Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність поняття «асортименту» та особливості його планування на підприємстві

1.2 Формування асортиментної політики підприємства

1.3 Методи аналізу товарного асортименту

2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА СП ТОВ «ГАЛКА ЛТД»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА СП ТОВ «ГАЛКА ЛТД»

3.1 Маркетингові дослідження поведінки споживачів кави

3.2 Удосконалення асортименту продукції СП ТОВ «Галка ЛТД»

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні положення

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

4.5 Пожежна безпека

4.6 Охорона навколишнього середовища

4.7 Індивідуальне завдання. Розрахунок інтегральної бальної оцінки тяжкості праці на робочому місці

5. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

5.1 Загальні положення

5.2 Сили і засоби ЄДС НС

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ВСТУП

Асортиментна політика - одне з найголовніших напрямків діяльності маркетингу кожного підприємства. Особливу значимість цей напрям набуває в нинішніх умовах розвитку соціально-орієнтованої ринкової економіки, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги щодо якості та асортименту, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації та її ринкова позиція. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі отримує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею керувати.

На жаль, керівництво багатьох підприємств сфери торгівлі України погано розуміє всі переваги ефективної асортиментної політики, і тому одним із напрямів економічного зростання країни є залучення уваги до даної проблеми.

Проблеми здійснення асортиментної політики є сьогодні однією з найактуальніших для організацій України, від якості їхнього рішення залежать і конкурентоспроможність продукції організації, і частка, яку займає організацією на ринку, і обсяги одержуваного прибутку як найближчим часом, так і в перспективі. Як показує досвід, у багатьох випадках причини невдач українських торговельних організацій полягають саме у прорахунках, допущених при формуванні асортиментної політики. Щоб планування асортименту було ефективним, кожної організації необхідно виробити чітку схему організації цього процесу, при цьому, ключова роль повинна бути відведена відділу маркетингу.

Асортимент пропонованих товарів підприємства повинен бути по можливості широким. Стійкості асортименту сприяє твердження для кожного магазину асортиментного переліку, який складається на основі даних по вивченню попиту, профілю магазина, обсягу товарообігу, розміру торговельних площ. Цей документ затверджується на один рік і знаходиться під постійним контролем керівника підприємства.

На підставі викладеного ми бачимо, що актуальність теми очевидна, тому що при правильному виборі асортиментної політики торговельного підприємства буде задовольнятися попит споживача, а, отже, отримання прибутку.

Метою даної роботи є розробка рекомендацій щодо вдосконалення асортиментної політики СП ТОВ «ГАЛКА ЛТД».

Об'єктом роботи є діяльність СП ТОВ «ГАЛКА ЛТД».

Предмет роботи - процес розробки асортиментної політики СП ТОВ «ГАЛКА ЛТД».

Поставлена мета визначає головні задачі, які підлягають вирішенню в даній роботі:

- розглянути теоретичні основи асортиментної політики;

- дати характеристику досліджуваного товару;

- проаналізувати діяльність досліджуваного підприємства;

- охарактеризувати кон'юнктуру ринку та зробити її аналіз;

- дати характеристику сучасному стану ринку розчинної кави;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення асортиментної політики підприємства.

Для реалізації поставлених задач у даній роботі будуть використовуватися такі методи, як порівнянь, індукції, узагальнень, дедукції та інші засоби.

Дипломна робота присвячена актуальній темі - асортиментній політиці підприємства. Асортиментна політика - одне з найголовніших напрямків діяльності маркетингу кожного підприємства.

1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність поняття «асортименту» та особливості його планування на підприємстві

Товаровиробник повинний своєчасно пропонувати ринку певну сукупність товарів, які б, відповідаючи в цілому профілю виробничої діяльності фірми, найбільше б повно задовольняли вимоги певних категорій покупців.

Набір товарів, запропонованих виробником або продавцем називають асортиментом. Асортимент - це упорядкована по певних ознаках товарна маса, або набір різноманітних товарів, згрупованих, наприклад, по функціональному призначенню.

Розрізняють виробничий і торговий асортимент.

Виробничий асортимент - це номенклатура товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками.

Торговий асортимент - це номенклатура товарів, що підлягає продажу в роздрібній торговельній мережі. Він включає асортимент товарів, які випускаються багатьма підприємствами, і поділяється на дві товарні галузі: продовольчі і непродовольчі товари. Кожна з галузей поділяється на товарні групи, до складу яких входять товари, об'єднані за рядом ознак:

1 Залежно від однорідності сировини і матеріалів, з яких виготовлені товари, їх поділяють на вироби з шкіри, скла тощо.

2 За споживчим призначенням товари поділяють на спортивні, музичні, одяг тощо.

3 З урахуванням складності асортименту розрізняють товари простого і складного асортименту [1].

До товарів простого асортименту відносяться товари, які складаються з невеликої кількості видів і сортів (овочі, сіль, господарське мило). Товари, які мають в межах одного виду внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір), відносяться до товарів складного асортименту (взуття, одяг).

Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, до складу яких входять однорідні за ознакою єдності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття поділяється на підгрупи шкіряного, текстильного, резинового взуття, група посуду складається з підгруп металевого, скляного і фарфорово-фаянсового посуду.

Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різного призначення (туфлі - жіночі, чоловічі, дитячі; меблі - для кухні, житлової кімнати тощо). Всередині кожного виду товари можуть розрізнятися між собою за особливими ознаками (наприклад, сорту), тобто поділяються на різновиди.

З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи і види прийнято виділяти груповий і розгорнутий асортимент товарів. Груповий асортимент - це перелік товарних груп, включених у номенклатуру. Розгорнутий асортимент представляє собою деталізацію групового асортименту за конкретними видами і різновидами товарів [2].

Асортимент продукції характеризують такі показники:

1 Широта асортименту відображає те розмаїття видів товарів, які реалізовує (виробляє) підприємство. Наприклад, ризьке об'єднання "Дзінтарс" виготовляє духи, одеколони, лосьйони, мило, зубну пасту тощо.

2 Довжина асортименту показує загальну кількість назв товарів. Так, в об'єднанні "Дзінтарс" у 1986-1990 рр. виготовлено близько 32 видів різних духів, одеколонів, кремів, тобто кожен з них мав власну назву. Можна говорити про довжину асортименту як кожного виду товарів, так і про середню довжину усіх видів.

3 Глибина асортименту - це кількість варіантів виготовлення кожного виду товару певного асортименту. Скажімо, одеколон "Рижанка" об'єднання "Дзінтарс" випускається у флаконах різної місткості, у різних упаковках. У цьому випадку можна підрахувати середню глибину асортименту усіх видів.

4 Густота асортименту показує, як тісно взаємодіють товари різного асортименту з точки зору кінцевого споживання. У нашому прикладі з "Дзінтарсом" простежується досить висока густота асортименту продукції, яка складає загальну товарну групу "парфумерно-косметичні вироби".

Асортимент вважається надто вузьким, якщо можна доповнити його новими виробами і збільшити прибуток, і надто широким, якщо можна виключити ряд виробів і прибуток збільшиться.

Різноманітний асортимент - дозволяє витягнути цілий ряд товарів за допомогою товарів-локомотивів, створити в споживачів враження різноманітності і доповнюваності і зацікавити в такий спосіб більш численні групи споживачів. При різноманітному асортименті вдасться краще пристосовуватися до несподіваних змін ринкової кон'юнктури, але управляти їм більш складно . Для широкого асортименту потрібні особливі структури збуту, більш складні і численні адміністративні системи. Широта асортименту характерна для фірм, що ставлять своєю ціллю завоювання більшої частки ринку, або його розширення. Різноманітним асортиментом складніше управляти, але він краще пристосований до ринку.

Вузький асортимент - його основна перевага - у простоті , при цьому потрібні менше складні адміністративні, виробничі і торгові структури, спрощується вся маркетингова діяльність. Фірми, що зацікавлені у високій прибутковості бізнесу, мають вузький асортимент. Вузьким асортиментом краще управляти, але він обслуговує вузький споживчий ринок [1].

Формуванню товарного асортименту передує розроблення асортиментної концепції. З останньою ототожнюють побудову оптимальної асортиментної структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців. Отож, асортиментна концепція -- це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Цільова частина цієї програми стосується оптимізації структури асортименту, а програмна -- передбачає систему заходів для досягнення такої структури у заздалегідь визначений період. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Зрозуміло, що це, по суті, безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму аж до вилучення продукції з товарної програми.

Формування товарного асортименту підприємства неможливе без визначення його принципової спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв'язані і не диференціюються, що потребує досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. У найзагальнішому вигляді система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:

1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних способів використання продукції і особливостей споживчої поведінки на відповідних ринках;

2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;

3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;

4) коригування асортименту у зв'язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;

5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів та поліпшення властивостей вироблюваної продукції, а також нових способів та сфер використання товару;

6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;

8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;

9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього [3].

Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом -- це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту -- це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв'язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування -- оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу.

Принциповими рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:

- зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів;

- визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;

- затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів;

- надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів.

Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон'юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Планування асортименту пов'язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства [4].

У процесі планування асортименту традиційно розв'язується питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів пов'язують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Завдяки цьому уніфікуються елементи комплексу маркетингу, прискорюється окупність інвестицій. Однак надто велика стандартизація товару може призвести до зниження використання потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучкої реакції на зміни ринкових умов, уповільнення впровадження нововведень.

Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Водночас визначення такого напрямку асортиментної стратегії пов'язане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікацією та переобладнанням збутової мережі, розширенням комплексу маркетингу. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється з огляду на кінцевий результат -- обсяг збуту та рівень його ефективності. Слід зазначити, що найліпших результатів досягають фірми, стратегія яких передбачає компроміс між стандартизацією та індивідуальними особливостями продукції. Наприклад, фірма «Кока-Кола» експортує однаковий концентрат на заводи, що виготовляють кінцеву продукцію і розміщені в різних частинах світу, але насичення вуглекислотою, інтенсивність кольору та цукристість напою залежать від традиційних місцевих смаків.

Важливим напрямком управління асортиментом уважають вилучення (елімінування) з виробництва недостатньо ефективних товарів. Товар, що вичерпав свої ринкові можливості, завдає самих тільки збитків. Тому необхідні чіткі критерії вилучення застарілих товарів із виробничо-збутової програми. Ці критерії мають базуватися на об'єднаній інформації з усіх ринків щодо показників реалізації товару, а також на систематичному контролюванні стадій його життєвого циклу.

Ефективність управління асортиментом і його планування полягають у тім, щоб утілити реальні та потенційні можливості підприємства в такому сполученні виробів, яке задовольняє потреби покупців на високому рівні та дає фірмі достатній зиск. Це означає, що «будь який новий товар чи послуга будуть мати успіх, коли їхні якості та характеристики і, головне, вигоди від них будуть корегуватися із тими потребами та запитами, які існують на ринку. З іншого боку, будь яке підприємство буде мати тривалий прогрес лише за здійснення ефективної інноваційної політики» [3].

У процесі управління товарним асортиментом фірми вживають такі заходи:

- періодично ревізують наявний асортимент і приймають рішення щодо конструктивних змін товарів і технології виробництва, а також стосовно доповнення товарного асортименту новими виробами і вилучення окремих товарів з виробництва;

- безперервно контролюють вплив зовнішніх чинників -- зниження та підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва тощо;

- здійснюють технічні дослідження товарів і процесів їх споживання залежно від потреб та становища фірми на ринку;

- забезпечують відповідне обслуговування споживачів щодо організації використання товарів наявного асортименту та надання допомоги в оцінюванні специфічних індивідуальних вимог замовників;

- забезпечують необхідну інтенсифікацію зусиль для формування попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й дальшого стимулювання попиту на нього;

- здійснюють цілеспрямований пошук ідей нових товарів;

- забезпечують координацію зусиль та максимальну оперативність дій протягом усього процесу розроблення нового товару [4].

1.2 Формування асортиментної політики підприємства

Формуванню товарного асортименту передує розроблення асортиментної концепції. З останньою ототожнюють побудову оптимальної асортиментної структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців. Отож, асортиментна концепція -- це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів.

Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного і періодичного характеру споживання, різного діапазону цін тощо. Саме в цьому полягає робота пов'язана з управлінням асортиментом товарів.

Асортиментна політика - це комплекс заходів щодо управління асортиментом товарів.

Метою асортиментної політики підприємства є отримання прибутку підприємством шляхом максимально повного задоволення попиту споживачів.

Підбір, планування та регулювання асортименту товарів базується на таких принципах:

- відповідність структурі попиту споживачів;

- комплексність задоволення попиту споживачів у межах обраної ніші - сегмента споживчого ринку;

- забезпечення необхідної широти, глибини та сталості асортименту;

- забезпечення умов для отримання цільового розміру прибутку.

Процес формування асортименту товарів, що реалізуються підприємством, передбачає проведення таких етапів роботи:

1 Визначення переліку основних груп та підгруп товарів, що реалізуються, виходячи з обраної товарної спеціалізації підприємства та потреб його потенційних споживачів.

2 Розподіл окремих груп та підгруп товарів між споживчими комплексами та мікрокомплексами постійного та сезонного характеру. На практиці рекомендується виділяти такі споживчі комплекси, як: “Товари для чоловіків”, “Товари для жінок”, “Товари для дітей”, “Косметика і засоби гігієни”, “Сувеніри, годинники, ювелірні вироби”, “Канцелярські товари”, “Товари для спорту” тощо. В той же час споживчі комплекси поділяються на мікрокомплекси. Наприклад, в комплексі “Товари для жінок” виділяють мікрокомплекси: “Одяг”, “Білизна”, “Взуття” тощо.

Під час проведення цієї роботи необхідно враховувати фактичний розмір торговельної площі підприємства, а також спеціалізацію підприємств-конкурентів, розташованих в районі діяльності такого підприємства, особливо вузькоспеціалізованих.

3. Визначення кількості видів та різновидів товарів у межах окремих споживчих комплексів та мікрокомплексів (за окремими групами та підгрупами товарів), тобто глибини товарного асортименту.

4. Розробка конкретного асортиментного переліку товарів, що пропонуються до реалізації контингенту покупців, який обслуговує підприємство [5].

Розроблений асортиментний перелік є стандартом ширини та глибини асортименту товарів та використовується як нормативний документ під час проведення комерційної діяльності із закупівлі товарів та планування структури товарообороту підприємства.

Рекомендується також розробляти асортиментний мінімум товарів, який представляє собою перелік товарів, які повинні бути присутні в роздрібному продажу.

Існує 4 види стратегії у сфері асортименту:

1 Виключний асортимент-обслуговування всіх товарів одного виробника.

2 Глибокий асортимент-обслуговування всього “сімейства” певного товару, придбаного у багатьох виробників.

3 Широкий асортимент-обслуговування кількох видів взаємопов'язаних товарів, придбаних у багатьох виробників.

4 Змішаний асортимент - обслуговування безлічі не пов'язаних між собою видів товарів різних виробників.

Якщо в основу формування асортименту покладена стратегія його розширення і поглиблення, то вона потребує значно більших фінансових ресурсів, але дозволяє запропонувати покупцям дуже широкий асортимент товарів, які можна знайти тільки в цьому магазині.

Проте, обираючи ширину і глибину асортименту товарів на основі розрахунку прибутковості, не слід розуміти занадто вузько рентабельність торгівлі - як різницю між обсягом реалізації кожного конкретного товару та його закупівельною ціною разом з витратами обігу. Ширший погляд на прибутковість торгівлі можна сформулювати таким чином: чи підвищиться рентабельність торгівлі загалом, якщо буде прийняте рішення включити (виключити) даний товар з асортименту.

Проведення асортиментної політики вимагає прийняття рішень не лише про включення нових товарів, але й про зняття товарів з продажу [6].

1.3 Методи аналізу товарного асортименту

Щоб ухвалити рішення або про продовження реалізації товару, або про зняття його з продажів та виключення з номенклатури, можна провести аналіз показників збуту, частки ринку, рівня витрат і рентабельності. Вважається, що товарний асортимент дуже вузький, якщо прибуток збільшується після додавання в асортимент нового товару, і занадто широкий, якщо прибуток збільшується після припинення випуску ряду виробів. Прибуток - універсальний показник, на основі якого можна провести аналіз рентабельності товарної групи і АВС-аналіз [2].

Аналіз рентабельності асортиментної групи товарів - це найбільш простий і найменш трудомісткий метод аналізу асортименту, який заснований на визначенні показників рентабельності при різних станах товарної номенклатури і порівнянні їх між собою [4].

Показник рентабельності продукції являє собою співвідношення між одержуваної від продажу товару прибутком і витратами на його виробництво. Рентабельність є оцінним показником, тому що на його основі можна визначити ефективність виробництва кожної номенклатурної позиції і прийняти рішення про доцільність її виробництва. Якщо розраховувати цей показник для групи товарів, то можна оцінити ефективність змін, що відбуваються в номенклатурі. Якщо рентабельність групи товарів збільшується, то зміни асортименту слід прийняти.

АВС-аналіз відомий в роботах російських фахівців під назвою функціонально-вартісний аналіз. АВС-аналіз - це метод структурного аналізу, що базується на ранжуванні об'єктів за обраними показниками [2].

В якості об'єктів при аналізі можуть виступати: окремі товари або продуктові групи, окремі замовлення і клієнти, регіони і канали збуту. В якості показників використовуються: обсяг збуту, прибуток і покриття витрат. Покриття витрат - це частина виручки виробника, яка залишається після виключення прямих витрат на виробництво продукції і може бути використана для покриття непрямих витрат та формування прибутку фірми [4].

В основі цього методу лежить закон «80% на 20%», відкритий італійським економістом В. Парето. У ході аналізу стосовно до продуктової стратегії виділяються три групи продуктів за обраними критеріями: виробництва і реалізації, прибутку, покриття витрат. Техніка проведення ABC-аналізу передбачає угруповання проранжовано об'єктів з точки зору їх вагомості для формування обраного показника. Перша група, група А, характеризується значним внеском в аналізований показник, група В має середній внесок, а група С - зовсім незначний. Продукти, що потрапили в групу С, можуть бути виключені з номенклатури, якщо це не вплине на інші інтереси фірми (асортимент, клієнти, зв'язки між продуктами) [2].

План дій:

1 Визначити проблему, яку належить вирішити.

2 Врахувати всі фактори (ознаки), які стосуються досліджуваної проблеми.

3 Виявити першопричини, які створюють найбільші труднощі, зібрати по них дані і проранжировать їх.

4 Побудувати діаграму Парето, яка представить фактичний стан справ у зрозумілій і наочній формі.

5 Провести АВС-аналіз діаграми Парето [4].

Особливості методу: найбільш поширеним методом аналізу для виявлення результатів діяльності та причин виникнення проблем є метод АВС-аналізу, одним з варіантів графічної інтерпретації якого служить діаграма Парето.

У літературі наводяться приклади проведення АВС-аналізу за показниками обороту, прибутку, трудомісткості, витрат на матеріали, і навіть за такими параметрами, як перешкодозахищеність, швидкодію, споживана потужність і т. д.

Кількість груп при проведенні АВС-аналізу може бути будь-яким, але найбільшого поширення одержало розподіл розглянутої сукупності на три групи: А, В і С (75:20:5), чим і обумовлено назва методу (ABC-Analysis).

Група А - незначна кількість об'єктів з високим рівнем питомої ваги за обраним показником.

Група В - середнє число об'єктів із середнім рівнем питомої ваги за обраним показником.

Група С - велика кількість об'єктів з незначною величиною питомої ваги за обраним показником.

Економічний сенс досліджень у рамках АВС-аналізу зводиться до того, що максимальний ефект досягається при вирішенні задач, які відносяться до групи А.

Переваги методу: простота, наочність і точність АВС-аналізу дозволяє правильно виявити основні проблеми для їх ефективного вирішення; АВС-аналіз діаграми Парето може бути досить легко автоматизований [2].

Недоліки методу: при побудові складною, не завжди чітко структурованої діаграми можливі неправильні висновки.

Очікуваний результат: прийняття рішення на підставі АВС-аналізу, порівнюючи діаграми, побудовані до і після вирішення проблем, оцінюють ефективність вжитих заходів.

Матриця спільних покупок - це метод аналізу асортименту, що виявляє зв'язку між продуктами, які утворюються в результаті їх взаємного доповнення для задоволення потреби (взаємодоповнюючі товари) або стійкої поведінки покупців, які купують ці товари одночасно [4].

Є.Дихтль і X.Хершген у своїй роботі «Практичний маркетинг», приділяючи велику увагу цьому методу аналізу, вказують: «Певні товари можуть взаємно доповнювати один одного при задоволенні будь-якої потреби (зв'язка за потребою) ... Зв'язок продуктів за потреби ще не означає, що вони всі будуть куплені в одному магазині. Якщо існує такий намір, говорять про зв'язці попиту »[5].

Оцінка інтенсивності зв'язку між продуктами дозволяє обгрунтувати рішення про збереження товару в асортименті, якщо його продажу недостатньо ефективні, але його наявність в асортименті викликає спільні покупки. Результати аналізу можуть використовуватися в ціновій політиці, в комунікаційній політиці (у рекламі для планування розміщення інформації в каталогах і стимулювання збуту). Для магазинів результати аналізу будуть корисні при розміщенні товарів у торговельному залі.

В даний час при формуванні асортименту роздрібних торговельних підприємств використовуються два методи, що відповідають сучасному стану економіки, - метод асортиментного переліку та метод споживчого комплексу. Формування асортименту підприємств роздрібної торгівлі вимагає спеціальних знань в області комерції, економіки, маркетингу. Це зумовлено засадами цієї роботи, серед яких орієнтація на запити конкретних.

Аналіз по адаптованої матриці BCG. Матриця Бостонської консалтингової групи є класичним універсальним інструментом для аналізу асортиментного портфеля організації. Часто буває неможливо побудувати класичну матрицю BCG, через відсутність необхідних даних і виникнення складнощів у визначенні частки ринку конкурентів і т.д. Адаптована матриця будується на підставі внутрішньої інформації компанії і дозволяє зробити повноцінний аналіз і висновки [2].

Адаптована матриця BCG будується за принципами:

Вісь Х: частка в обсязі продажів компанії (розраховується як відношення обсягу продажів продукту до обсягу продажів всієї компанії за відповідний період);

Вісь Y: темпи зростання продажів продукту по відношенню до попереднього періоду (відношення обсягу продажів даного продукту за поточний період до обсягу продажів цього ж продукту за попередній період). У випадку якщо товар не був присутній в асортименті компанії в минулому році, рекомендується темпи його розвитку приймати за 100%.

Точка розділу товарів за темпами зростання можна визначити як середній темп зростання всіх продуктів компанії за оцінюваний період. Точка розділу товарів за величиною частки в обсязі продажів визначається шляхом експертної оцінки, після нанесення на матрицю всіх товарів компанії.

Розмір точки, що позначає товар, відображає внесок даного товару в прибуток компанії або, що оптимально, маржинальний дохід на обсяг від продажів даного товару.

За результатами побудови матриці BCG виділяються чотири групи товарів (відповідно до попаданням конкретного товару у відповідний квадрант): «зірки», «дійні корови», «дикі кішки», «собаки». Для кожної з цих груп існує пріоритетна стратегія. Так, наприклад, товари з низьким темпом росту і великою часткою ринку - «дійні корови», відповідно до назви, вимагають мало інвестицій, а приносять багато грошей. Тому вони стають джерелом коштів для розвитку фірми. Оптимальна стратегія по відношенню до них - «збір урожаю», тобто мінімальні вкладення при максимальній віддачі [4].

«Зірки» мають високий темп росту і приносять багато прибутку. Це лідери ринку, але для підтримки їх позиції на ринку потрібні значні інвестиції. Однак, «зірки», у вигляді їх лідерства приносять значний прибуток, яку можна інвестувати в підтримку їх ринкової позиції. У стадії зрілості ці групи товарів перетворюються в «дійних корів».

«Собаки» або «кульгаві качки» мають малу частку ринку і низькі темпи зростання. Як правило, собівартість їх виробництва відносно висока, в порівнянні з конкурентами. Якщо це не супутні товари, які потрібні для підтримки асортименту, то оптимальним рішенням буде їх видалення з асортименту або, як мінімум, повне припинення інвестицій в ці товари.

І, нарешті, «дикі кішки» темпи росту мають високі, але частка ринку маленька. Це сама невизначена позиція. Ці товари можуть збільшити свою ринкову частку, тому що ринок ще не сформувався остаточно, однак це вимагає значних інвестицій. Якщо вони оцінюються як перспективні товари, то має сенс вкладати гроші в їх розвиток, для переведення їх у категорію «зірок». Якщо ж компанія не має наміру фінансувати кошти на підтримку «диких кішок», то їх зростання поступово сповільниться, і вони перейдуть в категорію «собак».

Крім того, по матриці BCG цікаво відстежувати зміни положень товарів в динаміці. Різні траєкторії руху продуктів в матриці дозволяють оцінити дієвість поточної роботи з асортиментом і при необхідності виробити план дій щодо виправлення несприятливих тенденцій. Тому цей вид аналізу необхідно проводити регулярно, не рідше 1 разу на квартал. Крім того, такий вид аналізу дозволяє збалансувати асортимент організації, проаналізувати потенціал існуючого продуктового портфеля і виробити стратегії подальшої роботи з ним. В ідеалі він повинен містити продукти, що приносять фінансовий прибуток, і продукти, що знаходяться на стадіях впровадження або зростання, які забезпечать довгострокову прибутковість. Потреби другої категорії фінансуються за рахунок першої [7].

Аналіз за методом Дібба-Сімкіна. Отримана в результаті даного аналізу класифікація товарів, дозволяє визначити основні напрямки розвитку окремих товарних груп, виявити пріоритетні позиції асортименту, оцінити ефективність структури асортименту та шляхи її оптимізації. Для аналізу використовуються дані про динаміку продажів і собівартості продукції (що включає тільки змінні витрати, без урахування постійних витрат). На основі співвідношення обсягу продажів у вартісному виразі і вкладу у покриття витрат товар відноситься до однієї з 4-груп. Фінансовий внесок в покриття витрат (МДО) = виручка від реалізації - змінні витрати.

Класифікація груп:

А - найбільш цінна для підприємства група; товари, що входять в цю групу можуть служити еталонами при виборі нового товару для включення в асортимент. Необхідно прагнути до збільшення числа товарних позицій у цій групі, тому що збільшення продажів саме цих товарів надає найбільший вплив на прибуток підприємства;

В1 - слід виявляти шляхи підвищення прибутковості цієї продукції (можливості підвищення цін, пошук більш вигідних постачальників для зниження собівартості і т.д.), так як за рахунок високих обсягів продажів, навіть незначне зростання прибутковості призведе до відчутного зростання прибутку підприємства в цілому;

В2 - необхідно шукати можливості для збільшення продажів продукції даної товарної групи (проведення промо-акцій, реклама і т.д.). Завдяки високій рентабельності продукції даної групи, темпи зростання прибутку підприємства будуть вищі за темпи зростання продажів цих товарів;

С - найменш цінні для підприємства товари; необхідно розглянути можливість заміни ряду товарів з цієї групи, а також оцінити ефективність виключення найменш прибуткових товарів [6].

При аналізі асортименту необхідно також враховувати:

Облік часу присутності товару на ринку, тому що попит у споживачів на товари-новинки і товари, що утвердилися на ринку, різний. Тому потрібно дати товару час (2 - 3 міс.) Для упізнаваності його споживачем, щоб мати можливість прийняти ефективне рішення, грунтуючись на участі товару в товарообігу і доході.

Аналіз представленості даної продукції у конкурентів. При більш широкому асортименті у конкурентів, споживачі можуть віддати перевагу їм в майбутньому. Отже, важливо відстежувати користуються попитом, присутню в асортименті конкуруючого підприємства. Існуючі ринкові тенденції, наприклад, зростаюча популярність прихильників до здорового способу життя диктує виробникам наявність спеціальних продуктів в асортименті.

Провівши таку діагностику свого асортименту, компанія може визначити перспективи розвитку асортименту на найближчий період, знайти засоби підвищення його прибутковості. Виробити різні стратегії підтримки або відновлення балансу свого продуктового портфеля.

Доведено, що виробничі витрати дуже чутливі до асортименту. Наприклад, скорочення наполовину асортименту підвищує продуктивність на 30%, скорочує витрати на 17% і істотно знижує точку беззбитковості. Повторне скорочення асортименту підвищує продуктивність на 75%, скорочує витрати на 30% і знижує точку беззбитковості більш ніж на 50%.

У більшості випадків зі збільшенням асортименту витрати збільшуються - зазвичай на 20-35% на одиницю продукції при подвоєнні асортименту. Це теорія перевірена на практиці, однак, надмірне скорочення асортименту окрім зниження виробничих витрат може також призвести до різкого зниження продажів, так як вузький асортимент не буде задовольняти споживачів. Необхідно так збалансувати асортимент, щоб підприємство не несло зайвих виробничих витрат, а споживач залишився задоволений запропонованої йому продукцією. До такого оптимального результату повинна привести описана вище методика аналізу та управління асортиментом.

2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА СП ТОВ «ГАЛКА ЛТД»

2.1 Загальна характеристика підприємства

СП ТОВ «Галка ЛТД» - спільне українсько-англійське підприємство, яке було засноване в 1994 році на базі державного підприємства «Львівська кавова фабрика».

Львівська кавова фабрика розпочала своє існування у грудні 1932 року, як «Львівська кооперативна фабрика домішок до кави «Суспільний промисл». Вона була заснована українськими приватними службовцями за сприяння міського товариства «Супруга» та розміщувалася в будинку філії «Просвіти» за адресою вул. Богданівка, 30.

Фабрика домішок до кави стала однією з перших ластівок розбудови тогочасного суспільного промислу і торгівлі. Відтак в краю вже незабаром на полицях багатьох крамниць з'явилася її перша продукція: цикорій «Луна», підмінка кави «Пражінь» і солодова кава «Луна».

Приватне акціонерне товариство «Галка» створено внаслідок зміни найменування закритого акціонерного товариства «Галка», яке утворено внаслідок перереєстрації колективного підприємства «Львівська кавова фабрика», заснованого на колективній формі власності. Товариство створене у відповідності до Законів України " Про підприємства", " Про господарські товариства", " про цінні папери та фондову біржу" на підставі установчого договору про створення закритого акціонерного товариства «Галка» від 31 січня 1994 року.

Сьогодні спільне українсько-англійське підприємство СП ТОВ «Галка ЛТД» є не тільки провідним потужним сучасним підприємством, де застосовують новітні технології, але й виробництвом з принциповими позиціями щодо збереження натуральності та екологічності сировини, на основі якої випускається високоякісна готова продукція. [8]

Основні дані підприємства наведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Основні дані СП ТОВ «Галка ЛТД»

Повне найменування	Спільне підприємство Товариство с обмеженою відповідальністю «Галка ЛТД»
Скорочене найменування	СП ТОВ «Галка ЛТД»
Організаційно-правова форма	Приватне акціонерне товариство
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ	00376656
Юридична адреса	79019, м. Львів, вул. Заповітна, 1
Інформація про державну реєстрацію	Серія і номер свідоцтва: 141512000000023 Дата державної реєстрації: 29.03.1994
Статутний капітал	Зареєстрований капітал: 1749885,00 грн. Сплачений капітал: 1749885,00 грн.
Поточний рахунок	р/р № 2600100003478 в АТ "Укрексімбанк"
Посадовi особи	Голова Правління: Волинець Я.М. Головний бухгалтер: Шиманський Р.Є.
Основні види діяльності	51.31.0 - Оптова торгівля кавою 52.11.0 - Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом, виробництво кави

Організаційна структура компанії СП ТОВ «Галка ЛТД». представлена на малюнку 2.1



Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 2.1 - Організаційна структура підприемства СП ТОВ «Галка ЛТД»

2.2 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

На сьогоднішній день вітчизняний споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи. В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види продукції: кава натуральна в зернах і мелена; кава розчинна 100%; кавові напої та кавові суміші на основі розчинної кави.

Згідно особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України на 6 маркетингових регіонів. Як і більшість споживацьких товарів, кавові продукти населення різних регіонів України споживає по-різному. Якщо прийняти за 100% витрати населення на 8 основних напоїв - газовані безалкогольні напої, кава натуральна, кава розчинна, мінеральні води, молоко, пиво, соки, чай -- то, за данними маркетингової компанії GFK-USM, доля кави в різних регіонах виглядає наступним чином: найбільш активними споживачами кави натуральної являються жителі Західного регіону, які витрачають на напій 6% грошей, що були виділені на купівлю напоїв. В півтора раза менша доля витрат на каву натуральну у населення міста Києва - 4%. За киянами слідують жителі Південного регіону - 3%. Населення Центрального, Східного та Північного регіонів витрачають на натуральну каву приблизно однакову частку коштів - по 2%. За часткою витрат на розчинну каву лідирує населення Південного регіону - 11%; за ним із значним відривом слідують жителі Сходу, Півночі,Заходу та столиці - по 9%. На останньому місці - Центральний регіон - 7%.

За даними дослідницької компанії GFK-USM, споживання натуральної кави на душу населення в Україні досягло 160 грамів, що у 8 раз більше ніж в Росії, але менше майже у два рази, ніж в Чехії (370 г на душу населення в рік), Словенії (340 г) чи Угорщині (350 г), і майже в три рази менше, ніж у Польщі (510 г). Для порівняння: в Норвегії кожен житель споживає 10,1 кг кави в рік, в Австрії - 8 кг, в Германії - 7,5 кг, у Франції - 5-6кг, в Бразилії - 4,1 кг, в США - 3,9 кг.

На споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність. Відмічено майже двократний (в порівнянні з середньомісячним показником) спад в період з травня по серпень. Зростання попиту спостерігається у вересні місяці,і досягає найвищого показника у грудні, перевищуючи середньомісячний (за рік) показник приблизно у півтора рази.

Нажаль можна відмітити, що Україна залишається все ще більш «чайною», ніж «кавовою країною». Одна з причин - відносна дороговизна якісних кавових продуктів. Проте, в порівнянні з середнім росіянином, середній українець більше споживає кави, в тому числі натуральної. За даними компанії GFK-USM, із загальної маси кавових продуктів, що споживаються в Україні, частка меленої - 19%, в зернах - 8%, розчинної - 30%; сумішей та напоїв - 43 % [8].

За видом виробництва й методам споживання ринок кави можна поділити на наступні сегменти:

Сегментація ринку кави по виду продукції

- розчинна кава

- мелена кава

- кава в зернах

Залежно від виду продукції можна виділити основні тенденції споживання:

Дешева низькоякісна кава - в основному споживається в невеликих населених пунктах, районних центрах. Основний цільовий сегмент - пасивні споживачі;

Мелена кава й у зернах, якісна дорога розчинна кава - основний споживач великі міста. Цільовий сегмент - активні споживачі;

Кавові напої - в основному споживаються на сільській місцевості.

З погляду кінцевих споживачів продукції ринок можна поділити на наступні групи ( таблиця 2.2)

Таблиця 2.2 - Групи кінцевих споживачів

Сегмент	Примітка
Споживачі дешевої кава	Найбільш ємний сегмент, як правило, купує продукцію на товарних ринках, основний продукт - розчинна кава. Марка кави значення не має.
Споживачі дорогої якісної кави	В основному купують натуральну каву певної марки в супермаркетах, дорогих фірмових магазинах.
Кав'ярні, Ресторани	Споживають 4-12 кг. кави на місяць, в основному купують продукцію в зернах.

Розчинна кава є безумовним лідером на кавовому ринку України. Розрізняють кілька типів розчинної кави:

гранульована,

порошкова,

сублімована,

високоякісні суміші (кава із цукром і вершками й кава із цукром).

Більшу частку розчинної кави можна пояснити наступними причинами:

звичка споживання;

слабка забезпеченість населення побутовими товарами (кавоварками);

активною рекламною підтримкою розчинної кави;

зручністю споживання.

Найбільш популярні марки розчинної кави наведені в таблиці 2.3

На частку порошкової швидкорозчинної кава сьогодні доводиться приблизно 2/3 Українського ринку. Достатньою популярністю користується й розчинна кава в гранулах. Позиції сублімованої кави, як найбільш дорогої, сильно похитнулися. І тільки обсяги продажів елітної кава залишилися на докризовому рівні. Після кризи, незважаючи на падіння обсягу продажів, різко підвищився інтерес до каво-міксів, що пов'язане з його невисокою ціною. За словами більшості дистриб'юторів кави, капуччино стає усе більше популярним. Технологія виробництва капуччино значно складніше, ніж інших кавових сумішей. Це визначає його якість і більше високу вартість: кава в чашці повинен бути міцною й чорною, а пінка білосніжною. Перші результати продажів перевершили очікування й довелося додатково підключати потужності заводу у Франції.

Таблиця 2.3 - Найбільш популярні популярні марки розчинної кави в Україні

Торгівельна марка
Jacobs
Tchibo
Nestle
Галка
Maxwel House
Чорна карта
Жокей
Milagro
Ormi Trade
Ambassador

Невеликий, але стрімко зростаючий сегмент кавового ринку кава з ароматизованими добавками багатьма іноземними компаніями розглядається як доповнення до основних асортиментів розчинної кави. По якості розчинний кава можна сегментувати у такий спосіб: (таблиця 2.4)

Таблиця 2.4 - Сегментація по якості

Сегмент	Товарні марки
Елітний	Carte Noire, Maccona
Високоякісний	Nescafe Gold, Jacobs, Tchibo
Високоякісний за помірною ціною	Nescafe Classic,
Середньої якості	"Галка"
Кавові напої	MacCoffee, Cappuccino

Мелена кава. Даний сегмент ринку значно вужче чим попередній. Асортименти становить кілька торговельних марок і близько двох десятків найменувань. Найбільшу частку займає польська продукція, хоча обсяги пропозицій можуть значно коливатися залежно від надходження товару на ринок..

Кава в зернах. Серед трьох основних видів кава: мокко, арабіка й робуста - на ринку України присутні різні суміші арабіки й робусти, мокко майже не представлена на ринку, виключення становлять дорогі супермаркети та елітні організації харчування. На даному ринку в основному представлені технічні сорти кава.

Значне погіршення ситуації на даному сегменті було викликано низьким попитом стосовно інших груп, збільшенням світової ціни, неритмічною роботою основних споживачів (організації громадського харчування, кондитерська й харчосмакова промисловість). Майже повністю зникли з ринку пропозиції кава на вагу й розфасованого в поліетиленові пакети.

Оцінивши привабливість кожного сегмента торговельній марці «Галка» пропонується зупиниться на споживачі дорогої якісної кави, тому як зростання доходів населення спричинила те що споживач став більш вимогливий до якості кава й воліє купувати більше дорогу каву, а по виду продукції охопити всі три сегменти ринку (розчинна кава, мелена кава, кава в зернах). Так само на Українському ринку дуже популярними стали каво-мікси (напої на основі кава) у компанії СП ТОВ «Галка ЛТД». даного продукту немає у виробництві хоча як показує статистика це перспективний сегмент Українського ринку.

Тому що даний ринок насичений і є високий ступінь конкуренції, пропонується вибрати стратегію диференційованого маркетингу, при якій фірма вирішує виступити на декількох сегментах ринку й розробляє для кожного з них окрема пропозиція.

Так, при розробці комплексу маркетингу, орієнтованого на сегмент споживачів з високим доходом, у рекламі рекомендується акцентувати увагу на високій якості продукції. При розробці комплексу маркетингу, орієнтованого на споживачів із середнім доходом пропонувати всілякі акції, знижки.

Базовий ринок дає повне розуміння про концепцію діяльності фірми. Його побудовано на трьох питаннях, які ставить собі фірма: Що? Для кого? Як? Базовий ринок фірми «СП ТОВ «Галка ЛТД» представлено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Базовий ринок компанії «Галка ЛТД»

Що?	Угамування відчуття спраги, підбадьорливі якості.
Кого?	Споживачі які потребують якісну каву, а також люди які потребують емоційної підтримки.
Як?	Кава утамовує спрагу, а також має підбадьорливі властивості.

Маючи чітке уявлення про те, які саме послуги надає компанія, для кого ці послуги призначені приходимо до розуміння базового ринку, на якому діє компанія.

Проведемо макросегментацію ринку кави.

1) Функція - Угамування відчуття спраги, підбадьорливі якості.

2) Споживачі - високоякісної кави, якісної за помірною ціною, дешевої кави

3) Технологія -Розчинна кава, кава в зернах, мелена кава.

Сітка макросегментації приведена на рисунку 3.1

На малюнку 2.2 темно-сірим кольором відмічено сегменти, в яких компанія «Галка ЛТД» діє зараз. Це:

Високоякісна розчинна, мелена кава та кава в зернах що пропонується споживачам для угамування спраги а також для підняття тонусу.

Сірим кольором відображений сегмент на який пропонується вийти компанії, це сегмент якісної розчинної кави за помірною ціною, тому що це один з самих ємних сегментів, а розчинна кава являється самою популярною на Україні.

Функція : 1-угамування відчуття спраги 2 - підбадьорливі якості

Споживачі: 1 - високоякісної кави 2- якісної за помірною ціною 3- дешевої кави

Технологія: 1 -Розчинна кава 2- кава в зернах 3- мелена кава.

Малюнок 2.2 - Сітка макросегментації для компанії «Tchibo GmbH»

Наступним кроком є проведення мікросегментації.

Мікросегментаційний аналіз проводиться в чотири етапи:

* Сегментаційний аналіз, або розподіл ринку на групи, що розрізняють, потенційних покупців, що мають схожі очікування або запити (умова однорідності) і відрізняються від споживачів з інших сегментів (умова різнорідності).

*Вибір цільового сегмента(ів) з урахуванням стратегічних амбіцій і відмінних можливостей фірми.

* Ринкове позиціювання, або рішення про те, як фірма повинна сприйматися потенційними покупцями з урахуванням відмінностей її товару й позицій, займаних конкурентами.

* Розробка маркетингової програми, спрямованої на цільові сегменти. Цей останній крок містить у собі розробку й проведення однієї або декількох маркетингових програм, створених спеціально для досягнення бажаної позиції в цільовому сегменті(ах).

У таблиці 2.6 представлена сегментація ринку кави по вигодам.