Управління проектом: створення торгового комплексу

Розрахунок параметрів сіткового графіку в табличній формі проводиться по роботам, для яких вказувалися ранні строки початку та закінчення. В подальшому при розрахунку сіткового графіка робіт по проекту в масштабі часу та при графічно-аналітичному способі розрахунку сіткового графіку. Розрахунки сіткового графіку будуть приводитися по подіям для яких будуть вказуватися ранні строки настання та ранні строки закінчення.

Послідовність побудови сіткового графіку в масштабі часу:

Викреслюється вісь часу в тижнях.

Усі роботи зображені в масштабі часу, при цьому початкову подію кожної роботи розміщують у відповідності з її ранніми строками настання. Який розраховується =max

де, Tрі - ранній строк настання даної події;

Tрh - ранній строк настання попередньої події;

thi - тривалість попередньої роботи.

; =46+10=56

; =56+27=83

; =83+4=87

; =87+4=91

; =91+5=96

; =46+3=49

=39+2=41 =49+6=55

=41+2=43 =55+1=56

=43+3=46 =56+1=57

=46+5=51 =57+1=58

=51+13=64 =96+5=101

=64+2=66 =101+4=105

=66+2=68 =105+2=107

= 68+3=71 =107+2=109

Величину проекції кожної роботи з робіт на вісь часу, рівня тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.

- час настання наступної події

Величину проекції кожної з робіт на вісь часу рівна тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.

Частковий резерв - це час, на який можна збільшити тривалість цієї роботи або змістити початок роботи, не змінюючи раннього початку наступної роботи. Розраховується за формулою:

r = Tpj - Tрi - tij

Tpj - час настання наступної події;

Tрi - час настання даної події;

tij - тривалість даної роботи.

r

r19-25 = r20 = Т25 р - Т19 р - t19-25 = 101 - 96 - 5= 0;

r24-225 = r25= Т24 р - Т25 р - t24-25 = 101 - 58 - 3 = 40.

2.4. Ресурсне планування робіт проекту

Ресурсне планування тісно пов'язане з календарним та сітковим плануванням. В ході ресурсного планування необхідно вирішити такі питання:

побудова ресурсних гістограм на основі календарного або сіткового планування;

оптимізація ресурсної гістограми з метою раціонального використання ресурсів;

оперативне корегування ресурсної гістограми, виходячи з наявних ресурсів в процесі реалізації проекту.

Для побудови ресурсної гістограми необхідно мати лінійний або сітковий календарний план виконання робіт і орієнтовну потребу в певному ресурсі для кожної з робіт. Діаграма будується під сітковим календарним планом. По горизонталі - час, по вертикалі - кількість ресурсів.

Гістограму „Потреба в трудових ресурсах розробляють в такій послідовності:

будується сітковий календарний план;

по осі Х відкладаємо тижні, по осі У - кількість працюючих, які зносяться з сіткового графіка;

встановлюємо середню кількість працюючих:

Nсер. =

встановлюємо коефіцієнт нерівномірності використання трудових ресурсів за формулою:

Кнтр =

Значення даного коефіцієнта у відповідності до нормативів знаходиться в межах 1.2. - 1.6.

Оскільки в результаті розрахунків встановлено, що Кнтр перевищує встановлене значення бажано оптимізувати гістограму трудових ресурсів. Оптимізацію можна провести маючи значення повного і часткового резервів по кожній з робіт такими способами:

шляхом збільшення тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають повний або частковий резерв часу. При цьому буде зменшуватись і кількість працюючих, але трудомісткість по кожній з робіт змінюватись не повинна;

шляхом зміщення строків початків робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни затрат трудових ресурсів по таким роботам.

Отже, після оптимізації маємо:

Nсер. =5,6 Кнтр = Nмах / Nсер Кнтр = 18: 5,6 = 2,7

Побудову та оптимізацію гістограми розподілу фінансових ресурсів проекту здійснюють в такій послідовності:

Встановлюють інтенсивність затрат фінансових ресурсів протягом кожної з робіт за формулою:

де, Зti - інтенсивність затрат фінансових ресурсів протягом певної роботи;

Зі - затрати фінансових ресурсів на певну роботу;

ti - тривалість даної роботи.

Оптимізацію (згладжування) гістограм розподілу фінансових ресурсів здійснюється аналогічно до гістограм розподілу трудових ресурсів за допомогою двох основних способів:

шляхом зміни тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають повний або частковий резерви. При цьому будуть змінюватись затрати фінансових ресурсів на протязі кожної одиниці часу (доби, тижня, місяця). В зв'язку з тим, що затрати фінансових ресурсів для кожної роботи змінюватись не повинні, перерахунок сіткового графіка проводять за формулою:

3tі(до) *tі(до) = 3tі(по) *tі(по)

шляхом зміщення строків початку виконання робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни величини інтенсивності затрат фінансових ресурсів для таких робіт

Ще одним видом оптимізації сіткового графіка є скорочення окремих робіт, що розміщенні на критичному шляху для забезпечення запланованого строку виконання або у відповідності до побажань замовника. Основний метод такої оптимізації - це перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних робіт.

Таблиця 2.2.

Розподіл затрат по роботах проекту

2.5. Графічно-аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка робіт по проекту

При графічно-аналітичному способі розрахунку сіткового графіка проводять безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунку:

складаємо сіткову модель

кожну подію графічно розбиваємо на 3 сектори, зверху-номер події, зліва-ранній строк настання події, праворуч - пізній строк настання події.

для кожної роботи вказуємо її шифр та тривалість

розраховують ранні строки настання кожної події за формулою:

=max

Т1 р = 0;

Т2 р = Т1 р + t1-2 = 0+11=11;

Т4 р = Т2 р + t2-4 = 11+8=19;

Т9 р = Т8 р + t8-9 = 43+3=46;

- максимальне значення раннього строку настання завершальної події приймається рівним пізньому строку настання цієї події

- розраховуємо пізні строки настання кожної з подій, рухаючись по графіку від завершальної до вихідної події.

Тi п = min { Тj п + tij

Тi п - пізній строк настання даної події;

Тj п - пізній строк настання наступної події;

tij - тривалість даної роботи.

Т9 п =min { Т10 п - t 9-10 =79 - 5 =74

Т15 п - t 9-15 =56 - 10 =46

Т20 п - t 9-20 = 89 - 3 =86

- визначаємо значення загального і часткового резервів зо формулою:

rij = Тj р - Тi р - tij

Тj р - ранній строк настання даної події;

Тj р - ранній строк настання наступної події;

Tij - тривалість даної роботи.

r

r19-25 = r20 = Т25 р - Т19 р - t19-25 = 101 - 96 - 5= 0;

r24-225 = r25= Т24 р - Т25 р - t24-25 = 101 - 58 - 3 = 40.

Rij = Тj п - Тi р - tij

R14-25 = Т14 п - Т25 р - t14-25 = 101-71-2 = 28;

R24-25 = Т25 п - Т24 р- t24-25 = 101-58-3 = 40;

R19-25 = Т25 р - Т19 р - t19-25 = 100 - 96-5 = 0;

Показуємо критичний шлях жирною лінією і під кожною роботою вказуємо значення повного і часткового резерву.

Рис.2.3. Сітковий графік виконання робіт

28 3 3 6

Основна мета, проектного аналізу - визначити цінність проекту і обгрунтувати доцільність його впровадження. Методи проектного аналізу застосовують протягом всіх фаз життєвого циклу проекту, але в основному - на попередній фазі, коли потрібно зробити висновок про прийнятність даного проекту для замовника та суспільства в цілому. Кожний проект аналізується з застосуванням таких видів проектного аналізу: технічного, фінансового, комерційного, екологічного, організаційного, соціального, економічного.

Технічний аналіз передбачає вивчення таких питань:

1. Місце розташування (реалізації) проекту (країна, регіон).

2. Масштаб проекту.

3. Технологія, основне обладнання.

4. Необхідні об'єкти інфраструктури.

5. Організація функціонування підприємства.

6. Організація підготовки та здійснення проекту.

7. Терміни реалізації проекту в цілому та окремих фаз.

8. Доступність, достатність джерел сировини та інших ресурсів.

9. Робоча сила її кваліфікаційна характеристика.

10. Розрахунок витрат на виконання проекту.

Фінансовий аналіз передбачає дослідження витрат і результатів щодо конкретних організацій учасників проекту. Реалізація проекту супроводжується інвестиційною операційною та фінансовою діяльністю.

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності містить такі статті прибутків і витрат, розподілених за періодами (кроками) розрахунку:

> земля (1);

> будівлі і споруди (2);

> машини і устаткування (3);

> нематеріальні активи (4);

> загальні вкладення (5) (5= 1+2+3+4);

> приріст оборотного капіталу (6);

> разом інвестицій (7) (7= 5+6).

Потік реальних грошей від операційної діяльності містить такі статті надходжень і витрат

> дохід від продажу товарів, робіт, послуг (1);

> інші доходи (2);

> змінні витрати (3);

> постійні витрати (4);

> амортизація будівель (5);

> амортизація устаткування (6);

> відсотки за кредитами (7);

> прибуток до сплати податків замовником (8) (8= 1+2-3-4-5-6-7);

> податок на прибуток (9);

> чистий прибуток (10) (10 = 8-9).

Потік реальних грошей від фінансової діяльності містить такі статті надходжень і витрат:

> вкладений капітал (акції) (1);

> короткострокові кредити (2);

> довгострокові кредити (3);

> погашення заборгованості за кредитами (4);

> виплати дивідендів (5);

> сальдо фінансової діяльності для замовника (6) (6 = 1+2+3-4-5)

> сальдо фінансової діяльності для проекту в цілому (7) (7 =1+2+3-4).

Завдання комерційного аналізу - дати відповідь на такі питання:

> на якому ринку, оптовому чи роздрібному, планується реалізовувати продукцію проекту;

> чи достатня місткість ринку;

> яку частину загальної місткості ринку може заповнити продукція проекту;

> продукція призначена на експорт, чи для реалізації на внутрішньому ринку країни.

Екологічний аналіз виявляє можливі негативні наслідки впливу на навколишнє середовище при здійсненні проекту, тривалість цього негативного впливу, а також визначає заходи, необхідні для пом'якшення чи запобігання цим негативним наслідкам. Крім того, в ході екологічного аналізу здійснюється економічна оцінка можливих негативних наслідків та прораховуються кілька варіантів з вибором оптимального.

Мета організаційного аналізу - на основі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища проекту дати оцінку можливості здійснення та експлуатації проекту в існуючих, на даний час політичних, правових та адміністративних умовах, а також сформувати необхідні рекомендації щодо менеджменту, організаційної структури, комплектування, навчання та перепідготовки персоналу.

Основні завдання організаційного аналізу:

> характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

> оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту, щодо матеріально-технічної бази, кваліфікації, фінансового положення;

> оцінка можливого впливу законодавчих актів та нормативних документів на проект, зокрема на зарплату, ціни, державну підтримку;

> вибір організаційної структури підприємства, що створюється;

> розробка заходів щодо усунення слабких сторін учасників проекту, що виявлені під час аналізу, а також заходів щодо зниження негативного впливу зовнішнього оточення на проект.

Мета соціального аналізу - порівняння варіантів здійснення проекту з точки зору населення регіону, в якому здійснюється проект, для розробки стратегії реалізації проекту, яка б дала можливість здобути підтримку населення даного регіону щодо даного проекту, а в подальшому - призвести до покращення соціального середовища в цьому регіоні.

Соціальний аналіз зосереджує увагу на таких питаннях:

> соціальна, культурна і демографічна характеристика населення в регіоні реалізації проекту (кількісна та соціальна структура);

> зайнятість населення;

> житлові умови ( питома вага сімей, що проживають у власних будинках, величина житлової площі, що припадає на одиницю населення);

> громадське життя (наявність громадських організацій, участь населення в цих організаціях);

> організація охорони здоров'я (кількість лікарів та лікарняних ліжок на 1 тисячу населення, кошти, що виділяються з бюджету на медичне обслуговування 1 жителя);

> визначення ступеня адекватності проекту соціокультурним особливостям населення регіону;

> визначення впливу проекту на демографічну ситуацію, на умови проживання та зайнятості населення;

> розробка стратегії забезпечення підтримки проекту населенням протягом всього життєвого циклу проекту.

Для деяких проектів результати соціального аналізу піддаються вартісній оцінці і витрати на соціальні заходи включаються до складу загальних витрат і результатів проекту.

Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства в цілому, а не окремих інвесторів.

Економічні і соціальні наслідки проекту більше цікавлять суспільство, ніж організації, що беруть участь у проекті.

Економічний аналіз передбачає оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації проекту, а також аналіз витрат, пов'язаних з соціальними заходами та охороною навколишнього середовища. Показники народногосподарської економічної ефективності відображають ефективність проекту щодо вимог народного господарства регіонів, галузей, підприємств, що беруть участь в його реалізації.

Порівняння різних проектів і вибір кращого здійснюють за показниками їх інтегрального економічного ефекту.

3.2. Аналіз ефективності проектів