Аналіз товарної політики ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"

Організація по терапевтичному класу лікарських препаратів, що реалізовуються компанією (theraputic area focus), - структура, схожа на багатофункціональну. При такій формі організації, як директор збуту, так і директор по маркетингу підкоряються одному менеджеру, що відповідає за певний клас або різновид лікарських препаратів. Велике розповсюдження отримала організація торгового персоналу компаній залежно від категорії продажу лікарських препаратів.

Організація по географічній ознаці (geographical business units) - модель є фундаментальною реорганізацією зусиль торгових представників з делегуванням широких повноважень і, по можливості, більшої децентралізації при ухваленні рішень на території, що обслуговується господарським підрозділом фармацевтичної компанії.

Одне з ключових питань організації торгового персоналу - кількість торгових представників, що необхідна компанії. Відповідь на це питання залежить від наступних чинників:

- стратегічне рішення керівництва щодо ефективності прямих продажів в порівнянні з іншими засобами просування і збуту товару (реклама, заходи щодо стимулювання збуту, маркетинг прямої відповіді);

- оцінка впливу додаткової кількості торгового персоналу на обсяг реалізації і прибутку.

Частіше всього компанії використовують один з трьох підходів при визначенні необхідної кількості торгових представників:

1) підхід з погляду робочого навантаження;

2) визначення чисельності торгового персоналу на основі оцінки потенціалу збуту;

3) експертна оцінка.

Підхід з погляду робочого навантаження є найпоширенішим методом розрахунку кількості торгового персоналу на основі загальної тривалості процесу продажу, який включає декілька кроків.

- розділення клієнтів на групи згідно встановленим критеріям (величина, потенціал, своєчасність оплати рахунків, форма власності, сегмент споживачів, що обслуговує і інше);

- визначення частоти візитів торгового представника до кожної групи клієнтів компанії;

- підрахунок загального робочого навантаження шляхом множення числа клієнтів на планову частоту візитів;

- визначення середньої кількості візитів на рік на одного торгового представника;

- розподіл загального робочого навантаження на середню кількість візитів.

Наприклад, у компанії 100 аптек типу А (крупні аптеки з високим потенціалом збуту, що своєчасно оплачують свої рахунки), 250 аптек типу Б (середні за розмірами аптеки, достатній потенціал збуту, своєчасно або з незначною затримкою оплачують свої рахунки), 500 аптек типу В (дрібні аптеки або середні і крупні аптеки з 100% державною формою власності, що мають невисокий потенціал збуту для продукції компанії, обслуговуючі споживачів з низькими доходами, рідко оплачують свої рахунки в строк), а планова кількість візитів складає 24, 12 і 6 візитів на рік, загальне робоче навантаження складе 8400 візитів (100 · 24 + 250 · 12 + 500 · 6 = 2400 + 3000 + 3000). Якщо середній торговий представник має можливість зробити 6 візитів за один робочий день, робочий тиждень складає 5 днів, 7 тижнів на рік йдуть на відпустки, святкові дні і лікарняні, то загальна середня щорічна кількість візитів одного торгового представника складе 1320 візитів (6 · 5 · (51 - 7) = = 30 · 44). Кількість торгових представників, необхідне компанії при даній базі клієнтів, складе 7 чоловік.

Даний метод відрізняється простотою, проте не гарантує ефективного вирішення завдання, оскільки кількість візитів на одного торгового представника нерідко визначається довільно. Для оптимізації методу необхідно проаналізувати вплив низьких або високих показників частоти візитів на обсяг реалізації і прибуток компанії і оцінити ефективність інших методів роботи з дрібними замовниками і аптеками категорії В, наприклад пряму поштову рекламу і телемаркетинг.

Ще хотілося б сказати про таке нове явище в області продажів фармпрепаратів, як розширення електронної торгівлі з використанням Інтернету. Ця істотна зміна бізнесу робить зростаючий вплив на оптову торгівлю. Нові електронні канали розповсюдження ліків пов'язують виробників із споживачами безпосередньо і загрожують витіснити з ланцюжка не тільки оптовиків, але і аптеки. Не дивлячись на велику кількість організаційних, соціальних і юридичних проблем, пов'язаних з такими радикальними змінами, ніхто з аналітиків і серйозних бізнесменів не сумнівається, що розвиток електронного бізнесу істотно змінить характер розподілу фармацевтичних препаратів. Тому ФК «Здоров'я» повинна передбачати ці зміни, брати участь в них і ставати лідером у використанні нових електронних каналів розподілу ліків.

3.4 Рекомендації щодо поліпшення сервісної стратегії

Одним з напрямків підвищення привабливості вітчизняного товару є використання ефективних методів сервісної стратегії.

Можливості оптимізації сервісу не повною мірою використовуються аптечним бізнесом. В більшості випадків резерви зростання за рахунок даного напряму складають приблизно 10% обороту. На рисунку 3.3 представлені найперспективніші напрямки поліпшення сервісної стратегії у фірмових магазинах фармацевтичної компанії «Здоров'я».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.3 - Напрямки поліпшення сервісної стратегії ФК «Здоров'я»

1 Оптимізація черг. Все ще нерідко можна зустріти в аптеці значні черги в 5-10 чоловік. Тим часом такі черги ведуть до помітних втрат. Утримання черг в межах, як правило, 3-4 чоловік навіть в «години пік» у ряді випадків забезпечують помітний приріст обороту приблизно 5%.

Слід враховувати, що допустима довжина черги частково залежить також від конкуренції і місцезнаходження. При низькій конкуренції і хорошому місцеположенні можна дозволити собі черги дещо довше, інакше - треба «чіплятися за кожного покупця».

Звичайно не рідше за раз на квартал доцільний спеціальний вимір протягом типового буденного дня:

- кількості відвідувачів, які відмовляються від покупки через черги;

- в аптеках, що знаходяться в «спальних» районах - також опит перехожих з числа місцевого населення про вплив черг на відвідування даної аптеки («Як часто ви відмовляєтеся від покупки в нашій аптеці через велику чергу?»).

На основі таких опитів легко оцінити мінімальні масштаби втрат шляхом множення кількості «втрачених» покупців на середню покупку. Насправді ж втрати ще більше:

- «втрачені» покупці - це в основному найкапризніші і платоспроможні покупці, розмір покупок у них помітно вище середнього значення;

- в умовах «психологічного пресу» довгої черги більшість покупців прагне вчинити покупки щонайшвидше - при цьому втрачаються як частина «імпульсного» (незапланованого) попиту, так і можливість в процесі комфортного діалогу з частиною покупців ефективно порадити більш дорогі альтернативи.

Основні способи оптимізації черг абсолютно банальні: достатня кількість касових терміналів і персоналу, автоматизація (штрих-кодування). В цьому напрямку останніми роками відбулося значне просування, а в більшості тих аптек, де ще не відбулося, - скоро відбудеться, оскільки є принципове розуміння того, що треба робити.

В якості резервів оптимізації черг, що доволі часто зустрічаються і недостатньо усвідомлюються, можна виділити:

1) узгодження графіка роботи торгового персоналу із піками відвідування, зокрема, у ряді випадків доцільне тимчасове залучення першостольників на «пікові» години;

2) в прилавкових аптеках, як правило, доцільний «єдиний прилавок» без спеціалізованих відділів і зон, кожного відвідувача повинен обслужити будь-який першостольник по всьому асортименту;

3) в аптеках самообслуговування необхідна «універсальність» усіх кас в залі: зокрема, каси за прилавковою частиною повинні пробивати будь-яку покупку, у тому числі із зони самообслуговування.

Спеціалізовані відділи зазвичай характерні для муніципальних аптек, що пов'язано із специфічними складнощами управління персоналом в умовах муніципальної форми власності.

Більшість же приватних прилавкових аптек, які мають можливість достатньо вільно варіювати структуру і чисельність персоналу, працюють «єдиним прилавком». Проте частина з них, звичайно через дефіцит фармацевтичних кадрів, виділяє відділ парафармації. Як правило, це неефективно і веде до зниження обігу: хоча такий відділ дозволяє використовувати персонал без фармацевтичної кваліфікації, подібна організація істотно підвищує вірогідність черг і незручна відвідувачам, значна кількість яких вимушена звертатися в два відділи.

Для деяких аптек з виробництвом, що ще збереглися, у разі значного стійкого попиту іноді доцільний відповідний спеціалізований відділ, проте в кожному такому конкретному випадку потрібен особливий аналіз.

2 Формат самообслуговування. Утворення аптечних супермаркетів (фарммаркетів) є одним з самих передових і перспективних напрямків в аптечному бізнесі. Такий тип аптеки має ряд переваг перед класичною «прилавковою» організацією торгівлі в аптеці.

Нижче приведені основні з цих переваг:

- великі потоки покупців;

- зручність для покупців;

- можливість розміщення консультантів в торговому залі;

- використання класичних маркетингових підходів в організації простору, прийомів грамотного мерчандайзінгу;

- розвантаження «першостольника» при великому напливі покупців;

- можливість формування великого асортименту.

В переважній більшості випадків самообслуговування сприймається абсолютною (і найбільш платоспроможною) більшістю відвідувачів як значно більш зручна форма сервісу.

Комерційний ефект самообслуговування при достатньому маркетинговому потенціалі нерідко проявляється в збільшенні обігу в 1,5-2 рази. Основа такого ефекту - за рахунок «прямого» доступу до товару:

- внаслідок більшої кількості добре видного товару значно активніше підключення імпульсного і «слабо усвідомленого» попиту;

- більш комфортний процес ухвалення рішення про покупку.

Привернути увагу до препаратів на основі якої-небудь сировини, наприклад, морські продукти, бджолина отрута, зміїна отрута та інші, можна, розташувавши поряд справжні раковини, фотографії, фігурки і тематичні муляжі-іграшки. До препаратів на основі лікарських рослин привернуть увагу композиції з квітів і трав, короткий опис-розповідь про цілющі властивості рослин. В аптеці з великою частиною косметичних засобів окреме місце може займати стенд, присвячений ароматерапії. Аптека в районі елітної забудови може навіть мати невеликий відділ ювелірних виробів і інформацію про цілющі властивості каменів і металів. Хороший варіант зробити окремий стенд, присвячений мистецтву масажу в домашніх умовах. Основне викладення складатимуть прилади, креми, керівництво. А доповнити стенд можна книгами. В літній сезон актуальна буде аптечка мандрівників і туристів.

При викладенні ліків лісу, моря, гір, можна розташувати інформацію про цікаві факти про препарати, що одержують з тваринної сировини. Взагалі, нова інформація про добре відомі речі, незвичні деталі в представленні товару - одна з складових інформаційного просування. В результаті відбувається розширення асортименту покупок і збільшення кількості покупців.

Разом з тим слід враховувати, що ефект самообслуговування відбувається в основному не за рахунок розширення «базових» потреб, а за рахунок товарів «якості життя». Тому у разі невеликої кількості клієнтури і / або її низької платоспроможності (наприклад, в багатьох «спальних» аптеках) перехід на самообслуговування може дати не більше 10-30% приросту обігу.

Крім того, формат самообслуговування вимагає досить значних інвестицій:

- використання відкритого доступу зазвичай фінансово ефективно лише для крупних аптек (від 50-60 кв. м площі залу);

- з урахуванням необхідності підтримки запасів в залі і спеціальної системи запобігання розкрадань істотно вище витрати на обладнання.

В багатьох містах при нинішньому рівні платоспроможності населення використання самообслуговування економічно ефективно лише для 20-30% міських аптек/місць можливого розташування.

Таким чином, при всій потенційній привабливості самообслуговування опрацьовування таких проектів вимагає ретельного зіставлення прогнозованого приросту продаж / прибутку з розмірами необхідних інвестицій.

3 Надання медичних (лікарських) послуг. Останнім часом з підвищенням прибутків покупців зростає попит на товари для здорового способу життя і оздоровчі послуги. Тому в ділових районах другий поверх аптеки може бути відведений для спеціалізованого відділу здорового харчування, спортивного харчування, фітобара з кисневими коктейлями. Там же може знаходитися відділ масажних приладів і пристроїв. Можлива здача приміщень другого поверху в оренду підприємствам, що надають медичні і оздоровчі послуги (косметичний кабінет, масажний салон, акупунктура та інше). Але дуже важлива відповідність позиціонування підприємства послуг рівню аптеки і контроль якості послуг. Якщо оздоровчі послуги користуватимуться популярністю, таке поєднання збільшить кількість відвідувачів аптеки.

Однією з найзначущих і перспективних в плані розвитку послуг аптеки є організація при аптеці прийому лікаря. В умовах збільшення обсягу платних медичних послуг і зростання рівня захворюваності населення виникла необхідність залучення лікаря до діяльності в аптеці. Ця послуга зручна не лише для людей немолодого віку і молодих мам, але і для людей з обмеженим запасом вільного часу.

Лікарі, працюючі в аптеці в спеціально відведеному кабінеті, мають всі умови для здійснення своєї діяльності. В кабінеті обов'язково присутня кушетка, апарат для вимірювання тиску, рідше - електрокардіограф і апарат УЗО, а також інші необхідні обладнання для огляду пацієнта і проведення деяких необхідних аналізів (наприклад, експрес-аналізу крові на глюкозу).

Можуть використовуватися послуги лікарів відразу декількох спеціальностей, дуже часто послуги терапевта, які користуються найбільшим попитом населення, чиняться безкоштовно. Крім цього, лікарі аптек завдяки надходженню нових препаратів і інформації про них виявляються більш обізнаними, ніж їх колеги, працюючі в лікувально-профілактичних установах. Досвід показує, що такі форми роботи аптечних установ являються, запитуваними на ринку послуг. Фінансові витрати знижуються, а приплив населення завдяки прийому лікарів збільшується, що сприятливо позначається на рівні товарообігу.

3.4.1 Найперспективніші види додаткового сервісу

1 Приймання замовлення на відсутні в звичайному асортименті позиції. Даний сервіс дозволяє «віртуально» розширити асортимент, зокрема, за рахунок дорогих позицій з низькою оборотністю.

Параметри роботи «за замовленням» можуть сильно варіювати залежно від специфіки аптеки:

1) для слабо завантаженої аптеки, для забезпечення максимальної привабливості сервісу може бути доцільне приймати замовлення:

а) достатньо низької вартості (від 10-20 грн.);

б) без передоплати (у разі домовленості з дистриб'юторами про можливість повернення товару) або з невеликою передоплатою, яка утримується у разі відмови від замовлення для компенсації витрат аптеки;

2) для аптек з достатньо значною кількістю клієнтури:

а) більш ефективно приймати замовлення, починаючи з мінімуму (орієнтовно 40-60 грн.), що гарантує мінімальну рентабельність процедур замовлення;

б) доцільна передоплата у розмірі 30-50% вартості замовлення. Частина передоплати у разі відмови від замовлення утримується у розмірі витрат аптеки. Роль передоплати в тому, що вона дисциплінує покупця і знижує вірогідність відмови від покупки після доставки товару в аптеку;

в) встановлення ціни замовлених препаратів на рівні помітно нижче ніж у місті, щоб стимулювати покупця до відмови від подальших пошуків.

Сервіс замовлення на відсутні позиції не вимагає інвестицій і виправдовує себе в багатьох аптеках, особливо «спальних».

Проте, як показує досвід, для успіху даного сервісу замовлення повинне виконуватися з вірогідністю, близькою до 100%, а терміни повинні бути достатньо короткими - бажано в межах доби. Тому братися за даний сервіс доцільно за наявності надійних партнерів-дистриб'юторів, здатних забезпечити виконання замовлень в злагоджені терміни.

2 Доставка. В цілому ряді випадків сервіс доставки може помітно збільшити продажі за рахунок обхвату додаткової клієнтури (з обмеженою рухливістю і просто віддаючій перевагу доставці).

Хоча витрати доставки невеликі (звичайно приблизно 10 грн. за замовлення), безкоштовна доставка економічно ефективна у вигляді, свого роду знижки, тільки при замовленні від ста гривень. Тому даний сервіс орієнтований на невеликий сегмент ринку щодо «крупних» покупців, які становлять приблизно 20-30% попиту.

Для «спальної» аптеки, що охоплює традиційним сервісом, зазвичай лише 5 тисяч населення в межах 1 км, часто проблематичне розширення асортименту понад 2 тисяч позицій - інакше виникають проблеми зниження оборотності і падіння прибутковості. Сервіс доставки сприяє розширенню асортименту за рахунок розширення кола покупців.

Проте для «спальної» аптеки помітне розширення обхвату клієнтури за межами місцевих жителів за допомогою сервісу доставки потребує достатньо активної рекламної кампанії (в місцевих газетах рекламних оголошень, листівок по поштових ящиках та інше).

Аптеці в прохідному місці для розвитку сервісу доставки потрібні набагато менші рекламні зусилля - можна обійтися помітними рекламними оголошеннями усередині аптеки, хоча приріст клієнтури буде повільнішим.

Судячи по практичному досвіду роботи з аптеками, часто за рахунок впровадження доставки цілком реальне підвищення обороту на 5-10% (іноді і більше залежно від конкретної ситуації). Проте ефективність сервісу доставки сильно залежить від конкурентної ситуації по даному сервісу в цілому по місту, а для «спальних» аптек - також від специфіки місцевої клієнтури.

3 Цілодобова робота. Доцільність нічної роботи - це, перш за все, фінансове питання зіставлення додаткових витрат і приросту прибутків.

Основний чинник розмірів «нічного» обігу - це розташування аптеки:

- звичайно найістотніша частка «нічного» обігу (до 15-20%, іноді більше) буває в аптеках в крупних містах, поблизу від скупчень різних нічних розважальних закладів, а також на шляху могутніх транспортних потоків;

- значний нічний обіг може бути також в аптеках, розташованих поблизу крупних, цілодобово працюючих ЛПЗ;

- для аптек в «ділових» районах нічні продажі звичайно близькі до нуля;

- в «спальних» районах нічні продажі можуть складати приблизно 5% обігу, залежно від специфіки місцевої клієнтури.

Важливу роль грає також конкурентна ситуація: нічна виручка розподіляється між сусідніми аптеками-конкурентами відповідно до зручності їх розташування для відвідувачів.

Багато що залежить від міста: чим він крупніше і багатше, тим більша кількість його жителів є споживачами послуг нічних аптек.

Певну роль відіграє також формат нічної роботи. Повноцінний доступ в торговий зал в центрі міста забезпечує помітно більший обіг, ніж торгівля «по дзвінку» через віконце в дверях. Але в «спальних» районах зазвичай формат нічної торгівлі на обіг впливає слабо.

Разом з чисто фінансовими чинниками, слід враховувати і певний «рекламно-іміджевий» ефект нічної роботи: вона сприяє розширенню клієнтури і її лояльності. Тому в тих випадках, коли нічна робота знаходиться «на межі» рентабельності, її все ж таки звичайно варто продовжувати.

4 Наявність зручної парковки для деяких типів аптек. Для переважної більшості аптек 90-95% відвідувачів - це пішоходи.

Проте клієнти, що відносяться до категорії автомобілістів, хоча і займають за чисельністю невелику частку, проте в значній частині відносяться до числа найпривабливіших.

Тому для аптек, що знаходяться на жвавих автомагістралях, зручна парковка може у ряді випадків забезпечити приблизно 10% обігу.

Важливим чинником успіху наявність парковки є:

1) для тих аптек в «елітних» мікрорайонах, які знаходяться на деякому віддаленні від основної забудови;

2) у аптек, які мають або планують придбати загальноміське значення (особливо широкий асортимент, формат самообслуговування та інше).

Розширюючи таким чином коло послуг, що надаються та підвищуючи їх рівень, аптека забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, сприяє підвищенню прибутку та зміцнює позицію фірми на фармацевтичному ринку.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів та застережень, націлених на збереження здоров'я та трудової діяльності людини в процесі праці.

Охорона праці в Україні базується на:

1) законодавчих документах, таких як Конституція України, Закон України «Про охорону праці» [20];

2) директивних підзаконних актах, таких як Положення «Про охорону праці»;

3) нормативно-технічних документах - система стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарні норми і правила, ГОСТ і ОСТ по безпеці праці, СНиП, ДНАОП і НАОП.

Перелічені вище правові норми:

- регламентують організацію роботи в області охорони праці на підприємстві (в установах), планування і фінансування заходів щодо охорони праці;

- визначають структуру служби по охороні праці;

- передбачають організацію нагляду і контролю за дотриманням правил охорони праці і безпеки трудящих, а також розслідування й облік нещасних випадків, компенсації матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці.

Великі економічні витрати у зв'язку з виробничим травматизмом, значні суми компенсацій визначають зростаючий пріоритет профілактичних заходів. Істотна роль при цьому приділяється розробці та впровадженню комплексних програм безпеки праці, охорони здоров'я, моральному та матеріальному заохоченню працівників.

Технологічний прогрес у фармацевтичній галузі супроводжується зростанням ролі людини в забезпеченні високої ефективності і безпеки праці. Впровадження новітнього устаткування, повсюдне використання обчислювальної техніки і інформаційних технологій корінним чином змінили характер виробничої діяльності, підвищили вимоги до людини, економічну і соціальну важливість результатів її праці. Разом з тим принципи гуманізації праці визначають необхідність створення сприятливих умов для підвищення працездатності і професіоналізму людини, збереження здоров'я і довголіття, гармонійного розвитку особи.

Метою системи управління охороною праці є створення на кожному робочому місці таких умов, які б забезпечували неухильне зниження показників виробничого травматизму, професійних захворювань і аварійності. Цьому сприяє і постійне удосконалення знань кожного співробітника, забезпечення високої технологічності виробничих процесів, завдяки сучасному оснащенню, наявності засобів індивідуального і колективного захисту, якісному медичному обслуговуванню, належним побутовим умовам. Зокрема, - це реконструкція системи кондиціонування повітря в цеху ін'єкційних лікарських форм; впровадження ефективних сучасних засобів проведення вантажних робіт (електрокарів, електроштабелерів) на виробничих ділянках і складі готової продукції; реконструкція побутових приміщень у складі всіх виробничих ділянок і їх оснащення сучасним санітарно-технічним устаткуванням. Про ефективність системи управління охороною праці на ТОВ «Здоров'я» свідчить відсутність випадків виробничого травматизму.

Не менш важливим напрямом роботи в компанії вважають і екологічну безпеку виробництва. Проведені важливі зміни в технологічних процесах виготовлення ін'єкційних розчинів, твердих лікарських форм. Повністю закриті екологічно несприятливі етапи виробництва, які були зв'язані з використанням діхлоретана, ацетону і інших легко запалюючих речовин. Значно скорочені витрати води у виробничих цілях, завдяки модернізації системи контролю за її використанням.

4.2 Управління охороною праці на ТОВ «Здоров'я»

Система управління охороною праці передбачає підготовку, прийняття й реалізацію рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності працівника в процесі праці.

Отже, систему управління охороною праці (СУОП) варто розглядати як сукупність самої системи охорони праці й елементів керування її станом.

Система управління охороною праці на ТОВ «Здоров'я» представлена на рисунку 4.1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.1 - Структура управління охороною праці на ТОВ «Здоров'я».

У відповідності Закону України «Про охорону праці» [20] всю відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на роботодавця (директора).

Таким чином, директор підприємства відповідальний за рішення наступних завдань:

1) створення відповідної служби по охороні праці, розробка інструкції посадовцям, в якій зазначуються їх обов'язки по охороні праці і відповідальність за порушення законодавства по ОП;

2) впровадження прогресивних технологій на виробництві;

3) вибір оптимальних режимів праці й відпочинку;

4) забезпечення безпеки трудових процесів, устаткування, споруд;

5) забезпечення усунення причин, що викликали нещасні випадки на виробництві;

6) професійна підготовка й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганда безпечних методів роботи;

7) розслідування й облік аварій, нещасних випадків на виробництві;

8) директор несе безпосередню відповідальність за порушення вказаних вимог.

Директор підприємства оперує нормативними актами в області охорони праці, такими як:

- колективний договір;

- правила внутрішнього трудового розпорядку;

- посадова інструкція;

- інструкція по охороні праці по професії і по видах робіт.

4.3 Промислова санітарія

4.3.1 Мікроклімат

Для виконання робіт потрібен температурний режим, нормовані значення швидкості руху повітря, вологості. Робота маркетолога відноситься до категорії легка 1а (витрата енергії організму при виконанні роботи до 120 кал/година) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота відділу маркетинга є нервово-напруженою працею, то мікроклімат приміщення повинний бути оптимальним. З урахуванням ГОСТ ССБТ 12.1.005-88 [22] оптимальні метеорологічні умови приведені в таблиці 4.1.

Мікроклімат визначається наступними параметрами: температура, вологість, тиск, інтенсивність теплового випромінювання від нагріваючих пристроїв та обладнання, швидкість руху повітря.

Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %	Рухливість повітря, м/с (не більш)
Холодний	Легка Іа	22-24	40-60	0,1
Теплий	Легка Іа	23-25	40-60	0,1

Для забезпечення вище вказаних метеорологічних умов у зимовий період у приміщенні передбачене централізоване водяне опалення, а в літній - приточно-витяжна вентиляція, згідно СНиП 2.04.05-91 [23].

4.3.2 Промислове освітлення

Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне і змішане освітлення, що нормуються СНиП ІІ-4-79 [24].

В нашому випадку використовуються бічне, однобічне природне освітлення і штучне загальне.

Для міста Харкова (IV-й пояс світлового клімату) нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) по СНиП ІІ-4-79 [24] визначається за формулою:

е_н^IV = е_н^III · m • с, (4.1)

де е_н^III - нормативний КПО, е_н ^{III =} 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату, m=0,9, так як Харків знаходиться у четвертому поясі північніше 50° п. ш.;

с - коефіцієнт сонячності клімату, с=1.

е_н^IV = 1,5 · 0,9 · 1=1,35%.

Виконувана робота визначається наступними характеристиками:

1) характеристика зорової роботи - середньої точності;

2) найменший розмір об'єкта розрізнення - понад 0,5-1,0 мм;

3) розряд зорової роботи - IV;

4) підрозряд зорової роботи - а;

5) контраст об'єкта розрізнення з фоном - малий;

6) характеристика фону - темний;

7) комбіновані - 750 лк.;

8) загальне - 300 лк.

Представим характеристику промислового освітлення у вигляді таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Характеристика промислового освітлення

Найменування промислових приміщень	Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення (природне, штучне)
			Вид освітлення	КПО, %	Нормування освітлення Е, лк
Приміщення відділу маркетингу	40	IV	бічне	1,5	300

З огляду на можливості і вимоги до економії електроенергії, для загального освітлення маркетингового відділу обрані люмінісцентні лампи ЛБ-40-4.

4.3.3 Шум

Згідно з ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [20] та ДСН 3.3.6. - 037-99 [26] розрізняють наступні види шумів: механічні, аеродинамічні (кондиціонери, вентилятори), гідродинамічні, електромагнітні.

Підвищений рівень шуму на робочому місці спеціалістів створюється при роботі комп'ютерів, друкувальних пристроїв та іншої оргтехніки. Рівень звуку в приміщенні на робочому місці оператора, де вирішуються задачі, що вимагають концентрації уваги, не перевищує 65 дБА, відповідно до ГОСТ 12.1.003-89 ССБТ [25], що досягається застосуванням звукопоглинаючих прокладок, на які встановлюється ПЕОМ.

4.3.4 Електромагнітне випромінювання

Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) є сукупністю двох перемінних полів:

1) електричне поле, що характеризується величиною напруженості електричного поля Е, В/м;

2) магнітне поле, що характеризується напруженістю магнітного полючи Н, А/м.

Нормування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ [28], що поширюється на електромагнітні поля частотою 60 кГц - 300 ГГц. Наприклад, напруженість електричного поля на робочому місці в продовж робочого дня не повинна перевищувати встановлених ГДУ. Для діапазону частот f = 15 - 25 кГц, Е = 50 В/м, Н=5 А/м.

Вимоги до електромагнітного випромінювання, згідно ТСО-92 і ТСО-95 приведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Припустимі рівні випромінювань

Вид полючи, діапазони частот	ТСО-92, ТСО-95
Перемінне електричне поле, В, Вм	На відстані 0,3 м від центру екрану і 0,5 м навколо монітору
5 - 2000 Гц	10
2 - 400 кГц	1
Перемінне магнітне поле, Н, мА/м (В, нтл)
5 - 200 Гц	200 (250)
2 - 400 Гц	20 (25)

Захист від електромагнітного та іонізуючого випромінювання:

1) захист відстанню;

2) захист часом (обмежити тривалість роботи перед екраном, не більш 4 годин);

3) не розміщати ВДТ у концентрованій робочій зоні;

4) заборонена робота на застарілому обладнанні;

5) необхідно дотримувати правила організації робочого місця.

4.4 Організація безпечних умов праці на робочому місці

Питання охорони праці в даному розділі розглядаються стосовно до ТОВ «Здоров'я», що займається виробництвом і збутом фармацевтичної продукції. Відділ маркетингу знаходиться в приміщенні площею 40 м² і обладнаний ПЕОМ, основною частиною яких є дисплей, клавіатура, процесор із блоком живлення, принтер. Співробітники відділу знаходяться за комп'ютерами не постійно.

В якості захисних мір від випромінювань передбачені:

раціональне розташування ПЕОМ;

захисне заземлення комп'ютера.

Так як відділ маркетингу, де знаходяться ПЕОМ, не є приміщенням з підвищеним вмістом механічних, теплових або радіаційних небезпек, але є споживач електричної енергії (трьохфазна мережа змінного струму напруги 380/220 В і частоти 50 Гц), то в даному приміщенні існує небезпека враження людини електричним струмом. Таким чином, розглянемо питання електробезпеки.

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від мережі перемінного струму (U=220В) із заземленою нейтраллю. По способу захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ повинна відповідати першому класу захисту. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин забезпечують конструктивні заходи і засоби: захисні оболонки й ізоляція струмоведучих частин (подвійна в монітора). Ступінь захисту оболонки в ЕОМ повинна відповідати класу пожаронебезпечної зони П-ІІА [30] і бути не нижче ІР-44.

Для забезпечення захисту від поразки електричним струмом при дотику до металевих оболонок, що можуть виявитися під напругою в результаті ушкодження чи ізоляції обриву фази на корпус застосовується занулення [29] (схемно-конструктивна міра захисту).

Лінія електромережі для живлення ЕОМ і периферійної техніки виконується як окрема групова трьохдротова мережа шляхом прокладки фазового нульового робочого проводу як нульового захисного ДНАОП забороняє. Нульовий захисний провід прокладається від групового розподільного щита до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затиску нульового робочого і нульового захисного провідників. Конструкція штепсельних з'єднань електророзетки повинна забезпечити більш раннє підключення нульового проводу в порівнянні з фазним і нульовим працюючим. Приєднання ЕОМ до звичайної дводротової мережі, у тому числі з використанням перехідних пристосувань неприпустимо. Забороняється з'єднувати і від'єднувати кабелі при підключеній напрузі. Після закінчення роботи й у випадку аварійної ситуації ЕОМ повинна бути від'єднана від мережі. У приміщенні, де одночасно експлуатується більш 5 ЕОМ на видному і доступному місці встановлюється резервний вимикач. Заземлені конструкції (батареї опалення, водопровідні труби) повинні бути надійно захищені діелектричними щитками чи сітками від випадкового дотику.

Передбачені наступні заходи електробезпеки:

- конструктивні міри електробезпеки;

- схематично-конструктивні міри електробезпеки;

- експлуатаційні міри електробезпеки.

Конструктивні міри електробезпеки спрямовані на попередження можливості дотику людини до струмопровідних частин. Для усунення можливості дотику оператора до цих частин всі вимикачі встановлені в закритих корпусах, всі струмоведучі частини знаходяться в захисному корпусі або вкриті шаром ізоляції, який включає можливість дотику до них, застосовується блочний монтаж.

Згідно ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ [29] застосовуємо 1 клас захисту від враження електричним струмом обслуговуючого персоналу, тому що комп'ютер має робочу ізоляцію і елементи заземлення.

Схематично-конструктивні міри електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмопровідних частин електричного апарату при випадковому пошкодженні їх ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них, захисного заземлення, заземлення кінцевого потенціалу та зунелення.

При роботі з ПЕОМ включать наступні експлуатаційні заходи електробезпеки:

- не допускається підключення і відключення роз'ємів кабелів під напругою;

- технічне обслуговування та ремонтні роботи допустимо виконувати тільки при вимкненном живленні мережі.

4.5 Пожежна безпека

Згідно з вимогою ДНАОП 0.01-1.01-95 [31] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

1) системою запобігання пожеж;

2) системою пожежного захисту;

3) організаційними заходами щодо пожежної безпеки.

Запобігання пожежі досягається наступними заходами:

- запобігання утворення горючого середовища;

- запобігання утворення в горючому середовищі джерел запалювання.

Для зменшення небезпеки утворення в горючому середовищі джерел запалювання передбачено:

1) використання електроустаткування, що відповідає класу пожаронебезпечної зони П-ІІа, ступінь захисту електроапаратури не менш ІР-44, ступінь захисту світильників ІР-2Х [30].

2) захист від блискавки будинків, споруджень і устаткування;

3) забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників);

4) вибір перетину провідників по припустимому нагріванню;

5) застосування заземлення екрана від статичної електрики.

У системі пожежного захисту передбачені аварійне відключення і переключення апаратів і комунікацій. При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки людини від можливості поразки електричним струмом у приміщенні передбачено використовувати вуглекислотний вогнегасник ВВК-5. Заходи захисту приміщення від пожежі проводяться згідно з ГОСТ 12.1.004-97 ССБТ і наведені у таблиці 4.4. Вогнегасник знаходиться на видному і легкодоступному місці. При виникненні пожежі передбачена можливість повідомлення в пожежну охорону по телефону.

Таблиця 4.4 - Перелік обов'язкових первинних засобів пожежегасіння

Найменування приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування)	Кількість
Відділ маркетингу	40	вуглекислотний вогнегасник ВВК-5	4

Організаційними заходами пожежної профілактики є: навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації, план евакуації.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року [32]. Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Задача Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні і відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні і ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереженні природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації і після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів (що несуть непоправний збиток природі), хлоридів, бромідів (ВS 7750) ТСО 95.

У стандартах ТСО 99 закладене обмеження по кадмії у світлочутливому шарі екрана дисплея і ртуті в батарейках. Апарати, тара і документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО 92, включають вимоги зниженого споживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

4.7 Індивідуальне завдання

Розрахунок природного освітлення приміщення офісу габаритами 4 • 10 м.

Необхідна площа світлових отворів у% від площі підлоги приміщення, що забезпечує нормоване значення КПО приблизно визначається за формулою:

, (4.2)

де S_о - площа світлових отворів при бічному освітленні, м²;

e_н - нормоване значення КПО, е_н^IV = 1,35% з формули (4.1);

з_о - світлова характеристика вікон; з_о = 9;

S_h - площа підлоги приміщення, м²; S_h дорівнює добутку довжини приміщення та його глибини; S_h = 10 • 4 = 40 м²;

К_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон, протистоячими будівлями (табличне значення). Оскільки відношення висоти вікон до висоти протистоячих будівель дорівнює 1,05, то К_зд = 1,4;

К_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості при експлуатації скління і залежний від концентрації шкідливості в повітряному середовищі робочої зони і розташування світлопропускаючого матеріалу; К_з при вертикальних вікнах в адміністративних приміщеннях дорівнює 1,2;

ф_о - загальний коефіцієнт світлопропускання, визначається за формулою:

ф_о = ф₁ • ф₂ • ф₃ • ф₄ • ф₅, (4.3)

де ф₁ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в світлопропускаючому матеріалі; ф₁ = 0,8;

ф₂ - коефіцієнт, що враховує втрату світла у переплетіннях світлових отворів; ф₂ = 0,65;

ф₃ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в несучих конструкціях при бічному освітленні; ф₃ = 1;

ф₄ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в сонцезахисних пристроях; ф₄ = 1;

ф₅ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в захисній сітці, встановленій під ліхтарями (в даному випадку не потрібен);

ф_о = 0,8 • 0,65 • 1 • 1 = 0,52.

r₁ - коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні; r₁ = 1,5 (таблична величина).

Розрахунок необхідної площі світлових отворів проведемо за формулою 4.2:

.

Висновок: розрахункова величина світлових отворів при бічному освітленні дорівнює 10,47 м. кв., що складає меншу величину в порівнянні з існуючим світловим отвором в даному приміщенні з вікнами загальним розміром 11 м². Отже, фахівці, що працюють в даному приміщенні матимуть достатньо освітлення і не будуть псувати свій зір.

5. Цивільна оборона

Цивільна оборона - це державна система органів керування, сил та засобів, які створюються для організації та забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

В даному розділі розглянуто питання «Підвищення стійкості роботи об'єктів в надзвичайних умовах».

5.1 Основи стійкості роботи об'єктів

Стійкість роботи об'єкта - це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій - у мінімально короткі строки відновити своє виробництво. Залежить вона від таких основних факторів: розміщення об'єкта відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів та ін.; природно-кліматичних умов, технології виробництва; надійності захисту працюючих, населення від впливу уражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (паливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.); здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям; стійкості управління виробництвом і ЦЗ, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстремальних умовах; навченості керівного складу ЦЗ об'єкта і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту; масштабів і ступеня уражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об'єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва. Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу і створить сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота об'єкта в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість у надзвичайних умовах окремих галузей виробництва [33].

5.1.1 Оцінка стійкості роботи машинно-тракторного парку і паливно-енергетичного комплексу

Для оцінки стійкості роботи машинно-тракторного парку і паливно-енергетичного комплексу необхідно використати такі вихідні дані: прогноз можливої надзвичайної обстановки в мирний чи воєнний час; забезпеченість спеціалістами, механізаторами після проведення мобілізації; наявність техніки, мастил і палива в необхідній кількості для технологічного процесу; забезпечення електроенергією і автономними джерелами електроенергії.

Необхідно визначити коефіцієнт технічної готовності техніки, механізмів і паливно-енергетичної системи.

Коефіцієнт технічної готовності машинно-тракторного парку розраховують за формулою [33]:

 (5.1)

де Д_рем - дані перебування тракторів і автомобілів на ремонті й технічному обслуговуванні;

Д_н - загальна кількість днів перебування тракторів і автомобілів на об'єкті.

Коефіцієнт використання машинно-тракторного парку визначають за формулою:

(5.2)

де Д_р - фактично відпрацьовані тракторо-дні;

Д_н - загальна кількість днів перебування тракторів і автомобілів на об'єкті.

Оцінюючи стійкість електропостачання, необхідно знати, за яких надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу об'єкт може залишатися без постачання електроенергії. Визначити мінімальні потреби в електроенергії для забезпечення основних невідкладних робіт; подача води в житлові будинки, квартири, для цехів і освітлення робочих місць. Наявність резервних джерел електроенергії на підприємстві. Можливості пристосування і використання наявної техніки для забезпечення електроенергією основних виробничих процесів. Коефіцієнт виробничого використання електроенергії (К_В) визначають за формулою:

(5.3)

де Q_не - кількість необхідної енергії для виробничих процесів;

Q_е - загальна кількість енергії.

Рівень електрифікації виробничого процесу об'єкта (Р_Е.В.) розраховують за формулою:

, (5.4)

де Q_ое - роботи, які виконують із затратами енергії;

Q_б - загальний обсяг робіт.

Оцінюючи стійкість матеріально-технічного і енергетичного постачання, необхідно визначити запаси палива, можливості використання місцевої сировини і енергії, автономні джерела електрозабезпечення, запаси сировини, стан поставки готової продукції споживачам, умови зберігання готової продукції, спроможність транспорту і засобів механізації [34].

5.2 Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражуючи факторів

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкта проти впливу вражаючих факторів.

Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єкта до ураження є: максимальні значення параметрів можливих уражаючи факторів і характеристики елементів об'єкта.

Параметри вражаючих факторів можна одержати у відділі або управлінні ЦЗ або визначити розрахунковим способом.

Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженням від сейсмовибухових хвиль.

Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі. Враховувати їх разом для кожного об'єкта неможливо. Тому опір конструкцій дії ударної хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (Р_ф), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань (табл. 5.1) [33].

Таблиця 5.1 - Ступінь руйнувань залежно від надмірного тиску ударної хвилі (Р_ф), кПа

Об'єкти руйнувань	Ступінь руйнувань
	повний	сильний	середній	слабкий
Споруди з легким металевим і залізобетонним каркасом	60-100	40-60	20-40	10-20
Цегляні будівлі	35-45	25-35	15-25	8-15
Дерев'яні будівлі	20-30	15-20	8-12	6-8
Будівлі складів, цегляні		30-40	20-30	10-20
Дамби земляні, ширина 20-100 м	1000	1000	1000-700	700-150
Ремонтні майстерні	35	25-35	15-25	7-15
Водопровідні башти	50-100	30-50	20-30	8-20
Автомобілі вантажні й автоцистерни	55	35-55	25-35	20-25
Трактори	70	60-70	40-60	30-40
Комбайни	40	25-40	15-25	8-15
Трансформаторні і розподільні підстанції	60-100	40-60	30-40	10-30
Котельні	35-45	25-35	15-25	7-15
Кабельні повітряні лінії	70-80	30-70	10-30	8-10
Кабельні підземні лінії	1000	500-1000	300-500	200-300
Дизельні електростанції	35-45	25-35	15-25	10-15
Повітряні електростанції		100-60	60-40	40-20
Підземні мережі: водопровід, каналізація, газ	1500	1000-1500	600-1000	130-600
Підземні резервуари паливно-мастильних матеріалів (ПММ)	200	100-200	50-100	30-50
Необсипані резервуари з ПММ	80	30-80	15-30	8-15
Вбудовані сховища, розраховані на 100 тис. кПа	250-300	200-250	150-200	100-150
Підвальні приміщення	60-80	40-60	30-40	25-30
Протирадіаційні укриття	120-150	50-120	30-50	25-30

Осередки ураження при землетрусах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередками ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну силу землетрусу в балах за шкалою Ріхтера (табл. 5.2) [33].

Таблиця 5.2 - Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу за шкалою Ріхтера

Характеристика будівель і споруд	Руйнування, бали
	слабке	середнє	сильне	повне
Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX	IX-XII
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін, покрівлі	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX	IX-X
Будівлі зі збірного залізобетону	VI-VII	VII-VIII	-	VIII-XI
Цегляні без каркасні виробничо-допоміжні одно- і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX	IX-XI
Те саме, з перекриттям (покриттям) із дерев'яних елементів одно- і багатоповерхові	VI	VI-VII	VII-VIII	більше VIII
Цегляні малоповерхові будівлі (один два поверхи)	VI	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX
Складські цегляні будівлі	V-VI	VI-VIII	VIII-IX	IX-X

Вихідними даними для оцінки фізичної стійкості є конструктивні особливості елементів, їх форма, габарити (довжина, ширина, діаметр та інші), характеристики міцності та інші.

Існує певна послідовність проведення оцінки.

1 Визначення максимального надмірного тиску ударної хвилі, ДР_ф, сейсмічної хвилі чи сили бурі, яка очікується на об'єкті.

2 Виділення основних елементів на об'єкті (склади, майстерні, цехи та інші), від яких залежатиме функціонування об'єкта і виробництво продукції.

3 Оцінка стійкості кожного елемента об'єкта.

4 Визначення межі стійкості об'єкта проти впливу ударної, сейсмічної хвилі, урагану за мінімальною стійкістю його основних елементів.