Технологія виробництва хліба

Місце хлібопекарської промисловості України в галузі харчової промисловості. Характеристика технології виготовлення пшеничного хліба на прикладі Київського хлібокомбінату. Аналіз сировинних матеріалів, знайомство з новітніми технологіями в хлібопеченні.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2013
Размер файла 997,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Вступ

Актуальність теми дослідження проявляється в тому, що хліб належить до основних життєво необхідних продуктів харчування. В різних країнах його споживають від 90 до 400 г на добу або 32-146 кг на рік залежно від економічних факторів, характеру праці, національних особливостей. Тому, якість хліба має важливе соціально-економічне значення. Найбільш популярним і поширеним в нашій країні є хліб пшеничний. А якість хліба пшеничного значною мірою залежить від технологічного процесу його приготування. Тому можна сказати, що тема курсової роботи є важливою та актуальною.

Хлібопекарська промисловість України є однією з основних галузей харчової промисловості, яка за виробничими потужностями, механізацією технологічних процесів, асортиментом спроможна забезпечити населення різними видами хлібних виробів, що має важливе значення для підтримки соціальної стабільності в суспільстві.

Метою курсової роботи є дослідження особливостей технології виготовлення пшеничного хліба.

Основні завдання курсової роботи:

· Надати характеристику підприємства хлібопекарської промисловості України та його продукції;

· Визначити основні сировинні матеріали для виробництва хліба пшеничного і їх характеристики;

· Дослідити технологічний процес виробництва хліба пшеничного;

· Охарактеризувати вироби промислового виробництва;

· Визначити якісні характеристики готових виробів та фактори, що їх формують;

· Дослідити новітні технології в хлібопеченні.

Об'єктом дослідження курсової роботи є пшеничний хліб і хлібобулочні вироби.

Предметом дослідження є технологія виробництва хліба пшеничного на Київському Хлібокомбінаті № 11.

хлібопекарський промисловость пшеничний технологія

1. Загальні відомості про підприємство та його продукцію

Хлібокомбінат № 11 знаходиться в м. Києві, за адресою вул. Бориспільська, 24.

Продукція хлібокомбінату № 11 сертифікована Держстандартом України і має сертифікати відповідності.

У 2001 році хлібокомбінат став переможцем рейтингу споживчих симпатій.

Якість продукції хлібокомбінату № 11 конкурентоспроможна в таких країнах як США, Канада, Німеччина, куди поставляються сухарі, сушки, печиво [18]. Хлібокомбінат № 11 має власну фірмову торговельну мережу, яка включає сім магазинів. Колектив хлібокомбінату № 11 знаходиться в стані постійного пошуку нових форм роботи, самовіддано працює і прагне досягти значних результатів у розширенні асортименту продукції та підвищення її якості. Для поліпшення якості хліба та батонів в 1995-2002 роках в хлібобулочному цеху реконструювали три виробничі лінії: на лініях № 1 і 4 замінено обладнання для приготування напівфабрикатів, їх бродіння, вдосконалено шафа для вистоювання тістових заготовок; на лінії № 2 замінено все технологічне обладнання, у тому числі піч "Мінел" на піч БН-50. У 1999 році закупили за власні кошти і змонтували технологічну лінію з виробництва житніх сортів хліба. Рішення приймалося не просто, так як передбачало добровільне скасування соціальних програм і значне зменшення виплати премій.

В Хлібокомбінаті №11 виробляються такі групи хлібобулочних виробів:

- Здобні вироби до складу яких входять: родзинки, курага, повидло, мак, яблука та ін.

- Сухарі (вісім найменувань сухарів здобних). Особливим попитом користуються сухарі "Київські", до рецептури яких входить ізюм, і "Гірчичні" с додавання гірчичного масла.

- Бубличні вироби. Особливим попитом користується сушка "Малютка", нагороджена дипломом "Київська якість". Сушки випускаються на автоматизованих лініях вітчизняного виробництва з високоякісної натуральної сировини. Мають сертифікат УкрСЕПРО.

- Кондитерські вироби. Більш ніж 15 найменувань печива та кекси виготовляються на основі вітчизняних натуральних інгредієнтів. Київський хлібокомбінат №11 пропонує до Дня Святого Миколая, пряник Миколайчик та Миколай.

- Продукція на замовлення. Сувенірні вироби, випечені з тіста й прикрашені квітами, листками й різноманітними візерунками з кольорової мастики, нададуть святковому столу неповторність і урочистість.

- Хліб (близько 10 найменувань)

- Булочні вироби. На Хлібокомбінаті №11 випікається широкий асортимент булочних виробів відмінної якості та смаку [18].

Асортимент продукції Хлібокомбінату №11 представимо в вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Асортимент продукції Хлібокомбінату №11 [18]

Назва товару

Вага або об'єм (кг або л)

Строк придатності, год

3

5

11

Хліб український столичний, подовий 0.95 кг

0,95

36

Хліб український столичний, подовий 0.95 кг в упак.

0,95

72

Хліб український столичний под. 0.95 кг нар. скибк. в упак.

0,95

72

Хлiб укр. столичний под. 0.95 кг розрізаний навпіл, в уп.

0,475

72

Хлiб укр. столичний под. 0.95 кг розр. навп.,нар. скибками в упак.

0,475

72

Хліб пшеничний київський, І с под.

0,65

24

Хліб пшен. київський, Іс под. упак. в плівку

0,65

48

Хліб пшен. київський, Іс под.нар. скиб.в уп.

0,65

48

Хліб селянський, подовий І с

1,5

24

Хліб селянський, подовий І с в упаковці

1,5

48

Хліб селянський, подовий І с

1,5

24

Хліб селянський, подовий І с в упаковці

1,5

48

Арнаут столичний 1с/2с подовий

0,65

24

Арнаут столичний 1с/2с подовий в упаковці

0,65

24

Сухарі панірувальні 1 г. фас. в уп.

0,30

4 міс

Сухарі панірувальні 1 с. ваг. ХБЦ

1,00

4 міс

Сухарі панірувальні 1 с. ваг. СБЦ

1,00

4 міс

Сухарі панірувальні 2 с. вагові

1,00

4 міс

Лаваш Вірменський

0,22

5

Лаваш Персидський

0,23

5

Хліб білоруський, подовий

0,70

36

Хліб білоруський, подовий, в упакований

0,70

120

Хліб білоруський, под.нарізаний. скиб,в уп.

0,70

120

Хліб білоруський, подовий розріз. навпіл,упак.

0,35

72

Хліб білоруський, под.розріз навпіл та нарізаний. скиб,в уп.

0,35

72

Хліб сіверський, подовий

0,70

36

Хліб сіверський, подовий, в упаковці

0,70

72

Хліб київський заварний, формовий

0,90

36

Хліб київський заварний, формовий, в упак.

0,90

72

Хліб київський заварний, формовий

0,50

26

Хліб київський заварний, форм., в уп.

0,50

72

Хліб Святошинський завр. подов. в упак.

0,80

72

Хліб Святошинський завр. подов.розріз.навпіл в упак.

0,40

72

Хліб "Ніжний"для тостів, в упаковці

0,58

48

Хліб голландський висів. в/г наріз.скиб.в уп.

0,7

72

Хліб голландський вишук.наріз.скиб.в/г в уп.

0,7

72

Хліб голландський делікат.форм. в/г наріз.скиб.в уп.

0,70

72

Хліб голландський злак. форм. в/с наріз.скиб.в уп.

0,70

72

Хліб голландський висів.форм. наріз.скиб.в уп.

0,40

72

Хліб голландський вишук.наріз.скиб. форм. в уп.

0,40

72

Хліб голландський злаков.наріз.скиб. форм. в уп.

0,40

72

Хліб голландський делікат.форм. форм. наріз.скиб.в уп.

0,40

72

Хліб Бородянський форм. 0.75 кг

0,75

36

Хліб Бородянський форм. 0.75 кг, в упаковці

0,75

72

Хліб бородянський, формовий

0,40

36

Хліб бородянський, формовий в уп.

0,40

72

Хліб козацький заварний, подовий

0,60

36

Хліб козацький заварний, подовий, в уп.

0,60

72

Хліб на хмелю

0,75

36

Хліб на хмелю гречаний, в упаковці

0,75

72

Хліб на хмелю, в упаковці

0,75

72

Хліб павлівський, в упаковці

0,30

72

Хліб петрівський, в упаковці

0,40

72

Хліб по-французьки в упаковці

0,50

120

Хліб щекавицький

0,70

36

Хліб щекавицький, уп. в плівку

0,70

72

Батони "Нива" в/г

0,50

24

Батони "Нива" в/г в упаковці

0,50

48

Батони "Нива" в/г наріз.скиб. уп. в пл.

0,50

48

Багети світлі в/с в упаковці

0,25

48

Батончики лівобережні в/г в упаковці

0,45

24

Батончики ранкові в/г

0,30

24

Батончики ранкові в/г в упаковці

0,30

48

Булочка діабетична Маківка в/г

0,10

16

Булочка діабетична Маківка в/г в упаковці

0,10

32

Хліб"Супертост з висівками"наріз скиб,в уп.

0,30

120

Хліб "Супертост злаковий", наріз. в упак.

0,30

120

Хліб "Супертост родз.-горіх."наріз.в уп.

0,30

120

Хліб "Зерновий" в упак.

0,35

48

Булочки Слов'янські 1с упаковані по 6 шт

0,30

72

Напівф-кат"З прян." для піцци уп. по 2 шт

0,15

48

Хліб висівковий тостовий, в упаковці

0,40

48

Плетінки з маком в/г

0,40

24

Плетінки з маком в/г в упаковці

0,40

48

Хліб "Цілюще зерно"

0,50

24

Хліб "Цілюще зерно", в упаковці

0,50

48

Рогалі козацькі

0,30

48

Рогалі козацькі в/г в упаковці

0,30

48

Рогалі козацькі в/г в упаковці

0,30

48

Хліб білковий київський форм.в упак.

0,20

32

Хлібці висівкові Київські подові 1 с.

0,30

48

Хлібці висівкові Київські подові 1 с. в упак.

0,30

48

Хлібці докторські

0,20

16

Хлібці докторські упак.

0,20

32

Хліб кукурудзяний з сиром в упак.

0,30

48

Хліб кукурудзяний з цибулею в упак.

0,30

48

Рогалики "Піца-квік", в упаковці

0,15

32

Булки Дніпропетровські в/г

0,50

24

Булки Дніпропетровські в/г в упак

0,50

48

Булочки "Даринка" в/г

0,07

16

Булочки "Даринка" в/г в упаковці

0,07

32

Булочки "Калачики макові" в/г

0,10

16

Булочки "Косичка макова" в/с

0,10

16

Булочки "Косичка макова" в/с упакована

0,10

32

Булочки "Малятко" Іг 0,05 кг в упаковці по 4 шт

0,2

72

Булочки "Малятко" Іг 0,05кг в упаковці по 8 шт.

0,4

72

Булочки "Равлик з повидлом" в/с

0,20

16

Булочки здобні в/г упак. по 2 шт

0,20

16

Булочки харківські в/г

0,10

16

Булочки харківські в/г в упаковці

0,10

32

Булочки шкільні в/г

0,10

16

Булочки шкільні в/г в упаковці

0,10

32

Витушки "Смачні" в/г

0,075

16

Витушки "Смачні" в/с в упаковці

0,075

32

Витушки листкові "Іриска" в/с, 0.065 кг

0,065

16

Завиванці домашні в/г

0,30

Здоба оболонська в/ в упаковці

0,15

32

Здоба оболонська в/г

0,15

16

Калач Маковий в/г

1,50

24

Калач український в/г в упаковці

0,70

72

Кекс "до Чаю"

0,50

7 діб

Кекс "Насолода"

0,13

2 д

Кекс "Родзинка" в упак.

0,30

7 діб

Кільця здобні в/г

0,10

16

Кільця здобні в/г в упаковці

0,10

32

Круасани зі згущеним молоком в/г

0,06

16

Круасани зі згущеним молоком в/г в упаковці

0,06

72

Плюшки московські в/г

0,20

16

Плюшки московські в/г в упаковці

0,20

32

Ріжки з повидлом в/г

0,25

24

Ріжки з повидлом в/г в упаковці

0,25

48

Рогалики студентські з посипкою, 0,06 кг упак. по 2 шт

0,12

48

Рогалики студентські з посипкою, 0,06 кг упак. по 6шт.

0,36

48

Слойки "Столич." (з чорницею) в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні" (з вишнями) в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні" (з малиною) в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні" (з повидлом) в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні" (з яблуками) в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні" сирні в/с в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні"( з кремом) в упак.

0,06

72

Слойки "Столичні"(з маковою начин.) в упак.

0,06

72

Отже, як можна побачити з табл. 1.1. асортимент хліба і булочних виробів Хлібокомбінату №11 є широким та враховує різні смаки споживачів, і тому є конкурентоспроможним.

2. Характеристика основних сировинних матеріалів для виробництва хліба пшеничного

Для приготування хлібобулочних виробів на Хлібокомбінаті №11 використовують різну основну та допоміжну сировину. Основними сировинними матеріалами для приготування хліба із сортового пшеничного борошна є: борошно, сіль, цукор, маргарин, олія рослинна та - розпушувачі (дріжджі пресовані).

Пшеничне борошно

Пшеничне сортове борошно отримують з м'якої пшениці або з доданням не більше 20 % твердої; обойне одержують з м'якої пшениці.

Борошно вищого сорту формується з тонкоподрібнених частинок ендосперму, переважно його внутрішніх шарів. Воно майже не містить висівок і має білий колір зі слабким кремовим відтінком. Розмір частинок складає 30-40 мкм [11].

Борошно першого сорту складається з тонкоподрібнених частинок ендосперму і 2-3 % (від маси борошна) подрібнених оболонок і алейронового шару. Частинки борошна менш однорідні за розміром, ніж у борошні вищого сорту; їх крупність - від 40 до 60 мкм. Колір борошна - білий з жовтуватим відтінком порівняно з борошном вищого сорту. Воно містить менше крохмалю і більше білків, тому з цього борошна відмивається більше клейковини, ніж з борошна вищого сорту.

Борошно другого сорту складається з частинок тонкоподрібненого ендосперму і 8-10 % (від маси борошна) подрібнених периферійних частинок зерна. Частинки борошна неоднорідні за розміром; їх крупність - від 30 до 200 мкм. Колір борошна - білий з жовтуватим або сіруватим відтінком з помітними частинками оболонок зерна.

Вимоги до якості борошна

Якість борошна на Хлібокомбінаті №11 оцінюють за такими показниками: колір, запах, смак, крупність помелу, вологість, зольність (білість), масова частка домішок, зараженість шкідниками хлібних злаків, масова частка клейковини та її якість, число падіння. Колір, крупність помелу, зольність (білість), масова частка клейковини нормуються по кожному сорту борошна.

Колір борошна має бути характерним для кожного сорту. Темніший колір порівняно з еталоном свідчить про більш низький сорт борошна.

Смак доброякісного борошна має бути трохи солодкуватий, без стороннього присмаку. Гіркий присмак може бути наслідком недостатнього очищення зерна від домішок насіння різних трав або згіркнення жирів борошна. Явно солодкий смак свідчить про те, що борошно виготовлене з пророслого зерна; кислий присмак є ознакою несвіжості борошна. Не допускається хруст на зубах, який вказує на недостатнє очищення зерна.

Запах має бути свіжий, слабо виражений. Не допускається затхлий, а також пліснявий запах.

Крупність помелу є характерною для кожного сорту борошна. Визначається шляхом просіювання борошна на ситах певного розміру. Нормується величиною сходу з верхнього сита (в %, не більше) і проходу через нижнє сито (в %, не менше). Вищі сорти борошна мають дрібніші частинки, ніж більш низькі.

Вологість пшеничного борошна має бути не більшою за 15 %. Борошно з підвищеною вологістю швидко псується під час зберігання, а в процесі замішування тіста поглинає менше води, ніж сухе. Сухе борошно після стиснення його у долоні має розсипатися.

Зольність і білість характеризують сорт борошна. Величина зольності залежить від вмісту в борошні периферійних частинок зерна, які є основними носіями мінеральних речовин і обумовлюють затемнення борошна. Борошно низьких сортів має вищу зольність, а показник білості нижчий, ніж борошна високих сортів.

Зараженість борошна шкідниками не допускається.

Кількість і якість клейковини. що відмивається з пшеничного борошна, є основними показниками його якості. В свій час згідно з ГОСТ 26574-85 на борошно хлібопекарське, що діяв на всій території колишнього СРСР, масова частка клейковини в борошні вищого сорту мала бути 28 %, І сорту - 30, II сорту - 25 і обойному - 20 %. Вимоги до якості борошна, передбачені в ГСТУ. за всіма показниками відповідають тим, які були в ГОСТ 26574-85, за винятком масової частки клейковини. Цей показник встановлено для борошна вищого сорту - 24 %, І сорту - 25, II сорту - 21 і обойного борошна - 18 %.

Важливим показником, який має велике значення у хлібопеченні, є кислотність борошна. Вона характеризує сорт і свіжість борошна, впливає на смак і запах хліба [11].

Дріжджі пресовані

У хлібопекарському виробництві на Хлібокомбінаті №11 для розпушення тіста використовують хлібопекарські пресовані дріжджі, які виготовляють спеціалізовані чи спиртові заводи, сушені дріжджі та дріжджове молоко.

Пресовані дріжджі застосовують у кількості від 0,5 до 5,0 кг на 100 кг борошна залежно від виду виробів.

Свіжі пресовані дріжджі містять біля 75 % вологи і 25 % сухих речовин. У середньому сухі речовини хлібопекарських дріжджів складаються з білків - 50 %, вуглеводів - 40,8, жирів - 1,6, золи - 7,6 %.

Хлібопекарські дріжджі містять трипептид глютатіон, який у відновленій формі активує протеолітичні ферменти борошна. Особливо багато глютатіону є в сухих дріжджах. Кількість відновленого глютатіону збільшується в разі зберігання пресованих дріжджів при підвищеній температурі, а також при надмірно тривалому їх зберіганні [14].

У складі дріжджової клітини містяться вітаміни і комплекс ферментів, які обумовлюють всі функції життєдіяльності, в тому числі розмноження і бродіння.

У тісті дріжджі чутливі до підвищеної концентрації солі та цукрів, х життєдіяльність пригнічують спирт і діоксид вуглецю тіста [8].

Оптимальною для життєдіяльності дріжджів є температура 27-30°С. Бродильна активність їх інтенсифікується при температурі 37-40°С, після чого різко зменшується. При температурі 45-50°С дріжджі припиняють життєдіяльність. Низька температура уповільнює життєдіяльність дріжджів, вони впадають у анабіоз (прихована життєдіяльність), в якому можуть зберігатися довго без псування. Після повільного відтавання заморожених дріжджів при температурі 6-8°С їх властивості майже не змінюються.

Дріжджі безпосередньо зброджують тільки прості цукри - в першу чергу глюкозу і фруктозу. Складні цукри (сахароза, мальтоза) попередньо перетворюються ферментами дріжджів у прості. Сахароза розкладається на глюкозу і фруктозу, а мальтоза - на дві молекули глюкози.

Хороші дріжджі мають високу бродильну активність, швидко зброджують цукри тіста, добре переносять високі концентрації солі та цукру в тісті, високостійкі під час зберігання. Комплексним показником їх якості є піднімальна сила. Вона обумовлюється активністю комплексу ферментів, що викликають спиртове бродіння [8].

Хлібопекарські дріжджі, які відповідають вимогам стандарту, сіруватого з жовтуватим відтінком кольору, щільної консистенції, з притаманним дріжджам запахом. Максимальна вологість їх має бути 75%, піднімальна сила не більше 70 хв. Кислотність 100 г дріжджів, в день вироблення заводом, повинна бути не більша за 120 мг оцтової кислоти, а через 12 діб зберігання при температурі від 0 до 4°С - не більша за 360 мг цієї самої кислоти. Стійкість дріжджів, вироблених спиртовими заводами, при температурі зберігання 35°С має бути не менша 48 год., спеціалізованими дріжджовими заводами - 60 год.

Сіль

Сіль входить до рецептури хлібобулочних виробів на Хлібокомбінаті №11 у кількості 1,0-2,5% до маси борошна.

Залежно від походження, розпізнають сіль кам'яну (добувають шахтним способом із надр землі), самосадну (залягає на дні солоних озер), садну (добувають із природних або штучних солоних озер випаровуванням або виморожуванням), виварну (одержують прокачуванням води через підземні поклади солі з наступним випаровуванням одержаної ропи) [17].

Найпоширенішим видом солі є самосадна. Кухонну харчову сіль виробляють чотирьох сортів: екстра, вищий, перший і другий. Сорти відрізняються вмістом нерозчинних у воді речовин (від 0,03 до 0,85% на СР). Вміст натрій хлориду залежно від сорту солі має складати не менше від 97,0-99,7%. Сіль має бути без запаху і не містити домішок, помітних оком.

Смак 5%-го розчину - солоний, без сторонніх присмаків, реакція -нейтральна.

За способом обробки сіль поділяють на дрібнокристалічну (виварну), молоту різної крупності (помел 0; 1; 2; 3) і немелену.

У хлібопекарському виробництві застосовують в основному молоту сіль першого і другого сортів помелів 1, 2 або 3. Розмір частинок солі визначається номером помелу. Сіль першого сорту має містити не більше 0,45 %, а другого сорту 0,85 % нерозчинних сполук.

Сіль добре розчиняється у воді. З підвищенням температури розчинність солі практично не змінюється. Насичений розчин солі містить від 26 до 28% солі.

Сіль додають у тісто для смаку та покращання його структурно-механічних властивостей. Вона дещо знижує активність протеолітичних ферментів, зменшує липкість тіста, під її дією зміцнюється клейковина. Сіль пригнічує життєдіяльність дріжджових клітин і молочнокислих бактерій. Тому при додаванні солі уповільнюються процеси спиртового і молочнокислого бродіння. Недосолене тісто має слабку консистенцію, пересолене - надмірно тугу, не розпушену [11].

Цукор

Цукор - цінний харчовий продукт, який майже повністю складається із сахарози (С12Н22О11). Основною сировиною для виробництва цукру є цукрові буряки [17].

Цукор має бути сипкий, не липкий, сухий, без сторонніх домішок і грудочок. Не допускається до використання цукор із стороннім запахом та домішками, не пробілений, жовтого кольору, із вмістом крихти поверх допустимих норм. Розчинність у воді - повна, а розчин - прозорий.

Цукор зберігають у сухих коморах при температурі 17°С, відносній вологості повітря 70% до 1 місяця. При збільшеному терміні зберігання цукор зволожується, стає липким і утворюються грудки.

Маргарин

Маргарин - це високоякісний, одержаний штучним шляхом жир, подібний до вершкового масла за структурою і органолептичними показниками. В маргарині міститься: жиру - 72-82%; води - 15,6-26,8%; білків - 0,3-0,5%; вуглеводів - 0,9-1,2% [11].

Залежно від призначення і рецептури маргарини поділяють на три групи: бутербродні, столові, для промислової переробки. Маргарин Екстра може бути використаний для приготування борошняних виробів на підприємствах громадського харчування.

Маргарин столовий вищого ґатунку повинен мати чистий, чітко виявлений молочний або молочнокислий смак і запах (Молочний, Новий, Сонячний), з вершковим присмаком (Екстра, Слов'янський) або молочнокислий з слабким присмаком вершкового масла (Вершковий, Любительський). Сторонні присмаки і запахи не допускаються. Консистенція повинна бути пластичною, щільною, однорідною, легкоплавкою, поверхня зрізу - блискучою або слабо блискучою, сухою на вигляд. Колір маргарину - світло-жовтий, однорідний по всій масі.

Зберігають маргарин на Хлібокомбінаті №11 при температурі 4°С, відносній вологості повітря 80% протягом 45 днів.

Олії рослинні

На Хлібокомбінаті №11 застосовують головним чином соняшникову, кукурудзяну, бавовняну і гірчичну олії.

За ступенем очищення олії поділяють на нерафіновані - очищені лише від механічних домішок, вони мають смак і аромат; рафіновані - очищені від механічних домішок, оброблені лугом, вони не мають смаку й аромату; гідратовані - очищені від механічних домішок і гідратовані шляхом продування гарячої води для видалення білків і слизів; дезодоровані - оброблені сухою парою при температурі 170-230°С в умовах вакууму, що забезпечує повне очищення від усіх домішок і аромату.

Соняшникову й кукурудзяну олії виробляють нерафіновану та рафіновану, бавовняну - лише рафіновану, гірчичну - нерафіновану. Гірчична олія має специфічний запах, тому її додають лише в деякі вироби, рецептурою яких передбачене використання гірчичної олії - хліб гірчичний, сушки гірчичні тощо. З метою збагачення виробів біологічно активними речовинами використовують соєву, обліпихову і пальмову олії.

Колір, запах і смак кожної олії залежать від виду сировини, технології виробництва, ступеня очищення. Всі види олій повинні містити масову частку вологи не більше 0,1-0,2%, жиру - не менше 99,4-99,8%.

У разі тривалого зберігання внаслідок складних хімічних і біохімічних процесів жири можуть згіркнути.

Жири й олії гальмують у тісті життєдіяльність мікроорганізмів, поліненасичені жирні кислоти утворюють комплекси з білками і крохмалем, які суттєво впливають на фізичні властивості тіста, роблять його більш еластичним. Жири та олії сприяють довшому збереженню свіжості хліба, підвищують його калорійність [11].

Вода

У хлібопекарському виробництві на Хлібокомбінаті №11 вода є одним із основних видів сировини. Використовується вона для технологічних цілей та господарських потреб. Залежно від виду виробів для приготування тіста витрачається від 35 до 70 кг води на кожні 100 кг борошна.

На Хлібокомбінаті №11 використовують питну воду міських водопроводів або артезіанських свердловин, яка відповідає вимогам стандарту на питну воду. Згідно з вимогами вода має бути прозорою, безкольоровою, без сторонніх присмаків і запахів, не містити шкідливих домішок і патогенних мікроорганізмів.

У воді регламентуються граничнодопустимі концентрації (ГДК) токсичних елементів (миш'як, свинець тощо). Концентрація залишкового вільного хлору, який використовується для знезаражування води, має бути не менш як 0,3 і не більш ніж 0,5 мг/дм3[14].

Отже, основною сировиною для виробництва хліба пшеничного на Хлібокомбінаті №11 є пшеничне борошно, дріжджі пресовані, сіль, цукор, маргарин, олії рослинні, вода. Працівники виробництва усвідомлюють важливість доброякісності сировинних матеріалів і тому якість сировини на Хлібокомбінаті №11 ретельно контролюється, дотримуються строки і умови зберігання сировини.

3. Технологічний процес виробництва хліба пшеничного

На Хлібокомбінаті №11 хлібобулочні вироби виготовляють із житнього і пшеничного борошна. Як домішки при виробництві певних видів хліба до основного сорту борошна можуть додаватись кукурудзяне, вівсяне, ячмінне борошно, а також борошно бобових - соєве, горохове, люпинове.

Хлібобулочні вироби що виробляються на Хлібокомбінаті №11 за певними ознаками об'єднані в групи і поділяються на види (рис 3.1.)

Рис. 3.1 Види хлібобулочних виробів на Хлібокомбінаті №11 [18]

Виробництво хліба з пшеничного борошна на Хлібокомбінаті №11 можна поділити на такі етапи: зберігання і підготовка сировини до виробництва, приготування і оброблення тіста, випікання тістових заготовок, остигання і зберігання хліба. Кожен з цих етапів включає низку технологічних операцій, що забезпечують виготовлення виробів. Послідовність і сутність основних технологічних операцій подані на узагальненій функціональній схемі хлібопекарського виробництва, яка представлена на рис 3.2.

Рис. 3.2. Основні етапи виробництва хліба з пшеничного борошна на Хлібокомбінаті №11

Зберігання і підготовка сировини до виробництва. Борошно на Хлібокомбінаті №11 зберігають у мішках. Перед подачею на виробництво у разі потреби окремі партії змішують для покращання хлібопекарських властивостей, просіюють крізь отвори сита для відокремлення сторонніх домішок і пропускають крізь пристрій для видалення металомагнітних домішок.

Сіль на Хлібокомбінаті №11 тримають у мішках або насипом в окремому приміщенні. Перед використанням її розчиняють у воді в солерозчиннику. На сучасних хлібозаводах сіль зберігають у вигляді насиченого розчину. Розчин фільтрують, відстоюють і подають на виробництво.

Пресовані дріжджі на Хлібокомбінаті №11 зберігають у холодильнику. Перед використанням їх подрібнюють. У спеціальній дріжджемішалці готують суспензію дріжджів у теплій воді, яку застосовують для приготування тіста.

Вода зберігається на Хлібокомбінаті №11 у баках холодної та гарячої води. Перед приготуванням тіста холодну і гарячу воду змішують у певній пропорції для доведення до потрібної температури.

1. Приготування тіста. Передбачає дозування сировини, замішування тіста і його дозрівання. Пшеничне тісто готують в одну (безопарний спосіб) або у дві фази (опарний спосіб).

При безопарному способі тісто замішують відразу із всієї сировини. У місильний апарат відповідно до рецептури дозується борошно, вода, дріжджова суспензія, сіль, інша сировина і проводиться замішування до одержання однорідної маси. Приготовлене тісто певний час дозріває.

При опарному способі спочатку із частини борошна, води, всіх дріжджів готують опару. Після дозрівання до неї додають решту борошна і води, сіль, а також іншу сировину і замішують тісто [11].

2. Оброблення тіста. Ця операція включає поділ тіста на шматки зазначеної маси, надання їм певної форми: кулястої - на тістоокруглювальних чи батоноподібної - на тістозакатних машинах; вистоювання сформованих тістових заготовок у спеціальних шафах. Під час вистоювання тістові заготовки розпушуються, збільшуються в об'ємі.

3. Випікання. Після вистоювання тістові заготовки випікають у хлібопекарських печах різної конструкції. Під час випікання внаслідок теплофізичних, мікробіологічних, біохімічних, колоїдних і хімічних процесів тістова заготовка перетворюється на хліб із забарвленою скоринкою і духмяним ароматом.

4. Остигання і зберігання. Випечений хліб укладають в ящики або лотки, які розміщують на вагонетках або у контейнерах; при цьому відбраковують вироби, що не відповідають стандартам. Вагонетки з хлібом транспортують у хлібосховища для остигання і реалізації.

Тісто на Хлібокомбінаті №11 готують за виробничою рецептурою, яка розробляється на кожен вид виробів відповідно до уніфікованої рецептури. Уніфікована рецептура разом з технологічною інструкцією є складовою нормативної документації на певний вид виробів.

Рис 3.3. Основні етапи приготування тіста на Хлібокомбінаті №11

Пшеничні сорти хлібних виробів готують на пресованих або рідких дріжджах, а також на пшеничних дріжджових молочнокислих заквасках.

Тісто з пшеничного борона на Хлібокомбінаті №11 готують двофазним або однофазним способом. Найбільш поширеним є опарний спосіб. Цей спосіб застосовується для виробництва широкого асортименту хліба, булочних, здобних і сухарних виробів.

Спосіб приготування тіста на густих опарах універсальний, він надає технологічному процесу певної гнучкості та забезпечує високу якість всіх видів хліба, булочних і здобних виробів.

Опарний спосіб складається з двох технологічних операцій: приготування опари і приготування на ній тіста. Опару готують із частини всього борошна, води і дріжджів. До вибродженої опари додають решту борошна, воду, сіль, іншу сировину і замішують тісто.

Опарний спосіб передбачає такі витрати дріжджів: пресованих -0,5-1,0 %, рідких дріжджів або дріжджової закваски - 20-25% до маси борошна у хлібному тісті та 1,5-3,0% пресованих дріжджів у разі приготування булочних і здобних виробів. Як правило, сіль і цукор в опару не вносять, оскільки вони пригнічують життєдіяльність дріжджів.

Метою приготування опари є адаптація дріжджів до життєдіяльності в анаеробних умовах борошняного середовища, активація їх і розмноження; гідратація і ферментативний гідроліз біополімерів борошна; накопичення кислот, водорозчинних і ароматичних сполук.

З метою створення сприятливих умов для життєдіяльності мікрофлори опару готують рідшої консистенції, ніж тісто.

Розрізняють традиційні густі опари, які готують із 40-55% всього борошна, і великі густі опари, на приготування яких витрачають 60-70% всього борошна.

На Хлібокомбінаті №11 поширені порційний і безперервний способи приготування тіста на густих опарах.

Густі опари готують вологістю 45-48% при порційному способі замішування у діжах і 41-45% - при безперервному приготуванні у тістоготувальних агрегатах. Нижча вологість опари, приготовленої в агрегатах, пов'язана з необхідністю її транспортування по тістопроводах. Для булочних і здобних виробів опара має меншу вологість, ніж для хліба (43-46 %), у зв'язку з нижчою нормою вологості цих виробів.

Початкова температура бродіння опари (28±2°С) є нижчою, ніж температура бродіння тіста (30±2°С). Це пов'язано з тим, що в опарі мають бути оптимальні умови для розмноження дріжджових клітин, а в тісті - для їх високої бродильної активності. Але залежно від якості борошна, кліматичних умов температура може коливатись від 25 до 32°С. Так, у разі переробки слабкого борошна початкову температуру бродіння опари зменшують на 2-3°С проти норми для зниження активності ферментативних процесів.

Бродіння опари триває 3,5-4,5 год. залежно від вмісту в ній борошна, його сорту, якості та кількості дріжджів, вологості та температури опари. Процес дозрівання опари з борошна вищого виходу відбувається швидше, ніж низького. Це обумовлюється значно більшим вмістом у борошні високих виходів поживних речовин для бродильної мікрофлори.

На кінець бродіння об'єм опари збільшується в 1,5-2 рази, після чого він починає зменшуватися. Початок опадання опари є ознакою її готовності. На виробництві готовність опари визначають за титрованою кислотністю, збільшенням об'єму, пружністю. Кислотність спілої опари має бути для густих опар із пшеничного борошна вищого сорту 2,5-3,5 град, першого - 3-3,5, другого - 4-4,5, обойного - 6-7,5 град.

Традиційні опари частіше готують на Хлібокомбінаті №11 порційним способом з вологістю 45-48% у діжах, застосовують також безперервний спосіб приготування в тістоготувальних агрегатах. Тривалість бродіння традиційної опари складає 3-4,5 год., а тіста, приготовленого на цій опарі, - 1-2 год.

У разі порційного приготування на Хлібокомбінаті №11 традиційну опару замішують у діжі тістомісильної машини. У діжу дозують золу, дріжджову суспензію, потім засипають борошно. Опару місять 6-7 хв. до одержання однорідної маси, після чого залишають дозрівати. У діжу з вибродженою опарою вносять воду, сіль, додаткову сировину за рецептурою і місять тісто протягом 7-10 хв. Недовге замішування застосовують у разі перероблення слабкого борошна, а триваліше - сильного. Після замішування опари або тіста ретельно зачищають місильний орган машини і краї діжі з метою попередження попадання підсохлих частинок опари чи тіста у тістову заготовку. Початкова температура опари має бути 28±2°С, тіста - 30±2°С. За 25-30 хв. до кінця його дозрівання доцільно провести обминання протягом 1-2 хв. Тісто із борошна зі слабкою клейковиною, а також борошна другого сорту і обойного не обминають.

Приготування тіста на великих густих опарах передбачає вміст в опарі від 60 до 70% всього борошна, інтенсивну обробку тіста під час замішування, скорочення терміну бродіння тіста до 30-40 хв. Велику густу опару готують вологістю 43-45%. В умовах безперервного способу приготування опар їх вологість має бути 41-45%. Тривалість бродіння опар 3,5-4,5 год., температура 28±2°С. Цей спосіб застосовують як у разі порційного, так і безперервного приготування тіста. За цим способом в опарі 2/3 всього борошна протягом 3,5-4,5 год. піддається дії ферментів і мікроорганізмів, що обумовлює прискорення дозрівання тіста, накопичення ароматичних і смакових речовин. Схема приготування тіста з пшеничного борошна першого сорту на великій густій опарі наведена на рис. 3.4.

Рис. 3.4 Схема приготування тіста з пшеничного борошна першого сорту на великій густій опарі на Хлібокомбінаті №11

Під час порційного способу приготування тіста на великій густій опар на Хлібокомбінаті №11 і тісто й опару замішують у тістомісильній машині, тобто технологія подібна до приготування традиційної опари.

Для забезпечення інтенсивної обробки тіста застосовують або двошвидкісні тістомісильні машини, або термін замішування тіста подовжують до 15-20 хв. залежно від сорту борошна. Внаслідок глибокого зброджування в опарі більшої частини всього борошна та інтенсивної обробки тіста при подовженому замішуванні скорочується термін дозрівання тіста. Порційний спосіб приготування великої густої опари і тіста створює умови для легкого переходу з виробництва одного сорту борошна на інший.

Застосування опарного способу приготування тіста дає можливість впливати на якість тіста, регулюючи вміст борошна в опарі, її вологість, температуру, термін дозрівання. Цей спосіб незамінний у разі перероблення борошна із пророслого зерна, зерна, ушкодженого клопом-черепашкою, інших видів борошна з підвищеною автолітичною активністю, коли необхідно знизити активність ферментів за допомогою підвищення кислотності напівфабрикатів і хліба.

Поділ тіста на шматки забезпечує одержання тістових заготовок з масою, яка з урахуванням витрат на наступних етапах технологічного процесу дозволить одержати готові вироби заданої маси. Поділ тіста здійснюють механічним способом на тісто подільних машинах або вручну.

У середньому маса тістової заготовки має бути на 10-12% більше за масу охолодженого виробу. Зменшення маси тіста під час випікання коливається в межах 6-9% від маси заготовки. Зменшення маси випеченого хліба при остиганні та зберіганні складає 3-4% від маси гарячого хліба.

При ручному поділі тіста його спочатку формують у довгий циліндричний джгут, товщина якого залежить від маси готових виробів. Від нього відрізають шматки однакової довжини і за допомогою вагів забезпечують потрібну масу кожного шматка.

Метою операції формування тістових заготовок є надання їм форми, передбаченої нормативною документацією для даного виробу. Способи надання заготовці певної форми залежить від виду виробу.

Формування заготовок для хліба пшеничного продовгуватої форми з пшеничного сортового борошна на Хлібокомбінаті №11 здійснюється тістоокруглювачами.

Остаточне вистоювання на Хлібокомбінаті №11 проводиться для відновлення частково зруйнованої при формуванні структури тіста, інтенсивне бродіння з метою максимального розпушення тістової заготовки, збільшення її в об'ємі.

Оптимальна температура повітря для вистоювання є 35-40°С і відносна вологість - 75-85%. Підвищена температура прискорює процес бродіння у тістових заготовках, а підвищена вологість запобігає утворенню на їх поверхні підсохлої плівки. У разі утворення на поверхні заготовки такої плівки при подальшому бродінні тіста в перші хвилини випічки внаслідок збільшення її об'єму на поверхні хліба виникають тріщини і підриви.

Тривалість вистоювання тістових заготовок становить від 20 до 120 хвилин залежно від виду виробу, його маси, рецептури, умов вистоювання, якості борошна тощо.

Готовність тістових заготовок у процесі вистоювання на Хлібокомбінаті №11 визначають органолептично за їх об'ємом, формою, структурно-механічними властивостями. Об'єм тістових заготовок під кінець вистоювання збільшується на 50-70% від початкового, їх поверхня стає гладкою. Легкими натискуваннями пальцями на поверхню при нормальному вистоюванні сліди вирівнюються повільно, при недостатньому - швидко, при надмірному - не зникають.

Випікання є заключним етапом виготовлення хліба пшеничного на Хлібокомбінаті №11, під час якого тістова заготовка перетворюється у виріб, придатний для споживання. Випікання тістових заготовок проводиться у хлібопекарських печах різної конструкції.

Тістова заготовка прогрівається не одночасно по всій масі, а поступово від поверхневого шару до центра. В міру прогрівання безперервно змінюється температура різних шарів тіста, тому процеси, що обумовлюють перетворення тіста в хліб, відбуваються пошарово, - спочатку в зовнішніх, потім у внутрішніх шарах тістової заготовки.

Швидкість прогрівання тістової заготовки залежить від температури пекарної камери, відносної вологості її пароповітряного середовища, маси і вологості тістових заготовок, їх форми, розпущеності. Заготовки, що мають більш плоску чи овальну форму, прогріваються швидше, ніж ті, в яких форма кругла, куляста. Тістова заготовка з вищою вологістю прогрівається швидше, ніж з низькою. Це пов'язано з тим, що при вищій вологості вища теплопровідність тіста.

Добре розпушене тісто з рівномірною тонкостінною пористістю прогрівається швидше, ніж слабо розпушене внаслідок швидкого переміщення тепла до центра м'якушки. Внаслідок процесів, що відбуваються під час прогрівання тістової заготовки, утворюється забарвлена скоринка і розпушена м'якушка хліба, хліб набуває притаманного йому аромату.

Зволоження пекарняної камери запобігає швидкому утворенню скоринки. Тому технологічним режимом випікання передбачається перебування тістової заготовки у зоні зволоження протягом перших 3-5 хвилин випікання.

При недостатній тривалості випікання хліба м'якушка не остаточно сформована, липка; при надмірній тривалості - м'якушка жорстка, скоринка хліба потовщена, збільшуються витрати сухих речовин на випікання. Тому визначення готовності хліба має велике практичне значення.

В основному готовність виробів визначають органолептично за кольором скоринки, структурно-механічними властивостями м'якушки, її еластичністю, сухістю на дотик. За станом м'якушки про готовність хліба можна судити лише після його охолодження. Застосовують й інші менш суттєві методи: орієнтовна оцінка ваги гарячого хліба на руці, по налипанню на дерев'яну шпильку після занурення в хліб тощо. Але органолептичні методи не є об'єктивними. Більш придатним для оперативного контролю (об'єктивним) вважається метод визначення температури центральної частини м'якушки гарячого хліба. Для більшості видів виробів вона знаходиться в межах 95-97°С. Температура в центрі м'якушки здобних виробів може бути більшою і досягати 100°С унаслідок великої кількості цукру, розчини якого мають температуру кипіння вищу, ніж температура води.

Приготування хліба пшеничного із пшеничного борошна І та ІІ сортів на Хлібокомбінаті №11 (табл. 3.1.)

Тісто готується опарним способом. Для борошна І сорту можна використовувати пресовані або рідкі дріжджі, для борошна ІІ сорту - рідкі дріжджі у суміші із пресованими.

На розробку витрачається до 2% борошна.

Таблиця 3.1. Рецептура на 100 кг борошна (у кг) і режим приготування тіста на пресованих дріжджах [11]

Рецептура та режим

Опара

Тісто

Борошно

45-60

53-38

Вода

30-40

по розрахунку

Дріжджі пресовані для І сорту

0,7

-

ІІ сорту

0,5

-

Сіль

-

1,3

Початкова температура (у °С)

28-30

29-31

Тривалість бродіння (у годинах)

для І сорту

для ІІ сорту

4.00-4.30

4.00-4.30

1.15-1.45

1.15-1.30

Кінцева кислотність (у °Н)

для І сорту

для ІІ сорту

3-4,5

4-5

3-3,5

3,5-4,5

Для покращення кольору коринки хліба пшеничного, особливо при низькій газоутворюючій здатності борошна, і попередження утворення крупних пор та порожнин у виробах з борошна із міцної клейковиною на Хлібокомбінаті №11 вносять до тіста заварку, котра готується із 6% загальної кількості борошна. Борошно заварюється трьохкратною кількістю окропу. Початкова температура заварки не нижче 65°С, кінцева - не вище 35°С. Заварка повинна бути використана протягом 2-2,5 годин, щоб запобігти її закисання. Кількість води, що використовується для приготування заварки, відраховується від кількості, яка вказана у рецептурі.

Обминання тіста - після 40-60 хвилин бродіння. Для слабкого борошна робити обминання не рекомендується. При сильному борошні І сорту можна робити два обминання. Рекомендується 5 хвилин попереднього вистоювання. Кінцеве вистоювання для І сорту 30-50 хвилин, для ІІ сорту - 2540 хвилин. тривалість випікання при 230-250°С батону вагою 500 г для І сорту - 18-21 хвилин, для ІІ сорту - 19-23 хвилин при вазі 200 г 15-17 хвилин.

4. Характеристика виробів промислового виробництва

Форма батонів простих та нарізних продовгувата із заокругленими, тупими або гострими кінцями; на поверхні роблять 4-5 неглибоких косих надрізів.

Колі коринки для всіх хліба пшеничного рівномірний від світло-золотистого до світло-коричневого.

Хліб із пшеничного борошна 1 сорту виробляють формовим і подовим, ваговим і штучним. Ваговий хліб масою до 3,0 кг, формовий штучний - 1,1; 1,25; 1,0; 0,96; 0,8; 0,7 й 0,55 кг, подовий - 2,0; 1,5; 1,03 й 1,0 кг. Штучний хліб із пшеничного борошна вищого сорту виробляють формовим масою 1,0; 0,8; 0,7 й 0,5 кг і подовим - 1,0; 0,98 й 0,5 кг.

Допустиме відхилення у масі для 10 шт. виробів - 2,5%, а для однієї штуки - 3% [9].

Хлібобулочні вироби на Хлібокомбінаті №11 після випікання поступають до місця укладання їх у тару: лотки з решітчастим дном або чотири бортові ящики з суцільним дном. Батони вкладаються в один ряд на нижню скоринку або ребро з нахилом до бокової скоринки. Також для пакування та транспортування використовуються пластикові ящики, у них всі вироби вкладаються в один ряд.

Контейнери з виробами до відправлення в торгівельну мережу зберігаються у відділені для їх остигання, де здійснюється сортування виготовленої продукції, органолептична оцінка, контроль маси і облік, після чого передаються у хлібосховище [15].

Термін реалізації у торгівельній мережі булочних виробів масою більше 200 г із сортового пшеничного борошна - 24 години [9].

Характеристику виробів промислового виробництва на Хлібокомбінаті №11 з пшеничного борошна, представимо в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Характеристику виробів з пшеничного борошна на Хлібокомбінаті №11

Група виробів

Особливості виробництва

Форма та зовнішній вигляд

Хліб пшеничний

Технологічна схема виготовлення пшеничного хліба складається з шести етапів: прийом і зберігання сировини, підготовка сировини, приготування тіста, оброблення тіста, випічка, охолодження і зберігання.

Перший етап охоплює прийом, переміщення та зберігання як основної сировини (борошно, вода, сіль, дріжджі), так і додаткової сировини (цукор, жирові продукти, яйця, патока та ін.) У хлібопеченні використовують борошно всіх сортів. Воду використовують питну. Для поліпшення смаку і консистенції тіста додають 1 - 2% солі. Дріжджі розщеплюють цукор на спирт і вуглекислий газ, який розпушує тісто, роблячи його пористим. Цукор покращує смак, підвищує поживну цінність хліба. Жир (рослинні і тваринні) покращує консистенцію хліба, покращує смак, підвищує його поживну цінність. Молоко використовують натуральне знежирене і сухе, для поліпшення смаку і підвищення харчової цінності.

Форма - відповідна хлібній формі, в якій проводилася випічка, з дещо випуклою верхньою кіркою, без бічних випливаючи Округла, овальна чи подовжено - овальна, не розпливчаста без Притиска. Допускається при виробленні на тунельних печах з механізованим пересадкою 1 - 2 невеликих сліпа. Без великих тріщин і підривів, з наколами або надрізами, або без них у відповідності з технічним описом. Допускається наявність шва від дільника

Батони

Вироби випікають з борошна пшеничного вищого, 1-го і 2-го сортів. Маса батонів переважно становить 0,2, 0,4 і 0,5 кг. За рецептурою вироби поділяють на прості і поліпшені. Прості батони виготовляють з борошна пшеничного 1-го і 2-го сортів. До поліпшених батонів з борошна вищого сорту належать такі: Особливі, Столові, з ізюмом та ін. До поліпшених батонів, які випікають з борошна пшеничного вищого і 1-го сортів, належать нарізні і нарізні молочні. З пшеничного борошна 1 -го сорту виготовляють батони Студентські, а 2-го - прості батони з борошна 2-го сорту. В рецептуру поліпшених батонів з борошна вищого сорту входить цукор, в батони Столові і з ізюмом - маргарин. Батони з ізюмом збагачують також патокою і ізюмом. Для приготування тіста Особливих батонів використовують підвищену кількість пресованих дріжджів (5 кг). Дріжджі збагачують вироби вітамінами і повноцінними білками, надають їм високої пористості. В рецептуру нарізних і нарізних молочних батонів входять цукор і маргарин. Нарізні молочні батони збагачують також сухим знежиреним молоком. В рецептуру Студентських батонів входить цукор і маргарин.

Форма батонів довгасто-овальна (батони нарізні, нарізні молочні, Студентські, з ізюмом, Столові) або довгаста (батони Особливі). На поверхні батонів Столових є від 1 до 3 косих надрізів, інших - від 5 до 7 таких надрізів.

Булки і булочки

Багато булочних виробів не мають круглої форми, однак називаються булками або булочками. Маса булок і булочок невелика - 50-200 г. До найбільш поширених булок належать Міські, а булочок - Молочні, Гірчичні, "Маля", Дарницькі, з маком та ін. Міські булки виготовляють з борошна вищого і 1-го сортів. В рецептуру входять цукор і маргарин. Булочки Молочні і "Маля" випікають з борошна вищого сорту. В рецептуру Молочних входить значна кількість молока незбираного, в "Маля" - масло вершкове, молоко свіже, ферментний препарат. Булочки Гірчичні, Дарницькі і з маком випікають з борошна 1-го сорту. В їх рецептуру входить цукор. Булочки Гірчичні збагачують гірчичною олією, Дарницькі - маргарином і незбираним молоком, з маком - маргарином і маком.

Булочки Дарницькі, "Маля" круглої форми, булки молочні та Гірчичні мають округлу або овальну форму із загостреними кінцями, а Міські - довгаст.. Булки і булочки можуть мати різну поверхню: глад. булки і булочки можуть мати різну поверхню: гладеньку або бор., посипану маком, з надрізами, нах., гребінцем або без них. Булки Міські мають під. гребінець, який прох. уздовж виробу. Поверхня булочок "Маля" - гладенька, а Гірчичних - глад. з відб. штампа або без нього, Дарницьких - посипана крих.

Калачі

Вироби випікають з часів Київської Русі. Назва виробів походить від слов'янського слова "коло", що означає круглий. До простих калачів належать калачі Московські, які виготовляють з пшеничного борошна вищого сорту

Форма нагадує висячий замок, поверхня шорстка, злегка борошниста. Знизу вироби підсипані борошном. На поверхні є дужка і піднесена губка.

Плетеники

Їх випікають з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів. Вироби плетуть з 3 джгутів. З пшеничного борошна вищого сорту випікають плетеники Міські, з маком і з борошна вищого сорту. До плетеників з борошна 2-го сорту належать плетеники з маком і з борошна 2-го сорту. В рецептуру Міських плетеників входять цукор і маргарин. Для приготування тіста викор. підвищену кількість прес. дріжджів (1,5 кг). Плетеники з маком з борошна вищого сорту збагачують цукром, маргарином і маком, з борошна 2-го сорту - цукром і маргарином.

Форма плетеників довгасто-овальна з чітко вираженим плетінням. Поверхня глянцева, у виробах з маком посипана маком.

Хімічний склад та енергетична цінність хлібобулочних виробів на Хлібокомбінаті №11 залежить від виду і сортності використовуваного борошна, способу приготування, інгредієнтів, що входять до складу виробу.

5. Якісні характеристики готових виробів та фактори, що їх формують

Якість хліба пшеничного на Хлібокомбінаті №11 оцінюють органолептично за зовнішнім виглядом, станом м'якушки, смаком і запахом, які повинні відповідати встановленим вимогам (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Органолептичні показники хліба пшеничного на Хлібокомбінаті №11 [12]

Найменування показника

Характеристика

Зовнішній вигляд: форма подового поверхні колір

Відповідна хлібної формі, в якій проводилася випічка, з дещо випуклою верхньою кіркою, без бічних випливаючи Округла, овальна чи подовжено - овальна, не розпливчаста без притиску. Допускається при виробленні на тунельних печах з механізованим пересадкою 1 - 2 невеликих сліпа. Без великих тріщин і підривів, з наколами або надрізами, або без них у відповідності з технічним описом. Допускається наявність шва від дільника

Стан м'якушки: пропеченого

проміс пористість смак, запах

Від світло - жовтого до темно - коричневого (на верхній скоринці) Проп. не вологий на дотик. Еластичний, після легкого нат. пальцями м'якуш повинен приймати початкову форму. Без грудочок та слідів непромісу. Розв. без пустот і ущільнень. Властивий даному виду виробу, без стороннього присмаку. Властивий даному виду виробу, без стороннього запаху.

При оцінці фізико-хімічних показників визначають вологість м'якушки, кислотність і пористість.

Підвищена вологість знижує живильну цінність хліба, погіршує його смак і скорочує термін зберігання. Як правило, чим вищий сорт борошна, тим менше норма вологості хліба.

Кислотність впливає на смакові властивості хліба. Недостатньо або надмірно кислий хліб неприємний на смак. За цим показником судять про правильність ведення технологічного процесу.

Чим вище пористість вироби, тим довше вони зберігають свіжість і краще засвоюються організмом. Добре розпушений хліб з рівномірною дрібної тонкостінної пористістю краще просочується травними соками і тому повніше засвоюються.

Фізико-хімічні показники хліба пшеничного наведені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2. Фізико-хімічні показники хліба пшеничного на Хлібокомбінаті №11 [2]

Найменування показників

Хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку подовий

Хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку формовий

Вологість м'якушки, %, не більше

43,0

44,0

Кислотність м'якушки, град, не більше

3,0

3,0

Пористість м'якушки, %, не менше

70,0

72,0

Показники безпеки хлібних виробів повинні відповідати за рівнем вмісту токсичних елементів, мікротоксінов, пестицидів, радіонуклідів нормам МБТ наведені в табл. 5.3.


Подобные документы

  • Розрахунок продуктивності печей. Випікання хліба житнього з сіяного борошна. Аналіз сировинних матеріалів, знайомство з новітніми технологіями в хлібопеченні. Хімічний склад та харчова цінність, рецептура, асортимент продукції. Обробка напівфабрикатів.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 16.11.2013

  • Галузі у промисловості будівельних матеріалів. Асортимент, вимоги стандартів на продукцію. Характеристика вихідних матеріалів і паливно-енергетичного комплексу. Вибір та обґрунтування способу виробництва. Опис цеха випалу клінкера та основного обладнання.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 13.05.2014

  • Створення і запуск нової лінії виробництва збагаченого хліба. Основна сировина та компоненти для виробництва хлібобулочних виробів. Органолептичні показники борошна. Ескізно-технологічна та апаратурно-технологічна схеми. Підбір технологічного обладнання.

    курсовая работа [270,9 K], добавлен 25.11.2014

  • Хімічний склад сировинних матеріалів для виготовлення високоглиноземістих вогнетривів. Способи підготовки маси і пресування виробів на основі андалузиту, кіаніту, силіманіту. Технологія виробництва високоглиноземістих вогнетривів, галузі їх використання.

    реферат [387,4 K], добавлен 11.01.2015

  • Проблема введення нових технологій на підприємстві, які знижують витрати матеріальних, сировинних і енергетичних ресурсів та підвищують продуктивність і обсяг готової продукції. Розрахунок доцільності використання автоматизації процесу випікання хліба.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 14.02.2014

  • ЗАТ "Криворізький суриковий завод" - одне з підприємств хімічної промисловості України. Особливості технології виробництва. Ризики розробки, впровадження, супроводу системи автоматизації. Протоколи обміну, параметри їх налаштування для системних зв’язків.

    отчет по практике [507,0 K], добавлен 05.12.2012

  • Розгляд поняття, класифікації (друкарський, фільтрувальний, промислово-технічний, пакувальний), властивостей, сировини (целюлоза, наповнювачі, вода, клеї), технології виготовлення паперу. Характеристика хімічних добавок в галузі будівельних матеріалів.

    курсовая работа [308,8 K], добавлен 13.06.2010

  • Галузеві особливості технологій виробництва харчових продуктів. Паралельні технологічні потоки (по видах сировини), які поступово об'єднуються, а на кінцевій стадії трансформуються в один потік. Технології виробництва цукру, переробки м'яса та молока.

    реферат [31,9 K], добавлен 13.04.2009

  • Поняття ядерного паливного циклу. Категорії відходів, їх зберігання і переробка. Використання радіації в медицині. Радіологічні проблеми в гірничовидобувній та будівельній промисловості. Застосування радіаційних технологій в харчовій промисловості.

    контрольная работа [55,1 K], добавлен 21.12.2010

  • Характеристика виробу і матеріалу. Аналіз технологічності конструкції і технології виготовлення виробу. Вибір маршрутної схеми, зварювальних матеріалів і обладнання. Обґрунтування вибору способу та режиму зварювання. Контроль якості зварних з'єднань.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 16.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.