Главная База знаний "Allbest" Маркетинг, реклама и торговля Інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності

Інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності

Сутність асортименту товарів підприємства. Сутність асортиментної політики. Динамічний набір номенклатурних позицій. Формування перспективного асортименту товарів на торговельному підприємстві. Критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.12.2011
Размер файла 529,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ

1.1 Сутність асортименту товарів

1.2 Сутність асортиментної політики

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ В ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОНОМ

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ПП «МОНОЛІТ Т. Б.»

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ В МАГАЗИНІ

4.1 Дослідження асортименту ПП «Моноліт Т. Б.»

4.2 Аналіз обсягів продаж ПП «Моноліт Т. Б.»

4.3 Аналіз ефективності продаж ПП «Моноліт Т. Б.»

РОЗДІЛ 5. ОБГРУНТУВАННЯ УМОВ ТА ЧИННИКІВ, ЯКІ СПРИЯТИМУТЬ ПОЛІПШЕННЮ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ В РОЗДРІБНІЙ МЕРЕЖІ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми: На даному етапі розвитку вітчизняної економіки все більше і більше значення у свідомості споживачів набуває структура продукції і наявність можливості вибору "свого" товару з пропонованого асортименту. Саме тому управління асортиментом - один із самих головних напрямків діяльності кожного підприємства. Особливу важливість цей напрямок набуває зараз, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації і займана їй ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею управляти.

З іншого боку, одним з найважливіших факторів росту ефективності виробництва є збільшення структури більш ліквідної продукції, що випускається. Підвищення структури якісної продукції, що випускається, розцінюється в даний час, як вирішальна умова її конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

На жаль, керівництво багатьох підприємств ще погано розуміє всі переваги ефективної асортиментної політики і системи управління структури продукції, які є безперечно необхідними для оптимізації прибутків та покращення діяльності торговельного підприємства.

Актуальність даного дослідження визначається тим, що в умовах ринкової економіки цілеспрямоване формування перспективного товарного асортименту є одним із засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

В нинішній час, торговельні підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. Однією з основних задач є формування товарного асортименту продукції. Підприємство повинно мати перелік певних номенклатурних позицій продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і забезпечать виживання в довгостроковому періоді.

Проблема управління товарним асортиментом та асортиментною політикою досліджувалась багатьма відомими авторами, такими як: А.Хоскинг, М.Мескон, М.Альберт, Й.Ворст, Т.Ривентлоу, Ш.Майталь, Д.Речмен, Г.Кунц, О.Донне. Українські та російські автори також висвітлюють цю тему у своїх працях, а саме О.М.Мозговой, І.Н.Герчікова, О.М.Балгаш, М.А.Болюх, В.М.Горностаєва, Ю.П.Анисимов, М.М.Алексеева, М.П.Афанасьев, А.П.Градов, В.В.Гончаров, В.С.Кабанов, А.И.Ковалев, В.В.Войленко, В.Е.Хруцкий.

Метою даного дослідження є розгляд інформаційного забезпечення стану попиту комерційної діяльності та на основі опрацьованого матеріалу розробка рекомендацій щодо вдосконалення ефективної асортиментної політики.

Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

Об'єктом дослідження було обрано торгівельне приватне підприємство ПП «Моноліт Т. Б.», що займається роздрібною та оптовою торгівлею.

Предметом дослідження обрано інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності.

Методи дослідження включають загальнонаукові та емпіричні прийоми економічної науки. У процесі дослідження стану інформаційного забезпечення попиту комерційної діяльності використовувались такі методи, як порівняння, абстрагування (з метою відокремлення суттєвих та несуттєвих чинників, що впливають на ефективність діяльності), аналіз (для дослідження змін у показниках діяльності підприємства та його підрозділів).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ

1.1 Сутність асортименту товарів

Товарний асортимент являє собою динамічний набір номенклатурних позицій (типорозмірів, марок, моделей) продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і що забезпечують виживання підприємства в тривалій перспективі.

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють [12, c. 62].

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:

ь дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;

ь спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;

ь забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;

ь стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;

ь не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку [18, c. 105].

Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну номенклатуру.

Товарна номенклатура -- сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем [15, c. 71].

Так, наприклад, відома фірма «Ейвон» випускає три асортиментних групи товарів: косметика, ювелірні вироби і господарські товари. Кожна з них складається з декількох підгруп: наприклад, косметичні товари включають губну помаду, рум'яна, пудру й ін. Усього в товарну номенклатуру входить 1300 різних товарних одиниць.

Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.

Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається. Так, компанія «Проктер енд Гембл» випускає наступні асортиментні групи: миючі засоби, зубна паста, брускове мило, дезодоранти, памперси, кава й ін. [3, c. 77].

Чим більше число товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна номенклатура. Так, в асортиментну групу «миючі засоби» даної компанії включається більш 20 найменувань різних пральних порошків, у тому числі «Тайд», «Каскад», «Аріель» і ін. У той же час фірма може запропонувати кілька варіантів кожного з наявного найменування товару. Наприклад, «Тайд» для ручного прання й автомата, з різними ароматами й у різному упакуванні, що свідчить про глибину товарної номенклатури.

І, нарешті, у залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу гармонійність між товарами різних асортиментних груп. Зокрема, товарна номенклатура «Проктер енд Гембл» є негармонійної, тому що поряд з асортиментними групами, тісно зв'язаними між собою, випускає й інші (кава, чіпси), що свідчать про проникнення цієї фірми на інший ринок і завоюванні там міцної репутації.

Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику. Воно може розширити свою діяльність чотирма способами: розширити товарну номенклатуру, включивши в неї нові асортиментні групи; збільшити насиченість уже наявних асортиментних груп, наблизивши до компаній з вичерпним асортиментом; запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів; і, нарешті, у залежності від того, в одній чи сфері в декількох буде діяти фірма, у більшому чи меншому ступені буде просліджуватися зв'язок між всіма асортиментними групами.

1.2 Сутність асортиментної політики

Асортиментна політика - система заходів, по визначенню переліку товарних груп, які мають найбільшу перевагу для успішної діяльності на ринку, і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому [5, с. 75].

Основними задачами асортиментної політики є: задоволення потреб споживачів; завоювання нових покупців; оптимізація фінансових результатів підприємства.

В глобальному плані - асортимент є одним з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, і вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху [19, c. 76].

Визначимо основні принципи ефективної асортиментної політики щодо формування перспективного асортименту товарів на торговельному підприємстві:

1. Відповідність асортименту характеру попиту покупців. Потрібно враховувати особливості попиту населення для того, щоб найбільш повно задовольнити потреби сегментів ринку.

2. Забезпечення достатньої повноти асортименту товарів. Слід запобігати включенню випадкових товарів, що не відповідають призначенню та профілю торговельного підприємства. Підвищення обсягу товарообороту можна досягти за рахунок розширення асортименту. Наявність широкого асортименту обумовлюється такими завданнями: необхідність заняття переважного положення на ринку за рахунок оптимального як за широтою, так і за глибиною представлення асортименту; необхідністю виконання намічених фінансових результатів; іміджевою політикою на місцевому та національному ринку.

3. Придання асортименту товарів необхідної стійкості, стабільності, гнучкості.

4. Включення в асортимент нових товарів. Слід враховувати, що асортимент товарів необхідно постійно оновлювати. Цей процес відбувається під впливом науково-технічного прогресу, моди, сезонних коливань у попиті та інших факторів.

5. Замінність товарів. Дає можливість відмовитись від необхідності мати набір виробів майже усіх моделей, кольорів, малюнків, матеріалів та разом із тим задовольнити попит покупців, використовуючи можливості альтернативного попиту.

6. Відповідність товарного асортименту сезонним особливостям попиту. У період сезонної торгівлі у роздрібних торговельних підприємств повинен бути широкий асортимент відповідних товарів, а покупці - добре інформованими про продаж сезонних товарів

7. Підбір товарів із урахуванням необхідності забезпечення зростання товарообороту, підвищення рентабельності роботи. Під час формування асортименту потрібно враховувати витрати на реалізацію товарів, розміри торгових націнок. Правильне поєднання товарів із різним відсотком торгових націнок забезпечує умови для досягнення виконання планових завдань з товарообороту та отримання цільового рівня рентабельності.

8. Комплексність пропозиції товарів. З цією метою проводять групування асортименту товарів із різних товарних груп за відповідними споживчими комплексами.

9. Під час аналізу та визначення "перспективності" асортиментної позиції необхідно проводити ранжування асортименту продукції та визначення рейтингу кожної позиції [4, c. 63].

Можна зробити висновок, що управління асортиментом припускає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної і проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Проблема розв'язку даної задачі складається в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з обліком поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо цього досягти не вдається, то в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача. З погляду концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що необхідно дійсно робити.

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ В ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОНОМ

асортимент товар продукція

Формуванню товарного асортименту передує розроблення асортиментної концепції. З останньою ототожнюють побудову оптимальної асортиментної структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців.

Отож, асортиментна концепція -- це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів [14, c. 45].

Формування товарного асортименту підприємства неможливе без визначення його принципової спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв'язані і не диференціюються, що потребує досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. У найзагальнішому вигляді [15] система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:

1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних способів використання продукції і особливостей споживчої поведінки на відповідних ринках;

2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;

3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;

4) коригування асортименту у зв'язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;

5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів та поліпшення властивостей вироблюваної продукції, а також нових способів та сфер використання товару;

6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;

8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;

9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього [15, c. 73].

Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом -- це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту -- це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв'язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування -- оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу.

Принциповими рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:

ь зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів;

ь визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;

ь затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів;

ь надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів [10, c. 89].

Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон'юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Планування асортименту пов'язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства.

У процесі планування асортименту традиційно розв'язується питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів пов'язують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Завдяки цьому уніфікуються елементи комплексу маркетингу, прискорюється окупність інвестицій. Однак надто велика стандартизація товару може призвести до зниження використання потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучкої реакції на зміни ринкових умов, уповільнення впровадження нововведень.

Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Водночас визначення такого напрямку асортиментної стратегії пов'язане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікацією та переобладнанням збутової мережі, розширенням комплексу маркетингу. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється з огляду на кінцевий результат -- обсяг збуту та рівень його ефективності. Слід зазначити, що найліпших результатів досягають фірми, стратегія яких передбачає компроміс між стандартизацією та індивідуальними особливостями продукції. Наприклад, фірма «Кока-Кола» експортує однаковий концентрат на заводи, що виготовляють кінцеву продукцію і розміщені в різних частинах світу, але насичення вуглекислотою, інтенсивність кольору та цукристість напою залежать від традиційних місцевих смаків [20, c. 60].

Важливим напрямком управління асортиментом уважають вилучення (елімінування) з виробництва недостатньо ефективних товарів. Товар, що вичерпав свої ринкові можливості, завдає самих тільки збитків. Тому необхідні чіткі критерії вилучення застарілих товарів із виробничо-збутової програми. Ці критерії мають базуватися на об'єднаній інформації з усіх ринків щодо показників реалізації товару, а також на систематичному контролюванні стадій його життєвого циклу.

Ефективність управління асортиментом і його планування полягають у тім, щоб утілити реальні та потенційні можливості підприємства в такому сполученні виробів, яке задовольняє потреби покупців на високому рівні та дає фірмі достатній зиск. Це означає, що «будь який новий товар чи послуга будуть мати успіх, коли їхні якості та характеристики і, головне, вигоди від них будуть корегуватися із тими потребами та запитами, які існують на ринку. З іншого боку, будь яке підприємство буде мати тривалий прогрес лише за здійснення ефективної інноваційної політики» [11, c. 74].

У процесі управління товарним асортиментом фірми вживають такі заходи:

ь періодично ревізують наявний асортимент і приймають рішення щодо конструктивних змін товарів і технології виробництва, а також стосовно доповнення товарного асортименту новими виробами і вилучення окремих товарів з виробництва;

ь безперервно контролюють вплив зовнішніх чинників -- зниження та підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва тощо;

ь здійснюють технічні дослідження товарів і процесів їх споживання залежно від потреб та становища фірми на ринку;

ь забезпечують відповідне обслуговування споживачів щодо організації використання товарів наявного асортименту та надання допомоги в оцінюванні специфічних індивідуальних вимог замовників;

ь забезпечують необхідну інтенсифікацію зусиль для формування попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й дальшого стимулювання попиту на нього;

ь здійснюють цілеспрямований пошук ідей нових товарів;

ь забезпечують координацію зусиль та максимальну оперативність дій протягом усього процесу розроблення нового товару.

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ПП «МОНОЛІТ Т. Б.»

Приватне підприємство «Моноліт Т. Б.» засновано у 2000 році в м. Миколаєві.

Дане підприємство являється самостійною юридичною особою, основний напрям діяльності - торгівля будівельними матеріалами, яка функціонує на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності.

Відносини приватного підприємства з іншими організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів. ПП «Моноліт Т.Б.» несе в установленій законодавством та договорами формі і порядку відповідальність за невиконання своїх обов'язків перед державою, постачальниками, споживачами, підрядчиками та іншими контрагентами.

Завдяки відмінній якості продукція приватного підприємства виділяється серед аналогічної продукції на ринку України. Сьогодні дилери підприємства вже працюють у Донецьку, Одесі, Полтаві, Рівно. В даний час організовується торгівля у всіх обласних центрах країни, а також за кордоном.

Таким чином, приватне підприємство «Моноліт Т.Б.» відноситься спеціалізованого експортного торгового посередника, який здійснює комісійні операції.

Підприємство розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі.

Загальна площа становить - 730 м 2 , торговельна площа - 680 м2. На кінець 2007 року чисельність працівників становила 126 чоловік.

Розглянемо структуру управління підприємства:

Рис. 3.1.- Структура управління Приватного підприємства «Моноліт Т.Б .»

Повноваження директора товариства визначаються статутом товариства.

До функцій фінансового директора відносяться:

1. ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;

2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;

3. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;

4. надання щорічного звіту в органи правління товариства.

До функцій комерційного директора відносяться:

1. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;

2. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;

3. контроль якості матеріалів, моніторинг запасів матеріалів, своєчасна доставка запасів зі складу;

4. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;

5. планування і керування запасами підприємства;

6. надання щорічного звіту в органи правління товариства.

Бухгалтерія відповідає за організацію ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку на підприємстві, здачі всіх видів звітності до податкової інспекції, статистики та Фондів, підготовлює дані для планового відділу.

Плановий відділ, на основі отриманих даних від бухгалтерії підводить підсумки діяльності підприємства, вивчає можливості ринку будівельних матеріалів, та розроблює прогнози щодо подальшої діяльності фірми.

Плановий відділ та бухгалтерія безпосередньо відповідають перед фінансовим директором, адже саме він приймає подальші рішення на основі отриманої інформації.

Відділ збуту, торгівельний зал та відділ маркетингу підпорядковуються комерційному директору.

Відділ збуту безпосередньо зайнятий збутовою діяльністю та співпрацює із постійними клієнтами. Саме працівники даного відділу володіють інформацією про контрагентів підприємства та їх потреби, вони найкраще знають яку продукції, в якій кількості і до якої країни, а точніше фірми експортуються будівельні матеріали ПП «Моноліт Т.Б.».

Відділ маркетингу вивчає ринок будівельних матеріалів, розроблює заходи щодо залучення нових клієнтів, тобто працює над просуванням продаж будівельних матеріалів, як на території України, так і за кордоном.

До його основних завдань належать:

- планування й організація експортно-імпортних операцій;

- маркетингова діяльність;

- участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

- підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;

- прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон.

Відділ кадрів займається оформленням працівників, дбає про їх відпочинок та слідкує за трудовим режимом.

Відділ безпеки відповідає за дотримання правил безпеки на підприємстві та недопущенню нещасних випадків на підприємстві.

Відділ кадрів та відділ безпеки підпорядковуються безпосередньо директору.

Віковий склад працюючих на підприємстві: 18-24 років - 17%, 25-35 років - 33%, 35-50 років 19%, 50 і старше 31%. Середньосписочна чисельність працівників на кінець 2007 року склала 126 чоловік.

На підставі фінансово-економічного аналізу фіксується висновок про ефективність поточної діяльності підприємства.

Економісти, фінансисти та маркетологи підприємства намагаються комплексно підійти до планування діяльності Приватного підприємства «Моноліт Т. Б.» на плановий період, враховуючи всі можливі фактори впливу на його діяльність. Головна задача, яка покладається на економіста або фінансиста - це розробка фінансового плану, тобто розробка плану утворення та використання фінансових ресурсів підприємства, план руху грошових коштів, план залучення позикових джерел фінансування в разі необхідності, балансовий план, розробка бізнес-плану на плановий період та проведення факторного аналізу, план формування товарних запасів, план товарного забезпечення обороту, або закупівля сировини чи товарів, важливе місце займає план з праці, розробка плану доходів та витрат, план отримання та використання прибутку тощо.

Дослідимо основні показники діяльності Приватного підприємства «Моноліт Т. Б.» за останні 5 років. Основні цифрові дані наведені в таблиці 3.1. Наявність збитків пояснюється обєктивними обставинами, які вплинули на фінансові результати діяльності підприємства.

Таблиця3.1.

Фінансові результати діяльності ПП «Моноліт Т.Б.» за 2004-2008 роки.

Показники

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Виручка від реалізації, тис. грн.

2326,4

2020,5

2540,4

3366,3

3232,8

Податок на додану вартість, тис. грн.

352,1

336,8

423,4

522,6

456,9

Інші вирахування з доходу, тис. грн.

-

-

-

-

-

Чистий доход, тис. грн.

1974,3

1683,7

2117,0

2843,7

2775,9

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

1488,2

1234,5

1854,3

2151,3

2105,3

Валовий прибуток, тис. грн.

486,1

449,2

262,7

692,4

670,6

Інші операційні доходи, тис. грн.

265,1

202,2

232,3

183,5

320,6

Адміністративні витрати тис. грн.

430,4

450,2

480,6

572,4

551,1

Інші операційні витрати, тис. грн.

283,6

273,6

269,8

299,9

412,5

Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.

0,7

-72,4

-255,4

-57,8

-22,8

Інші доходи, тис. грн.

42,7

56,2

88,2

36,9

77,9

Фінансові витрати, тис. грн.

-

-

-

-

14,2

Інші витрати, тис. грн.

48,6

23,5

24,9

26,5

39,4

Прибуток до оподаткування, тис. грн.

-5,2

-39,7

-192,1

-46,7

2,3

Податок на прибуток, тис. грн.

-

-

-

17,7

63,6

Чистий прибуток, тис. грн.

-5,2

-39,7

-192,1

-64,4

-61,3

Підприємство активно користується кредитними коштами для фінансування оборотних активів (в тому числі у квітні 2008 року ПП «Моноліт Т. Б.» було відкрито кредитну лінію строком на 12 місяців в сумі 70 тис. грн.) - закупівлі будівельних матеріалів та розширення матеріальної бази.

Рівень заборгованості підприємства є безпечним. Нижче наведені значення показників для ПП «Моноліт Т.Б.» (дані для розрахунків беремо з Додатку А):

Таблиця 3.2.

Розрахунок коефіцієнтів стабільності і незалежності.

Коефіцієнти

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Коефіцієнт фінансової стабільності

12,3

11,6

11,2

10,64

6,97

Коефіцієнт незалежності

0,925

0,920

0,918

0,914

0,874

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) розраховують за формулою:

(3.1.)

Кавт2004 = 3973,1 / 4340,7 = 0,915;

Кавт2005 = 3836,6 / 4170,2 = 0,920;

Кавт2006 = 3923,3/ 4240,7 = 0,925;

Кавт2007 = 3858,9 / 4221,6 = 0,914;

Кавт2008 = 3766,8 / 4307,2 = 0,874.

Отже, робочий капітал підприємства ніколи не опускався нижче за одиницю, а на сьогодні становить:

1373,5 - 476,8 = 896,7 тис. грн.

(Оборотні активи - короткострокова заборгованість), що складає 65,3% всіх оборотних активів підприємства. Це є дуже гарний показник, оскільки прийнято вважати, що величина робочого капіталу повинна перевищувати 30% загального обсягу оборотних активів підприємства.

Протягом всього часу зменшуються обсяги основних засобів за рахунок недостатньої купівлі та модернізації нового обладнання. Коефіцієнт зносу на 01.01.2007 становить 68,5%, тобто обладнання є доволі зношене.

Розрахуємо також показники фінансової ліквідності та платоспроможності, прибутковості (дані для розрахунків беремо з Додатку А):

Таблиця 3.3.

Розрахунок показників фінансової незалежності та структури капіталу ПП «Моноліт Т. Б.» за 2004-2008 роки

Назва показника

Значення показника

Абсолютна зміна показника

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2007 рік до 2006

2008 рік до 2007

автономії

0,915

0,920

0,925

0,914

0,874

- 0,011

-0,04

стійкості

10,8

11,3

12,3

10,64

6,97

-1,66

-3,67

лівереджу

0

0

0

0

0,017

0

0,017

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення даного показника складає більше 0,5.

Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі ступеня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства доцільно використовувати насамперед ряд таких показників:

1. Коефіцієнти автономії (фінансової незалежності) (Кавт) показує, яку частину в загальних вкладеннях у підприємство становить власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. З таблиці 3.3. видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення, вище за нормативне, це характеризує ПП «Моноліт Т. Б.», як стійке підприємство. Коефіцієнт автономії протягом аналізованих років знизився з 0,925 до 0,874, однак протягом даного періоду цей коефіцієнт вище за оптимальне значення. Значення коефіцієнта свідчить, що на кінець 2008 року в кожних 100 гривнях вкладених активів підприємства 87,4 грн. є власними коштами (власний капітал).

2. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с.) показує співвідношення власних і залучених коштів, вкладених у діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Коефіцієнт фінансової стійкості також знизився протягом аналізованого періода знизився майже в 2 рази з 12,3 до 6,97, однак він мав значення вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнта на кінець 2008 року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 6,97 грн. власних коштів.

3. Коефіцієнт фінансового лівериджу, характеризує залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості. Оскільки протягом 2004-2007 років, підприємство не мало довгострокових зобов'язань, тому цей коефіцієнт дорівнював нулю, а в 2008 році у підприємства виникли довгострокові відстрочені податкові зобов'язання на суму 63,6 тис. грн. Внаслідок чого коефіцієнт фінансового лівериджу став більше нуля, і склав 0,017, а рентабельність власного капіталу зменьшилось на 0,001, що і свідчить про ефект фінансового лівереджу.

Таблиця 3.4.

Розрахунок показників ліквідності та платоспроможності ПП «Моноліт Т.Б.» за 2004-2008 роки

Назва показника

Значення показника

Абсолютна зміна показника

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2007 рік до 2006

2008 рік до 2007

Чисті оборотні активи

640,8

635,1

645,1

679,4

896,7

34,3

217,3

Абсолютна ліквідність

0,01

0,027

0,017

0,49

0,01

0,473

-0,48

Швидка ліквідність

0,62

0,32

0,42

0,93

1,16

0,51

0,23

Покриття

3,43

2,83

3,03

2,87

2,88

-0,06

0,01

Маневрування чистих оборотних активів

0,007

0,045

0,009

0,265

0,005

0,175

-0,26

Дані для розрахунків беремо з Додатку А.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов'язань.

, (3.2.)

де ГК -- грошові кошти.

Ка.л.2004 = 5,67тис. грн. : 567 тис. грн. = 0,01;

Ка.л.2005 = 9,26 тис. грн. : 342,9 тис. грн. = 0,027;

Ка.л.2006 = 5,5 тис. грн. : 323,53 тис. грн. = 0,017;

Ка.л.2007 = 180,1тис. грн. : 367,55 тис. грн. = 0,49;

Ка.л.2008 = 4,8 тис. грн. : 480,2 тис. грн. = 0,01.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, який розраховують по більш вузькому колу оборотних активів, коли з їх загальної величини вилучають найменш ліквідну частку -- виробничі запаси за формулою:

, (3.3.)

де ВЗ -- виробничі запаси.

Кшл2004 = 351,54 тис. грн. : 567 тис. грн. = 0,62;

Кшл2005 = 109,73 тис. грн. : 342,9 тис. грн. = 0,32;

Кшл2006 = 135,88 тис. грн. : 323,53 тис. грн. = 0,42;

Кшл2007 = 341,82 тис. грн. : 367,55 тис. грн. = 0,93;

Кшл2008 = 557,03 тис. грн. : 480,2 тис. грн. = 1,16.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань

, (3.4.)

де ОА -- оборотні активи;

КП -- короткострокові пасиви.

Кпл2004 = 1944,8 тис. грн. : 567 тис. грн. = 3,43;

Кпл2005 = 970,4 тис. грн. : 342,9 тис. грн. = 2,83;

Кпл2006 = 980,3 тис. грн. : 323,53 тис. грн. = 3,03;

Кпл2007 = 1054,87 тис. грн. : 367,55 тис. грн. = 2,87;

Кпл2008 = 1382,98 тис. грн. : 480,2 тис. грн. = 2,88.

Наступним показником є маневреність власних оборотних коштів (функціонуючого капіталу), який характеризує частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі грошових коштів, тобто коштів, що мають абсолютну ліквідність

, (3.5.)

Мф.к. 2004 = 5,67тис. грн. : 810 тис. грн. = 0,007;

Мф.к. 2005 = 9,26 тис. грн. : 205,77 тис. грн. = 0,045;

Мф.к. 2006 = 5,5 тис. грн. : 610 тис. грн. = 0,009;

Мф.к. 2007 = 180,1тис. грн. : 680 тис. грн. = 0,265;

Мф.к. 2008 = 4,8 тис. грн. : 960 тис. грн. = 0,005.

Оцінка стану і тенденцій власного капіталу підприємства враховується в процесі аналізу його фінансового стану, зокрема показників ліквідності та платоспроможності.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчить той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, маневрування власних оборотних коштів..

Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) (Кn), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів припадає на кожну гривню поточних зобов'язань. Протягом аналізуючого періоду коефіцієнт покриття зменшився з 3,03 до 2,88, однак значення його перевищує оптимальне значення, виходячи з цього можна зробити висновок, що ПП «Моноліт Т. Б.» спроможне погасити за рахунок усіх оборотних активів 288% короткострокових зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності (Кшл), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. В 2008 році коефіцієнт швидкої ліквідності мав значення нижче за оптимальне (0,42), а з 2007 по 2008 роки він перевищив оптимальне значення з 0,93 до 1,16, внаслідок чого підприємство на кінець 2008 року була спроможна погасити за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами - 116% короткострокових зобов'язань.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно. В 2008 році показник абсолютної ліквідності не перевищував нормативне значення і сягав 0,017, що свідчило про не достатність грошових коштів для негайного погашення поточних зобов'язань, а в 2007 році внаслідок збільшення грошових коштів, шляхом отримання ПП «Моноліт Т.Б.» короткострокового кредиту значення коефіцієнта абсолютної ліквідності склав 0,49 і перевищив оптимальне значення, а в 2008 році внаслідок купівлі нового обладнання грошові кошти зменшились і показник абсолютної ліквідності склав 0,01. Отже, ПП «Моноліт Т.Б.» можна охарактеризувати, як не достатньо стійке і незалежне.

Аналіз використання майна передбачає також і розрахунок показників ефективного використання майна підприємства, основними з яких є:

1. Рентабельність активів (майна):

прибуток в розпорядженні підприємства (форма 2) 100 / середня величина активів. Цей розрахунок показує, який прибуток одержує підприємство з кожного карбованця, вкладеного в активи.

2. Рентабельність поточних активів:

прибуток в розпорядженні підприємства (форма 2) 100/ середня величина поточних активів.

3. Рентабельність інвестицій:

прибуток до сплати податку 100/ валюта балансу -- короткострокові зобов'язання.

4. Рентабельність власного капіталу:

прибуток в розпорядженні підприємства (форма 2) 100 / джерела власних засобів. Цей показник вказує на величину прибутку, що одержується з кожного карбованця, вкладеного в підприємство.

5. Рентабельність реалізованої продукції:

прибуток в розпорядженні підприємства 100/ виручку від реалізації продукції.

Таблиця 3.5.

Розрахунок прибутковості по ПП «Моноліт Т.Б.» за 2004-2008 роки

Назва показника

Значення показника

Абсолютна зміна показника

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2007 рік до 2006

2008 рік до 2007

Рентабельність активів (капіталу)

-0,0018

-0,0014

-0,0012

-0,015

-0,014

-0,0138

0,001

Рентабельність реалізації 1

0,23

0,21

0,25

0,24

0,24

-0,01

0

Рентабельність реалізації 2

-0,008

-0,006

-0,003

-0,022

-0,022

-0,019

0

Рентабельність основної діяльності

0,30

0,28

0,33

0,32

0,32

0,01

0

Рентабельність власного капіталу

-0,001

-0,081

-0,001

-0,017

-0,016

-0,016

0,001

Дані для розрахунків беремо з Додатку А.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

1. Коефіцієнт рентабельність активів (всього капіталу) важливий показник. Дозволяє визначити ефективність використання активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності активів показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна одиниця активів. Показник рентабельності власного капіталу характеризує ефективність роботи фінансових менеджерів компанії і фахівців в області управлінського обліку. Аналізуючи цей показник ПП «Моноліт Т.Б.», протягом 2004 - 2008 років мало від'ємне значення, що свідчило про не ефективне використання активів підприємства.

2. Коефіцієнт рентабельності за валовим прибутком демонструє частку валового прибутку в доході від реалізації продукції. Позитивним є значення якщо він є вищим нульового значення. На ПП «Моноліт Т.Б.» даний коефіцієнт протягом аналізуємого періоду має позитивне значення і складав 0,24, тобто 24% валовий прибуток складав в чистому доході від реалізації продукції.

3. Коефіцієнт рентабельності за чистим прибутком, один з головних показників рентабельності оскільки, символізує прибутковість однієї гривні отриманої від діяльності підприємства. Так, як ПП «Моноліт Т. Б.» протягом аналізуючого періоду мало збитки, то цей коефіцієнт має від'ємне значення, і на 2008 рік мав значення - 2,2%.

4. Коефіцієнт рентабельності основної продукції, характеризує рентабельність продукції за прибутком до відрахувань з нього коштів до бюджету та за боргами, тобто прибуток, що сформований відразу після продажу продукції. Отже, продукція на ПП «Моноліт Т. Б.», протягом аналізуючих років мала рентабельність 32-33%, але цей коефіцієнт не враховує відрахувань до бюджету та заборгованості.

5. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна одиниця, вкладена власниками компанії. На основі даного показника, який має від'ємне значення, по ПП «Моноліт Т.Б.» можна зробити висновок що власник підприємства, має збитки від вкладених коштів.

Таким чином в даному параграфі розглянуто економічну характеристику ПП «Моноліт Т.Б.». Незважаючи на відсутність прибутку, аналіз показників стабільності та незалежності охарактеризував ПП «Моноліт Т.Б.», як стійке підприємство. Протягом аналізуючого періоду коефіцієнти ліквідності та покриття зменшилися, однак їх значення перевищує оптимальне значення, виходячи з цього можна зробити висновок, що ПП «Моноліт Т.Б.» спроможне погасити за рахунок усіх оборотних активів 288% короткострокових зобов'язань. Отже, продукція на ПП «Моноліт Т. Б.», протягом аналізуючих років мала рентабельність 32-33%, проте за коефіцієнтом рентабельності за чистим прибутком, ПП «Моноліт Т. Б.» протягом аналізуючого періоду мало збитки.

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ В МАГАЗИНІ

4.1 Дослідження асортименту ПП «Моноліт Т. Б.»

В кінці кожного місяця на підприємстві проводиться аналіз постачальників. При складанні заявки на постачання товару, товар групується по постачальнику, розраховується швидкість реалізації його товару і робиться вибірка найбільш ходового.

Найбільш ходовий товар замовляється в більшій кількості (прямо пропорційна залежність), для нього в першу чергу можна використовувати спосіб оплати - передоплату.

Готова роздрукована інформація про швидкість руху товару проглядається товарознавцями і завідувачами секціями, що у свою чергу вносять свої суб'єктивні коректування по асортименті і кількості товару, що поставляється.

Розглянемо продукцію підприємства за допомогою таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Асортимент торгової продукції ПП «Моноліт Т. Б.»

Асортимент, тис. грн.

2004

2005

2006

2007

2008

Бітумна черепиця

34

38

32

39

44

Металочерепиця з м'яким покриттям

-

5

12

18

26

Полікарбонатні листи

6

8

10

15

20

Натуральна черепиця та комплектуючі

2

6

5

8

12

Профнастили

16

20

18

22

25

Металевий сайдинг

-

-

14

18

23

Сандвіч панелі

-

15

22

24

29

Касетні системи

15

21

26

22

30

Пінополістирольні плити

20

26

25

29

32

Профиля та комплектуючі для кріплення гіпсокартонних плит

20

30

28

35

40

Всього:

113

169

192

230

281

Як бачимо, асортимент продукції досить різноманітний, та з кожним роком розширюється прагнучи, якнайповніше задовольнити потреби в даних матеріалах. Варто відмітити, що з кожним роком будівельних матеріалів, що продаються все більшає, як в кількісному складі (в 2004 р. продавалося будівельних матеріалів на суму 113 тис. грн., а в 2008р. - на 281тис. грн., що на 168 тис. грн. більше та становить 2,5 частки експорту 2004р.), так і в якісному - відбувається розширення асортименту будівельних матеріалів, що продаються. За допомогою рисунку 4.1. проілюструємо ріст суми будівельних матеріалів, що продаються:

Рис. 4.1. Темпи зростання продукції

Таким чином, ми бачимо, що сума будівельної продукції, що продавалася в 2005 р. зросла на 56 тис. грн., або в 1,5 раза; в 2006 р. до 2005р. - зросла на 23 тис. грн. або в 1,1 раза, а порівняно до 2004 р. - зросла на 79 тис. грн., або в 1,7 раза; в 2007 р. - відбулося зростання до 2006 року на 38 тис. грн. або в 1,2 раза, а порівняно з 2004 роком - відбулося зростання на 117 тис. грн. або в 2 раза; в 2008р. спостерігаємо зростання на 51 тис. грн. порівняно з 2007 роком, або в 1,2 раза, а порівняно з 2004 роком - сума товарної продукції зросла на 168 тис. грн. або в 2,5 раза.

Рис. 4.2. Асортимент будівельних матеріалів, що продає ПП «Моноліт Т.Б.» в 2008 році

Як бачимо на рисунку 4.2. найбільше продається бітумної черепиці та профілей та комплектуючих для кріплення гіпсокартонних плит, а найменше - натуральної черепиці та комплектуючих. Варто відмітити, що протягом 2004-2008 рр. в асортименті будівельних матеріалів, що продається додалося три позиції: металочерепиця з м'яким покриттям, металевий сайдинг, сандвіч панелі. Всі ці дані свідчать, про успішну діяльність ПП «Моноліт Т.Б.» на закордонних ринках.

Всі дані по розрахункам найважливіших показників діяльності Приватного підприємства «Моноліт Т. Б.» за 2004-2008 рр. взяті з фінансової документації підприємства.

4.2 Аналіз обсягів продаж ПП «Моноліт Т. Б.»

Підприємством «Моноліт Т.Б.» було зроблено ставку на клієнтів із завищеними вимогами до якості продукції і дистрибуції, і готовими за це платити більше. Варто відмітити, що дане підприємство працює на ринку будівельних матеріалів більше 15 років, тому має досить значний досвід співпраці із закордонними споживачами. В міру розвитку ринку якість продукції, що випускається більшістю підприємств, стала вирівнюватися, а велика кількість виробників на ринку загострила конкуренцію і привела її в розряд цінових. На цьому тлі недоліки підприємства в плані оперативності виконання замовлення для великих клієнтів (оптові покупці, магазини, супермаркети), гнучкості цінової політики, недостатня увага до зниження витрат і підвищення якості продукції призвели до втрати деякої частки ринку. Для відновлення загублених позицій підприємство неодноразово знижувала ціни на свою продукцію, що призвело до відновлення частки ринку, але зниженню обсягу валового прибутку.

Для реалізації своєї продукції підприємство використовує принцип як прямих так і непрямих продаж безпосередньому споживачу.

Закуповуючи сировину, матеріали, що комплектують вироби за кордоном, необхідно прагнути до економії оборотних коштів на розмитненні вантажів, застосовуючи найбільш вигідні митні режими.

Комерційні фірми, що виконують оптові посередницькі функції з виходом на внутрішній і зовнішній ринки, в основному створюються у формі або товариств з обмеженою відповідальністю, або закритих чи відкритих акціонерних товариств.

Розглянемо обсяг продажів продукції підприємства з 2004 по 2008 рр. в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Обсяги продажу продукції ПП «Моноліт Т.Б.» в 2004-2008рр.

Замовники

2004

2005

2006

2007

2008

SALUX (Німеччина)

98

105

125

156

192

Кількість

24,86

32,11

34,56

43,7

59,01

Сума, тис. грн.

22

19

18

19

21

Питома вага, %

PROFiL (Польща)

54

69

89

95

103

Кількість

13,56

20,28

24,96

27,60

30,91

Сума, тис. грн.

12

12

13

12

11

Питома вага, %

SIBA (Швеція)

42

50

62

74

85

Кількість

10,17

15,21

17,28

20,7

25,29

Сума, тис. грн.

9

9

9

9

9

Питома вага, %

THERMAFLEX (Голландія)

105

101

124

140

152

Кількість

25,99

30,42

34,56

39,10

44,96

Сума, тис. грн.

23

18

18

17

16

Питома вага, %

ROTO (Німеччина)

95

103

121

160

185

Кількість

23,73

30,42

34,56

46,00

56,20

Сума, тис. грн.

21

18

18

20

20

Питома вага, %

GUTTA (Швейцарія)

58

135

169

195

218

Кількість

14,69

40,56

46,08

44,85

64,63

Сума, тис. грн.

13

24

24

23

23

Питома вага, %

Всього:

452

563

690

820

935

Кількість

113

169

192

230

281

Сума, тис. грн.

Варто відмітити, що зростання відбувається за рахунок нарощування об'ємів продаж, адже частки кожного із контрагентів майже не змінюються. Також помітний і той факт, що ПП «Моноліт Т. Б.» за 15 років напрацював постійних клієнтів та працює переважно з ними. Проілюструємо дану таблицю діаграмою.

Рис. 4.3. Обсяги продажу ПП «Моноліт Т.Б.» в 2008 р.

За допомогою рисунку 4.3. помітно, що найбільша частка будівельних матеріалів експортується до Швейцарії, а найменша - до Швеції. Проте, варто відмітити, що продаж будівельних матеріалів на закордонних ринках з кожним роком зростає і відповідно зростає кількість експортованих будівельних матеріалів до кожної із країн - контрагентів. Так, у 2008 році до Швейцарії було продано будівельних матеріалів на суму 64,63 тис. грн., що на 39,34 тис. грн.. більше ніж до Швеції; до Німеччини (фірма SALUX) - 59,01 тис. грн., що на 33,72 тис. грн. більше ніж до Швеції і на 5,62 тис. грн. менше ніж до Швейцарії; до Німеччини (фірма ROTO) - 56,2 тис. грн., що на 8,43 тис. грн. більше ніж до Швеції і на 30,91 тис. грн. менше ніж до Швейцарії; до Польщі - 30,91 тис. грн., що на 5,62 тис. грн. більше ніж до Швеції і на 33,72 тис. грн. менше ніж до Швейцарії; до Голландії - 44,96 тис. грн., що на 19,67 тис. грн. більше ніж до Швеції і на 19,67 тис. грн. менше ніж до Швейцарії.

Розглянемо товарну структуру продажів:

Таблиця 4.3.

Товарна структура продажу будівельних матеріалів ПП «Моноліт Т. Б.» за 2004-2008рр.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены