Підвищення ефективності ризик-менеджменту на підприємстві (на прикладі ПАТ "Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів")

Назва фактора	Загальна вага фактора для підприємства	Експертна оцінка факторів для ТОВ «Альфа-Інтертрейд»	Зважене значення (р.4 = р.2·р.3)
1	2	3	4
Досвід минулої роботи з контрагентами	0,26	25	6,5
Фінансова стабільність партнера	0,33	15	4,95
Ділова репутація підприємства на ринку	0,23	25	5,75
Вплив зовнішніх факторів	0,18	30	5,4
Інтегральний показник	22,6

Таблиця 3.9 - Аналіз ризику несвоєчасного виконання зобов'язань ПП «Іскер-Дніпро»

Назва фактора	Загальна вага фактора для підприємства	Експертна оцінка факторів для ПП «Іскер-Дніпро»	Зважене значення (р.4 = р.2·р.3)
1	2	3	4
Досвід минулої роботи з контрагентами	0,26	55	14,3
Фінансова стабільність партнера	0,33	35	11,55
Ділова репутація підприємства на ринку	0,23	40	9,2
Вплив зовнішніх факторів	0,18	45	8,1
Інтегральний показник	43,15

Таким чином, для ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» ризик несвоєчасного виконання зобов'язань АТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» є найнижчим (інтегральний показник 17,35), що дозволяє підприємствам здійснювати торговельні операції з цим партнером на великі суми з необмеженим терміном платежів. До групи помірного ризику належить ТОВ «Альфа-Інтертрейд», для якого інтегральний показник ризику становить 22,6. Із значенням інтегрального показника 43,15 ПП «Іскер-Дніпро» відноситься до групи підприємств із допустимим рівнем ризику, співпраця з якими вимагає обмеження терміну платежу за поставлену продукцію.

Що стосується обчислення економічного ефекту, який принесе підприємству впровадження в практику запропонованої нами методики діагностики надійності контрагентів, то це перш за все зведення до нульового рівня простроченої дебіторської заборгованості контрагентів. Як показав проведений аналіз, станом на 01.01.2012 року загальна сума простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості становила 71,7 тис. грн. Ми прогнозуємо, що вже за перший рік використання цієї методики оцінки ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад» може знизити на 50% рівень простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості, а ще протягом двох років зможе звести її до 0. В такому разі річний ефект від застосування цієї методики оцінки надійності та ризику контрагентів буде таким (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Очікуваний ефект від впровадження методики діагностики ризику контрагентів ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад»

Згідно з даними рисунку 3.1, в 2012 році пряма економія коштів ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад» за рахунок скорочення простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості становила 35,85 тис. грн.; в 2013 році - 21,51 тис. грн., а в 2014 - 14,34 тис. грн. В наступні роки корисний економічний ефект від використання методики діагностики ризиків контрагентів полягатиме в тому, що прострочена та безнадійна дебіторська заборгованість будуть зведені практично до нуля.

Як зазначалося вище, для мінімізації ризику через несплату робіт можна використовувати факторинг - це різновид торгово-комісійних операцій, що поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта, і пов'язана з інкасуванням його дебіторської заборгованості. Інакше кажучи, в основі факторингової операції лежить купівля банком рахунків-фактур постачальника на відвантажену продукцію (надану послугу) і передача банку права вимоги платежу з покупця продукції (послуги). Тому факторингові операції називають також кредитуванням продажів постачальника або наданням факторингового кредиту постачальнику [48].

Фінансовим результатом застосування факторингу в торговий процес постачальника стає прискорення обігу коштів і, отже, скорочення потреби в них. Оскільки при фінансуванні постачальника в рамках факторингу останній фактично не стає позичальником (на відміну від випадку з кредитом), в його балансі не виникає кредиторська заборгованість. Таким чином, залишаючись «чистим» від боргів, в міру необхідності постачальник зможе сміливо претендувати на додаткове фінансування, що є дуже позитивним для досліджуваного підприємства.

Отже, порахуємо економічний ефект для ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад» у випадку використання ним факторингових операцій по всіх договорах. Підприємство має оборот за 2012 рік - 305 тис. грн. Також воно надає своїм покупцям товарні кредити на терміни 21, 30, 45 днів, при цьому об'єм поставок по даних термінах рівний. Досліджуване підприємство для підтримки рівня продажів і ліквідації касових розривів, пов'язаних з товарним кредитуванням бере в банку кредит сумою 50 тис. грн. під 26% річних на 1 рік.

Для отримання кредиту підприємство заплатило за його оформлення (з оформленням застави) 0,5% від суми кредиту, а також 1% комісію за видачу кредиту. Таким чином, реальна вартість кредиту склала - 27,5% річних. Підприємство платить банку відсотки за користування кредитом - 13750 грн. за рік виходячи з реальної вартості кредиту.

Розглянемо ситуацію, якби ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад» вирішило скористатися послугами банку з факторингового обслуговування. Розрахуємо економічний ефект від переходу на факторингове обслуговування і відмови від кредитування при незмінних параметрах.

Середньозважена комісія за факторингове обслуговування дорівнює - 2,758% від суми поставок (305 тис. грн.). Таким чином, досліджуване підприємство платить банку за факторингове обслуговування - 8411,9 грн. за рік.

Економічний ефект становитиме різницю між сумою відсотків за кредит у випадку невикористання операцій факторингу та сумою, що заплатить підприємство банку за факторингове обслуговування, тобто: 13 750 - 8 411,9 = 5 338,1 грн.

Розроблений план рекомендацій та пропозицій зведемо до таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - План рекомендацій, які потрібно впровадити на підприємстві з метою підвищення ефективності ризик-менеджменту та покращення результатів діяльності

Найменування заходу та його зміст	Виконавці	Витрати, грн.	Економічний ефект, грн.	Інші результати
1.Заохочення населення робочих спеціальностей до укладання трудових договорів з підприємством	Виробнича служба, відділ кадрів, служба управління ризиками	3800	19 000	Повна завантаженість виробничих потужностей
2. Диверсифікація постачальників	Відділ матеріально-технічного забезпечення	-	32 000	Вчасне постачання якісної сировини
3. Посилення контролю витрат та організації виробництва	Відділ контролінгу	1000	6 000	Налагодження тісних зв'язків зі споживачами
4. Впровадження в практику управління ризиками методики діагностики надійності контрагентів	Служба управління ризиками	2600	14340	Зменшення розмірів безнадійної дебіторської заборгованості
5.Використання факторингових операцій	Відділ фінансів	8411,9	55 338,1	Прискорення обігу коштів, не виникає кредиторська заборгованість
6. Створення групи з управління ризиками	Фінансовий відділ та відділ економічного планування			Розробка заходів по управлінню ризиками
Підсумок	15811,9	126678,1

Отже, як показують дані, наведені в таблиці 3.10, загальна сума економічного ефекту від реалізації запропонованих пропозицій становитиме 126,7 тис. грн., при понесених витратах в розмірі 15,8 тис. грн. Тому до впровадження в життя є можливість обрати всі запропоновані рекомендації.

3.3 Моделювання очікуваних результатів діяльності підприємства

3.3.1 Розрахунок економічної ефективності запропонованих рекомендацій

Економічна ефективність запропонованих рекомендацій прямо характеризує їх результативність на практиці. Для визначення економічної ефективності кожної рекомендації скористаємось розрахунками індексу дохідності та періоду окупності витрат на їх реалізацію.

Індекс дохідності цих заходів (ІД) розрахуємо за формулою:

, (3.5)

де Е_ф - економічний ефект від впровадження рекомендації, грн.;

В - одночасні витрати на впровадження рекомендацій, грн.

Період окупності (ПО) одночасних витрат на впровадження рекомендації розраховують за формулою:

Оцінювання економічної ефективності рекомендацій (Е_ф(заг)) для випадку, коли витрати на їх реалізацію та отримані від цього результати прогнозуються протягом декількох років розраховується за формулою:

, (3.7)

де Е_фі - щорічна величина економічного ефекту, грн.;

б - ставка дохідності, яка враховує середню депозитну ставку, темпи інфляції, рівень ризику, тощо;

Т - строк реалізації певного захід;

t - строк від моменту, на який визначається теперішня вартість, до моменту отримання економічного ефекту, який визначається на кінець кожного року.

Розрахунок індексу дохідності та періоду окупності для запропонованих рекомендацій зведемо до табл. 3.11.

Таблиця 3.11 - Розрахунок індексу дохідності рекомендацій

Зміст пропозиції	Економічний ефект від впровадження рекомендації, грн.	Витрати на впровадження рекомендації, грн.	Індекс дохідності	Період окупності, років	Доцільність впровадження рекомендації
Впровадження в практику управління ризиками методики діагностики надійності контрагентів	14340	2600	5,52	0,18	Доцільно
Використання факторингових операцій	55 338,1	8411,9	6,58	0,15	Доцільно
Посилення контролю витрат та організації виробництва	6000	1000	6	0,17	Доцільно
Укладання додаткових трудових договорів підприємства з працівниками робочих спеціальностей	19000	3800	5	0,2	Доцільно

Як видно з таблиці 3.11, впровадження усіх рекомендацій для ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад» є ефективним. Так як на впровадження пропозицій з покращення управління ризиками підприємству потрібно витратити 15811,9 грн., то ці витрати можливо забезпечити за рахунок повернення простроченої дебіторської заборгованості.

3.3.2 Моделювання результатів діяльності підприємства

В результаті проведеного в попередньому розділі аналізу, виявилось, що одним із найактуальніших для ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» ризиків є ризик втрат через зменшення частки ринку. І, відповідно, у випадку настання даного ризику, з'являється велика ймовірність того, що підприємство буде змушене зменшити обсяг продажу товарів у зв'язку зі зменшенням певної частки ринку, якою володіла до моменту настання даного ризику.

Тому, спрогнозуємо коливання чистого прибутку ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» в залежності від частки ринку, якою воно володітиме.

Пропонуємо підприємству в перспективі зосередити найбільшу увагу саме на виробництві та реалізації клапанів, оскільки у попередньому році обсяг реалізації цього виду товару був максимальним і становив 5423 шт. товару на загальну суму 7050 тис. грн. Ціна одиниці товару становила 1300 грн.

В результаті реалізації запропонованих нами рекомендацій, були спрогнозовані такі результати діяльності підприємства на 2014 рік:

– обсяг продажу газових клапанів, N - 6500 одиниць;

– ціна реалізації однієї одиниці товару, Ц (без врахування ПДВ) - 1,4 тис. грн.;

– прямі витрати на одиницю одного виробу, ПР - 0,84 тис. грн.;

– непрямі витрати на виробництво одиниці товару, ОВ - 0,5 тис. грн.;

– ставка податку на прибуток л = 17%.

Втілення в життя цієї пропозиції підприємство реалізуватиме самостійно, без залучення для цього додаткового капіталу.

Отже, на першому кроці розрахуємо основні показники діяльності підприємства.

Загальний обсяг продажу (ЗОП) товарів складе (форм. 3.8):

ЗОП = Ц·N (3.8)

ЗОП = 6500·1400 = 9,1 млн. грн.

Величина прямих та непрямих витрат (В_один) в розрахунку на один виріб складе (форм. 3.9):

В_один = ПР + ОВ (3.9)

В_один = 0,84 + 0,5 = 1,34 тис. грн.

Загальна величина прямих та непрямих витрат в розрахунку на весь обсяг продажу товарів (В_заг) складе (форм. 3.10):

В_заг = (ПР + ОВ)·N (3.10)

В_заг = 0,84·6500 + 0,5·6500 = 5460 + 3250 = 8710 тис. грн.

З них - прямі витрати складають 5460 тис. грн., а непрямі - 3250 тис. грн.

Величина операційного прибутку (ПО) підприємства складе (форм. 3.11):

ПО = ЗОП - В_заг (3.11)

ПО = 9,1 - 8,71 = 0,39 млн. грн.

Отже, прибуток підприємства до сплати податку на прибуток (ПДСП) складе 0,39 млн. грн.

Величина податку на прибуток (ПП) складе (форм. 3.12):

ПП = ПДСП· (3.12)

ПП = 0,39·= 0,0663 млн. грн.

Чистий прибуток (ЧП) підприємства складе (форм. 3.13):

ЧП = ПДСП - ПП (3.13)

ЧП = 0,39 - 0,0663 = 0,3237 млн. грн.

Таким чином, показником, що найбільше впливає на величину чистого прибутку підприємства є обсяг продажу продукції.

Припустимо, що у випадку завоювання позицій на ринку та розширення ринкової ніші обсяг продажу продукції зросте на 20%, а в протилежному випадку - зменшиться на 20%.

Отже, визначимо чутливість чистого прибутку, залежно від зміни частки на ринку. Проведемо розрахунки величини чистого прибутку тільки для крайніх значень обсягу продажу.

Для нижнього значення обсягу продажу:

N_н = 80%·6500 = 5200 шт. Проведемо аналогічні розрахунки і для даного обсягу продажу товарів, використовуючи формули 3.8 - 3.13.

ЗОП = 5200·1400 = 7,28 млн. грн.

Загальна величина прямих та непрямих витрат в розрахунку на весь обсяг продажу товарів складе:

В_заг = (ПР + ОВ)·N = 840·5200 + 3250 = 4,368 + 3,25 = 7,618 млн. грн.

З них - прямі витрати складають 4,368 млн. грн., а непрямі - 3,25 млн. грн.

Величина операційного прибутку (ПО) підприємства складе:

ПО = 7,28 7,618 = 0,338 млн. грн.

Отже, збиток підприємства складе 0,338 млн. грн.

Для верхнього значення обсягу продажу N_н = 1,2·6500 = 7800 шт.

Проведемо аналогічні розрахунки і для обсягу продажу в розмірі 260 одиниць товару.

ЗОП = 7800·1400 = 10,92 млн. грн.

Загальна величина прямих та непрямих витрат в розрахунку на весь обсяг продажу товарів (В_заг) складе:

В_заг = (ПР + ОВ)·N = 0,84·7800 + 3250 = 6552 + 3250 = 9802 тис. грн.

З них - прямі витрати складають 6552 тис. грн., а непрямі - 3250 тис. грн.

Величина операційного прибутку (ПО) підприємства складе:

ПО = 10,92 - 9,802 = 1,118 млн. грн.

Отже, прибуток підприємства до сплати податку на прибуток (ПДСП) складе 1,118 млн. грн.

Величина податку на прибуток (ПП) складе:

ПП = 1,118·= 0,19 млн. грн.

Чистий прибуток (ЧП) підприємства складе:

ЧП = 1,118 - 0,19 = 0,928 млн. грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що при зміні частки ринку в межах ± 20% величина чистого прибутку підприємства буде коливатися в межах від збитку 0,338 до прибутку 0,928 млн. грн. (при базовому рівні 0,3237 млн. грн.). Моделювання чутливості чистого прибутку підприємства залежно від зміни частки на ринку показано на рис. 3.3.

Рисунок 3.3 - Графік моделювання чутливості чистого прибутку підприємства залежно від зміни частки на ринку

Отже, у випадку зміни частки на ринку в межах ± 20% обсягу продажу, величина чистого прибутку підприємства буде значно коливатися. Тому різке зменшення обсягу реалізації для підприємства, тобто зменшення частки на ринку, є негативним явищем.

Тому, для ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» рекомендації щодо покращення результатів діяльності та підвищення ефективності його менеджменту будуть мати реальну силу, якщо обсяг реалізації становитиме більше 6000 одиниць товару на рік.

Висновки до третього розділу

В третій частині дипломної роботи нами була розроблена стратегія розвитку ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад» на найближчу перспективу, проведені макроекономічний та галузевий аналізи ключових факторів успіху підприємства, здійснений SWOT-аналіз. Як виявилось, найдоцільнішим для підприємства на даному етапі його існування є при тримання стратегії стабілізації на ринку.

У результаті попереднього аналізу ми навели рекомендації з підвищення ефективності управління ризиками на досліджуваному підприємстві в межах обраної стратегії. Найголовнішими з них виявились диверсифікація постачальників, скорочення витрат на виробництво шляхом посилення контролю витрат, попереднє вивчення платоспроможності замовника, його фінансового стану, використання факторингу тощо.

Для цієї служби була розроблена програма управління ризиками, визначили її головні функції та завдання, підпорядкованість, модель формалізації ситуації ризику, якою їй варто керуватися в процесі своєї діяльності (рис. 3.1) та модель визначення інтегрального рівня ризикозахищеності підприємства.

З метою зменшення ризику несвоєчасного виконання зобов'язань партнерами ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад», нами була розроблена та перевірена на прикладі діяльності підприємства методика діагностики надійності контрагентів та проаналізовано три основних партнера підприємства за показниками їх надійності для співпраці. Виявилось, що ризик несвоєчасного виконання зобов'язань АТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» є найнижчим (інтегральний показник 17,35), що дозволяє підприємствам здійснювати торговельні операції з цим партнером на великі суми з необмеженим терміном платежів.

По кожній із запропонованих рекомендацій було проведено економічне обґрунтування доцільності впровадження даного заходу, економічні ефекти від їх реалізації та загальні витрати, необхідні для впровадження кожного з заходів.

Останнім пунктом проектного розділу дипломної роботи стало моделювання очікуваних результатів діяльності підприємства після впровадження (реалізації) запропонованих рекомендацій. Для цього ми моделювали величину чистого прибутку підприємства залежно від зміни обсягу частки на ринку.

Таким чином, запропоновані шляхи підвищення ефективності ризик-менеджменту на підприємстві дадуть йому змогу ефективно працювати як у сфері управління ризиками, так і в загальному, а з деяким часом перейти на беззбитковий рівень функціонування.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Охорона праці

4.1.1 Загальна характеристика приміщення та професії

Для проведення аналізу умов праці в приміщенні відділу страхування ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», зведемо до таблиці 4.1 вихідні дані для планування приміщення.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для планування приміщення

Довжина приміщення, м	Ширина приміщення, м	Висота приміщення, м	Кількість працівників, осіб	Кількість робочих місць, обладнаних ЕОМ, місць	Кількість вікон, штук	Ширина та висота вікна, м
9	6	2,5	8	6	1	1,2х1,4

Оскільки професія, обрана для аналізу - це менеджери (управителі) в допоміжній діяльності в сфері страхування, то, відповідно, структурний підрозділ, в якому будуть оцінюватися умови праці - це відділ страхування досліджуваного підприємства.

Використавши, національний класифікатор професій (КП) ДК 003:2010 (від 28.07.2010 року №327) [68] ми визначили, що код цієї професії - 1468, професія належить до групи Менеджери (управителі) у фінансовій діяльності (146).

Менеджери (управителі) в допоміжній діяльності в сфері страхування зобов'язані виконувати такі обов'язки в сфері охорони праці [68]:

– дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, режиму праці і відпочинку, інструкцій з охорони праці;

– забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини;

– потрібно підготувати робочу зону для безпечної роботи: перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. При несправності повідомити відповідним службам;

– перевірити зовнішнім оглядом достатність освітлення і справність вимикачів і розеток тощо;

– слідкувати за проектами нормативно-правових актів та наказів, що регулюють діяльність підприємства з питань охорони праці;

– знати і виконувати вимоги інструкцій про охорону праці, правила поводження з комп'ютером та іншою технікою, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

– дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього розпорядку;

– проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

– особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу його життю чи здоров'ю, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника;

– знати прийоми надання першої медичної допомоги тощо.

Структурний підрозділ, який підлягає аналізу, тобто, відділ страхування підприємства, розташований на першому поверсі адміністративної будівлі, довжина приміщення становить 9/м, ширина - 6 м, висота - 2,5 м. В приміщенні працює 8 осіб, з них 6 робочих місць, що належать до числа оснащених ЕОМ. В приміщенні є всього одне вікно, розміри якого становлять 1,2х1,4 (табл. 1).

Схему досліджуваного структурного підрозділу зобразимо на рис. 4.1.

Загальна площа приміщення становить:

S = 9·6 = 54 м²

Висота приміщення 2,5 м, приміщення має 1 вікно (ширина 1,4 м, висота 1,2 м.). Кількість працюючих у приміщенні - 7 осіб. Отже на 1-го працюючого в приміщенні припадає:

S_ос. = 54/8 = 6,75 м²/ос.

Відповідно до НПАОП 0.00-1.28-10 [2] на одного працівника, який застосовує ЕОМ має припадати не менше 6 м², а об'єм повітря в приміщенні має бути не менше 20 м³.

Рисунок 4.1 - Схема структурного підрозділу

де 1 - робочі місця;

2 - персональні комп'ютери;

3 - холодильник;

4 - дверний отвір;

5 - вікно (розміром 1,2Ч1,4);

6 - шафа.

Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в відділі страхування дотримуються; що стосується об'єму повітря, то на одного працюючого його величина становить 16,875м³, тобто цей показник знаходиться майже в нормі.

У приміщенні розташовано 6 комп'ютерів. Напруга джерела живлення комп'ютерів - 220 В. Тут також розміщено 8 письмових столів, шафа для збереження документів та холодильник [69].

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення відділу страхування належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. За небезпекою виникнення пожежі приміщення відноситься до категорії Д, тобто у ньому немає горючих рідин. Небезпека отримання термічних опіків у приміщенні низька [70].

Також варто зазначити, що в приміщенні багато комп'ютерів, тому на робочому місці присутні шкідливі та фізично небезпечні фактори:

Ш Підвищений рівень електромагнітних випромінювань викликає головний біль, підвищену стомлюваність, роздратованість, сонливість;

Ш Небезпечний рівень напруги в електромережі;

Ш Підвищується рівень шуму, знижується гострота слуху, змінюється кров'яний тиск і т. д;

Ш Підвищується температура повітря в кімнаті.

Систематизуючи усі наведені вище дані, складемо таблицю 4.2.

Отже, ми здійснили загальну характеристику професії, що обрали для аналізу (менеджери (управителі) в допоміжній діяльності в сфері страхування), провели аналіз умов праці в приміщенні відділу страхування досліджуваного підприємства та зобразили структурну схему даного відділу.

Як показали проведені дослідження, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в відділі страхування дотримуються (6,75м²/ос. при нормі 6м²); що стосується об'єму повітря, то на одного працюючого припадає лише 16,875м³, при нормі 20 м³, тобто цей показник варто покращити. Щодо категорії приміщення за небезпекою ураження працюючих електричним струмом, то воно вважається таким, що не несе підвищеної небезпеки та належить до категорії Д.

Таблиця 4.2 - Аналіз приміщення та характеристика обраної професії

№п/п	Елемент аналізу	Характеристика
1	2	3
1	Обраний структурний підрозділ підприємства	Відділ страхування
2	Поверх, на якому розташований структурний підрозділ в адміністративній будівлі	Перший
3	Характеристики приміщення:
3.1	Висота, м.	2,5
3.2	Довжина, м.	9
3.3	Ширина, м.	6
3.4	Кількість вікон	1
3.5	Кількість робочих місць	8
3.6	Кількість робочих місць обладнаних ЕОМ	6
4	Площа в приміщенні, що припадає на одного працівника, м2	6,75
5	Об'єм приміщення, що припадає на одного працівника, м3	16,875
6	Категорія приміщення за небезпекою ураження працюючих електричним струмом	Приміщення без підвищеної небезпеки
7	Назва професії, по якій студент буде аналізувати умови праці за результатами проведення атестації робочих місць	Менеджер (управитель) в допоміжній діяльності в сфері страхування
8	Вказати код та професії	1468
9	Шкідливі (небезпечні) виробничі фактори, які впливають (можуть впливати) в відповідному приміщенні	Відхилення санітарно-гігієнічних вимог від нормативів
10	Категорія приміщення з пожежної небезпеки	Д
11	Можливі причини пожежі	Коротке замикання, порушення правил пожежної безпеки персоналом відділу, несправність електричної проводки, займання несправних чи залишених без нагляду електроприладів, побудова приміщення без дотримання ДБН та правил пожежної безпеки, відсутність необхідного пожежного обладнання та систем сповіщення про пожежі
12	Обрати вид вогнегасника для відповідного приміщення	Вогнегасник вуглекислий ОУ-7
13	Вибрати вид пожежної сигналізації для відповідного приміщення	Адресно-аналогова система сигналізації

4.1.2 Аналіз умов праці та складання фрагменту карти умов праці

Для складання карти умов праці в приміщенні відділу страхування ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», зведемо до таблиці 4.3 вихідні дані щодо досліджуваного приміщення.

Таблиця 4.3 - Вихідні дані для складання фрагменту карти умов праці

Рівень іонізації повітря в приміщенні	Шум, дБ	Температура, С0	Відносна вологість,%	Швидкість руху повітря, м/с	Концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони: озон (о), оксид азоту (оа), формальдегід (ф), мг/м3
n +	n-					о	оа	ф
20000	20000	45	20	60	0,4	0,12	0,5	0,75

Робоче місце постійне; період року - теплий; категорія робіт - 1а.

Отже, визначимо, чи відповідають метеорологічні умови робочого місця (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони) шум, рівень іонізації повітря діючим нормативам. Для цього скористаємося характеристикою категорії робіт, наведеною в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Категорії робіт за ступенем важкості [72]

Характер роботи	Категорія роботи	Загальні енерговитрати організму, Вт (ккал/год)	Характеристика робіт
Легка	Іа	105-140 (90-120)	Робота, що виконується сидячи і не потребує фізичного напруження

Оптимальні величини основних показників мікроклімату, а саме температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, наведені в таблиці 4.5.

Отже, як видно з наведеної таблиці, умови праці в досліджуваному структурному підрозділі не відповідають діючим нормативним стандартам, оскільки температура повітря на постійному робочому місці в теплий період року для категорії робіт 1а за нижньою межею повинна становити 22°С, проте в нашому випаду вона менша на 2°С і становить 20°С.

Таблиця 4.5 - Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря робочої зони виробничих приміщень [73]

Період року	Категорія робіт	Температура, 0С	Відносна вологість,% на робочих місцях постійних і непостійних	Швидкість руху, м/с на робочих місцях постійних і непостійних
		Верхня межа	Нижня межа
		на постійних робочих місцях	на непостійних робочих місцях	на постійних робочих місцях	на непостійних робочих місцях
Теплий	Легка Іа	28	30	22	20	60-40	0,2-0,1
	Легка Іб	28	30	21	19	60-40	0,3-0,1
	Середньої важкості ІІа	27	29	18	17	60-40	0,4-0,2
	Середньої важкості ІІб	27	29	15	15	60-40	0,5-0,2
	Важка ІІІ	26	28	15	13	60-40	0,6-0,5

Відносна вологість повітря становить 60%, що відповідає нормативному значенню.

Швидкість руху повітря, яка рівна 0,4 м/с, значно вища за допустимі норми і перевищує їх в 2 рази.

Щодо концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони, то:

Ш гранично допустима концентрація озону становить 0,1 мг/м³, клас його небезпеки 1, особливості дії на організм людини - подразнювальна, гостроспрямований механізм дії; в нашому випадку концентрація складає 0,12 мг/м³, що в незначній мірі перевищує допустиме значення;

Ш гранично допустима концентрація оксиду азоту становить 2 мг/м³, клас його небезпеки 3, особливості дії на організм людини - подразнювальна, гостроспрямований механізм дії; в нашому випадку концентрація складає 0,5 мг/м³, що є допустимим значенням;

Ш гранично допустима концентрація формальдегіду становить 0,5 мг/м³, клас його небезпеки 2, особливості дії на організм людини - подразнювальна та алергенна, гостроспрямований механізм дії; в нашому випадку концентрація складає 0,75 мг/м³, що є недопустимим значенням.

Для визначення відповідності рівня шуму діючим нормам, використаємо дані щодо класів умов праці залежно від рівня шуму та щодо оптимальних рівнів шуму на робочих місцях, які наведені в таблицях 4.6 та 4.7 відповідно.

Таблиця 4.6 - Класи умов праці в залежності від рівня шуму [74]

Рівень звуку, дБ	Допустимий	Шкідливий	Небезпечний
		3.1	3.2	3.3	3.4	4
	<=ГДР	до 85	86-95	96-105	106-115	більше 115

Таблиця 4.7 - Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості [74]

Категорія напруженості праці	Категорія важкості праці
	Легка І	Середньої важкості ІІ	Важка ІІІ	Дуже важка ІV
Мало напружена І	70	80	-	-
Помірно напружена ІІ	80	70	-	-
Напружена ІІІ	60	60	75	75
Дуже напружена ІV	50	50	65	65

Згідно даних, наведених в таблиці видно, що рівень шуму, який заданий, є допустимим для даної категорії робіт.

Аналіз оцінки іонізації повітря здійснимо за допомогою таблиці 4.8.

Таблиця 4.8 - Класи умов праці залежно від аероіонного складу повітря

Фактор виробничого середовища	Оптимальний	Допустимий	Шкідливий
		mіn необхідний	max допустимий	1 ступінь
Легкі аероіони
позитивні (n +)	1500-3000	400	50000	<400 - >50000
негативні (n -)	3000-5000	600	50000	<600 ? >50000

Таблиця 4.8 дає нам підстави стверджувати, що з позиції іонізації повітря, приміщення характеризується шкідливим класом умов праці, тому що задані параметри іонізації відповідають максимально допустимим значенням, які визначені нормативними актами. Кількість позитивних іонів в повітрі складає 20000, при максимально допустимій кількості 50000, в свою чергу негативних іонів теж 20000, при максимально допустимій кількості 50000.

На основі отриманих даних та нормативів складемо карту умов праці [75].

Таким чином, можна стверджувати, що карта умов праці досить повно відображає ситуацію на робочому місці, що аналізується. Об'єктами нашого аналізу стали такі показники умов праці як метеорологічні умови робочого місця, а це температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, також шум, рівень іонізації повітря. Усі зазначені показники були проаналізовані згідно з діючими нормативами щодо умов праці. В результаті виявилось, що більшість з них, окрім концентрації в повітрі озону та формальдегіду, температури та швидкості руху повітря, відповідають оптимальним значенням для даної категорії робіт.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №528 від 27.12.2001 року [71] було визначено ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу.

Тому, при таких умовах праці може відбуватися напруження механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації, при цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я працюючих.

№ з/п	Фактори виробничого середовища і трудового процесу	Дата дослідження	Нормативне значення (ГДР, ГДК)	Фактичне значення	ІІІ клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці	Тривалість дії фактора,% за зміну	Примітка
					1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Шкідливі хімічні речовини 1 клас небезпеки Озон 2 клас небезпеки Формальдегід 3-4 класи небезпеки Оксид азоту	13.02.2013	0,1 0,5 5	0,12 0,75 0,5	+ + +
2.	Шум, дБ	13.02.2013	70	45
3.	Мікроклімат у приміщенні: - температура повітря, град. C, - швидкість руху повітря, м/сек, - відносна вологість повітря,%	13.02.2013	22-28 0,2-0,1 60-40	20 0,40 60	+
4	Рівень іонізації в приміщенні n + n -	13.02.2013	1500-3000 3000-5000	20000 20000

4.1.3 Розробка рекомендацій та планування витрат на покращення стану охорони праці в приміщенні

Отже, в процесі дослідження приміщення, взятого для аналізу, виявилось, що, відповідно до вимог чинного законодавства України з охорони праці, не всі нормативи дотримані. Тому, з метою оптимізації умов роботи працівників та приведення стану приміщення відповідно до діючих нормативів, потрібно вжити певних заходів.

Зведемо до таблиці 4.9 дані щодо виявлених в процесі дослідження недоліків та наведемо деякі рекомендації для їх усунення.

Таблиця 4.9 - Недоліки та рекомендації щодо покращення стану охорони праці в приміщенні

Виявлені недоліки	Рекомендації щодо усунення недоліків
1	2
1. Невідповідність діючим нормативам об'єму повітря на одного працюючого (16,875 м3 при нормі 20 м3).	Щоб усунути виявлений недолік в підприємства є можливість розширити простір відділу страхування за рахунок демонтажу однієї з суміжних стін. Це дасть змогу об'єднати два приміщення в одне (додатково можна буде використати 27 м2 площі приміщення, яке до того не використовувалося в господарських цілях). Після здійснених заходів об'єм повітря, який припадатиме на одного працюючого становитиме 20,25м3, що повністю відповідатиме діючим нормативам.
2. Відсутність вогнегасника та пожежної сигналізації у випадку виникнення пожежі	Цей недолік дуже важливий, тому його потрібно усунути. Це можна зробити шляхом придбання та розміщення вуглекислих вогнегасників ВУ-5 в приміщенні та встановлення адресно-аналогової сигналізації.
3. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань у зв'язку з наявністю у приміщенні великої кількості комп'ютерів.	Звести нанівець випромінювання від комп'ютера неможливо, тим не менш, можна в тій чи іншій мірі зменшити його вплив на організм: - системний блок і монітор потрібно розмістити якомога далі від працюючого; - поставити комп'ютери біля стін приміщення, так як стіни будуть зменшувати вплив електромагнітних хвиль; - вимикати комп'ютер під час перерви роботи за ним, або використовувати «сплячий режим»; - подбати про заземлення комп'ютера; - потрібно робити перерви в роботі за комп'ютером, намагатися знизити час перебування за ним.
4. Невідповідність температури повітря на постійному робочому місці в теплий період року діючим нормативним стандартам (20°С при нормі мінімум 22°С)	Щоб підвищити температуру повітря до норми ми пропонуємо придбати кондиціонер, який підтримує функції обігріву, іонізації та зволоження. Ці витрати є економічно виправданими, оскільки його можна буде використовувати і в холодний період року, коли температура повітря в приміщенні теж не є в нормі, а також з метою приведення аероіонного складу повітря в норму та підтримування необхідного рівня вологості повітря.
5. Перевищення допустимих норм швидкості руху повітря в приміщенні в 2 рази	Цю проблему можливо вирішити за допомогою кондиціонера, про якого ми вже згадували в попередньому пункті. Сучасні технології їх виробництва дають змогу контролювати швидкість руху повітря в приміщенні.
6. Перевищення гранично допустимої концентрації озону в повітрі в 1, 2 рази	Концентрацію іонів озону в повітрі можна зменшити знову є таки за допомого кондиціонера, який підтримує функції регулювання концентрації іонів різних речовин в повітрі, в тому числі і іонів озону.
7. Невідповідність ГДК формальдегіду в повітрі встановленим стандартам та перевищення норми в 1,5 рази	Як показує досвід, зменшити концентрацію формальдегіду в повітрі можна за рахунок регулярного вологого прибирання приміщення, а також за допомогою максимального озеленення кімнатними рослинами приміщення відділу страхування.

Вказані рекомендації щодо усунення виявлених недоліків у відділі страхування підприємства потребують певних фінансових витрат. Тому зведемо до таблиці 4.10 витрати, пов'язані з реалізацією запропонованих заходів.

Крім того, потрібно запланувати витрати на охорону праці по підприємству в цілому. Згідно Закону України «Про охорону праці» для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Таблиця 4.10 - Планування витрат на покращення стану охорони праці в приміщенні

Запропонований захід	Опис розрахунку	Сума
1. Об'єднання двох приміщень в одне шляхом знесення суміжної стіни	Для виконання вказаної рекомендації прийдеться скористатися послугами сторонніх осіб або будівельної організації. Захід планується здійснювати шляхом найму двох працівників, які знесуть стіну та зроблять невеликий косметичний ремонт. З ними планується заключити договір на виконання цих робіт. Згідно з наведеним прейскурантом цін вартість демонтажу стіни становитиме 60 грн./м2 (площа стіни 22,5м2 Ч 60 грн./м2 = 1350 грн.). Додатково понесуться витрати на косметичний ремонт у розмірі 650 грн. Отже, загальна вартість здійснення запланованого заходу становитиме 2000 грн.	2000
2. Усунення шкідливого впливу електромагнітного випромінювання шляхом виконання запропонованих заходів	Дотримання рекомендації не понесе жодних витрат	-
3. Придбання вуглекислих вогнегасників ОУ-7 та встановлення адресно-аналогової сигналізації.	Вартість ОУ-7 складає 300 грн. Витрати на встановлення адресно-аналогової сигналізації становитимуть згідно представлених прейскурантів цін 6000 грн. Загальна сума - 6300 грн.	6300
4. Придбання кондиціонеру для підтримання рівня температури відповідно до діючих нормативів	Після консультації зі спеціалістами виявилось, що найкращим варіантом кондиціонера, який би підтримував всі перелічені функції стане саме кондиціонер COOPER&HUNTER моделі CH-S09FTXG, вартість якого складає 4920 грн.	4920
5. Кондиціонер для врегулювання швидкості руху повітря	Витрати не понесуться, так як кондиціонер використовуватиметься той самий, що і для попереднього пункту.	-
6. Кондиціонер для приведення у відповідність концентрації іонів озону в повітрі	Підприємство витрат не понесе	-
7. Озеленення кімнатними рослинами приміщення відділу страхування з метою зменшення концентрації формальдегіду в повітрі	На кожний робочий стіл планується поставити по одному вазону (кактус) та купити одне дерево фікус. Ці рослини найкраще впливають на рівень концентрації формальдегіду в повітрі. Вартість 8 кактусів становитиме 140 грн. Ч 8 = 1120 грн. Вартість дерева фікус - 800 грн. Загальна сума - 1920 грн.	1920
Всього	15140

Отже, фонд оплати праці ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» за 2012 рік становив 2553 тис. грн., тому витрати на охорону праці становитимуть в наступному році:

ВОП = ФОП , (4.1)

де ВОП - величина витрат на охорону праці, тис. грн.;

ФОП - фонд оплати праці підприємства, тис. грн.;

- відсоток від ФОП витрат на охорону праці.

тис. грн.

Отже, в представленій таблиці ми порахували витрати на покращення стану охорони праці в приміщенні відділу страхування ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів». Загальна сума понесених витрат за здійсненими розрахунками становитиме 15140 грн., включаючи витрати на демонтаж частини приміщення, усунення шкідливого впливу електромагнітного випромінювання, придбання вогнегасників та встановлення адресно-аналогової сигналізації, придбання кондиціонеру та озеленення відділу страхування кімнатними рослинами.

4.2 Розрахунок режиму радіаційного захисту людей в умовах дії радіації

Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атомних вибухів, було доведено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Нині захист організму людини та живої складової біосфери від радіоактивного опромінення в зв'язку зі зростаючим радіоактивним забрудненням планети став однією з найактуальніших проблем екологічної науки [77].

Всі види флори та фауни Землі протягом мільйонів років виникали та розвивалися під постійним впливом природного радіоактивного фону й пристосувалися до нього. Але штучно створені радіоактивні речовини, ядерні реактори, устаткування сконцентрували незнані раніше в природі обсяги іонізуючого випромінювання, до чого природа виявилася непристосованою.

Зв'язки між життям, здоров'ям людей, станом флори та фауни й сучасним рівнем радіаційного забруднення всієї планети та окремих її регіонів дуже складні. Нині головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі, які потрапляють в атмосферу під час випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС та радіоактивних виробництвах, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, захованих на суші й на морі, з відпрацьованих атомних реакторів і устаткування. Радіоактивні опади залежно від розміру часток і висоти їх винесення в атмосферу мають різний час осідання та радіус поширення [77].

Під час аварій атомних реакторів, розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіаційний бруд поширюється на десятки й сотні кілометрів, внаслідок вибухів ядерних бомб по всій планеті.

За силою та глибиною впливу на організм іонізуюче випромінювання вважається найсильнішим. Різні організми мають неоднакову стійкість до дії радіоактивного опромінення, навіть клітини одного організму мають різну чутливість. Кінцевий результат опромінення (крім віддалених наслідків) залежить не стільки від повної дози, скільки від її потужності, тобто часу, протягом якого вона накопичена, а також від характеру її розподілу. Це пов'язано з тим, що в живих організмах у відповідь на опромінення, як і на інші подразники середовища, включаються захисні механізми системи адаптації чи компенсації, які мають забезпечити стабільність внутрішнього середовища організму і відновити зруйновані функції. Результат залежить від співвідношення кількості ушкоджених тканин і захисно-відновної здатності організму.

Радіоактивні продукти гамма випромінювачі створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіонуклідом був радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці й частково виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м'язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить в америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі захворювання [78].

Сьогодні необхідно на всіх рівнях і в усіх напрямках проводити активну роботу проти нарощування ядерної зброї, її випробування, виступати за її повне знищення. Для цього необхідні міжнародні угоди, закони, домовленості та постійний найсуворіший контроль за їхнім виконанням.

Режимами захисту працівників в умовах дії радіоактивного забруднення є порядок і умови роботи, переміщення, відпочинку змін з використанням ЗІЗ, виключаючи радіаційне ураження людей та зупинку виробництва.

Початкові дані для розрахунку режиму радіаційного захисту працівників в умовах дії радіоактивного забруднення зведемо до таблиці 4.11.

Таблиця 4.11 - Початкові дані

Показник	р1max, Р/год	Кпосл	Дд, Р	tpmіn, год
Значення показника	1,8	7	0,5	2

Отже, здійснимо розрахунок режиму радіаційного захисту наступним способом:

1. Визначимо можливу дозу опромінення персоналу у випадку, якщо він працюватиме у звичайному режимі (в 2 зміни по 12 годин) [79]:

, (4.2)

де р_1max - рівень радіації через 1 годину після аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті, Р/год.;

К_посл - коефіцієнт послаблення дози радіації;

час закінчення роботи першої зміни, год.;

час початку роботи першої повної зміни, год.

(Р)

Отже, Д_м Д_доп, 1,34 0,5, тому працювати у звичайному режимі на підприємстві не можна. Потрібно зменшити час, протягом якого буде працювати перша зміна. Можна вирішити це питання іншим шляхом: перша повна зміна ділиться на n = скорочених змін (1,34/0,5 = 3 скорочені зміни).

2. Розрахуємо параметр а для першої скороченої зміни за формулою:

, (4.3)

де Д_доп - допустима доза опромінення виробничого персоналу, Р;

Час початку роботи першої скороченої зміни становить t_П1 = 5 (год.).

3. Визначаємо дозу опромінення персоналу при роботі в першій зміні:

Розрахуємо кінець роботи першої зміни (t_k1):

, (4.4)

(год.)

Визначаємо тривалість роботи першої скороченої зміни (t_pі):

t_pі = t_kі - t_Пі (4.5)

t_p1 = t_k1 - t_П1 = 10- 5 = 5 (год.)

Доза опромінення персоналу при роботі в першій зміні становитиме:

(Р)

Для 2-ї зміни:

t_П2 = t_П1 + t_р1 = 10 + 5 = 15 (год.)

t_p2 = t_k2 - t_П2 = 23 - 15 = 8 (год.)

(Р)

Для 3-ї зміни:

t_П3 = t_П2 + t_р2 = 15 + 8 = 23 (год.)

t_p3 = t_k3 - t_П3 = 33 - 23= 10 (год.)

(Р)

Для 4-ї зміни:

t_П4 = t_П3 + t_р3 = 23 + 10 = 33 (год.)

t_p4 = t_k4 - t_П4 = 45 - 33 = 12 (год.)

(Р)

Отже, четверта скорочена зміна може працювати 12 год., тому проводити розрахунки далі недоцільно [80].

Результати розрахунку занесемо до таблиці 4.12.

Таблиця 4.12 - Результати розрахунку часу початку, тривалості та кінця роботи скорочених змін.

№ зміни	Час початку роботи, tП, год.	Тривалість роботи, tр, год.	Час закінчення роботи, tk, год.	Доза опромінення працівників зміни, Дм, Р
1	5	5	10	0,48
2	15	8	23	0,47
3	23	10	33	0,49
4	33	12	45	0,5

Отже, відповідно до наведених в таблиці розрахунків, роботу ОГД можна розпочинати через 5 годин після аварії, таким чином після другої розрахункової зміни до роботи може приступати друга повна робоча зміна, що працюватиме в звичайному режимі, з дозою опромінення, що становить Д₂ = 0,47Р, що менша допустимої.

Висновки до четвертого розділу

Отже, в процесі проведення досліджень та аналізу умов праці в приміщенні відділу страхування ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» було виявлено:

1. Нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в відділі страхування дотримуються (6,75 м²/ос.), об'єм повітря, що припадає на одного працюючого становить 16,875м³, при нормі 20 м³, але цей показник було приведено до діючих стандартів (20,25 м³), категорія приміщення за небезпекою ураження працюючих електричним струмом - Д.

2. Швидкість руху повітря, яка рівна 0,4 м/с, значно вища за допустимі норми і перевищує їх в 2 рази. Але показник було приведено до норми; щодо відносної вологості повітря, то вона перебуває в нормі. Концентрація озону в 1,2 рази перевищує ГДН. Для приведення показника до норми були запропоновані відповідні заходи. Гранично допустима концентрація формальдегіду в 1,5 рази перевищує ГДН. Для усунення цього недоліку також були надані рекомендації.

3. Рівень шуму, який заданий, є допустимим для даної категорії робіт (45 дБ). Аеропонний склад повітря вважається допустимим.

4. За результатами здійснених досліджень була складена карта умов праці, а також були заплановані на наступний рік витрати на охорону праці, що становлять 12765 грн. (0,5% від ФОП), а вартість запропонованих заходів становить 15140 грн., тому їх всі є можливість реалізувати.

5. Були пораховані режими радіаційного захисту людей в умовах дії радіації.

ВИСНОВКИ

Робота присвячена вирішенню актуального завдання підвищення ефективності ризик-менеджменту на підприємстві та теоретико-методичних підходів до формування системи управління ризиками та практичних рекомендацій щодо її функціонування на підприємствах. Головна мета дипломної роботи була досягнута, при цьому були вирішені і такі задачі, як дослідження сутності понять «ризик», «ризик-менеджмент», «невизначеність», ознайомлення з етапами еволюції ризик-менеджменту, класифікація ризиків діяльності підприємства, вивчення теоретико-методичних основ аналізу та оцінки ризиків, визначення потенційних та існуючих ризиків у діяльності ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» в сучасних умовах господарювання, кількісний аналіз ризиків досліджуваного підприємства, визначення стратегії розвитку підприємства у сфері управління ризиками та моделювання результатів діяльності підприємства після впровадження запропонованих рекомендацій.

У процесі написання дипломної роботи були обґрунтовані вибір методик, показників, які використовувались для проведення наукових досліджень.

В першому розділі були визначені суть понять «ризик», «ризик-менеджмент», розглянуто етапи еволюції ризик-менеджменту як науки управління ризиками, проаналізовані праці вітчизняних та зарубіжних вчених в сфері управління ризикозахищеністю підприємства, дано визначення поняття «ризик» з точки зору різних авторів.

Перший етап також охопив виявлення факторів ризиків та їх безпосереднє формулювання. Були наведені фактори, що визначають внутрішні ризики підприємства, перераховано та проаналізовано методи кількісного аналізу ризиків, зокрема, економіко-статистичні, експертні, аналогові, дерева рішень, сценаріїв, тощо, визначено відносні та абсолютні показники в рамках економіко-статистичного методу аналізу ризиків, наведено переваги, недоліки та обмеження у використанні кожного з перерахованих методів управління ризиками.

Таким чином, запропоновані методи дослідження є досить важливими в теорії ризик-менеджменту, а їх використання цілком виправданим, оскільки дозволяє з великою точністю оцінити ступінь ризику та вчасно його мінімізувати.

В другому розділі дипломної роботи була здійснена загальна характеристика ПАТ «Могилів-Подільський завод Газприлад», визначена організаційно-правова форма його господарювання, сформульована мета діяльності підприємства, надана загальна характеристика продукції, що випускається.

Також нами були проаналізовані та оцінені основні показники діяльності підприємства, розраховані показники ліквідності, зокрема коефіцієнти покриття, швидкої та абсолютної ліквідності та величина чистого оборотного капіталу, обраховані показники фінансової стійкості (фінансової автономії, залежності, фінансового ризику, коефіцієнт маневреності), та показники платоспроможності підприємства (фінансової стійкості) і ділової активності.

Загальний стан підприємства на ринку був оцінений як стабільний.

Була здійснена ідентифікація та кількісний аналіз потенційних ризиків на ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», наведені результати посування двох видів товарів на ринок, та представлені основні показники, що допомогли визначити рівень ризику, зокрема дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації тощо. Розраховані показники дали змогу визначити більш вигідний та менш ризиковий проект для подальшої реалізації підприємством.

Для виявлення факторів ризику та формулювання самих ризиків була побудована матриця ризик-аналізу ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів». При чому, фактори ризиків, які впливають на досягнення підприємством цілей своєї діяльності були встановлені експертним шляхом. Після складання підсумкової таблиці виявлених ризиків та їх ранжування, нами була складена карта ризиків для досліджуваного підприємства.