Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Подразнення тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму.

Суттєвий вплив на організм на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визнається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

На відміну від мікроклімату житла та громадських споруд мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов, часу доби та пори року, технологічного процесу, умов опалення та вентиляції.

Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає на тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишнім середовищем. [9].

У формувально- сушильному цеху джерелом вібрації є оправочні станки та інші агрегати.

Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Найпростішим видом таких коливань є гармонійні коливання, при яких відбувається почергове наростання та спадання в часі (за синусоїдальним законом) значень рухомої точки чи механічної системи.

При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серцевої та нервової систем, спазм судин, зміни у суглобах, що призводить до обмеження їх рухомості. При нетривалій дії вібрації працівник передчасно втомлюється, при цьому його продуктивність праці знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання -- вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з'являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо.

У формувально-сушильному цеху шум створюють двигуни агрегатів для формування та установок для відливання.

Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком.

дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо Під впливом шуму у людини прискорюється пульс і дихання

Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п. [10]

Джерелами утворення виробничого пилу являються конвеєрні сушарки, вода, яка пролилась під час мокрої оправки і висохла.

Пил являє собою найдрібніші тверді частинки, які здатні знаходитися на протязі деякого часу у повітрі у зваженому стані. Пил - аеродисперсна система.

Гігієнічна шкідливість пилу залежить від ступеню його подрібнення, тобто від дисперсного складу.

Пил являє собою небезпечну гігієнічну шкідливість, негативно впливаючи на здоров'я людини. Він може проникати в організм людини трьома шляхами: через органи дихання, шлунково-кишковий тракт і шкіру. Ступінь шкідливості пилу залежить від його хімічного складу, концентрації в повітрі та крупності частинок.

Рухомі частини агрегатів формування та установки відливання можуть призвести до травматизму працівників цеху.

Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша -- 30 лк (розряд VІІІв). [3].

Часточки пластичної та шлікерної маси можуть забруднювати стічні води.

2.2 Заходи промислової санітарії

Промислова санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, які попереджують дію на працівників шкідливих виробничих факторів.

Для очищення повітря у формувально-сушильному цеху застосовую вентиляцію. [10]

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції -- вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати чисте свіже повітря.

У своєму дипломному проекті я обираю припливно-витяжну систему вентиляції із загальним припливом в робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо з місць утворення, так як вона найбільш розповсюджена в умовах промислового виробництва.

Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція застосовується у приміщеннях, в яких необхідно забезпечити підвищений та надійний повітрообмін. При цьому виді механічної вентиляції у виробничих приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих газів, парів, пилу витяжка повинна бути на 10% більшою ніж приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні приміщення з меншою шкідливістю.

В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, що витрачається на підігрівання припливного повітря. Однак можливість рециркуляції обумовлюється цілою низкою санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог. [9]

Світло займає одне з перших місць серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці.

В своєму дипломному проекті я обираю природне (двохстороннє) освітлення та штучне (робоче).

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для виробничих приміщень.

Природне двохстороннє освітлення створюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах.

Для захисту від дії вібрації я використовую віброізоляцію.

Віброізоляція полягає у введені в коливну систему додаткового пружного зв'язку, який перешкоджає передачі вібрації від об'єкта, що вібрує, до основи, суміжних конструкцій чи людини.

Цей зв'язок запобігає передачі енергії від коливного агрегату до основи або від коливної основи до людини або до конструкцій, що захищаються.

Віброізоляція реалізується шляхом встановлення джерела вібрації на віброізолятори.

Для захисту від дії шуму я використовую звукопоглинання.

Процес поглинання звуку відбувається при переході коливної енергії частинок повітря в теплоту внаслідок втрат на тертя в порах звукопоглинального матеріалу. Тому для ефективного звукопоглинання матеріал повинен мати пористу структуру, причому необхідно щоб пори були відкриті зі сторони звукової хвилі і мали якнайбільше з'єднань між собою. Штучні звукопоглиначі найдоцільніше розміщувати в зонах, де концентруються звукові хвилі, що відбиваються від внутрішніх поверхонь приміщення. [13]

Для очищення повітря від пилу в цеху я використовую вологе прибирання та герметизацію обладнання.

В холодну пору року для опалення формувально-сушильного цеху обираю водяне опалення.

Водяне опалення низького тиску відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і тому широко використовується на багатьох підприємствах різних галузей промисловості. Основні переваги цієї системи: рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гару, при осіданні пилу на радіатори; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.

Основний недолік системи водяного опалення - можливість її замерзання при вимиканні в зимовий період, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні. [9].

По нормам СНИП працівникам видається спецодяг: халати - термін носіння 12 місяців.

2.3 Заходи з техніки безпеки

У своєму дипломному проекті я використовую організаційні заходи та технічні засоби з техніки безпеки.

Організаційні заходи - це проведення навчання та інструктажів, контроль за станом охорони праці.

Адміністрація підприємств згідно діючим правилам техніки безпеки повинна проводити навчання робочих і інженерно-технічних робітників безпечним прийомам праці при прийманні на роботу, при переході на інше місце роботи, при введенні нових виробничих процесів і зміни технології виробництва, при виході нових правил, інструктивних показань та інструкцій по техніці безпеки.

Навчання проводить кваліфікований інженерно-технічний персонал по спеціально розробленим програмам, які затверджує головний інженер підприємства. По закінченні навчання знання перевіряють і результати заносять в спеціальні протоколи, які підписуються членами екзаменаційної комісії. Робітникам, які успішно здали екзамени, видають посвідчення, які дають право на допуск до самостійної роботи. В міжекзаменаційний період підприємства і організації забезпечують підвищення рівня знань по техніці безпеки керуючих і інженерно-технічних курсів, семінарів, конференцій, нарад і лекцій.

Люди, які знову прийняті на підприємство і переведені з одної роботи на іншу, незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва, кваліфікації і стану роботи по даній професії або посади , обов'язково проходять інструктаж по техніці безпеки. [13]

Інструктаж по техніці безпеки буває: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

Ш з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

Ш з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

Первинний інструктаж проводять до початку роботи зі всіма знову прийнятими на підприємство(в організацію), а також з робочими, які переведені з одної роботи на іншу або з одного виду обладнання на інше.

Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт, майстер,у введенні якого знаходиться даний робочий. Під час інструктажу на робочому місці робочого знайомлять з основними безпечними прийомами праці на даній ділянці. Періодичний повторний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт кожний квартал зі всіма робочими незалежно від їх кваліфікації і стажу роботи по даній професії.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

ь на роботах з підвищеною небезпекою -- 1 раз на три місяці;

ь для решти робіт -- 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж робочих безпечним методам праці проводять у випадку зміни технологічного процесу, заміни обслуговуючого обладнання і механізмів, в результаті чого змінюють умови безпеки роботи; якщо із-за слабких знань вимог техніки безпеки були нещасні випадки і професійні захворювання; у випадку порушення робочими вимог інструкцій пол. техніці безпеки.

Позаплановий інструктаж проводять робітники, в обов'язки яких входить проведення первинного і періодичного інструктажу по техніці безпеки. Результати інструктажів по техніці безпеки заносять в спеціальні прошнуровані журнали, де той кого інструктують і інструктор зобов'язані розписатись.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

ь при виконанні разових робіт, непередбачених трудовою угодою;

ь при ліквідації аварії, стихійного лиха;

ь при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Адміністративно - громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадськими інспекторами профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені - начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно із затвердженим графіком.

На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому. Керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству. [9]

Технічні засоби з техніки безпеки.

Захисними називають пристрої, які попереджують або зменшують вплив на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин передбачає застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв. Захисні огорожі можуть бути суцільними та сітчастими. Суцільні огорожі (корпуси, кожухи, кришки і т. п.) застосовуються в електроустановках з напругою до 1000 В, а сітчасті -- до і вище 1000 В. Захисні дверцята чи двері повинні закриватись на замок або обладнуватись блокувальними пристроями.

Блокувальні пристрої за принципом дії поділяються на механічні, електричні та електронні. Вони забезпечують зняття напруги із струмопровідних частин при відкриванні огорожі та спробі проникнути в небезпечну зону.

У своєму дипломному проекті я обираю огороджуючі пристрої та запобіжні захисні пристрої. Огороджувальні пристрої являють собою фізичну перешкоду між людиною і виробничим фактором, який приховує в собі потенційну небезпеку. До них відносяться захисні огороди, екрани, кожухи, навіси і т. д.

У формувально-сушильному цеху огородженню підлягають двигуни агрегатів ЛСФ-6, установок для відливання АСФ-37, машини ГК-80 та машини «Нетцш».

Частини агрегату ЛСФ-6 та установки АСФ-37, які рухаються огороджуються решітковими металевими огородженнями.

Запобіжні пристрої призначені для попередження виникнення небезпечних виробничих факторів при перевантаженнях або перевищенні заданих параметрів (тиску, температури, сили струму і т.д.) в технологічному обладнанні шляхом нормалізації параметрів процесу або відключення обладнання. Я використовую принцип слабкої ланки, який заключається в тому, що якщо параметр, що контролюється досягає небезпечного рівня, то руйнується або спрацьовує слабка ланка, наприклад: плавкі запобіжники, автоматичні вимикачі, запобіжні клапани і муфти, розривні мембрани і ін..

Для захисту людини при дотику до металевих частин електричної установки, яка випадково опинилася під напругою, застосовую захисне заземлення.

Захисне заземлення -- це навмисне електричне з'єднання із землею або з її еквівалентом металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при її доторканні до таких частин.

Заземлювальним пристроєм називають сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача. Заземлювачі бувають природні та штучні. Як природні заземлювачі використовують електропровідні частини будівельних і виробничих конструкцій, а також комунікацій, які мають надійний контакт із землею (водогінні та каналізаційні трубопроводи, фундаменти будівель і т. п.). Для штучних заземлювачів використовують сталеві труби діаметром 35--50 мм (товщина стінок не менше 3,5 мм) та кутники (40x40 та 60x60 мм) довжиною 2,5--3,0 м, а також сталеві прути діаметром не менше ніж 10 мм та довжиною до

10 м. [13]

У своєму дипломному проекті я обираю контурні заземлюючі пристрої.

Заземлювачі контурного заземлення розташовують безпосередньо біля периметра (контуру) дільниці, на якій знаходиться заземлюване устаткування. Це дозволяє вирівняти потенціали всередині контуру, а відтак - знизити напругу доторкання та кроку. Тому більш ефективним з точки зору електробезпеки є контурне заземлення. [9]

2.4 Заходи протипожежної безпеки

Згідно класифікації приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення формувально-сушильного цеху відноситься до категорії Д.

Категорія Д - приміщення, де зберігаються негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень.

Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною, пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи по початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

У своєму дипломному проекті для гасіння пожежі я обираю внутрішнє протипожежне водопостачання.

Вода -- найбільш розповсюджена, дешева та легкодоступна вогнегасна речовина. Потрапляючи в зону горіння, вона інтенсивно охолоджує речовини, що горять (теплопровідність води -- 4,19-103 Дж/кгК), збиває своєю масою полум'я, змочує поверхню горючої речовини та, утворюючи водяну плівку, перешкоджає надходженню до неї кисню з повітря. Пара, що утворилася розбавляє повітря, знижуючи тим самим концентрацію кисню (1 л води при випаровуванні утворює 1725 л пари). Для підвищення ефекту змочування та підвищення проникної здатності іноді у воду додають спеціальні добавки (наприклад, поверхнево-активні речовини). Для гасіння пожежі вода може застосовуватись у різних видах: компактними струменями; розпиленою та тонкорозпиленою, як водяна пара.

Вода у виді компактних струменів використовується для гасіння пожеж, що вже сильно розвинулись; пожеж на висоті; коли необхідно подати воду на великі відстані (до 50--70 м) чи надати їй значної ударної сили для відриву полум'я від ' матеріалу, що горить; для створення водяних завіс та охолодження об'єктів, що знаходяться поруч з осередком пожежі.

Для гасіння пожеж водою всередині будівель в них встановлюють внутрішні пожежні крани , які знаходяться у вбудованих або навісних шафках червоного кольору з написом «ПК» -- на дверцятах. Пожежні крани розміщують на висоті 135 см від рівня підлоги біля входів. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава - 10 або 20 м. Продуктивність кожного крану повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с.

Первинні засоби пожежогасіння - це внутрішні пожежні крани, вогнегасники, пісок, ковдри, лопати і совки, сокири і т.д.

Я обираю вуглекислотні вогнегасники.

Вуглекислотні вогнегасники застосуються, як правило, для гасіння пожежі (й електроустаткування .

Під час гасіння пожежі розтруб має бути спрямований в основу вогнища пожежі, що знаходиться найближче до оператора. Під час гасіння оператор зобов'язаний виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед. Ручні вуглекислотні вогнегасники призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загорання. Вони приводяться в дію вручну. Через вентиль стиснута рідка вуглекислотна прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до - 70⁰С. При переході рідкої вуглекислоти в газ її об'єм збільшується в 500 разів. Утворюється снігоподібна вуглекислота, котра при випаровуванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря. Корисна довжина струменя вогнегасника приблизно 4м, час дії - 30-60с. Вуглекислотою можна гасити ефективно електрообладнання, що знаходиться під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини. []

Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівлі, через евакуаційні виходи. Число евакуацій виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень не менше двох. Евакуаційні виходи виводять на зовні.

Протяжність шляхів евакуації визначають від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу. Протяжність шляхів у цеху становить 46 м. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися по напряму виходу з будівлі. Ширина дверей становить 2 м . Ширина ділянок шляхів евакуації - 1м.[]

Надійнішим і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії.

Сповіщувач пожежний ИП-105 (рис. 4.28, б) являє собою магнітоконтактний пристрій з контактним виходом. Він працює за принципом зміни магнітної індукції під дією високої температури. При підвищенні температури повітря магнітне поле зменшується і при досягненні порогового значення температури контакт, який знаходиться в герметичній камері, розмикається. При цьому подається сигнал "Пожежа" на приймально-контрольний прилад.

Димові пожежні сповіщувачі виявляють дим фотоелектричним (оптичним) чи радіоізотопним методом. Принцип дії оптичного сповіщувача пожежного димового ИПД-1 (рис. 4.28, в) базується на реєстрації розсіяного світла (ефекті Тіндола). Випромінювач і приймач, що працюють в інфрачервоному світлі, розташовані в оптичній камері таким чином, що промені від випромінювача не можуть потрапити безпосередньо на приймач. У випадку пожежі дим потрапляє в оптичну камеру сповіщувача. Світло від випромінювача розсіюється часточками диму (рис. 4.29) і потрапляє в приймач. Внаслідок цього формується сигнал "Пожежа" і подається на приймально-контрольний прилад. В радіоізотопному сповіщувачі диму чутливим елементом слугує іонізаційна камера з джерелом а-випромінювання (рис. 4.30). Дим, який утворюється при пожежі, знижує ступінь іонізації в камері, що й реєструється сповіщувачем. [9]

2.5 Охорона навколишнього середовища

По мірі розвитку загального виробництва і розширення сфери людської діяльності стають необхідні комплексні заходи по охороні навколишнього середовища від промислових впливів: викидів в атмосферу, стічних вод і твердих відходів виробництва.

Основними забруднювачами у формувально - сушильному цеху є часточки маси і шлікеру, які забруднюють стічні води, пил, який забруднює атмосферу.

Для промислового водопостачання можна використовувати відпрацьовані промислові й комунально-побутові води після їх очищення та знезараження.

Потрібно прагнути до укрупнення споруд для очищення стічних вод там, де це можливо, оскільки витрати на будівництво таких споруд значно менші, ніж у разі спорудження великої кількості споруд малої пропускної здатності. Запровадження регіональних і побутових стічних вод включає спільні споруди, каналізаційну мережу з насосними станціями, що сполучає ці споруди з промисловими підприємствами і населеними пунктами регіону.

Принцип очищення стічних вод. Принцип очищення стічних вод. Першою стадією очищення стічних вод є механічне очищення, яке призначене для видалення дисперсних частинок. Послідуюче очищення від хімічних речовин здійснюється різними методами: фізико-хімічними, хімічними, електрохімічними, біологічними.

При механічному очищенні часточки маси, органічні з'єднання, які знаходяться у зваженому стані, осаджують з стічної рідини (шляхом різкого зменшення швидкості її руху) у відстійниках. У відстійниках вловлюють також вспливаючі домішки (жири, смоли, нафту). До механічного очищення стічних вод відносять також фільтрування їх за допомогою пісчаних і стічних фільтрів. [11]

Для очищення повітря від пилу я використовую скрубер Вентурі.

Основною частиною цього апарату являється труба Вентурі, в якій під дією сил інерції і найдрібніших крапель тонко розпиленої води відбувається укрупнення частинок пилу до розмірів, які дозволяють відділяти їх від повітря в найпростіших пиловловлювачах.

Труба Вентурі має циліндричну частину яка з'єднана з коротким дифузором, горловину, дифузор який плавно розширюється і циліндричну ділянку. Центральну частину конфузора в осьовому напряму подається зрошуючи рідина (вода). В якості водоподачою пристрою використовується форсунка або циліндричний наконечник. Вода подається під тиском 0,3-0,4 мПа. В циліндричній частині перед трубою Вентурі газ який очищується рухається зі швидкістю 20м/с. В конфузорі в наслідок зниження перерізу його швидкість збільшується до 50-150м/с. Вода яка подається в цю зону подрібнюється на дрібні краплі динамічним напором повітря і за рахунок інтенсивного турбулентного перемішування водоповітряної маси. Пилові частинки, в якій знаходиться повітря змочуються і зіштовхуючись між собою укрупнюються. Потім вони відділяються від повітря крапле уловлювачі. Чим вища швидкість повітря, тим тонший розмір крапель води, в якій утворюється в горловині і отже вища ефективність апарату. Частинки пилу розміром 1-3мкм укрупнюються до величини 15-20мкм.

Ступінь очищення повітря від типу в скрубері Вентурі складає 95-99,5 %. Витрата води в скрубері Вентурі складає 0,25-1,5 л/м³ повітря яке очищається. [13].

3. Будівельна частина

Формувальний цех запроектований, як складова частина виробничого корпусу.

Будівля каркасного типу, одноповерхова з сіткою колон 6?30 і висотою 10,2 м.

Фундаменти залізобетонні збірні, стаканного типу. Колони металеві 400?400. Ферма має проліт 30000 мм. Ферма арочного типу. Встановлюють ферму на залізобетонні колони. Ферму виконують з попередньою напругою нижнього поясу. Вона армується попередньо напруженою високоміцною пряденою, проводовою або стержневою арматурою і виготовляється з бетону В30 - В50.

Плити перекриття залізобетонні ребристі 1,5?6,0 м.

На плити покриття нанесений один шар рубероїду на бітумній мастиці, як пароізоляція. Утеплювач - пінобетон товщиною 0,3 м, по ньому цементна стяжка товщиною 30 мм. Для гідроізоляції стелиться водоізоляційний килим із трьох шарів: рубероїду на бітумній мастиці.

Стіни навісні панельні із керамзитобетону, перегородки цегляні одштукактурені із двох боків.

У віконних проємах металеві рами з подвійним остекленням. Підлога з керамічної плитки на цементному розчині по бетонній підготовці.

Тепло- та водопостачання забезпечується від заводської котельні та міського водогону.

За межами виробничої дільниці передбачено побутові приміщення для робітників, та адміністративні приміщення для керівництва цеху. [14]

4. Економічна частина

4.1 План по праці та заробітній платі

Таблиця № 5.1

№ пп	Показники	Одиниці виміру	Кількість
1.	Чисельність працюючих - всього	чол.	111
	в т.ч. робітників	-	108
	керівників	-	3
2.	Фонд оплати - всього	грн.	2182286
	в т.ч. робітників	-	2094146
	керівників		88140
3.	Середня зарплата 1- го працюючого рік/місяць	грн.	19660/1638
4.	Виробіток на 1- го працюючого	тис.шт.	90

Пояснення до таблиці № 5.1

Чисельність робітників беремо з таблиці 3, керівників - з таблиці 5, фонд оплати робітників - з таблиці 4, фонд оплати керівників - з таблиці 5.

Середня заробітна плата працюючого знаходиться шляхом ділення загального фонду оплати на загальну чисельність працюючих.

2144679:105 = 20426:12 = 1702 грн.

Виробіток на одного працюючого знаходимо шляхом ділення загальної програми випуску на загальну чисельність працюючих.

13000 тис.шт.:105 = 124 тис. шт.

4.2 Баланс робочого часу 1- го працюючого

Таблиця № 5.2

№ пп	ПОКАЗНИКИ	При 5-ти денному робоч.тижні
1.	Календарний фонд часу, днів	365
2.	Не робочі дні - всього	114
	В т.ч. а) святкові	10
	б) вихідні	104
3.	Номінальний фонд робочого часу	251
4.	Невиходи на роботу - всього в т.ч.	31
	а) основні та додаткові відпустки	24
	б) відпустки студентам	0,3
	в) відпустки по вагітності та пологах	0,5
	г) відпустки по хворобі	6,2
5.	Корисний фонд робочого часу	220
6.	Середня тривалість робочого дня, год	7,82
7.	Корисний фонд робочого часу в год	1720
8.	Коефіцієнт спискового складу	1,14

Пояснення до таблиці № 5.2

1.Календарний фонд робочого часу приймаємо діючий в поточному році - 365днів.

2.Неробочі дні становлять: святкові 10, вихідні 104.

3.Номінальний фонд робочого часу знаходимо, як різницю між календарним фондом часу та неробочими днями - 365-114 = 251.

4.Невиходи на роботу беруться по фактичним даним базового підприємства - 31.

5.Корисний фонд робочого часу знаходимо, як різницю між номінальним фондом робочого часу та плановими невиходами -251-31 = =220.

6.Середня тривалість робочого дня приймаємо 7,82 год за рахунок того, що перед святковими днями робочий день скорочується на одну годину.

7.Корисний фонд робочого часу в годинах знаходимо шляхом множення корисного фонду робочого часу в днях на середню тривалість робочого дня.

220?7,82 = 1720год

8.Коефіцієнт спискового складу визначаємо шляхом ділення номінального фонду робочого часу на корисний фонд робочого дня. 251:220=1,14

4.3 Розрахунок чисельності робітників

Таблиця № 5.3

Назви профес. робітн.	Роз- ряд	Тривал. зміни	Чисельн. працююч. в 1-шу зміну	Кільк. змін	Явочн. чисел.	Кільк. днів роботи	Корисн. фонд робоч. часу	Коеф. списково- го складу	Спи-ско- вачи-сел.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Ливарник крупнини	5	8	6	2	12	251	220	1,14	14
Ливарник кришок	3	8	2	2	4	251	220	1,14	6
Ливарник ручок	3	8	1	2	2	251	220	1,14	2
Формувальник	4	8	6	2	12	251	220	1,14	14
Оправник-чистильник	3	8	2	2	4	251	220	1,14	6
Оправщик	3	8	3	2	8	251	220	1,14	9
Оправник-чистильник крупнини	4	8	9	2	18	251	220	1,14	21
Транспорту-вальник	2	8	2	2	4	251	220	1,14	6
Знімальник	2	8	2	2	4	251	220	1,14	6
Контролер	4	8	1	2	2	251	220	1,14	2
Слюсар	4	8	1	2	2	251	220	1,14	2
Електрик	4	8	1	2	2	251	220	1,14	2
Підрізчик ручок	3	8	4	2	8	251	220	1,14	9
Клейщик ручок	3	8	4	2	8	251	220	1,14	9
Всього по цеху					90				108

Пояснення до таблиці № 5.3

- Чисельність робітників в одну зміну визначається по нормативах обслуговування обладнання;

- Явочна чисельність визначається для ливарників 6?2=12 чол;

- гр. 7,8,9 визначається по таблиці 2;

- гр. 10 одержується шляхом множення гр.6 на гр.9 12?1,14=14 чол;

- коефіцієнт спискового складу визначається шляхом ділення номінального фонду робочого часу на корисний фонд робочого часу - 251:220=1,14 (Табл..2).

4.4 Розрахунок річних витрат на оплату праці робітників

Таблиця № 5.4

Назва профес. робітн.	Кількість змін на рік	Тарифна змінна ставка	Тарифний фонд оплати	Інші виплати та пільги 20%	Фонд основної оплати	Додаткова оплата праці 75%	Усього фонд оплати праці
1	2	3	4	5	6	7	8
Ливарник крупнини	3012	55,63	167558	33512	201070	150803	351873
Ливарник кришок	1004	43,47	43644	8729	52373	39280	91653
Ливарник ручок	502	43,47	21822	4364	26186	19640	45826
Формувальник	3012	48,48	146022	29204	175226	131420	306646
Оправник-чистильник	1004	43,47	43644	8729	52373	39280	459970
Оправник	2008	43,47	87288	17458	104746	78560	183306
Оправник-чистильник крупнини	4518	48,48	219033	43807	262840	197130	459970
Транспорту-вальник	1004	24	24096	4819	28915	21686	50601
Знімальник	1004	24	24096	4819	28915	21686	50601
Контролер	502	27,2	13654	2731	16385	12289	28674
Слюсар	502	31,01	15567	3113	18680	14010	32690
Електрик	502	32,29	16210	3242	19452	14589	34041
Підрізчик ручок	2008	43,47	87288	17458	104746	78560	183306
Клейщик ручок	2008	43,47	87288	17458	104746	78560	183306
Всього:			997210	199443	1196653	897493	2094146

Пояснення до таблиці № 5.4

Для ливарника:

- Кількість змін на рік визначається множенням явочної чисельності на кількість днів роботи на рік - 12?251 = 3012

- Тарифна змінна ставка береться по базовому заводу -55,63.

- Тарифний фонд оплати знаходимо множенням кількості змін на рік на змінну тарифну ставку 3012?55,63= 167558.

- Інші виплати та пільги беруться в % від тарифного фонду оплати і складають 20 % - 167558?0,2 = 33512.

- Фонд основної оплати гр.6 = гр.4 + гр.5;гр.6 = 167558+ 33512 =201070.

- Додаткова оплата праці становить 75% від фонду основної оплати

- 201070?0,75 =150803.

- Загальний фонд оплати - гр.8 = гр.6 + гр.7 ; гр.8 = =201070+150803=351873.

- Нарахування на єдиний соціальний внесок становлять 38,03% від загального фонду заробітної плати -2058879?0,3803 =782992 грн.

4.5 Штатний розклад і річний фонд оплати цехового персоналу

Таблиця № 5.5

Категорії та посади працівників	Чисель- ність	Місячний оклад в грн.	Місячний фонд оплати	Річний фонд оплати	Додаткова оплата	Всього фонд оплати
Нач. цеху	1	2150	2150	25800	7740	33540
Керівники	2	1750	3500	42000	12600	54600
Всього						88140

Пояснення до таблиці № 5.5

- Місячний посадовий оклад береться по базовому заводу -1750.

- Місячний фонд оплати знаходиться шляхом множення місячного окладу на чисельність працівників даної категорії - 1750*2=3500.

- Річний фонд оплати знаходиться шляхом множення місячного фонду оплати на 12 місяців - 3500*12=42000.

- Додаткова оплата праці становить 30% від річного фонду оплати - 42000*0,3=12600

- Загальний фонд оплати - це сума річного фонду оплати та додаткової оплати - 42000+12600=54600.

- Нарахування на єдиний соціальний внесок беруться в % від загального фонду оплати і становлять 38,03% ; 88140*38,03= 33520грн.

4.6 Розрахунок сировини, основних та допоміжних матеріалів, палива і електроенергії

Таблиця № 5.6

№ пп	Найменування	Одиниці виміру	Річний випуск	Витрати матеріалів	Ціна одиниці в грн.	Загальна вартість в грн.
				на один. продукт.	на річний випуск
1.	Основні матеріали:
	Шлікерна маса	т			1709	564	963876
	Пластична маса	т			2129	439	934631
	Разом						1298507
2.	Допоміжні матеріали:
	гіпсові форми	шт.			178202	7	1247414
	поролон	кг			19	15	285
	Разом						1247699
3.	Силова електроенергія	кВт			424772	0,91	386543

Пояснення до таблиці № 5.6

В технологічній частині проекту зроблено підбір сировини, матеріалів, палива та ресурсів, там же зроблено розрахунки їх потреби (матеріальний баланс). Річна витрата силової електроенергії визначається шляхом множення питомої норми на програму випуску продукції.

105,77?4016 = 424772?0,91 = 386543 грн.

4.7 Розрахунок потреби та вартості освітлювальної електроенергії.

Таблиця № 5.7

Площа дільниці кв.м.	Норма витрати ел.енергії на кв.м. (кВт)	Загальна споживана потужність на всю площу (кВт)	Середнє число годин горіння на добу (год)	Кількість робочих днів на рік	Річна потреба ел.енергії кВт/год	Вартість 1 кВт години в грн.	Сума в грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
1620	0,008	12,96	16	251	52047	0,91	47363

Пояснення до таблиці № 5.7

- Площа цеху береться із технологічного проекту - 1620 м².

- Норма витрати електроенергії на 1 кв.м приймається 0,008-0,10 кВт.

- Загальна споживана потужність на всю площу визначається множенням гр.1?гр.2 1620?0,008 = 12,96.

- Середнє число горіння приймається в залежності від кількості робочих змін на добу;

- Кількість робочих днів на рік визначається виходячи із фонду робочого часу обладнання (Тр): 251.

а) з безперервним процесом виробництва Тр = 365 - ППР

б) з перервним процесом виробництва Тр = 365 - Пд - ППР

- Річна потреба в електроенергії визначається множенням гр.3?гр.4?гр.5

12,96?16?251 = 52047 кВт/год

- Вартість 1 кВт/год приймається по даних заводу 0,91.

- Сума визначається множенням гр.6?гр.52047 *0,91=47363 грн.

4.8 Розрахунок амортизації основних фондів

Таблиця № 5.8

№ пп	Найменування	Кількість одиниць	Первинна вартість	Строк служби	Сума амортизації
			За один (грн.)	Всього (грн.)
1.	Корпус цеху	1	621000	621000	20	31050
2.	Машини і обладнання				5
	а)Установка АСФ-37	6	350678	2104068	5	420814
	б) Агрегат ЛСФ-6	3	48023	144069	5	28814
			За один (грн.)	Всього (грн.)
	в)Машина ГК-80	2	2865	5730	5	1146
	г)Машина «Нетцш»	1	790	790	5	158
	д)Оправочний станок АСФ-31	2 1	1314 1214	2628 1214	5 5	526 243
	е)Оправочний станок МОТ 240.Ф	1	2200	2200	5	440
	є)Накопичувач	2	23093	46186	5	9237
3.	Транспортні засоби
	а)Транспортер	2	3350	6700	5	1340
	Всього по обладнанню			2313585		462718
	Разом основних фондів			2934585

Пояснення до таблиці № 5.8

Первинна вартість береться на базовому підприємстві;

- Строк служби береться діючий на рік складання розрахунку;

- Сума амортизації визначається шляхом ділення гр.5/гр.6

621000/20 = 31050 грн.

4.9 Кошторис цехових затрат

Таблиця № 5.9

№ пп	Статті витрат	Сума (грн.)
1.	Заробітна плата цехового персоналу	88140
2.	Відрахування на соціальне страхування	33520
3.	Охорона праці та техніка безпеки	125649
4.	Поточний ремонт обладнання, транспортних засобів	323903
5.	Утримання обладнання	34704
6.	Амортизація обладнання і транспортних засобів	462718
7.	Утримання цехових приміщень та споруд	9315
8.	Амортизація виробничих приміщень	31050
9.	Малоцінний інвентар	6941
10.	Освітлювальна електроенергія	47363
11.	Витрати на винахідництво та раціоналізацію	20941
12.	Канцелярські витрати	140
13.	Інші витрати	11844
	Всього	1196228

Пояснення до таблиці № 5.9

- стаття 1,2 береться із таблиці 5

- стаття 3 визначається у розмірі 6% від фонду заробітної плати робітників із таблиці 4 2094146?0,06 = 125649

- стаття 4 визначається у розмірі 70% від суми амортизації обладнання і транспортних засобів (табл.8) 462718?0,7 =323903.

- стаття 5 визначається у розмірі 1,5% від вартості обладнання (табл.8)

2313585?0,015 = 34704

- стаття 6 береться із (табл. 8) - 462718

- стаття 7 визначається у розмірі 1,5% від первинної вартості приміщення (табл.8) 621000?0,015 = 9315

- стаття 8 береться із (табл. 8)- 31050

- стаття 9 визначається у розмірі 1,5% від суми амортизації обладнання (табл.8) 462718?0,015 =6941

- стаття 10 береться із (табл. 7) - 47363

- стаття 11 визначається у розмірі 1% від фонду заробітної плати робітників (табл.4) 2094146?0,01 = 20941

- стаття 12 приймається у сумі 140 грн.

- стаття 13 визначається у розмірі 1% від загальної суми цехових витрат (ст.1 + ст.2 + …….+ст.12) 1184384?0,01 = 11844

4.10 Калькуляція цехової собівартості

Формування виробів (найменування продукції)

Річна програма 10000000 шт.

Калькуляційна одиниця 1000 шт.

Таблиця № 5.10

№ п/п	Статті витрат	Одиниці виміру	Витрати
			на річну програму	на калькуляційну одиницю
			Кільк.	Сума	Кільк.	Сума
1.	Основні матеріали	т	3838	1298507	0,38	129,85
2.	Допоміжні матеріали	грн.		1247699		124,76
3.	Ел.енергія силова	кВт/год	52047	47363	52	4,73
4.	Заробітна плата робітників	грн.		2094146		209,41
5.	Єдиний соціальний внесок	грн.		796404		79,64
6.	Цехові витрати	грн.		1196228		119,62
7.	Всього цехова собівартість	грн.		6680347		668,01

Вихідні дані для складання калькуляції цехової собівартості беруться із попередніх розрахунків.

4.11 Розрахунок нормативу обігових коштів

Розрахунок нормованих обігових коштів, необхідний для визначення загальної вартості виробничих фондів та планового рівня рентабельності.

Даними для розрахунку нормативу обігових коштів являються:

а) Калькуляція цехової собівартості продукції (річні витрати по статтях витрат);

б) технологічна та організаційна частини проекту;

в) нормативи запасів матеріальних цінностей на складах цеху (дільниці).

Таблиця № 5.11

№ п/п	Найменування нормованих обігових коштів	Річні витрати по плановій калькуляції (грн.)	Середні витрати за день (грн.)	Норма в днях	Норматив
1.	Основні матеріали	1298507	3607	30	108210
2.	Допоміжні матеріали	1247699	3466	30	103980
3.	Малоцінний інвентар	6941	1929	180	3420
	Разом:				215610

Пояснення до розрахунку в табл. № 5.11

- середні витрати за день визначають діленням суми річних витрат на 360;

- норма запасу в днях, при відсутності даних заводу, приймається:

- по сировині, основних та допоміжних матеріалів - 30 днів;

- малоцінному інвентарю - 180 днів.

Визначивши суму нормативу обігових коштів, знаходимо коефіцієнт обертання (Ко) та тривалість одного оберту в днях (Д) по формулі:



4.12 Розрахунок прибутку та рентабельності проектованого цеху

Для визначення суми прибутку необхідно знати не тільки цехову собівартість продукції, але і планово - розрахункову ціну одиниці продукції. Планово - розрахункова ціна приймається за даними заводу, або із розрахунку цехової собівартості , помноженій на коефіцієнт, який враховує розмір планового прибутку по відношенню до собівартості.

Цехова собівартість формування 1 тис. шт. виробів становить 668,01грн;

звідси планово - розрахункова ціна складає 668,01?1,11=741грн

Випуск продукції по планово - розрахунковій ціні складе 741,50?10000=7414911грн, а по цеховій собівартості становить 6680347грн, звідси прибуток складе 11201580 - 10468821 = 732759 грн.

Рентабельність спроектованого цеху (в %) визначається відношенням суми прибутку до загальної вартості основних фондів та нормованих обігових коштів, які беруться із попередніх розрахунків:

Умовно-річна економія від впровадження проекту складає:

(741,50-668,01)10000 = 735000 грн.

Висновок

Метою мого дипломного проекту є «Спроектувати формувально-сушильний цех з потоково-механізованими лініями формування і відливання фарфорового заводу продуктивністю 10 млн. шт. готових виробів на рік».

Згідно проведеного розрахунку для мого асортименту я підібрав таке обладнання:

- для відливання (установка АСФ-37 , машина ГК-80, машина «Нетцш»);

- для формування (агрегат ЛСФ-6);

Для оправки використовую оправочні станки АСФ-31 і напівавтомат МОТ - 240.Ф, СО-1.

Підрізчика-4 і 4 клейщика ручок.

Кількість виробів у формувально-сушильному цеху, враховуючи асортимент становить 19260412 шт. виробів за рік. Пластичної маси потрібно 2129 т, шлікерної маси 1709 т на рік.

Формувально-сушильний цех обладнаний сучасним прогресивним обладнанням , що поліпшує техніко-економічні показники.

Для обслуговування цеху потрібно 111 робітника із фондом оплати праці 2182286 грн. та 3 керівники із фондом оплати 88140грн. Середня заробітна плата по цеху становить 1638 грн., а виробіток на 1-го працюючого - 90 тис. шт.

Цехова собівартість формування становить 668,01 грн., усього випуску - 6680347 грн.

Величина нормативу обігових коштів становить 215610грн., обігові кошти за рік здійснюють 31 оберт, а тривалість 1-го оберту становить 12 днів.

Прибуток цеху становить 6680347 грн., рентабельність 23%.

Умовно-річна економія від впровадження проекту становить 735000 грн. Формувально-сушильний цех є рентабельним та прибутковим.

Список використаної літератури

1. И.И. Мороз «Технология фарфоро-фаянсових изделий: Учебник для техникумов. - М.: Стройиздат, 1984. 334с.

2. Н.Н Городов, Г.А. Ковельман, И.Я. Юрчак Новая техника в производстве фарфора и фаянса. Под редакцией С.К. Ламакина Москва - 1958.

3. Н.С. Селезнев Кафедра художественной кераміки и стекла Московского высшего художественного промышленного училища.

4. Л.Ф. Акунова, С.З. Приблуда Материаловедение и технология производства художественных керамических изделий.

5. И. Г. Французова «Общая технология производства фарфоровых и фаянсовых изделий бытового назначения»: Учеб. Для профтехобразования. - 2 - е изд., перераб. И доп. - М.: Высш. шк., 1991. - 192 с.

6. И.М. Бердичевський, О.Б. Букия, Н.Т. Замарашкина и др. « Справочник мастера-фарфориста» / - М.: Легпромбытиздат, 1992. - 224 с.

7. И.И. Мороз Фарфор, фаянс, майолика. «Техника», 1975, 352 с.

8. И.И Мороз, М.С. Комская, М.Г. Сивчикова Справочник по фарфоро-фаянсовой промышленности. Т. 1. М. «Легкая индустрия», 1976, 296 с.

9. В. Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999. 348 с.

10. Пчелинцев В. А., Виноградов Д. В., Коптев Д. В. Охрана труда в производстве строительных изделий и конструкций / Учеб. для студ., обучающихся по спец. «Производство строит. изделий и констр.». М.: Высш. шк., 1986. 311 с., ил.

11. Медведева В.С. Охрана труда и противопожарная защита в химической промышленности: Учебник для техникумов. 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Химия, 1989.- 288 с.: ил.

12. Алексанян А.Г., Быстрицкий Я.Е. Охрана труда: Учеб. для строит. техникумов по спец. «Пр-во строит. изделий и железобетонных конструкций». - М.: Высш. шк., 1989. - 143 с.: ил.

13. Г. И. Боханько, А.Т. Махнович Техника безопасности и противопожарная техника на предприятиях промышленнности строительных материалов. М., Стройиздат, 1972, 208 с..

14. Ягупов Б.А. Строительное дело: Учеб. для техникумов. - М.: Стройиздат, 1988. - 365 с.: ил.

Размещено на Allbest.ru