Технологічний процес одержання виробів побутового призначення із АБС-пластику методом лиття під тиском

Проектування цеху з виробництва деталей, призначених для електром'ясорубки, методом лиття під тиском із АБС-пластику з загальною річною продуктивністю 5000 т. Особливості сировини та готової продукції. Аналіз техніко-економічних показників виробництва.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.11.2011
Размер файла 438,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ГДК, мг/м3

Шкідливий вплив на організм людини

Стирол

3

30

Подразнює нервову систему, печінку, кровоутворення

Альфаметил-стирол

3

5

Надає наркотичну дію, викликають роздратування слизистої оболонки очей, носа, гортані; порушують функції ЦНС і печінки; впливають на кровотворні органи, володіють мутагенною дією.

Окис вуглецю

4

20

Діє на центральну нервову систему, органи дихання, викликає порушення обміну речовин

Толуол

4

50

Надає наркотичну і дратівливу дію; порушує функції ЦНС; впливає на кровоутворюючі органи; викликає сухість, тріщини шкіри, рідше - дерматити.

Бензол

3

5

Викликає пошкодження кровоутворюючих органів і володіє дратівливою дією, вражає печінку.

Акрилонітрилу

2

0,5

Добре всмоктується через шкіру, пригноблює активність дихальних ферментів, вражає НС.

Етил бензолу

3

5

Викликає подразнення слизистої оболонки очей і верхніх дихальних шляхів; порушує функції ЦНС і печінки, проникає через шкіру.

Ціаністий водень

2

0,3

Викликає порушення центральної нервової системи. Та порушує кровообіг

Параметри мікроклімату

Роботи, що виконуються в робочому цеху, по затратам організму відносять до категорії середньої важкості ІІа. Згідно ГОСТ 12.1.005-88 [38] параметри мікроклімату, які приведені в таблиці 3.2. Необхідні заходи нормалізації теплоізоляції - вентиляція приміщення згідно СНіП 2.04-05-92 [39], опалення в холодний період.

Нормування мікроклімату у виробничих приміщеннях є обов'язковою і необхідною умовою безпеки праці. Мікроклімат нормується залежно від категорії робіт і пори року.

По енерговитратах робота персоналу відноситься до категорії IIа - середньої важкості.

Таблиця 3.3 - Допустимі норми мікроклімату в приміщенні

Період року

Хар-ка праці

Допустимі параметри

t, 0C

,%

V, м/с

Холодний

Середньої важкості ІІ а

2024

75

0,1

Теплий

Середньої важкості ІІ а

2128

75

0,20,3

Вентиляція

В цехових приміщеннях установлена загальнообмінна вентиляція [39].

Розрахунок загально-обмінної вентиляції

Вихідні дані:

ГДК стиролу = 30 мг/м3, концентрація = 9 мг/м3;

ГДК альфаметастирлу = 5 мг/м3, концентрація = 1,5 мг/м3;

ГДК окису вуглецю = 20 мг/м3, концентрація = 6 мг/м3;

ГДК толуолу = 50 мг/м3, концентрація = 26 мг/м3;

ГДК бензолу = 5 мг/м3, = 3,6 мг/м3;

ГДК акрил нітрилу=0,5 мг/м3, концентрація =0,22 мг/м3

ГДК етилбензолу = 5 мг/м3, = 1,3 мг/м3;

ГДК ціаністого водню = 0,3 мг/м3, = 0,013 мг/м3;

Загальна кількість шкідливих речовин в цеху - 3000 мг/год

Визначаємо кількість повітря, необхідного для видалення шкідливих речовин із цеху (м3/год). Розраховують за формулою:

,

де Z - загальна кількість шкідливих речовин в цеху, мг/гол;

P0 - кількість шкідливих речовин в приточному повітрі, мг/м3;

Pгдк - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин в повітрі, мг/м3

1. Визначаємо кількість повітря для видалення стиролу:

м3/год

2. Визначаємо кількість повітря для видалення альфаметастирлу

м3/год

3. Визначаємо кількість повітря для видалення окису вуглецю:

м3/год

4. Визначаємо кількість повітря для видалення толуолу

м3/год

5. Визначаємо кількість повітря для видалення бензолу:

м3/год

6. Визначаємо кількість повітря для видалення акрил нітрилу:

м3/год

7. Визначаємо кількість повітря для видалення етилбензолу:

м3/год

8. Визначаємо кількість повітря для видалення ціаністого водню:

м3/год

Висновок: при одночасному виділенні в повітря робочої зони декількох шкідливих речовин, які не мають одноправної дії кількість чистого повітря, що подається приймають по тій шкідливій речовині, для якої потрібна подача чистого повітря у найбільшій кількості. Продуктивність загально обмінної вентиляції приймаємо за акрил нітрилом 10714,28 м3/год.

Освітлення

Освітлення на робочих місцях виробничих та допоміжних приміщень відповідає потребам СНіП ІІ-4-79 [40]. В приміщенні передбачено в денний час доби бічне двостороннє природне освітлення, в вечірній час доби штучне освітлення, що здійснюється люмінесцентними лампами типу ЛБ-80. Загальне освітлення допоміжних приміщень не менше 200 лк, так як роботи, що проводяться відносять до IVв розряду зорових робіт середньої точності.

Згідно СНіП ІІ-4-79 [40] вибираємо коефіцієнт природного освітлення (К.П.О.), який дорівнює 1,25% для IV кліматичного поясу при бічному освітленні.

Шум і вібрація

Джерелом шуму на даному виробництві виступає вентиляційна установка та литтєві машини. Згідно ГОСТ 12.1.003-83 [41-42] допустимий рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати 80 ДБа. Для зменшення шуму та вібрації на робочих місцях передбачається: звукоізоляція; віброізоляція литтєвої машини; звуко- та вібропоглинання завдяки шумопоглинаючим конструкціям

Опалення

Опалення виробничих приміщень корпусу прийнято повітряне, сумісне з проточною вентиляцією та місцевими приладами - регістрами для опалення, які виготовлені з гладких труб. Біля воріт установлені повітряно-теплові завіси.

3.3 Техніка безпеки

Для забезпечення безпеки праці передбачені слідуючи заходи:

1).Наявність індикаторів заповнення ємкостей (позначених червоним кольором) на стенді центрального пульту управління;

2).Теплоізолююче покриття на обладнанні, що має підвищену температуру;

3).Обладнання, що генерує шум, розміщується в ізолюючих приміщеннях;

4).Обслуговуючий персонал забезпечений заходами індивідуального захисту.

3.4 Електробезпека

Для забезпечення електробезпеки в робочому приміщенні електропроводка виконана у відповідності з ПУЕ-87 [43]. За небезпекою ураження електричним струмом дане приміщення відносять до категорії два, тобто приміщення з підвищеною небезпекою. Живлення обладнання здійснюється від трьох фазної чотирьох провідної мережі перемінного струму з глухозахистною нейтраллю напругою 380 В, частотою 50 Гц. Для захисту від перехідної напруги використовується занулення у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81[44] робоче приміщення забезпечене інструкціями по техніці безпеки діелектричними рукавицями та резиновими ковдрами.

3.5 Пожежна безпека

Приміщення цеху, що проектується відносять до категорії Б - вибухопожежонебезпечне. З ціллю пожежної профілактики у відповідності з ГОСТ 12.1.004-91 [45] передбачені слідуючи противопожежні міри, наприклад, передбачено центральне виключення вентиляції при виникненні пожежі; передбачена пожежна сигналізація, та багато іншого. На випадок якщо спалахує АБС є первинні засоби тушіння(пісок, вода, вуглецеві та пінні вогнегасники та азбестові ковдри).

3.6 Захист навколишнього середовища

Для очищення повітря від шкідливих речовин в робочому приміщенні використовується штучна система вентиляції. Викид очищеного повітря, що проходе термокаталітичне знешкодження, здійснюється в атмосферу вище рівня будівлі заводу. Аварійні викиди на території цеху відсутні. Основним проектним вирішенням, що до зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище вентиляційних викидів - установлення фільтрів.

4. Цивільна оборона

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Закон України “Про Цивільну оборону України” ВРУ №297 - з XII.

У даному розділі дипломного проекту розглянуто питання: самодопомога і взаємодопомога при травмах та ураженнях у надзвичайних ситуаціях. Організація медичного обслуговування населення в НС покладається на медичну службу цивільного захисту, яка організовує спеціальні медичні формування і установи, а також використовує всі існуючі лікувально-профілактичні установи. Незважаючи на добре організовану медичну службу і забезпечення медичними працівниками, потерпілі безпосередньо на місці ураження перебувають певний час самі, або, в кращому випадку, зі своїми товаришами. Крім цього, при стихійних лихах, великих аваріях і катастрофах можуть бути масові ураження людей, і медичні працівники не зможуть своєчасно надати необхідну допомогу. В таких ситуаціях важливою буде допомога потерпілим підготовленим населенням.

Перша лікарська допомога потерпілому - це проведення заходів для збереження йому здоров'я і життя, які необхідно виконати до втручання медичних працівників. Починаючи допомогу, необхідно з'ясувати характер можливого ураження потерпілого. Для надання допомоги потерпілому необхідно: а) негайно припинити вплив на нього небезпечних і шкідливих факторів: дію кислоти, лугу, електричного струму, газу, витягти з води, вогню, вивільнити з-під механізмів, завалу, вивести чи винести з небезпечної зони; б) визначити функціональний стан організму потерпілого: наявність свідомості, характер дихання пульсу, реакцію зіниць очей на світло, температуру тіла та характер пошкоджень: наявність ран і характер кровотечі, вивихів і переломів; в) розпочати надання допомоги: зупинку кровотечі, накладання пов'язок, шин, промивання шлунку, проведення масажу серця чи штучного дихання. Тимчасова зупинка кровотечі навіть при пошкодженні великих кровоносних судин доступна самим потерпілим (якщо вони при свідомості) або людям, що їх оточують. Крім кровотечі, великою небезпекою для життя є втрата свідомості, стан шоку, опіки, переломи.

За характером кровотечі завжди можна визначити, які судини пошкодженні. При капілярній з найдрібніших судин кров сочиться, з'являється у вигляді маленьких крапель, які зливаються і поступово стікають з поверхні рани. Артеріальна кровотеча - кров яскраво-червоного кольору, витікає з рани під напором уривчастим струменем, пульсує в такт скорочення серця. Венозна кровотеча - кров темно-вишневого кольору, витікає безперервним струменем. При капілярній кровотечі потрібно підняти пошкоджену частину тіла або накласти тиснучу стерильну пов'язку. Кровотечу з дрібних артерій і невеликих венозних судин спиняють тиснутою пов'язкою, а на рану накладають стерильну пов'язку. Сильну артеріальну і венозну кровотечу тимчасово зупиняють за допомогою джгута або закрутки, виготовлені із гуми або тканини.

Вивихом називають зміщення кісток у ділянці суглобів, що супроводжується розривом зв'язок або навколосуглобних сумок. Перша допомога - накладання тугої пов'язки і шини. Без медичного працівника не треба намагатися вправити вивих, щоб не завдати додаткової травми. Для перев'язування ран застосовують марлеві бинти, марлеві, салфетки, вату, інколи хустинки, а якщо їх немає будь-який підручний матеріал: сорочку, хусточку, рушник. При наданні допомоги потрібно вимити руки з милом, протерти кисті рук спиртом, кінчики пальців змастити йодом, підготувати матеріал для перев'язки, зняти або перерізати одяг, щоб відкрити рану, обтерти кров навколо рани, краї рани змазати йодом.

Переломом називають порушення цілісності кістки. Якщо перелом супроводжується порушенням шкіри або слизової оболонки, він називається відкритим, а без пошкодження зовнішніх покривів - закритим. Ознаками перелому є різкий біль, особливо під час руху, припухлість, зміна форми і порушення функції органів. Під час руху іноді чути хруст кісток. Перша допомога - з пошкодженого органа знімають одяг, за наявності рани накладають стерильну пов'язку. Після цього необхідно забезпечити повну нерухомість органів шляхом накладання шин. Матеріалом для шини може бути будь-який предмет, що є поблизу (дошки, палки, парасолька, лижі, гілки). Для іммобілізації кінцівок необхідно фіксувати два суглоби, розміщені вище і нижче перелому. Щоб запобігти тиску на м'які тканини, на шину з боку, прилеглого до пошкодженої кінцівки, підкладають вату, м'які тканини або мох, траву, сіно та інші підручні матеріали.

Непритомність. Симптоми: запаморочення, потемніння в очах, нудота, блювота, тимчасова втрата свідомості, різка блідість шкіри, слабий пульс, поверхневе дихання, холодний липкий піт. Перша допомога: покласти потерпілого в горизонтальне положення з піднятими ногами, розстебнути стискаючий одяг на грудях і на животі, забезпечити доступ свіжого повітря, лице побризкати холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт або оцет на ватці.

Опік - це ушкодження тканин організму в результаті впливу термічних факторів, хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання. При опіках шкіру навколо ураженої ділянки обробляють спиртом, одеколоном, 2%-м розчином питної соди, після чого накладають стерильну пов'язку. Щоб запобігти інфекції, не можна розтинати пухирі, звільняти опечену ділянку від шматків одягу, торкатися ураженої ділянки тіла. При великих опіках обпечену ділянку необхідно накрити простирадлом і негайно направити потерпілого до лікарні. Якщо на тіло потрапить кислота або луг, слід якнайшвидше обмити ділянку струменем проточної води. При опіку органічними сполуками алюмінію уражену ділянку шкіри протирають гасом, бензином або етиловим спиртом.

У різних галузях народного господарства, а також у побуті, є багато хімічних речовин, які отруйні для людей. Такі речовини потрапляють в організм через органи дихання і шлунково-кишковий тракт. Симптоми отруєння різними речовинами є типовими, а саме: біль в животі, нудота, блювота, пронос, часте серцебиття, зниження артеріального тиску, запаморочення і втрата свідомості. Для запобігання всмоктування отруйної речовини зі шлунково-кишкового тракту в кров потерпілому дати випити 1,5л чистої води або розчину марганцевокислого калію і викликати блювання. Після промивання дати випити 4-8 таблеток активованого вугілля, кілька сирих яєць чи молока.

Електротравма виникає від дії електричного струму на людину. Від тривалої дії електричного струму відбуваються зміни в організмі людини, можуть бути опіки різних ступенів. Для більшої безпеки відтягують потерпілого за одяг. Якщо уражений не дихає, одразу ж приступають до штучного дихання. Масаж серця проводиться у разі відсутності пульсу та розширення зіниць ока, що не реагують звуженням на світло при підніманні повік потерпілого. Щоб провести масаж серця потерпілого, необхідно покласти його на рівну поверхню. Збоку від потерпілого стати на коліна, прощупати нижній край грудини, на нижню третину якої покласти долоню руки і накрити її долонею другої руки. Натиснути на грудину силою всього тіла так, щоб вона змістилася на 4-5 см і затримати руки на 0,5 сек, після цього розслабити руки, але не віднімати від грудини. Таким способом натискувати 60 разів на хвилину. Якщо допомогу надає одна людина, то спочатку робиться два штучних вдихи, а потім п'ятнадцять натискувань на грудину. Штучне дихання застосовують у тому випадку, коли у людини порушується або зупиняється нормальне дихання.

Транспортування - один із важливих елементів подання першої допомоги. Для перенесення потерпілого використовують стандартні медичні ноші або їхню імпровізацію з підручних матеріалів (щит, намет, плащ). При пошкодженні хребта, укладаючи потерпілого на ноші, не можна допускати згинання тіла і тим самим зміщення тіл хребців і стискання або пошкодження стиснутого мозку. При переломах і пораненнях щелепи у потерпілого в роті збирається кров, слина, слиз і западає язик. Через це, потерпілого переносять на ношах у напівсидячому положенні або укладають на живіт. При укладанні на живіт під лоб підстеляють одяг і повертають голову потерпілого в сторону. При пораненнях у живіт потерпілого укладають на спину, піднявши йому тулуб і зігнувши ноги в колінах. Таке положення розслабляє м'язи живота, зменшує біль і поліпшує дихання.

Таким чином великі стихійні лиха, катастрофи, аварії супроводжуються не тільки великими руйнуваннями, травмами, опіками, а й панікою, розгубленістю, що призводить до паралічу інстинкту самозбереження, що робить людей нездатними до самозахисту та надання допомоги постраждалим.

Висновки

Спроектовано цех виробництва деталей, призначених для електром'ясорубки, методом лиття під тиском із АБС-пластику з загальною річною продуктивністю 5000 т.

Розглянуті теоретичні основи процесу отримання виробів з АБС методом лиття під тиском.

В результаті здійсненого літературного огляду і патентного пошуку пропонується використовувати технологію, за допомогою якої поліпшується якість литтєвих виробів за рахунок ущільнення полімерного матеріалу при високому тиску з боку рухливої напівформи при передачі зусилля змикання безпосередньо в оформляючу порожнину.

В проекті описано технологічний процес виготовлення деталей, характеристика сировини, яка використовується та характеристика виробів.

Проведені матеріальні і енергетичні розрахунки, а також технологічний розрахунок обладнання. Для виконання річної програми потрібно 68 машин для лиття під тиском.

Із розрахунку техніко-економічних показників слідує, що виробництво має достатньо високий рівень рентабельності.

Передбачені заходи з охорони праці та навколишнього середовища.

Список джерел інформації

1. Технология пластических масс./ Под ред. В. В. Коршака - М.: Химия, 1985.

2. Литье под давлением./ Под ред. В.А. Брагинского - Л.: Химия, 1973

3. Переработка пластмасс: Справочное пособие / Под ред. В.А. Брагинского. - Л.: Химия, 1985.

4. Battenfeld “Plus 250”// unser unternehmen ist zertifiziert nach DIN ENISO 9001.

5. JP 3093159

6. US 6120722

7. US 6113828

8. EP 1060863

9 EP 1060066

10. EP 1056582

11. US 6144182

12. US 6155817

13. US 6120711

14. US 267573

15. US 290327

16. JP 3103393

17. JP 3109985

18. US 6135757

19. JP 3093643

20. JP 3095335

21. US 6116891

22. US 6096248

23. US 6106265

24. DE 199024429

25. JP 3115917

26. JP 327936

27. KR 9705099

28. JP 217353

29. JP 3111703

30. JP 81336

31. JP 3092359

32. US 164685

33. US 6120724

34. US 6120275

35. JP 31083309

36. JP 269360

37. JP 3111015

38. JP 269001

39. JP 185578

40. FR 9901757

41. US 118670

42. US 6164953

43. DE 19913525

44. RU 2189313

45. RU 2137603

46. RU 2072304

47. Николаев А.Ф. Технология пластических масс. - Л.: Химия, 1977. - 368 с.

48. Энциклопедия полимеров. - М.: Сов. Энциклопедия, 1971. - Т. 1.

49. Бортников В.Г. Основы технологии переработки пластических масс. - Л.: Химия, 1983.

50. Пантелеев А.П. и др. Справочник по проектированию оснастки для переработки пластмасс - М.: Машиностроение, 1972.

51. Шембель А.С., Антипина О.М. Сборник задач и проблем ситуаций по технологии переработки пластмасс. - Л.: Химия, 1990.

52. Штурман А.А. Прессование и литье под давлением изделий из пластмасс. - Киев: Химия, 1992.

53. Оборудование для переработки пластмасс: Справочное пособие/ Под ред. В.К. Завгороднего. - М. Машиностроение, 1976.

54. Оленев Б.А., Мородкович Е.М. Проектирование производства по переработки пластических масс. - Л.: Химия, 1982.

55. Штурман А.А. Конструирование деталей из пластмасс. - Киев: Химия, 1991.

56. Методические указания к экономическим расчетам к дипломному проектированию. / Под ред. Матросова А.В., Бишеф Б.Н. - Харьков НТУ “ХПИ”.

57. Закон Украины «Об охране труда». - Киев, 14 октября 1992 г.

58. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01076.

59. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.90

60. ДСН 3.36.042-99 Санитарные нормы микроклимата производственных помещений. - Киев, 1999.

61. СНиП 2.04.05-92. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М Стройиздат, 1989 - 110 с.

62. Строительные нормы и правила ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение, нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980.

63. СНиП 23-05-95. Естественное и искусственное освещение, нормы проектирования - М: Стройиздат, 1980.

64. ГОСТ 12.1.003-83.ССБТ, Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.84.

65. ДСН 33.6.037-99 Санітарні норми шуму, ультразвуку, інфразвуку. - Київ, 1999 р.

66. ПУЕ-87. Правила устройства электроустановок. - М: Энергоатомиздат, 1988. - 648 с.

67. ГОСТ 12.1.030-81.ССБТ. Защитное заземление, зануление. Введ. 01.07.82.

68. ОНТП 24-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности. - М.: МВД СССР, 1986.

69. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.91.

70. Строительные нормы и правила СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. - М.: Стройиздат, 1986. - 16 с.

71. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона: учебник для ВУЗов. - М.: В. Ш., 1986 - 207 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.