Технічне переозброєння і реконструкція виробництва – основний напрямок інтенсифікації в сучасних умовах господарювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра менеджменту виробничої сфери

Реферат

з дисципліни: «Методи інтенсифікації виробництва»

за темою: «Технічне переозброєння і реконструкція виробництва - основний напрямок інтенсифікації в сучасних умовах господарювання в Україні»

виконала: студентка 3-го курсу

групи МВ-09-3

Савчик Анастасія

Донецьк 2012

Зміст

Вступ

1. Технічне переозброєння виробництва

1.1 Сутність технічного переозброєння виробництва, основні принципи

1.2 Механізм управління процесом технічного переозброєння

2. Реконструкція виробництва

2.1 Сутність реконструкції, її основні види

2.2 Напрями технічної реконструкції виробництва

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток суспільства здійснюється на засадах безперервного процесу відтворення виробництва, спрямованого на задоволення зростаючих потреб населення. Ця об'єктивна закономірність вимагає постійного системного оновлення спожитих у процесі виробничої діяльності матеріально-речових засобів на якісно новій основі.

Ефективне функціонування промислових підприємств на сучасному етапі розвитку економіки пов'язано з можливістю створення конкурентоспроможної продукції, на яку існує попит на ринку, що значною мірою залежить від технічного рівня виробництва, інтенсивності процесу оновлення основних виробничих фондів.

Головним завданням промислового будівництва є нарощування виробничого потенціалу країни на основі нової технічної бази з прискореним оновленням виробничих фондів і зростанням їх соціально-економічної ефективності. Одне з основних напрямків у вирішенні цього завдання - впровадження новітніх науково-технічних досягнень у виробництво, технічне переозброєння та реконструкція діючих підприємств.

1. Технічне переозброєння виробництва

1.1 Сутність технічного переозброєння виробництва, основні принципи

В умовах становлення інноваційної моделі розвитку економіки орієнтація технічного й організаційного розвитку підприємства на кінцеві результати діяльності є одним з найбільш важливих завдань управління. Впровадження інновацій можна назвати необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості продукції та зростання виробничих можливостей підприємства. Тому постійне покращення якості з використанням інноваційних технологій повинно стати пріоритетним напрямом розвитку підприємств.

Розвиток інноваційної бази підприємства здійснюється завдяки модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції і розширення, нового будівництва; вибір конкретного напряму інноваційного розвитку підприємства проводиться на основі результатів діагностичного аналізу і оцінки техніко-організаційного рівня виробництва [5].

Під технічним переозброєння розуміють комплекс заходів з підвищення техніко-організаційного рівня виробництва, його механізації й автоматизації, з модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного обладнання новим, більш продуктивним [8]. Відмінна його особливість полягає в тому, що при даній формі відтворення основних виробничих фондів оновлюється лише їх активна частина. У процесі технічного переозброєння можливе часткове перелаштування побутових, складських і виробничих приміщень [6]. Залежно від масштабів оновлення активної частини основних виробничих фондів можуть бути виділені три види технічного переозброєння виробництва [6]:

1. Мале технічне переозброєння - модернізація діючої техніки, заміна невеликої частини застарілого обладнання, у виробництво впроваджується невелика кількість нового обладнання.

2. Середнє технічне переозброєння - механізація й автоматизація процесу виробництва, впроваджується прогресивне обладнання, замінюються групи фізично і морально застарілого обладнання.

3. Повне технічне переозброєння - комплексне оновлення переважної частини парку обладнання, що, звичайно, зумовлюється високою фізичною і моральною зношеністю обладнання або переходом на принципово нову технологію виготовлення продукції.

Якщо ремонт обладнання, який дозволяє відновити його техніко-економічні характеристики, є економічно недоцільним, то виникає необхідність заміни його новим. Устаткування потребує заміни, якщо витрати, пов'язані з його ремонтом і модернізацією, знаходяться на рівні витрат на придбання, транспортування та монтаж нового [9].

Програма оновлення виробництва на підприємстві - це синтез певних рішень. До неї включають всі нововведення (новації) за їх видами на всіх етапах нововведень із зазначенням виконавців цих змін. Ця програма є комплексним процесом прийняття рішень щодо освоєння нових виробів, оновлення парку машин і обладнання, технологічних, конструкторських, організаційних, соціологічних та інших змін [2].

Організація заходів з технічного переозброєння повинна виходити з таких принципів [1] (табл. 1):

Таблиця 1

Класифікація принципів організації заходів з технічного переозброєння

Стратегічні принципи розвитку технологічного комплексу не повинні передбачати відмову від використання існуючого профілю виробництва. Але необхідно розглядати їх не в якості обмежуючого фактору, який визначає спеціалізацію підприємства, а як потенціал для розвитку нових стратегічних напрямків.

1.2 Механізм управління процесом технічного переозброєння

технічний переозброєння науковий реконструкція

Механізм управління процесом технічного переозброєння можна представити в ракурсі основних функцій управління (планування, організація, мотивація, регулювання та контроль), окресливши для кожної з них певні завдання [7]:

Планування. За цією функцією механізм управління процесом технічного переозброєння має, насамперед, базуватись на стратегії інноваційного оновлення виробництва, оскільки така діяльність повинна бути поступальною, взаємозалежною та взаємодоповнюючою. Мається на увазі те, що разове оновлення матеріально-технічної бази підприємства обмежує його можливості. Підприємство повинно здійснювати постійний пошук нових стратегічних можливостей, які б узгоджувались з програмою інноваційних змін і викликати ланцюгову реакцію. Тобто модифікація обладнання, виробничих ліній має відповідати НТП, супроводжуватись навчанням і підвищенням інтелектуального потенціалу основного і допоміжного персоналу підприємства.

Технічне переозброєння - це високовартісний процес, тому для нього необхідно заздалегідь формувати бюджет, до якого доцільно долучати як власні кошти підприємства, так і інвестиційні вкладення.

Повертаючись до стратегії інноваційного оновлення виробництва слід врахувати і необхідність передпроектних досліджень щодо аналізу потрібного обладнання та можливості його адаптації до умов підприємства. Встановлення нового обладнання має відповідати часовим та економічним нормам.

Доцільно також на попередніх етапах реалізації проекту технічного переозброєння прогнозувати перспективність запровадження інноваційного оновлення, враховуючи при цьому стан технічного озброєння конкурентів, відслідковувати наявність інноваційних пропозицій обладнання та передбачати можливість появи більш досконалого.

Організація. Підвищення техніко-економічного рівня виробництва вимагає значних капіталовкладень, при цьому фінансові, матеріальні та інші ресурси відволікаються на тривалий термін, а отже виникає проблема здійснення інвестицій в технічне переозброєння виробництва. Оцінювати такі інвестиційні проекти необхідно з позиції комплексного підходу, що передбачає врахування не тільки економічних, а й організаційних, фінансових, соціальних, екологічних та інших аспектів здійснення заходів з технічного переозброєння виробництва. При цьому доцільно визначати умови співпраці з інвесторами та укладати з ними довгострокові угоди.

Процес технічного переозброєння має супроводжуватись додатковим навчанням не тільки персоналу нижньої ланки, але й інженерів, конструкторів, працівників служби якості, начальників виробництва. Доцільно проводити не тільки підвищення кваліфікації персоналу, а й налагоджувати співпрацю з вітчизняними та закордонними компаніями, які використовують новітнє технічне озброєння, для обміну досвідом.

Впровадження інноваційного технологічного устаткування на підприємстві потрібно здійснювати на основі діяльності міжфункціональних команд, склад яких включав би працівників основних виробничих підрозділів, інженерного блоку, менеджерів тощо. Функціями такої команди мають стати: методична підготовка процесу технічного переозброєння, доведення до виконавців поставлених перед ними завдань щодо технічного переозброєння, формування бюджету технічного переозброєння, формування системи мотивації виконавців, організація навчання та підвищення кваліфікації персоналу, що буде задіяний у проекті, формування інформаційної бази технічного переозброєння. 7. Оцінка і контроль результатів проведення заходів функціональними підрозділами підприємства [7].

Мотивація. Застосування мотиваційних заходів є необхідним під час будь-яких змін на підприємстві, оскільки персонал не завжди є готовим до швидкої переорієнтації на новий стиль та особливості роботи. Саме тому безкоштовне навчання та підвищення кваліфікації працівників забезпечить впевненість у потребі та зацікавленість до інноваційного оновлення. Крім того, таке навчання має здійснюватись на системній основі.

Реалізація проекту технічного переозброєння може викликати опір змінам. Щоб його уникнути, або зменшити його масштаби, можна запроваджувати зміни, враховуючи такі два аспекти:

? зміни потрібно запроваджувати певними порціями, що враховуватимуть специфіку та адаптивність підприємства;

? найменш популярні зміни необхідно запроваджувати в першу чергу.

Порціонні зміни дозволяють співробітникам адаптуватися до ситуації, довести технології до звички і потім рухатись далі, тоді як рух безперервний накопичує втому і здатний приводити до зривів. Для економії часу невеликі зміни можуть вводитися паралельно для різних груп і відділів, зближуючись на спільних технологіях у заздалегідь певний час [3].

Контроль. Ефективного впровадження проекту технічного переозброєння можна досягти за умови належного рівня контролювання та коригувальних заходів. На кожному етапів розробки та реалізації проекту необхідно уточнювати правильність ходу його виконання. На основі контролю є можливість виявити головні проблеми та відхилення від запланованих дій, а також відмови роботи нового обладнання.

Регулювання. Усі процеси мають супроводжуватись регулятивними заходами, причому за кожною функцією управління: для планування - коригування планів, для організування - реорганізація структури управління, технологічних підходів, для мотивування - зміни в системі мотивування працівників. Функції управління процесом технічного переозброєння повинні бути взаємоузгодженими та діяти в комплексі. При дотриманні цих умов можна досягти максимального ефекту від запровадження інноваційних змін у виробничій структурі підприємства.

Крім того механізм управління процесом технічного переозброєння повинен ґрунтуватись на базових положеннях (табл.2):

Таблиця 2

Базові положення механізму технічного переозброєння

Вибір варіантів технічного переозброєння виробництва в рамках стратегічного планування технічного розвитку підприємства повинен передбачати системний підхід до забезпечення конкурентоспроможності підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також базуватися на результатах маркетингових досліджень конкурентної позиції підприємства, динаміки темпів зростання ринку та споживчої задоволеності продукцією [9].

2. Реконструкція виробництва

2.1 Сутність реконструкції, її основні види

Реконструкція діючого підприємства являє собою перебудову підприємства за єдиним комплексним проектом, як правило, без будівництва нових і розширення існуючих об'єктів і цехів основного призначення, спрямоване на вдосконалення виробництва і поліпшення його техніко-економічного рівня на базі сучасних досягнень науково-технічного прогресу [8] .

При реконструкції підприємства при необхідності може здійснюватися: нове будівництво і розширення діючих об'єктів допоміжного та обслуговуючого призначення з заміною застарілого обладнання, усуненням диспропорцій і технічних ланках підприємства і допоміжних службах; будівництво нових будівель і споруд того ж призначення замість ліквідованих на території діючого підприємства, подальша експлуатація яких по техніко-економічних причин є недоцільною; розширення окремих будівель і споруд основного, допоміжного та обслуговуючого призначення у тих випадках, коли більш високопродуктивне і досконале технологічне обладнання не може бути розміщено в існуючих будівлях.

У результаті проведення реконструкції діючого підприємства повинна бути досягнута одна або одночасно кілька цілей: збільшення виробничої потужності підприємства; зміна виду та номенклатури продукції, що випускається, підвищення її якості; підвищення продуктивності і умов праці, зниження матеріаломісткості виробництва, підвищення вимог до охорони навколишнього середовища та ін..

Багатоцільовий і багаторезультативний характер реконструкції діючих підприємств зумовлює особливий підхід до класифікації її видів. Види реконструкції можна класифікувати за такими ознаками [3]:

коефіцієнту оновлення виробничих фондів;

характером будівельно-монтажних робіт;

конструктивним особливостям реконструйованих будівель;

співвідношенню обсягів внутрішньо-і поза цехових реконструктивних робіт;

рівню вимог техніки безпеки;

За коефіцієнтом оновлення виробничих фондів (К) розрізняють реконструкцію: велику (С> 0,40), Середню (0,20 / 0,40) і малу (С <0,20). Коефіцієнт оновлення виробничих фондів являє собою відношення вартості нововведених в дію основних фондів до загальної суми основних фондів після реконструкції підприємства. Іноді в результаті значних обсягів капіталовкладень в реконструкцію діючих підприємств коефіцієнт оновлення основних фондів може становити 0,85 ... 0,95, що свідчить наближення реконструкції за характером і обсягом до нового будівництва.

За ступенем обмеженості роботи можуть виконуватися в наступних умовах: не обмежених; мало обмежених; обмежених; особливо скрутних.

За співвідношенням обсягів всередині і внецехових робіт реконструкція може бути з переважанням внутрішньоцехових робіт; з переважанням позацехових робіт.

За обмеженням, що накладається умовами виконання робіт, реконструкція може здійснюватися без обмежень; з обмеженнями.

За рівнем вимог техніки безпеки реконструкція може здійснюватися з урахуванням звичайних вимог, що передбачаються при новому будівництві; з підвищеними вимогами, зумовленими умовами виконання робіт,

По характеру виконуваних будівельно-монтажних робіт розрізняють реконструкцію: зі зміною об'ємно-планувальних рішень; без зміни об'ємно-планувальних рішень; із заміною і посиленням несучих конструкцій; без заміни і посилення несучих конструкцій; з необмеженою можливістю застосування засобів механізації; з обмеженою можливістю застосування засобів механізації; з можливістю застосування лише засобів малої механізації; зі значними обсягами ручних робіт; з невеликими обсягами робіт по розробці будівель; з великим розосередженням робіт по території підприємства.

За характером поєднання будівельно-монтажних робіт з діяльністю підприємства реконструкція може здійснюватися: без зупинки виробництва; з частковою зупинкою виробництва; з повною зупинкою роботи діючого підприємства.

У технічній літературі наводиться класифікація видів реконструкції і за іншими ознаками. Наприклад, за ступенем і глибиною оновлення основних фондів підприємства, за характером що стоять перед реконструкцією завдань і досягнення при її проведенні цілей та ін.. Так, за ступенем і глибиною оновлення основних виробничих фондів реконструкцію діючих підприємств поділяють на три типи:

I тип реконструкції включає: заміну старого і введення в дію нового обладнання; усунення «вузьких» місць у технологічних процесах підприємства; перебудову діючих будівель і споруд (пристрій надбудов, різного роду перепланування і т. д.);

II тип реконструкції супроводжується капітальним перебудовою старих будівель і споруд, у багатьох випадках зносяться старі та морально застарілі по конструктивним рішенням цеху і корпусу;

III тип реконструкції передбачає будівництво на території діючого підприємства значного числа нових будівель і споруд як замість що зносяться, так і забезпечують розширення підприємства.

В залежності від характеру розв'язуваних в результаті реконструкції завдань її поділяють на такі види [2]:

перший вид, коли передбачається вдосконалення організаційно-технічного рівня підприємства, спрямоване в основному на впорядкування виробничого процесу підприємства;

другий вид - реконструкція, спрямована на підвищення якості продукції, що випускається (або випуску нової) продукції, а також пов'язана з введенням нової технології виробництва продукції, яка потребує значної перебудови всього основного виробництва;

третій вид - це реконструкція, що передбачає досягнення великих соціальних результатів та проведена в інтересах не тільки чинного реконструюється підприємства, а й в інтересах району, міста або всього суспільства. Наприклад, зведення комплексу очисних споруд, споруд з очищення повітряного басейну регіону і т. п.

Облік різновидів реконструкції робить істотний вплив на розробку проектів реконструкції, вибір форм і методів її організації, вирішення питань планування, фінансування та матеріально-технічного забезпечення, використання місцевих матеріалів та енергоресурсів, а також на характер, обсяги та особливості виробництва будівельно-монтажних робіт.

Технічна реконструкція за змістом робіт і цілями, що ставляться, має багато спільного з технічним переозброєнням, яке пов'язане з постійним відновленням основних засобів на основі досягнень науково-технічного прогресу, поліпшення організації і управління виробництвом на діючих підприємствах. Основні відмінності пов'язані з тим, що реконструкція є формою проведення капітального будівництва на підприємстві, здійснюється по спеціально розробленому проекту, носить епізодичний характер, спрямована на повне чи часткове переобладнання і перебудову виробництва при значному охопленні пасивної частини основних засобів [4] .

2.2 Напрями технічної реконструкції виробництва

Технічна реконструкція в нашій країні здійснюється за різними напрямками: впровадження прогресивних технологій, механізація і автоматизація виробництва, модернізація устаткування, корінна зміна організації виробництва і управління. Але першорядне значення на сучасному етапі розвитку економіки придається тим напрямкам, що дозволяють створити умови для випуску продукції на рівні кращих вітчизняних або світових зразків [7].

Процес оновлення виробництва в сучасних умовах необхідно розглядати з позиції спрямованості його на збагачення змісту та поліпшення умов праці. У цьому зв'язку доцільно виділити в якості самостійної форми заміну обладнання, пов'язану з соціальним, зносом, що визначається невідповідністю соціальних характеристик використовуваного устаткування його суспільно нормального рівня. Специфічна особливість цієї форми в тому, що вказане невідповідність може проявитися і стосовно до нового устаткування. Так, впровадження в лавах механізованих комплексів з видобутку вугілля підвищує в 8-10 разів запиленість в забої.

В даний час часто поліпшення споживчих властивостей нової техніки здійснюється за рахунок додаткових витрат, тобто вартість нових машин і устаткування обумовлюється тим, що на певних етапах розвитку конструктивно-технічні удосконалення можуть бути забезпечені тільки завдяки додатковим витратам.

Неможливість компенсації витрат за рахунок збільшення масштабів виробництва свідчить про те, що морально застарів сам принцип подальших конструктивно-технічних удосконалень, тому з метою підвищення споживчої вартості нових машин і устаткування необхідно орієнтуватися на розробку принципово нових технічних рішень.

При розробці варіантів технічного переозброєння повинні бути враховані наступні принципи: народногосподарський підхід, цільова спрямованість, комплексність, збалансованість, варіація ресурсного використання, узгодженість реалізації за термінами.

У процесі формування варіантів технічного переозброєння промислових підприємств необхідно виділити його основні напрями, які виходять з існуючої оцінки виробничого та науково-технічного потенціалів, що враховують особливості нинішнього етапу господарського розвитку.

Основні напрямки технічного переозброєння промислових підприємств досягаються шляхом підвищення рівня механізації та автоматизації праці, скорочення за рахунок цього чисельності робітників, зайнятих ручною працею; підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, широкого застосування прогресивних рішень; зменшення втрат сировини при виробництві; зростання використання полімерних матеріалів; уніфікації та стандартизації вироблених деталей, що дозволить зменшити номенклатуру і збільшити якість запасних частин; збільшення виробництва засобів автоматизації за допомогою техніки і технологічних процесів; використання прогресивних методів обробки сировини.

Наприклад, реконструкція гірничих підприємств - комплекс заходів, спрямованих на докорінну чи часткову перебудову технологічного комплексу діючих гірничих підприємств. Реконструюються кар'єри, шахти, газові та нафтові промисли, збагачувальні фабрики. Основні причини реконструкції - зниження виробничої потужності, продуктивності праці, погіршення умов праці та ін. Базується на оновленні основних фондів - активних (обладнання) і пасивних (будівлі та споруди). Основні напрями реконструкції ш а х т: технічне переобладнання підприємства із збільшенням його потужності і поліпшенням техніко-економічних показників роботи; об'єднання полів декількох підприємств зі створенням загальної системи капітальних виробіток, схем транспорту, вентиляції і т. ін.; продовження термінів служби гірничодобувного підприємства за рахунок прирізки запасів сусідніх полів; вдосконалення способів розкриття, систем розробки і схем, підготовки запасів до відробки і ін. Реконструкція ш а х т передбачає також застосування механізованих і автоматизованих комплексів підземного обладнання, що відповідають вимогам НТП; удосконалення вентиляції, підіймального транспорту на шахті шляхом проходження додаткових стовбурів і переобладнання підйомів, скорочення протяжності вентиляційних виробіток і застосування більш потужних вентиляторів; спорудження нових приствольних дворів; переобладнання технологічного комплексу на поверхні; широке впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів і вдосконалення системи управління на базі сучасної комп'ютерної техніки [8].

Висновки

Ефективне функціонування будь-якого сучасного підприємства в умовах конкурентного середовища залежить від його готовності та спроможності використовувати технічні та технологічні інновації у своїй діяльності. Більшість вітчизняних підприємств потребує певних заходів з удосконалення їх виробничої структури внаслідок значного ступеня зносу основних фондів. У якості таких заходів і пропонується технічне переозброєння і реконструкція.

Реконструкція і технічне переозброєння діючих підприємств дають змогу збільшити обсяг виробництва, покращити якість продукції та інші техніко-економічні показники з меншими витратами, ніж при будівництві нових підприємств. При цьому строки будівництва скорочуються в 1,5--2 рази.

Ефективна реалізація технічного переозброєння і реконструкції на сучасному етапі визначається аспектами інноваційного, інвестиційного й відтворювального процесів на підприємстві, крім того потребує якісного управління подоланню опору інноваційним змінам.

Список використаної літератури

1. Больботенко І.В. Організація заходів технічного переозброєння виробництва в сучасних умовах [Електронний ресурс] / І.В. Больботенко - Режим доступу: http://eprints.ksame.kharkov.ua/2860/

2. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент [Текст]: навч.посіб. / В.О. Василенко, В.Г. Шматько; за редакцією В.О. Василенко. - К.: ЦУЛ, Феніс, 2008. - 440 с.

3. Гончарук В.А. Развитие предприятия [Текст] / В.А. Гончарук. - К.: Дело, 2006. - 144 с.

4. Кузін В.О. Методи інтенсифікації виробництва: навчальний посібник / В.О. Кузін, В.І. Сілаєв, Г.О. Чечель. - Донецький державний університет управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2011. - 230 с.

5. Маслова И.Ю. Роль инноваций в развитии промышленного предприятия [Електронний ресурс] / И.Ю. Маслова - Режим доступу: http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99990193_West_econ_finans_2005_1(7)/53.pdf

6. Олійник Л.Г. Оновлення техніко - технологічної бази підприємств легкої промисловості [Електронний ресурс] / Л.Г. Олійник - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ONG_2006/Economics/17956.doc.htm

7. Отенко И.П. Организационно-технический механизм реструктуризации предприятия [Текст]: научное издание / И.П. Отенко, Н.А. Москаленко. - Харьков: Изд. ХНЭУ, 2009. - 216 с.

8. Петрович Й.М. «Оновлення техніко-технологічної бази шляхом проведення технічного переозброєння й реконструкції підприємства» [Електронний ресурс] / Й.М. Петрович, А.Ф. Кіт, В.В. Кулішов - Режим доступу: http://poglyad.com/students/item/15599/

9. Тімонін О.М. Обґрунтування механізму реалізації технічного переозброєння промислових підприємств. Науково-технічний збірник № 71, с. 158-171. [Електронний ресурс] / О.М. Тімонін, К.В. Ларіна - Режим доступу: http://eprints.ksame.kharkov.ua/1344/1/158-171.pdf

Размещено на Allbest.ru