеристик очікуваних результатів проектів, здійснюваних за ринкових умов у соціальних системах [3]. Іншими словами, це мистецтво менеджера проекту впливати на проект таким чином, щоб маючи певну вихідну ситуацію - проблему - знайти шляхи її вирішення, тобто досягти наперед визначених цілей проекту.

3. Концепція управління проектом, запропонована UNIDO

Найбільш поширеними на практиці підходами до управління життєвим циклом проекту та розподілом його на етапи є концепції UNIDО, Інституту управління проектами, Європейської комісії, Всесвітнього банку (див. рис).

Єдиного універсального підходу не існує, оскільки періодизація життєвого циклу проекту має розроблятись відповідно до потреб менеджменту конкретного проекту І може бути принципово різною, оскільки кожен проект є унікальним. Але, виявляючи творчість - у розподілі проекту на етапи в проектному фінансуванні, варто враховувати, що, крім менеджера проекту і його підлеглих, існує велика кількість зовнішніх учасників проекту, які також мають працювати з менеджером у єдиній системі координат, розуміти логіку та послідовність дій на усіх етапах проекту. Спонсори проекту та інвестори, наприклад, банки, можуть мати свої методичні підходи до аналізу життєвого циклу проекту та вимагати організації роботи у проекті, підготовку документації та звітності саме відповідно до них.

Надзвичайно поширеною є концепція, запропонована UNIDО (підрозділ ООН з промислового розвитку), коли виділяють три фази проекту [8]:

Ш передінвестиційна фаза охоплює період від виникнення бізнес ідеї та здійснення попередніх досліджень до остаточного прийняття Інвестиційного рішення. Включає оцінку інвестиційних можливостей аналіз альтернативних варіантів реалізації проекту, підготовку попереднього бізнес-плану та техніко-економічного обґрунтування проекту, розробку кінцевого варіанту проекту та прийняття рішення про реалізацію проекту. Кінцевий результат цієї фази - проект як детально розроблений документ, який дає ініціаторам проекту конкретну» відповідь на питання: 1) проект інвестиційно привабливий і його необхідно реалізовувати - тоді проект переходить до наступної фази; 2) проект недоцільно впроваджувати і на цьому його життєвий цикл закінчується;

Ш Інвестиційна фаза - впровадження проекту. Передбачає вирішення правових, фінансових, технічних, технологічних та організаційних питань проекту, що здійснюється шляхом проведення переговорів, укладання контрактів, проведення тендерів, організацію закупівель і поставок; будівельно-монтажні роботи, передвиробничий маркетинг, набір і навчання персоналу, завершення робіт. Кінцевий результат фази - створення об'єкта, які й передбачався проектом;

Ш експлуатаційна фаза - безпосереднє використання об'єкта, створеного у проекті для передбачених шлей. Включає стадії: експлуатація об'єкта; ремонт, розширення виробництва, інновації; аналіз результатів проекту та його закриття. Кінцевий результат цієї фази - досягнення мети проекту.

Застосування цієї концепції у зазначеному трактуванні в проектному фінансуванні створює певні труднощі, оскільки у проектному фінансуванні при переході від передінвестиційної стадії відправним пунктом у реалізації проекту є не кінцева розробка проекту, а отримання фінансування від кредиторів. Тобто у проектному фінансуванні інвестиційна фаза настає у той момент, коли вже угоди підписані і починається надання кредиторами та освоєння проектною компанією фінансових ресурсів. Тому, початком Інвестиційної стадії у проектах з проектним фінансуванням доцільно вважати саме отримання фінансування, а проведення переговорів, укладання контрактів варто відносити до передінвестиційної стадії, що підтверджується зарубіжною практикою [5]. З цих позицій життєвий цикл проекту у проектному фінансуванні повинен мати такі контрольні точки:

Ш на передінвестиційній стадії відбувається розробка проекту, проводяться переговори, підписуються проектні контракти, організовуються фінансування. Завершенням цього процесу с момент згоди спонсорів фінансувати проект (у зарубіжній практиці так звана дата вступу всіх проектних контрактів до дії);

Ш інвестиційна стадія, як стадія створення, уособлюється з періодом надання спонсорами та освоєння проектною компанією коштів проектного фінансування. Завершується цей період так званою датою початку промислової експлуатації;

Ш на стадії експлуатації проекту настає період комерційної експлуатації проекту, який забезпечує погашення заборгованості за проектом перед кредиторами та виплату доходів інвесторам на їх власний капітал [5].

Проблема вибору найбільш ефективної структури життєвого циклу проекту особливо актуальна для проектного фінансування, яке передбачає складність проектів, велику кількість їх учасників, наявність переважної частки позичкового капіталу у джерелах фінансування проектів. Внаслідок цього зростає ризик непорозуміння, конфлікту інтересів учасників проекту. Так, у проектному фінансуванні, специфікою якого с переважне залучення зовнішніх фінансових ресурсів, істотними можуть бути відмінності у підходах до тлумачення стадій проектного циклу з боку кредитора (Інвестора) й позичальника (проектної компанії, створення якої ініціюється спонсорами проекту):

Ш для позичальника та спонсора проектний цикл починається з моменту появи у нього бізнес-ідеї, тоді як для кредитора - з моменту одержання від майбутнього позичальника заявки на фінансування проекту, тобто, коли позичальник практично здійснив передінвестиційні дослідження, підготував пакет документів проекту, провів переговори або навіть уклав угоди з потенційними учасниками проекту, витративши значні суми власних коштів. Якщо для позичальника проект вже давно розпочався та практично пройшов передінвестиційну стадію, для кредитора проектний цикл лише розпочинається.

Ш для позичальника та спонсора проектний цикл закінчується, коли досягаються усі цілі проекту. Однак, умови фінансування проекту кредитором не обов'язково передбачають участь кредитора у проекті до досягнення проектом усіх цілей з позицій позичальника. Для кредитора проект може закінчити своє існування, тоді як для позичальника він ще може тривати;

Ш у процесі реалізації проекту можуть з'явитися нові обставини, що спричинять істотну зміну проекту. Наприклад, виникне можливість розширити обсяги збуту, отримати додатковий прибуток від проекту за рахунок збільшення боргового фінансування та продовження термінів кредитування. Однак кредитор може бути не зацікавлений у цьому та не погодитися на пропоновані зміни через високі ризики.

Ураховуючи, що позичальник та кредитор по-різному розглядають проект, претендуючи на проектне фінансування, ініціаторам проекту необхідно одночасно враховувати конкретні особливості проходження проектом свого життєвого циклу, і ті вимоги до проектного циклу, які висувають потенційні кредитори.

проект інвестиційний управління життєвий

Висновок

Розглянувши концепцію управління проектом у проектному фінансуванні можна дійти таких висновків:

· за сучасних умов проектне фінансування стало складною системою взаємовідносин між учасниками проекту, що пронизує та визначає перебіг усіх етапів життєвого циклу проекту, перетворюючи проектне фінансування на специфічну форму існування проекту. Відповідно проекти з проектним фінансуванням мають свою специфіку, яку необхідно на практиці вміти ідентифікувати та враховувати в управлінні такими проектами;

· найчастіше технологію проектного фінансування застосовують у мультипроектах, великих та надвеликих, середньострокових та довгострокових проектах, складних та зовнішніх щодо їх засновників проектах;

· класифікація проектів у проектному фінансуванні мас важливе практичне значення та може застосовуватися для порівняння альтернативних проектів або альтернативних варіантів реалізації певної бізнес-ідеї, для використання передового досвіду проектного фінансування, для створення шаблонів управління проектами, для аналізу реалізації портфеля проектів певної компанії.

· у проектному фінансуванні істотною проблемою є відмінності у підходах до проектного циклу з боку кредитора (інвестора) й позичальника (ініціатора проекту). Тому ініціаторам проекту необхідно при розробці та реалізації проекту враховувати вимоги до проектного циклу, які висувають потенційні кредитори.

Загалом, задля ефективного проведення проектного фінансування слід: підвищити якісний рівень розробки проектів, складати чіткий з повною інформацією про проект бізнес-план, зменшити податкове навантаження, створити сприятливі умови для вкладників, зробити більш жорсткіші умови своєчасного повернення кредитів та відсотків, які дисциплінували б позичальника.

Список літератури

1. ЗУ «Про інвестиційну діяльність» №1561-XII (1561-12)

2. Ципес Г. Скажи мне какие у тебя проекты… или Классификация проектов как первый этап создания стандарта / Директор ИС. - 2001. - №8.

3. І. Мазур, В Шапіро Управління проектами / за заг. ред. І. Мазура. - М: Омега - Л. - 2007.

4. Гуляєва Л.П. Застосування концепції управління проектами і проектному фінансуванні / Економіка. Проблеми економічного становлення. - Вісник 1'2010.

5. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005.

6. Бушуєв С.Д. Креативні технології управління проектами та програмами: Монографія: під ред. Бушуєва С.Д. - К.: «Саммит - Книга», 2010.

7. Рач В.А. Управління проектами: практичні аспекти реалізації стратегій регіонального розвитку: навч. посіб. / В.А. Рач, О.В. Россошанська, О.М. Медведєва; за ред. В.А. Рача. - К.: «К.І.С.», 2010.

8. Бардиш Г.О, Проектне фінансування: підруч. - 2-ге видання. - К.: Алерта. - 2007.

9. Клиффорд Ф. Грей. Управление проектами: практическое руководство / Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2003.

10. Разу Л.М. Управление проектом. Основы проектного управления: ученик / [М.Л. Разу, Т.М. Бронникова, Б.М. Разу и др.]; под. ред. проф. М.Л. Разу. - М.: КНОРУС, 2006

Размещено на Allbest.ru