Вид реклами	Вартість, грн.	Необхідно (потреба)	Витрати, грн.
Участь у виставці і ярмарках	1 кв. м. виставочної площі - 300 грн.	150 кв. м.	45000
Ролик на телебаченні	1 хвилина - 10 000	4 ролики в день по 6 сек -	796 800
Проведення акцій	1 година - 10,00	4 години - 200 днів	80 000
Пропаганда			50 000
Дизайн		50 000	50 000
Разом:	941 880

Крім розширення асортименту за рахунок виробництва сублімованої кави підприємству також рекомендується налагодити виробництво кавових міксів, так як в Україні спостерігається тенденція збільшення споживачів, які потребують більш легкі кавовові напої (обумовлено медичним фактором, і не тільки). Дані кавові мікси також рекомендується випускати під нової ТМ «Grand Rich»

У випадку успіху даної продукції підприємству рекомендується значно розширити асортименти кавових домішок до 5-10 ассортиментих позицій.

Слід зазначити, що крім розширення асортименту підприємству не слід забувати про вже існуючу продукцію. Тому необхідно постійно вдосконалити вже існуючу продукцію за рахунок поліпшення дизайну упаковки й рецептури виробництва, одним словом компанії необхідно постійно модернізувати й удосконалювати технології виробництва.

Так, проведений аналіз конкурентноздатності показав, слабкі й сильні сторони продукції СП «Галка Лтд» - якість і смакові характеристики; ціна й популярність ТМ (відповідно). Тому підприємству рекомендується звернути особливу увагу на такі параметри, як якість і смакові характеристики продукції, необхідно переглянути весь технологічний цикл і рецептуру виробництва, виявити всі негативні фактори й усунути їх.

Крім розширення асортиментів необхідно розглядати й елімінацію продукції, тобто зняття товарів з виробничої лінії. АВС - аналіз дозволив виявити асортимент продукції, що забезпечує найменший обсяг збуту, а отже й прибутку. До таких товарів відносяться:

- Розчинне кавове драже «Крокус»

- Кава «По-східному»

- Мелена кава «Гердан»

Рекомендується зняти з виробництва каву «По - східному» і мелену каву «Гердан». Що ж стосується розчинного кавового драже «Крокус», то даний продукт рекомендується залишити в асортименті підприємства, тому що товар є ексклюзивом на даному ринку і аналогів не має. Для збільшення обсягів збуту даного виду продукції необхідно активно застосовувати маркетингові комунікації.

Тепер розглянемо всі аспекти, які стосуються упаковки продукції. Під час проведення дослідження споживачам було запропоновано оцінити упаковку розчинної кави «Галка». Варто привести короткий опис упакування досліджуваного товару (рис. 3.5, рис. 3.6 (а,б)).



Рисунок 3.5 - Упаковка досліджуваного продукту «Розчинна кава «Галка»

Рисунок 3.6 (а)- Упакування досліджуваного продукту «Розчинне кава «Галка»c зворотної сторони

Упаковка досліджуваної продукції являє собою бляшану банку ємністю 100 гр., що виготовлена із застосуванням технології багатоколірного друку. Дана технологія має набір характеристик, які дозволяють тривалий час зберігати вміст упаковки. При виготовленні продукції на упаковку наноситься все необхідне маркування:

? Склад продукту на різних мовах;

? Міжнародний сертифікати якості (ISO6001);

? Штрих-код;

? Дата виготовлення;

? Строк придатності;

? Маса нетто.

Крім того на упаковці наноситься інформація про виробника (адреса, контактний телефон, адреса в мережі Інтернет) і його товарний знак.

У цілому, упаковка досить приваблива, але не можна сказати, що вона особливо виділяється серед упакувань аналогічних або схожих товарів інших виробників.

Таким чином, розглянута упаковка містить все необхідне маркування, а також деяку додаткову інформацію; упаковка зручна в експлуатації й добре зберігає продукт.

Рисунок 3.6 (б)- Упакування досліджуваного продукту «Розчинне кава «Галка»c зворотної сторони

Проведені дослідження показали, що споживачі звертають увагу на яскраве й оригінальне впакування, при цьому упаковка повинна містити всю необхідну інформацію (енергетична цінність продукції, виробник, маса - нетто й т.д.), також упакування крім забезпечення зберігання повинна забезпечувати зручність споживання продукції.

Відповідно до спостережуваних тенденцій виробникові рекомендується:

- Постійно (бажано щорічно) непомітно обновляти зовнішній вигляд марки. Якщо споживач помітив зміни, виходить, - їх потрібно було зробити давно й не так явно.

- Необхідно розробити оригінальну упаковку, що буде більш привабливішою стосовно аналогічних товарів конкурентам.

- Експериментувати з пакувальним матеріалом продукції, тобто розвивати сегменти скляної тари, вакуумної й т.д.

- Давати більш докладний опис продукції, з усіма її смаковими характеристиками не тільки англійською мовою, а й на російській, оскільки продукція експортується в Росію, Білорусію й Молдовію.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні положення

Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів і заходів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини. Законодавча база охорони праці налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, Закони України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів [16].

Закон України «Про охорону праці», що визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює взаємини між працівником і адміністрацією з питань охорони праці. Закон поширюється на усі види діяльності, крім цього, охорона праці базується на нормативних актах [15].

Дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Наведені правові норми регламентують організацію роботи в галузі охорони праці на підприємствах (в установах), планування і фінансування заходів щодо охорони праці; визначають структури служби по охороні праці; передбачають організацію нагляду і контролю за дотримання правил охорони праці; регламентують порядок розслідування й обліку нещасних випадків; компенсації матеріального збитку; відповідальності за порушення вимог охорони праці. У сучасних умовах рішення основних задач охорони праці тісно зв'язано з ефективністю діяльності економічних структур [15].

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки, та охорони довкілля.

В Україні в 2011 році зафіксовано 618 смертей на виробництві, всього з початку року було травмовано 7700 працівників. Це менше, ніж у минулі роки - в 2009-му, 2008-му, але, на жаль, істотно більше, ніж у 2010 році. Найбільш травмонебезпечними галузями в країні на сьогодні є вугільна промисловість, агропромисловий комплекс, гірничорудна промисловість, будівництво, житлово-комунальне господарство, підприємства транспорту, газопостачання. Серед смертельних випадків - кожен шостий шахтар. При цьому 70% випадків травматизму на виробництві відбувається з організаційних причин.

При доведеному випадку травматизму на виробництві людина може розраховувати на одноразову виплату з Фонду соціального страхування, щомісячні регресійні в результаті втрати працездатності, на компенсацію витрат на лікування, придбання медикаментів і т.д.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Система управління охороною праці передбачає підготовку, прийняття і реалізацію рішень по охороні праці. Об'єктом управління в системі охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства, від яких залежить створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і на підприємствах в цілому.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону праці» на підприємстві з кількістю працюючих більш п'ятдесяти осіб функції служби охорони праці можуть виконувати особи, які мають відповідну підготовку.

Розглядаючи управління охороною праці з вищенаведених позицій, систему управління охороною праці (СУОП) варто розглядати як сукупність самої системи охорони праці й елементів управління її станом.

З урахуванням специфіки виробничого процесу на підприємстві і на підставі Типового Положення власником підприємства розробляється і затверджується Положення про службу охорони праці підприємства. Фахівці служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю, міжгалузевими нормативними актами про охорону праці. Працівники служби охорони праці маються право видавати керівникам структурного підрозділу обов'язкові для виконання розпорядження по усуненню виявлених недоліків, керівник підприємства має право скасувати дане розпорядження в писемній формі.

Відділ охорони праці вирішує наступні завдання:

1) розробка систем управління праці на підприємстві;

2) вивчення передового досвіду в галузі охорони праці;

3) організація проведення профілактичних заходів;

4) контроль за дотриманням працівниками вимог безпеки.

Відділ матеріально-технічного постачання несе відповідальність за придбання і якість засобів захисту. Одержання та видача засобів захисту здійснюється у відділах.

Рисунок 4.1 - Структура управління охороною праці на ПРаТ «Галка»

4.3 Промислова санітарія

Умови праці на робочих місцях мають важливе значення для здоров'я та працездатності людини.

Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) та інтенсивність теплового випромінювання.

З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи [18].

За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, і потребує до 119 ккал/год. затрат енергії) та згідно з визначається, як категорія важкості - 1а [18].

Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи по енергозатратам	Пора року	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка - 1а	Холод на	22-24	40-60	0,1
	Тепла	23-25

Для забезпечення прийнятих умов мікроклімату у приміщенні, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-92, передбачені кондиціонери, які забезпечують температурній режим та відносну вологість повітря [20].

Вміст озону у робочому приміщенні не повинен перевищувати 0,1 мг/м', пилу - 4 мг/м , оксидів азоту - 5 мг/м.

Система опалення у зимовий період централізована, носієм тепла є вода.

Водозабезпечення відбувається за рахунок міського водопроводу. Діє господарчо-фекальна каналізація.

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природного, яке створюється світлом неба (пряме та відбите) та штучним. Штучне прийняте комбіноване, що складається з загального та місцевого.

У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %, як зазначено у ДБНВ.2.5-28-2006 [21].

Згідно з для четвертого кліматичного поясу знаходимо КІТО за формулою:

eN = eH . m . c , (4.1)

де eN - коефіцієнт природного освітлення з урахуванням світового поясу, N=2;

eH - нормативне значення освітленості;

т - коефіцієнт світового клімату і приймається т = 0,9;

с - коефіцієнт сонячності клімату і дорівнює с = 0,9.

При боковому освітленні КПО eH = 1,6.

Тоді, eN = 1,6 . 0,9 . 0,9 = 1,296, приймаємо e N = 1,3.

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об'єкту від 0,5 до 1 мм та згідно відноситься до IV розряду.

Таблиця 4.2 - Характеристики освітлення

Найменування приміщень	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м2	Освітлення
			Природне	Штучне
			Вид освітлення	КПО,%	Нормоване освітлення, лк
Операційний зал	IV	55,0	бокове	1,3	350

Для освітлення приміщення використовують світильники типу ЛПО з люмінесцентними лампами ЛБ. Для місцевого освітлення використовують лампи накалювання.

У приміщеннях, обладнаних ПЕОМ, рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.00-83. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відео терміналами та ЕОМ, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 та не перевищують 65 дБ. Нормований рівень вібрації становить 92 дБ по віброшвидкості і 33 дБ по віброприскоренню [22,23].

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Організаційними та технічними заходами для зниження шуму є:

- застосування шумопоглинаючих матеріалів (негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц);

- акустична обробка приміщень;

- розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;

- заміна матричних принтерів на лазерні;

- проведення акустичних замірів шуму та вібрації з розробкою режимів праці і відпочинку.

Відповідно до кількість аеронів в 1 см3 повітря при оптимальному

значенні повинно дорівнювати наступним значенням: п+ 1500-3000; п» 3000-5000. Для підтримки оптимальних значень концентрації позитивних та негативних іонів необхідно установлювати прилади зволоження або штучної іонізації повітря [25].

Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана монітору, так і на поверхні обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не перевищують гранично допустимих - 20 кВ/м. Існує декілька типів випромінювання від ПЕОМ відповідно, у тому числі: гамма, рентгенівське, радіочастотне, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань достатньо низькі та не перевищують діючих норм. Так іонізуючі ви опромінювання на відстані 0,05 м від екрана не перевищує еквівалентну дозу 0,1 мбер/год [25].

4.4 Організація безпечних умов праці

Робоче місце - це простір, оснащений необхідними технічними засобами (відображення інформації, органами управління та інше).

Конструктивні можливості цих засобів повинні узгоджуватись з антропометричними, біологічними, психологічними можливостями людини,дотриманням гігієнічних норм і вимог, з урахуванням заходів безпеки. Так, висота поверхні робочого столу, де розташовано комп'ютер, дорівнює 800 мм; робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, підставка для ніг на ширину понад 300 мм. Робоче сидіння повинно бути підйомно-поворотним та регулюватись висотою. Екран ВДТ та клавіатура розташовуються від очей на відстані 600 мм.

При виникненні аварійної ситуації ПЕОМ негайно відключається від електричної мережі.

Для забезпечення електробезпеки відповідно до нормативних документів використовують систему організаційних і технічних заходів та засобів, згідно з ПУЗ. Приміщення, де розташовані ПЕОМ, по небезпечності ураження людини електричним струмом є приміщеннями без підвищеної небезпеки. Незважаючи на це, використовують технічні і організаційні заходи захисту користувачів ПЕОМ від ураження електричним струмом [20].

До технічних заходів відносяться:

- необхідні підключення і вжиття заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;

- перевірка відсутності напруги на струмопроводах;

- заземлення обладнання для захисту людей від ураження електричним струмом;

- занулення або захисне відключення обладнання;

- огородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин, що залишилися під напругою, і вивішування на огородженнях плакатів безпеки.

До організаційних заходів відносяться:

- затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями;

- призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;

- оформлення робіт нарядом, розпорядженням.

Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:

- захист часом;

- захист відстанню;

- зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;

- екранування джерела випромінювання;

- захист робочого місця від випромінювання;

- екранування персоналу шляхом використання індивідуальних засобів захисту;

- всі екрани повинні ретельно заземлятися.

Працівники заводу проходять періодичні медичні огляди з періодичністю один раз на два роки.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, що можуть викликати пожежу у цьому помешканні, є:

- несправність електропроводки і приладів;

- коротке замикання електричних ланцюгів;

- перегрів апаратури.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами [29].

Система запобігання пожежі:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

- захист від блискавок будівель і устаткування.

Система пожежного захисту:

- аварійне відключення і переключення апаратури;

- наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ОП-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників. У даному приміщенні знаходиться три вогнегасника типу ВВК-5;

- система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

- захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

- використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

- у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5м, висота - не менше 2,0м, ширина коридору - 1,8м; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.

У планово-фінансовому відділі встановлено пожежну сигналізацію, а також первинні засоби захисту від пожежі у виді 4-х вогнегасників. Також на видних місцях розвішені необхідні інструкції, плакати, план евакуації персоналу у випадку пожежі.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Основним законодавчим актом, яким керується підприємство є Закон України «Про охорону навколишнього середовища». Виробництво кави не є екологічно небезпечним виробництвом. Тому на ПРаТ «Галка» не передбачено окремих заходів з охорони навколишнього середовища [30].

В процесі роботи підприємства виділяються шкідливі речовини, такі як оксид азоту (в наслідок роботи обжарювальних печей), аміак, пил нетоксичний.

Кількість їх виділення суворо регламентується відповідними інструкціями і санітарними нормами, ведеться систематичний контроль. На підприємстві розробляються заходи по охороні навколишнього середовища.

Для розміщення утилізації відходів отримується і затверджується дозвіл в Державному управлінні по Екобезпеці, укладаються договори на передачу окремих відходів іншим організаціям.

4.7 Індивідуальне завдання. Розрахунок інтегральної бальної оцінки тяжкості праці на робочому місці

Робоче середовище людина-оператор являє собою як сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціально-психологічних та естетичних факторів зовнішнього середовища, які впливають на оператора.

Розрізняють чотири рівні впливу факторів робочого середовища на людину, необхідні для їх обліку та нормування:

- комфортне середовище забезпечує оптимальну динаміку працездатності оператора, хороше самопочуття і збереження його здоров'я;

- відносне дискомфортне робоче середовище забезпечує при впливі протягом певного інтервалу часу задану працездатність і збереження здоров'я, але викликає у людини суб'єктивні відчуття та функціональні зміни, що не виходять за межі норми;

- екстремальне робоче середовище призводить до зниження працездатності оператора і викликає функціональні зміни, що виходять за межі норми, але не ведуть до патологічних змін або неможливості виконання роботи;

- надекстремальне середовище призводить до виникнення в організмі людини патологічних змін або неможливості виконання роботи [31].

Комплексну оцінку факторів робочого середовища проводять на основі методики фізіологічної класифікації важкості робіт [31,34].

Під вагою робіт розуміють сукупність впливу всіх факторів робочого середовища на здоров'я людини та її працездатності. Всі виконувані роботи по тяжкості поділяють на шість категорій.

Для визначення категорії тяжкості робіт кожен із чинників робочого середовища, реально діючий на людину, оцінюють за шестибальною шкалою і визначають інтегральну бальну оцінку важкості праці.

Інтегральна бальна оцінка тяжкості праці на робочому місті розраховується за формулою:

T = xmax + [ (6 - xmax ) ?xi, ] / [6(N - 1)], (4.2)

де xmax - найвища з отриманих приватних бальних оцінок хі;

N -загальне число факторів;

х - бальна оцінка по i-тому з врахуванням факторів (приватна бальна оцінка).

Дана формула справедлива, якщо кожен з врахованих факторів діє протягом усього робочого дня, тобто 8 годин (480 хвилин). Якщо який-небудь з факторів діє менше 8 годин, то його фактична оцінка розраховується за формулою:

xфі = xi tуді = xi (ti / 480), (4.3)

де tуд - питома вага часу дії i-го фактора в загальній тривалості робочого дня;

t - тривалість дії фактора, хвилин.

Таким чином, якщо за варіантом робіт виявиться, що якийсь фактор діє менше 480 хвилин, то в формулу (4.2) в якості значення х з даного фактора слід підставляти значення хф, що визначається за формулою (4.3).

Для зручності виконання завдання всі проміжні розрахунки слід заносити в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Розрахунок інтегральної бальної оцінки тяжкості праці

Фактор робочого середовища і умови праці	Показник	Значення показника	Бальна оцінка фактора	Тривалість дії фактора ti,хвилин	Питома вага часу-дії tуді	Оцінка питомої ваги фактора робочого середовища
Темп. повітря на РМ в теплий період року, єС	х1	21-22	2	420	0,875	1,75
Освітленість РМ на рівні санітарних норм:
розмір об'єкта, мм	х2	1,3	2	420	0,875	1,75
розряд зорової роботи	х3	3	2	420	0,875	1,75
Перевищення допустимого рівня шуму, дБА	х4	0,8	1	240	0,5	0,5
РМ стаціонарне, поза вільна, маса переміщення ваги до 5 кг	х5	-	1	-	-	-
Робота в ранкову зміну	х6	-	1	-	-	-
Тривалість безперервної роботи протягом доби, годин	х7	8	2	-	-	-
Трив. зосередж. спостереж., % від продовж. робочої зміни	х8	50	2	-	-	-
Нервово-емоційне навантаження виникає в результаті простих дій по індивідуальному плану з можливістю корекції	х9	-	2	-	-	-

Згідно даним таблиці розраховуємо інтегральну бальну оцінку тяжкості праці:

xmax = 2;

N = 9;

?xi, = 13,75

T = 2 + [(6 - 2).1,75 + 1,75 + 1,75 + 0,5 + 1 + 1 + 2 + 2 + 2] / [6(9 - 1)] =

= 2 + 55 / 48 = 2 + 1,145 = 3,145.

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості праці (таблиця 4.4).

Виходячи з розрахунку, категорія важкості праці - ІІ.

Згідно другої категорії важкості праці робота маркетолога становить робота, виконана в умовах, де гранично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог нормативно-технічних документів. При цьому працездатність не порушується, відхилень у стані здоров'я, пов'язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини.

Таблиця 4.4 Категорії важкості праці

Категорія важкості праці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Інтегральна бальна оцінка	До 1,8	1,9 - 3,3	3,4 - 4,5	4,6 - 5,3	5,4 - 5,9	Понад 5,9

5. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

5.1 Загальні положення

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [35].

У даному розділі дипломної роботи розглядається питання: «Єдина державна система запобігання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру».

Актуальність теми полягає у тому, що одним з пріоритетних завдань, що стоїть перед кожною демократичною державою є захист населення від будь-яких негативних тенденцій, що можуть спричинити загибель людей або завдати шкоду їх здоров`ю. Таким чином, держава при виникненні екологічної небезпеки реалізує поставлені перед нею завдання з подолання негативних наслідків через органи державної влади. Діяльність таких органів направлена на запобігання і реагування від ситуацій техногенного і природного характеру.

З метою своєчасного проведення роботи, пов`язаної із запобіганням і реагуванням на НС Кабінет Міністрів України Постановою № 1198 від 3 серпня 1998 р. створив Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) техногенного і природного характеру [36].

ЄДС НС - це центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи влад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного і природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат [37].

Завданням ЄДС НС є:

- розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

- забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;

- забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

- навчання населення поведінці і діям у разі виникнення НС;

- виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних витрат;

- прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

- створення, раціональне збереження і використання резерву матеріально-фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;

- оповіщення населення про загрозу та можливе виникнення НС, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку;

- захист населення у разі виникнення НС;

- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- пом`якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;

- здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

- реалізація прав у сфері захисту населення від наслідків НС;

- участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.

Єдина державна систему складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий і об`єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими органами виконавчої влади, а територіальні - в АР Крим, областях для запобігання і реагування на НС.

Крім того, до системи повсякденного управління ЄДС НС входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

- центри управління з НС, оперативно-чергові служби уповноважених з органів з питань НС та цивільному захисту населення;

- диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій.

5.2 Сили і засоби ЄДС НС

До складу ЄДС НС входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування. [38]

Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошукові) формування, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи у автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності. [36]

Для ліквідації НС, у виняткових випадках, залучаються спеціально підготовленні сили і засоби Міністерства оборони, МВС, Держкордону і СБУ.

Громадські об`єднання можуть брати участь у виконанні робіт, які пов'язані із запобіганням і реагуванням на НС під керівництвом територіальних органів з питань НС та цивільного захисту населення, при умові, що вони відповідно підготовлені.

Порядок збору інформації з питань захисту населення і території від наслідків НС і обміну інформаційного обміну, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Режими функціонування ЄДС НС:

- режим повсякденної діяльності - режим при відсутності НС, нормально виробнича-промислова діяльність;

- режим підвищеної готовності - вводиться при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення НС);

- надзвичайний режим запроваджується в Україні на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Заходи ЄДС НС залежно від режимів:

1) у режимі повсякденної діяльності:

- ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах;

- розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, заходів запобігання НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки;

- вдосконалення процесу підготовки персоналу органів з питань НС та підпорядкованих їм сил;

- організація навчання населення вмінню користуватися засобами захисту, правильним діям в умовах НС;

- створення і поновлювання резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації НС;

- оцінка загрози виникнення НС та можливих її наслідків.

2) у режимі підвищеної готовності:

- здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної готовності;

- формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

- посилення спостереження та контролю за станом довкілля, обстановкою на об'єктах, прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів;

- розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій;

Рисунок 5.1 - Структура органів управління ЄДС НС

- приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів , уточнення планів їх дій і переміщення в район можливого виникнення НС;

- проведення заходів щодо запобігання виникненню НС;

- запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісії;

3) у режимі діяльності у НС:

- здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄДС НС;

- організація захисту населення і територій;

- переміщення оперативних груп у район виникнення НС;

- організація робіт щодо локалізації або ліквідації НС;

- визначення межі території, на якій виникла НС;

- організація робіт, спрямованих на забезпечення функціонування об'єктів економіки та життєдіяльності постраждалого населення;

- здійснення постійного контролю за станом довкілля, обстановкою на аварійних об'єктах;

- інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів, оповіщення населення та надання йому необхідної допомоги.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій - це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, яку реалізують державну політику у сфері соціального захисту [36].

Цивільний захист - це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації НС, яку загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період [38].

Основні завдання цивільного захисту:

- розвиток національної економіки у напрямах, які виключають можливість виконання НС;

- зберігання та аналітичне відпрацювання інформації про НС;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах і засобах;

- здійснення нагляду і контролю цивільного захисту;

- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розроблення планів здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

- розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС;

- організація захисту територій, організація психологічної та медичної допомоги потерпілим від НС;

- проведення невідкладних робіт для ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання НС, реагування на них та ліквідація їх наслідків;

- надання оперативної допомоги населенню з виконанням засобів цивільного захисту;

- навчання населення та організація тренувань способами захисту при виникненні НС;

- міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

ВИСНОВКИ

Метою дипломної роботи було удосконалення асортиментної політики підприємства.

Асортиментна політика - одне з найголовніших напрямків діяльності маркетингу кожного підприємства. Особливо цей напрям набуває особливої значущості у нинішніх умовах ринкової економіки коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги по якості та асортименту, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації і ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі отримує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею керувати.

Для досягнення поставленої мети в роботі були розглянуті теоретичні основи асортиментної політики підприємства, Охарактеризована система маркетингу на підприємстві в цілому, а також описані принципи і методи аналізу товарного асортименту.

Також був проведений аналіз діяльності підприємства СП ТОВ «Галка ЛТД», охарактеризовано асортимент, організаційну структуру, проведено сегментацію ринку кави по якості та за вигодами, що споживачі очікують одержати від товару.

Була проаналізована асортиментна політика підприємства та за допомогою АБС - аналізу і на основі аналізу асортименту за допомогою матриці БКГ розроблені рекомендації стосовно вдосконалення асортиментної політики СП ТОВ «Галка ЛТД»

Виконання запропонованих заходів значно покращить стан асортиментної політики та під вищить ефективність діяльності підприємства у сфері маркетингу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 Алексеев Н.С., Ганцов Ш.К., Кутянин Г.И. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров: Учебник для вузов. - М.: Экономика, 1988.

2 Сирохман П.Г., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів.-К.: Лібра, 1997. - 632с

3 Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник - К.: КНЕУ, 1998.

4 Гранаткина Н.В. Товароведение и организация торговли продовольственными товарами, учебное пособие. М.: Академия, 2008. - 240 с.

5 Бородкіна Н.О. Маркетинг: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005.

6 Святненко В. Ю. Промисловий маркетинг: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001.

7 Савощенко А. С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005.

8 Офіційний сайт СП ТОВ «Галка ЛТД» «Про компанію» http://www.galca.ua

9 Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. - К.: "ЛИБІДЬ". 1998.

10 Елагин А.С. Новые технологии в упаковке кофе и чая / Продукты питания. - 2001. - №4 - с.17

11 Древаль О.Ю. Планування діяльності підприємства: Конспект лекцій. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008.

12 Офіційний сайт ТОВ «Nestle-Україна» http://www.nestle.ua

13 Офіційний сайт ЗАТ «Крафт Фудз Україна» http://kraftfoods.com.ua

14 Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В. Товароведение продовольственных товаров: Учебник.-Ростов н/Д: издательский центр «МарТ»,1999.-448с.

15 Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р.

16 Законодавство України про охорону праці.

17 ДсанПін 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств (СН 245-71).

18 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89 г.

19 В.В. Березуцький. Основи охорони праці. - Харків, Факт, 2005, с.280.

20 СНиП 2.04.05-92. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат, 1992 г.

21 ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд України, 2006.

22 ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. -Введ. 01.07.89 г.

23 ДСанПіН 3.3.2 - 007 - 98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К.,1998 р.

24 ГОСТ 17.1.3.03-77. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.

25 НПАОП 0.00-1.28-2010. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - Київ, 2010 р.

26 НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

27 НАПБ Б. 03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною небезпекою. Наказ МНС від 03.12.07, №633.

28 ДБН В. 1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

29 ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.91 г.

30 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». -Введ. 01.07.1991.

Межотраслевые методические рекомендации. Количественная оценка тяжести труда. - М.: Экономика, НИИ Труда, 1988. - 116 с.

Основы инженерной психологии /Под ред. Б.Ф. Ломова. - М.: Высшая школа, 1986. - 448 с.

Прилепская И.В., Гетия И.Г. Методические указания по выполнению раздела «Охрана труда» в дипломных проектах. - М.: МИП, 1990. - 30 с.

Справочная книга по охране труда в машиностроении /Г. В. Бектобеков, Н. Н. Борисова, В. Н. Коротков и др.; Под общ. ред. О. Н. Русака. - Л.: Машиностроение, 1989. - 541 с.

35 Закон «Про цивільну оборону України». - ВРУ № 297 - ХІІ. - К., 1993.

36 Кулаков М.А. Цивільна оборона : навч. посіб. / М.А. Кулаков, Т.В. Кукленко, В.О. Ляпун, В.О. Мягкий. - Х.: Факт, 2008. - 312 с.

37 Стеблюк М.І. Цивільна оборона : підруч. - 3-тє вид., перероб. І до. / М.І. Стеблюк. - К.: Знання, 2004. - 490 с.

38 Депутат О.П. Цивільна оборона/ О.П. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик. - Львів: Афіша, 2000. - 336с.

Размещено на Allbest.ru