Холодильне обладнання

Новинкою є електронна пам'ять, де на панелі управління постійно відображається температура морозильної і холодильної камер на даний момент часу. Функція пам'яті дозволяє запам'ятовувати задану температуру і її підтримувати протягом заданого часу. Електронне управління дозволяє контролювати всі режими роботи, а електронні датчики і системи виявляють і усувають будь-які зміни температури всередині холодильника.

Щодо режимів роботи компресорів, то багато фірм випускають моделі холодильників з двома компресорами. При такій компоновці є можливість від'єднати одну із камер холодильника. В холодильниках з одним компресором така можливість теж існує, але уже завдяки вмонтованому електромагнітному клапану. Така функція позначається "Vacation" ("Відпуск") і дозволяє від'єднати одну із камер, або робота холодильника підтримується в економному режимі і дозволяє значно знизити енергоспоживання.

Ця енергозберігаюча програма вмикається тоді, коли продукти повинні зберігатись охолодженими навіть при тривалій відсутності споживача. При цьому холодильник вводиться в режим відтаювання не так, як звичайно, і це дозволяє економити електроенергію.

При від'єднанні морозильної камери в ній автоматично створюється "режим погреба"-- там автоматично встановлюється температура в діапазоні від +10 до +12⁰C, що є оптимальним для зберігання вина, а також зелених овочів і фруктів.

Компресор в холодильниках є найбільш енергоємний агрегат, через це його роботі приділяється особлива увага. Підвищенню ефективності компресора, оптимізації холодильного агрегата (за рахунок збільшення конденсатора і покращення вентиляції) і нової системи управління, яка включає закріплення чутливої частини терморегулятора на стінці випарника, а комплектація холодильника компресором з економічно чистим холодоагентом R 600 А дозволяє знизити енергоспоживання на 30--35 % у порівнянні зі стандартними холодильниками.

Значна кількість електроенергії витрачається марно, коли на випарнику утворюється снігова "шуба". Щоб запобігти утворенню снігової "шуби", застосовують примусове охолодження камер холодильним повітрям, що отримала назву "No frost".

У такій системі повітря охолоджується у випарнику і розподіляється по камерах вентилятором. Якщо холодильник оснащений одним або декількома вентиляторами, які створюють постійну циркуляцію холодного повітря, то така система у різних виробників називається по-різному: No frost, Frost Free, А. І. R., Multi Air Flow, X -- Flow -- це залежить від взаємного розміщення вентиляторів, області їх дії і т. ін. У холодильниках такого типу іній утворюється не в камерах, а на випарнику, який винесений за межі камер.

Найчастіше систему "No frost" розміщують в морозильниках, але вже є багато моделей, в яких за цією системою оснащені обидві камери.

Термін "багатопотокова система охолодження" (Multi Air Flow) зустрічається в різних виробників досить часто. Він означає охолодження камери багатьма різнонаправленими потоками холодного повітря. В камері, яка охолоджуються таким способом, підтримується більш рівномірна температура і вологість. У сучасних холодильниках вентилятор, як правило, захований і розміщується на задній панелі холодильника, хоча в залежності від виробника він може також знаходитись між холодильною і морозильною камерами, у верхній панелі і навіть монтуватися в дверцята (наприклад, система охолодження із дверей -- компанія LG). Деякі виробники захищають продукти від проникнення ззовні більш теплого повітря за допомогою системи "повітряної завіси", яка створюється між дверима і внутрішнім простором холодильника за допомогою холодного повітря (холодильники Daewoo).

Інколи в одній моделі присутні обидві системи; в таких випадках морозильна камера оснащена вентилятором, який забезпечує циркуляцію холодного повітря і не дає інею намерзати на стінці, а холодильна камера автоматично розморожується за допомогою "плачучої" стінки, але в такому випадку використовується багатокомпонентний холодоагент.

Що стосується покращання відбиваючих властивостей корпуса, практичними в сенсі економії енергії є моделі з блискучим посрібленим корпусом з нержавіючої сталі або із спеціально обробленого алюмінію. Завдяки відбиваючим властивостям корпуса продукти, які знаходяться в холодильнику, краще захищені від зовнішнього тепла. Холодильники з відбиваючими корпусами зараз випускають багато європейських фірм.

Зона свіжості. Спеціалісти підрахували, що холодильна камера використовується більш ніж в три рази частіше за морозильну. Тому оптимальним рішенням є верхнє розміщення холодильної камери-- так, щоб верхні полички знаходились на рівні очей.

Усім відомо, що холодне повітря важче за тепле, і кожного разу, коли відкриваються дверцята холодильника, холодне повітря без всякої користі виходить, а замість нього призводить до додаткової втрати енергії. Через це більшість холодильників оснащуються зоною свіжості; інколи її називають нульова зона або Віо fresh. Така зона оснащується закритими контейнерами (шухлядами), і в ній підтримується нульова температура. В реальності температурні коливання відбуваються, але у цьому відділенні вони значно менші, ніж в холодильнику, і знаходяться в діапазоні від -1 до +1⁰C.

Друга перевага холодильників з нульовою зоною полягає в тому, що в цих спеціальних контейнерах підтримується особливий режим вологості. У верхньому контейнері (шухляді) Dry Safe (суха шафа) підтримується вологість 45 %; його використовують для зберігання риби, м'яса, молочних продуктів. У нижньому контейнері Hydro Safe (волога шафа) вологість регулюється від 45 % до 90 %, і тут оптимальні умови для зберігання овочів, фруктів і зелені.

В холодильниках деяких виробників вологість всередині зони свіжості можна регулювати вручну за допомогою спеціальних заслонок на передній панелі відділення, а в деяких холодильниках цей процес здійснюється автоматично.

У трикамерних холодильниках для цієї мети використовують окремі камери.

Антимікробна обробка холодильників. Коли холодильники набули широкого розповсюдження, виявився і такий їх недолік: мікроорганізми, які передаються через харчові продукти, з появою холодильників адаптувались до нульових температур, які бувають у холодильниках.

При зниженні температури створюються умови для відбору найбільш життєспроможних і тому найбільш агрегованих мутантів мікроорганізмів. Не допомагає і глибоке заморожування продуктів; при їх розморожуванні заморожені разом з продуктами мікроорганізми оживають і розмножуються. Більш того, вияснилось, що бактерії, які раніше вважались нешкідливими, тепер посилено розмножуються саме при температурі холодильника +4⁰C, і при цьому їх хвороботворна сила значно зростає.

З цього часу в періодичній пресі з'являлись повідомлення про харчові отруєння, навіть писали про особливі "мікроби з холодильника".

Для боротьби з хвороботворними мікробами в холодильники почали монтувати ультрафіолетові лампи. А як відомо, УФ-промені негативно впливають на мікроорганізми.

На сьогодні з'явилось більш ефективне вирішення цієї проблеми. Нова ідея -- це добре забута стара. Ще в Стародавньому Єгипті використовували срібні і посріблені всередині посудини для довготривалого зберігання води. Якщо ідея стара, то технологія найновіша. Для цієї мети використовують "нанотехнології". Приставка "нано" походить від грецького "карлик", тому нанотехнології -- це технології, які оперують величинами порядку нанометра, що співрозмірне з розмірами атома або молекули.

Практично весь асортимент холодильників Bosch почали випускати з внутрішнім антимікробним покриттям холодильної камери "Ag ION". Це покриття базується на натуральному сріблі, яке наносять з використанням нанотехнології.

Згідно з законами фізики іони срібла поступово звільняються з покриття і переходять в плівку вологи на внутрішніх стінках холодильної камери, в якій і знаходяться мікроорганізми, і знищують їх. У режимі турбоохолодження бактерії, віруси, пліснява, грибки переміщаються з заражених продуктів, осідають на стінках і гинуть. Вироблення стійкості бактерій до дії іонів срібла не спостерігається на відміну від дії антибіотиків.

Холодильники нового покоління Panasonic мають подвійний антибактеріальний захист.

Перший елемент цього захисту -- дезодоратор, який вмонтований в повітропровід і являє собою каталітичний елемент, що ефективно нейтралізує ріст бактерій і неприємні запахи. Другий елемент -- антибактеріальна касета Wasabi.

Активним елементом касети є рослина васабі, яка, на думку експертів, за антибактеріальною ефективністю стоїть на другому місці після сонячного випромінення. Новий антибактеріальний дезодоратор працює у 8 разів ефективніше, ніж в моделях попереднього покоління. Крім антимікробної дії, ця рослина перешкоджає попаданню у відділення зберігання овочів і фруктів газоподібного етилену і тим самим підтримує високий вміст вітаміну C в продуктах.

Сприятливий вплив має і вмонтований іонізатор. Іонізуюча пластина генерує негативно заряджені іони, які пагубно діють на бактерії і нейтралізують позитивні іони, які являються причиною неприємних запахів.

2.3 Дизайн сучасних холодильників

Дизайн відноситься до властивостей, які виявляються у чуттєво-сприйнятних ознаках форми, кольору, суспільної цінності та соціально-культурної значущості і задовольняють естетичні потреби людини. Використання зручних і досконалих речей завжди супроводжується чуттєвою реакцією людини і викликає почуття задоволення і насолоди. З ростом добробуту та культури людей значущість естетичних властивостей товарів постійно зростає.

Основними показниками естетичних властивостей є інформаційна виразність, раціональність форми, колір і цілісність композиції.

Основними виразниками дизайну є форма холодильника і його колір.

Класичний дизайн -- білий корпус прямокутної форми-- як завжди, користується попитом у консервативно налаштованих покупців. У той же час багато європейських фірм почали випускати холодильники з ошатним оформленням синього, жовтого, червоного і сріблястого кольорів з красивим панно на дверцятах. Наприклад, компанія Whirlpool випускає холодильники, розмальовані нічними зірками на глибокому синьому фоні, які світяться.

Або намальовані на дверцятах сонце і гори, які перетворюються в темноті на снігові вершини нічних гір, освітлених півмісяцем. Нову серію холодильників з багатоколірним панно на дверцятах випускає фірма Indesit. Далі від всіх в пошуках нового дизайну пішла фірма Zanussi. Вона вже не перший рік випускає масово серію з "морським" дизайном за останньою модою.

Підмічено, що жінки частіше вибирають моделі в стилі кантрі. Це холодильні агрегати, оформлені "під дерево" або розписані візерунками. Середнє покоління віддає перевагу оформленню у стилі hi-tech або модерн.

У цьому стилі досить популярні моделі з блискучим корпусом з нержавіючої сталі, в них можна дивитися як у дзеркало. Завдяки відбиваючим властивостям корпуса продукти в холодильнику краще захищені від зовнішнього тепла. Але наймоднішими є сріблясті холодильники із матеріалу XXI ст. Alutec, особливо обробленого алюмінію, які вписуються в будь-який дизайн, тому що матова алюмінієва поверхня набуває кольорів навколишніх предметів.

Молодь обожнює холодильники насичених кольорів -- синього, темно-сірого або навіть червоного.

В останній час на ринку холодильників став модним стиль 60-х років: округлений верх, випуклі дверцята, старомодна металева ручка, подібна на автомобільну.

В той же час кольори різноманітні. В одних фірм цей дизайн називається Nostalgia, в інших Old-Timer.

Незамінним атрибутом сучасної кухні є холодильник, а також невеликий телевізор, який, як правило, розміщують на холодильнику. Враховуючи таку ситуацію, фірми LG і Siemens випустили холодильники з екраном на рідких кристалах, який розмістили в дверцятах холодильника.

Фірма LG встановила екран на рідких кристалах розміром 13 дюймів, що відповідає розміру невеликого телевізора. Управління холодильником здійснюється з панелі, не відкриваючи дверей, а параметри висвічуються на дисплеї.

Дисплей використовується як екран телевізора; до нього можна під'єднати і відеомагнітофон, і DVD програвач. У телевізора є ще і функція "стоп-кадра". Фірма Siemens вмонтувала в дверцята 15-дюймовий плоский екран на рідких кристалах, який працює як телевізор. Якісний звук забезпечують два гучномовці, а сам екран може повертатись на 45°, що забезпечує зручність користування. Екран можна під'єднати до відеомагнітофона і DVD про-гравача. Холодильник комплектується пультом дистанційного керування.

Холодильник буде тим енергоекономніший, чим менше відношення його поверхні до корисного об'єму. Тобто чим менша поверхня при тому самому об'ємі, тим менше втрачається холоду через випромінювання з поверхні і тим менше енергії потрібно для роботи холодильника.

Отже, найбільш раціональна, з точки зору теплофізики, конструкція холодильника-- у вигляді кулі. Наступна економна конструкція -- циліндр. Сьогодні холодильники у вигляді циліндра виготовляє американська корпорація "Equator". При висоті 170 см і діаметрі 75 см ця модель має корисний об'єм холодильного відділення 242,3 дм³, а об'єм морозильного відділення 83,1 дм³.

Холодильник традиційної прямокутної форми з таким же об'ємом має габарити 186 х 60 х 60 см.

Циліндричні холодильники не тільки економні з точки зору витрати електроенергії, але й більш легкі (менша витрата матеріалу), виготовлення корпусів таких холодильників дешевше прямокутного і технологічно простіше. Такий холодильник має полички, що обертаються і висуваються (типу "Лінива Сюзен"). Такі полички полегшують доступ до продуктів, а загартоване скло, з якого вони зроблені, забезпечує зручний огляд.

Виходячи з форми холодильника, виникло оригінальне дизайнерське рішення. Такий холодильник розміщують посеред просторої кухні і він є самостійним елементом дизайну.

2.4 Холодильні агенти

Таблиця 2.2. Основні холодильні агенти

Умовне позначення	Хімічна назва	Хімічна формула
R10	Тетрахлорметан	ССІ4
R11	Фтортрихлорметан	CFCI3
R12	Дифтордихлорметан	CF2CI2
R22	Дифторхлорметан	CHF2CI
R50	Метан	CH4
R290	Пропан	CH3CH2CH3
R1150	Етилен	CH2 = CH2
R1270	Пропилен	CH2 = CH-CH3
R717	Аміак	NH3
R718	Вода	H2O
R729	Повітря	-
R744	Двоокис вуглецю	CO2

Речовини, які відбирають тепло від об'єкта, що охолоджується, називаються робочими речовинами або холодоагентами. Для цієї мети в залежності від потрібної температури охолодження використовують різні рідини з низькими температурами кипіння і відповідно випаровування.

До холодильних агентів, які використовуються в побутових холодильниках, ставляться певні вимоги, які можна поділити на чотири групи:

- термодинамічні;

- фізико-хімічні;

- екологічні;

- економічні.

До термодинамічних відносяться:

- об'ємна холодопродуктивність, що характеризується кількістю тепла, яке відбирає 1 м³ пари холодоагента, яка утворюється при кипінні холодоагента. Чим більша об'ємна холодопродуктивність, тим при меншій кількості холодоагента, який поступає за одиницю часу у випарник, може бути віднята ця ж кількість тепла від об'єму, який охолоджується;

- температура і тиск кипіння будь-якої рідини залежать від тиску її насиченої пари. Зі зниженням тиску температура кипіння рідини знижується. Але при відповідних низьких температурах кипіння робочий тиск у випарнику не повинен бути нижчим від атмосферного. В протилежному випадку з'явиться можливість підсмоктування атмосферного повітря, що призведе до погіршення передачі тепла від середовища, яке охолоджується, холодоагенту у випадку передачі його холодоагентом навколишньому середовищу в конденсаторі. Для порівняння холодильних агентів, як правило, наводиться їх нормальна температура кипіння, тобто температура кипіння при нормальному атмосферному тиску;

- температура і тиск конденсації насиченої пари. Для холодильних агентів бажано, щоб тиск, при якому конденсується насичена пара, був невисоким. Якщо конденсація пари холодоагента проходить при високому тиску, то це вимагає застосування більш потужного компресора і електродвигуна, а це призводить до перевитрат електроенергії і можливості її витікання;

- високий коефіцієнт теплопровідності і теплопередачі.

До фізико-хімічних вимог необхідно віднести малу густину і в'язкість, які забезпечують незначний опір холодоагента при циркуляції його у холодильному агрегаті, а також хімічну пасивність до металів ізоляції проводів і мастил, негорючість і хімічну стійкість.

Холодильні агенти повинні бути нешкідливі для здоров'я людей і безпечні для навколишнього середовища.

Перший холодоагент, який відповідав таким вимогам, був синтезований в 1930 р. у США, це був дифтордихлорметан. А вже в 1933 р. компанія "BOSCH" почала випускати побутові холодильники.

Після синтезу дифтордихлорметану були синтезовані і інші галогенпохідні метану, які отримали загальну назву "фреони".

Внаслідок значної кількості відносно складної хімічної назви фреонів встановлена умовна числова система їх позначення. Спочатку пишеться буква Ф (фреон), а потім число, яке умовно означає насичений вуглеводень, похідним якого є даний фреон: для метану -- 1, для етану -- 11, для пропану -- 21 і т. д. Якщо в сполуці є незаміщені атоми водню, то їх число додається до вказаних цифр. До першого числа або до отриманої суми, якщо не всі атоми водню заміщені, приписують (а не додають) у вигляді наступного знаку цифру, яка виражає число атомів фтору. Таким чином, фреон-12 (ф-12) розшифровується так: дифтордихлорметан CF2CL2; відповідно фреон 22 (Ф-22) -- дифтормонохлорметан (CHF₂CL); фреон-114 (A-114)-- тетрафтордих-лоретан і т. д. Згідно з міжнародним стандартом ICO. 817 "Органічні холодоагенти" передбачено цифрове позначення холодоагентів у технічній документації на холодильне обладнання, холодоагенти, масла. Для термінології холоду стандарт допускає декілька позначень холодоагентів: умовне (символічне), торгову назву (марку), хімічну назву і хімічну формулу.

Перевагу віддають умовному позначенню, яке складається з символу літери R (від англ. refrigerate, що означає "охолоджувати"), і визначального числа. Наприклад: фреон 12 має позначення R-l2, фреон-22 - R-22.

До недавнього часу найбільш розповсюдженими були холодоагенти R-12, R-22, які використовувалися в побутових компресійних холодильниках і у приладах кондиціювання повітря. Ці холодоагенти при атмосферних умовах -- важкі гази без запаху і кольору. Обидва фреони негорючі, вибухобезпечні і неотруйні. При накопиченні їх пари в закритих приміщеннях може наступити задуха внаслідок вихолощування кисню з повітря.

При відсутності вологи фреони з металами не взаємодіють. При наявності вологи може утворюватись соляна кислота, яка буде взаємодіяти з металами. Фреон-12 добре розчиняє змазочні масла, знижуючи їх в'язкість, у зв'язку з чим для забезпечення надійного змазування необхідно використовувати більш в'язке масло (фреонове ХФ-12).

Розчинення масла в холодильному агенті створює сприятливі умови для змазування деталей, які труться, оскільки воно разом з фреоном проникає у всі місця, де є тертя. Разом з тим фреон заносить масло в теплообмінні частини машини, що затрудняє умови теплопередачі. Фреон-21 розчиняє масло гірше, через це при низьких температурах можуть утворюватись двофазні суміші. В таких випадках використовують масло ХФ-22 з більш низькою температурою застигання.

Одним із шляхів покращання холодильних циклів є застосування багатокомпонентних холодоагентів.

Великий вклад щодо вдосконалення роботи компресійних холодильників, вніс колектив спеціалістів під керівництвом В. А. Нікольського, запропонувавши новий спосіб отримання холоду з декількома рівнями термостатування, а також багатокомпонентні холодоагенти, які дозволили реалізувати цей спосіб.

Рис. 2.1. Схема одноступеневої двотемпературної компресійної машини

Цей спосіб в основному використовують для одноступеневої (однокомпресійої) двотемпературної (двокамерної) компресійної холодильної машини. Суть цього способу полягає в тому, що для високотемпературного випарника застосовують регенеративний теплообмінник "труба в трубі", а компоненти, які входять до складу холодильного агента, мають різні температури. При цьому повний перехід суміші в рідину здійснюється при розчиненні пароподібних холодоагентів, що киплять при більш низьких температурах, в рідких холодоагентах, що киплять при більш високих температурах.

Для холодоагентів, які киплять при більш низьких температурах, використовують фреони R-13 і R-22, а при більш високих -- R-12, R-318, R-134.

Одноступенева двотемпературна компресійна машина (рис. 2.1.) працює на багатокомпонентньому холодоагенті.

Машина складається з компресора 1, конденсатора 2, регенеративного теплообмінника 3, дроселя 4 і випарника 5.

У низькотемпературній камері випарник забезпечує температуру (-18) - (-24)°С, а у високотемпературній -- температуру (-0) -- (-5)°С; як випарник використовують регенеративний теплообмінник.

Спосіб отримання холоду в одноступеневій компресійній холодильній машині здійснюється таким чином. Робоча речовина, яка знаходиться в пароподібному стані, стискується в компресорі 1 до тиску 1--1,4 МПа і поступає в конденсатор 2. В конденсаторі стиснута робоча речовина охолоджується, віддаючи тепло в навколишнє середовище. Внаслідок відведення тепла від пари робочої речовини компоненти фреонів, які киплять при більш високій температурі (фреон R-381, R-12), конденсуються, тобто робоча речовина перетворюється в рідину до утворення парорідинної суміші. Дальше здійснюється повне скраплення робочої речовини (перетворення в рідину) і розчинення компонентів (R-22 і R-13), які киплять при більш низьких температурах у скраплених компонентах. Скраплена робоча речовина (прямий потік) переохолоджується в регенеративному теплообміннику 3 пароподібною емульсією (зворотний потік), яка утворюється за рахунок часткового випаровування робочої речовини у випарнику 5. Потім робоча речовина дроселюється в дроселі 4 і поступає у випарник 5. В процесі дроселювання тиск робочої речовини зменшується до 0,05-0,04 МПа.

У випарнику 5 холодоагент кипить; теплота, необхідна для кипіння, відбирається від тепла робочої речовини, яке охолоджується (камери), внаслідок чого температура камери знижується до -24°С. При цьому здійснюється процес часткового випаровування, коли випаровується більша частина компонентів з більш низькою температурою кипіння (фреон R-13, частина R-22) і утворюється парорідинна суміш. Після виходу парорідинної емульсії з випарника 5 закінчується випаровування фреону R-22 і починається випаровування робочої речовини з більш низькою температурою кипіння (фреони R-12 і R-318).

Процес повного випаровування робочої речовини здійснюється в регенеративному теплообміннику 3, де необхідна для кипіння теплота віднімається від прямого потоку.

Пара робочої речовини, яка при цьому утворюється, відсмоктується компресором для стискування, і цикл холодильної машини замикається.

Запропонований спосіб в одноступеневій холодильній машині дозволяє отримати повне скраплення робочої речовини при меншому тиску конденсації, що зменшує, в свою чергу, відношення тиску нагнітання до тиску всмоктування і забезпечує збільшення питомої холодопродуктивності. Крім того, зменшення відношення тиску нагнітання до тиску всмоктування дозволяє підвищити ККД компресора за рахунок зниження в ньому енергетичних втрат, що призводить до зменшення споживання електроенергії на 25--35 %.

Протягом останніх років хіміки працювали над питанням розробки нових холодильних агентів, які б повністю замінили попередні. Внаслідок їх роботи з'явилось на ринку багато нових сполучень фторвуглеводів, які не містять хлору, мало впливають на навколишнє середовище, успішно можуть замінити холодильні агенти категорії CFC і використовуватись у діючих холодильних установках. Серед таких холодильних агентів сьогодні стали відомими R-134a і R-404a (категорії HFC).

R-134a -- це екологічно чистий холодильний агент, який застосовується у всіх холодильних установках, працюючих на R-12. За фізичними властивостями вони схожі. Холодопродуктивність R-134a вища, він не спалахує, не отруйний, не руйнує озонового шару.

На практиці знайшов широке застосування багатокомпонентний холодоагент, який складається з фреону R-601 і вуглекислого газу (R-744). В технічній літературі цей холодоагент відомий під маркою R-701.

У деяких літературних джерелах зустрічається й інша назва -- хладон 601/744.

Холодоагент R-601 являє собою суміш, яка складається з фреонів R-142, R-12 і R-22.

В залежності від співвідношення всередині холодоагент R-601 випускають двох марок А і Б.

Побутові холодильники заправляють сумішшю 90 % холодоагента R-601 і 10 % вуглекислого газу.

Холодоагент R-601 -- негорючий вогне- і вибухобезпечний і являє собою стабільну речовину, але при високих температурах (понад 400⁰C) може розкладатися з утворенням високотоксичних речовин, в тому числі фтористого і хлористого водню, а також фторфосгену.

Холодоагент R-601 при звичайних умовах не утворює токсичних речовин у повітряному середовищі, стоячих водах і в присутності інших речовин.

ремонт холодильний дефект демонтаж

2.5 Будова холодильників

Побутові холодильники випускаються різних моделей. Це однокамерні холодильники з низькотемпературним (морозильним) відділенням, розташованим у верхній частині внутрішньої шафи. Дводверні двокамерні холодильники набувають все більше поширення. В першому випадку холодильник має один загальний випарник на два відділення (холодильне і низькотемпературне), у другому -- два випарника (один для холодильного, інший для охолоджування низькотемпературного відділення холодильника). Розміри низькотемпературного відділення двокамерного холодильника значно більші, ніж в однокамерному.

Схеми холодильних агрегатів змінюється мало, додаються сучасні технологічні новинки, але принцип дії залишається незмінним. Основною відмінністю нових агрегатів є вживання випарників з двома послідовними змійовиками, один з яких охолоджує низькотемпературне, а інший холодильне відділення. В деяких двокамерних холодильниках при незмінній схемі агрегату випарник з вільним рухом повітря замінений повітроохолоджувачем.

Холодильник складається з таких основних частин, корпус, внутрішні шафи холодильника, двері, теплоізоляційні матеріали, замки і ущільнюючі дверей, електрообладнання.

Корпус являється основною конструкцією, тому повинен бути досить міцним. Його виготовляють з листової сталі товщиною 0,6 - 0,1 мм. Герметичність шафи забезпечується пастою ПВ-3 на основі хлорвінілової смоли. Поверхню шафи фосфатують, потім її грунтують і двічі покривають білою емаллю МЛ-12-01, ЗП-148, МЛ-242, МЛ-283 чи ін. Виконують це з допомогою фарбопультів або в електростатичному полі. Поверхню сервісного столика, якщо такий с, покривають поліефірним лаком.

У холодильниках "Снайге-2", "Ладога-40", "Садко" (бар) та інших шафа виготовлена з деревостружкової плити, покритої шпоном твердолистих порід або поліефірним лаком ПЗ-246, НД-222П, ПІП або іншим.

Внутрішні шафи холодильників Металеві внутрішні шафи з стального листа товщиною 0.7 - 0,4 мм виготовляють методом штампування і зварювання і покривають селікатно-титановою емаллю гарячим методом.

Пластикові камери виготовляють з АБС-пластика або з ударіклііікопі иолістирола УПС-08ОЗЛ і УПС08033 методом вакуум-формування. AБC (акрилбутадіоновий стирол) має високі механічні якості і стійкість по відношенню до хладону (фреону). Деталі з АБС-пластика, покриті хромом і нікелем, широко застосовуються в декоративних цілях.

АБС пластики випускаються у вигляді гранул діаметром не більше 3 мм і довжиною 4-5 мм або у вигляді порошку і перероблюються литтям під тиском, видуванням, термічним формуванням.

Камери у морозильників і камери низькотемпературних відділень двокамерних холодильників металеві - з алюмінію або нержавіючої сталі. Стальні камери більш довговічні, гігієнічні, але вони збільшують масу холодильників і потребують особливих методів кріплення до зовнішнього корпусу для найбільш ефективної теплоізоляції від навколишнього середовища.

До переваг пластикових камер належить: технологічність виготовлення, невеликий коефіцієнт теплопровідності, менша маса. При цьому є інша сторона, такі камери швидко старіють, з часом втрачають товарний вигляд, менш довговічні і менш стійкі порівняно з металевими.

В холодильниках з пластмасовими камерами по периметру дверного отвору не встановлюють накладки, які закривають теплоізоляцію, так як роль накладок виконують відбортовані краї камери.

Двері Виготовляють зі стального листа товщиною 0,8 мм методом штампування і зварювання. В деяких моделях холодильників двері виготовлені з деревостружкової плити або ударостійкого полістиролу.

Двері холодильника складаються з зовнішньої і внутрішньої панелей, теплоізоляції між ними і ущільнююча. Панелі дверей виготовляють з ударостійкого полістиролу шляхом вакуум-формування. Товщина листа 2-3 мм. У більшості холодильників двері відкриваються з ліва на право. В холодильниках підвищеної комфортності передбачена можливість кріплення дверей з обох сторін, таким чином с можливість відкривати двері з права на ліву сторону.

Двері холодильника повинні щільно прилягати до дверною отвору, в іншому разі тепле повітря буде проникати в камеру. Для забезпечення герметичності внутрішню сторону дверей по усьому периметру окантовують магнітним ущільнювачем різного профілю. В холодильниках старих конструкцій використовувались гумові ущільнюючі балонного типу.

Двері в закритому положенні утримуються за допомогою механічних або магнітних замків. Останні найбільш розповсюдженні. ІІри їх наявності ручку дверей можна рої ташувати на різній висоті, виходячи з потреб технічної естетики. Заміна дверних петель спеціальними навісами, закріпленими зверху та з і низу дверей, зменшує загальні габарити холодильника при відкриванні дверей, що важливо при встановленні холодильника в куток помешкання.

2.5.1 Будова холодильної шафи

Складовими елементами конструкції побутових холодильників є теплоізоляційна шафа і холодильний агрегат разом з пускозахисною апаратурою.

Корпус шафи являється несучою конструкцією. Вона повинна бути достатньо жорсткою, щоб витримати навантаження від продуктів, закладених всередину, а також при транспортуванні. Основним матеріалом для виготовлення шафи є стальний холоднокатаний лист товщиною 0,8--1 мм. Металевий корпус зверху покривають синтетичними емалями.

Шафа холодильника складається з двох шаф, які вставлені одна в одну і розділені теплоізоляційним матеріалом.

Зовнішня шафа холодильника називається корпусом, внутрішня -- холодильною камерою. Простінки між корпусом і камерою заповняють теплоізоляційним матеріалом і закривають спереду облицювальними накладками.

Корпус шафи закривають дверима, які утримуються в закритому положенні за допомогою магнітного замка. Проникненню в камеру теплого повітря через двері перешкоджає ущільнювач, який закріплений на внутрішній стінці дверей і притискається до передньої частини корпуса.

Корпус шафи являє собою цільнометалеву зварну конструкцію. Частина корпуса, в якому розміщується холодильний агрегат, називається машинним відділенням.

У сучасних холодильниках компресійного типу об'єм машинного відділення складає приблизно 15--20 % загального об'єму холодильника.

Основною частиною корпусу є обичайка. Обичайку виготовляють штампуванням зі стального листа товщиною 0,8--1,0 мм з наступним гнуттям. Обичайці надають П-подібну форму. До обичайки приєднують за допомогою електрозварювання решітку деталей -- дно, задню стінку та ін.

Холодильні камери виготовляють із металу (вуглецевих сталей, легованих сталей або алюмінію), а також із термопластичного матеріалу (АБС -- акрилбутадієнового стиролу, УПС -- удароміцного полістиролу).

Металева камера складається з трьох основних деталей, які штампують з низьковуглецевого сталевого листа товщиною 0,6-- 0,9 мм. Штамповані деталі зварюють між собою і емалюють гарячим методом силікатно-титановою емаллю.

Із алюмінію, крім камери, також виготовляють низькотемпературні камери двокамерних холодильників. Стінки камери являються поверхнею, яка охолоджується. Пластмасові камери виготовляють методом вакуум-формування. До переваг пластмасових камер відносять технологічність виготовлення, малий коефіцієнт теплопровідності, менша маса. Але такі камери з часом старіють, втрачають товарний вигляд, менш довговічні в порівнянні з металевими.

Двері шафи складаються із стальної штампованої обичайки, з тильної сторони якої прикріплена внутрішня панель з ущільнювачем. Між панеллю і обичайкою знаходиться шар теплоізоляції.

Внутрішня панель дверей одночасно є передньою стінкою холодильної камери. Уже багато років її виготовляють із пластмаси. В панелі роблять полички для пляшок з напоями, коробок консервів, яєць і дрібно фасованих продуктів. Прикріпляють внутрішню панель обичайки шурупами одночасно з дверним ущільнювачем. Двері прикріпляють до шафи за допомогою спеціальних петель. Розрізняють петлі бокові і торцеві, коли двері навішують на кронштейни, прикріплені до нижньої і верхньої стінок корпуса шафи.

У морозильниках типу "скриня" двері відкриваються вверх. В таких випадках застосовують пружний пристрій, за допомогою якого відкриті двері утримуються в будь-якому положенні.

Для утримання дверей в закритому стані використовують магнітні запори. Магнітні запори отримали широке застосування в сучасних холодильниках. Вони прості за конструкцією, надійні в роботі і зручні в користуванні. Розповсюдженню магнітних запорів більшою мірою сприяло використання тонкостінних дверних ущільнювачів із полівінілхлоридного пластика, для доброго прилягання яких потрібні незначні зусилля.

В побутових холодильниках застосовують магнітні запори двох видів: запори з жорстким, окремо розміщеним одним (інколи двома) магнітом, який прикріплюють на тильній стороні дверей, і запори у вигляді магнітної вставки, яку розміщують в балоні дверного ущільнювача. Більш широкого розповсюдження набули останні. Вставку розміщують по всьому периметру дверей тільки з трьох сторін, оскільки на стороні навішування дверей хороше ущільнення забезпечується без магнітних вставок.

Існує два види магнітних вставок. Більш розповсюджена магнітна вставка, яка являє собою довгий відносно гнучкий намагнічений пруток прямокутного перерізу розміром 4 х 9,5 мм. Вставку виготовляють із фериту барію з невеликим додатком компоненти, яка придає гнучкість.

Притягуючи дверний ущільнювач до шафи по всьому периметру дверей, магнітний запор забезпечує хороше ущільнення і в той же час не вимагає великих зусиль для відкривання дверей.

Значно рідше роблять вставку, яка складається з великої кількості жорстких намагнічених брусочків фериту барію.

Вставки для магнітних запорів в процесі виготовлення намагнічують до повного насичення матеріалу, що забезпечує довготривале зберігання їх магнітних властивостей.

Магнітні запори з окремо розміщеним жорстким магнітом встановлювали в холодильниках невеликих ємностей старих конструкцій.

2.5.2 Двері ущільнювачі

Дверні ущільнювачі запобігають проникненню теплого повітря із приміщення в холодильну камеру через двері. Ущільнювач знаходиться на тильній стороні дверей і закріплений на її обичайці і окантовує її по всьому периметру.

При закритих дверях ущільнювач повинен бути притиснутий до зовнішньої обичайки шафи так, щоб не було щілин. Необхідне для цього зусилля залежить від жорсткості ущільнювача. Чим жорсткіший ущільнювач, тим більше зусилля необхідне для його беззазорного прилягання.

Жорсткість ущільнювача визначається опором його профілю до стискування, що залежить від матеріалу ущільнювача і товщини стінок профілю. Ущільнювачі розрізняють: за матеріалом -- полівінілхлоридні і гумові; за профілем -- балонні і безбалонні; за умовами роботи -- для дверей з механічним запором і з магнітною вставкою в балоні.

В сучасних холодильниках переважно використовують ущільнювачі із полівінілхлоридної пластмаси. У порівнянні з гумовими вони мають більш тонкі стінки і менший опір на стискування або на розтяг.

Найбільш розповсюджені ущільнювачі балонного типу. Вони можуть мати один або декілька балонів. Профілі балонних ущільнювачів складніші, ніж безбалонних, але більш надійні в роботі. Безбалонні ущільнювачі застосовують, в основному, в холодильниках малих ємностей старих конструкцій.

При механічному запорі профіль ущільнювача працює на стискування, а при магнітній вставці -- на розтяг профіля балонного гумового ущільнювача, який працює на стискування (рис. 2.2 а). Для ефективної роботи ущільнювача верхня поличка 1 повинна під дією перпендикулярно прикладеної сили прогинатися і закривати всі щілини. Для закриття головок шурупів, якими кріплять ущільнювач до дверей, передбачена кишеня 7, яка закриває краєм "а" верхньої полички.

Типовий профіль ущільнювача з магнітною вставкою, який застосовують у вітчизняних холодильниках, показано на рис. 2.2 б. Такий ущільнювач має два балони.

Балон 1 прямокутного перерізу, в якому знаходиться магнітна вставка 2, притискується передньою площиною до шафи. Товщина стінки балона суттєво впливає на силу протягування ущільнювача і не перевищує 0,45 мм.

Балонна "гармошка" 3 служить для компенсації невеликого вільного ходу дверей. У вільному стані ущільнювача "гармошка" дещо стиснута, а при відході дверей розтягується. Для ефективної роботи балона "гармошка" його профіль має невеликий опір розтягуванню, що забезпечується тонкими стінками, а також відповідною конфігурацією.

Дверні ущільнювачі незалежно від матеріалу, кількості балонів і їх профілів повинні бути стійкими проти старіння, не розтріскуватись, зберігати свої пружні і еластичні властивості протягом багатьох років.

2.5.3 Агрегати компресійних холодильників

Компоновка холодильного агрегату залежить від типу холодильників. Холодильний агрегат побутового компресійного холодильника складається з: мотор-компресора, випарника, конденсатора, системи трубопроводів і фільтра. В напідложних холодильниках агрегат, як правило, розміщують на задній стінці шафи, в холодильниках-барах -- ззаду або збоку, в настінних холодильниках -- у верхній частині.

Схеми холодильних агрегатів мало змінюються. Основною відмінністю нових агрегатів є застосування випарників з двома послідовними змієвиками, один з яких охолоджує низькотемпературне відділення, а другий -- відділення з температурою до -6°С; набули застосування двокомпресійні агрегати, де один компресор обслуговує низькотемпературне відділення, а другий -- інші камери холодильника.

У деяких двокамерних холодильниках випарник з вільною циркуляцією повітря замінено на повітроохолоджувачі системи "No frost". Переваги холодильника з примусовою циркуляцією повітря -- це незначні коливання температури всередині камери, відсутність інею на стінках.

Компресор являє собою один з найважливіших вузлів. Він забезпечує циркуляцію холодоагента в герметичній системі агрегата, визначає його економічність, працеспроможність і продуктивність.

Рис. 2.2. Типові профілі ущільнювачів



Рис. 2.3. Компресор ДХ

Рис. 2.4. Компресор XKB

У побутових холодильниках застосовують одноциліндрові поршневі герметичні мотор-компресори двох типів: тип ДХ з кривошипно-шатунним механізмом з горизонтальним валом і зовнішньою підвіскою і XKB з кривошипно-кулісним механізмом з вертикальним валом і внутрішньою підвіскою.

Компресор ДХ (рис. 2.3.) має зовнішню м'яку підвіску 1. Горизонтально розташований колінчатий вал, якому обертового руху надає електродвигун 7 з частотою обертання 1500 об/хв. В циліндрі З, розміщеному в корпусі 2, рухається поршень 4. До верхньої частини циліндра прикручена головка 5 з клапанним пристроєм, який складається з камери всмоктування, всмоктуючого і нагнітального клапанів. При руху поршня вниз пара холодоагента через всмоктуючий клапан поступає в камеру, а при руху поршня вверх всмоктуючий клапан закривається, пара холодоагента стискується і через випускний клапан подається в систему.

Компресор XKB (рис. 2.4) має вертикально розміщений вал 3, який насаджений на ротор електродвигуна 4 і обертається з частотою 3000 об/хв. Через кулісний механізм 2 обертовий рух вала передається поршню 1. Компресор підвішується на пружинах 5 всередині герметичного кожуха 6.

В залежності від об'єму газу, який витісняється за один хід поршня при нормальній частоті обертання (описаного об'єму), ці компресори випускаються декількох типорозмірів.

Компресори можна класифікувати за такими ознаками:

-- за видом електродвигуна і пускозахисного реле: Д -- двополюсний однофазний асинхронний електродвигун холодильної машини (ДХМ), пускове струмове комбіноване реле (PTK); П -- двополюсний однофазний асинхронний електродвигун (ЕД) і двополюсний однофазний асинхронний електродвигун з підвищеним пусковим моментом (ЕДП), пускозахисне комбіноване реле (P).

-- за наявністю пристроїв для охолодження: Б -- компресори без додаткового охолодження; M -- компресори з додатковим охолодженням.

-- за умовами експлуатації: УХЛ -- компресори, які експлуатуються в помірному і холодному кліматах; T -- компресори, які експлуатуються в тропічному кліматі. Основні параметри компресорів наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Технічна характеристика компресорів

№ з/п	Компресор, його марка	Номінальна холодопро-дуктивність Bt (ккал/год)	Споживна потужність, Bt	Питома холодопро-дуктивність	Питома енергоємність, Bt
1	ХКВ5-1ЛБУХЛ	115(100)	140	0,83	1,2
2	ХКВ6-1АБУХЛ	145(125)	170	0,91	1,1
3	ХКВ6-1ЛБУХЛ	145(125)	165	0,91	1,1
4	ХКВ6-1ДМУХЛ	150(130)	170	0,93	1,08
5	ХКВ6-1ЛМУХЛ	150(130)	170	0,93	1,08
6	ХКВ8-1ЛМУХЛ	185(160)	190	0,99	1,01
7	ДХ1010	165(140)	180	0,92	--
8	ДХ21010	140(120)	160	0,90	--

Для зменшення шуму при роботі компресора застосовують глушники як зі сторони всмоктування, так і зі сторони нагнітання.

Глушник всмоктування складається з двох, а глушник нагнітання з чотирьох камер, відокремлених одна від одної перегородками з невеликими отвором в центрі.

Коригований рівень звукової потужності в нормальному режимі не повинен перевищувати 44дБА для компресорів типорозміру 5 і 6 і для компресорів типорозміру 8--46 дБА.

2.5.4 Конденсатори і випарники компресійних холодильників

Конденсатор і випарник відносяться до теплообмінної апаратури, яка забезпечує теплообмін між холодильним агентом і навколишнім середовищем.

Вони повинні мати високу інтенсивність теплообміну між холодильним агентом і навколишнім середовищем, мати невеликі витрати металу на одиницю теплового навантаження, а об'єм випарника не повинен знижувати корисного об'єму холодильної камери.

Конденсатор -- це пристрій, який являє собою трубопровід, як правило, вигнутий у вигляді змійовика, всередину якого поступає пара холодоагента, змійовик охолоджується ззовні навколишнім повітрям. Площа зовнішньої поверхні змійовика недостатня для відведення тепла повітря, через це її збільшують великою кількістю ребер, які виготовляють з мідного дроту, кріпленням змійовика до металевого листа або іншими способами.

Широке розповсюдження отримали трубчасті конденсатори конвективного охолодження з дротяними ребрами (рис. 2.5 а). Конденсатор являє собою змійовик з мідної або стальної трубки діаметром 4,7--6,5 мм, товщиною стінок 0,7--0,8 мм з привареними до неї з обох сторін (один навпроти другого) ребрами з мідного або сталевого дроту товщиною 1,2--2 мм. Ребра приварюють точковою електрозваркою, якщо вони стальні, або припаюють міддю.

У холодильниках старих моделей застосовувались листотрубчасті конденсатори.

Рис. 2.5. Трубчасті конденсатори конвективного охолодження

Рис. 2.6. Випарники

Листотрубчастий конденсатор (рис. 2.5. б) складається із змійовика, який приварений або припаяний до металевого листа, що виконує функцію суцільного ребра. В листі зроблено прорізи за типом жалюзі. Це збільшує площу теплопередаючої поверхні за рахунок відігнутих металевих язичків і циркуляції повітря. Діаметр трубок 4,7--8 мм, крок розміщення 35--60 мм, товщина листа 0,5--1 мм. Довжина трубопроводу такого конденсатора складає 6500--14 000 мм.

Листотрубчастий прокатно-зварний конденсатор виготовляють з алюмінієвого листа товщиною 1,5 мм з розміщеним в ньому каналом змійовика.

Конденсатор має форму сплющеної труби. При порівняно невеликих розмірах конденсатор працює ефективно внаслідок високої теплопровідності алюмінію. Для більш ефективної циркуляції повітря в щиті зроблені наскрізні отвори.

Конденсатори закріплюються на задній стінці шафи холодильника під кутом 5° до вертикалі, що покращує умови теплообміну.

Випарник служить для передачі тепла від об'єкта, який охолоджується, до холодоагента, який кипить і випаровується. За принципом дії випарники аналогічні конденсаторам, але відрізняються тим, що в конденсаторах холодоагент віддає тепло навколишньому середовищу, а у випарнику поглинає його із середовища, яке охолоджується.

В однокамерних холодильниках випарник використовують для зберігання заморожених продуктів, через це його виготовляють у вигляді полички. Для підтримання низької температури випарник закривають спереду дверцятами, а ззаду стінкою. Такий випарник виконує функції морозильного відділення.

Тепер застосовують алюмінієві випарники, виготовлені прокатно-зварним способом. Для цього використовують листи алюмінію марок АД, АД-1, АД-1М, АД-1И, АД-1Н, АМГЗ-1.

Випарники мають канали різної конфігурації і відрізняються способом кріплення. В деяких холодильних агрегатах випарники відрізняються тим, що система каналів в них має замість двох отворів для під'єднання капілярної і всмоктуючих трубок лише один.

У деяких агрегатах капілярна трубка проходить всередині всмоктуючої -- "труба в трубі".

Для захисту алюмінієвих випарників від корозії їх анодують у сірчано-кислих або хромово-кислих ваннах, отримуючи захисну плівку товщиною 10--12 мкм. Для захисту цієї плівки випарник додатково покривають лаком або епоксидною смолою.

Випарники випускають різних конструкцій. Широке розповсюдження в холодильниках ранніх випусків мали випарники у вигляді перевернутої букви "П", часто витягнутої на всю ширину камери, з поличкою для продуктів. У сучасних холодильниках з морозильним відділенням на всю ширину камери випарники роблять "O"-подібної форми. Такий випарник кріплять до стелі або бокових стінок камери.

Листотрубний випарник застосовують у деяких двокамерних холодильниках. Випарник закріплюють на задній стінці внутрішньої шафи або встановлюють горизонтально. В цьому випадку він одночасно служить поличкою.

2.5.5 Дроселюючи пристрої компресійних холодильників

Для оптимізації роботи холодильного агрегату при зовнішніх умовах випарник повинен відбирати різну кількість теплоти від об'єкта, який охолоджується. Кількість теплоти, яка відбирається, однозначно визначає і кількість холодоагента, який випаровується у випарнику. В той же час для створення умов випаровування у випарнику повинен підтримуватись низький тиск і поступати стільки холодоагента, скільки і випаровується. Через це дроселюючий пристрій в ідеальному випадку повинен бути регульованим.

У дроселюючих пристроях регулювання здійснюється шляхом зміни прохідного перерізу дроселя. Але в малих холодильних машинах, до яких відносять і побутові холодильники, витрати холодоагента невеликі й прохідний отвір повинен бути 0,2--0,3 мм. Природно, що регулювати такий отвір в межах ± 10 % дуже складно, через це в побутових холодильниках використовують спеціальні капілярні трубки. Для цієї мети використовують капілярні трубки ДКРХТ, ДКРХМ, ДКРБТ, Б-М2-Т, НДМ2 та ін.

Капілярна трубка разом з відсмоктуючою служить регулюючим пристроєм для подачі рідкого холодоагента у випарник. Вона являє собою мідний трубопровід з внутрішнім діаметром 0,8--0,85 мм і довжиною 2800--8500 мм, який з'єднує сторони високого і низького тиску в системі холодильного агрегату.

Маючи невелику пропускну спроможність (3,8--8,5 л/хв), капілярна трубка виконує функцію дроселя і створює перепад тиску між конденсатором і випарником, за рахунок якого у випарник подається певна кількість рідкого холодоагента.

До переваг капілярних трубок у порівнянні з іншими дроселюючими пристроями (наприклад, з терморегулюючими вентилями) необхідно віднести простоту конструкції, відсутність рухомих частин і надійність в роботі. Крім цього, капілярна трубка, з'єднуючи сторони нагнітання і всмоктування, вирівнює тиск у системі агрегату при його зупинках. Це знижує протитиск на поршень компресора в момент його запуску і дозволяє застосувати електродвигуни компресора з відносно невеликим пусковим моментом.

Недоліком капілярної трубки є те, що вона не може забезпечити хороше регулювання подачі холодоагента у випарник при різних температурах експлуатації холодильника. Враховуючи це, пропускну спроможність капілярної трубки встановлюють у нормальних експлуатаційних умовах холодильника. Для покращання теплообміну між відсмоктуючою холодною парою і теплим рідким холодоагентом, які рухаються назустріч один одному, капілярну і відсмоктуючу трубки спаюють на великій ділянці. В деяких холодильних агрегатах капілярну трубку намотують навколо відсмоктуючої або розміщають всередині її і таким чином створюють ефект "труба в трубі", для усунення засмічення твердими частинками капілярної трубки перед її входом встановлюють фільтр.

Фільтри виготовляють з дрібних латунних сіток або металокераміки. Металокерамічний фільтр складається з бронзових кульок діаметром 0,3 мм, сплавлених у стовпчик конусоподібної форми, який розміщують у металевому корпусі.

Фільтр встановлюють при вході в капілярну трубку для запобігання її від засмічення твердими частинками. Фільтри виготовляють з маленьких латунних сіток або металокераміки. Металокерамічний фільтр складається з бронзових шариків діаметром 0,3 мм, сплавлених в стовпець конусоподібної форми, заключний в металевий корпус. Капілярну трубку припаюють до металокерамічного фільтра під кутом 30°. В більшості холодильників фільтр змонтований в одному корпусі з осушним патроном. По краях корпусу розташовані сітки, а між сітками -- адсорбент.

Попадання вологи в систему, заповнену хладоном і змащувальним маслом, при дії високих температур в компресорі приводить до утворення мінеральних і органічних кислот. Ці кислоти руйнуюче діють на де галі компресора, н першу чергу на електричну ізоляцію вбудованого електродвигуна. Краплі вільної вологи замерзають в капілярній грубці і порушують роботу агрегату. Тому при виготовленні, монтажі і ремонті хладонові холодильні машини (або окремо їх вузли) ретельно осушують і очищають.

Процес виробництва і ремонту герметичних машин звичайно передбачає тривалу (десятки годинника) сушку електродвигунів (при температурі близько 120° С) і короткочасну сушку (декілька годин) компресора, конденсатора, випарників і агрегату а зборі при продуванні сухим повітрям.