Розрахунок витрати сировини для виготовлення джемперів, які виготовляються на плоскофангових машинах з вовняної пряжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Розрахувати витрати сировини для виготовлення джемперів, які виготовляються на плоско фангових машинах з вовняної пряжі. В цеху встановлено 132 одиниці обладнання



Зміст курсового проекту

1. Вступ

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування вибору асортименту

2.2 Обґрунтування вибору сировини

2.3 Обґрунтування вибору обладнання

2.4 Характеристика вибору технологічного проектування

2.5 Технологічний розрахунок малюнку

2.6 Розрахунок параметрів структури суворого (готового) полотна

2.7 Розрахунок витрат сировини на одиницю виробу

2.8 Розрахунок теоретичної продуктивності в'язальної машини

3. Організаційний розділ

3.1 Обґрунтування розміщення обладнання

3.2 Обґрунтування простоїв обладнання

3.3 Автоматизація технологічних процесів і транспортні засоби

3.4 Безпека життєдіяльності

Висновки

Специфікація

Література

Графічна частина складається з таких листів:

1 План в'язального цеху

2 Технологічний лист

3 Схема технологічного процесу



1. Вступ

Сьогодні з різноманітних причин легка промисловість України, особливо трикотажна та текстильна її галузі, переживають не найкращі часи. Існуюче становище ускладняється через те, що власники приватизованих підприємств галузі мають різні довгострокові плани щодо майбутнього своєї власності. Багато фактів свідчать, що, на жаль, низку підприємств очікує перепрофілювання чи повна ліквідація. Насамперед це стосується підприємств, які розташовані у центральних районах великих міст, де відбувається інтенсивний продаж землі під забудову новими житловими або офісними спорудами. Такі дії здійснюють за однаковим загальновідомим сценарієм і, як правило, юридично грамотно оформлюють. Останнім часом, як хоч яке обґрунтування цих деструктивних дій, подейкують про централізацію виробництва на одній промисловій площі, здешевлення виробництва у разі його переведення за межі міста кудись у район (можна подумати, що на нього очікує промислова інфраструктура та кваліфікована робоча сила), необхідність переходити на давальницькі схеми виробництва (це за умови, коли товарний ринок України тільки на 25-35% наповнений товарами легкої промисловості) тощо. Верхом цих не щирих обґрунтувань є повідомлення, що за цих пертурбацій більшість робітників того чи іншого підприємства звільняти не будуть, а звільнятимуть тільки управлінців та інженерно-технічних працівників. У такому випадку, зазвичай, у суспільства заперечень не виникає, бо ще з часів воєнного комунізму закладено у свідомість, що інженери та управлінці - це так собі - прошарок, і з ним можна чинити всілякі експерименти. Немовбито, насправді, у цих людей немає сімей, дітей, що вони не мають проблем із здоров'ям і з радістю сприймають будь-яку огидність від нових хазяїв підприємства.

На низці підприємств за березень розпродано й розбазарено дороге імпортне устаткування, що в подальшому унеможливлює випуск будь-якої конкурентоспроможної продукції. І цей розпродаж проведено саме тоді, коли в Україні не виготовляють будь-яке устаткування для легкої промисловості.

До речі, на святкуванні 75 річчя Київського національного університету технологій та дизайну було продемонстровано унікальні кадри кінохроніки 30х років ХХ сторіччя - виробничі будні великого машинобудівного підприємства з виробництва трикотажного устаткування. Це колишній завод у Полтаві, на базі потужностей якого пізніш мав істотний розвиток Московський завод трикотажного машинобудування. У ті далекі часи, за відсутності кваліфікованих інженерно-конструкторських кадрів, в Україні виготовляли досить пристойне трикотажне устаткування, а нині, за наявності власної досить солідної когорти інженерів, конструкторів і науковців із створення трикотажного устаткування, його не виробляємо. Важко буде виробникам гідно конкурувати на ринку, коли устаткування потрібно купувати за світовими цінами, а продавати продукцію внутрішніми цінами.

В Україні спад промислового виробництва в листопаді 2008 року, порівняно з листопадом 2007 року, складає 19,8%, в січні-листопаді т.ч. навпроти аналогічно періоду минувшого року зафіксований спад на рівні 0,7%.

В легкій промисловості зафіксований спад об'ємів виробництва на рівні 19,1% (спад 2%): в текстильній промисловості та пошитті одягу, хутра та виробів з нього - спад 18,8% (спад 5%), в виробництві шкіри та виробів з неї спад склав 10,5% (ріст 13,9%).

В легкій промисловості за січень-травень цього року одержано приріст продукції - 3%. Зокрема, позитивними темпами до відповідного періоду минулого року працювала текстильна промисловість. Індекс обсягів текстильного виробництва становив 109,4%, причому зросло виробництво майже всіх видах економічної діяльності даної групи, а саме: ткацьке виробництво на 8,4%, виробництв готових виробів з текстилю (крім одягу) - 98%, виробництво нетканих матеріалів з килимів - 18,7%.

У трикотажній підгалузі за січень-червень поточного року на 27,6% збільшився індекс обсягу виробництва трикотажних виробів. Однак, на 61,5% скоротилося виробництво трикотажного полотна, що в основному пов'язано із насиченням внутрішнього ринку відповідною імпортною продукцією та викликало скорочення виробництва на вітчизняних підприємствах.

У натуральному вираженні за шість місяців поточного року вироблено 56,5 млн.м² трикотажного полотна, що на 5,9% більше, ніж за той самий період 2007 року. Також збільшилося виробництво панчішно-шкарпеткових виробів на 5,7% (31,6 млн. пар) та одягу верхнього трикотажного на 14,6% (1,9 млн. шт.). Разом з тим скоротилися натуральні показники виробництва трикотажу спіднього - на 27,4%, светрів, джемперів, пуловерів -- на 6,7%.

В даний час трикотажна промисловість має свій особливий розвиток. Підвищується продуктивність праці із-за рахунок автоматизації виробництва, підвищення кваліфікації робітників. Підвищенню кваліфікації мав її здобутті сприяють Державні вищі навчальні заклади, котрі випускають досвідчених, кваліфікованих робітників, спеціалістів.

В 2009 році збільшився обсяг асортименту трикотажних виробів. До якого належить верхній, білизняний трикотаж, панчішно-шкарпеткові вироби, рукавчикові вироби, гардинно-тюлеві вироби, вироби спеціального призначення. В даний час здійснюється процес покращення якості виробів, пошиття, виготовлення в цілому. Вироби виготовляються тільки І сорту, тобто якісні, з гарними властивостями. Всі готові вироби відповідають ГОСТ. В даний час найбільш вигідним та доцільним проектування в'язального цеху з вироблення верхнього трикотажного асортименту регулярним способом, оскільки зменшуються витрати сировини та покращується якість виробів. Крім того, найсучасніші плосков'язальні машини випускаються з електронним управлінням.

Тому вважаю доцільним проектувати в'язальний цех для виготовлення дитячих джемперів верхнього асортименту на плосков'язальних напівавтоматах типу ПВК.



2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування вибору асортименту

Згідно з завданням курсового проекту проектується дитячий джемпер, котрий відноситься до асортименту верхніх трикотажних виробів. Джемпер - найбільш поширений і необхідний вид трикотажних виробів. Джемпер складається з переду, спинки та рукавів. Джемпер прямого силуету з горловиною та довгими вшивними рукавами. Стан виробу і рукавів вироблений переплетенням ластик 1+1. Згідно з дизайнерським оформленням в центрі джемпера вироблений ромб ажурним переплетенням, тобто виникає рельєфний ефект на виробі.

Дитячий джемпер виготовлений регулярним способом, тому деталі виробу (стан і рукава) необхідної форми і розміру в'яжуться на в'язальній машині. Низ виробу зароблюється спочатку в'язання, а весь контур утворюється завдяки зміні числа голок. Деталі, які отримані по цьому способу потребують незначного підкрою. Позитивне цього способу полягає у тому, що відпадки розмір складає від 3 до 6%.

2.1.1 Дизайн трикотажу

Дизайн - термін, що позначає різні види проектувальної діяльності, яка має за мету формування естетичних і функціональних якостей предметного середовища. У вузькому смислі дизайн - художнє конструювання.

Організація професійної дизайнерської діяльності може бути різною, але слід виділити, принаймні, дві протилежні точки зору на її орієнтацію:

1) для успішного здійснення дизайну необхідне тісне співробітництво в одному колективі трьох різних спеціалістів: художника, технолога та механіка;

2) спеціальності художника, технолога і механіка повинна мати одна людина.

Дизайн охоплює всі області людської діяльності та всі її об'кти. При цьому суб'єктами дизайну є дизайнер та споживач, а його об'єктами - придмет навколишнього середовища.

Успішність дизайну в більшості буде залежати від того, чи буде відповідати об'єкт дизайну.

Дизайн одягу - це один з напрямків творчої діяльності, метою якої є проектування комфортного, оправного, естетичного цілісного одягу, як одного з елементів предметного середовища, який відповідає відповідним матеріальним та духовним вимогам споживача.

Дизайн трикотажу - це також один з напрямків дизайну одягу, метою якого є проектування трикотажу, в процесі якого поєднується як технологічне, так і художнє проектування. При цьому під технологічним проектуванням розуміється проектування з урахуванням вимог виробництва, конкретних технологічних умов виготовлення та його економічності, а під художнім - формування художньої форми.

Предметом дизайну трикотажу є трикотажна продукція, під якою розуміється трикотажне полотно та виріб з нього, які виконують утилітарні, соціальні та естетичні функції.

Під дизайном одягу розуміється процес створення нового образу одягу з заданими властивостями, який включає дослідження, створення ескізів, макетів та моделей, розрахунки та побудову креслень виробів, виготовлення пробних зразків.

В роботі під дизайном розуміється проектування, яке складається з наступних етапів(див. додаток А.):

- початковий;

- створення пропозиції дизайну;

-планування і виробництво;

- кінцева оцінка.

- синтез результатів аналізу в визначених типах формоутворення;

- розробка творчої концепції, пов'язаними з конкретними проектними задачами та основними тенденціями розвитку проектного об'єкту

В роботі до основних етапів проектування віднесено:

- аналіз передпроектованої ситуації;

в цілому;

- визначення основних задач;

- застосування різних методів проектування для пошуку найбільш оптимальних варіантів вирішення проектної задачі.

В роботі виділено наступні етапи процесу проектування трикотажу (див. додаток Б.):

- формування проектної ідеї;

- формування стильової базової форми;

- раціональне втілення ідеї;

- складання технічної документації;

- виготовлення та естетична обробка пробного зразка.

На початковому етапі дизайнер повинен орієнтуватись на визначений тип споживача, враховувати його соціальні характеристики (стать, вік, професія,географія і т. д.), економічний стан та характер відношення його до об'єкту дизайну.

Результатом початкового етапу дизайну є виріб декількох варіантів найкращих рішень поставленої задачі, які дороблюються в ескізах на наступному етапі дизайні.

Наступний етап є створення ескізу трикотажу (полотна чи виробу), який повинен містити опис розробленого трикотажу (полотна чи виробу) і включити себе інформацію про:

- кольорове рішення;

- вид переплетення;

- форму (для виробів - силует, місце розташування візерунка і т.п.).

Ескіз трикотажного виробу для більш реального сприйняття та наочності краще показувати на фігурі людини.

Розробка ескізу виробу складається з етапів розробки:

- фор-ескізу - першого ескізу, начерк ідеї форми, в якому відображається або вся форма в силуетному рішенні, або її фрагмент;

- творчого-ескізу - розробки композиції форми виробу збільш детальним позначенням форми, пропорції, можливо в кольорі з більш виділеними лініями і формами;

- конструктивного ескізу або робочого ескізу - конструктивної схеми виробу або на фігурі людини, або без неї, метою якого є інформування про конструктивні лінії, членування і т. п.

На основі розроблених ескізів складається технічна документація, згідно якої відбувається процес виготовлення зразків виробів на наступне впровадження їх у виробництво, тобто здійснюється планування та виробництво. Після цього здійснюється кінцева оцінка дизайну трикотажу.

Вимоги які висуваються до дизайну одягу при проектуванні повинні представляти собою сукупність виробничих вимог та вимог споживача (див. додаток В.)

Вимоги споживача як до одягу, так і до трикотажу, включають в себе соціальні, функціональні, ергономічні, естетичні та експлуатаційні вимоги.

Соціальні вимоги визначаються попитом споживачів на одяг.

Функціональні вимоги характеризуються вимогами відповідності одягу конкретному призначенню (по композиційній будові моделі, конструкції і матеріалам, віковим особливостям будови тіла дорослих і дітей, їх образу та психологічного розвитку).

Ергономічні вимоги включають комплекс антропометричних, гігієнічних та психофізіологічних вимог.

Антропометричні вимоги заключаються у відповідності одягу розмірам, формі тіла, пропорціям, особливості будови фігури різних вікових груп, характеру виконуваних рухів.

Гігієнічні вимоги перш за все, визначають основне призначення одягу - забезпечувати необхідних тепловий стан організму, шляхом створення навколо нього оптимального мікроклімату, і захищати тіло людини від несприятливих кліматичних дій та забруднень.

Психофізіологічні вимоги реалізуються у властивостях, які сприймаються людиною у відчуттях. Одяг не повинен визивати негативну реакцію та несприятливі симптоми. Негативний вплив на організм і тіло, як дорослого, так і дитини, можуть мати: лишня вага виробу, його товщина, груба обробка швів, туге стягування талії та інш.

Естетичні вимоги визначаються удосконаленням композиційного та кольорового рішення моделі, гармонією, розмірністю частин і цілого, пластичною виразністю форми, її стилістичним зв'язком з предметним світом, новизною моделі і конструкції, товарним виглядом.

Експлуатаційні вимоги достатньо важливі і характеризуються стійкістю одягу (його форм, матеріалу, конструкції, деталей, країв та швів) до тертя, зминальності, розриву, згинання, дії світо погоди, хімчистки, прання. При проектуванні нової моделі врахування цих вимог здійснюють шляхом вибору раціональних конструкцій функціональних елементів (карманів, застібки та інш.) і правильним підбором матеріалів в пакет.

Виробничі вимоги можна поділити на конструктивно-технологічні та економічні.

Конструктивно-технологічні вимоги визначають технологічність конструкції виробу, затрати праці та терміни виготовлення моделі. Важливим засобом, який стимулює процес виробництва, є стандартизація та уніфікація деталей, окремих конструкцій та вузлів виробу. За допомогою варіації елементів, зберігаючи конструктивну основу, можна досягти новизни моделі. Робота по уніфікації деталей одягу - це метод моделювання сімейства моделей на одній конструктивній основі. Технологічність виготовлення одягу визначається можливістю використання в процесі виробництва оптимальних та економічних технологічних процесів, найбільш вдалих прийомів та способів обробки виробів.

Економічні вимоги враховують показники виробничої економічності (витрати на виготовлення моделі виробу) та витрати споживачів на експлуатацію виробу (витрати на хімчистку, прання та відновлення).

При проекруванні дитячого одягу пред'являються вимоги які відрізняються від вимог ,які пред'являються до одягу для дорослих.

Наприклад, до одягу для дітей шкільного віку пред'являються антропометричні та естетичні вимоги, встановлюються показники динамічної відповідності, вибираються найбільш характерні рухи та пози дітей.

Місце кольору в дизайні трикотажного одязі

Емоційна та технологічна дія кольору безсумнівна. Сприйняття кольору об'єктивне і залежить від психічного стану людини, але існуе і зворотній зв'язок. З давніх давен відома специфічна дія кольору на людину. Колір впливає на апнтит, працездатність, увагу, кров'яний тиск та ін. За ствердженням психолога кожний колір по - своєму впливає на людину, і це дуже важливо враховувати в дизайні.

Колір має емоційну виразність, він може створити враження легкості та важкості, сум та радість. Сприйняття розміру та глибини простору такох залежить від кольору: одні кольори “виступають вперед”, інші “відходять назад”.Червоний, оранжевий, жовтий кольори та їх відтінки людина відчувае як теплі, синій та фіолетовий -- як холодні кольори. Теплі кольори як правило, викликають бадьорість і їх називають активними, холодні (пасивні) -- навпаки заспокоюють.

Яскраві кольори -- це чіткі, чисті та інтенсивні кольори, без явного додавання білого або чорного. Яскраві, контрастні кольори використовуються в одязі та дитячих іграшках. Від таких снолучень очі швидко втомлюються, тому рекомендується застосовувати білі, рожеві, світло - сірі, червоні,яскраво - зелені кольори для вигоровлення детячих джемперів.

Користуючись вимогами для проектування виробів і місцем кольору в дизайні розроблено колекцію з трьох моделей дитячих джемперів.

Перший ескіз проектується для хлопчиків 40 розміру.Джемпер складаеться із коміру, довгих вшивних рукавів та стану виробу. Стан виробу та рукава вироблені переплетенням ластик 1+1. Низ спинки, пілочки, рукавів та комору виготовлений ластиком 2+2. Джемпер зеленого кольору, на пілочці рельефний малюнок на базі ажурного переплетення у виляді ромбу, він відіграє роль оздоблення виробу.(див. додаток Г.)

Другий ескіз проектований для дівчаток 40 розміру. На відміну від першого він виготовлений з коротких по лікті рукавів і стану переплетення ластик 1+1 та видовженим манжетом з переплетення ластик 2+2.Стан виробу та комір з видовженим низом ластика 2+2. Джемпер фіолетового кольору.(див. додаток Д.)

Третій проектований ескіз для хлопчиків 40 розміру. Він складається з стану, двох вшивних рукавів та коміру з переплетення ластик 1+1. Низ стану, рукавів та комір виготовлений переплетенням лстик 2+2. Джемпер утворений з ниток двох кольорів голубого та зеленого які чергуються між собою.(див. додаток Е.)

2.1.2 Характеристика візерунчастого переплетення

Трикотаж ажурних переплетень (див. додаток Є) - це кулірний трикотаж з прериваємими петельними стовпчиками, отриманими шляхом переносу петель з одних петельних стовпчиків на інші. Характерним для трикотажу ажурних переплетень є наявність отворів, котрі отримуються в результаті преривання петельних стовпчиків. У трикотажу ажурних переплетень зменшується розпускаємість, завдяки здвоєним петлям. Він на небагато збільшується по ширині та скорочується по довжині відносно базового переплетення. Нахил перенесених петель збільшує петельний крок та зменшує висоту петельного ряду.

Властивості трикотажу ажурних переплетень мало відрізняються від властивостей того переплетення, на базі котрого він виробляється, так як в ажурних переплетеннях структура петель змінюється не суттєво, за винятком їх нахилу в місцях переносу. В даному випадку ажурний трикотаж виробляється на переплетенні ластик 1+1, отже і властивості ажурного переплетення майже схожі з властивостями переплетення ластик 1+1.

2.1.3 Характеристика базового переплетення

Ластик - це подвійне кулірне переплетення, в котрому чергуються стовпчики лицьових петель зі стовпчиками виворітних петель (див.додаток Ж).

Ластик відноситься до дволицьових переплетень, так як у вільному стані стовпчики лицьових петель находять на стовпчики виворітних петель, а останні, в свою чергу, заходять за лицьові, в результаті з обох сторін переплетення видні лише стовпчики з лицьових петель.

Трикотаж переплетення ластик має велику еластичність, розпустимість, значно менша, ніж у трикотажу переплетення гладь, внаслідок тертя між шарами лицьових петель однієї та іншої сторони. Ластик 1+1 розпускається лише в одному напрямку - проти в'язання. Розтяжимість трикотажу переплетення ластик 1+1 гарна і по довжині він розтягується так само, як і переплетення гладь. Розтяжимість по ширині майже в 3,5 рази більша, ніж по довжині. Закручуваність відсутня.

2.1.4 Характеристика ластика 2+2

Для виготовлення манжет та низу виробу використовується переплетення ластик 2+2 (див. додаток З).

Особливість ластика 2+2 полягає у тому, що два лицьових петельних стовпчика чергуються з двома виворітними петельними стовпчиками.

Таблиця 2.1 Загальні технічні вимоги ГОСТ 14171 - 78

Найменування показників	Дані
Поверхнева щільність полотна, г/м2 ластик 1+1 ластик2+2	420 - 500 500 - 540
Група розтяжимості полотна по ширині	ІІ
Клас машини	10
Номер заправки	20
Лінійна щільність пряжі вовняної, текс	31*2*2
Вид та тип обладнання	Плосков'язальний напівавтомат типу ПВК

2.2 Обґрунтування вибору сировини

За завданням курсового проекту для виготовлення дитячих джемперів обрана вовняна пряжа лінійна щильність якої становить Т=31*2*2 текс.

Для дитячого верхнього асортименту висуваються наступні вимоги: гігіенічність, еластичність, теплозахисні властивості -- що найкраще відображає сировину.Вовняна пряжа є натуральною сировиною, майже не володіє валкоздібністю, має гарну гідроскопічність, що надаеє їй переваг серед натуральної сировини яка використовується в зимовий період року.

2.2.1 Вимоги які висуваються до сировини

Сировина(пряжа і нитка), призначені для виготовлення трикотажу на в'язальних машинах, повинна відповідати необхідним потребам, мати визначення властивості і показники. Основними властивостями і якісними показниками пряжі і ниток є лінійна щільність, крутка, міцність, розтяжимість, рівнота і вологість.

Лінійна щільність. Вона характеризує товщину пряжі і ниток. Із тонкої пряжі (ниток) виробляють більш тонкі і легкі полотна і вироби, ніж із товстої пряжі. Лінійна щільність пряжі і ниток, визначається їх масою, яка приходить на одиницю довжини. За одиницю маси прийнятий грам, за одиницю довжини - кілометр. Отримана одиниця лінійної щільності (г/км) називається тексом:

де m - маса пряжі і нитки, г;

L - довжина пряжі нитки, км;

Із формули видно, чим більша числова величина лінійної щільності, тим товстіша нитка.

До недавнього часу про товщину пряжі і ниток судили по зворотній характеристиці - номеру, який показує, яка довжина пряжі чи нитки (м) міститься в одиниці маси (г):

Із цих формул слідує:

TN=1000

Користуючись цією формулою можна визначити лінійну щільність пряжі і ниток, знаючи їх номер, і навпаки.

Розрахункову сумарну лінійну щільність однорідної крученої пряжі чи нитки при однаковій лінійній щільності складаючи ниток визначають помноженням лінійної щільності на число складень n:

Tc=Ton

Крутка. Скручування здійснюється для формування пряжі із порівняно коротких волокон, отримання із декількох ниток найбільш товстої рівномірної і щільної нитки.

Крутка пряжі і ниток здійснюється числом кручення, які приходять на 1 м їх довжини. Число кручення залежить від виду і якості волокна, лінійної щільності і призначення пряжі і ниток.

Одиночна нитка може мати праву Z чи ліву S крутку. При переробці нитки з односторонньою круткою петлі в трикотажі нахиляються, при цьому чим більша крутка, тим більший їх нахил. В результаті цього петельні стовпчики розташовуються не вертикально, а під нахилом і полотно має перекошення.

Для вилучення перекосу полотна, перероблюють одночасно дві нитки: одну - правою круткою, другу - лівою. Пряжа, скручена із двох ниток правою круткою, повинна мати вторинну ліву крутку.

При переробці пряжі з підвищеною круткою у випадку послаблення натягу утворюються сук рутини, які приводять до поломки голок і браку полотна.

Залежність між круткою і лінійною щільності пряжі чи нитки виражається наступною формулою:

K=31.6a/

де K - число кручень на 1 м пряжі чи ниток;

a - коефіцієнт крутки;

T - лінійна щільність пряжі чи нитки, текс.

Ступінь скручування є важливою характеристикою, від неї залежить рядок показників і властивостей пряжі і ниток: розривне навантаження і розривне подовження, щільність, пухнастість і ін. Коефіцієнти крутки для пряжі і ниток різних видів установлені стандартами.

Пряжа для трикотажу повинна бути м'якою, гнучкою, рівномірною, щоб забезпечити правильну структуру петель і нормальний процес петлеутворення.

Міцність. Це одне з важливих властивостей пряжі і ниток. Міцність пряжі і ниток залежить від їх крутки, рівнота, характеру оздоблення, якості волокнистої сировини і може характеризуватися розривним навантаженням.

Розривне навантаження Рр - найбільше зусилля, витримуюче пряжею чи нитками до моменту розриву. Це навантаження виражається для одиночної нитки в сантіютонах (грам-сила), а для пасми в деканьютонах (кілограм - силах).

Міцність пряжі і ниток установлюється у відповідності зі стандартами.

Розтяжимість. Ця властивість пряжі і ниток збільшувати свою довжину під дією розтягаю чого навантаження характеризує ступінь їх еластичності і опору розтягую чому зусиллю. Розтяжимість пряжі і ниток, яке відповідає величинам стандартів, свідчить про нормальну якість сировини.

Велике значення для продукції трикотажного виробництва має пружність пряжі і ниток, здібність їх повертатись в попереднє положення після зняття навантаження. Зі збільшенням пружності пряжі і ниток покращуються властивості трикотажних виробів, збільшується їх формостійкість.

Рівнота. Вона відноситься до основних показників якості пряжі і ниток. Лінійна щільність, міцність, крутка не зберігаються однаковими протягом всієї довжини пряжі і ниток у упаковці. Допустимі відхилення по рівноті показників властивостей вказані у стандартах. Чим рівніше пряжа і нитки, тим менше ї обриваємість і поломка голок при в'язанні, тим менше утворюється дефектів на полотні і висока якість трикотажа.

Вологість. Вона залежить від виду волокна, характеру оздоблення пряжі і ниток, вологості і температури навколишнього середовища. При підвищенні вологості і зниження температури повітря вологість пряжі і ниток збільшується.

Вологість пряжі і ниток впливає на їх в'язальну здатність. При нормальній - вологості пряжі і ниток (яка визначається при температурі повітря 20±2?C і відносній вологості 65±2%) більше проявляються їх властивості; краще здійснюються процеси в'язання трикотажа. Зниження вологості пряжі і ниток робить їх жорсткими і ломкими, збільшується електризуємість, що ускладнює роботу в'язальної машини. При підвищенній вологості ниток зменшується їх електризуємість, підвищується маса, м'якість і гнучкість; при цьому процес в'язання протікає задовільно, але знижується міцність ниток, що може привести до їх обривності.

Вологість пряжі і ниток визначається просушуванням зразків при визначенні температурі (105-106 ?C) в сушильних шафах і установах, а також кондиційних апаратах.

Фактичною вологістю Wф називають вологість матеріалу яка видалена висушуванням і виражена у відсотках від абсолютно сухої маси матеріалу:

де m - маса зразка перед висушуванням, г.

mс - маса зразка після висушування до постійної сухої маси, г.

В залежності від фактичної вологості змінюється фактична маса пряжі і ниток. Прийом і здачу волокнистих матеріалів здійснюють не по фактичній, а по умовній, яка називається кондиційною масою. Кондиційна маса залежить від маси сухого матеріалу і установленої для кожного виду волокна та ниток постійної нормованої вологості.

Кондиційна маса m _к, г, кг визначається за формулою:

Mк=мф

де mф - фактична маса матеріалу, г або кг.

Wн - нормованої вологості матеріалу, %.

Нормовано, тобто умовна, вологість, яка близька до нормальної для текстильних матеріалів різних видів установлена стандартами. Нормованою вологістю називають вологість матеріалу, відповідно аераційній рівновазі при відносній вологості повітря ?=65±2% і температурі навколишнього середовища t=20±2 ?C.

2.2.2 Характеристика вовняної пряжі

Вовняна пряжа виготовляється з вовни -- це волосяний покрив, знятий з тіла тварини і піддається переробці на пряжу і войлок.

Вовняне волокно складається з окремих клітин в задежності від властивостей, форми і розмірів утворюється в волокні чешуйчастий корковий і серцевинний шар.

Чешуйчастий шар -- це ороговілі клітини-пластини.

Корковий шар розміщений під чешуйчатим. Він складається з веретеноутворюючих клітин довжиною 80-90 і товщиною 4-6 мкм.

Серцевиний шар складається з рихлих заповнених повітрям клітин, вони знаходяться в центрі волокон.

По зовнішньому виду шерстяні волокна поділяються на: пух, ость, перехідний, мертвий, сухий, кроєний волос.

Пух -- м'яке, тонке ізвите волокно.

Перехідний волос являє собою між грубим пухом і тонкою остю.

Сухий волос являє ріхзновидність ості, але на відміну від неї має меншу міцність і гнучкість, велику ломкість, слабкий блиск.

Мертвий волос -- дуже грубе і ломке, зазвичай коротке, пряме волокно з поганими технічними властивостями.

Кроєний волос -- прямий, дуже жорсткий, з сильним блиском, короткий волос.

Песига зустрічається в масі вовни і відрізняється великою довжиною і товщиною.

В трикотажному виробництві зазвичай приміняють овечу і козинячу вовну.

Овеча вовна -- основний вид натурпльної вовни, відрізняється великою різноманітністю по багатьом властивостям і показникам.

Вовняна пряжа володіє рядом фізико-хімічних і технологічних властивостей.

Гідроскопічність. Складає 15-17 %. Вовняні волокна здатні поглинатти до 45-50 % вологи. В пересушеному стані вона жорстка, ломка, прядільні властивості погіршуються.

Волого теплова обробка вовни знижує щільність волокон. Обробка вологою при температурі вище 110 градусів Цельсія призводить до руйнування структури волокна, збігу, різко підвищується жорсткість волокна.

Луги навіть при розбавленні повністю руйнують волокно. Кислоти малих концентрацій на холоді збільшують щільність вовни. Ця властивість використовується для очищення вовни від рослинних домішок.

Дія розчинів спиртів, вуглеводів не здійснює впливу на вовну.

Дія світла постійно руйнує вовну. Вона знижує свою щільність на 50% тільки після інсоляції в проміжку 1200 годин.

Товщина вовняних волокон характеризується їх велечиною, їх поперечного перерізу, комбінується у широких межах -- від 10 мкм у пуху до 200 мкм і більше у мертвого волосу.

Звитість вовняних волокон характеризується формою звитків і ступінню сзитості. Розрізняють такі форми звитості: гладку, розтянуту, плоску включаючи мериносову, зжату, високу, петлисту.

Ступінь звитості характеризується кількістю витків на 1 см довжини волокна. Чим однорідніша і тонша вовна, тим більша кількість витків приходиться на 1 см довжини волокна.

Довжиною вовняних волокон в розпрямленому стані -- називають довжину волокон, які коливаються вшироких межах.

Розривне навантаження і розривне подовження, міцність вовняних волокон відносно невисока. Розривне навантаження коливається у межах 4-8 сН/волокна, а відносне розривне навантаження складає 10-14 сН/текс. В мокрому стані розривне навантаження знижується приблизно на 30%.

Відносне розривне пождовження вовняних волокон в сухому стані складає 20-67%. При тому умовно упруге і високоеластичне подовження в загальній деформації займає значну частину. Завдяки високій пружності вовняні вироби із них малозминаємі.

Валкоздібність -- це властивість волокон чіплятися і переплітатися в процесі валки під дією механічних зусиль у вологому середовищі при температурі 30-45 градусів Цельсія. В результаті увалки розміри вовняних виробів зменшуються, їх структура ушільнюється і міцність збільшується.

Валкоздібність пояснюється чешуйчастини властивостями і високою еластичністю волокон. Більш короткі, тонкі і звиті вовняні волокна мають кращу валкоздібніть ніж довгі, грубі і звиті. За одиницю валкоздібності вовни принята валкоздібність вовни 70-ї якості.

Колір і блиск вовни залежить від якості і окрашення пігментних зерен, розміщених у веретеноподібних клітинках короткого шару волокна, і коливаються від білого до чорного.

Блист вовни -- це здатність волокон відображати промені світла падаючи на її поверхню. Він залежить від форми чешуйок і міцності, їх розположення на волокні, від товщини і характеру коркового і серцевидного шару. Розрізняють сильний, середній, слабкий і матовий блиск.

Таблиця 2.2 Фізико-механічні властивості сировини по ГОСТ 17511

Номера заправок	Номінальна лінійна щильність (товщина)в текс (номера)	Допустимі відхилення кондиційної лінійної щильності (товщина) від номінальної,%	Характеристика сировини і співвідношення вовняних і хімічних волокон в пряжі по кондиційній масі	Сорт пряжі
1	31 текс*2 (? 32,2/2)	±2,5	Вовна тонка не нище 60-64 якості	1 2
Відносна розривне навантаження одиночної нитки, не менше	Подовження не менше, %	Крутка	Коефіціент аріації, % не більше	Допустимі відхилення вмісту вовняного волокна в пряжі від норми ,%	Нормована (кондиційна) вологість,%
гс текс	мН текс		Коефіціент крутки	Допустимі відхилення,%	По лінійній щильності (товщині) при іспит анні пасмою в 100 м	По розривній загрузці при іспитанні одиночної нитки	По крутці
5,3	52,0	6,5	15,8	±6	2,5 3,7	10,0 12,5	11,0	-	18,25

2.3 Обґрунтування вибору обладнання

Для в'язання виробу обрана двохфантурна плосков'язальна машина типу ПВК, тому що вона використовується для в'язання основних (спинок, пілочок) і оздоблювальних (воротників, карманів) деталей верхніх виробів, що потрібно для в'язання дитячого джемперу. Також перевагами машини є можливість вироблення на ній деталей заданого контуру і великі візерунчасті можливості.

2.3.1 Характеристика в'язальної машини ПВК

Плокосков'язальна двухфактурна машина типу ПВК призначена для вироблення деталей верхніх виробів напіврегулярним способом з вовняної, напіввовняної змішаної і других видів пряжі. На машині можна отримувати переплетення: гладь, ластик різних поєднань, пресові (фанг і напівфанг), перехресні, ажурні, прості жакардові, нерівномірні, а також поперечноз'єднаний (рингель) трикотаж.

Напіввавтомат вмонтований на двох тумбах. В правій тумбі знаходиться електродвигун, прівід механізму управління прибавки голок і збільшення ходу каретки, механізм зміни ширини в'язання. В лівій тумбі знаходиться електроапаратура станції управління прівід механізму.

Напівавтомат має дві голочниці, які знаходяться під кутом 100 градусів. В пазах кожної голочниці вставляються язичкові голки і підголочні пружини. В голочниці встановлюються голки двох позицій: з короткою і довгою п'яткою. Наявність голок двох позицій дає можливість виробляти не повні ластичні переплетення з'єднань 2+2, 2+3 і т. д. На базі неповного ластика можна отримувати неповні пресові фанг і напівфанг, а також перехресні переплетення.

Голки в пазах голочниці утримуються лінійкою і можуть займати робоче і неробоче положення.

Крім голочниці з голками до в'язального механізму відноситься замкова каретка (див. додаток И). На замковій каретці напівавтомата ПВК кріпляться замкові дошки з клинцями, які здійснюють рух голок в процесі петлеутворення, механізм управління рухом нитководіїв і щіткотримачі. Крім цього, на каретці знаходяться прибавочники, які виконують автоматичну прибавку (включення) голок.

Замкова каретка складається з переднього і заднього корпусів з двома кронштейнами. На передньому кронштейні кріпляться ручки для переміщення каретки вручну, а на задньому кронштейні установлено пристрій для з'єднання замкової каретки з приводною. Корпуса зв'язані дугою, які мють площадки для кріплення корбки з перемикачами і поводковими пальцями -- движками, які з'єднують замкову каретку з нитководіями.

Голочні замки (див. додаток І) на обох сторонах замкової каретки однакові. На замковій дошці кріпляться клинці, за допомогою яких переміщуються голки в процесі петлеутворення.

Клинці 2, 9 -- кулірні. Вони кріпляться на повзунах, які переміщуються в пазах. Клинці 5, 6, 8 заключаючі. Верхній клин 6 -- неподвижний. Клинці 5,8 попереднього заключення, можуть займати три положення. При повному включенні всі голки піднімаються на рівень повного заключення. При неповному включенні клинців 5, 8 голки з довгою п'яткою піднімаються на рівень неповного заключення, а голки з короткою п'яткою проходять мимо. При зворотньому ході каретки голки проходять мимо клина 8, утоплюють клин 5 і переміщюються під кулірним клином 2. Таким чином голки з короткою п'яткою не працюють. Клин 7 -- направляючий крапка. Клини 10, 14 ограничувальні.

Механізм здвигу голочниці призначений для зміщення задньої голочниці при заробленні вироби наповним ластиком 2+2, 2+3, або ластиком іншого з'єднання і при в'язанні трикотажу перехресних переплетень. При заробленні виробу здвиг здійснюється вручну.

Таблиця 2. 3 Технічна характеристика напівавтомату ПВК

Клас	3,6,8,10,12
Робоча ширина голочниці,см	100,80
Число голочниць	2
Число в'язальних систем	1
Число нитководіїв	4
Число позицій голок	2
Число позицій підголочних пружин	2
Хід замкової каретки	Перемінний
Мінімальний хід замкової каретки,см	30
Лінійна швидкість переміщення каретки(середня),м/с	0,9
Потужність електродвигуна, кВт	0,4
Габаритні розміри, мм:
-довжина при робочій ширині голочниці 100 см	1700
-довжина при робочій ширині голочниці 80 см	1500
-ширина	700
-висота	2080
Маса машини, кг	400

2.3.3 Характеристика мотальної машини МТ-150

Мотальна машина МТ-150 призначена для перемотки і парафінування одиночної і крученої бавовняної, вовняної, напіввовняної, хімічної і змішаної пряжі. Вихідної паковкою з цієї машини являється конічна бабіна хрестової намотки.

На машині установлено три індивідуальних електродвигуна. Два бокових електродвигуна приводять в рух вали мотальних барабанчиків, завдяки чому мотальні барабанчики кожної сторони утримують рух окремо.

Пуск і зупинка валів мотальних барабанчиків здійснюється кнопочною станцією і магнітними пускачами. Пуск валів мотальних барабанчиків можливий тільки тоді, коли включений середній електродвигун.

Мотальний механізм складається з мотальних барабанчиків, веретен і приклонів з сфероутворюючим пристроєм. Намотування і її розкладування по поверхні патрона виконується мотальним барабанчиком.

Мотальний барабанчик має циліндричну форму. На барабані знаходяться канавки, які мають три витка в одному напрямі і три витка в зворотньому. Канавка виконує роль нитководія.

Веретено складається з осі на яку насаджена втулка, яка закріплюється гайкою, на втулці запресований конус, а також розміщена подвижна розпорна втулка, яка має скоси.

Робоче положення веретена фіксується плоскою пружиною. Веретено повинно легко рухатися. При тяжкому русі веретена відбувається ковзання бабіни і в результаті різкої сили тертя на нитку виникає джутова намотка. При дуже вільному русі веретена можуть виникати осьові здвиги бабіни і в результаті цього виникає скиданні мотків на її торці.

Щоб уникнути зльотів нитки під час намотки і покращити умови змотування ниткки з бабіни, основам бабін придають сферичну форму. При цьому приміняють приклон, який має сфероутворюючий пристрій, що призначений для поступового змішення веретена в процесі намотки нитки вздовж осі мотального барабанчика.

Механізм відключення бабіни призначений для автоматичного відключення бабіни при обриві нитка або закінченні змотування нитки з патрона.

Таблиця 2.4 Технічна характеристика мотальної машини МТ-150

Число сторін	2
Число веретен	100
Число секцій	10
Число веретен в секції	10(по 5 з кожної сторони)
Число мотальних барабанчиків	100
Діаметр мотального барабанчика, мм	90
Довжина мотального барабанчика, мм	173
Висота намотки нитки на бабіні,мм	145-150
Діаметр найбільшої бабіни, мм:
-великий	210
-малий	170
Кут конуса патрона бабіни,	11,30
Середня маса нитки в бабині,кг	1,5
Чстота руху мотальних барабанчиків,хв.-1	2100-3045
Лінійна швидкість мотальних барабанчиків, м/хв.	600-860
Бокові електродвигуни:
-частота руху,хв.-1	1440
-потужність, кВт	1,7
Середній електродвигун:
-частота руху, хв.-1	950
-потужність, кВт	0,6

2.3.4 Характеристика заправного пресу ПТ-1

Волого-теплова обробка та пресування виробів на запарних формувальних пресах сприяють збігу-релаксації виробів, дозволяють вирівнювати петельну структуру, надавати виробу визначену та стійку форму. Обробка паром з одночасним пресуванням розпрасовує вироби та надає їм м'який гриф. При пресуванні фіксуються згини виробів, розрівнюються складки, вирівнюються потовщення швів. Пресування виробам надає кінцевий товарний вигляд та гарні споживчі властивості. Для пресування верхніх трикотажних виробів використовують карусельні та конвеєрні запарні формовочні преси. В даному випадку використаний запарний прес з обертаючими столами (карусельний) ПТ-1. Прес має два стола, нерухому плиту, механізм обертання столів та їх підняття при пресуванні, систему паро- та повітря забезпечення та механізми управління робочого преса.



Таблиця 2.5 Технічна характеристика преса ПТ-1 з обертаючими столами

Найменування показників	Дані
1	2
Розміри столу, мм довжина ширина	1680 920
Одночасне навантаження виробів, од.	1-2
Довготривалість пресування, сек.	0-30
Продуктивність, од/год.	30-120
Тиск пари, МПа	0,35-0,4
Витрати пари, кг/год.	68
Тиск стиснутого повітря, МПа	0,4-0,6
Потреба стиснутого повітря, м3/ч	0,054
Максимальна температура пресування, 0С	120
Потужність електродвигуна, кВт	0,8
Габарити, мм	2617х1850х1400

При пресуванні, впродовж 20-30 сек., виріб пропарюється та розгладжується завдяки тиску, що виникає між столом і головкою преса. Після пресування виріб охолоджуються шляхом відсмоктування повітря і разом з ним - залишків пара з-під подушки стола (вакуумування). Споживання пневмосистеми преса здійснюється централізовано або від індивідуального компресора. Споживання машини паром централізоване. Прес має реле часу для регулювання довготривалості пресування виробів.

2.4 Характеристика вибору технологічного проектування

Технологічний процес - це сукупність технологічних операцій які необхідні для переробки сировини в трикотажне полотно і виготовлення готового виробу з полотна і купонів.

Головне завдання проектування технологічного процесу є ефективне використання досягнень науки і техніки, ефективні методи організації роботи, методів забезпечення якості продукції з метою отримання високих техніко-економічних показників виробництва, обраний технологічний процес повинен спиратися на спосіб виготовлення трикотажних виробів, типові технологічні режими, досягнення передових підприємств в галузі.

Проектований технологічний процес повинен бути обґрунтований напрямками розвитку трикотажної промисловості . Забезпечення високої продуктивності праці, механізацією і автоматизацією трудомістких робіт. Технологічний процес є основою організації праці.

В основу технологічного процесу потрібно покласти прямолінійність руху сировини і напівфабрикату, спряженість цих цехів і ділянок виробництва, отримання трикотажної високої якості при найменших витратах.

Обраний технологічний процес повинен забезпечувати стабільну і ритмічну роботу в'язального цеху для выпуску продукції у відповідності з вимогами нормативного техничного документу.



2.4.1 Схема технологічного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/



2.4.2 Опис технологічного процесу

Приймання сировини - здійснює центральний склад сировини підприємства, він забезпечує приймання сировини, її збереження, відбір проб для проведення вхідного контролю і відпускання сировини до в'язального цеху.

Приймання здійснюється комірником складу, за партіонними реквізитами і за вагою. Фактична вага переводиться у конденційну з врахуванням фактичної і конденційної вологості. Склад має стелажі на яких зберігається сировина з врахуванням лінійної щільності, номера партії, кольору, постачальника і дати постачання. В складі підтримуються нормативні кліматичні умови t = 20 ^оС ? = 60%.

Склад повинен забезпечувати відбір проб від кожної партії для здійснення вихідного контролю сировини в сировинній лабораторії. Результати випробування порівнюються з вимогами ДСТ і приймаються рішення до відпускання сировини до цеху крім того рекомендується проводити перевірку якості пряжі шляхом в'язання полотна на машині з метою встановлення відповідної якості сировини.

Вхідний контроль сировини здійснюється в виробничій лабораторії підприємства згідно вимог ДСТ на проведення випроб сировини. Від кожної партії здійснюється перевірка 10% партії з яких вибірково відбирається приблизно 10 бобін, які поступають в сировинну лабораторію відповідно ДСТ 88 84 та ДСТ 88 45.

Здійснюється контроль якості сировини за допомогою випробувальних приладів: мотовила і квадранта. Встановлюють лінійну щільність пряжі за допомогою круткоміра, перевіряється число кручень яке приходиться на1 м довжини.

У випадку невідповідності отриманих показників з ДСТ проводиться рекламація визначають його перспективи для проведення випробувань. Для цього в складі залишають 10% сировини від партії за підтверджуючими результатами, постачає виплату штрафу, а пряжу приймають за зниженим сортом.

Розфасування - це зберігання сировини в цеховому складі, звільнення паковки від упаковки і зовнішнього огляду паковок.

В цеховому складі сировини пряжа використовується протягом 10 годин. Кліматичні умови t = 20 ^оС ? = 60%, що забезпечують її в'язання і зберігання сировини на стелажах в цеховому складі, здійснюється в тарі постачальника за тими ж ознаками, що і в центральному складі. Крім того в цеховому складі паковки звільнюються від упаковки і здійснюється зовнішній огляд з метою встановлення намотки аби не було обривів, забруднень. Такі нитки відправляють на перемотування. Рекомендується перемотувати 3-5% партії для встановлення внутрішніх пороків пряжі.

Якісні бобіни укладають у візки стрічкових транспортерів для подачі сировини до в'зальних машин.

Сировина хімічного походження постачається на робоче місце в'язальниці у тарі постачальника. В'язальниця сама звільняє паковки від упакування, здійснює огляд дефектів ділянки, або бобіни відпаровують у відпадки які здаються наприкінці зміни.

В'язання - здійснюється на плосков'язальних машинах різного типу, у столі верхнього асортименту можно в'язати на плосков'язальних напівавтоматах різних за формою і розміром, або у вигдяді плоских купонів.

Знімання і контроль якості здійснює в'язальниця. Вона розділяє деталі за роздільним рядом, перевіряє якість кожної деталі, перевіряє відповідність в формі і розмірі деталі, лекала, напівфабрикати. Іноді в'язальниця сама здійснює штопання деталі.

Комплектування і маркування - здійснює в'язальниця. Спочатку комплектує вироби з окремих деталей, потім пачки по 5-10 одиницьвиробів,кожну пачку зважують з метою контроля витрат сировини. На кожну пачку оформлюють паспорт в якому вказують:

· вид виробу;

· розмір;

· фасон;

· дату виготовлення;

· табельний номер в'язальниці;

· помічника майстра.

Скомплектовані деталі передають в склад напівфабрикату на відлежування.

Відлежування - здійснюється від 12 до 24 годин з метою надання збігу деталі після в'язання.

Волого- теплова обробка (ВТО) необхідна для фіксування петельної структури і розмірів деталей, а також повного збігу деталей. Оздоблення здійснюється за допомогою пресів типу «Твід-Рапід» «ПТ-1», або пресів конвеєрного типу.

Преси мають нижній стіл покритий рихлою тканиною, верхній стіл - гарячий при електронагріві приладами. Деталі в розправленому вигляді закріплюють на нижньому столі, через спеціальні труби подається пар протягом 5 секунд після цього опускається пресувальний стіл, який пресується протягом 10 секунд.

Верхній стіл автоматично підіймається деталь охолоджується і знімається.

Після оздоблення пачки перев'язують для того, щоб деталі залишались у вільному стані.

Кінцеве відлежування - необхідне для нового збігу деталі і закріплення петельної структури. Здійснюється протягом 4-8 годин. Пачки поступають на розкрій і на пошиття в розкрійно-швейний цех.

полотно в'язальний машина сировина

2.5 Технологічний розрахунок малюнку

Розробка заправної документації для вироблення малюнку необхідна для того, щоб в'язальниця могла запрограмувати в'язальний напівавтомат, щоб він виконав необхідний малюнок на виробі, в даному випадку ромб вироблений ажурним переплетенням, тобто без заправної документації неможливо забезпечити виготовлення продукції.В заправній документації вказується вид переплетення, номер петельного ряду, схема розставлення голок, число ходів каретки, перенос петель, вмикання голок в роботу, вимикання голок з роботи.Ажурний малюнок отримуємо за допомогою переносу петель з однієї голічниці на іншу голічницю завдяки використання ручного декера для переносу петель.

Вихідні дані:

Тип напівавтомату	ПВК
клас	10
Число голок	400
Число позицій голок	2
Число в'язальних систем	1
Число систем утворюючих 1 ряд	1
Ручний перенос петель

2.5.1 Визначення можливої та вибір прийнятної ширини рапорту малюнка

Визначення ширини рапорту при груповому послідовному відбору робочих органів визначається їх числом і розставленням. Робочі органи кожної позиції можуть повторюватися в розставленні будь-яке число разів, тому ширина рапорту може мати значення від «1» до «N». При виборі ширини рапорту слід враховувати, що вона повинна укладатись в кількості робочих органів або ширині деталі виробу ціле число разів. Ширина рапорта повинна бути кратною числу голок в роботі приймаємо b=29

2.5.2 Визначення можливої та вибір прийнятної висоти рапорту малюнка

Згідно з завданням курсового проекту проектування можливої висоти рапорту малюнка може відповідати всій довжині виробу. Приймається, згідно конструктивних даних, висота рапорта малюнка, котра відповідає 29 рядам Н=29.Висота рапорту малюнка залежить від розмірів деталей виробу і може дорівнювати довжині виробу.

2.5.3 Складання графічного запису патрона малюнка

Рапорт - це закінчена частина малюнка, яка періодично повторюється по всій площі полотна, або виробу. Границі рапорту малюнка вимірюються висотою рапорту Н, яка визначається числом петельних рядів і шириною рапорту в, яка визначається числом петельних стовпчиків.

Патрон малюнка - це графічне зображення рапорту малюнка, умови позначення повторювальної частини малюнка на клітчастому папері. Патрон виконується за лицевим боком полотна з в казанням розміру рапорту: номерів петельних стовпчиків і петельних рядків.(див. додаток Ї)

Графічний запис - це зображення переплетень на лицевому та виворітному боках.(див. додаток Й)

2.5.4 Визначення умов вироблення малюнку на машині типу ПВК

На машині типу ПВК вироблення малюнка здійснюється за допомогою декера, котрий призначений для ручного переносу петель з однієї голічниці на іншу. Декер - це спеціальний переносник, котрий уявляє з себе стрижень з вушком. Для переноса петлі необхідно спочатку зняти її з голки. Для цього декер надягають вушком на гачок голки та тягнуть її до тих пір доки петля не зійде з гачка на стрижень голки. Після цього декер з голкою переміщують в зворотньому напрямі. Петля затримується відбійним гребнем, зачиняє язичок та находе на нього. При подальшому русі голки в цьому ж напрямку петля переміщується на декер. Потім декер підіймається вверх, відкидаючи язичок, роз'єднують з голкою та переміщують до голки, на котру необхідно перенести зняту петлю. Декер надягають вушком на гачок іншої голки, та разом з нею переміщують до тих пір поки петля не перейде з декера на нову голку. Після цього декер роз'єднують з новою голкою та видаляють. В результаті цього процесу переноса на новій голці знаходяться дві петлі.